Експериментальні результати впровадження педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців із фізичної культури і спорту Збройних сил України

Ключові слова: професійна компетентність, етап, педагогічний експеримент, майбутній офіцер - фахівець із фізичної культури і спорту Збройних сил України, система військової освіти.

Experimental results of the implementation of pedagogical conditions for the formation of professional competence of future officers - specialists in physical culture and sports of the Armed Forces of Ukraine

V. Polyvaniuk, Adjunct at the Department of Organization of Training and Certification of Scientific and Pedagogical Staff of the Scientific and Methodological Center of Organization of Scientific and Scientific and Technical Activity National University of Defense of Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky (Kyiv, Ukraine)

Постановка проблеми

24 лютого 2022 року розпочалась відкрита, повномасштабна військова російська агресія проти нашої незалежної України. У той же день, Президентом нашої держави було підписано Указ про введення в Україні воєнного стану (Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», 2022) який був затверджений Верховною Радою України (закон України «Про введення воєнного стану в Україні», 2022)

Так вже протягом тривалого часу народ України продовжує боротьбу за волю, незважаючи на масовані ракетні удари по критичним об'єктам інфраструктури та енергетики, подальше нарощування воєнного потенціалу країни агресора та республіки Білорусь поблизу кордонів України й на тимчасово окупованих територіях. Сили оборони України, завдячуючи мужності та стійкості кожного воїна, щоденно дають гідну відсіч переважаючим силам противника, завдаючи йому нищівних втрат як в озброєнні, так і в техніці і живій силі.

Бойовий досвід участі військовослужбовців Збройних сил України, підрозділів Територіальної оборони, Національної гвардії України, правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб у війні проти російських окупантів 2022 року показав, що вміле користування бойовою технікою й озброєнням, прискорене пересування по пересіченій місцевості, здійснення багатокілометрових маршів у пішому порядку, подолання різноманітних перешкод, перенесення важкого озброєння, виконання бойових завдань в нестандартних умовах, висуває високі вимоги до фізичної готовності військовослужбовців ЗСУ та інших силових структур (Хабчук, Старчук, Пронтенко, 2016: 72).

«Фізична готовність майбутніх офіцерів - це їх фізичний стан як військових професіоналів, який дозволяє їм успішно виконувати бойові та інші військово-професійні функції за призначенням відповідно до вимог сучасного бою та стійко переносити фізичні навантаження військово-професійної, у тому числі й безпосередньо управлінської діяльності» (Ягупов, Коновалов, 2022: 285).

Ґрунтовний аналіз літературних джерел дає право визначати, що майбутні ФізФКіС ЗС України як основні організатори фізичної підготовки мають у першу чергу володіти ґрунтовними знаннями, досконалими навичками та вміннями з організації фізичної підготовки і спорту, які спрямовані на формування та розвиток у особового складу спеціальних фізичних якостей, набуття й закріплення військово-прикладних рухових навичок і вмінь (Кирпенко, Романчук, Федак: 12-18).

Пошук ефективних засобів формування професійної компетентності майбутніх офіцерів щодо виконання ними військово-професійної діяльності за призначенням, що визначає мету дослідження, яка на нашу думку, є актуальною та своєчасною.

Саме тому, на даному етапі функціонування Збройних сил України нагальною потребою виступає пошук можливостей вдосконалення процесу формування професійної компетентності у ВВНЗ за рахунок оптимізації діяльності курсантів (слухачів), яка залежить від професійності та результативності роботи викладача. Все це вимагає нових підходів до розробленості змісту, форм і методів професійної підготовки фахівців нової формації, впровадження у навчальний і виховний процес ВВНЗ сучасних інформаційних технологій. Ефективним, на нашу думку, для розв'язання проблеми підготовки майбутнього фахівця є впровадження у навчальний процес педагогічних умов. Відповідно, в контексті цього дослідження під педагогічними умовами варто розуміти спеціально спроектовані фактори впливу на зовнішні та внутрішні обставини професійної підготовки майбутніх фахівців ФКіС ЗС України, які сприяють їхньому професійному розвитку, саморозвитку, готовності до розвитку як професійних, так і особистісних здібностей, формуванню стійких професійних компетенції в умовах освітнього середовища вищого військового навчального закладу (Петрачков, Поливанюк, 2021: 238).

У контексті нашого педагогічного дослідження звернемо увагу щодо формування професійної компетентності майбутніх офіцерів у системі військової освіти. Проведені емпіричні дослідження підтверджують той факт, що переважна їх частина має недостатній рівень її сформованості, якої є організація фізичного вдосконалення військовослужбовців і здатність до виконання військово- професійних і фахових завдань у військово-професійній діяльності.

Аналіз досліджень довів, що проблема формування професійної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців із фізичної культури і спорту у системі військової освіти знайшла лише часткове відображення у наукових доробках вчених.

У процесі планування, організації та проведення педагогічного експерименту ми спиралися на теоретичні засади експериментальних досліджень у педагогіці, визначені у працях С.У Гончаренка (Гончаренко, 2008: 278). В.В. Ягупова (Ягупов, 2019: 444). П.В. Дмитренка (Дмитренко, Сидоренко: 2000: 260) і враховували, що педагогічний експеримент має декілька етапів: аналітико-констатувальний, аналітико-пошуковий, дослідно-експериментальний і підсумково-впроваджувальний.

Корисними для нашого дослідження вважаємо наукові роботи, що висвітлюють проблему: теорії та практики навчання фахівців у системі військової освіти формування військово-спеціальної компетентності офіцерів (Веретільник, 2016: 72-85) формування професійної компетентності різних фахівців та її діагностування (Ягупов, Жембровський, 2020: 378-392; Ягупов, Тракалюк, 2021: 164-175.); формування професійної компетентності офіцерів (Чернявський, 2013: 135-141; Ягупов, 2019: 239-245); формування професійної та інших видів компетентності фахівців фізичної культури і спорту та її діагностування (Кostiv, Oderov, Yаgypov, Romanchuk, 2021: 1076; Погребняк, Ягупов, Малахов, 45-51).

Проте, нині не існує, жодного ґрунтовного дослідження з проблеми формування професійної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців із фізичної культури і спорту у системі військової освіти. Одне із завдань нашого дослідження є розроблення методики її формування, апробація та експериментальна перевірка її результативності.

Метою статті є обґрунтування результатів експериментальної перевірки результативності запропонованих педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців із фізичної культури і спорту у системі військової освіти.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; узагальнення та інтерпретація отриманих в процесі дослідження теоретичних, емпіричних і експериментальних даних.

Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Дослідження проводилось у навчально-науковому інституті фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій Національного університету оборони України імені Івана Черняховського протягом 2019-2022 років за аналітико-констатувальним, аналітико-пошуковим, дослідно-експериментальним і підсумково-впроваджувальним етапами. Програму проведення дослідження представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Програма проведення дослідження

Військово-педагогічний експеримент - це метод дослідження, який полягає у спеціальній організації експериментальної діяльності дослідників (наприклад, викладачів і курсантів (студентів, слухачів), командирів, вихователів і різних категорій військовослужбовців з метою перевірки й обґрунтування наперед розроблених теоретичних педагогічних припущень чи гіпотез. Якщо гіпотеза знаходить своє підтвердження в військово-педагогічній практиці, то офіцер-дослідник робить відповідні теоретичні узагальнення і висновки» (Ягупов, 2019: 288).

У нашому дослідженні педагогічний експеримент розглядається як спеціально організоване наукове дослідження результативності впровадження педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців із ФКіС ЗС України у системі вищої військової освіти, метою якого є з'ясування взаємозв'язку між чинниками їх впливу (педагогічних умов) на формування професійної компетентності та виявленими результатами, узгодженими з гіпотезою дослідження.

У залежності від логічної структури доведення гіпотези виокремлюють паралельний і послідовний експерименти. При паралельному експерименті створюється експериментальна група, на яку впливають незалежною змінною, а відтак порівнюють стан цієї групи з контрольною групою, яка такого впливу не зазнавала. При послідовному експерименті вивчають стан тієї самої групи до й після введення незалежної змінної. Відбір контрольної групи найчастіше здійснюють або за частотою розподілу ознак, або попарним способом. При частотному розподілі відбір до контрольної групи здійснюють шляхом наближення частот розподілу ознак, які цікавлять дослідника, у контрольній та експериментальній групах. Попарний відбір полягає в тому, що експериментальну й контрольну групу добирають з пар учасників на підставі схожості ознак - один учасник потрапляє до експериментальної групи, а інший - до контрольної.

Науковці наголошують, що «Існують два основних різновиди військово-педагогічного експерименту - послідовний і паралельний, серед яких найбільш популярним і доступним для більшості дослідників є послідовний експеримент.

І. Паралельний експеримент, в якому є як експериментальна (далі - ЕГ), так і контрольна групи (далі - КГ) і в якому доведення або спростування експериментальної гіпотези спирається на порівняння стану двох цих груп в один і той же час, одними і теми ж критеріями і показниками діагностування досліджуваного експериментального військового педагогічного явища. Їх склад, тобто критерії та показники та якісні їх характеристики мають бути ідентичними за всіма компонентами та їх змістом...

ІІ. Послідовний експеримент чи лінійний експеримент характеризується тим, що аналізу піддається одна і та ж група досліджуваних, яка одночасно є і контрольною (її первинний стан на констатувальному етапі), і експериментальною: її стан після формувального експерименту» (Ягупов, 2019: 294). Експериментальна перевірка результативності наших педагогічних умов здійснювалась за допомогою послідовного педагогічного експерименту.

Підготовка майбутніх офіцерів здійснюється в навчально-науковому інституті фізичної культури та спортивно оздоровчих технологій. Генеральна сукупність курсантів щороку варіюється від 10 до 15 осіб. Якщо вибірка дослідження порівняно невелика, то всі вони підлягають вивченню, тобто суцільному дослідженню. У зв'язку з цим, при формуванні вибірки застосовувався суцільний вибірковий метод (у деяких джерелах - метод основного масиву), суть якого полягає у суцільному обстеженні відносно невеликої генеральної сукупності. З урахуванням цих особливостей у ході нашого науково-педагогічного дослідження був проведений послідовний педагогічний експеримент. Його суть полягала у встановленні достовірних відмінностей у рівнях формування професійної компетентності однієї групи до та після дослідно-експериментального етапу. Загалом на різних етапах дослідження в експерименті брали участь 46 майбутніх офіцерів - фахівців з ФКіС ЗС України та 97 фахівців фізичної культури і спорту, які проходять військову службу на відповідних посадах у Збройних силах України, та мають практичний досвід вирішення завдань, які виникають в ході військово-професійної діяльності фахівців фізичної культури і спорту ЗС України.

З метою проведення якісного діагностування оцінювання сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів за обґрунтованими нами критеріями до та після дослідно-експериментального етапу експерименту, розроблено діагностувальний інструментарій, що охоплює валідні діагностувальні методики, запропоновані іншими авторами, авторські опитувальники та практичні завдання (табл. 2).

Таблиця 2

Методики діагностування сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців ФКіС ЗС України

У процесі відбору методики діагностування та оцінювання сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів орієнтувались на положення системного, компетентнісного, суб'єктно- діяльнісного та контекстного підходів, а також на принципи системності, надійності, валідності, концептуальності, відносної простоти у використанні та опрацюванні даних.

На аналітико-констатувальному етапі нами було проведено експериментальне дослідження та оцінено рівні сформованості професійної компетентності всіх курсантів, тобто 4 навчальні групи з І по IV курс, усього 46 майбутніх фахівців ФКіС спеціальності «017 Фізична культура і спорт» спеціалізації «Фізичне виховання і спорт у Збройних Силах» на першому бакалаврському рівні вищої освіти. За його результатами було встановлено, що навчальна група першокурсників має низькі результати сформованості професійної компетентності за всіма компонентами. Насамперед такий результат підтверджує, що на початку навчання у ВВНЗ чинники, які впливають на свідомість молодих людей першочергово - це зміна навчальної діяльності відрізняється від умов навчання в школі та спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, оскільки у ВВНЗ навчальна діяльність поєднується з проходженням військовою служби в Збройних силах України, а цей факт, в свою чергу, вимагає від кожного курсанта виконувати певні функціонально-службові обов'язки та дотримуватись вимог Статутів Збройних сил України та інших законодавчих актів, які регламентують дані питання. професійний офіцер збройний сила фізичний культура

На жаль, всі навчальні групи показали недостатній результат сформованості професійної компетентності, саме тому в ході проведення експерименту на основі даних опрацьованих за результатами першого етапу дослідження та врахування термінів підготовки майбутніх офіцерів нами було прийнято рішення визначити ЕГ зі курсантів II курсу навчання. Ця група та умови її навчально-службової діяльності максимально відповідає критеріям відбору ЕГ педагогічного експерименту. Також були враховані терміни плану навчального процесу за програмою їх підготовки, та можливість якісного проведення під- сумко-впроваджувального етапу дослідження.

Друге вимірювання проведено відповідно після дослідно-експериментального етапу, на якому апробовано педагогічні умови, експериментально перевірено їх результативність, оцінено рівні сформованості професійної компетентності, а також здійснено їх статистичне обґрунтування.

Оцінювання рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів за обраними методиками мали різні шкали вимірювання. Тому для визначення об'єктивних результатів дослідно-експериментального етапу педагогічного експерименту за кожним критерієм за результатами запропонованих методик співвідносилися з узагальненою 100 бальною шкалою так: 100-85 балів - високий рівень сформованості професійної компетентності за певним компонентом; 84-68 балів - достатній; 67-51 балів - посередній; 50-34 балів - низький.

Результати, що були отримані після проведення анкетування, тестування та виконання практичних завдань, проаналізовано за допомогою програми опрацювання статистичних даних EXCEL, STATISTIC.

Сформованість кожного з компонентів визначається на чотирьох рівнях - високому, достатньому, посередньому та низькому.

Коефіцієнт сформованості компонента професійної компетентності для кожного респондента розраховувався за формулою визначення середнього значення сукупності. Для його визначення за кожним компонентом професійної компетентності застосовувалась така формула:

де: К_с - коефіцієнт сформованості компонентів професійної компетентності;

Пниз, Псер, Пдо_С, Пви_С - кількість респондентів із сформованим рівнем - низьким, середнім, достатнім, високим;

N - загальна кількість респондентів.

Проаналізуємо динаміку сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів за всіма компонентами до і після дослідно-експериментального етапу експерименту. Так, на рис. 1 можна побачити зменшення (на 9%) показників низького рівня її сформованості. Крім цього, виділяємо також позитивну динаміку щодо зменшення кількості курсантів з середнім рівнем (на 18%) та особливо зростання достатнього рівня (на 29%) за цим компонентом. Також маємо, хоч не значну, але позитивну динаміку високого рівня сформованості професійної компетентності (на 9%).

Рис. 1. Рівні сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів за ціннісно-мотиваційним компонентом

Аналіз стану сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів за когнітивним компонентом відображено рис. 2, на якому спостерігаємо зменшення їх кількості з низьким (на 27,4%) рівнем. Також впровадження педагогічних умов сприяло зростанню достатнього (на 9,5%) та високого (на 17,7%) рівнів її сформованості за когнітивним компонентом.

Рис. 2. Формування професійної компетентності майбутніх ФФКіС за когнітивним компонентом

Умовні позначки: зелені - кількість майбутніх офіцерів (%) з рівнем сформованості професійної компетентності за когнітивним компонентом на констатувальному етапі; жовті - після формувального експерименту

Рис. 3. Формування професійної компетентності майбутніх ФФКіС за праксеологічним компонентом

Умовні позначки: коричневі - кількість майбутніх офіцерів (%) з рівнем сформованості професійної компетентності за діяльнісним компонентом на констатувальному етапі; фіолетові - після формувального експерименту

На рис. 3 відображена динаміку сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів за праксеологічним компонентом: кількість із середнім показником зросла (на 9,5%) і високим на (28,6%) відповідних рівнів. Також спостерігається суттєве зменшення кількості з низьким показником (на 33,4%).

Умовні позначки: зелені - кількість майбутніх офіцерів (%) з рівнем сформованості професійної компетентності за ціннісно-мотиваційним компонентом на констатувальному етапі; сині - після формувального експерименту. Формування професійної компетентності ЕГ за індивідуально-психологічним компонентом показано на рис. 4, на якому можна зауважити, що відбулося суттєве зростання високого (на 27,3%), а також зменшення посереднього (на 18%) рівнів його сформованості щодо аналітико-констатувального етапу педагогічного експерименту.

Рис. 4. Формування професійної компетентності майбутніх ФФКіС за Індивідуально-психологічним компонентом

Умовні позначки: зелений - кількість майбутніх офіцерів (%) з рівнем сформованості професійної компетентності за індивідуально-психологічним компонентом на констатувальному етапі; червоні - після формувального експерименту Формування професійної компетентності за суб'єктним компонентом показано на рис. 5, на якому спостерігаємо, що в ЕГ на початку експерименту жоден із респондентів не мав високого рівня його сформованості, тоді як після формувального експерименту результат підвищився до 9,1%. Крім цього відбулося значне зростання достатнього (на 18,3%) і зменшення відсотку низького (на 27,4%) рівнів його сформованості.

Рис. 5. Формування професійної компетентності ФФКіС за суб'єктним компонентом

Умовні позначки: сині - кількість майбутніх офіцерів (%) з рівнем сформованості професійної компетентності за суб'єктним компонентом на констатувальному етапі; червоні - після формувального експерименту.

Умовні позначки: сині - коефіцієнт сформованості професійної компетентності за компонентами на констатувальному етапі; бежеві - після формувального експерименту

Порівняємо розподіл коефіцієнту сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів до і після формувального етапу за цими компонентами рис. 6. Спостерігаємо, що найбільшого зростання досягли індивідуально-психічний і ціннісно-мотиваційний компоненти.

Рис. 6. Коефіцієнт сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів за компонентами до і після формувального експерименту

На рис. 7 спостерігаємо зростання інтегрального коефіцієнта сформованості професійної компетентності ЕГ.

Рис. 7. Інтегральний коефіцієнт сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів за компонентами до і після формувального експерименту

Умовні позначки: сині - коефіцієнт сформованості професійної компетентності за компонентами на констатувальному етапі; жовті - після формувального експерименту

Порівняємо сформованість професійної компетентності майбутніх офіцерів до та після формувального експерименту за всіма компонентами (рис. 8).

Рис. 8. Динаміка сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів на констатувальному та формувальному етапах експерименту

Умовні позначки: сині - кількість майбутніх ФФКіС (%) із відповідним рівнем сформованості професійної компетентності на констатувальному етапі експерименту, а червоні - після формувального експерименту

Так, відсоток майбутніх офіцерів із достатнім і високим рівнем сформованості професійної компетентності збільшився: кількість із високим рівнем зросла на 18%, достатнім - на 19,0%. А у свою чергу, суттєво зменшилась кількість із посереднім - на 19% і низьким рівнем - на 18%. Результативність впровадження педагогічних умов підтверджується підвищенням рівня сформованості професійної компетентності у 10 з 11 курсантів (90%) по завершенню формувального етапу експерименту.

Підтвердження достовірності експериментальних даних проведено за Т-критерієм Вілкоксона для пов'язаних вибірок. Т-критерій Вілкоксона використовується для оцінювання відмінностей між двома рядами вимірювань, виконаних для однієї і тієї ж сукупності досліджуваних, але в різних умовах або в різний час. Критерій Вілкоксона є непараметричним. Кількість осіб, що підлягає дослідженню при використанні T-критерію Вілкоксона, має бути не менше 5 і не більше 50. Цей критерій використовується тільки для порівняння двох рядів вимірювань. Для того, щоб обрахувати Т-критерій Вілкоксона для пов'язаних вибірок, необхідно зробити такі статистичні дії:

1) обчислити різницю між значеннями парних вимірів для кожного досліджуваного, нульові зрушення далі не враховуються;

2) визначити, які з різниць є типовими, тобто відповідають переважному за частотою напряму зміни числових значень;

3) проранжувати різниці пар за їх абсолютними значеннями (тобто, без урахування знаку) у порядку зростання, меншому абсолютному значенню різниці приписується менший ранг;

4) розрахувати суму рангів, що відповідають нетиповим змінам.

Отже, Т-критерій Вілкоксона для пов'язаних вибірок розраховується за формулою:

де УRr - сума рангів, які відповідають нетиповим змінам числових значень.

Якщо розрахункове (емпіричне) значення Т_емп. менше табличного Т_кр або дорівнює йому, то визнається статистична значимість змін числових значень у типову сторону (приймається альтернативна гіпотеза). Достовірність відмінностей тим вища, чим менше значення Т.

Якщо Т_емп більше Т_кр, приймається нульова гіпотеза про відсутність статистичної значущості змін числових значень. Розподіл числових значень сформованості професійної компетентності ЕГ до та після формувального експерименту за компонентами та інтегральним коефіцієнтом сформованості подано в таблиці 3.

Таблиця 3

Розподіл числових значень сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів до і після проведення формувального експерименту за компонентами та інтегральним коефіцієнтом (n = 11), у %

Результати дослідження

Впровадження педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх офіцерів в їх професійну підготовку сприяла зростанню на 18% із високим рівнем, достатнім - на 19% і зменшенню із посереднім її рівнем - на 19% та відповідно на 18% із низьким рівнем на аналітико-констатувальному етапі експерименту. Інтегральний коефіцієнт сформованості професійної компетентності після дослідно-експериментального етапу експерименту (3,686) зріс на 0,51 у порівнянні з аналітико-констатувальним етапом (3,176). Підтвердження достовірності отриманих експериментальних даних проводилося за Т-критерієм Вілкоксона для пов'язаних вибірок. Т-критерій Вілкоксона використовується для оцінювання відмінностей між двома рядами вимірювань, виконаних для однієї і тієї ж сукупності досліджуваних, але в різних умовах або в різний час. Критерій Вілкоксона є непараметричним критерієм. Кількість досліджуваних при використанні T-критерію Вілкоксона має бути не менше 5 і не більше 50. Цей критерій використовується тільки для порівняння двох рядів вимірювань. Розрахунок достовірності експериментальних даних за Т-критерієм Вілкоксона для коефіцієнта сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів (T = 11 (p<0.05), Т_емп < Т_кр (0,05) дає підстави з ймовірністю 95% стверджувати, що результати після дослідно-експериментального етапу перевищують результати аналітико-констатувального етапу експерименту.

Отже, перевірка статистичної вірогідності результатів дослідно-експериментального етапу експерименту підтверджує позитивну динаміку сформованості професійної компетентності в ЕГ. Ці результати доведено статистично достовірним підвищенням у них рівнів її сформованості після дослідно-експериментального етапу порівняно з результатами аналітико-констатувального етапу експерименту.

Висновки

1. Експериментальне дослідження проблеми формування професійної компетентності майбутніх офіцерів у системі військової освіти проведено відповідно до програми експериментальної роботи, що охоплює аналітико-констатувальний, аналітико-пошуковий, дослідно-експериментальний і підсумково-впроваджувальний етапи.

2. Кількість вибірки та специфіка підготовки майбутніх офіцерів зумовили проведення послідовного педагогічного експерименту, що передбачав встановлення достовірних відмінностей у рівнях сформованості професійної компетентності в одній експериментальній групі до та після дослідно-експериментального етапу педагогічного експерименту. При формуванні вибірки застосовувався суцільний вибірковий метод, сутність якого полягає у суцільному обстеженні відносно невеликої генеральної сукупності та експериментальної перевірки результативності розроблених педагогічних умов За результатами з'ясовано їх позитивний вплив на формування професійної компетентності ЕГ. Інтегральний коефіцієнт сформованості професійної компетентності після дослідно-експериментального етапу експерименту (3,686) зріс на 0,51 у порівнянні з аналітико-констатувальним етапом (3,176). Отримані після дослідно-експериментального етапу експерименту статистичні дані підтверджують статистичну значущість отриманих експериментальних результатів.

Список використаних джерел

1. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022.

2. Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»: закон України від 24.02.2022 №2102-IX.

3. Хабчук А.О., Старчук О.О, Пронтенко К.В. та ін. Організація спеціальної фізичної підготовки у вищих військових навчальних закладах з урахуванням досвіду АТО. Методичні рекомендації. Житомир, 2016. 72 с.

4. Ягупов В.В., Коновалов Д.О. Сутність і зміст фізичної готовності майбутніх офіцерів сухопутних військ до професійної діяльності. Військова освіта: збірник наукових праць Національного університету оборони України. Київ, 2022. №45. С. 283-293.

5. Кирпенко В.М., Романчук В.М., Романчук С.В., Федак С.С. Спеціальна фізична підготовка як засіб підвищення ефективності професійної діяльності військовослужбовців Сухопутних військ. Фізична активність, здоров'я і спорт. 2015. №4(22). С. 12-18.

6. Гончаренко С.У/ Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. Вінниця, 2008. 278 с.

7. Ягупов В.В. Теорія і методологія військово-педагогічних досліджень: підручник. К.: НУОУ імені Івана Черняховського, 2019. 444 с.

8. Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень: навч. посібник. К.: РННЦ «ДІНІТ», 2000. 260 с.

9. Веретільник В.В. Розвиток військово-спеціальної компетентності офіцерів-прикордонників під час навчання у магістратурі: сутність і особливості змісту. Зб. наук. праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Педагогічні науки. Хмельницький, 2016. №2. С. 72-85.

10. Ягупов В.В., Жембровський С.М., Перспективна система діагностування фізичної підготовленості військовослужбовців Збройних Сил України: теоретико-методологічне обґрунтування. Військова освіта: збірник наукових праць Національного університету оборони України. Київ 2020. №2 (42). С. 378-392.

11. Ягупов В.В., Тракалюк О.Л. Критерії та показники діагностування професійної підготовленості офіцерів оперативно-тактичної ланки управління. Вісник Національного університету оборони України. 2021. №6 (64). С. 164-175.

12. Чернявський О.А. Структурно-функціональна модель формування фахової компетентності офіцерів оперативно-тактичного рівня зі спеціальної фізичної підготовки та спорту. Вісник Національного університету оборони України. Київ, 2013. №5. С. 135-141.

13. Ягупов В.В. Методологічні основи компетентнісного підходу до професійної підготовки офіцерів запасу. Проблеми освіти 2019. №92. С. 239-245.

14. Kostiv Serhii, Oderav Artur, Klymovych Volodymyr, Yаgypov Vasyl, Romanchuk Serhii, Matveiko Oksana, Baidala Vasyl, Lesko Orest, Ostrovskyi Marian, Kuprinenko Olha. Experimental results of the psychophysical endurance development of military professionals. Journal of Physical Education and Sport ®(JPES), Vol 21 (Suppl. issue 2), Art 135. pp. 1076-1083

15. Погребняк Д.В., Ягупов В.В., Малахов Є.В. Система критеріїв оцінювання розвиненості фахової компетентності начальників фізичної підготовки і спорту військових частин Збройних сил України у системі післядипломної освіти. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2019 Sept. VII (82). Issue: 202, S. 45-51.

16. Петрачков О.В., Поливанюк В.В. Визначення педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту Збройних Сил України Збірник наукових праць Національного університету оборони України. Військова Освіта. 2021. №1 (43). С. 234-246.

References

1. Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid [On the introduction of martial law in Ukraine: Decree of the President of Ukraine no] 24.02.2022 №64/2022.

2. Pro zatverdzhennia Ukazu Prezydenta Ukrainy «Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini»: zakon Ukrainy vid [On the approval of the Decree of the President of Ukraine "On the introduction of martial law in Ukraine": the law of Ukraine dated] 24.02.2022 №2102-IX.

3. Khabchuk A.O., Starchuk O.O, Prontenko K.V. ta in. Orhanizatsiia spetsialnoi fizychnoi pidhotovky u vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladakh z urakhuvanniam dosvidu ATO. [Organization of special physical training in higher military educational institutions taking into account the experience of the ATO.] Guidelines. Zhytomyr, 2016. 72 p. [in Ukrainian].

4. Iahupov V.V., Konovalov D.O. Sutnist i zmist fizychnoi hotovnosti maibutnikh ofitseriv sukhoputnykh viisk do profesiinoi diialnosti. [The essence and content of the physical readiness of future army officers for professional activity.] Military education: a collection of scientific works of the National Defense University of Ukraine. Kyiv, 2022. №45. P. 283-293. [in Ukrainian].

5. Kyrpenko V.M., Romanchuk V.M., Romanchuk S.V., Fedak S.S. Spetsialna fizychna pidhotovka yak zasib pidvyshchennia efektyvnosti profesiinoi diialnosti viiskovosluzhbovtsiv Sukhoputnykh viisk. [Special physical training as a means of increasing the efficiency of the professional activity of soldiers of the Ground Forces.] Physical activity, health and sports. 2015. No. 4(22). P. 12-18. [in Ukrainian].

6. Honcharenko S.U. Pedahohichni doslidzhennia: metodolohichni porady molodym naukovtsiam. [Pedagogical research: methodological advice for young scientists.] Vinnytsia, 2008. 278 p. [in Ukrainian].

7. Iahupov V.V. Teoriia i metodolohiia viiskovo-pedahohichnykh doslidzhen: pidruchnyk. [Theory and methodology of military-pedagogical research: a textbook.] K.: Ivan Chernyakhovsky State University, 2019. 444 p. [in Ukrainian].

8. Sydorenko V.K., Dmytrenko P.V. Osnovy naukovykh doslidzhen: navch. posibnyk. [Basics of scientific research: teaching. manual.] K.: RNNC “DINIT”, 2000. 260 p [in Ukrainian].

9. Veretilnyk V.V. Rozvytok viiskovo-spetsialnoi kompetentnosti ofitseriv-prykordonnykiv pid chas navchannia u mahistraturi: sutnist i osoblyvosti zmistu. [Development of military-special competence of border guards during master's studies: the essence and features of the content.] Coll. of science Proceedings of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Pedagogical sciences. Khmelnytskyi, 2016. No. 2. pp. 72-85. [in Ukrainian].

10. Iahupov V.V., Zhembrovskyi S.M., Perspektyvna systema diahnostuvannia fizychnoi pidhotovlenosti viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy: teoretyko-metodolohichne obgruntuvannia. [A promising system for diagnosing the physical fitness of servicemen of the Armed Forces of Ukraine: theoretical and methodological justification.] Military education: a collection of scientific works of the National Defense University of Ukraine. Kyiv 2020. No. 2 (42). P. 378-392. [in Ukrainian].

11. Iahupov V.V., Trakaliuk O.L. Kryterii ta pokaznyky diahnostuvannia profesiinoi pidhotovlenosti ofitseriv operatyvno-taktychnoi lanky upravlinnia. [Criteria and indicators for diagnosing the professional training of officers of the operational-tactical link of management]. Bulletin of the National Defense University of Ukraine. 2021. No. 6 (64). P. 164-175. [in Ukrainian].

12. Cherniavskyi O.A. Strukturno-funktsionalna model formuvannia fakhovoi kompetentnosti ofitseriv operatyvno- taktychnoho rivnia zi spetsialnoi fizychnoi pidhotovky ta sportu. [ Structural and functional model of formation of professional competence of operational-tactical level officers in special physical training and sports.] Bulletin of the National Defense University of Ukraine. Kyiv, 2013. No. 5. P. 135-141. [in Ukrainian].

13. Iahupov V.V. Metodolohichni osnovy kompetentnisnoho pidkhodu do profesiinoi pidhotovky ofitseriv zapasu. [Methodological foundations of the competence approach to the professional training of reserve officers]. Problems of education 2019. No. 92. P. 239-245. [in Ukrainian].

14. Kostiv Serhii, Oderov Artur, Klymovych Volodymyr, Yagypov Vasyl, Romanchuk Serhii, Matveiko Oksana, Baidala Vasyl, Lesko Orest, Ostrovskyi Marian, Kuprinenko Olha. [Experimental results of the psychophysical endurance development of military professionals]. Journal of Physical Education and Sport ®(JPES), Vol 21 (Suppl. issue 2), Art 135. pp 1076-1083

15. Pohrebniak D.V., Yahupov V.V., Malakhov Ye.V. Systema kryteriiv otsiniuvannia rozvynenosti fakhovoi kompetentnosti nachalnykiv fizychnoi pidhotovky i sportu viiskovykh chastyn Zbroinykh syl Ukrainy u systemi pisliadyplomnoi osvity [The system of criteria for evaluating the development of the professional competence of the chiefs of physical training and sports of the military units of the Armed Forces of Ukraine in the system of postgraduate education]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2019 September VII (82). Issue: 202, S. 45-51. [in Ukrainian].

16. Petrachkov O.V., Polyvaniuk V.V. Vyznachennia pedahohichnykh umov formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z fizychnoi kultury i sportu Zbroinykh Syl Ukrainy [Determination of pedagogical conditions for the formation of professional competence of future specialists in physical culture and sports of the Armed Forces of Ukraine] Collection of scientific works of the National Defense University of Ukraine Military Education No.1 (43) 2021 P. 234-246. [in Ukrainian].

Размещено на allbest.ru