Формування цифрової компетентності майбутніх лікарів при вивченні освітнього компоненту "Медична інформатика"
У роботі розглянуто цифрову медичну освіту та надбання цифрової компетентності студентами вищих медичних навчальних закладів України, використовуючи як приклад надбання цифрової компетентності при вивчені освітнього компоненту "Медична та інформатика".
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.04.2023 |
Размер файла | 49,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
54. Gudmundsdottir G.B., Hernandez Gasso H., Colomer Rubio J.C., Hatlevik O.E. Student teachers' responsible use of ICT: Examining two samples in Spain and Norway. Comput. Educ. 2020. 152(2020). 1-12.
55. Gudmundsdottir G.B., Gasso H. H., Rubio C. J.C., Hatlevik O.E. Student teachers' responsible use of ICT: Examining two samples in Spain and Norway. Comput. Educ. 2020. 152. 1-12. doi: 103877- 10.1016/j.compedu.2020.103877
56. Hasman A., Mantas J., Zarubina T. An Abridged History of Medical Informatics Education in Europe. Acta Inform Med. 2014. 22(1). 25-36.
57. Heidari E., Mehrvarz M., Marzooghi R., Stoyanov S. The role of digital informal learning in the relationship between students'digital competence and academic engagement during the COVID-19 pandemic. J. Comput. Assist. Learn. 2021. 37. 1154-1166.
58. HITComp. Health Information Technology Competencies (HITComp). EU*US eHealth Work Project. 2015. URL: http://hitcomp.org/
59. Institute of Medicine (US) Committee on Assuring the Health of the Public in the 21st Century. The Future of the Public's Health in the 21st Century. Washington (DC): National Academies Press (US). 2002.
60. Janssen J., Stoyanov S., Ferrari A., Punie Y., Pannekeet K., Sloep P. Experts' views on digital competence: Commonalities and differences. Comput. Educ. 2013. 68. 473-481. doi: 10.1016/j.compedu.2013.06.008
61. Joseph M. How President Obama shaped the future of digital health. TechCrunch. 2016. URL: https://techcrunch. com/2016/07/27/how-president-obama-shaped-the-future-of-digital-health/
62. Kampylis P., Punie Y., Devine J. European Framework for Digitally Competent Educational Organisations. 2016. URL: https://ec.europa.eu/jrc/en/digcomporg
63. Keasberry J., Scott I.A., Sullivan C., Staib A., Ashby R. Going digital: a narrative overview of the clinical and organizational impacts of eHealth technologies in hospital practice. Aust Health Rev. 2017.41(6).646-664. doi: 10.1071/AH16233
64. Kern J., Fister K. Medical informatics meets medical education: the Croatian experience. Eur J Biomed Inform. 2011.7(2).58-63. doi: 10.24105/ejbi.2011.07.2.8
65. Krumsvik R.J. Skulen og den Digitale L^ringsrevolusjonen; Universitetsforlaget: Oslo, Norway, 2007.
66. Kruger-Brand H.E. Telemedizin: Vor dem Durchbruch. Deutsches Arzteblatt. 2019. URL: https://www. aerzteblatt.de/archiv/79318/Telemedizin-Vor-dem-Durchbruch
67. Kwon D. Digital Competence of Students with Disabilities Using a Mobile Device in a Post-Secondary Transition Program for Potential Employment. Ph.D. Thesis, The University of Alabama, Tuscaloosa, AL, USA, 2021. URL: https: //ir.ua.edu/handle/123456789/7944
68. Liesa-Orus, M.; Vazquez-Toledo, S.; Lloret-Gazo, J. Identification de las fortalezas y debilidades de la competencia digital en el uso de aplicaciones de internet del alumno de primer curso del Grado de Magisterio. Rev. Complut. Educ. 2016. 27. 845-862.
69. Lopez-Meneses E., Sirignano F.M., Vazquez-Cano E., Ramirez-Hurtado J.M. University students' digital competence in three areas of the DigCom 2.1 model: A comparative study at three European universities. Australas. J. Educ. Technol. 2020. 36. 69-88.
