Дистанційна освіта в підготовці фахівців галузі фізичної культури і спорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту

Дистанційна освіта в підготовці фахівців галузі фізичної культури і спорту

Афанасьев Сергій

Майкова Тетяна

Коваленко Ніна

Борисов Євген

Анотація

дистанційний освіта навчання спорт

Вступ. Сьогодні очевидно, що популярність електронного навчання стрімко зростає. При цьому безперервно удосконалюються технології, виникають нові програми та платформи, які сприяють створенню універсального віртуального середовища, зручного для користування. У сучасному світі дистанційна освіта - поширене явище у багатьох країнах світу, і з кожним роком популярність її зростає, адже ця форма навчання, основним принципом якої є інтерактивна взаємодія між суб'єктами освітніх послуг, є найбільш гнучкою та доступною.

Мета дослідження. Узагальнити матеріали щодо позитивних рис і недоліків у використанні дистанційного навчання при підготовці фахівців для галузі ФКіС.

Методи дослідження. Аналіз, систематизація наукових джерел з досліджуваної проблематики; визначення основних проблем, що виникають при організації дистанційного навчання в закладах вищої освіти.

Результати. Для дистанційної освіти притаманна наявність широких можливостей для комунікації, індивідуальної роботи викладача зі студентом. Використання електронних платформ сприяє розвитку навичок самостійної і пошукової роботи студентів, а також їхніх творчих здібностей. Навчальний процес стає привабливішим, демократичнішим, комфортнішим і сприяє розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з вищою освітою. Електронні платформи надають змогу певною мірою розв'язати психологічні проблеми взаємодії для студентів, особливо з інвалідністю, між студентами та викладачами. Але, з урахуванням цілої низки позитивних моментів, дистанційна освіта не може уникнути і критичних думок. Стрімкий розвиток електронних освітніх платформ поки не може замінити класичні формати навчання. Одним з найзначущих недоліків дистанційної освіти є неможливість проведення системної достовірної ідентифікації здобувача та збільшення можливостей у здобувача освіти щодо порушень академічної доброчесності. Практично весь навчальний матеріал студент засвоює самостійно. Це вимагає достатньо сильної мотивації та самоконтролю. Дистанційна освіта не сприяє розвитку комунікабельності.

Висновки. Дистанційна освіта щільно увійшла до організації навчального процесу поряд із класичною формою навчання. Позитивні якості процесу дистанційної освіти за допомогою електронних платформ не викликають сумнівів. У той же час фахівці визнають і цілу низку недоліків і насамперед недовіру роботодавців щодо результатів цього навчання.

Ключові слова. Дистанційна освіта, електронні платформи навчання, фізична культура і спорт.

Abstract

Introduction. Today it is obvious that the popularity of e-leaming is growing rapidly. At the same time, technologies are conVantly being improved, new programs and platforms are emerging that contribute to the creation of a universal virtual environment that is easy to use. In the modern world, diVance education is a common phenomenon in many countries of the world, and its popularity is growing day by day, because this form of education, the main principle of which is interactive interaction between the subjects of educational services, is the moV flexible and accessible.

Purpose of the Vudy is to summarize the materials on the positive features and disadvantages of using diVance learning in the training of specials for the field of physical culture and sports.

Research methods. Analysis, syVematization of scientific sources on the issues of the Vudy; identification of the main problems arising in the organization of diVance learning in higher educational invitations.

Results. DiVance education is characterized by the presence of wide opportunities for communication, individual work of a teacher with a Vudent. The use of electronic platforms contributes to the development of Vudents' skills of independent and search work, as well as their creative abilities. The educational process becomes more attractive, democratic, comfortable, and contributes to the development of professional competence of future special - iVs having higher education. Electronic platforms allow, to a certain extent, to solve the psychological problems of interaction for Vudents, especially with disabilities, between Vudents and teachers. However, taking into account a number of positive aspects, diVance education cannot avoid critical opinions. The rapid development of electronic educational platforms cannot replace classical learning formats yet. One of the moV significant shortcomings of diVance education is the impossibility of syVematically conducting a reliable identification of the applicant and the possibility for the applicant of education to violate academic honeVy. The Vudent maVers practically all educational material independently. This requires a fairly Vrong motivation and self-control. DiVance education does not contribute to the development of communication skills.

