Стан сформованості громадянських компетентностей керівників закладів загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В. Остроградського

СТАН СФОРМОВАНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Марина Єщенко доцент кафедри педагогічної

майстерності та інклюзивної освіти

Анотація

Визначено, що одними із пріоритетних компетентностей педагогічних та управлінських кадрів в умовах реформування системи освіти є громадянські компететності, які потребують постійного розвитку зокрема в системі післядипломної педагогічної освіти. Проаналізовано результати анкетування керівників закладів загальної середньої освіти, яке проведено в межах дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня „Управління розвитком громадянських компетентностей керівників закладів загальної середньої освіти у системі післядипломної педагогічної освіти регіону”. Висвітлено етапи дослідно-експериментальної роботи та визначено подальші кроки дослідження. Доведено, що є потреба підготовки молодих управлінських кадрів, зокрема шляхом формування та розвитку їх громадянських компетентностей у рамках підвищення кваліфікації.

Ключові слова: компетентність, громадянські компетентності, громадянські компетентності керівника закладу освіти, громадянська освіта, демократичне врядування.

Annotation

Maryna Yeshchenko Associate Professor of the Department of Pedagogical Excellence and Inclusive Education, Poltava Academy of Continuing Education. M. V. Ostrogradsky

STATE OF FORMATION CIVIL COMPETENCES HEADS OF INSTITUTIONS OF GENERAL SECONDARY EDUCATION

It has been determined that one of the priority competencies of pedagogical and managerial personnel in the minds of the reformation of the system of education is public competence, which will require a continuous development of education in the system of postgraduate pedagogical education. The results of the questionnaire of the Kerivnikiv laying of the northern heart, the Yak were analyzed in the dosli-dimensional robotics of the regional rosynnya of the rosynnya competencies of the Kerivniki-Owl of the Soldenchi-Owls of the Pisyladiyna teacher of the teaching of the teaching The stages of the research-experimental work were shown and further research was given. It has been brought to light that there is a need for training of young managerial personnel, for shaping and developing their community competencies within the framework of advanced qualifications.

Keywords: competence, civic competences, civic competences of the head of an educational institution, civic education, democratic governance.

Постановка проблеми

Реформування системи освіти України, реалізація Концепції нової української школи, Концепції розвитку педагогічної освіти передбачають підвищення компетентності всіх суб'єктів освітнього процесу, і насамперед, керівників закладів загальної середньої освіти. Провідним принципом державної освітньої політики є якісна підготовка педагогічних та керівних кадрів - здатних критично мислити, швидко орієнтуватися в сучасному насиченому інформаційному просторі, вчитися і розвиватися упродовж усього життя, бути відповідальними громадяни та патріотами своєї держави. Стає очевидним, що досягнення мети сучасної освіти пов'язані з особистісним потенціалом керівника та розвитком його загальних та професійних компетентностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, Концепції розвитку громадянської освіти в Україні (2018), Професійного стандарту “Керівник (директор) ЗЗСО” (2021), Рамкової програми оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу (2018) та низки інших нормативно-правових актів формування та розвиток громадянських компетентностей педагогічних та управлінських кадрів є одним із пріоритетних.

У сучасній вітчизняній педагогіці формування та розвиток громадянських компетентностей розглядається через призму компетентнісного підходу. Теорія компетентнісного підходу, визначення та класифікація компетентностей представлені в працях вітчизняних учених: Н. Бібік, П. Вербицької, І. Єрмакова, О. Локшини, О. Овчарук, О. Пометун, В. Радула, О. Савченко, С. Трубачева та ін.

Вітчизняні педагоги в своїх дослідженнях розглядають окремі аспекти формування та розвитку громадянських компетентностей особистості, зокрема: Ю. Азарова, О. Беляева, П. Вербицької, Р. Евтушенко, Г. Єльникова, Н. Клокар, І. Корольова, Е. Козлова, Б. Лихачова, А. Маркової, Є. Мединського, О. Овчарук, Ю. Олексіної, В. Паращенко, О. Пометун, В. Радула, М. Рудь, O. Савченко, В. Століна, О. Сухомлинської та ін.

У зарубіжній педагогіці проблемам формування та розвитку громадянських компетентностей присвячені праці А. Адлера, К. Вейнберга, P. Вудса, К. Джанга, Дж. Дьюї, І. Зимньої, І. Лернера, Г. Кершенштейнера, В. Краевського, Х. Мюнклера, Б. Оскарссона, Ч. Паттерсона, В. Сластьоніна, Г. Халажа, В. Хутмаера, А. Хуторського та ін [1, 4].

Як свідчать результати наукових праць - громадянські компетентності е складним, інтегрованим утворенням у цілісній структурі особистості фахівця, складовою його професійної культури та професійної компетентності; загальною категоріею, що уособлюе розвиток громадянськості як особистісної якості, яка визначае громадянську і життеву позицію, соціальну зрілість і суспільно корисну діяльність особистості та готовність до ефективного розв'язання завдань громадянської освіти в процесі професійної діяльності на основі сформованих знань, умінь, навичок, ціннісних оріентацій, професійно важливих якостей і здібностей [3 ].

Аналіз праць дає змогу констатувати, що в Україні накопичений певний досвід з формування та розвитку громадянських компетентностей педагогічних та управлінських кадрів. Проте залишається недостатньо дослідженою проблема розвитку цієї компетентності, зокрема керівника закладу загальної середньої освіти, відсутні системні дослідження та не розроблено модель управління розвитком громадянських компетентностей керівника закладу загальної середньої освіти у системі післядипломної педагогічної освіти.

Мета статті - здійснити аналіз результатів анкетування керівників закладів загальної середньої освіти, яке проведено в межах дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня „Управління розвитком громадянських компетентностей керівників закладів загальної середньої освіти у системі післядипломної педагогічної освіти регіону”, та визначено подальші кроки дослідження.

Виклад основного матеріалу

Упродовж 2020-2022 років на базі Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського здійснено дослідно-експериментальну роботу регіонального рівня „Управління розвитком громадянських компетентностей керівників закладів загальної середньої освіти у системі післядипломної педагогічної освіти регіону”, наказ Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації від 29.10.2020 № 319). Мета дослідно-експериментальної роботи передбачає розробку моделі управління розвитком громадянських компетентностей керівників закладів освіти у системі післядипломної педагогічної освіти в умовах реформування освітньої галузі. Основна ідея дослідно-експериментальної роботи - розвиток громадянських компетентностей керівників закладів загальної середньої освіти, як одних із ключових, задля успішного демократичного управління закладом освіти, розвитку демократичного врядування, інтеграції громадянської освіти в освітній процес, формування та розвитку громадянських компетентностей суб'єктів освітнього процесу; створення мережі демократичних шкіл.

Програма дослідно-експериментальної роботи включала 5 етапів:

I. Підготовчий етап (вересень - грудень 2020 р.).

II. Концептуально-діагностичний етап (січень - квітень 2021 р.).

III. Формувальний етап (травень - жовтень 2021 р.).

IV. Узагальнюючий етап (листопад 2021 - січень 2022 рр.).

V. Коригувальний етап (лютий - вересень 2022 р.).

Під час концептуально-діагностичного етапу здійснено анкетування керівників закладів загальної середньої освіти (далі - ЗЗСО). Загалом участь у дослідженні взяло 179 респондентів: 62% - це керівники ЗЗСО з сільської (селищної) ТГ і 37% - міської ТГ (рис.1). Стать респондентів: 78 % - жінки, 22 % - чоловіки (рис. 2).

Вік респондентів представлено на Рис. 3. Зокрема бачимо, що майже половина (46 % ) керівників ЗЗСО має 50-59 років, вік майже 30 % опитаних складає 40-49 років, 12 % - 30-39 років, 11 % - 60 і більше.

Аналіз стажу управлінської діяльності респондентів свідчить наступне: у майже 23 % керівників - від 5 до 10 років, у 20 % стаж складає від 16 до 25 років, 18 % керівників мають управлінський стаж від 11 до 15 років, а також понад 25 років, 16 % - до 3 років (Рис. 4).

4. Вкажіть Ваш стаж управлінської роботи: 179 відповідей

Досвід роботи на керівній посаді за останнім місцем роботи представлено на Рис. 5: у 24 % респондентів - від 5 до 10 років, у 22 % - до 3 років, майже така ж кількість опитаних (21 %) має досвід роботи на керівній посаді за останнім місцем від 11 до 15 років, 17 % - від 16 до 25 років і 11% - понад 25 років.

На запитання щодо пріоритетності ключових компетентностей для керівника закладу освіти 81% респондентів відповіли, що це уміння навчатися впродовж життя; 64 % обрали інноваційність, 62% - інформаційно-цифрову компетентність, однаковий відсоток респондентів (55 %) назвали спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, а також громадянські та соціальні компетентності, 53 % - загальнокультурну грамотність, 34 % обрали підприємливість та ін. (Рис. 6).

45 % керівників зазначили, що їх заклад освіти не належить ні до мережі громадсько-активних шкіл, ні до демократичних, 32 % респондентів відповіли позитивно на запитання і 22 % зауважили, що планують долучитися.

Важливим показником сформованих громадянських компетентностей керівника вважаємо наявність в закладі освіти дієвих органів самоврядування, зокрема учнівського чи шкільного. Майже 90 % керівників зазначили про діяльність самоврядування в закладі і лише 8 % відповіли негативно.

Для респондентів, котрі позитивно відповіли на восьме запитання було запропоновано наступне: про заходи, які ініціюють та впроваджують органи самоврядування. 75 % зазначили участь у конкурсах, фестивалях, змаганнях, 69 % - дозвілля учнів, майже 48 % керівників назвали волонтерство, 44 % - проєктну діяльність, 22% - заходи, спрямовані на соціальну згуртованість громади та ін.

На запитання щодо позитивного значення демократичного врядування для школи понад 78 % керівників відповіли, що мотивує до активних дій, 63 % - знижує рівень конфліктів, 45 % зазначили, що робить школу конкурентноспроможною, 40 % - забезпечує майбутнє існування сталих демократій, 29 % відповіли, що покращує якість навчання, 26 % - зміцнює дисципліну і 22 % - формує політичну свідомість.

Щодо розуміння поняття «громадянська компетентність» понад 70 % респондентів відповіли, що це здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов'язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства, 13 % керівників зазначили, що це здатність особистості встановлювати та підтримувати необхідні контакти з іншими людьми на основі сукупності знань та вмінь, що забезпечують ефективний плин комунікативного процесу, і майже 10 % - самоусвідомлення державної політики, її прийняття або неприйняття, знання символів держави, уміння співвідносити свої інтереси з інтересами суспільства.

Висновки

За результатами анкетування керівників ЗЗСО бачимо, що майже половина респондентів має вік 50-59 років та понад 60, що свідчить про важливість підготовки молодих управлінських кадрів. Щодо пріоритетності ключових компетентностей, то громадянська та соціальна компетентності, на думку опитаних, розділяють четверту сходинку, а це 55 % поряд із компетентністю володіння державною (рідною у разі відмінності) мовами. Правильне визначення поняття «громадянської компетентності» надали майже 71 % респондентів, решта дали хибну відповідь.

На нашу думку, розвинуті громадянські компетентності керівника характеризуються через низку управлінських процесів, зокрема:

- долученість закладу освіти до мережі громадсько-активних чи демократичних шкіл ( 45 % респондентів зазначили, що їх заклад не належить, але 22 % вказали, планують долучитись);

- наявність учнівського чи шкільного самоврядування (понад 90 % відповіли позитивно), однак аналіз заходів, які ініціює орган демонструє певну формальність (75 % назвали участь у конкурсах, фестивалях, змаганнях, 69 % - дозвілля учнів);

- відсутність дошок пошани (30 % зазначили про наявність).

Щодо принципів, яких дотримуються в управлінській діяльності, то 88 % опитаних зазначили принцип толерантного ставлення до інших, 73 % - принцип свободи висловлювання, майже 54 % назвали принцип надання можливості учням відстоювати свої інтереси й лише 31 % керівників обрали принцип спірного обговорення і 20 % - принцип відсутності впливу.

На запитання щодо позитивного значення демократичного врядування для школи понад 78 % керівників відповіли, що мотивує до активних дій, 63 % - знижує рівень конфліктів, 45 % зазначили, що робить школу конкурентноспроможною, 40 % - забезпечує майбутнє існування сталих демократій, 29 % відповіли, що покращує якість навчання, 26 % - зміцнює дисципліну і 22 % - формує політичну свідомість.

Результати анкетування свідчать про необхідність розвитку громадянських компетентностей керівників ЗЗСО, зокрема в системі післядипломної педагогічної освіти, як одних із пріоритетних в умовах реформування системи освіти.

Перспективним напрямом подальших досліджень є визначення організаційно-педагогічні умови розвитку громадянських компетентностей керівників закладів загальної середньої освіти у системі післядипломної педагогічної освіти; розробка та обґрунтування моделі управління розвитком громадянських компетентностей керівників закладів загальної середньої освіти; розробка методичних рекомендацій та елективного курсу підвищення кваліфікації керівників закладів загальної середньої освіти з розвитку громадянських компетентностей.

Література

громадянський компетентність керівник освіта

1. Єльникова Г. В. Компетентнісний підхід до моделювання професійної діяль-ності керівника вищого навчального закладу / Г. В. Єльникова // Теорія та методика управління освітою. - 2010. - № 4. - С. 10-19

2. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII. ». [Електронний ресурс]. Доступно: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text

3. Єщенко М. М. Вітчизняні та європейські практики розвитку громадянських компетентностей керівників закладів освіти / М. М. Єщенко // Вісник післядипломної освіти: зб. нак. праць / НАПН України ДЗВО «Ун-т менедж. освіти». - Київ, Юстон, 2020. - Вип. 12 (41). - С. 77-91.

4. Єщенко М. М. Теоретичні засади формування та розвитку громадянських компетентностей / М. М. Єщенко // Імідж сучасного педагога: електрон. наук. фах. журн. - 2020. № 1 (190). C. 98-102. doi: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-1(190)-98-102.

5. Клокар Н.І. Розвиток ціннісної складової громадянських компетентностей директорів шкіл у системі підвищення кваліфікації / Н. І. Клокар// Педагогічний альманах: зб. нак. праць. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». - 2017.Випуск 35. - С.188-194.

6. Міністерство освіти і науки України. Наказ від 16 липня 2018 року № 776 «Про затвердження концепції розвитку педагогічної освіти». [Електронний ресурс]. Доступно: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti

References

1. ЄРиі^у^ G. V. (2010). Kompetentmsnij pіdhіd do modeljuvannja profesynof dijal'nosti kerivnika vishhogo navchal'nogo zakladu [Competency approach to modeling the professional activity of the head of a higher educational institution]. Teorija ta metodika upravlmnja osvdoju - Theory and methods of education management, 4, 10-19 [in Ukrainian].

2. Zakon Ukraini «Pro osvitu» [The Law of Ukraine "On Education"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

3. Cshhenko, M. M. (2020). Vitchiznjani ta evropejs'ki praktiki rozvitku gromadjans'kih kompetentnostej kerivnikiv zakladiv osviti [Domestic and European practices of development of civic competences of heads of educational institutions]. Visnikpisljadiplomno'i osviti - Bulletin of post-graduate education, 12 (41), 77-91 [in Ukrainian].

4. Cshhenko, M. M. (2020). Teoretichni zasadi formuvannja ta rozvitku gromadjans'kih kompetentnostej [Theoretical principles of formation and development of civil competences]. Imidzh suchasnogo pedagoga - Image of a modern teacher, 1 (190), 98-102 [in Ukrainian].

5. Klokar, N.І. (2017). Rozvitok cinnisnoi skladovoi gromadjans'kih kompetentnostej direktoriv shkil u sistemi pidvishhennja kvalifikaci'i [Development of the valuable component of civic competences of school principals in the system of professional development]. Pedagogichnij al'manah - Pedagogical almanac, 35, 188-194 [in Ukrainian].

6. Nakaz Ministerstva osviti i nauki Ukraini «Pro zatverdzhennja koncepcii rozvitku pedagogichnoi osviti» [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine "On approval of the concept of development of pedagogical education"]. (n.d). mon.gov.ua Retrieved from https://mon.gov.ua/ ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru