Дидактична гра як один із способів збагачення словникового запасу молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука

ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Кирилович Олена Феліксівна старший викладач

кафедри теорії та методики початкової освіти,

заступник декана факультету європейської освіти

Анотація

дидактичний гра словниковий лексичний

У статті розглянуто значимість використання ігрових технологій на уроках української мови в початковій школі. Визначено, що ігрові технології сприяють вихованню пізнавальних інтересів та активації діяльності учнів; ігрові методи можна використовувати на будь-яких уроках, тим самим зробити навчання молодших школярів захоплюючим та посильним для їхнього віку. У статті досліджено особливості використання дидактичних ігор на уроках української мови як одного із способів збагачення словникового запасу молодших школярів. Охарактеризовано вимоги до використання дидактичних ігор в освітньому процесі, визначено завдання словникової роботи в початкових класах. Окреслено роль ігор для збагачення лексичного запасу молодших школярів. Під час роботи зі збагачення словника молодших школярів пропонуємо використання дидактичних ігор за такими напрямами: робота над словом, словосполученням, реченням та текстом. У статті наведено декілька прикладів ігор для роботи зі збагачення словника молодших школярів. Визначено, що ефективність застосування ігрових технологій полягає в тому, що ігри сприяють формуванню певних компетенцій, вихованні самостійності, ініціативності, розвитку уваги, пам'яті, мови, мислення, умінь порівнювати, зіставляти, знаходити аналогії, уяви, розвитку креативності, уміння знаходити необхідні рішення, розвитку мотивації комунікативної діяльності. В освітньому ігрові технології виконують такі функції: пробудження інтересу, розвиток мовлення, подолання складнощів, включення до колективу тощо. Зазначено, що вправи для збагачення словникого запасу є ефективними тоді, коли вивчені нові слова систематично перевіряються учителем на вміння безпомилково їх писати та використовувати у мовленні.

Ключові слова: дидактичні ігри, молодші школярі, словниковий запас, урок української мови, розвиток мовлення.

Abstract

Kyrylovych Olena Feliksivna Senior lecturer of the Department of Theory and Methodology of Primary Education, deputy dean of the Faculty of European Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities

A DIDACTIC GAME AS ONE OF THE WAYS OF ENRICHING THE VOCABULARY OF YOUNGER SCHOOL STUDENTS

The article examines the importance of using gaming technologies in Ukrainian language lessons in elementary school. It was determined that game technologies contribute to the education of cognitive interests and the activation of students' activities; game methods can be used in any lesson, thereby making learning for younger students exciting and empowering for their age. The article examines the peculiarities of using didactic games in Ukrainian language lessons as one of the ways to enrich the vocabulary of younger schoolchildren. The requirements for the use of didactic games in the educational process are characterized, the task of vocabulary work in primary grades is defined. The role of games in enriching the vocabulary of younger schoolchildren is outlined. During the work on enriching the vocabulary of younger schoolchildren, we offer the use of didactic games in the following areas: work on words, phrases, sentences and texts. The article provides several examples of games for work on enriching the vocabulary of younger schoolchildren. It was determined that the effectiveness of the use of game technologies is that games contribute to the formation of certain competencies, the education of independence, initiative, the development of attention, memory, language, thinking, the ability to compare, contrast, find analogies, imagination, the development of creativity, the ability to find the necessary decisions, development of motivation for communicative activity. In education, game technologies perform the following functions: arousing interest, developing speech, overcoming difficulties, inclusion in the team, etc. It is noted that exercises to enrich the vocabulary are effective when the learned new words are systematically checked by the teacher for the ability to write them correctly and use them in speech.

Keywords: didactic games, younger schoolchildren, vocabulary, Ukrainian language lesson, speech development.

Постановка проблеми

Проблема розвитку та ефективності мовлення особливо важлива сьогодні, коли зростає значення правильного, переконливого спілкування. Сучасна школа повинна підготувати людину, яка думає, яка відчуває, яка не тільки має знання, а й вміє використовувати ці знання в житті, яка вміє спілкуватися і має внутрішню культуру. Мета навчання не тільки в тому, щоб учень знав якомога більше, а насамперед у тому, щоб він, використовуючи ці знання, умів діяти та вирішувати проблеми у будь-яких ситуаціях. Пріоритетні засоби для цього - це культура мови та культура спілкування. Опанування мовою, мовленням є необхідною умовою формування соціально активної особистості. Навчитися зрозуміло і граматично правильно говорити, мати добре поставлений голос, висловлювати власні думки у вільній творчій інтерпретації в усній і письмовій формі, дотримуватися мовної культури і розвивати вміння спілкуватися необхідно кожному. Тому, одним з найважливіших завдань у початковій школі є збагачення словникового запасу молодших школярів, який є ознакою високого розвитку мовлення дитини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемі розвитку мовлення школярів, збагаченню їхнього словникового запасу важливого значення надавали М. Вашуленко, Л. Виготський, П. Гальперін, В. Давидов, С. Дорошенко, І. Синиця, О. Леонтьєв, В. Мухіна, М. Львов, М. Плющ, О. Хорошковська та інші. Психолого-педагогічні аспекти використання ігор у освітньому процесі вивчали Н. Анікєєва, О. Булигіна, Д. Ельконін, М. Кларін, Н. Кудикіна, О. Мицик, В. Паламарчук, О. Савченко, Г. Селевко, Т. Марчій-Дмитраш та інші. Незважаючи на значну кількість праць з окресленої проблеми, проблема щодо пошуку ефективних методів збагачення словникого запасу учнів залишається відкритою.

Метою статті є дослідити особливості використання дидактичних ігор на уроках української мови як одного із способів збагачення словникового запасу молодших школярів.

Виклад основного матеріалу

До вступу дітей до школи мова засвоюється стихійно, у процесі мовної діяльності. Але цього недостатньо, оскільки стихійно засвоєна мова не завжди правильна, точна та виразна, а також багата. У школі завдання розвитку мовлення вирішується насамперед на уроках української мови та літературного читання через використання різних методів, прийомів, засобів навчання.

У молодших класах одним з ефективних методів і прийомів, які активно впливають пізнавальну діяльність учнів у процесі розвитку мовлення, є гра.

Гра - є особлива форма спілкування, співробітництва, співдружності, яка виводить інтереси та можливості дитини на більш високий рівень - на рівень мислячої, творчої особистості. Під час гри створюються можливості для виходу за межі вже пізнаного, оволодіння новими знаннями, самовдосконалення і саморозвитку як творця власного життя; вона продукує різні форми спілкування й забезпечує привласнення їх у найприроднішій для молодшого шкільного віку діяльності [6]. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу та розвитку мовлення і лексичного запасу учнів [8].

Як зазначає Любов Скалич, правильне та вміле керівництво ігровою діяльністю з боку дорослих формує емоційну, моральну та інтелектуальну сфери дитини, розвиває її уяву, сприяє фізичному вдосконаленню, виховує волю до дії та здатність до гальмування - якості, необхідні людині в трудовій та суспільній діяльності [7, с. 536].

Дидактична гра - це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку [1, с. 15].

Дидактичні ігри на уроках української мови можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмисленого засвоєння, формування графічних умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання [10, с. 18].

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі в грі. (Кожен учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри - зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо).

Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку памяті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.

7. Дидактичні принципи організації ігор: доступність, посильність, систематичність [9].

Мета дидактичних ігор - формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями й навичками учень зможе лише тоді, коли він час виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зумів зацікавити учнів.

Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам'ятати, що процес створення гри містить ряд станів:

а) вибір теми гри;

б) визначення мети й завдань гри;

в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

а) ігри мають відповідати навчальній програмі;

б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

в) відповідність гри віковим особливостям учнів;

г) різноманітність ігор;

д) залучення до ігор учнів усього класу [9].

Дидактичні ігри, використані на уроках української мови в органічному поєднанні, розвивають не лише мовлення. Ці ігри добре допомагають розвитку памяті, уваги, кмітливості, вміння класифікувати предмети, порівнювати їх, узагальнювати, диференціювати. Т. К. Донченко у праці «Мета одна, уроки - різні» визначив чотири вимоги, без урахування яких не можна віднести ту чи іншу навчальну діяльність учнів до дидактичних ігор. На його думку, грою можна назвати таку навчальну діяльність, в якій присутній хоча б один із наступних елементів:

1. елемент очікування несподіванки - поява, зникнення, пошук і знаходження, непередбачене повторення дії в грі тощо;

2. елемент загадки, що інтригує дітей, стимулює їхню творчу фантазію, мобілізує дитячий досвід;

3. елемент руху;

4. елемент змагання [3, с. 36].

На думку Т. К. Донченко, гра є дидактичною тільки тоді, коли пізнавальний елемент у ній нерозривно повязаний з елементами зацікавленості. Висока ефективність дидактичної гри безсумнівна. І вчитель, і діти працюють з використанням ігрових матеріалів легше, веселіше, а головне - значно продуктивніше [3, с. 37].

Дидактична гра може бути представлена:

- у словесній формі;

- поєднувати слово й практичні дії;

- поєднувати слово й наочність;

- поєднувати слово і реальні предмети.

Структурні складові дидактичної гри:

- дидактичне завдання;

- ігровий задум;

- ігровий початок;

- ігрові дії;

- правила гри;

- підбиття підсумків [5, с. 914].

Особливо актуально використовувати ігри для збагачення лексичного запасу молодших школярів.

Завданням словникової роботи в початкових класах є:

- збагачення словника учнів, тобто засвоєння нових, невідомих їм слів чи нових значень відомих слів;

- уточнення словника, тобто введення окремих слів у контекст, зіставлення близьких або протилежних за значенням слів, засвоєння багатозначних та емоційно забарвлених слів;

- активізація словника, тобто перенесення найбільшої кількості слів із пасивного словника (учень знає значення слова, але рідко або й зовсім не користується ними) в активний;

- усунення нелітературних слів: діалектизмів, жаргонізмів, просторічних і знижених слів [4, с. 134].

Робота зі збагачення словникового запасу учнів потребує чіткого осмислення, специфічних прийомів. Крім того, також слід тісно пов'язати цю роботу з іншими аспектами навчання мови і, перш за все, з розвитком зв'язного мовлення дітей. Тому роботу зі збагачення словника учнів доцільно спрямовувати на лексичне забезпечення зв'язних висловлювань учнів. Це надасть словниково-семантичній роботі мовленнєвого спрямування, допоможе реалізації комплексного підходу в навчанні мови [2].

Під час роботи зі збагачення словника молодших школярів пропонуємо використання дидактичних ігор за такими напрямами: робота над словом, словосполученням, реченням та текстом. Наведемо декілька прикладів ігор для роботи зі збагачення словника молодших школярів.

1) Гра «Хто більше?». Вчитель пропонує назвати якомога більше однокорінних слів до первної лексеми, що позначає предмет. Наприклад, до слова «жовтий»: жовток, жовтизна, жовтяниця; ознака предмета: жовтий, жовтенький; дія предмета: жовтітиме, пожовтітле, жовтіє тощо.

2) Гра «Хто точніше?». Вчитель показує предметні ілюстрації, за якими діти складають словосполучення: жовтий лист, жовта фарба, жовтий м'яч, жовті штори; жовтіє пшениця, пожовкла сторінка, жовтітиме груша.

Гра «Назви такий же». Учитель називає словосполучення, а діти перераховують інші предмети, що мають цю саму ознаку.

Гра «Кого так називають?». Учитель читає фразеологічний зворот, а діти мають відгадати його значення, якщо діти не можуть правильно пояснити, то їм необхідно дати підказки.

3) Гра «Драбина». Учитель називає опорне слово, а діти додають одне словом, що підходить за змістом, щоб вийшо речення. Цю гру можна проводити за рядами. Діти розуміють, що, використовуючи одне слово, можна скласти багато цікавих речень.

4) Гра «Естафета». Учент називає якесь речення та передає паличку наступному. Той вигадує речення, яке підходить за змістом, доки не вийде цілісний текст.

5) Гра «Знайди пару». Учням пропонують підібрати словникові слова до слів із вивченими орфограмами: солодка... (ягідка), біжить по... (дорозі), сумно... (дівчинці); заєць... (біжить), горобець... (летить), весело... (сміється).

Висновки

Отже, дидактичні ігри володіють значним потенціалом для формування різних компетенцій в освітньому процесі. Ігрові методи можна використовувати на будь-яких уроках, тим самим зробити навчання молодших школярів захоплюючим та посильним для їхнього віку. Ефективність застосування ігрових технологій полягає в тому, що ігри сприяють формуванню певних компетенцій, вихованні самостійності, ініціативності, розвитку уваги, пам'яті, мови, мислення, умінь порівнювати, зіставляти, знаходити аналогії, уяви, розвитку креативності, уміння знаходити необхідні рішення, розвитку мотивації комунікативної діяльності. В освітньому ігрові технології виконують такі функції: пробудження інтересу, розвиток мовлення, подолання складнощів, включення до колективу тощо.

Таким чином, уроки з використанням ігор допомагають поглиблювати знання, формувати комунікативну активність, підвищувати самооцінку, почуття відповідальності, колективізму, активізувати мобільність, розвивати мислення, аналітичний розум тощо. На нашу думку, вправи для збагачення словникого запасу є ефективними тоді, коли вивчені нові слова систематично перевіряються учителем на вміння безпомилково їх писати та використовувати у мовленні.

Література

1. Артемова Л. В. Вчися граючись. К.: Знання, 2000. 257 с.

2. Герич Х. Т. Збагачення лексичного запасу молодших школярів на уроках українсткої мови засобами дидактичних ігор. Збірник студентських наукових досліджень «Освітній альманах». Вип. 1 / за заг. ред. Н.І. Мачинської. Львів, 2018. С. 20-24.

3. Донченко Т. К. Мета одна, уроки - різні. Урок української. 2000. № 11-12. С. 14-16

4. Дорошенко С. І., Вашуленко М. С., Мельничайко О. І. Методика викладання української мови: навчальний посібник. К.: Вища школа, 1989. 423 с.

5. Крохмальна Г., Клюфінська О. Використання ігрового методу на уроках англійської мови у початкових класах. Молодий вчений. 2019. №11 (75). С. 912-916.

6. Роговець О. Ігрова діяльність як метод виховання моральної самосвідомості молодших школярів (1-2 класи) у позаурочній діяльності. Рідна школа. 2015. № 5/6. С. 58-61

7. Скалич Л. Дитяча гра - невід'ємний компонент української етнопедагогікиРідне слово в етнокультурному вимірі. 2013. С. 532-537.

8. Фіголь Ю., Гуменюк І. М. Ігрові форми збагачення лексичного запасу молодших школярів на уроках української мови. Розвиток особистості молодшого школяра: сучасні реалії та перспективи. С. 371-374. URL: https://kppo.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/72/ 2018/03/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%BD%D0% BE%D0%B2.pdf#page=371

9. Чумак Т. Ігрові елементи на уроках мови.Дивослово. 2001. №7. С. 44-46.

10. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі. Початкова школа. 2005. № 9. С. 18.

References

1. Artemova, L. V. (2000).Vchysia hraiuchys [Learn by playing.]. Kyiv: Znannia [in ukrainian].

2. Herych, Kh. T. (2018). Zbahachennia leksychnoho zapasu molodshykh shkoliariv na urokakh ukrainstkoi movy zasobamy dydaktychnykh ihor [Enrichment of the vocabulary of younger schoolchildren in Ukrainian language lessons by means of didactic games]. Zbirnyk studentskykh naukovykh doslidzhen «Osvitnii almanakh», 1, 20-24 [in ukrainian].

3. Donchenko, T. K. (2000). Meta odna, uroky - rizni [The goal is the same, the lessons are different]. Urok ukrainskoi, 11-12, 14-16 [in ukrainian].

4. Doroshenko, S. I., Vashulenko, M. S., & Melnychaiko, O. I. (1989). Metodyka vykladannia ukrainskoi movy: navchalnyi posibnyk [Methods of teaching the Ukrainian language: a study guide]. Kyiv: Vyshcha shkola [in ukrainian].

5. Krokhmalna, H., & Kliufinska O. (2019). Vykorystannia ihrovoho metodu na urokakh anhliiskoi movy u pochatkovykh klasakh [Using the game method in English language lessons in elementary grades.]. Molodyi vchenyi, 11 (75), 912-916 [in ukrainian].

6. Rohovets, O. (2015). Ihrova diialnist yak metod vykhovannia moralnoi samosvidomosti molodshykh shkoliariv (1-2 klasy) u pozaurochnii diialnosti [Game activity as a method of raising moral self-awareness of younger school children (grades 1-2) in extracurricular activities]. Ridna shkola, 5/6, 8-61 [in ukrainian].

7. Skalych, L. (2013). Dytiacha hra - nevidiemnyi komponent ukrainskoi etnopedahohiky [Children's play is an integral component of Ukrainian ethnopedagogy]. Ridne slovo v etnokulturnomu vymiri, 532-537 [in ukrainian].

8. Fihol, Yu., & Humeniuk, I. M. (2017). Ihrovi formy zbahachennia leksychnoho zapasu molodshykh shkoliariv na urokakh ukrainskoi movy [Game forms of enriching the vocabulary of younger schoolchildren in Ukrainian language lessons]. Rozvytok osobystosti molodshoho shkoliara: suchasni realii ta perspektyvy, 371-374. Retrieved from https://kppo.pnu.edu.ua/wpcontent/uploads/sites/72/2018/03/%D0%97%D0%B 1%D 1%96%D 1%80%D0%BD%D0%B8%D0 %BA-%D0%BD%D0%BE%D0%B2.pdf#page=371 [in ukrainian].

9. Chumak, T. (2001). Ihrovi elementy na urokakh movy [Game elements in language lessons]. Divoslovo,7, 44-46 [in ukrainian].

10. Shcherban, P. (2005). Dydaktychni ihry u navchalno-vykhovnomu protsesi [Didactic games in the educational process. Elementary School.]. Pochatkova shkola, 9, 18 [in ukrainian].

Размещено на Allbest.ru