70. Lucey C.R., Johnston S.C. The Transformational Effects of COVID-19 on Medical Education. JAMA. 2020. 324(11). 1033-1034. doi: 10.1001/jama.2020.14136
71. Machleid F., Kaczmarczyk R., Johann D., Balciunas J., Atienza-Carbonell B., von Maltzahn F., et al. Perceptions of digital health education among European medical students: mixed methods survey. J Med Internet Res. 2020. 14. 22(8):e19827. doi: 10.2196/19827
72. Magrabi F., Ammenwerth E., McNair J.B., De Keizer N.F., Hypponen H., Nykanen P. et al. Artificial intelligence in clinical decision support: challenges for evaluating AI and practical implications. Yearb Med Inform. 2019. 28(1):128-134. doi: 10.1055/s-0039-1677903
73. Mayer R.E., Moreno R. Nine Ways to Reduce Cognitive Load in Multimedia Learning. Educ Psychol. 2003. 38(1). 43-52. doi: 10.1207/S15326985EP3801_6
74. Mesko B., Drobni Z., Benyei E., Gergely B., Gyorffy Z. Digital health is a cultural transformation of traditional healthcare. Mhealth. 2017. 3(38). doi: 10.21037/mhealth.2017.08.07
75. Mitchell M., Kan L. Digital Technology and The Future of Health Systems. Health Systems. 2019. 5 (2). 113-120. doi: 0.1080/23288604.2019.1583040
76. Mosch L., Machleid F., von Maltzahn F., Kaczmarczyk R., Nokhbatolfoghahai Fю, Balciunas Jю, et al. Digital health in the medical curriculum: addressing the needs of the future health workforce. Athens (Greece): European Medical Students' Association. 2019. URL: https://www.scribd.com/document/471107407/
77. Muoio D. Stanford Medicine: Physicians, medical students are interested in digital health, data-driven care. MobiHealthNews. 2020. URL: https://www.mobihealthnews.com/news/stanford-medicine-physicians- medical-students-are-interesteddigital-health-data-driven-care
78. OECD. The OECD Program Definition and Selection of Competencies. The Definition and Selection of Key Competencies. URL: https://www.oecd.org/education/skills-beyond-school/definitionandselectionofcompete nciesdeseco.htm
79. Pathipati A.S., Azad T.D., Jethwani K. Telemedical education: training digital natives in telemedicine. J Med Internet Res. 2016. 18(7):e193. doi: 10.2196/jmir.5534
80. Portillo J., Garay U., Tejada E., Bilbao N. Self-Perception of the Digital Competence of Educators during the COVID-19 Pandemic: A Cross-Analysis of Different Educational Stages. Sustainability. 2020. 12(23). 1-13. doi: 10.3390/su122310128
81. Prensky M. How to teach with technology: Keeping both teachers and students comfortable in an era of exponential change. Emerg. Technol. Learn. 2007. 2. 40-46.
82. Qi Rong Huang. Competencies for graduate curricula in health, medical and biomedical informatics: a framework. Health Informatics Journal. 2007. 13(2). 89-103. doi: 10.1177/1460458207076465
83. Rajaram A., Hickey Z., Patel N., Newbigging J., Wolfrom B. Training medical students and residents in the use of electronic health records: a systematic review of the literature. J Am Med Inform Assoc. 2020.27(1).175-180. doi: 10.1093/jamia/ocz178
84. Ranieri M., Bruni I., Orban De Xivry A.C. Teachers' Professional Development on Digital and Media Literacy. Findings and recommendations from a European project. Research on Education and Media. 2017. 10(2). 1019. doi: 10.1515/rem-2017-0009
85. Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Punie, Y. (ed). EUR 28775 EN. Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2017. doi:10.2760/159770
86. Rodriguez M.D.M., Mendez V.G., Martin A.M.R.M.R. Alfabetizacion informacional y competencia digital en estudiantes de magisterio. Profr. Rev. Curriculum YForm. DelProfr. 2018, 22, 253-270.
87. Rohrig R., Dugas M., Varghese J. Which competencies in medical informatics are required by physicians? An update of the catalog of learning objectives for medical students. Med Inform Biom Epidemiol. 2020. 16(1):Doc02. doi: 10.3205/mibe000205
88. Sanchez-Caballe A., Gisbert Cervera M., Esteve-Mon F.M. The digital competence of university students: A systematic literature review. Aloma. 2020. 38, 63-74. doi: 10.51698/ALOMA.2020.38.1.63-74
89. Schneider M., Preckel F. Variables associated with achievementin higher education: A systematic review of meta-analyses. Psychol Bull. 2017.143(6).565-600. doi: 10.1037/bul0000098
90. The Commission on Accreditation for Health Informatics and Information Management. 2020. URL: https:// www.cahiim.org/accreditation
91. The rise of the data-driven physician. Stanford Medicine 2020 Health Trends Report. 2020. URL:https://med. stanford.edu/dean/healthtrends.html
92. Thomas P., Kern D., Hughes M., Chen B. Curriculum Development for Medical Education: A Six-Step Approach, Third edition. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press; 2016. 300 p.
93. Tierney M.J., Pageler N.M., Kahana M., Pantaleoni J.L., Longhurst C.A. Medical education in the electronic medical record (EMR) era: benefits, challenges, and future directions. Acad Med. 2013. 88(6). 748-752. doi: 10.1097/ ACM.0b013e3182905ceb
94. Toquero C.M. Challenges and opportunities for higher education amid the COVID-19 pandemic: The Philippine context. Pedagog. Res. 2020. 5(4). 1-5. doi: 10.29333/pr/7947
95. Unasekeran D.V., Tham Y., Ting D.S., Tan G.S., Wong T.Y. Digital health during COVID-19: lessons from operationalizing new models of care in ophthalmology. Lancet Digit Health. 2021.3(2).124-134. doi: 10.1016/ S2589-7500(20)30287-9
96. Uslu Y., Altinbaj Y., Ozercan T., van Giersbergen M.Y. The process of nurse adaptation to robotic surgery: a qualitative study. Int J Med Robot. 2019. 15(4):e1996. 1-18. doi: 10.1002/rcs.1996
97. Valenta A.L., Berner E.S., Boren S.A., et al. AMIA Board White Paper: AMIA 2017 core competencies for applied health informatics education at the master's degree level. J Am Med Inform Assoc. 2018. 25 (12). 1657-68. doi: 10.1093/jamia/ocy132.
98. Wald H.S., George P., Reis S.P., Taylor J.S. Electronic health record training in undergraduate medical education: bridging theory to practice with curricula for empowering patient- and relationship-centered care in the computerized setting. Acad Med. 2014. 89(3). 380-386. doi: 10.1097/ACM.0000000000000131
99. Waseh S., Dicker A.P. Telemedicine training in undergraduate medical education: mixed-methods review. JMIR Med Educ. 2019. 5(1):e12515 doi: 10.2196/12515
100. Welch L., Lewitter F., Schwartz R., Brooksbank C, Radivojac P., Gaeta B., Schneider M. V. Bioinformatics Curriculum Guidelines: Toward a Definition of Core Competencies. PLOS Computational Biology. 2014.10(3). 1-11. doi: 10.1371/journal.pcbi.1003496
101. WHO guideline: recommendations on digital interventions for health system strengthening: executive summary. World Health Organization. 2019. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/311977
102. Zhao Y., Pinto Llorente A.M., Sanchez Gomez M.C., Zhao L. The Impact of Gender and Years of Teaching Experience on College Teachers' Digital Competence: An Empirical Study on Teachers in Gansu Agricultural University. Sustainability. 2021. 13(8). 1-14. doi: 10.3390/su13084163
REFERENCES
1. Batyuk, L.V., Knigavko. V.G., Ponomarenko, N.S., Zaytseva, O.V., Gordienko, N.O. (2015). Medical informatics as a basis of information and computer competence of students. Proceedings of the VIII Scientific and Practical Conference: Formation of a modern concept of teaching natural sciences in medical schools, dedicated to the 210th anniversary of KhNMU and the 60th anniversary of the Department of Medical and Bioorganic Chemistry. (pp. 57-58). Kharkiv: KhNMU [in Ukrainian].
2. Bulakh, I.E., Lyakh, Y.E., Martsenyuk, V.P., Haimzon I.I. (2 012). Medical informatics. Textbook. Kyiv: VSI «Medicine» [in Ukrainian].
3. Gayvolya, O.O. (2013). Standardization propositions regarding implementation of Electronic Medical history into emergency Medical services systems and public service management of disaster Medicine in Ukraine. Emergency medicine, 3,177-179 [in Ukrainian].
4. Derkach, M. (2011). Measurement of cognitive load in the process of studying the effectiveness of electronic learning tools. Information technologies and teaching aids, 2,22,1-18 [in Ukrainian]. doi: 10.33407/itlt.v22i2.431
5. Dumansky, Y.V., Ivnev, B.B., Pervak, M.B., Kamenetsky, M.S., Udod, O.A. (2013). Methodology and technology for determining the universal competencies of graduates of medical and dental faculties: a manual for teachers of higher medical educational institutions of the IV level of accreditation. Donets. nat. med. un-t. Donetsk: Donetsk region. [in Ukrainian].
6. Zhernovnykova, O.A. (2018). Development of vital competence of the person in the conditions of educational transformations: educational, psychological, inclusive dimensions: materials I All-Ukrainian. scientific-practical conf.young scientists (pp. 49-52). Kherson: Island. [in Ukrainian].
7. Law of Ukraine «On electronic documents and electronic document management». (VVR), 2003, № 36, p.275). Document 851-IV, current, current edition - Edition of 01.01.2022, basis - 1089-IXyu]. (2022, 01 January). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show [in Ukrainian].
8. Law of Ukraine «On Education» (Information of the Supreme Family (VVR-2017, № 38-39, p. 380). Document 2145-VIII, current, current version - Edition of 06.04.2022, basis - 1986-IX]. (2022, 06 April). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].
9. Zaytseva, O.V., Batyuk, L.V, Chovpan, G.O., Kocharova, T.R. (2022). Syllabus of the educational component «Medical Informatics». Retrieved from https://knmu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/11/m_inf1_m20.pdf [in Ukrainian].
10. Isakova, T.O. (2019). Problems of formation of strategic priorities of the state policy on development of robotics: prospects for Ukraine. National Institute for Strategic Studies. Retrieved from https://niss.gov.ua/en/node/193 [in Ukrainian].
11. The concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020: approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of January 17, 2018 № 67-r. (2018, 17 January). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%25D1%2580#Text[in Ukrainian].
12. Kryzhanovsky, A., Kyrylenko, N., Kyrylenko, V., Medvedev, R. (2021). Organization of distance learning in pedagogical institutions of higher education. International scientific journal "Grail of Science", 10, 415-421 [in Ukrainian]. doi: 10.36074/grail-of-science.19.11.2021.081
13. Mykytenko, P.V. (2018). Diagnosis of levels of IT competence of foreign students in the study of medical informatics. Computer at school and family, 8,152, 3-10 [in Ukrainian].
14. Mykytenko, P.V., Lapinsky, V.V. (2020). Design of interdisciplinary integration of medical informatics. Information technologies and teaching aids, 75,11-16. [in Ukrainian].
15. Mintser, O.P., Vorovenko, Y.V., Babintseva L. Y., Mohnachov S. І. (2017). Medical Informatics and Cybernetics in Health and Medicine. Medical informatics and engineering, 2,37-103. [in Ukrainian].
16. Order of the Ministry of Health of Ukraine № 681 of 19.10.2015 On approval of regulations on the use of telemedicine in health care. (2015, 19 October). Retrieved from www.zakon5.rada.gov.ua/lows/show/z1400- 15 [in Ukrainian].
17. Pylyavets, N.I., Potapchuk, E.M. (2021). Modern approaches to the definition of «cognitive style of personality». Personality psychology, 117-121 [in Ukrainian]. doi: 10.32843/2663- 5208.2021.26.21
18. On some issues of state standards of complete general secondary education. Cabinet of Ministers of Ukraine. Resolution of September 30, 2020 № 898. (2020, 20 September). [in Ukrainian]. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text
19. On approval of the Concept of development of digital competencies and approval of the action plan for its implementation. Cabinet of Ministers of Ukraine. Order of March 3, 2021 № 167-r. (2021, 3 Marth). [in Ukrainian]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#n13
20. Sichkoriz, O.E., Lototska, L.B., Kolach, T.S. (2019). Medical informatics as a promising component of higher medical education. Medical education, 3, 91-95. [in Ukrainian]. doi: 10.11603/me.2414-5998.2019.3.10486
21. Haimzon, I.I. (2007). Medical knowledge and decision making in medicine. Vinnytsia: VNTU. [in Ukrainian].
22. Tsekhmister, Ya.V (2018). Professional clinical and pharmaceutical competence of doctors: postgraduate stage of formation. Continuing professional education: theory and practice, 3-4, 74-77. [in Ukrainian].
23. Aungst, T.D., Patel, R. (2020). Integrating digital health into the curriculum-considerations on the current landscape and future developments. JMed Educ Curric, 7, 23. doi:10.1177/2382120519901275
24. Batyuk, L.V., Chovpan, G.O. (2021). Algorithm for making decisions based on fuzzy network models in problems of medical diagnostics and forecasting. Automation and computer-integrated technologies - 2021: materials of the VIII International scientific-practical conference of young scientists, graduate students and students, Kyiv, April 21-22. (pp. 103-104). Kyiv.
25. Behrends, M., Steffens, S., Marschollek, M. (2017). The Implementation of Medical Informatics in the National Competence Based Catalogue of Learning Objectives for Undergraduate Medical Education (NKLM). Stud Health Technol Inform, 243,18-22.
26. Bergdahl, N., Nouri, J., Fors, U. (2020). Disengagement, engagement and digital skills in technology-enhanced learning. Educ. Inf. Technol, 25, 957-983.
27. Blumenthal, J.L., Mays, B.E., Weinfeld, J.M., Banks, M.A., Shaffer, J. (2005). Defining and assessing medical informatics competencies. Med Ref Serv Q, 24, 2, 95-102. doi: 10.1300/J115v24n02_08
28. Brunner, M., McGregor, D., Keep, M., Janssen, A., Spallek, H., Quinn, D., et al. (2018). An ehealth capabilities framework for graduates and health professionals: mixed-methods study. J Med Internet, 15, 20(5):e10229. doi:10.2196/10229
29. Bundesministerium fur Gesundheit. (2015). Die Elektronische Gesundheitskarte. Retrieved from https://www. bundesgesundheitsministerium.de/themen/krankenversicherung/egk.html
30. Buntin, M., Jain, S.Н., Blumenthal, D. (2010). Health information technology: laying the infrastructure for national health reform. Health Affairs, 29, 6,1214-1219. doi:10.1377/hlthaff.2010.0503
31. Cabezas, M., Casillas, S. (2017). Future Social Educators Digital Residents? Rev. Electron. Investig. Educ, 19, 61-72.
32. Calvani, A., Fini, A., Ranieri, M., Picci, P. (2012). Are young generations in secondary school digitally competent? A study on Italian teenagers. Comput. Educ, 58, 797-807. doi: 10.1016/j.compedu.2011.10.004
33. Car, L.T., Kyaw. B.M., Panday, R.S.N. van der Kleij, R., Chavannes, N., et al. (2021). Digital Health Training Programs for Medical Students: Scoping Review. JMIR Med Educ, 7,3, e28275. doi: 10.2196/28275
34. Carretero, Gomez, S., Vuorikari, R., Punie, Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with Eight Proficiency Levels and Examples of Use, EUR 28558 EN; Publications Office of the European Union: Luxembourg. Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/publication/eur-scientific-and-technical-research- reports/digcomp-21-digital-competenceframework-citizens-eight-proficiency-levels-and-examples-use
35. Carpenter, S.K., Cepeda, N.J., Rohrer, D., Kang, S.H.K., Pashler, H. (2012). Using Spacing to Enhance Diverse Forms of Learning: Review of Recent Research and Implications for Instruction. Educ Psychol Rev, 24, 3, 369-378. doi: 10.1007/s10648-012-9205-z
36. Chovpan, I., Batyuk, L., Chovpan, G. (20170. Methods of determination of initial level of students' knowledges on basic disciplines at higher medical educational institutions. ScienceRise: Pedagogical Education, 5,13, 46-50. doi: 10.15587/2519-4984.2017.102930
37. Cowie, M.R., Lam, C.S. (2021). Remote monitoring and digital health tools in CVD management. Nat Rev Cardiol, 18, 7, 457-458. doi: 10.1038/s41569-021-00548-x
38. Depasse, J. W., Chen, C., Sawyer, A.J., Jethwani, K., Sim, I. et al. (2014). Academic Medical Centers as digital health catalysts. Healthcare, 2,3, 173-176. doi: 10.1016/j.hjdsi.2014.05.006
39. Dunlosky, J., Rawson, K.A., Marsh, E.J., Nathan, M.J., Willingham, D.T. (2013). Improving students' learning with effective learning techniques: Promising directions from cognitive and educational psychology. Psychol Sci Public Interes, 14,1, 4-58. doi: 10.1177/1529100612453266
40. eHealth competencies for undergraduate medical education. (2014). Canada Health Infoway and Association of Faculties of Medicine of Canada. Retrieved from http://www.ehealthresources.ca/sites/default/files/pdf/ eHealth%20Competencies%20for%20UME.pdf
41. Eger, L., Klement, M., Tomczyk, L., Pisonova, M., Petrova, G. (2018). Different user groups of university students and their it competence: Evidence from three countries in central europe. J. Balt. Sci. Educ, 17, 851-866. doi: 10.33225/jbse/18.17.851
42. Esteva, A., Kuprel, B., Novoa, R.A., Ko, J., Swetter, S.M., Blau, H.M. et al. (2017). Dermatologist-level classification of skin cancer with deep neural networks. Nature, 542, 7639, 115-118. doi: 10.1038/nature21056
43. European Commission. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. (2017). Brussels: European Commision. Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/sites/jrcsh/files/digcompedu_ overview_-_english. pdf
44. European Commission. Key Competences for Lifelong Learning. (2019). Retrieved from https://op.europa.eu/ en/publicationdetail/-/publication/297a33c8-a1f3-11e9-9d01-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/ source-231945798 doi:10.2766/569540
45. European Union. Digital Education Action Plan. (2020). Retrieved from https://ec.europa.eu/education/ education-in-the-eu/digital-education-action-plan_en
46. Ferenchick, G.S., Solomon, D., Mohmand, A., Towfiq, B., Kavanaugh, K, Warbasse, L., et al. (2013). Are students ready for meaningful use? Med Educ Online, 18. doi: 10.3402/meo.v18i0.22495
47. Ferrari, A. Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks. (2012). Retrieved from https://pdfs. semanticscholar.org/851f/ebe72df176a16ad6e26b00ff5df35520da34.pdf doi: 10.2791/82116
48. Ford, K.L., Moore Susan, L., Zhou, S., Gore, M.O., Portz, J. et al. (2019). Advancing evidence-based digital health through an innovative research environment: an academic-industry collaboration case report. mHealth, 5, 37, 37-37. doi:10.21037/mhealth.2019.08.08
49. From, J. (2017). Pedagogical Digital Competence-Between Values, Knowledge and Skills. High. Educ. Stud, 7, 2, 43-50. doi: 10.5539/hes.v7n2p43
50. Gadd, C.S., Steen, E.B., Caro, C.M., Greenberg, S., Williamsonm J. J., Fridsma, D.B. (2020). Domains, tasks, and knowledge for health informatics practice: results of a practice analysis. J Am Med Inform Assoc, 27, 6, 845-52. doi: 10.1093/jamia/ocaa018
51. Global strategy on digital health 2020-2025. World Health Organization (2021). Retrieved from https://www. who.int/docs/default-source/documents/gs4dhdaa2a9f352b0445bafbc79ca799dce4d.pdf
52. Gray, K., Dattakumar, A., Maeder, A., Chenery, H. (2011). Educating future clinicians about clinical informatics: a review of implementation and evaluation cases. Eur JBiomedInform, 7,2, 48-57. doi: 10.24105/ejbi.2011.07.2.7
53. Greenhalgh, T., Wherton, J., Shaw, S., Morrison, C. (2020). Video consultations for covid-19. Br Med J, 12, 1-2. doi:10.1136/bmj.m998
54. Groves, M., Sellars, C., Smith, J., Barber, A. (2015). Factors Affecting Student Engagement: A Case Study Examining Two Cohorts of Students Attending a Post-1992 University in the United Kingdom. Int. J. High. Educ, 4,27-37.
55. Gudmundsdottir, G.B., Hernandez Gasso, H., Colomer Rubio, J.C., Hatlevik O.E. (2020). Student teachers' responsible use of ICT: Examining two samples in Spain and Norway. Comput. Educ, 152,1-12.
56. Gudmundsdottir, G.B., Gasso, H. H., Rubio, C. J.C., Hatlevik, O.E. (2020). Student teachers' responsible use of ICT: Examining two samples in Spain and Norway. Comput. Educ, 152, 1-12. doi: 103877- 10.1016/j. compedu.2020.103877
57. Hasman, A., Mantas, J., Zarubina, T. (2014). An Abridged History of Medical Informatics Education in Europe. Acta Inform Med, 22,1, 25-36.
58. Heidari, E., Mehrvarz, M., Marzooghi, R., Stoyanov, S. (2021). The role of digital informal learning in the relationship between students'digital competence and academic engagement during the COVID-19 pandemic. J. Comput. Assist. Learn, 37,1154-1166.
59. HITComp. Health Information Technology Competencies (HITComp). EU*US eHealth Work Project. (2015). Retrieved from http://hitcomp.org/
60. Institute of Medicine (US) Committee on Assuring the Health of the Public in the 21st Century. The Future of the Public's Health in the 21st Century. Washington (DC): National Academies Press (US). (2002).
61. Janssen, J., Stoyanov, S., Ferrari, A., Punie, Y., Pannekeet, K., Sloep, P. (2013). Experts' views on digital competence: Commonalities and differences. Comput. Educ, 68, 473-481. doi: 10.1016/j.compedu.2013.06.008
62. Joseph, M. (2016). How President Obama shaped the future of digital health. TechCrunch. Retrieved from https://techcrunch.com/2016/07/27/how-president-obama-shaped-the-future-of-digital-health/
63. Kampylis, P., Punie, Y., Devine, J. (2016). European Framework for Digitally Competent Educational Organisations. Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/digcomporg
64. Keasberry J., Scott I.A., Sullivan C., Staib A., Ashby R. (2017). Going digital: a narrative overview of the clinical and organizational impacts of eHealth technologies in hospital practice. Aust Health Rev, 41, 6, 646-664. doi: 10.1071/AH16233
65. Kern, J., Fister, K. (2011). Medical informatics meets medical education: the Croatian experience. Eur J Biomed Inform, 7, 2, 58-63. doi: 10.24105/ejbi.2011.07.2.8
66. Krumsvik, R.J. Skulen og den Digitale L^ringsrevolusjonen; Universitetsforlaget: Oslo, Norway, (2007).
67. Kruger-Brand, H.E. (2019). Telemedizin: Vor dem Durchbruch. Deutsches Arzteblatt. Retrieved from https:// www.aerzteblatt.de/archiv/79318/Telemedizin-Vor-dem-Durchbruch
68. Kwon, D. (2021). Digital Competence of Students with Disabilities Using a Mobile Device in a Post-Secondary Transition Program for Potential Employment. Ph.D. Thesis, The University of Alabama, Tuscaloosa, AL, USA. Retrieved from https: //ir.ua.edu/handle/123456789/7944
69. Liesa-Orus, M., Vazquez-Toledo, S., Lloret-Gazo, J. (2016). Identificacion de las fortalezas y debilidades de la competencia digital en el uso de aplicaciones de internet del alumno de primer curso del Grado de Magisterio. Rev. Complut. Educ, 27, 845-862.
70. Lopez-Meneses, E., Sirignano, F.M., Vazquez-Cano, E., Ramirez-Hurtado, J.M. (2020). University students' digital competence in three areas of the DigCom 2.1 model: A comparative study at three European universities. Australas. J. Educ. Technol. 36, 69-88.
71. 71. Lucey, C.R., Johnston, S.C. (2020). The Transformational Effects of COVID-19 on Medical Education. JAMA, 324,11, 1033-1034. doi: 10.1001/jama.2020.14136
72. 72. Machleid, F., Kaczmarczyk, R., Johann, D., Balciunas, J., Atienza-Carbonell, B., von Maltzahn, F., et al. (2020). Perceptions of digital health education among European medical students: mixed methods survey. J Med Internet Res, 14, 22, 8, e19827. doi: 10.2196/19827
73. Magrabi, F., Ammenwerth, E., McNair, J.B., De Keizer, N.F., Hypponen, H., Nykanen, P. et al. (2019). Artificial intelligence in clinical decision support: challenges for evaluating AI and practical implications. Yearb Med Inform, 28. 1,128-134. doi: 10.1055/s-0039-1677903
74. Mayer, R.E., Moreno, R. (2003). Nine Ways to Reduce Cognitive Load in Multimedia Learning. EducPsychol, 38,1, 43-52. doi: 10.1207/S15326985EP3801_6
75. Mesko, B., Drobni, Z., Benyei, E., Gergely, B., Gyorffy, Z. (2017). Digital health is a cultural transformation of traditional healthcare. Mhealth. 3, 38,1-8. doi: 10.21037/mhealth.2017.08.07
76. Mitchell, M., Kan, L. (2019). Digital Technology and The Future of Health Systems. Health Systems, 5,2,113-120. doi: 0.1080/23288604.2019.1583040
77. Mosch, L., Machleid, F., von Maltzahn, F., Kaczmarczyk, R., Nokhbatolfoghahai, F., Balciunas, J., et al. (2019). Digital health in the medical curriculum: addressing the needs of the future health workforce. Athens (Greece): European Medical Students' Association. Retrieved from https://www.scribd.com/document/471107407/
78. Muoio, D. (2020). Stanford Medicine: Physicians, medical students are interested in digital health, data- driven care. MobiHealthNews. Retrieved from https://www.mobihealthnews.com/news/stanford-medicine- physicians-medical-students-are-interesteddigital-health-data-driven-care
79. OECD. The OECD Program Definition and Selection of Competencies. The Definition and Selection of Key Competencies. Retrieved from https://www.oecd.org/education/skills-beyond-school/ definitionandselectionofcompetenciesdeseco.htm
80. Pathipati, A.S., Azad, T.D., Jethwani, K. (2016). Telemedical education: training digital natives in telemedicine.J Med Internet Res, 18, 7, e193. doi: 10.2196/jmir.5534
81. Portillo, J., Garay, U., Tejada, E., Bilbao, N. (2020). Self-Perception of the Digital Competence of Educators during the COVID-19 Pandemic: A Cross-Analysis of Different Educational Stages. Sustainability, 12, 23, 1-13. doi: 10.3390/su122310128
82. Prensky, M. (2007). How to teach with technology: Keeping both teachers and students comfortable in an era of exponential change. Emerg. Technol. Learn, 2, 40-46.
83. Qi Rong Huang. (2007). Competencies for graduate curricula in health, medical and biomedical informatics: a framework. Health Informatics Journal, 13,2, 89-103. doi: 10.1177/1460458207076465
84. Rajaram, A., Hickey, Z., Patel, N., Newbigging, J., Wolfrom, B. (2020). Training medical students and residents in the use of electronic health records: a systematic review of the literature. J Am Med Inform Assoc, 27,1,175-180. doi: 10.1093/jamia/ocz178
85. Ranieri, M., Bruni, I., Orban De Xivry. A.C. (2017). Teachers' Professional Development on Digital and Media Literacy. Findings and recommendations from a European project. Research on Education and Media, 10, 2,1019. doi: 10.1515/rem-2017-0009
86. Redecker, C. (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Punie, Y. (ed). EUR 28775 EN. Publications Office of the European Union, Luxembourg. doi:10.2760/159770
87. Rodriguez, M.D.M., Mendez, V.G., Martin, A.M.R.M.R. (2018). Alfabetizacion informacional y competencia digital en estudiantes de magisterio. Profr. Rev. Curriculum YForm. Del Profr, 22,253-270.
88. Rohrig R., Dugas M., Varghese J. (2020). Which competencies in medical informatics are required by physicians? An update of the catalog of learning objectives for medical students. Med Inform Biom Epidemiol, 16, 1, Doc02. doi: 10.3205/mibe000205
89. Sanchez-Caballe, A., Gisbert Cervera, M., Esteve-Mon, F.M. (2020). The digital competence of university students: A systematic literature review. Aloma, 38, 63-74. doi: 10.51698/ALOMA.2020.38.1.63-74
90. Schneider, M., Preckel, F. (2017). Variables associated with achievementin higher education: A systematic review of meta-analyses. Psychol Bul,143, 6, 565-600. doi: 10.1037/bul0000098
91. The Commission on Accreditation for Health Informatics and Information Management. (2020). Retrieved from https://www.cahiim.org/accreditation
92. The rise of the data-driven physician. Stanford Medicine 2020 Health Trends Report. (2020). Retrieved from https://med.stanford.edu/dean/healthtrends.html
93. Thomas, P., Kern, D., Hughes, M., Chen, B. (2016). Curriculum Development for Medical Education: A Six-Step Approach, Third edition. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
94. Tierney, M.J., Pageler, N.M., Kahana, M., Pantaleoni, J.L., Longhurst, C.A. (2013). Medical education in the electronic medical record (EMR) era: benefits, challenges, and future directions. Acad Med, 88, 6, 748-752. doi: 10.1097/ ACM.0b013e3182905ceb95. Toquero, C.M. (2020). Challenges and opportunities for higher education amid the COVID-19 pandemic: The Philippine context. Pedagog. Res, 5, 4,1-5. doi: 10.29333/pr/7947
96. Unasekeran, D.V., Tham, Y., Ting, D.S., Tan, G.S., Wong, T.Y. (2021). Digital health during COVID-19: lessons from operationalizing new models of care in ophthalmology. Lancet Digit Health, 3,2,124-134. doi: 10.1016/S2589- 7500(20)30287-9
97. Uslu, Y., Altinbaj, Y., Ozercan, T., van Giersbergen, M.Y. (2019). The process of nurse adaptation to robotic surgery: a qualitative study. IntJ Med Robot, 15, 4, e1996,1-18. doi: 10.1002/rcs.1996
98. Valenta, A.L., Berner, E.S., Boren, S.A., et al. (2018). AMIA Board White Paper: AMIA 2017 core competencies for applied health informatics education at the master's degree level. J Am Med Inform Assoc, 25, 12,1657-68. doi: 10.1093/jamia/ocy132.
99. Wald, H.S., George, P., Reis, S.P., Taylor, J.S. (2014). Electronic health record training in undergraduate medical education: bridging theory to practice with curricula for empowering patient- and relationship-centered care in the computerized setting. Acad Med, 89, 3,380-386. doi: 10.1097/ACM.0000000000000131
100. Waseh, S., Dicker, A.P. (2019). Telemedicine training in undergraduate medical education: mixed-methods review. JMIR Med Educ, 5,1, :e12515 .doi: 10.2196/12515
101. Welch, L., Lewitter, F., Schwartz, R., Brooksbank, C, Radivojac, P., Gaeta, B., Schneider, M.V. (2014). Bioinformatics Curriculum Guidelines: Toward a Definition of Core Competencies. PLOS Computational Biology, 10,3,1-11. doi: 10.1371/journal.pcbi.1003496
102. WHO guideline: recommendations on digital interventions for health system strengthening: executive summary. (2019). World Health Organization. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/311977
103. Zhao,Y., Pinto Llorente, A.M., Sanchez Gomez, M.C., Zhao, L. (2021). The Impact of Gender and Years of Teaching Experience on College Teachers' Digital Competence: An Empirical Study on Teachers in Gansu Agricultural University. Sustainability, 13, 8,1-14. doi: 10.3390/su13084163
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017На основі аналізу існуючих критеріїв оцінювання компетентностей визначення власних критеріїв оцінювання технічної компетентності (на прикладі фізики) студентів та розкриття їх сутності через показники, важливі саме для вищих медичних навчальних закладів.
статья [19,0 K], добавлен 18.08.2017Особливості інтерактивних технологій під час викладання дисципліни "Інформатика" у вищих навчальних закладах І-ІІ ступенів акредитації. Використання ігрових інтерактивних методів в навчальному процесі для фахових спеціальностей Будівельного коледжу.
статья [111,7 K], добавлен 06.09.2017Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Дослідження різних аспектів формування україномовної соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка забезпечує соціокультурну мобільність майбутніх учителів. Аналіз пріоритетів соціокультурної парадигми освіти.
статья [26,0 K], добавлен 06.09.2017Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017Поняття "творчі здібності" майбутніх лікарів і провізорів. Характеристика завдань з природничо-наукової підготовки, їх роль у процесі формування інформаційно-технологічної компетентності студентів. Методика оцінювання рівнів творчих здібностей фахівців.
статья [140,6 K], добавлен 31.08.2017Аналіз процесу формування комунікативної компетентності магістрів менеджменту, визначення її місця в структурі компетентностей. Аналіз напрямів формування цієї компетентності, її особливості та перспективи удосконалення в вищих навчальних закладах.
статья [20,5 K], добавлен 14.08.2017Визначення освітнього, розвивального та виховного аспектів формування лінгвосоціокультурної компетентності у студентів філологічного профілю. Обґрунтування сучасних цінностей англійської мови у міжкультурних взаєминах для фахівця філологічного профілю.
статья [21,9 K], добавлен 13.11.2017Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Інформаціоналізм як новий спосіб розвитку людської цивілізації. Сучасні умови існування освітнього середовища - один з основних факторів, що обумовлюють необхідність розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку і оподаткування.
статья [11,8 K], добавлен 31.08.2017Сутність структурно-логічної схеми реалізації професійної спрямованості вивчення хіміко-біологічних дисциплін майбутніми медичними сестрами. Вивчення навчальних планів та програм з хіміко-біологічних дисциплін з метою виявлення міжпредметних зв’язків.
статья [112,0 K], добавлен 31.08.2017Аналіз підходів до визначення структури професійних компетентностей вчителя інформатики. Технологічні етапи переробки інформаційних потоків. Особливості формування предметної компетентності з архітектури комп’ютера та її критеріальні характеристики.
статья [112,5 K], добавлен 05.10.2017Аналіз проблем формування професійної компетентності майбутнього фахівця (ПКМФ). Категорії компетентності у різних галузях знань, з різних наукових підходів. Підходи до проблеми забезпечення ПКМФ із економічних спеціальностей у вищому навчальному закладі.
статья [21,3 K], добавлен 19.09.2017Формування деонтологічної компетентності майбутніх педагогів під час педагогічної практики. Розгляд системи морально-етичних принципів, необхідних вчителю для виконання своїх професійних обов’язків. Етичні категорії деонтологічної компетентності.
статья [48,0 K], добавлен 13.11.2017Питання іншомовної комунікативної компетентності, її структур. Розгляд засобів інноваційних технологій, аналіз їх застосування у формуванні іншомовної комунікативної компетентності у студентів, їх взаємодія з традиційними формами та методами викладання.
статья [28,9 K], добавлен 17.08.2017Дослідження теоретичних питань формування деонтологічної компетентності з врахуванням історичного досвіду розвитку медсестринства, етики сестринської справи та світогляду медичних сестер. Аналіз розвитку медсестринської освіти в Україні та закордоном.
статья [22,6 K], добавлен 06.09.2017На основі теоретико-практичного аналізу виокремлення основних компонентів професійної компетентності: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного. Узагальнення різних підходів до визначення структури професійної компетентності бакалавра.
статья [21,1 K], добавлен 24.04.2018Удосконалення рівня професійної компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів як один із основних напрямів реформування сучасної системи освіти. Характер і особливості педагогічної діяльності. Компонентний склад компетентності вчителя.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 08.10.2014Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014