Критерії сформованості професійно-комунікативного іміджу іноземних студентів медичних спеціальностей

Анотація

This article highlights the problem of finding diagnostic tools to determine the results of language training of foreign students of Ukrainian universities. Today we see an increase in the number of foreign students who receive higher education in Ukrainian universities in English. Foreign students who receive higher medical education in Ukraine in English use the Ukrainian language as a means of communicative interaction in the socio-cultural, educational and academic environment and during clinical practice. A complete picture of the learning outcome, focusing on this result will significantly increase the efficiency of the learning process. Teaching the Ukrainian language as a foreign of English-speaking medical students lays the linguistic foundation of professional and communicative image of future doctors. The author of the article identifies the criteria and describes the indicators by which you can diagnose the level of formation of psychological, cognitive-communicative, and cognitive-linguistic components of professional-communicative image. Personal qualities of the psychological level are realized at the cognitive-communicative level of professional-communicative image of doctors through awareness of discourse and genre strategies, tactics of communicative behavior with the patient and colleagues, as well as at the cognitive-linguistic level of professional-communicative image of doctors. Therefore, determining the level of formation of the cognitive-linguistic component of the professional- communicative image will allow the separation of the linguistic-aspect criterion, and the cognitive- communicative component - the strategic-activity criterion. Applying the criteria described in the article to assess the level of formation of professional and communicative image of foreign medical students, we can compare the characteristics of the desired result of the study of educational disciplines of the linguistic cycle with real indicators. The language-aspect criterion helps to identify in foreign students the level of mastery of general and professionally-oriented aspects, phonetic, lexical and grammatical skills. With the help of strategic-activity criterion we find awareness of strategies and tactics of communicative behavior with the patient and with colleagues; formation of skills of empathic listening, tolerant speaking, as well as reading and writing in the Ukrainian-language hospital-practical sphere. мовний комунікативний імідж

Keywords: foreign medical students, professional-communicative image, Ukrainian as a foreign language.

Постановка проблеми. У сучасному глобалізованому світі все більшої популярності набуває академічна міграція осіб, які здобувають вищу освіту за кордоном. Головним фактором успішності отримання професійної кваліфікації в іноземному ЗВО є володіння мовою, якою надаються освітні послуги. Для іноземних здобувачів вищої освіти (зокрема медичної) в Україні мова навчання - українська або англійська, але мовою спілкування в академічному та соціокультурному середовищі є державна мова країни навчання. Так, іноземні студенти, які здобувають вищу медичну освіту в Україні англійською мовою, оволодівають українською мовою як засобом комунікативної взаємодії у країні навчання: у соціокультурному, навчально-академічному середовищі та під час клінічної практики. Точне уявлення про результат навчання, орієнтування на цей результат значно підвищать ефективність навчального процесу. Мовна підготовка іноземних студентів українських закладів вищої медичної освіти закладає підвалини формування професійно-комунікативного іміджу (далі - ПКІ) майбутніх лікарів. Ефективність оцінки ступеня сформованості ПКІ залежить від точності визначення критеріїв і показників рівнів сформованості цієї якісної характеристики комунікативної особистості іноземного студента.

Аналіз останніх досліджень. Критерії оцінки деяких результатів навчання української мови як іноземної описано українськими лінгводидактами: Г. Іванишин виявила критерії оцінювання рівнів сформованості професійно зорієнтованого діалогічного мовлення іноземних студентів медичних спеціальностей (Іванишин, 2013); О. Федорова - сформованості аудитивних умінь слухачів (медичного напряму) підготовчих відділень (Федорова, 2016); Ж. Рагріна - готовності майбутніх іноземних спеціалістів-медиків до професійного спілкування (Рагріна, 2017); А. Варданян, І. Левенок, М. Цуркан - сформованості професійно-мовленнєвої та професійно-комунікативної компетентності майбутніх лікарів (Варданян, 2017; Левенок, 2020; Цуркан, 2020). Усі дослідники виявляють критерії та показники відповідно до складників прогнозованого результату мовної освіти іноземних студентів медичних спеціальностей. Ми теж прямуємо цим шляхом. Критерії та показники сформованості ПКІ майбутніх лікарів раніше не були описані в лінгво-дидактичній літературі. Контрольованим об'єктом у межах цієї наукової розвідки є ПКІ англомовних студентів закладів вищої медичної освіти. У процесі нашого дослідження стало необхідним виявлення критеріїв, показників і рівнів сформованості кожного складника цього феномена.

"Науковці визначають критерії як характеристики ефективності комунікації, комунікативних якостей мовлення, у відповідності до ситуації спілкування. Стосовно навчання мов вони представлені в державних стандартах навчання і програмах, створених на їх основі" (Статівка, 2021, с. 197). Рівень сформованості ПКІ безпосередньо співвідноситься з рівнем володіння українською мовою як іноземною. Англомовні студенти українських медичних ЗВО в результаті мовної підготовки мають досягти рівня не нижче за В 1. Тож у визначенні показників за рівнями сформованості ПКІ майбутніх лікарів ми орієнтувалися на державний сертифікований мовний стандарт, у якому описано необхідні для зазначеного рівня загальні комунікативні наміри та вміння в різних видах мовленнєвої діяльності в соціальних сферах, зокрема в професійній (Стандартизовані вимоги, 2020).

Аналіз лінгводидактичної літератури з проблеми дослідження показав, що в ній не знайшли достатнього висвітлення питання, пов'язані з визначенням критеріїв і показників рівня сформованості ПКІ англомовних студентів-медиків.

Формулювання цілей статті. Логіка проведення нашого наукового дослідження спрямовує на визначення й опис критеріїв і показників сформованості ПКІ англомовних студентів українських закладів вищої медичної освіти згідно з виявленими структурно-змістовними компонентами цього феномена, який створює уявлення про результат навчання української мови як іноземної.

Виклад основного матеріалу. На основі аналізу педагогічної та лінгводидактичної літератури й відповідно до мети нашої наукової розвідки під критеріями сформованості ПКІ як результату мовної підготовки майбутніх лікарів розуміємо сукупність ознак, які, в загальному вигляді, характеризують якості комунікативної особистості, знання мовної системи та вміння користуватися мовними засобами під час комунікативної взаємодії.

Для оцінювання рівня сформованості ПКІ є необхідним усебічне врахування всіх його складників для встановлення відповідних ознак. Як ми висвітлювали у попередніх публікаціях, професійно-комунікативний імідж майбутніх лікарів має такі рівневі складники: психологічний, когнітивно-комунікативний, когнітивно-мовний. Особистісні якості психологічного рівня, за нашими спостереженнями, "реалізуються на когнітивно-комунікативному рівні професійно- комунікативного іміджу лікарів через усвідомлення дискурсних і жанрових стратегій, тактик комунікативної поведінки з пацієнтом та з колегами; а також на когнітивно-мовному рівні професійно-комунікативного іміджу лікаря" (Кушнір, 2020, с. 42). Тож оцінити рівень сформованості пофесійно-комунікативного іміджу майбутніх лікарів можемо, якщо розробити критерії вимірювання когнітивно-комунікативного та когнітивно-мовного рівнів.

Велике значення мають діагностичність і достовірність основних критеріїв. Розглядаючи систему критеріїв і показників як ідеальний зразок, з яким порівнюють реальний феномен і встановлюють ступінь відповідності, можна виокремити такі основні функції їх використання: перевірка й оцінка реалізації поставленої мети, діагностика - встановлення відхилень властивостей об'єкта від прийнятого зразка, прогнозування можливих результатів на підставі даних про поточний стан об'єкта та планування необхідних дій для їх реалізації (Пентилюк, 2015, с. 181).

Вибір критеріїв для визначення рівня сформованості ПКІ іноземних студентів медичних спеціальностей зумовлений особистісно-когнітивною та мовленнєво-діяльнісною структурою досліджуваного феномена. Так, визначити рівень сформованості когнітивно-мовного компонента професійно-комунікативного іміджу дозволяє застосування мовно-аспектного критерію, а когнітивно-комунікативного компонента - стратегічно-діяльнісного критерію. Для визначення показників рівнів сформованості ПКІ ми взяли за основу стандарти володіння українською мовою, які описані у "Стандартизованих вимогах..." (Стандартизовані вимоги, 2020), але деталізували показники результатів навчання української як іноземної у ситуаціях спілкування в навчально-академічному середовищі іноземних студентів-медиків і у клінічній практиці. Ми виокремили показники сформованості ПКІ за кожним із визначених критеріїв, які описано в подальшому викладі.

Мовно-аспектний критерій допомагає виявити в іноземних студентів рівень володіння загальними та професійно-орієнтованими аспектними фонетичними, лексичними та граматичними навичками, а саме:

• обізнаність із фонетико-графічною системою української мови, уміння коректного сприйняття фонетичного й інтонаційного образу та вимовляння українськомовних звуків, слів, синтагм, речень; знання й уміння використовувати такі фонетичні засоби прояву емпатії (співчуття) та сугестії (м'якого впливу) лікаря, як інтонаційні й емфатичні особливості українського речення;

• знання українських лексем та навички добирати необхідні лексичні засоби до ситуації: відповідну медичну термінологію або розмовно-професійні мовні одиниці, етикетно-мовленнєві та стратегічно-мовленнєві кліше;

• знання граматичної системи української мови, жанрово та стилістично відповідні словотвірні моделі, граматико-синтаксичні моделі.

Усі зазначені складники є одиницями професійно-орієнтованих лексичного та граматичного корпусів, засвоєння яких необхідне для формування ПКІ іноземних студентів - майбутніх лікарів. Вважаємо, що до них можна віднести: граматичні конструкції стилістично відповідні до таких жанрів медичного дискурсу, як висловлювання-діагноз, пом'якшена або категорична рекомендація, лікувальні маніпуляції; медичну термінологію, мовленнєві кліше-контакти, кліше- запитання, кліше-констатації, кліше-імперативи (Кушнір, 2021, с. 44-45).

Високий рівень сформованості когнітивно-мовного складника ПКІ англомовних студентів- медиків можна схарактеризувати глибокою обізнаністю з особливостями професійного спілкування медичних працівників, яка виражається через знання медичної термінології, мовленнєвих кліше і граматичних конструкцій для вираження толерантності, емпатії та сугестії в межах, передбачених програмними темами і ситуаціями спілкування на відповідному рівні володіння мовою. Кількісним показником високого рівня є знання 100-80% професійно-орієнтованих лексичного та граматичного корпусів.

Середній рівень характеризуємо неповним знанням корпусів мовних одиниць (79-60%), з допущенням помилок в адекватному розумінні мовних і мовленнєвих засобів, що не порушують комунікацію.

Низький рівень характеризується низьким відсотком знання корпусів мовних одиниць (5940%); з великою кількістю помилок, які іноді порушують комунікацію, в розумінні мовних і мовленнєвих одиниць професійно-орієнтованих лексичного та граматичного корпусів.

Знання менш ніж 40% кожного з корпусів призводить до порушення комунікації, комунікативного збою.

За допомогою стратегічно-діяльнісного критерію виявляємо обізнаність зі стратегіями й тактиками комунікативної поведінки з пацієнтом та з колегами; сформованість умінь емпатійного слухання, толерантного говоріння, а також читання та письма в українськомовній лікарняно-практичній сфері. Сформованість перелічених умінь визначаємо через упізнавання та розуміння, а також через усне та письмове продукування власних висловлювань, що містять мовні та мовленнєві одиниці професійно-орієнтованих лексичного та граматичного корпусів.

У Примірній програмі з української мови для іноземних студентів-медиків описані критерії оцінки рівня володіння основними видами мовленнєвої діяльності (Укр. мова як іноз., 2017, с. 82-87). Серед них актуальними для визначення рівня сформованості ПКІ є в рецептивних видах мовленнєвої діяльності: повнота, точність і глибина розуміння прочитаного або почутого; ступінь виявлення структурно-смислової організації продукованого висловлювання; самостійність і обґрунтованість інтерпретації основного змісту тексту / висловлювання; у продуктивних видах мовленнєвої діяльності: повнота передачі основних положень тексту, логічність і зв'язність викладу, відповідність мовній нормі, самостійність у виборі мовних засобів; адекватність темі, повнота розкриття теми; відповідність комунікативної поведінки у професійній ситуації, досягнення мети висловлювання.

У програмі, проаналізованій вище, немає вимог до оцінювання сформованості мовленнєвих умінь толерантної комунікативної поведінки лікаря - емпатійного та одночасно сугестивного стилю спілкування.

На актуальному для цільового контингенту цього дослідження рівні володіння мовою одним із показників сформованості толерантного комунікативного стилю є адекватне сприйняття і використання мовних одиниць з оцінювальною модальністю, а також сигналів-стимулів ініціювання, продовження або завершення спілкування, спеціальних імперативних граматичних конструкцій, що слугують мовними маркерами шанобливого, ввічливого ставлення до учасників комунікативного акту (які складають зазначений вище професійно-орієнтований лексичний корпус). Отже, для діагностування рівня сформованості когнітивно-комунікативного складника ПКІ необхідно визначати рівень володіння вміннями використання необхідних мовних одиниць для реалізації діагностувальних, рекомендаційних і лікувальних стратегій.

Виділяємо такі характеристики стратегічно-діяльнісного критерію оцінки ПКІ іноземних студентів медичних спеціальностей.

1. В рецептивних видах мовленнєвої діяльності: повнота, точність і глибина розуміння мовних одиниць професійно орієнтованого лексичного та граматичного корпусів; повнота, точність і глибина інтерпретації навчальних і автентичних традиційних і конвертованих текстів / висловлювань навчально-академічної та практично-клінічної сфер спілкування; ступінь розуміння.

2. У продуктивних видах мовленнєвої діяльності: відповідність обраних мовних одиниць і формул мовного етикету темі і професійним характеристикам ситуації спілкування; адекватність використання мовних засобів, що описують процес організації клінічної комунікативної взаємодії.

Отже, з огляду на наведені вище характеристики, опишемо рівні сформованості ПКІ відповідно до стратегічно-діяльнісного критерію.

Високий рівень має такі показники:

* розуміння (100-80%) мовних одиниць професійно-орієнтованих лексичного та граматичного корпусів зі слуху в монологах (обсяг тексту: 600-800 слів; кількість незнайомих слів: до 3%; темп мовлення: 220-250 складів на хвилину) і діалогах / полілогах (не менше 10-12 розгорнутих реплік; кількість незнайомих слів: 2%; темп мовлення: 220-250 складів на хвилину); а також у читанні навчальних і автентичних традиційних і конвертованих текстів / діалогічних або полілогічних єдностей (комунікативних актів) (обсяг тексту: 800-1000 слів; кількість незнайомих слів: до 27%; швидкість читання: у разі детального читання - 40-50 слів на хвилину; у разі читання з загальним охопленням змісту - 80-100 слів на хвилину);

* уміння вільно орієнтуватися в комунікативних ситуаціях професійної сфери і самостійність у виборі мовних засобів (із професійно-орієнтованих лексичного та граматичного корпусів) для реалізації своїх комунікативних намірів у монологічних усних і письмових висловлюваннях репродуктивного та продуктивного типу (обсяг тексту не менше 15 фраз) й у діалогічному мовленні (висловлювання студентів повинні бути оформлені відповідно до норм сучасної української мови).

Середній рівень характеризується наявністю деяких неточностей в розумінні сприйнятих висловлювань і прочитаних текстів (79-60%), а також у вираженні власних комунікативних інтенцій і реалізації необхідних комунікативних стратегій (усно й письмово), що не порушують розуміння і не ускладнюють сприйняття різнорівневих професійно-орієнтованих мовних і мовленнєвих одиниць. Наявні комунікативно не значущі помилки, які не впливають на успішність комунікативної взаємодії.

Низький рівень характеризуємо недостатньою сформованістю вмінь у рецептивних (розуміння близько 59-40%) і продуктивних видах мовленнєвої діяльності; наявністю комунікативно значущих помилок, що порушують сенс окремої фрази, діалогічної єдності, письмового висловлювання, які значно ускладнюють комунікацію.

Сформованість менше 40% рецептивних і продуктивних умінь мовленнєвої діяльності призводить до порушення комунікації, комунікативного збою.

Описані критерії та показники за рівнями ми використовували для оцінювання ПКІ іноземних студентів-медиків у формувальному експерименті, який тривав протягом 2017-2020 навчальних років під час викладання таких дисциплін лінгвістичного циклу для англомовної форми навчання, як "Іноземна мова", "Українська мова за професійним спрямуванням", "Іноземна мова за професійним спрямуванням".

Висновки

Застосування описаних критеріїв для оцінки рівня сформованості ПКІ іноземних студентів-медиків дозволить отримати детальну інформацію про результати експериментального навчання української мови як іноземної на медичних спеціальностях англомовної форми навчання. Обрані критерії та показники орієнтують на аналіз досягнення рівня розвитку всіх складників цього комплексного феномена - результативної моделі мовної освіти іноземних студентів- майбутніх лікарів.

Перспектива подальших досліджень полягає в аналізі та описі результатів проведення експериментального навчання української мови англомовних студентів медичних ЗВО у комплексі освітніх дисциплін лінгвістичного циклу.

Використані джерела