Conclusions. DiVance education has tightly entered the organization of the educational process along with the traditional form of education. The positive qualities of the DE process using electronic platforms are undeniable. At the same time, experts recognize a number of shortcomings of DE and, above all, the diVruV of employers as to the results of this training.

Keywords. DiVance education, electronic learning platforms, physical culture and sports.

Основна частина

Вступ. Якісна підготовка сучасного, конкурентоспроможного фахівця сьогодні неможлива без активного використання потенціалу електронних ресурсів в освітньому процесі. Очевидно, що стрімко зростає популярність електронного навчання. При цьому зростає і якість онлайн-курсів, безперервно удосконалюються технології, виникають нові програми та платформи, які сприяють створенню універсального віртуального середовища, зручного і для користування, і для сприйняття матеріалу. У сучасному світі дистанційна освіта - поширене явище у багатьох країнах світу, і з кожним роком популярність її зростає, адже ця форма навчання, основним принципом якої є інтерактивна взаємодія між суб'єктами освітніх послуг, є найбільш гнучкою та доступною. Сьогодні в умовах пандемії освітяни без будь-яких перехідних періодів прискорено впроваджують використання цифрових технологій для виконання навчальних планів. Тепер питання освоєння форм і методів дистанційної освіти (ДО), перехід на надання дистанційних освітянських послуг є актуальною проблемою для закладів освіти [21, 22, 7, 11, 15].

Згідно з концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні, ця форма навчання є рівноцінною з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання [10].

Новітні технології навчання були закріплені відповідними законодавчими актами: закон «Про Національну програму інформатизації», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні», наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про дистанційне навчання», наказ Міністерства освіти і науки України «Концепція розвитку дистанційної освіти України» тощо [16].

Актуальність дослідження зумовлена потребою доповнення класичних методів підготовки фахівців сучасними технічними можливостями. Особливо в той час, коли дистанційне навчання є необхідністю і активно використовується в закладах вищої освіти, до того ж іноді це може бути єдина форма навчального процесу.

Включення електронних платформ в навчальний процес дозволяє розширити перелік методичних прийомів та технік, відкриваючи перед викладачем широкий спектр можливостей для реалізації компетентісного підходу до формування фахівця. А для студента ці платформи забезпечують всебічний розвиток в напрямку опанування професією, особистісного розвитку та дають змогу забезпечити якість навчального процесу [2, 4, 18].

Мета дослідження. Узагальнити матеріали щодо позитивних рис і недоліків у використанні дистанційного навчання в підготовці фахівців галузі фізичної культури і спорту.

Методи дослідження. Аналіз, систематизація наукових джерел з досліджуваної проблематики; визначення основних проблем, що виникають при організації дистанційного навчання в закладах вищої освіти.

Результати дослідження. Дистанційна освіта (ДО) користується все більшою популярністю серед студентів і НПП закладів вищої освіти.

Науковці відмічають низку переваг ДО, до яких можна віднести легку доступність, безкоштовність, зручність у користуванні навчальним контентом [18].

Особливого значення набуває використання електронних платформ у ДО студентів спеціальності «Фізична культура та спорт». У цієї категорії студентів період навчання співпадає з найбільшою активністю у тренувальному процесі та спортивних змаганнях, у тому числі й за кордоном. У такому разі студент не може повною мірою скористатися класичними методами навчання. І навчальний процес з підготовки фахівців з фізичної культури та спорту у закладі вищої освіти (ЗВО) потрібно модернизувати [3].

Гуманізація освіти в Україні тісно пов'язана із процесами соціалізації осіб з інвалідністю. Даний контингент здобуває вищу освіту у тому числі і у спеціалізованих закладах вищої освіти галузі фізичної культури і спорту.

З розвитком інваспорта актуальною сьогодні стає проблема розбудови системи інклюзивної освіти, яка здатна забезпечити реалізацію основного права громадян на освіту завдяки створенню належних навчальних умов в закладах вищої освіти [18].

На даний час є підстави стверджувати, що під час навчання перед студентами з обмеженими фізичними можливостями постає проблема інформаційної доступності, а розв'язанню окреслених проблем значною мірою сприяє використання інформаційно-комунікаційних технологій і технологій дистанційного навчання. Тому проблема підвищення якості навчального процесу для студентів з інвалідністю також набуває актуальності. Проте, незважаючи на численні наукові розвідки з різних аспектів означеної проблеми, слід зауважити, що потенціал ДО з використанням електронних навчальних платформ у ЗВО потребує подальшого розвитку.

Сьогодні ця проблема активно вивчається вітчизняними вченими. Які ж позитивні якості та які недоліки має дистанційне навчання порівняно з академічним, яке розвивалося протягом багатьох десятиліть і добре зарекомендувало себе?

Маючи певний досвід щодо аналізу організації ДО, фахівці висловлюють свою думку на його користь та зазначають, що дистанційна освіта ґрунтовно увійшла у процес підготовки фахівців з вищою освітою. У даний час ДО особливо активно використовується через соціальні потрясіння світової спільноти та проходить подальший свій розвиток.

На думку Мельник Т.А. і спів - авт. висока конкуренція в освітніх послугах та необхідність забезпечення сучасного високого рівня якості підготовки фахівців вимагає від НПП ЗВО високого професійного рівня їх компетентності та впровадження нового формату, заснованого на інформаційних технологіях для забезпечення інтерактивної підтримки навчального процесу [14].

Дистанційне навчання полегшується і стає більш доступним та дозволяє, витрачаючи мінімальний час, отримувати більшу кількість знань [17].

Електронні платформи навчання дозволяють студентам отримати окрім лекційного матеріалу консультацію у НПП, брати участь у семінарах, дослідницькій роботі та знайомитись з її результатами на конференціях у дистанційній формі.

Важливим є факт можливості використання у ДО досвіду та на - працювання класичної форми навчання. Навчальний процес у ЗВО постійно оновлюється сучасною навчально-методичною літературою, у розробці якої беруть участь провідні вчені України з використанням результатів досліджень не лише вітчизняних, а й закордонних фахівців, роботи яких стали значно доступнішими. Активно у розробці навчальної літератури працюють і НПП навчальних закладів. Ця література представлена у електронних бібліотеках ЗВО, репозитаріях, мережі Інтернет. Можливість отримувати інформацію з інтернет-ресурсів, електронних наукових журналів дозволяє їм доповнювати навчальний матеріал та надавати студентам актуальну інформацію в короткі терміни.

Електронні платформи в ДО [18] надають змогу певною мірою розв'язати психологічні проблеми взаємодії студентів з інвалідністю з іншими студентами та викладачами. Комунікативна взаємодія, опосередкована комп'ютером, на форумах, в чатах забезпечує відчуття захищеності, надає змогу почуватися більш вільно внаслідок того що для більшості студентів з інвалідністю притаманні замкнутість, тривожність, невпевненість у собі, що стає на заваді повноцінному спілкуванню. Студентам важко висловлювати власну думку, ставити додаткові запитання, привертати зайву увагу.

Робота з електронними платформами [1] змінює характер взаємодії викладача і студента. Спілкування відбувається опосередковано, через інформацію, що практично виключає домінування викладача над студентами. Взаємовідносини у навчальному процесі стають демократичнішими. Працюючи у середовищі, студент може обирати зручний час для виконання самостійної роботи і рухатись власною освітньою траєкторією, що створює умови для вільного прояву особистості у процесі навчання. Усе це забезпечує більшу активність, самостійність і незалежність студентів [1].

Однією з переваг електронних технологій є наявність широких можливостей для комунікації: оперативного інформування з організації навчального процесу, можливість обговорення проблем на форумах, спілкування в режимі реального часу за допомогою чатів і, особливо важливо, - індивідуальної роботи викладача зі студентом [18].

Використання електронних платформ сприяє розвитку навичок самостійної і пошукової роботи студентів, а також їх творчих здібностей. Означена система відкриває перед викладачем інструментарій для інтерактивного забезпечення освітнього процесу, подання навчального матеріалу у зручній та цікавій формі, організації індивідуальної та групової роботи студентів під час опанування необхідних дисциплін. Проте слід пам'ятати про складнощі, серед яких: ймовірна розрізненість або нецікава подача матеріалу, надмірний обсяг інформації, невдала адаптованість певних видів завдань, недостатнє забезпечення контрольними вимірювальними матеріалами Навчальні платформи можуть організовувати декілька режимів роботи студентів під час виконання різних видів навчальної діяльності: наряду з лекціями - вебінари з презентаціями, урізноманітненні практичні заняття з мультимедійним супроводом, поєднання формального спілкування «студент-викладач» з неформальним (у режимі чатів), збагачення контрольних заходів тощо [19].

Використання електронних платформ в ДО дозволяє НПП підвищити мотивацію до занять студентів за рахунок участі в обговореннях на форумах, де викладач дає оцінку роботі студента. Використання форумів забезпечує формування у студентів умінь формулювати запитання, обговорювати спірні питання та відстоювати власну точку зору; об'єднуватися для вирішення поставлених завдань; спілкуватися у колективі, узгоджувати свої дії відповідно до вимог інших людей та умов роботи; оцінювати власні навчальні досягнення та результати навчальної діяльності інших студентів [1]. Завдяки електронним платформам навчальний процес стає привабливішим, демократичнішим, комфортнішим та сприяє розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з вищою освітою [2].

При класичному навчанні викладачеві досить важко приділити необхідну кількість уваги всім студентам групи, підлаштуватися під темп роботи кожного, а використання дистанційних технологій підходить для організації індивідуального підходу [9].

Дискусія. Враховуючи цілу низку позитивних моментів, ДО не може уникнути і критичних думок. Так, Січкаренко К, О. аналізуючи результати своїх досліджень з ДО, стверджує, що, незважаючи на стрімкий розвиток, електронні освітні платформи ще не можуть замінити класичні формати навчання. Втім, можна констатувати, що в декількох сферах такі платформи стали базою самоосвіти, а також призвели до вдосконалення навичок в окремих дисциплінах. Більш глобальною тенденцією є те, що популярність електронних освітніх майданчиків зростає, як і якість послуг, які вони надають. Найбільшою перевагою нового формату навчання є те, що здебільшого він є безкоштовним та дуже доступним з технічної точки зору. Водночас найбільшим недоліком такого формату є те, що він не здатний надати повноцінну освіту, а також має дуже низький авторитет в очах роботодавців [21, 22].

У якості недоліка ДО виділяє неможливість проведення систематичної достовірної ідентифікації здобувача; збільшення можливостей у здобувача освіти для порушень академічної доброчесності. Запропоновані науковцями рекомендації щодо вирішення проблеми прямої та непрямої ідентифікації здобувача не вирішують повністю проблему [23, 12, 14]. Поки найефективніший спосіб простежити за тим, чи студент самостійно здавав іспити чи заліки, - це відеоспостереження. Це, на жаль, не завжди можливо.

На ДО практично весь навчальний матеріал студент засвоює самостійно. Це вимагає достатньої сильної мотивації, відповідальності та самоконтролю. Однак підтримувати потрібний темп навчання без контролю з боку викладача вдається не всім [13].

Дистанційна освіта не сприяє для розвитку комунікабельності. При дистанційному навчанні особистий контакт студентів один з одним і з викладачами мінімальний, а то й цілком відсутній. Тому така форма навчання не впливає на розвиток комунікабельності, упевненості, навичок роботи в команді [9].

Висновки. Таким чином аналіз наукової літератури, присвячений ДО на електронних навчальних платформах, свідчить про те, що дистанційна освіта щільно увійшла в організацію навчального процесу поряд із класичною формою навчання. Позитивні якості процесу ДО з допомогою електронних платформ не викликають сумнівів. У той же час фахівці визнають і цілу низку недоліків ДО і насамперед - недовіру роботодавців щодо результатів цього навчання.

