Використання освітніх платформ в освітньому середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЗО «Навчально-виховний комплекс № 87 «школа І - ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)» Дніпровської міської ради.

Коло наукових інтересів: цифрові технології, хмаро орієнтовані системи, відкрита наука, хмаро орієнтовані сервіси відкритої науки.

Використання освітніх платформ в освітньому середовищі

Інна Яковлєва - вчитель математики та інформатики

Анотація

Зміни, що відбулися у світі та Україні, зумовили глобальну інформатизацію освітнього процесу в навчальних закладах. Одним із пріоритетів сьогодення є створення єдиного освітнього середовища та платформатизоване навчання, що розглядається як одна з умов досягнення нової якості освіти. Опис сучасних платформ, що дають змогу значно підвищити та вдосконалити ефективність освітнього процесу як очного, так і заочного навчання в початковій школі.

Ключові слова: навчання; організація навчання; дистанційне навчання; змішане навчання; інтернет ресурси; освітні платформи; платформатизоване навчання.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Світ, у якому ми живемо, важко уявити без інформаційних технологій, вони все більше впливають на сучасне суспільство. Утворюючи глобальний інформаційний простір, такі технології проникають у всі сфери людської діяльності, відтак стають і невіддільною частиною освітнього процесу. Сучасна освіта, особливо в умовах пандемії, спирається на інформатизацію освітнього простору та дистанційне навчання учнівської молоді в умовах викликів сьогодення.

Події 24 лютого 2022 року привернули увагу всього суспільства до технологій дистанційного навчання. Під час воєнного стану дистанційні школи надають безкоштовний доступ до навчання. Команда МОН підготувала перелік шкіл і організацій, які можуть допомогти дітям і сім'ям.

Використання дистанційних платформ у вивченні шкільних предметів стало невід'ємною частиною навчально-виховного процесу. Їх завдання - допомогти вчителю правильно організувати освітній процес, а учням - успішно засвоїти необхідні знання з шкільних предметів, розвивати творчі та інтелектуальні здібності, привчати до самоосвіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми

Сучасні інформаційні технології дають змогу підвищити та вдосконалити ефективність освітнього процесу. Під час реформування освіти у навчальних закладах прогресивно впроваджувалась концепція дистанційної освіти, що передбачає розробку різноманітних технологій, у тому числі технології змішаного навчання. За концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні дистанційна освіта - це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірнього, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання (Удовиченко, 2021). Новітні технології навчання були закріплені відповідними законодавчими актами: закон «Про Національну програму інформатизації»; розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні»; наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» (Про затвердження Положення, 2013); Міністерства освіти і науки України «Концепція розвитку дистанційної освіти України» тощо.

Термін «платформа» почали застосовувати до навчання не так давно, а саме після виникнення інтернет-технології у сфері освіти. В Європі вже з кінця 80-х років застосовували різні платформи підтримки дистанційного навчання. Наприклад, у Франції для розробки та впровадження дистанційного навчання, використовували певну платформу, яка дає можливість інтегрувати та розповсюджувати онлайн-освіту (Балюк та ін., 2018). Зараз дистанційне навчання та різноманітні платформи активно поширюються як специфічна форма інформаційно-освітнього простору. Таке навчання визначається як індивідуалізований процес передачі й засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, що створено на основі сучасних психолого педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Проаналізувавши нормативні документи можна сказати, що є тільки загальні твердження про спеціальні середовища, але як назвати навчання на таких середовищах та якими вони повинні бути чіткого опису не визначено.

Дослідження аспектів упровадження в освітню галузь України хмарних технологій, платформ різного типу пов'язані з іменами таких учених, як Биков В., Гриценко В., Глушков М., Душна І., Жалдак М., Михалевич В., Кухаренко В., Манако А., Морзе Н., Олійник В., Петренко С., Руденко Н., Семеріков С., Співаковський О. та ін.; проблеми застосування сучасних педагогічних програмних засобів навчання представлено у роботах Жука Ю., Соколюк О., Величко С. та ін.; проблеми та розвиток дистанційної освіти розглянуто у працях Богачкова Ю., Власенко Л., Гарбуза Т., Згуровського М., Лапінського В. та ін.; питання оцінювання та критеріїв якості електронних освітніх ресурсів та освітніх платформ досліджували Вембер В., Литвинова С., Кухаренко В., Шишкіна М., Тализіна Н.; та ін. Проблематику впровадження дистанційного та е-навчання досліджено у роботах закордонних учених, серед яких Бергер Р., Беккер Х., Гао Кс, Додж. Д., Деллінг Р., Дербі Ф., Рамблє Г., Каган Д., Кларк А., Хассон Дж, Шпренгер Д., Шванігер А та ін. освітній навчальний платформатизований

Формулювання цілей статті

Завданням нашого дослідження стало вивчення міри і ступеня застосування вчителями України інформаційних технологій в освіті у сучасних умовах, зокрема специфіки роботи з освітніми платформами. Для цього у червні 2022 року була розроблена анкета «Використання освітніх платформ в освітньому середовищі», яку запропонували заповнити вчителям з усіх регіонів України. (Анкета складається з 9 питань. До кожного питання наводяться варіанти відповідей. Учитель може обрати декілька варіантів, що відображають його позицію та досвід.

Об'єктом дослідження стала частотність використання освітніх платформ в освітньому середовищі України в умовах сьогодення.

Нашою метою було з'ясувати, як вчителі використовують цифрові інструменти під час дистанційного навчання, чи задоволені педагоги якістю цих інструментів і чого їм не вистачає, щоб використовувати їх частіше.

Виклад основного матеріалу. Спочатку ми познайомилися з вчителями, які взяли участь у дослідженні (звідки вони, як давно в професії). Після цього запитали, як часто вони використовують цифрові інструменти в школі (чи стали використовувати їх частіше після дистанційного навчання), з якою метою використовують, які освітні цілі переслідують, звідки дізнаються про них і як вибирають.

Важливо було дізнатися, якої підтримки бракує вчителям для роботи з цифровими інструментами.

В опитуванні взяли учать 214 вчителів з різних куточків України.

11,7% вчителів, які пройшли наше опитування, - з Одеської області, по 10,3% - з Київської, Дніпропетровської та Полтавської областей. Активними були респонденти з Черкаської області - 8,9% з-поміж усіх опитаних. Інші регіони представлені менше, але майже в кожному куточку України вдалося отримати відповіді. Тільки з однієї області не було жодної відповіді - це Луганська область. (Див.

Діаграму 1 та Таблицю 1).

Діаграма 1 «Кількість опитаних» - 214 учителів

Таблиця 1. Кількість опитаних у відсотковому співвідношенні

Учасники опитування мали серйозний викладацький стаж. 49,5% вчителів мали стаж понад 20 років. Лише 9,8% працювали в школі менше п'яти років. (Див. Діаграму 2).

Діаграма 2 2. Ваш стаж роботи

Далі опитування стосувалося технологій, які освітяни застосовують у навчальному процесі.

На разі в Україні дуже багато освітніх платформ для проведення уроків, створення конспектів уроків, створення опитувань. Було розглянуто найпопулярніші платформи. Під час дистанційного навчання 83,2% вчителів використовували платформу Classroom, 73,8% вчителів для спілкування з учнями використовували платформу Meet, 56,1% вчителів для проведення уроків використовували платформу Zoom. Деталізовані відповіді представлено у Таблиці 2 та Діаграмі 3.

Технології, які використовують під час дистанційного навчання вчителі

Таблиця 2.

Діаграма 3 3. Які технології Ви використовуєте під час дистанційного навчання?

Таблиця 3. Онлайн-інструменти для візуалізації даних

Інтерактивні інструменти для спільної роботи

Таблиця 4.

Викладацький стаж та вік учителів, як видно з опитування, не впливав на частотність та різноманітність використання освітніх платформ для уроків. Найпопулярніший інструмент серед українських вчителів - це онлайн-сервіси для опитувань: 66,4% - Google Forms, 64,5% - LeamingApps. Для візуалізації даних 74,3% опитаних освітян використовують платформу Canva та 22,9% - платформу Prezi. Для створення інтерактивних аркушів, плакатів 60,3% вчителів використовують дошку Jamboard, 47,7% - платформу Padlet. (Див. Таблицю 5 та Діаграму 4).

Сервіси для створення тестів та опитування. Онлайн вправи та ігри.

Таблиця 5.

Діаграма 4. Сервіси для створення тестів та опитування. Онлайн вправи та ігри.

Проблему відзначали 51,4% від тих, хто відповідав на це питання.

Показовими є і результати анкетування, які стосуються аспектів вибору вчителями сервісів для навчання. (Див. Таблицю 6 та Діаграму 5).

Таблиця 6. Особливості вибору сервісів для навчання

Учасники опитування назвали три основні критерії, за якими вибирають, чи будуть використовувати™ в роботі той чи інший цифровий інструмент. На перше місце вони поставили сервіс безкоштовний 92,1%, на друге - сервіс простий в користуванні - 86%. Важливим критерієм вибору сервісу для навчання виявився і показник, чи подобається він учням - 45,3%.

Діаграма 5. Особливості вибору сервісів для навчання 7. За якими критеріями Ви обираєте сервіс для навчання?

Проте найбільше нам хотілося зрозуміти, чому вчителі не використовують цифрові інструменти в своїй роботі, чого їм не вистачає для того, щоб їх опанувати. Як вдалося з'ясувати, основна проблема, як вважають учителі, у недостатньому оснащенні школи необхідними ресурсами. Вчителям для роботи не вистачає електронних дощок, проєкторів, комп'ютерів, ноутбуків, необхідних програм, навіть до доступу до мережі інтернет. Учасники опитування пишуть, що їм доводиться купувати свій інтернет, щоб використовувати цифрові інструменти на уроках. Деталі відповідей респондентів представлені у Таблиці 7, Таблиці 8, Діаграмі 6, Діаграмі 7.

Таблиця 7

Діаграма 6 8. Яка Вам необхідна допомога в оволодінні цифровими інструментами та роботі з ними?

Таблиця 8

Діаграма 7 Що не вистачає школі (Вам) при дистанційному навчанні?

У нашому опитуванні вчителі відзначали, що, крім техніки, їм не вистачає доступної інформації про цифрові технології. Частину інформації про цифрові інструменти вчителі отримують через колег - так роблять понад 14% учасників опитування. Тобто знання поширюються серед вчителів за допомогою «сарафанного радіо».

На жаль, опитування показало, що освітянам часто не вистачає часу на те, щоб вчитися нових технологій через самі уроки, класне керівництво та інші обов'язки. «Всього вистачає, часу не вистачає» - подібних відповідей було отримано чимало.

Висновки та перспективи подальших пошуків

Використання сучасних методів візуалі- зації та дистанційних платформ на уроках розвиває індивідуальні темпи навчально-пізнавальної діяльності кожного учня. Тому, щоб забезпечити повноцінне засвоєння знань, умінь та навичок, сформувати в учнів навчально-інтелектуальні уміння, зробити заняття більш яскравим та цікавим доцільно використовувати дистанційні платформи. Використання дистанційних платформ на уроках дає змогу вивести сучасний урок на якісно новий рівень; підвищити статус учителя;

розширити можливості ілюстративного супроводу уроку; створювати умови для реалізації різних форм навчання, видів діяльності та ефективної організації контролю знань, умінь і навичок учнів; полегшити і вдосконалити розробку творчих робіт. Перспективи подальшого дослідження є розробки методичних рекомендацій та методик проведення занять з використанням дистанційних платформ, розробка навчальних курсів з використанням дистанційних платформ.

Використані джерела

1. Балюк, В.П., Спірякова, С.В. (Ред)., Токміленко, О.В., Чорней, О.В. (2018). Дистанційне навчання: досвід, становлення та розвиток: бібліографічний покажчик (2001-2017 рр.). Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Бібліотека імені М. А. Жовтобрюха.

2. Гриневич, Л.М. та ін. (2020). Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину. Київський університет імені Бориса Грінченка.

3. Козлов, В. Є. (2013). Електронні освітні ресурси. Загальні вимоги та методика створення. Честь і закон, 1(44), 73-76.

4. Міністерство освіти і науки України. (2020). Організація дистанційного навчання в школі: методичні рекомендації.

5. НУШ. (2020, Березень 16). 35 інструментів для дистанційного навчання - добірка НУШ.

6. Положення про електронні освітні ресурси. (2012). Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 01.10.2012 р. № 1060.

7. Пометун, О.І., Пироженко, Л.В. (2003). Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: методичний посібник. А.С.К.

8. Про затвердження Положення про дистанційне навчання. (2013). Наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466

9. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145- VII (2017).

10. Тарнавська, Т. В. (2013). Сутність інформаційних технологій в освіті. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки, 108(1).

11. Тищенко, М.А. (2020). Переваги та недоліки використання платформ дистанційного навчання. International scientific e-journalЛОГОЕ, 16.

12. Удовиченко, І.В. (Ред.). (2021). Дистанційний формат взаємодії суб'єктів освітньої діяльності: методичні рекомендації. НВВ КЗ СОІППО.

13. Щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час карантину. (2020). Лист Міністерства освіти і науки України від 23.03.2020 № 1/9-173

References

1. Baliuk, V.P., Spiriakova, S.V. (Red)., Tokmilenko, O.V., Chornei, O.V. (2018). Dystantsiine navchannia: dosvid, stanovlennia ta rozvytok: bibliohrafichnyi pokazhchyk (2001-2017 rr.). Poltavskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni V. H. Korolenka, Biblioteka imeni M.A. Zhovtobriukha.

2. Hrynevych, L.M. ta in. (2020). Orhanizatsiia osvitnoho protsesu v shkolakh Ukrainy v umovakh karantynu. Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka.

3. Kozlov, V. Ye. (2013). Elektronni osvitni resursy. Zahalni vymohy ta metodyka stvorennia. Chest i zakon, 1(44), 73-76.

4. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. (2020). Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia v shkoli: metodychni rekomendatsii.

5. NUSh. (2020, March 16). 35 instrumentiv dlia dystantsiinoho navchannia - dobirka NUSh.

6. Polozhennia pro elektronni osvitni resursy. (2012). Nakaz Ministerstva osvity i nauky, molodi ta sportu Ukrainy 01.10.2012 r. № 1060.

7. Pometun, O.I., Pyrozhenko, L.V. (2003). Interaktyvni tekhnolohii navchannia: teoriia, praktyka, dosvid: metodychnyi posibnyk. A.S.K.

8. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145- VII (2017).

9. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dystantsiine navchannia. (2013). Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 25.04.2013 № 466

10. Shchodo orhanizatsii osvitnoho protsesu v zakladakh zahalnoi serednoi osvity pid chas karantynu. (2020). Lyst Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 23.03.2020 № 1/9-173

11. Tarnavska, T. V. (2013). Sutnist informatsiinykh tekhnolohii v osviti. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Pedahohichni nauky, 108(1).

12. Tyshchenko, M.A. (2020). Perevahy ta nedoliky vykorystannia platform dystantsiinoho navchannia. International scientific e-journal ADHOE, 16.

13. Udovychenko, I.V. (Ed.). (2021). Dystantsiinyi format vzaiemodii subiektiv osvitnoi diialnosti: metodychni rekomendatsii. NvV KZ SOIPPO.

Размещено на Allbest.ru