(Не)змішане навчання у вищій школі: погляди учасників освітнього процесу щодо (не)змішування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

(НЕ)ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ: ПОГЛЯДИ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЩОДО (НЕ)ЗМІШУВАННЯ

Староста Володимир Іванович

Професор, доктор педагогічних наук,

професор кафедри загальної педагогіки

та педагогіки вищої школи

Ужгород



Анотація

дистанційний навчання освітній університет

У статті актуалізуються проблеми використання різних моделей організації навчання в сучасних умовах: змішаного навчання як інтеграції традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання, а також традиційного та дистанційного навчання у випадку відсутності такого змішування. Метою дослідження є виявлення та порівняння поглядів учасників освітнього процесу в умовах класичного університету щодо вибору моделі організації навчання у вищій школі залежно від співвідношення традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання. Автор долучив до анонімного онлайн опитування у 2020 р. 1373 респондентів, з них 1071 студентів, 140 аспірантів, 172 викладачі університету; у 2021 - 443 студентів. Для опрацювання результатів опитування використано комп'ютерну програму IBM SPSS Statistics 23. Аналіз результатів опитування свідчить, що студенти бакалаврату та магістратури однакового року опитування висловлюють подібні погляди щодо вибору моделі організації навчання для очної та заочної форми здобуття вищої освіти. Порівняння більшості інших груп респондентів (студенти - викладачі, аспіранти - викладачі, студенти - викладачі) показує статистично значущу відмінність (p<0,05) у таких поглядах. Окремі перевищення критичного значення статистичного критерію хі-квадрат, у випадку порівняння деяких груп студентів за досліджуваними ознаками, свідчить про різне їх бачення організації навчання у вищій школі. Подальший аналіз окремих вибірок за однаковою ознакою (стать, спеціальність, форма навчання) показує у більшості випадків відсутність статистично значущих відмінностей. Традиційне аудиторне навчання для очної та заочної форми здобуття освіти переважно обирають у порядку зменшення відсотків - студенти, викладачі, аспіранти. Змішане навчання, порівняно з дистанційним та традиційним, має перевагу у більшості респондентів за всіма дослідженими ознаками (освітній/науковий рівень, стать, спеціальність, форма навчання). Узагальнення даних усіх груп (студенти, аспіранти, викладачі) дає можливість сформувати інтервали (у %) вибору щодо варіантів не(змішування): традиційне аудиторне навчання 12,9-29,3 (очна форма); 1,4-9,0 (заочна форма); дистанційне навчання 0,6-7,9 (очна форма), 4,3-18,5 (заочна форма); змішане навчання 62,8-85,0 (очна форма), 72,5-90,1 (заочна форма). Виявлені аналогічні тенденції в усіх групах респондентів, а саме: зменшується вибір традиційного аудиторного навчання, а змішаного та дистанційного навчання збільшується при переході від моделі організації навчання для очної до заочної форми здобуття вищої освіти.

Ключові слова: традиційне (аудиторне, віч-на-віч) навчання; змішане навчання; дистанційне навчання; очна форма навчання; заочна форма навчання; онлайн опитування.



Annotation

(NON) BLENDED LEARNING IN HIGHER EDUCATION: VIEWS OF THE PARTICIPANTS OF THE EDUCATIONAL PROCESS ON (NON) BLENDED

Volodymyr Starosta Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher Education State University «Uzhhorod National University», Uzhhorod, Ukraine

The article focuses the problem of using different learning models in modern conditions: blended learning as an integration of traditional (classroom/face-to-face) and distance learning, as well as traditional and distance learning in the absence of blended. The aim of the study is to identify and compare the views of participants in the educational process in the classical university on the choice of learning models organization in higher education depending on the ratio of traditional (classroom/face-to-face) and distance learning. The author included in the anonymous online survey 1373 respondents in 2020, including 1071 students, 140 PhD students, university teachers; and 443 students in 2021; used IBM SPSS Statistics 23 for statistical analyses. The analysis of the survey results shows that Bachelor and Master students of the same year express similar views on choosing a model of organization for full-time and part-time higher education. A comparison of most other groups of respondents (students - teachers, students - PhD students, PhD students - teachers) shows a statistically significant difference (p<0,05) in such views. The author describes some excesses of the critical value of the statistical criterion chisquare in the case of comparing some groups of students on the basis of the studied characteristics, which indicates a different view of their organization of full-time or part-time higher education.

The analysis shows that in most cases there are no statistically significant differences in the comparison of individual samples on the same basis (gender, specialty, form of education). Traditional face-to-face learning for full-time and part-time education is mostly chosen in descending order of interest - students, teachers, PhD students. Blended learning, compared to distance and traditional, has an advantage in most respondents in all studied characteristics (educational/scientific level, gender, specialty, form of education). The author summarized the data of all groups (students, PhD students, university teachers) and formed options for non-mixing within the following intervals (in %): traditional face-to-face learning 12,9-29,3 (full-time form);

1,4-9,0 (part-time form); distance learning 0,6-7,9 (full-time form), 4,3-18,5 (part-time form); blended learning 62,8-85,0 (full-time form), 72,5-90,1 (part-time form). Some variants of blended were as follows (in%): mainly traditional education 25,3-44,8 (full-time form), 5,0-9,3 (part-time form); half 26,9-44,3 (full-time), 37,1-48,8 (part-time form); mostly distance learning 4,7-10,6 (full-time form), 24,4-46,4 (part-time form). Similar trends were found in all groups of respondents, namely: the choice decreases for traditional face-to-face, and increases for blended and distance learning in the transition from the model of learning organization for full-time to parttime higher education.

Keywords: traditional (classroom, face-to-face) learning; blended learning; distance learning; fulltime learning; part-time learning; online survey



Постановка і актуальність проблеми

Розвиток сучасної освіти не можна уявити без використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі ІКТ). Р. Фойтік [1] підкреслює, що дистанційна освіта є найбільш швидкозростаючою сферою освіти.

Характерні особливості дистанційного навчання - цілеспрямовано організована і погоджена в часі і просторі взаємодія викладачів та студентів між собою та із засобами навчання з використанням педагогічних, інформаційних і телекомунікаційних технологій [2].

Традиційне аудиторне навчання (віч-на-віч/face-to-face) насичується елементами дистанційного навчання і, таким чином, транформується у змішане навчання. На таке змішування впливають різні чинники, зокрема, зміст та форма здобуття вищої освіти, специфіка спеціальності, матеріально-технічна база закладу вищої освіти, ресурсні можливості та досвід використання ІКТ учасниками освітнього процесу тощо.

Існують різні погляди щодо (не)змішування. Як наслідок, численні підходи під час вибору моделі організації навчання від традиційного аудиторного та дистанційного, коли таке змішування практично відсутнє, до змішаного навчання, коли має місце різноманітне поєднання дистанційного та аудиторного навчання завдяки ІКТ, тобто, має місце змішування.

Погоджуємось з думкою Л. Ямагата-Лінча [3], що студенти, які розпочинають онлайн-навчання мають різний досвід такої діяльності. Потрібно знайти оптимальний варіант змішування, аби створити комфортні умови для викладачів та студентів. Відповідно роль закладів освіти полягає у ресурсному забезпеченні, створенні необхідних умов перебігу освітнього процесу, обміну досвідом; роль викладача - у ефективному використанні засобів асинхронного та синхронного навчання.

Важливе значення, з нашого погляду, має виявлення поглядів учасників освітнього процесу на його організацію та перебіг. Отже, виникає необхідність дослідження таких поглядів і щодо вибору моделі організації навчання - традиційного/аудиторного/віч-на-віч (traditional/classroom/face-to-face learning/далі F2FL), дистанційного (distance learning/далі DL) чи змішаного (blended learning/далі BL).

Аналіз актуальних досліджень і публікацій з даної проблематики показує певну відмінність у поглядах щодо розуміння сутності змішаного навчання. На нашу думку, це зумовлено широким спектром підходів дослідників до самого змішування у процесі навчання (співвідношення F2FL і DL; різні варіанти поєднання форм, методів і засобів навчання та контролю отриманих результатів, самонавчання тощо). Наприклад, К. Бугайчук [4, c. 5] y вузькому сенсі пропонує «під змішаним навчанням слід розуміти цілеспрямований процес здобування знань, умінь та навичок, що здійснюється освітніми установами різного типу в рамках формальної освіти, частина якого реалізується у віддаленому режимі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій і технічних засобів навчання, які використовуються для зберігання і доставки навчального матеріалу, реалізації контрольних заходів, організації взаємодії між суб'єктами навчального процесу (консультації, обговорення) та під час якого має місце самоконтроль учня (студента) за часом, місцем, маршрутами та темпом навчання. У широкому сенсі - це різні варіанти поєднання форм і методів організації формального, неформального, інформального навчання, а також самонавчання, що здійснюються для досягнення особою заздалегідь визначених навчальних цілей зі збереженням механізму контролю за часом, місцем, маршрутами та темпом навчання».

C. Грем [5, c. 4] розглядає BL як інтеграцію будь-якого дистанційного та F2FL навчання. Вчений також розглядає таку інтеграцію в історичному контексті, оскільки BL є поєднанням двох історично окремих моделей викладання/учіння: традиційних систем безпосереднього навчання та систем навчання, де між учасниками освітнього процесу є певна дистанція. У нашому дослідженні розглядаємо BL, згідно трактування [4, c. 5] у вузькому розумінні. Нами використана ознака змішування, яка найбільш поширена в сучасних працях, - це дистанційна складова процесу викладання та учіння з використанням сучасних ІКТ.

У іноземних працях для характеристики BL найбільш поширене ключове поняття: «blended learning». Проте, згідно К. Віттакер та C. Грем [6], які вивчали поширеність термінів blended and/or hybrid, спочатку вчені використовували поняття гі6ридАЛуЬгМ», а термін «blended» почав поширюватися з 2003 р.

Огляд праць показує, що деякі вчені продовжують використовують і поняття гі6рид/«^уЬгМ». Наприклад, автори Т. Віттакер та Е. Бонакдарян [7], досліджували гібридну модель навчання, коли традиційне аудиторне навчання (віч-на-віч) доповнено компонентами DL. F2FL - це найпоширеніша модель організації навчання, як має багато переваг (спілкування між студентами та викладачами, зворотній зв'язок, широкий спектр прийомів для активного залучення студентів, наприклад, до групових дискусій, робота на дошці, рольові ігри, що приводить до високого рівня інтерактивності), але вимагає регулярної присутності студентів у визначеному місці. Під час DL учасники освітнього процесу (вчитель/викладач - учень/студент) знаходяться на відстані один від одного, а отже, між ними відсутнє міжособистісне спілкування віч-на-віч. Розрізняють синхронне та асинхронне електронне середовище. У першому випадку передбачена синхронна діяльність викладача і студентів, наприклад, веб-зустріч чи чат. Студенти, які не можуть бути онлайн, виконують і надсилають відповідне завдання. У асинхронному дистанційному курсі студенти також можуть відвідувати онлайн-заняття через веб-зустрічі, проте переважає діяльність спрямована на вивчення текстових або відео матеріалів. За таких умов студенти мають планувати і контролювати власну діяльність, аби вчасно виконати необхідні завдання. Основні способи позааудиторної навчально-пізнавальної взаємодії між учнем/студентом і вчителем/викладачем: перегляд відеозаписів, спілкування в режимі онлайн, групова робота (месенджери, соціальні мережі тощо), використання телефонного зв'язку, традиційної та е-пошти тощо.

BL сприяє покращенню здобуття освіти, оскільки зростає кількість джерел інформації [8]. Згідно дослідження трьох експериментальних груп у різних умовах навчання (віч-на-віч, дистанційне та змішане), яке проводили Л. Ма та С. Лі [9], змішане навчання краще мотивує студентів порівняно з віч-на-віч та дистанційним навчанням. Огляд джерел показує поширення змішування навіть у таких сферах, де виключно панувало традиційне навчання. Наприклад, С. Круйваген та Г. Потгітер [10] описують, якщо раніше музична освіта здебільшого була зосереджена на підходах до викладання та навчання віч-на-віч, то використання цифрових медіа започаткувало технології електронного навчання, а модель змішування запроваджена з метою полегшення здобування музичної освіти студентами бакалаврату.

Дослідники звертають увагу, що кожна модель організації навчання має як переваги, так і недоліки. Наприклад, ван Е. Ренсбург [11] аналізує 47 публікацій, присвячених якості DL, і класифікує позитивні ефекти та виклики в контексті викладання/навчання в галузі наук про здоров'я. Більшість досліджень серед позитивних результатів DL вказують на зростання рівня задоволеності та мотивації студентів; оволодіння навичками виконання завдань та розв'язування поточних проблем; гнучкість навчального процесу та ширші можливості для побудови комфортного академічного середовища; активізацію пізнавальної діяльності студентів; скорочення розриву між теорією і практикою; кращий рівень володіння ІКТ тощо. Проблеми здебільшого технічні (відсутність підключення до Інтернету або його низька якість; недостатня ІКТ-компетентність учасників навчального процесу, аби вирішувати поточні освітні завдання) або психологічні (недостатній швидкий та ефективний зворотний зв'язок; ускладнення співпраці через відсутність особистого контакту). Автори [12] звертають увагу на необхідність чіткого розуміння змішаного навчання, оскільки в деяких викладачів виникає почуття тривожності щодо технології його використання та можливих наслідків.

Варто, згідно Р. Фойтік [1], ретельно спостерігати за впливом засобів е-навчання під час здобуття освіти в умовах дистанційного та очного навчання, а також за студентами-першокурсниками, оскільки для них DL може бути проблемним.

В умовах пандемії Covid-19 багато закладів вищої освіти використовують DL під час професійної підготовки, зокрема: С. Флінн, Дж. Колінз та Л. Малоне [13] описують досвід реалізації заочної форми навчання Технологічного інституту в Ірландії; в праці [14] наведено застосування системи електронного навчання Moodle до, під час та після пандемії.

Урахування поглядів студентів щодо моделей організації навчання описують П. Гіннс та Р. Елліс [15] (дослідження змішаного навчання для виявлення відносин між студентами, їх сприйняття електронного навчального середовища, підходи до навчання та оцінювання); С. Флінн, Дж. Колінз та Л. Малоне [13] (проблеми і можливості дистанційного навчання). Долучення студентів у якості експертів якості вищої освіти вдало поєднується з принципом студентоцентризму (В. Мороз та ін., 2018) [16, с. 238].

Поділяємо думку С. Круйваген та Г. Потгітер [10], що педагоги та керівники закладів освіти повинні поєднувати різні підходи до організації навчання для задоволення потреб широкого кола студентів. Важливо знайти оптимальний варіант змішування, аби створити комфортні умови для викладачів та студентів тощо [3].

Дане дослідження продовжує реалізацію можливостей зворотного зв'язку шляхом опитування респондентів щодо поєднання DL та F2FL [17]. Варіанти змішування можливі в інтервалі між повністю F2FL і повністю DL [18]. Основні моделі організації навчання залежно від обсягу дистанційної складової (у %) на прикладі класифікації навчальних курсів узагальнили І. Аллен та Дж. Сіман [19]: 0 - традиційний курс; 1-29 веб-допоміжний; 30-79 змішаний/гібридний; 80 - -дистанційний.

Проведений огляд праць показує, що можна розглядати:

- онлайн-навчання як окремий варіант/метод/форму синхронного дистанційного навчання, під час якого учасники освітнього процесу в діалоговому режимі безпосередньо комунікують між собою засобами сучасних ІКТ;

- F2FL і DL як окремі моделі організації навчання, коли змішування не проводиться (не змішування), а всі інші випадки поєднання F2FL та DL є змішуванням за ознакою обсягу дистанційної (синхронної чи асинхронної) складової, або схематично F2FL - DL ^ BL.

Отже, широке використання змішаного навчання та ІКТ як засобу його реалізації можемо розглядати у контексті невирішеної раніше частини загальної проблеми пошуку співвідношення традиційного (аудиторного, віч-на-віч) та дистанційного навчання, тобто їх змішування, аби успішно вирішувати завдання підготовки сучасних висококваліфікованих фахівців у вищій школі.

Метою дослідження є виявлення та порівняння поглядів учасників освітнього процесу в умовах класичного університету щодо вибору моделі організації навчання у вищій школі залежно від співвідношення традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання.

Завдання дослідження: з'ясувати сучасний стан проблеми використання моделей організації навчання у вищій школі залежно від співвідношення традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання, тобто, у випадку відсутності змішування, а також їх інтеграції у власне змішане навчання; розробити питання і здійснити опитування учасників освітнього процесу (студентів, аспірантів, викладачів), аби проаналізувати їх погляди щодо вибору моделі організації навчання для очної та заочної форми здобуття вищої освіти залежно від не(змішування).



Виклад основного матеріалу

Методика емпіричного дослідження. Емпіричне дослідження проводили на базі Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (далі УжНУ). До анонімного онлайн опитування автором долучено у 2020 р. 1373 респондентів, з них 1071 студентів, 140 аспірантів, 172 викладачі університету; у 2021 - 443 студентів. Математичне опрацювання отриманих результатів проводили за допомогою комп'ютерної програми IBM SPSS Statistics 23.

Отримані результати та їх обговорення. Розглянемо відповіді респондентів на одне з питань проведеної анкети «Яке поєднання моделей організації навчання, на Вашу думку, має бути у вищій школі для очної (заочної) форми навчання/здобуття освіти?». Відповідь за п'ятибальною шкалою: 1 (традиційне аудиторне навчання); 2 (переважно традиційне аудиторне навчання); 3 (наполовину); 4 (переважно дистанційне навчання); 5 (дистанційне навчання).

Результати опитування наведено у табл. 1-4 за такими ознаками долучених респондентів: освітній/науковий рівень (табл. 1), стать (табл. 2), форма навчання (табл. 3), спеціальність (табл. 4). Зазначені таблиці містять також кількість опитаних респондентів (N) і відповідні відсотки (%).

Табл. 1

Результати вибору моделі організації навчання для очної/заочної форми здобуття вищої освіти за ознакою: освітній/науковий рівень респондента (Ресурс: власне дослідження)

Спрямованість питання/ Респонденти/Рік	N/%	Тільки традиційне	Переважно традиційне	Наполовину	Переважно дистанційне	Тільки дистанційне	Разом
Б"ГЬ/Вс/2020	N	199	223	263	69	46	800
	%	24,9	27,9	32,9	8,6	5,8	100,0
FTL/Mgr/2020	N	67	73	95	29	7	271
	%	24,7	26,9	35,1	10,7	2,6	100,0
Б"ГЬ/Вс]^г/2020	N	266	296	358	98	53	1071
	%	24,8	27,6	33,4	9,2	4,9	100,0
FTL/PhDSt/2020	N	18	43	62	14	3	140
	%	12,9	30,7	44,3	10,0	2,1	100,0
FTL/HST/2020	N	35	77	51	8	1	172
	%	20,3	44,8	29,7	4,7	0,6	100,0
	N	98	90	92	41	26	347
	%	28,2	25,9	26,5	11,8	7,5	100,0
FTL/Mgr/2021	N	32	22	27	6	9	96
	%	33,3	22,	28,1	6,3	9,4	100,0
FTL^Mgr^!	N	130	112	119	47	35	443
	%	29,3	25,3	26,9	10,6	7,9	100,0
Р!Ъ/Вс/2020	N	68	70	311	256	95	800
	%	8,5	8,8	38,9	32,0	11,9	100,0
PTL/Mgr/2020	N	18	27	109	79	38	271
	%	6,6	10,0	40,2	29,2	14,0	100,0
PTL/ВсMgr/2020	N	86	97	420	335	133	1071
	%	8,0	9,1	39,2	31,3	12,4	100,0
PTL/PhDSt/2020	N	2	7	52	65	14	140
	%	1,4	5,0	37,1	46,4	10,0	100,0
PTL/HST/2020	N	9	15	79	52	7	162
	%	5,6	9,3	48,8	32,1	4,3	100,0
PTL^^!	N	28	32	133	87	67	347
	%	8,1	9,2	38,3	25,1	19,3	100,0
PTL/Mgr/2021	N	12	9	39	21	15	96
	%	12,5	9,4	40,6	21,9	15,6	100,0
PTL/BdMgr/2021	N	40	41	172	108	82	443
	%	9,0	9,3	38,8	24,4	18,5	100,0

Позначення:

- спрямованість питання: FTL, PTL - очна (full-time learning) та заочна (part-time learning) форма здобуття освіти;

- респонденти: Bc - студенти бакалаврату, Mgr - студенти магістратури, PhDSt (PhD student) - аспіранти, HST (high school teachers) - викладачі вищої школи; BcMgr - студенти бакалаврату та магістратури разом;

- рік: 2020 і 2021 - роки проведення опитування.



Табл. 2

Результати вибору моделі організації навчання для очної/заочної форми здобуття вищої освіти за ознакою: стать респондента (Ресурс: власне дослідження)

Спрямованість питання/ Респонденти/Рік	N /%	Тільки традиційне	Переважно традиційне	Наполовину	Переважно дистанційне	Тільки дистанційне	Разом
FTL/Вс/M/2020	N	57	61	80	16	14	228
	%	25,0	26,8	35,1	7,0	6,1	100,0
Б"ІЬ/Вст/2020	N	142	162	183	53	32	572
	%	24,8	28,3	32,0	9,3	5,6	100,0
FTL/Mgr/M/2020	N	15	25	28	16	2	86
	%	17,4	29,1	32,6	18,6	2,3	100,0
FTL/Mgr/W/2020	N	52	48	67	13	5	185
	%	28,1	25,9	36,2	7,0	2,7	100,0
FTL/ВсMgr/M/2020	N	72	86	108	32	16	314
	%	22,9	27,4	34,4	10,2	5,1	100
FTL/ВсMgr/W/2020	N	194	210	250	66	37	757
	%	25,7	27,7	33,0	8,7	4,9	100
FTL/PhDSt/M/2020	N	7	25	34	11	2	79
	%	8,9	31,6	43,0	13,9	2,5	100,0
FTL/PhDSt/W/2020	N	11	18	28	3	1	61
	%	18,0	29,5	45,9	4,9	1,6	100,0
FTL/HST/M/2020	N	13	34	17	1	0	65
	%	20,0	52,3	26,2	1,5	0,0	100,0
FTL/HST/W/2020	N	22	43	34	7	1	107
	%	20,6	40,2	31,8	6,5	0,9	100,0
FTL/Вс/M/2021	N	15	24	21	7	3	70
	%	21,4	34,3	30,0	10,0	4,3	100,0
FTL/Вс/W/2021	N	83	66	71	34	23	277
	%	30,0	23,8	25,6	12,3	8,3	100,0
FTL/Mgr/M/2021	N	0	1	7	0	1	9
	%	0,0	11,1	77,8	0,0	11,1	100,0
FTL/Mgr/W/2021	N	32	21	20	6	8	87
	%	36,8	24,1	23,0	6,9	9,2	100,0
FTL/ВсMgr/M/2021	N	15	25	28	7	4	79
	%	19,0	31,6	35,4	8,9	5,1	100,0
FTL/ВсMgr/W/2021	N	115	87	91	40	31	364
	%	31,6	23,9	25,0	11,0	8,5	100,0
Р!Ь/Вс/М/2020	N	24	22	84	70	28	228
	%	10,5	9,6	36,8	30,7	12,3	100,0
РТЬ/Вст/2020	N	44	48	227	186	67	572
	%	7,7	8,4	39,7	32,5	11,7	100,0
PTL/Mgr/M/2020	N	8	10	26	26	16	86
	%	9,3	11,6	30,2	30,2	18,6	100,0
PTL/Mgr/W/2020	N	10	17	83	53	22	185
	%	5,4	9,2	44,9	28,6	11,9	100,0
PTL/ВсMgr/M/2020	N	32	32	110	96	44	314
	%	10,2	10,2	35,0	30,6	14,0	100
PTL/ВсMgr/W/2020	N	54	65	310	239	89	757
	%	7,1	8,6	41,0	31,6	11,7	100
PTL/PhDSt/M/2020	N	2	4	28	35	10	79
	%	2,5	5,1	35,4	44,3	12,7	100,0
PTL/PhDSt/W/2020	N	0	3	24	30	4	61
	%	0,0	4,9	39,3	49,2	6,6	100,0
PTL/HST/M/2020	N	3	5	27	20	3	58
	%	5,2	8,6	46,6	34,5	5,2	100,0
PTL/HST/W/2020	N	6	10	52	32	4	104
	%	5,8	9,6	50,0	30,8	3,8	100,0
PTL/Вс/M/2021	N	6	7	16	22	19	70
	%	8,6	10,0	22,9	31,4	27,1	100,0
PTL/Вс/W/2021	N	22	25	117	65	48	277
	%	7,9	9,0	42,2	23,5	17,3	100,0
PTL/Mgr/M/2021	N	1	0	1	4	3	9
	%	11,1	0,0	11,1	44,4	33,3	100,0
PTL/Mgr/W/2021	N	11	9	38	17	12	87
	%	12,6	10,3	43,7	19,5	13,8	100,0
PTL/ВсMgr/M/2021	N	7	7	17	26	22	79
	%	8,9	8,9	21,5	32,9	27,8	100,0
PTL/ВсMgr/W/2021	N	33	34	155	82	60	364
	%	9,1	9,3	42,6	22,5	16,5	100,0

