Гуманітарна складова навчання як засіб формування професійних компетенцій майбутнього фахівця

CandidateofPedagogicalSciences, SeniorLecturerinLanguageTraining, PedagogyandPsychology O.M. BeketovNationalUniversityofUrbanEconomyinKharkiv (Kharkiv, Ukraine)

Thearticleisdevotedtothedevelopmentofthehumanitariancomponentoftrainingas a meansofformingtheprofessionalcompetenciesof a futurespecialist.

Particularattentionispaidtothesymbiosisoftheprinciplesofprofessionalorientationintrainingand long-lifeeducation, thelatterofwhichcannotberealizedwithoutthedevelopmentofhumanitariancompetencies. Theauthorsconsidertheprofessionalcompetencyof a highschoolteachercompleteprovidedthetoolsandmethodsofthehumanitariandirectionareusedintheprofessionaltraining.

Revealingtheessenceoftheseproblems, theauthorsaddressthefollowingissues:

1. Thesystematicnatureofthepromotionofhumanitarianknowledge. Inthiscontext, theauthorsexplainedthatthemutualhumanitariandevelopmentoftheparticipantsoftheeducationalprocesspromotescooperationintheeducationalprocessandrespectforthecountryandthelaw, a senseofresponsibility, patriotismandloveforthehomeland.

2. Thekeyhumanitiescompetenciesofthemodernspecialistthatneedtobedevelopedin life-longeducation. Theauthorsemphasizesthatsuchcompetenciesincludelinguisticexcellence, productiveandresponsiblework, qualitativecriticalreflectiononlife, politicalcompetence, religiousawareness, artistictaste, etc.

3. Theprincipleofsuccessionas a componentoftheimageoftheinstitutionis a conditionforthedevelopmentofhumanitariancompetenciesof a modernspecialist. Theauthorsstatesthattheadministrationandthescientificandteachingstaffas a wholeshouldworkontheprinciplesofthehumanisticparadigmofeducationcontinuously, applyingittotheirownprofessionalgrowth.

Interestinglyenough, theauthorshasdeveloped a cycleoforganizingtheprocessofvocationaltraining, takingintoaccountthehumanitariancomponent, whichincludesidentifyingthedemandfromapplicantsforeducationin a specificeducationalprogram, substantiationofthecontentoftraining, distributionofcreditsbetweengeneralandprofessionalcyclesoftraining, implementationofeducationalprogramsandsatisfactionofhighereducationapplicantswiththeshareofhumanities.

Keywords: highereducation, humanities, formationofpersonalityofapplicant, education, values.

Основна частина

Постановка проблеми. Теоретико-методичні засади інтеграції змісту методів гуманітарної освіти з метою формування професійних компетенцій майбутніх фахівців різними засобами розглянуто в закордонній і вітчизняній науково - педагогічній літературі досить широко. Без применшеншення ваги існуючого доробку вчених, усе ж варто зазначити, що організація професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема технічних і економічних спеціальностей, у закладах вищої освіти активно обговорюється і критикується як педагогами, так і здобувачами освіти, зокрема в частині перевантаженості навчальних планів гуманітарними навчальними дисциплінами.

Побажання закладів вищої освіти щодо частки гуманітарної складової частини у змісті навчання, безперечно, варті уваги, але таке коригування має відбуватися суто з урахуванням симбіозу принципу професійної спрямованості навчання і принципу освіти протягом життя, одного з основних компонентів європейської соціальної моделі. Принцип освіти протягом життя неможливо реалізувати без розвитку гуманітарних компетенцій, зокрема мовленнєвих, комунікативних, історико-культурних тощо, адже якісний людський капітал, що використовується для економічного зростання та науково - технологічного розвитку країни, утворює людина, яка є всебічно розвиненою особистістю.

Водночас уважаємо, що й професійна компетентність викладача вищої школи, навіть якщо це фахівець вузькоспеціалізованих прикладних, а не гуманітарних навчальних дисциплін, є неповноцінною без використання у процесі навчання ключових засобів і методів гуманітарного спрямування. Окремо зазначимо, що вони вкрай необхідні в роботі зі здобувачами вищої освіти з особливими освітніми потребами.

Аналіз досліджень. Людиноцентристські підходи в освіті розглядаються в наукових працях Є. Голобородько (Голобородько, 2015: 80-83), А. Кузьмінського (Кузьмінський, 2018: 79-84), Л. Москальової (Москальова, 2016: 54-59). Питання гуманізації вищої освіти в умовах її трансформації, зокрема з урахуванням культурно - етнічних аспектів, досліджує М. Євтух (Євтух, 2018: 145-160). Контексту формування духовно-культурних цінностей приділено особливу увагу в науковому доробку І. Беха (Бех, 2018: 36-43), Г Васяновича (Васянович, 2019), Й. Кевішаса й О. Отич (Кевішас, 2019: 584) та інших закордонних і вітчизняних учених.

Мета статті - теоретичне обґрунтування необхідності й можливостей розвитку методів гуманітарної освіти у процесі формування професійних компетенцій майбутнього фахівця будь-якого профілю.

Виклад основного матеріалу. Протягом останнього десятиліття питання щодо якісної організації навчальної роботи в закладах вищої освіти набули чималої актуальності. Увагу науково-педагогічних працівників зосереджено на важливості створення умов для:

— усвідомленого самовизначення здобувачів освіти;

— формування особистості молодої людини, її соціальної зрілості;

— мотивації до праці;

— популяризації актуальних професій і спеціальностей.

Дедалі більшої ваги набувають посади соціального педагога й практичного психолога, які проводять психолого-педагогічні спостереження за здобувачами вищої освіти щодо:

— балансу навчання та відпочинку, оздоровлення;

— професійних інтересів, схильностей, ціннісних орієнтацій;

— готовності до професійного самовизначення.

Невиражене скорочення частки гуманітарних навчальних дисциплін у фаховому навчанні призводить до негативних наслідків, серед яких можна виділити неможливість за відсутності гуманітарних знань забезпечення розвитку лідерського потенціалу, а також організаційної культури й сприятливого соціально-психологічного клімату в робочих колективах.

Корисним у науково-педагогічних колах є вдосконалення форм і методів проведення вчених рад інструктивно-методичного зразка для працівників з окреслених питань і підвищення ефективності внутрішнього контролю адміністрацією закладу вищої освіти стану виконавчої дисципліни. Допомогу науково-педагогічному колективу неодмінно має надавати бібліотека закладу через підготовку виховних заходів зі здобувачами вищої освіти, із педагогами й іншими зацікавленими особами - представниками громадськості.

Безперечно, заклад вищої освіти систематично працює над реалізацією завдань освітніх програм. Водночас гуманістичні питання необхідно обговорювати на батьківських зборах і виховних годинах, а також під час викладання навчальних дисциплін, оскільки виховання у вищій школі й у родині - це щоденний нерозривний процес.

Необхідність розв'язання завдань з удосконалення ефективності фахової підготовки в українській системі вищої освіти потребує врахування сучасних світових освітніх тенденцій і національних інтересів. З огляду на зазначене, на цей час поняття «фахова підготовка» варто трактувати ширше і глибше, не зводити його зміст до оволодіння конкретними фаховими знаннями, вміннями й навичками. Сьогодні йдеться про розвиток загальних, зокрема комунікативних, соціально - культурних та інших компетентностей (Ушакова, 2019: 232).

Де-факто здобувачі вищої освіти не лише прагнуть отримати фах, а й потребують соціально - культурного впливу збоку викладача. Пропаганда гуманітарних знань повинна мати систематичний характер і сприяти створенню атмосфери приємного спілкування та взаємного розвитку учасників освітнього процесу, а отже:

- співпраці в навчально-виховному процесі;

- вихованню у здобувачів вищої освіти поваги до держави та її законів, почуття відповідальності, патріотизму й любові до батьківщини засобами гуманітарних педагогічних технологій.

Рис. 1. Цикл організації процесу фахового навчання з урахуванням гуманітарної складової частини (розроблено авторами)

Аспекти реалізації гуманітарного ресурсу розвитку держави й суспільства є, безперечно, філософсько-психологічними, такими, що стосуються метальних питань. В українському суспільстві сьогодні є радикальний запит на прищеплення молоді гуманності й толерантності, духовності та культури, почуття патріотизму й інших цінностей. Відсутність цих важливих якостей - не завжди провина молодого покоління, адже існують серйозні недоліки в системі вітчизняної освіти, недостатньо гнучкої для створення адекватної моделі культурно-духовного збагачення нації в умовах глобалізації.

Отже, фахова компетентність будь-якого фахівця не може обмежуватися суто вузькопрофесійними компетенціями. Використання гуманітарних методів навчання технічних і економічних дисциплін у вищій школі потребує й удосконалення ролі викладача в навчальному процесі через побудову особистісно-орієнтованої освіти.

За будь-яких обставин, навіть в умовах сучасного інформаційного суспільства, яке поставило на чолі більшості процесів техніку й технологію, викладач має не лише враховувати необхідність фахового зростання здобувача освіти, а й створювати умови для повноцінного гуманітарного розвитку його особистості, адаптуючи власну педагогічну діяльність відповідно до сучасних запитів суспільства. Викладання гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти формує базис не лише саморозвитку, а й основи майбутнього професійного розвитку особистості, що є необхідною умовою задоволення інших життєвих потреб здобувачів вищої освіти, щоби вони відповідали вимогам ринків праці й робочої сили, що, у свою чергу, є одним із чинників підвищення довіри до закладу вищої освіти.

Ключовими гуманітарними компетенціями сучасного фахівця, які потрібно розвивати у здобувачів освіти протягом життя, на нашу думку, є:

— мовна досконалість;

— продуктивність і відповідальність;

— якісне критичне осмислення життя;

— політична компетентність;

— релігійна обізнаність;

— художньо-мистецькі смаки;

— визнання української національної ідентичності;

— культурна освіченість тощо.

1. Встановлення перманентних зв'язків між цілями вивчення гуманітарних навчальних дисциплін у закладі вищої освіти й чіткими критеріями результативності, а саме: підвищення іміджу закладу освіти.

2. Відповідність цілей адміністрації закладу і його стратегії змінам, що відбуваються в освіті, зокрема в гуманітарній сфері.

3. Забезпечення кваліфікованими викладачами, інформаційне й матеріально-технічне забезпечення ефективної діяльності.

4. Визначення цінностей закладу вищої освіти.

5. Розширення гуманітарних компетенцій викладачів професійних навчальних дисциплін.

Висновки. Отже, цілісність особистості сучасної людини - майбутнього фахівця неможлива без ґрунтовних якісних гуманітарних знань. Формування професіоналізму особистості фахівця в системі сучасної безперервної освіти починається ще в дитячому віці.

Список використаних джерел

професійний навчання гуманітарний

1. Бех І. Духовне призначення як сутнісна міра особистості, яка зростає. Управління освітою. 2019. Т. 3. №411. С. 36-43.

2. Васянович Г., Міщенко О., Грицанюк В. Свобода як головна умова творчого розвитку особистості: філософсько-педагогічний контекст. URL: http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/bitstream/handle/123456789/6282/Vas_M_H_2019. pdf? sequence=1&isAllowed=y.

3. Голобородько Є. Формування цілісної особистості. Таврійський вісник освіти. 2015. №2 (2). С. 80-83.

4. Горизонт духовності виховання: колективна монографія (TheHorizonofSpiritualityofEducation: collectivemonograph) / уклали й підготували ЙонасКевішас, Олена Отич. Вільнюс: Zuvedra, 2019. 584 с.

5. Кузьмінський А. Генезалюдиноцентричної педагогіки - від афінської виховної системи до китайської концепції менеджменту щастя. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія «Педагогічні науки». 2018. №3 (1). С. 79-84.

6. Москальова Л., Меркулова Н. Людиновимірність як цивілізаційний маркер гуманітарних змін у соціально - педагогічній діяльності. Соціальна робота і соціальна педагогіка: виклики сьогодення. 2016. С. 54-59.

7. Ушакова О. Дослідницька діяльність викладача фахового коледжу як чинник забезпечення якості освіти. Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі ефективного державного управління: матеріали ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7 листопада 2019 р. МОН України; УкрІНТЕІ та ін. Київ: УкрІНТЕІ, 2019. С. 232-234.

8. Yevtukh V. CulturalSecurityPhenomenon: TheoreticalFramworkforInvestigation. UkrainianSociologyinthe 21th Century: Theory, Methods, ResearchResults / EditedbyVilBakirov, YevhenGolovakha. Kharkiv, 2018. P 145-160.

References

1. Bekh, I.D. (2019).Dukhovnepryznachenniayaksutnisnamiraosobystosti, yakazrostaie [Spiritualdecisionastheessentialdimensionthatgrows]. Upravlinniaosvitoiu. Tom 3. №411. S. 36-43 [inUkrainian].

2. Vasianovych, H., Mishchenko, O., Hrytsaniuk, V. Svobodayakholovnaumovatvorchohorozvytkuosobystosti: filosofsko-pedahohichnyi kontekst [Freedomasthemainconditionforcreativedevelopmentofpersonality: philosophicalandpedagogicalcontext]. URL:http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/bitstream/handle/123456789/6282/Vas_M_H_2019. pdf? sequence=1&isAllowed=y [inUkrainian].

3. Holoborodko, Ye. P (2015). Formuvanniatsilisnoiosobystosti [Formationof a coherentpersonality].Tavriiskyivisnykosvity. №2 (2). S. 80-83 [inUkrainian].

4. Horyzontdukhovnostivykhovannia: kolektyvnamonohrafiia (2019). [TheHorizonofSpiritualityofEducation: collectivemonograph]. Uklaly y pidhotuvalyYonasKevishastaOlenaOtych. Vilnius: Zuvedra. 584 s. [inUkrainian].

5. Kuzminskyi, A.V. (2018). Henezaliudynotsentrychnoipedahohiky - vidafinskoivykhovnoisystemydokytaiskoikontseptsiimenedzhmentushchastia [Thegenesisof human-centeredpedagogy - fromtheAthenianeducationalsystemtotheChineseconceptofhappinessmanagement].NaukovyivisnykMykolaivskohonatsionalnohouniversytetuimeni V.O. Sukhomlynskoho. Seriia: Pedahohichninauky. №3 (1). S. 79-84 [inUkrainian].

6. Moskalova, L. Yu., Merkulova, N.V. (2016). Liudynovymirnistyaktsyvilizatsiinyimarkerhumanitarnykhzmin u sotsialno-pedahohichnii diialnosti [Humandimensionas a civilizationmarkerofhumanitarianchangeinsocialandpedagogicalactivity].Sotsialnarobota i sotsialnapedahohika: vyklykysohodennia. S. 54-59 [inUkrainian].

7. Ushakova, O.A. (2019, 7 lystopada). Doslidnytskadiialnistvykladachafakhovohokoledzhuyakchynnykzabezpechenniayakostiosvity [Researchactivityof a teacherof a professionalcollegeas a factorofqualityassuranceofeducation]. Informatsiia, analiz, prohnoz - stratehichnivazheliefektyvnohoderzhavnohoupravlinnia: materialy XII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. UkrINTEI [tain.]. Kyiv: UkrINTEI. S. 232-234 [inUkrainian].

8. Yevtukh, V. (2018). CulturalSecurityPhenomenon: TheoreticalFramworkforInvestigation // UkrainianSociolog yinthe21thCentury: Theory, Methods, ResearchResults / EditedbyVilBakirov, YevhenGolovakha. Kharkiv. P 145-160 [inEnglish].

Размещено на Allbest.ru