Подальші дослідження пов'язані з дистанційною освітою при підготовці фахівців галузі фізичної культури і спорту.

Література

1. Білецька Г. Технологія природничо-наукової підготовки майбутніх екологів з використанням інформаційного освітнього середовища Moodle. Педагогічний дискурс, 2014. Вип. 16. С. 29-34.

2. Бодненко Т.В. Використання LMSMOODLEу процесі навчання дисциплін з автоматизації виробництва майбутніх фахівців комп'ютерних систем. Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, 2015. Том 2, №7. С. 21-26.

3. Борейко Н.Ю., Азаренкова Л.Л. Використання змішаної форми дистанційного навчання на спеціальності «Фізична культура і спорт». Науково-методичні основи використання інформаційних технологій в галузі фізичної культури та спорту, 2017. Вип.1. С. 16-19.

4. Волчкова Г.К., Мельник Т.А. Досвід застосування LMSMOODLEпри дистанційному навчанні у закладах вищої освіти. Наукові записки: Педагогічні науки, 2021. Вип. 192. С. 106-111.

5. Дистанційне навчання, переваги, недоліки, питання організації: рекомендаційний список літератури / уклад. І.А. Каліниченко. Запоріжжя, ЗДМУ, наукова бібліотека, 2021. 12 с.

6. Дутко О.М., Лебідь І.Ю. Проблеми та особливості проведення лекції в умовах дистанційного навчання. Педагогічна освіта: теорія і практика, 2021. Вип. 30 (91). С. 19-32.

7. Калініна Л.М. Інформатизація освіти і зародження нового освітнього середовища як основи нової Української школи. Комп'ютер у школі та сім'ї, 2017. №4. С. 13-17.

8. Клименко М. Дистанційна освіта в умовах карантину. Онлайн вісник НУБіП. Київ, 2020. Режим доступу: URL:https://nubip.edu.ua/node/75156.

9. Коваль А., Шерегій О. Дистанційне навчання: за і проти. Організація освітнього процесу в умовах дистанційного навчання у вищій школі: методологія, методика, практика. Тези доповідей Всеукраїнської науково-методичної конференції, Київ, 20 травня 2021 р. / уклад. Н. Ле - вицька, О. Силка, Л. Приблуда, О. Пилипенко. Київ: НУХТ, 2021. 258 с.

10. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні (затверджена Міністерством освіти і науки України 20.12.2000 р.).

11. Литвин А.В. Розвиток електронного навчання компанією Microsoft: від локальних технологій до хмарних сервісів. Новітні комп'ютерні технології. Спецвипуск «Хмарні технології в освіті», 2015. №13. С. 264-268.

12. Лопа Л.В. Онлайн-освіта як основний тренд вивчення економіки. Приазовський економічний

References

1. Biletska H. The technology of natural and scientific training of future ecologies using the Moodle informational educational environment. Pedahohich - nyi dyskurs, 2014. Vip. 16. PP. 29-34. (in Ukraine)

2. Bodnenko T.V. The use of LMS MOODLE in the process of teaching the disciplines of production automation for future specials in computer systems. Naukovi zapysky. Seriia: Problemy meto - dyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osv - ity, 2015. Tom 2, No 7. PP. 21-26. (in Ukraine)

3. Boreiko N. Yu., Azarenkova L.L. The use of a mixed form of diVance learning in the specialty «Physical culture and sport». Naukovo-metodychni osnovy vykoryVannia informatsiinykh tekhnolohii v haluzi fizychnoi kultury ta sportu, 2017. Vip.1. PP. 16-19. (in Ukraine)

4. Volchkova H.K., Melnyk T.A. Experience using LMS MOODLE for diVance learning in higher education invitations. Naukovi zapysky: Pedahohichni nauky, 2021. Vip. 192. PP. 106-111. (in Ukraine)

5. DiVance learning, advantages, disadvantages, issues of organization: a recommended liV of literature / uklad. I.A. Kalinychenko. Zaporizhzhia, ZDMU, naukova biblioteka, 2021. 12 p. (in Ukraine)

6. Dutko O.M., Lebid I. Yu. Problems and features of conducting a lecture in the conditions of diVance learning. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka, 2021. Vip. 30 (91). PP. 19-32. (in Ukraine)

7. Kalinina L.M. Informatization of education and the emergence of a new educational environment as the basis of a new Ukrainian school. Kompiuter u shkoli ta simi, 2017. No 4. PP. 13-17. (in Ukraine)

8. Klymenko M. DiVance education in quarantine conditions. Onlain visnyk NUBiP. Kyiv, 2020, Available from: URL:https://nubip.edu.ua/ node/75156. (in Ukraine)

9. Koval A., Sherehii O. DiVance learning: pros and cons. Organization of the educational process in the conditions of diVance learning in higher education: methodology, techniques, practice. Tezy dopovidei Vseukrainskoi naukovo-metodychnoi konferentsii, Kyiv, 20 travnia 2021 r. /uklad. N. Levytska, O. Sylka, L. Prybluda, O. Pylypenko. Kyiv: NUKhT, 2021, 258 p. (in Ukraine)

10. The concept of diVance education development in Ukraine (zatverdzhena MiniVerVvom osvity i nauky Ukrainy 20.12.2000 r.). (in Ukraine)

11. Lytvyn A.V. Development of e-learning by Microsoft: from local technologies to cloud services. Novitni komp'iuterni tekhnolohii. Spetsvypusk «Khmarni tekhnolohii v osviti», 2015. No 13. PP. 264-268. (in Ukraine) вісник. Запоріжжя, 2019. №4. С. 11-15.

13. Малюкова І.Г. Плюси й мінуси дистанційного навчання. Київська політехніка. Київ, 2008. №8. Режим доступу: URL:https://kpi.ua/805-9.

14. Мельник Т.А., Волчкова Г.К. Досвід застосування LMSMOODLEпри дистанційному навчанні у закладах вищої освіти. Наукові записки. Педагогічні науки, 2021. Вип. 192. С. 106-111.

15. Опанасюк Ю.В. Дистанційне навчання як наслідок еволюції традиційної системи освіти. Вища освіта України, 2016. №11. С. 49-53.

16. Офіційний веб-портал парламенту України. Законодавство України. Вилучено з: https://zakon. rada.gov.ua/laws/main/l138813.24.

17. Пехник А.В. Платформи для організації дистанційного навчання. Режим доступу: http:// dspace.onua.edu.ua >bit^ream >handle.

18. Польгун К.В. Використання MOODLEу процесі інклюзівного навчання студентів з обмеженими можливостями. Режим доступу: http:// dspace.onua.edu.ua/bit&ream/handle/11300/12867

19. Прилипко В. Використання електронної навчальної платформи MOODLE, як ефективний спосіб формування правової компетентності бакалаврів інженерних спеціальностей у процесі фахової підготовки. Молодь і ринок, 2021. №11-12 (197-198). С. 101-105.

20. Свиридюк О., Веремюк Л. Використання платформи MOODLEта онлайн додатка MYENGLISHLABв процесі викладання іноземних мов. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, 2020. Вип. 3. С. 142-151.

21. Січкаренко К.О. Комунікаційна роль електронних платформ у цифровій економіці на прикладі освітніх послуг. Економіка та управління національним господарством, 2019. №41. С. 73-77.

22. Січкаренко К.О. Розвиток цифрових освітніх платформ та поширення цифрових компетенцій в освіті. Електронний журнал «Ефективна економіка». Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/? op=1&z=6792

23. Славко Г.В. Непрямі методи ідентифікації користувачів Moodle. MoodleMootUkraine2020. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle: тези доп. VIII між - нар. наук.-практ. онлайн конф. (Киів, 22 трав. 2020 р.). Режим доступу: URL: https:// 2020. moodlemoot.in.ua/ course/view.php? id=30 (дата звернення: 02.11.2020 р.)

24. Терентьева Н.О. Особливості дистанційної підготовки магістрантів факультетів фізичної культури. Інформаційні технології і засоби навчання, 2019. Том 69. С. 139-148.

25. ШироковД.Л. Платформатизація освітнього

26. Lopa L.V. Online education as the main trend in the &udy of economics. Pryazovskyi ekonomich - nyi visnyk. Zaporizhzhia, 2019. No 4. PP. 11-15. (in Ukraine)

12. Maliukova I.H. Pluses and minuses of the con trolled from di^ance Judies. Kyivska politekhni - ka. Kyiv, 2008. No 8. Available from: URL:https:// kpi.ua/805-9 (in Ukraine)

13. Melnyk T.A., Volchkova H.K. Experience of application of LMS MOODLE is at the controlled from di^ance Judies in e^ablishments of higher education. Naukovi zapysky. Pedahohichni nauky, 2021. Vip. 192. PP. 106-111. (in Ukraine)

14. Opanasiuk Yu.V. Di^ance learning as a consequence of the evolution of the traditional education sy&em. Vyshcha osvita Ukrainy, 2016. No 11. PP. 49-53. (in Ukraine)

15. Ofitsiinyi veb-portal parlamentu Ukrainy. Zako - nodav^vo Ukrainy. Available from: https://zakon. rada.gov.ua/laws/main/l138813.24 (in Ukraine)

16. Pekhnyk A.V. Platforms for organizing di^ance learning. Available from: http://dspace.onua.edu. ua > bit^ream > handle. (in Ukraine)

17. Polhun K.V. Using MOODLE in the process of inclusive education of &udents with disabilities. Available from: http://dspace.onua.edu.ua/bit-^ream/handle/11300/12867 (in Ukraine)

18. Prylypko V. The use of the MOODLE electronic learning platform as an effective way of forming the legal competence of bachelors of engineering specialties in the process of professional training. Molod i rynok, 2021. No 11-12 (197-198). PP. 101105. (in Ukraine)

19. Svyrydiuk O., Veremiuk L. Using the MOODLE platform and the MYENGLISHLAB online application in the process of teaching foreign languages. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavno - ho pedahohichnoho universytetu, 2020. Vip. 3. PP. 142-151. (in Ukraine)

20. Sichkarenko K.O. The communication role of electronic platforms in the digital economy on the example of educational services. Ekonomika ta up - ravlinnia natsionalnym hospodar^vom, 2019. No 41. PP. 73-77. (in Ukraine)

21. Sichkarenko K.O. The development of digital educational platforms and the spread of digital competences in education. Elektronnyi zhurnal «Efektyvna ekonomika». Available from: http:// www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=6792 (in Ukraine)

22. Slavko H.V. Indirect methods of identifying Moodle users. MoodleMoot Ukraine 2020. Teo - riia i praktyka vykory^annia sy^emy upravlinnia navchanniam Moodle: tezy dop. VIII mizhnar. nauk.-prakt. onlain konf. (Kyiv, 22 trav. 2020 r.). Available from: URL: https:// 2020.moodlemoot. процесу під час дистанційного та змішаного навчання в школі. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки», 2021. №5. C. 247-253.

27. Slavko G., Serhiienko S. and Herasimenko L. Digitalization of Electrical Engineering Education and Automatic Assessment of Study Results. 2019 IEEE International Conference on Modern Electrical and Energy Sy^ems (MEES), Kremenchuk, Ukraine, 2019. pp. 414-417. in.ua/ course/view.php? id=30 (data zvernennia: 02.11.2020 r.) (in Ukraine)

23. Terenteva N.O. Peculiarities of di^ance training of maker's &udents of the faculties of physical culture. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchan - nia, 2019. Tom 69. PP. 139-148. (in Ukraine)

24. Shyrokov D.L. Platformization of the educational process during di^ance and mixed learning at school. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Hraal nauky», 2021. No 5. PP. 247-253. (in Ukraine)

25. Slavko G., Serhiienko S. and Herasimenko L. Digitalization of Electrical Engineering Education and Automatic Assessment of Study Results. 2019 IEEE International Conference on Modern Electrical and Energy Sy^ems (MEES), Kremenchuk, Ukraine, 2019. pp. 414-417.

Размещено на Allbest.ru