Позначення:

- стать: M, W - респонденти чоловічої (man) та жіночої (woman) статі відповідно;

- інші позначення див. табл. 1.



Табл. 3

Результати вибору моделі організації навчання для очної/заочної форми здобуття вищої освіти за ознакою: форма навчання респондента (Ресурс: власне дослідження)

Спрямованість питання/Респонденти/Рі к	N /	Тільки традиційн е	Переважн о традиційн е	Наполовин у	Переважно дистанційн е	Тільки дистанційн е	Разо м
БТЬ/Вс*/2020	N	183	208	241	64	43	739
	%	24,8	28,1	32,6	8,7	5,8	100,0
БТЬ/Вс**/2020	N	16	15	22	5	3	61
	%	26,2	24,6	36,1	8,2	4,9	100,0
FTL/Mgr*/2020	N	56	57	78	26	6	223
	%	25,1	25,6	35,0	11,7	2,7	100,0
FTL/Mgr* */2020	N	11	16	17	3	1	48
	%	22,9	33,3	35,4	6,3	2,1	100,0
FTL/ВсMgr*/2020	N	239	265	319	90	49	962
	%	24,9	27,5	33,2	9,3	5,1	100
FTL/ВсMgr* */2020	N	27	31	39	8	4	109
	%	24,8	28,4	35,8	7,3	3,7	100
FTL/PhDSt*/2020	N	14	35	51	10	3	113
	%	12,4	31,0	45,1	8,8	2,7	100,0
FTL/PhDSt**/2020	N	4	8	11	4	0	27
	%	14,8	29,6	40,7	14,8	0,0	100,0
FTL/Вc*/2021	N	77	77	82	37	23	296
	%	26,0	26,0	27,7	12,5	7,8	100,0
FTL/Вc**/2021	N	21	13	10	4	3	51
	%	41,2	25,5	19,6	7,8	5,9	100,0
FTL/Mgr*/2021	N	16	8	20	5	7	56
	%	28,6	14,3	35,7	8,9	12,5	100,0
FTL/Mgr* */2021	N	16	14	7	1	2	40
	%	40,0	35,0	17,5	2,5	5,0	100,0
FTL/ВсMgr*/2021	N	93	85	102	42	30	352
	%	26,4	24,1	29,0	11,9	8,5	100,0
FTL/ВсMgr* */2021	N	37	27	17	5	5	91
	%	40,7	29,7	18,7	5,5	5,5	100,0
PTL/Вc*/2020	N	59	59	287	246	88	739
	%	8,0	8,0	38,8	33,3	11,9	100,0
PTL/Вc**/2020	N	9	11	24	10	7	61
	%	14,8	18,0	39,3	16,4	11,5	100,0
PTL/Mgr*/2020	N	16	19	86	68	34	223
	%	7,2	8,5	38,6	30,5	15,2	100,0
PTL/Mgr* */2020	N	2	8	23	11	4	48
	%	4,2	16,7	47,9	22,9	8,3	100,0
PTL/ВсMgr*/2020	N	75	78	373	314	122	962
	%	7,8	8,1	38,8	32,6	12,7	100
PTL/ВсMgr* */2020	N	11	19	47	21	11	109
	%	10,1	17,4	43,1	19,3	10,1	100
PTL/PhDSt*/2020	N	1	5	43	54	10	113
	%	0,9	4,4	38,1	47,8	8,8	100,0
PTL/PhDSt**/2020	N	1	2	9	11	4	27
	%	3,7	7,4	33,3	40,7	14,8	100,0
PTL/Bc*/2021	N	22	30	110	76	58	296
	%	7,4	10,1	37,2	25,7	19,6	100,0
PTL/Bc**/2021	N	6	2	23	11	9	51
	%	11,8	3,9	45,1	21,6	17,6	100,0
PTL/Mgr*/2021	N	6	6	21	12	11	56
	%	10,7	10,7	37,5	21,4	19,6	100,0
PTL/Mgr* */2021	N	6	3	18	9	4	40
	%	15,0	7,5	45,0	22,5	10,0	100,0
PTL/ВсMgr*/2021	N	28	36	131	88	69	352
	%	8,0	10,2	37,2	25,0	19,6	100,0
PTL/ВсMgr* */2021	N	12	5	41	20	13	91
	%	13,2	5,5	45,1	22,0	14,3	100,0

Позначення:

- Bc*, Mgr* - відповіді студентів бакалаврату та магістратури очної форми навчання; Bc**, Mgr** - відповіді студентів бакалаврату та магістратури заочної форми навчання; BcMgr* сумарні відповіді студентів бакалаврату та магістратури очної форми навчання; BcMgr** - сумарні відповіді студентів бакалаврату та магістратури заочної форми навчання; PhDSt*, PhDSt** відповіді аспірантів очної та заочної форми навчання відповідно;

- інші позначення див. табл. 1.



Табл. 4

Результати вибору моделі організації навчання для очної/заочної форми здобуття вищої освіти за ознакою: спеціальність респондента (Ресурс: власне дослідження)

Спрямованість питання/Респонденти/Р ік	N / %	Тільки традиційн е	Переважн о традиційн е	Наполовин у	Переважно дистанційн е	Тільки дистанційн е	Разо м
FTL/Bc/OS/2020	N	112	150	170	31	27	490
	%	22,9	30,6	34,7	6,3	5,5	100,0
FTL/Bc/Ped/2020	N	87	73	93	38	19	310
	%	28,1	23,5	30,0	12,3	6,1	100,0
FTL/Mgr/OS/2020	N	34	53	59	16	5	167
	%	20,4	31,7	35,3	9,6	3,0	100,0
FTL/Mgr/Ped/2020	N	33	20	36	13	2	104
	%	31,7	19,2	34,6	12,5	1,9	100,0
FTL/BcMgr/OS/2020	N	146	203	229	47	32	657
	%	22,2	30,9	34,9	7,2	4,9	100,0
FTL/BcMgr/Ped/2020	N	120	93	129	51	21	414
	%	29,0	22,5	31,2	12,3	5,1	100,0
FTL/Bc/OS/2021	N	32	36	33	19	9	129
	%	24,8	27,9	25,6	14,7	7,0	100,0
FTL/Вc/Ped/2021	N	66	54	59	22	17	218
	%	30,3	24,8	27,1	10,1	7,8	100,0
FTL/Mgr/OS/2021	N	7	4	5	2	1	19
...

Подобные документы

• Інноваційні підходи до проектування цілей навчання у вищій школі

  Аналіз структурного компоненту освітнього процесу "цілі навчання", який можна використати для відбору змісту навчання. Проектування технології процесу професійної підготовки майбутніх спеціалістів у вищій школі. Огляд методологічних основ цілеутворення.
  
  статья [18,9 K], добавлен 07.02.2018
  

• Огляд програмних платформ для організації дистанційного навчання майбутніх магістрів сестринської справи

  Технології розробки та впровадження систем дистанційного навчання у вищій школі. Аналітичний огляд функціональних можливостей сучасних систем дистанційного навчання, їхні переваги та недоліки. Засоби організації електронного дистанційного навчання.
  
  статья [140,2 K], добавлен 24.11.2017
  

• Основні форми організації та методи навчання суспільних дисциплін у вищій школі

  Основні напрямки вдосконалення форм організації навчання у сучасній школі України. Контроль та оцінка навчальних та наукових досягнень студентів. Види навчання у вищій школі. Техніка викладу лекції. Особливості поліпшення ефективності якості лекції.
  
  лекция [68,3 K], добавлен 09.01.2012
  

• Форми організації процесу навчання в загальноосвітній школі

  Поняття форм організації навчання. Переваги та недоліки індивідуального навчання. Зародження концепції колективного навчання в школах Білорусії та України. Дослідно-експериментальна робота з використання форм організації навчання в загальноосвітній школі.
  
  курсовая работа [118,8 K], добавлен 11.08.2014
  

• Форми організації навчання у вищій аграрній школі

  Поняття про форми організації навчання. Лекція в сучасній вищій школі. Управління аудиторією під час уроку. Організація та методика проведення практики студентів. Навчальна ділова гра та розігрування ролей. Заняття з аналізу виробничих ситуацій.
  
  контрольная работа [1,7 M], добавлен 03.06.2017
  

• Ефективність проведення групової, фронтальної та індивідуальної форм організації навчання в початковій школі

  Вікові особливості учнів молодшого шкільного віку. Особливості організаційних форм навчання. Аналіз використання існуючих форм організації навчання в початковій школі. Експериментальна перевірка ефективного використання різних форм організації навчання.
  
  курсовая работа [66,8 K], добавлен 06.11.2011
  

• Форми організації навчання природознавству в початковій школі

  Урок як основна форма організації процесу навчання. Характеристика позаурочної і позакласної роботи з природознавства в початковій школі. Стан проблеми дослідження у практиці педагогічної діяльності, творчий підхід до процесу вивчення природознавства.
  
  дипломная работа [237,6 K], добавлен 13.11.2009
  

• Освітні технології підготовки спеціаліста на інженерно-педагогічних (індустріально-педагогічних) факультетах

  Проблема підготовки вчителя трудового навчання у вищій школі та пошук шляхів її оптимізації, розгляд технологій навчання та аналіз змісту підготовки. Розвиток навчання як важлива умова інтенсифікації дидактичного процесу та пошук уніфікованої моделі.
  
  дипломная работа [76,1 K], добавлен 12.10.2010
  

• Стилі навчання та навчальні технології у діяльності викладача

  Характеристика основних стилів навчання. Сутність технології оптимізації організації навчального процесу. Визначення, особливості та властивості навчальної технології як засобу організації освітнього процесу та показника системи дій викладача і студентів.
  
  реферат [23,7 K], добавлен 04.06.2010
  

• Модульне рейтингове навчання як педагогічна технологія

  Теоретичний аналіз особливостей модульно-рейтингової системи у сучасній вищій школі. Діяльність педагога у процесі модульної організації навчання. Розробка методичних матеріалів з психології сім'ї. Особливості сім'ї як предмету дослідження соціології.
  
  курсовая работа [48,5 K], добавлен 02.06.2014
  

• Шляхи підвищення ефективності навчального процесу у вищій школі

  Закономірності та принципи навчання в вищих навчальних закладах. Ефективні методи комунікації викладача та студентів. Передумови ефективності навчальної роботи студентів. Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання.
  
  реферат [61,0 K], добавлен 05.03.2013
  

• Організація профільного та допрофільного навчання в сучасній школі

  Досвід профільної диференціації навчання в країнах західної Європи, США та Росії. Аналіз провідних напрямів організації профільного навчання. Особливості допрофільного навчання в школі. Етапи модернізації профільного навчання в гімназійній освіті.
  
  дипломная работа [88,2 K], добавлен 28.12.2011
  

• Традиційні і сучасні види організації навчального процесу у вищий школі

  Діяльність педагога і студентів у різних видах навчання. Традиційна організація навчального процесу. Проблемне, програмоване та модульно-розвиваюче навчання. Принципи та умови створення навчальних програм та технологічних схем навчальних модулів.
  
  курсовая работа [40,4 K], добавлен 22.01.2011
  

• Сучасні комп`ютерні технології в навчанні

  Стан комп'ютеризації процесу навчання. Методи організації навчання з застосуванням персонального комп'ютера. Технолого-економічні аспекти проблеми дистанційного навчання. Досвід використання комп'ютерний технологій для навчання інформатиці незрячих дітей.
  
  реферат [33,6 K], добавлен 24.07.2009
  

• Інтерактивні технології навчання

  Сучасні підходи до організації навчання в початковій школі. Дослідження процесу запровадження інтерактивних технологій в навчальний процес в зарубіжній і вітчизняній педагогіці. Технології колективно-групового навчання та опрацювання дискусійних питань.
  
  курсовая работа [76,0 K], добавлен 23.04.2014
  

• Інтенсифікація навчального процесу у вищій школі

  Професійна підготовка фахівців як процес "виробництва" інтелектуального продукту. Шляхи удосконалення організації навчання у вищих навчальних закладах. Аналіз модульно-розвиваючих програм навчання у контексті європейської інтеграції в Болонський процес.
  
  статья [13,3 K], добавлен 14.05.2011
  

• Розвивальне навчання

  Сутність розвивального навчання. Розвивальні технології навчання. Педагогічні ідеї М. Корфа щодо вдосконалення розвивального навчання в школі. Методологічний аналіз систем розвивального навчання. Технологія розвивального навчання Ельконіна – Давидова.
  
  курсовая работа [302,5 K], добавлен 02.08.2012
  

• Дидактика початкового навчання

  Предмет і завдання дидактики. Принципи навчання та зміст шкільної освіти. Форми організації навчального процесу. Контроль та оцінка знань, умінь, навичок школярів. Пошуки шляхів удосконалення процесу навчання в школі. Розподіл годин з курсу "Дидактика".
  
  научная работа [76,8 K], добавлен 14.07.2009
  

• Методи та форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

  Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.
  
  курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010
  

• Суть процесу навчання та засоби його активізації

  Циклічний характер навчання. Теоретичне обґрунтування сутності процесу навчання та засоби його активізації. Трактування поняття "процес навчання" у науковій літературі. Вивчення стану проблеми активізації процесу вивчення біології у середній школі.
  
  курсовая работа [42,6 K], добавлен 06.11.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам