Формувальне оцінювання на уроках української мови й літератури в контексті впровадження Нової української школи

FORMATIVE ASSESSMENT AT THE UKRAINIAN LANGUAGE AND LITERATURE LESSONS IN THE CONTEXT OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL IMPLEMENTATION

The article is an attempt to analyze and compare the traditional and formative assessment. It is noted that the summative assessment is traditionally used at the final stage of a certain period of study to correlate the student's result with the required results defined by the State Standard. The goal of the formative assessment is to monitor student learning to provide ongoing feedback that can be used by instructors to improve their teaching and by students to improve their learning. Modern educational approaches to assessing the results of competency-based learning of students at the lessons of Ukrainian language and literature are highlighted. It is indicated that the use of a formative assessment in the classroom involves: students ' learning goals identification; providing teacher feedback; organization of active and interactive participation of students during their own process of learning and discussing its results; providing conditions under which students will know and understand the evaluation criteria before starting work on the task; organization of reflection; adjustment of educational activities taking into account the obtained evaluation results. The essence of the methodology and the peculiarities of the formative assessment techniques are substantiated. The common and distinctive characteristics of the summative andformative assessment are outlined. Criteria, special tools, provability are among the common features. Distinctive characteristics are described in detail. Forms of feedback are considered, including verbal assessment of oral and written work. Commenting on the oral answers of students, the teacher first emphasizes the most successful ones. Then he points out what needs to be improved, asks clarifying questions, suggests ways to avoid mistakes in the future. When evaluating students ' work in writing, the teacher can leave written comments in a notebook, draft or Google test. The teacher gives the correct answer instead of the wrong one, and suggests ways to avoid such a mistake in the future. Peculiarities of self-assessment and mutual assessment of students are determined. The technique of creating and using criterion tables is demonstrated.

Key words: formative assessment, summative assessment, self-assessment, mutual assessment, feedback, criterion tables.

Постановка проблеми

Оцінювання - важливий складник навчального процесу, від якого значною мірою залежить його результат.

Традиційно в українській школі використовують підсумкове оцінювання, мета якого - порівняти результати учня з обов'язковими результатами, визначеними Державним стандартом базової середньої освіти. Підсумкове оцінювання відбувається на завершальному етапі певного періоду навчання - у кінці вивчення теми (тематичне), року (річне), семестру (семестрове) (Пометун, 2019: 88). Воно визначає рівень сформованості предметних і загальнонавчальних знань та вмінь і застосовує дванадцятибальну систему.

Активне впровадження реформи «Нова українська школа», що базується на компетентнісному підході, зумовило необхідність переглянути усталену систему оцінювання і сформувати новий інструментарій для оцінювання компетентностей.

Компетентність, як зазначає О. Локшина, - багатовимірне утворення, що містить когнітивні, емоційні, мотиваційні та ціннісні елементи (Локшина, 2009: 107). Тож оцінювання компетентностей має вимірювати як когнітивні (знання, уміння), так і некогнітивні елементи (досвід діяльності, ціннісне ставлення). Широкий спектр можливостей для цього відкриває формувальне оцінювання.

З огляду на це проблема використання методів формувального оцінювання на уроках української мови й літератури є актуальною і потребує всебічного висвітлення.

Аналіз досліджень

Ідею формувального оцінювання вперше висунули американські учені Б. Блум, Т Хастінг та Дж. Мадаус у роботі «Посібник з формувального та підсумкового оцінювання навчання учнів» (1971 р.). Спочатку цю ідею підтримали чимало зарубіжних науковців і педагогів-практиків, зокрема Дж. Макміллан, К. Кетлин, П. Блек, Б. Белл, Б. Коуві, Ф. Перрену та ін. Згодом прихильники формувального оцінювання з'явилися в Україні: низку досліджень опублікували О. Барна, В. Вембер, Г Войтків, Д. Жилін, Л. Кабан, О. Локшина, Н. Морзе, І. Сокол, С. Тригуб, О. Щербак та ін.

Нормативно-методичними підставами для впровадження формувального оцінювання в Новій українській школі (далі - НУШ ) слугують: Концепція НУШ, «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти», Державний стандарт початкової освіти, затверджений 21 лютого 2018 року Постановою Кабінету Міністрів України № 87, Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений 30 вересня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів № 898, низка наказів Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України). Методику застосування формувального оцінювання у 1-4 класах НУШ викладено в посібнику «Нова українська школа: порадник для вчителя» (Бібік, 2017: 118-133). Роз'яснення засадничих аспектів оцінювання навчальних досягнень у 5-тих класах знаходимо в листі МОН України від 06.08.2021 №4.5/2303-21 «Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах ЗЗСО за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції НУШ.

Про роль формувального оцінювання для відслідковування розвитку компетентностей учнів у процесі навчання окремих предметів гуманітарного циклу йдеться в працях О. Пометун, Т. Ремех (історія, громадянська освіта); В. Уліщенко, А. Фасолі (зарубіжна література, українська література). Окремі аспекти використання методів формувального оцінювання на уроках української словесності висвітлено в тезах Л. Гапон (Гапон, 2020: 145-147). Однак ґрунтовні дослідження з теми ще попереду.

Мета статті - визначити роль і місце формувального оцінювання в системі оцінювання навчальних досягнень учнів під час упровадження реформи НУШ, описати найбільш уживані методи формувального оцінювання в процесі компетентнісного навчання на уроках української мови й літератури.

Виклад основного матеріалу

Формувальне оцінювання використовують для поліпшення процесу навчання. Воно враховує індивідуальні потреби здобувачів / здобувачок і відбувається у формі, прийнятній для усіх учасників / учасниць освітнього процесу.

У період упровадження реформи НУШ, що передбачає компетентнісне навчання, цей вид оцінювання набуває особливої ваги, оскільки вимірює рівень сформованості не лише предметних, але й комунікативних, соціальних та метапредметних компетентностей, а також особистісних регулятивних умінь учнів / учениць.

Роль і місце формувального оцінювання в системі оцінювання навчальних досягнень учнів / учениць для визначення рівня сформованості предметних і ключових компетентностей висвітлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Спільними рисами підсумкового та формувального оцінювання вважають критеріальність, спеціальний інструментарій, доказовість, а відмінності репрезентовано в таблиці 2.

Таблиця 2

Формувальне оцінювання має функції оцінювання для навчання та оцінювання як навчання. Воно передбачає аналіз знань, умінь ціннісних орієнтирів і поведінки учнів / учениць, планування навчальних цілей і шляхів їх досягнення (Логвіна, Рождественська, 2012: 10). Щоб розвинути вміння учнів / учениць ставити перед собою цілі й оцінювати на цій основі свої навчальні досягнення, а також підвищувати мотивацію до здобуття знань, школярів / школярок залучають до процесів цілепокладання, рефлексії, самоі взаємооцінювання.

Традиційними методами цілевизначення є бесіда, опитування, планування, синтез, аналіз; методами рефлексії - рефлексійні бесіди і рефлексійні вправи. На етапах цілевизначення і рефлексії використовують таблиці «Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався / дізналась» (за Д. Огл), «Дерево цілей» (за П. Друкером) (Кучеренко, 2015: 411). Для здійснення самоі взаємооцінювання, вважає В. Уліщенко, учитель має ознайомити учнів / учениць із критеріями, що відповідають певним балам (це можуть бути інформаційні картки) (Уліщенко, 2018: 139). За О. Пометун результативними є такі методи самооцінювання, як «Шкала» і «Однохвилинне есе», а для оцінювання роботи дітей у групах - «Бортовий журнал» (заповнює вчитель) або аркуші самооцінювання (заповнюють здобувачі / здобувачки) (Пометун, 2019: 95).

Відзначимо значущість налагодження зворотного зв'язку. Провідні дослідники акцентують увагу, що формувальне оцінювання - це «безперервний потік зворотного зв'язку з учнями», «слушні коментарі та зрозумілі пропозиції, які допомагають учневі усвідомити власні прогалини в знаннях так, щоб він накопичив достатньо інформації для просування вперед» (Шакіров, Буркітова, Дудкіна, 2012: 37). Зворотний зв'язок має бути своєчасним і містити пропозиції щодо подальшої навчальної та розвивальної діяльності.

За результатами формувального оцінювання має обов'язково відбутися коригування освітнього процесу. Наприклад, після визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, треба передбачити шляхи їх усунення: повторення матеріалу, пояснення із використанням інших методів навчання, виконання тренувальних вправ, розроблення диференційованих завдань тощо.

Узагальнюючи матеріали нормативних, методичних та наукових джерел, можна стверджувати, що на уроках української мови й літератури в 5-9 класах доцільно використовувати методи формувального оцінювання.

Словесне оцінювання усних відповідей.

Коментуючи усні відповіді учнів та учениць, педагог спочатку відзначає позитивне у відповіді (У тебе добре вийшло..., Тобі вдалося..., Ти був на правильному шляху, коли.), потім вказує на те, що потребує доопрацювання (Варто було би., Доречно було би...), ставить уточнювальні питання (Що ти мав / мала на увазі коли., Як можна це сказати /зробити по-іншому?), пропонує способи уникнення схожих помилок (У майбутньому звертай увагу на...).

Словесне оцінювання письмових робіт.

Під час словесного оцінювання письмових робіт ефективним є метод «Конференція вічна-віч», коли педагог наодинці коментує роботу учня / учениці. Вважаємо, що не варто намагатися опрацювати всі помилки (особливо, коли їх багато), а сфокусуватися на роз'ясненні двохтрьох складних випадків.

Письмове оцінювання робіт.

Оцінюючи роботи учнів / учениць письмово, можна залишати коментарі в зошиті, чернетці чи гуглтесті, не пропонуючи правильної відповіді, а підказуючи спосіб уникнення помилки. Наприклад: Спробуй підібрати синонім, щоб уникнути тавтології., Рекомендую переглянути ролик за покликанням..

Взаємооцінювання письмових робіт.

Для взаємооцінювання письмових робіт найбільш дієвими є методи «Три чернетки» (учні / учениці, працюючи в парах, двічі почергово перевіряють чернетки одне одного, вказуючи, що треба допрацювати; учителеві для оцінювання подають останній варіант) і «Дві зірки й побажання» (учні / учениці коментують роботи одне одного, вказуючи на два позитивні аспекти - «дві зірки» - і один, який потребує доопрацювання - «побажання»).

Взаємооцінювання усних відповідей.

Для взаємооцінювання усних відповідей доцільно навчити учнів / учениць використовувати метод «Сандвіч» (комплімент - рекомендація - комплімент).

Самооцінювання письмових робіт.

Для самооцінювання письмових робіт рекомендуємо вправи з ключами. Наприклад, вправа 175 з підручника «Українська мова. 5 клас» (Гапон, Грабовська, Петришина, Підручняк, 2022: 119).

Гра «Третій зайвий». Знайди в кожному з рядків слово, у якому немає жодного м'якого звука. Випиши ці слова. З останніх літер склади назву українського народного музичного інструмента.

А килимок, молодець, кришталь Б сталь, ведмідь, щиро В погляд, гриб, лялька Г лаз, тюлень, шлях Ґ кома, коваль, герой

Самооцінювання і взаємооцінювання деяких видів індивідуальних і колективних творчих робіт.

Для самооцінювання і взаємооцінювання окремих видів індивідуальних і колективних творчих робіт можна використовувати критеріальні таблиці. До складання критеріальної таблиці оцінювання учитель може долучити учнів. Алгоритм дій такий: педагог оголошує мету і завдання на початку уроку (або перед початком вивчення теми, розділу); кожен учень / учениця пропонує 1-2 критерії оцінювання; учитель укладає список критеріїв (наприклад, записує на дошці), коментує і пояснює кожен критерій, ранжує їх; наостанок треба вибрати й обговорити 4-5 пріоритетних критеріїв та корелювати кожен із певною кількістю балів (таблиця 3).

Таблиця 3

Зразок критеріальної таблиці оцінювання постера «Бережи природу»