Фізична підготовка молодших школярів засобами ігрового спрямування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії та методики фізичного виховання

Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Фізична підготовка молодших школярів засобами ігрового спрямування

Роман Чопик, кандидат педагогічних наук, доцент

Сергій Биків, студент ІІ курсу магістратури

У статті подано результати дослідження впливу засобів ігрового спрямування на рівень розвитку фізичних якостей учнів молодших класів.

Ключові слова: молодші школярі, фізичні якості, засоби ігрового спрямування.

Roman Chopyk, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Theory and Methods of Physical Education and Sports Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

Serhii Bykiv, 2nd year master's student at the Faculty of Human Health and Natural Sciences Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

Physical training of junior pupils by means of game direction

The article presents the results of a study on the influence of game-directed means on the level of development of students 'physical qualities in junior grades.

The results of the development and theoretical justification of the experimental methodology for the development of physical qualities ofjunior pupils by means of game direction are presented. The author's method was developed for children 9-10 years old, taking into account the main regularities of the development ofphysical qualities and theoretical and methodological features of the use ofmobile games and elements ofsports games in the physical education of younger students. The values of pedagogical influences in the developed methodology were chosen and applied in accordance with the regularities presented in the scientific literature. One of the key features of the experimental methodology is the use of mobile games and games with football elements as game-directed means.

Key words: younger students, physical qualities, means of game direction.

Вступ

Постановка проблеми. Надзвичайно великий вплив на формування особистості дітей на сучасному етапі має війна та її наслідки, спричинені агресією російської армії. Як наслідок - в українському суспільстві спостерігається суттєве зниження мотивації і можливостей до ведення активного здорового способу життя, що своєю чергою спричиняє різке зниження не тільки психічного, але й фізичного здоров'я дітей. Мають місце тенденції до проявів окремих негативних відхилень у поведінці дітей різного віку та статі, особливо молодшого шкільного віку.

Одним із дієвих засобів фізичного виховання молодших школярів вважається ігрова діяльність. Завдяки високому рівню емоційності, безпосередньою взаємодією учасників гри засоби ігрової спрямованості користуються високою популярністю в молодших школярів і дозволяють ефективно виконувати низку освітніх завдань фізичного виховання.

Науково доведено, що молодший шкільний вік є періодом бурхливого росту і розвитку організму і особливо сприятливий для цілеспрямованого розвитку переважної більшості рухових якостей (Линець, 1997: 82-188; Сембрат, 2003: 6-15). Тому традиційно актуальним завданням фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку є цілеспрямований розвиток фізичних якостей як складова комплексного підходу до виховання особистості. Одним із підходів до виконання вказаного завдання може бути застосування засобів ігрового спрямування.

Аналіз досліджень. В науково-методичній літературі є описана достатня кількість дієвих і ефективних методик розвитку рухових якостей молодших школярів засобами ігрового спрямування (Андрощук, Леськів, Мехоношин, 2000; Мудрик, 1996; Приступа, Слімаковський, Лук'янченко, 1999; Семеренський, Чемерський, 1999; Цьось, 1994). Однак, з огляду на те, що в сучасних реаліях з'являються нові умови і можливості застосування ігрових засобів, вважаємо потенціал їхнього застосування значно ширшим. Розуміння значних можливостей засобів ігрового спрямування у процесі розвитку фізичних якостей молодших школярів і визначило актуальність нашого дослідження.

Метою статті є представлення результатів розробки та обґрунтування методики розвитку фізичних якостей молодших школярів засобами ігрового спрямування.

Виклад основного матеріалу

На основі аналізу та узагальнення даних літературних джерел розкрито теоретико-методичні засади застосування засобів ігрового спрямування у фізичному вихованні молодших школярів. Проаналізовано особливості використання рухових ігор, естафет та елементів спортивних ігор у виконанні завдань фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, в тому числі й для розвитку фізичних якостей (Гарлінська, Корнійчук, Власенко, 2018: 35-39; Рибалко, 2021: 242-247; Сембрат, 2003: 6-15; Чопик, 2010: 7-15; Чопик, 2015: 84-101; Юзковець, 2020: 121-172). Виявлені закономірності покладено в основу розробки методики розвитку фізичних якостей.

Розроблено авторську методику удосконалення фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку засобами ігрового спрямування. На основі розробленої моделі здійснено теоретичне обґрунтування авторської методики. Відповідно до представлених у науковій літературі закономірностей (Сембрат, 2003: 6-15) в розробленій нами методиці було обрано і застосовано такі величини педагогічних впливів:

* 15-20% навчального часу відводиться на цілеспрямований розвиток рухових якостей з найвищими темпами щорічного приросту - понад 20%;

* на цілеспрямоване вдосконалення фізичних якостей із середніми темпами зростання (приріст менший 20%) відводиться 10-15% часу;

* до 5% часу відводиться на удосконалення рухових якостей з низькими темпами приросту (менше 10%).

Однією із ключових особливостей методики є використання в ролі засобів ігрового спрямування рухливих ігор та ігор з елементами футболу, відібраних із бази мультимедійного посібника «Футбол - джерело здоров'я» (Ванджура, Колісник, 2006). Вибір вказаних засобів ігрового спрямування обумовлений як ефективністю змісту ігор та і зручністю і значним функціоналом посібника.

Для вивчення ефективності розробленої нами авторської методики розвитку фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку засобами ігрового спрямування було проведено педагогічний експеримент. В ході проведеного дослідження було вивчено вплив застосування засобів ігрового спрямування на рівень розвитку у молодших школярів таких рухових якостей, швидкості; спритності; швидкісно-силових якостей; загальної витривалості; сили.

Педагогічний експеримент організовано і проведено на базі Бориславського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №4 імені Стефана Коваліва Бориславської міської ради. В експерименті брали участь діти 9-10 років, які навчалися у 4 класах. На початковій його стадії було сформовано дві групи досліджуваних учнів - контрольну групу (КГ) та експериментальну групу (ЕГ). В учасників обох груп до початку проведення експерименту нами визначено вихідний рівень фізичного розвитку на основі антропометричних показників та фізичної підготовленості за результатами тестування фізичних якостей. Встановлено відсутність достовірних відмінностей середньогру- пових значень (р>0,05) між представниками КГ та ЕГ за показниками фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

Вказані особливості стану фізичної підготовленості означають, що до початку застосування експериментальних впливів учні контрольної та експериментальної груп мали одинаків рівень фізичної підготовки, тобто перебували в рівних стартових умовах. В подальшому у процесі проведення експерименту діти зі складу ЕГ (n=27) займалися за розробленою нами експериментальною методикою, а представники КГ (n=23) - за типовими традиційними методиками.

На завершальній стадії проводилося контрольне тестування рівня розвитку рухових якостей представників досліджуваних груп.

Варто зазначити, що до складу досліджуваних груп входили діти різного віку (9-10 років) і статі (дівчатка і хлопчики). Тому для визначення величини цілеспрямованого педагогічного впливу на рівень фізичної підготовленості як контрольний показник нами було обрано узагальнений показник рівня фізичної підготовленості за 12-бальною шкалою, який визначається на основі індексів фізичної підготовленості (Круцевич, Воробйов, Безверхня, 2011: 253-259). Такий вибір обумовлено тим, що традиційні нормативи для визначення рівня розвитку рухових якостей є абсолютними показниками і залежать від показників фізичного розвитку, тобто віку і статі виконавця фізичної вправи. В такому випадку співставлення результатів необхідно брати дітей одного віку і статі з однаковими показниками фізичного розвитку. Індекси фізичної підготовленості визначаються із урахуванням індивідуальних показників фізичного розвитку, що дає змогу порівнювати можливості учнів різних вікових груп.

Вивчення педагогічного впливу на рівень розвитку швидкісних якостей представників досліджуваних груп застосовувався швидкісний індекс. Його було розраховано на основі результатів тестування в бігу на 30 м та показників довжини тіла учнів і переведено у 12-бальну шкалу (Круцевич, Воробйов, Безверхня, 2011: 253-259). Динаміка показників рівня розвитку швидкісних якостей дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту представлена на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка швидкісного індексу (за 12-бальною шкалою) дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту

Результати педагогічного експерименту засвідчують достовірне зростання швидкісного індексу в обох групах досліджуваних - на 5,9% у представників КГ (р<0,05) і 7,2% у представників ЕГ (р<0,01). Незважаючи на те, що на кінцевій стадії експерименту відмінність середньогрупового значення швидкісного індексу для КГ та ЕГ не є достовірною (р>0,05), у представників ЕГ зафіксовано вищу динаміку поліпшення швидкісних якостей. Це може бути свідченням переваги експериментальної методики.

Вплив експериментального фактора на рівень розвитку швидкісно-силових якостей молодших школярів досліджуваних груп вивчався за швидкісно-силовим індексом. Його було розраховано в 12-бальній шкалі на основі результатів тестування стрибка в довжину з місця та показників довжини тіла учнів (Круцевич, Воробйов, Безверхня, 2011: 253-259). Динаміка показників рівня розвитку швидкісно-силових якостей дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту представлена на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка швидкісно-силового індексу (за 12-бальною шкалою) дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту

фізичний молодший школяр ігровий

На основі педагогічного експерименту встановлено, що показники швидкісно-силового індексу в представників двох груп досліджуваних. Однак, лише в учнів експериментальної групи поліпшення результатів у швидкісно-силових якостях зросло достовірно - на 8,3% (р<0,01). Водночас, зафіксоване збільшення рівня швидкісно-силових проявів представників КГ на 4,2% не є достовірним (р>0,05). Також на кінцевій стадії експерименту рівень прояву швидкісно-силових якостей у ЕГ достовірно (р<0,05) перевищував аналогічний показник представників КГ, що може бути доказом ефективності експериментальної методики.

Як маркер вивчення впливу засобів ігрового спрямування на рівень розвитку витривалості учнів досліджуваних груп нами використовувався індекс витривалості. Для його розрахунку використовувалися результати бігу на дистанцію 1000 м та показники довжини тіла. В подальшому показник індексу, у відповідності до розроблених науковцями критеріїв (Круцевич, Воробйов, Безверхня, 2011: 253-259), представлено у 12-баль- ній шкалі оцінювання. Динаміка показників рівня розвитку витривалості представників досліджуваних груп на різних стадіях експерименту представлена на рис. 3.

Рис. 3. Динаміка індексу витривалості (за 12-бальною шкалою) дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту

Дослідження рівня розвитку витривалості на основі відповідного індексу показує його позитивну динаміку впродовж експерименту. На кінцевій стадії виявлено достовірне збільшення зазначеного показника у представників обох досліджуваних груп (р<0,05). Отримана динаміка підтверджує ефективність впливу на розвиток витривалості як типових традиційних так і авторської методики. Також варто зауважити, що зафіксовані відмінності на кінцевій стадії експерименту не є достовірними (р>0,05).

Вивчення педагогічного впливу на рівень розвитку сили у представників досліджуваних груп застосовувався силовий індекс. Його було розраховано на основі результатів тестування кистьової динамометрії та показників маси тіла учнів і переведено у 12-бальну шкалу (Круцевич, Воробйов, Безверхня, 2011: 253-259). Динаміка показників рівня розвитку силових якостей дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту представлена на рис. 4.

Рис. 4. Динаміка силового індексу (за 12-бальною шкалою) дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту

Динаміка показника розвитку сили впродовж педагогічного експерименту дещо відрізняється від попередніх. За результатами дослідження виявлено незначне і недостовірне (р>0,05) зростання силових якостей дітей молодшого шкільного віку у представників обох груп досліджуваних. Отриманий результат пояснюємо відсутністю оптимальних передумов для розвитку силових якостей у віковому діапазоні 9-10 років.

Методика бального оцінювання рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку передбачає також урахування особливостей стану кардіореспіраторної системи досліджуваних. Вказаний показник представлений індексом Руф'є і був нами розрахований за результатами проведених проб відповідно до розроблених рекомендацій з подальшим переведенням у 12-бальну шкалу (Круцевич, Воробйов, Безверхня, 2011: 253-259). Динаміка показників індексу Руф'є дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту представлена на рис. 5.

Рис. 5. Динаміка індексу Руф'є (за 12-бальною шкалою) дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту

Статистичний аналіз динаміки індексу Руф'є підтверджує наявність достовірних позитивних зрушень у роботі кардіореспіраторної системи впродовж експерименту. Однак у представників ЕГ зміни виявилися більшими - індекс Руф'є поліпшився на 9,7% (р < 0,01), в той час як у представників КГ поліпшення склало 5,7% (р < 0,05).

Як вже було зазначено, узагальненим критерієм рівня розвитку фізичних якостей нами було обрано показник середнього балу за 12-бальною шкалою, розрахований за представленою в науковій літературі (Круцевич, Воробйов, Безверхня, 2011: 253-259). на основі таких індексів: швидкісного, силового, витривалості, швидкісно-силового та Руф'є. Динаміка показників рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Рівень фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку на різних стадіях експерименту у 12-бальній шкалі