Фізична підготовка під час виконання бойових завдань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізична підготовка під час виконання бойових завдань

Гнидюк Олександр Петрович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної підготовки та особистої безпеки, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Ковальчук Роман Олександрович кандидат психологічних наук, доцент, професор кафедри фізичної підготовки та особистої безпеки, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Мороз Христина Валеріївна командир відділення 345 навчальної групи факультету правоохоронної діяльності, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Анотація

Стаття є дослідженням фізичної підготовки як основного елемента бойової готовності військовослужбовців до виконання навчально-бойових завдань, цілеспрямованим педагогічним процесом фізичного вдосконалення військовослужбовців, що здійснюється з урахуванням особливостей їх майбутньої військово- професійної діяльності.

Війна завжди була і буде не тільки небезпечним, а й важким, що нерідко виснажує фізичні сили та психіку людини, працею, хвилини затишшя можуть змінюватися раптовими періодами напружених боїв. Фізична підготовка у Збройних Силах спрямована на забезпечення необхідного рівня фізичної підготовленості військовослужбовців, що сприяє успішному виконанню бойових та інших завдань.

Велике значення в процесі фізичної підготовки відіграє - ранкова фізична зарядка. Ранкова фізична зарядка - це правильне використання кліматичних умов (сонце, повітря та вода), що дозволяє загартовувати організм, робити його несприйнятливим до застудних та інших захворювань, підвищуючи імунітет, а також бути стійким до несприятливих кліматичних та метеорологічних умов. фізичний педагогічний військовослужбовець

Таким чином, щоденна фізична зарядка повсякденної діяльності військ - необхідна, але не єдина умова зміцнення здоров'я та досягнення хорошої тренованості особового складу підрозділів та частин. А які можливості щодо забезпечення необхідного рівня фізичної підготовленості військовослужбовців у бойовій обстановці? Перш ніж рекомендувати форми фізичної підготовки військ, і, зокрема, фізичної зарядки необхідно визначитися з найбільш типовими умовами бойової обстановки, в яких підрозділи та частини вирішують бойові та інші завдання. Відомо, що підрозділи та частини в умовах бойової обстановки можуть виконувати поставлені завдання, ведучи оборону, наступ, у тому числі зустрічний бій, розташовуватись на місці, здійснювати пересування та низку інших тактичних дій. При цьому слід виходити з того, що особовий склад насамперед загальновійськових підрозділів не може перебувати або в стані атаки на добу, або вести активні оборонні дії протягом подібного часу. Практика війни України з Росією підтверджує, що перед виступом для виконання бойового завдання, якщо дозволяє час, слід проводити тренувальні заняття на відтвореному об'єкті розвідки. Досвід війни показав, що успіх виконання розвідувального завдання багато в чому залежить від того, наскільки організовано та ретельно проведено підготовку до виконання завдання, та спеціальне тренування бійців-розвідників. У цій підготовці велике місце займає фізичне тренування, спрямоване на вдосконалення якостей розвідника та бойових фізичних навичок, необхідних при виконанні даного розвідувального завдання.

Ключові слова: фізична підготовка; військовослужбовець, ранкова фізична зарядка, фізичні якості.

Gnydiuk Oleksandr Petrovych Candidate of pedagogical sciences, associate professor, associate professor of the department of physical training and personal safety, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi

Kovalcuk Roman Oleksandrovych Candidate of psychological sciences, associate professor, professor of the department of physical training and personal safety, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi

Moroz Khrystyna Valeriivna Commander of branch 335 of the study group, faculty of law enforcement, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi

PHYSICAL TRAINING DURING COMBAT TASKS

The article is a study of physical training as the main element of combat readiness of servicemen to perform training and combat tasks, a purposeful pedagogical process of physical improvement of servicemen, which is carried out taking into account the peculiarities of their future military and professional activities.

War has always been and will be not only dangerous, but also difficult, which often exhausts the physical strength and psyche of a person, with work, moments of calm can be replaced by sudden periods of intense battles. Physical training in the Armed Forces is aimed at ensuring the necessary level of physical fitness of servicemen, which contributes to the successful performance of combat and other tasks.

Great importance in the process of physical training is played by morning exercise. Morning physical exercise is the correct use of climatic conditions (sun, air and water), which allows you to harden the body, make it immune to colds and other diseases, increasing immunity, as well as being resistant to adverse climatic and meteorological conditions.

Thus, daily physical exercise of the daily activities of the troops is necessary, but not the only condition for strengthening health and achieving good training of the personnel of units and units. And what are the possibilities for ensuring the required level of physical fitness of servicemen in a combat environment? Before recommending forms of physical training of troops, and in particular, physical exercise, it is necessary to determine the most typical conditions of the combat situation in which units and units solve combat and other tasks.It is known that units and units in the conditions of a combat situation can perform the assigned tasks, conducting defense, offensive, including a counter-attack, locating in place, carrying out movement and a number of other tactical actions. At the same time, it should be assumed that the personnel, first of all, of the combined military units cannot be either in a state of attack for a day, or conduct active defensive actions during a similar time. The practice of Ukraine's war with Russia confirms that before performing a combat mission, if time permits, training sessions should be held at a recreated intelligence facility. The experience of the war has shown that the success of the reconnaissance mission largely depends on how organized and thorough the preparation for the mission is, and the special training of the reconnaissance fighters. In this training, a large place is occupied by physical training, aimed at improving the qualities of a scout and combat physical skills necessary for the performance of this reconnaissance task.

Keywords: physical training; military serviceman, morning exercise, physical qualities.

Постановка проблеми. Фізична підготовка повинна проводиться постійно не тільки в мирний, але й у воєнний час. У разі повсякденної діяльності фізична підготовка проводиться з урахуванням специфіки військово-професійної діяльності особового складу. При цьому вважається, що успішне вирішення завдань з фізичного виховання особового складу можливе лише за умови широкого використання всіх форм фізичної підготовки, в якій особливе місце приділяється ранковій фізичній зарядці. Вона проводиться з метою щоденного фізичного тренування та загартовування організму військовослужбовців. До неї включаються раніше вивчені вправи, прийоми та дії. Ранкова фізична зарядка сприяє швидкому приведенню організму в бадьорий стан після сну та є обов'язковим елементом розпорядку дня. Військовослужбовці звикають до систематичного виконання різних фізичних вправ, і це надає зарядці тренувальну спрямованість і органічно пов'язує її з іншими формами фізичної підготовки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У ряді проведених останнім часом досліджень встановлено, що найбільш важливим і перспективним напрямом фізичного розвитку бійців у період початкового навчання у військовому ВНЗ є переважний розвиток та вдосконалення основних фізичних якостей, тобто створення базової основи, на якій будується формування професійно значущих фізичних навичок (В.С. Логінов, В.А. Собіна, В.А. Щеголєв, А.М. Рильцов, О.К. Падін та ін.). Крім того, багатьма вченими (В.Л. Маріщук, С.Г. Терещенко, Л.А. Вейднер-Дубровін, Р.М. Кадиров, М.Т. Лобжа та ін.) встановлено, що військовослужбовці, які мають достатній рівень розвитку основних фізичних якостей, більш стійкі до впливу негативних факторів військово професійної діяльності, ефективніше виконують службові обов'язки, швидше освоюють інші професійно важливі якості та навички. У зв'язку з цим особливий інтерес викликають дослідження закономірностей фізичного вдосконалення військовослужбовців, що базуються на принципах фізичного виховання та спортивного тренування (Н.Г. Озолін, В.А. Ашмарін, М.Я. Віленський, В.М. Видрін, В.М. Кряж, Л.П. Матвеев, В.В. Миронов та ін). Авторами встановлено, що фізичні якості розвиваються та вдосконалюються поступово та нерівномірно, але обов'язково в процесі рухової діяльності.

Мета статті - проаналізувати фізичну підготовку під час виконання бойового завдання.

Виклад основного матеріалу. Якщо умовах мирного часу життєдіяльність визначається розпорядком дня, то в бойовій обстановці - відповідними регламентаціями фронтового побуту. У поняття фронтового побуту або укладу повсякденного життя в бойовій обстановці входить заповнення часу службовими обов'язками (підготовка та ведення бойових дій всебічного їх забезпечення, обслуговування бойової техніки, турбота про особисту зброю, виконання інших робіт, притаманних родам військ та військових професій тощо).), і навіть години відпочинку і дозвілля, зокрема організованого, тобто все те, що становить розпорядок дня [1].

Звичайно, саме служба займатиме основну частину солдатського, та й офіцерського часу, особливо в період активних бойових дій (наступ, оборона, відступ) або підготовка до них. Не можна виключати й спеціальні періоди позиційного характеру бойових дій. У такі періоди вільний час солдатів та інших військовослужбовців заповнити складно, і причиною цього е відсутність досвіду у командирів та наукових розробок. Підтвердженням сказаного служить досвід першої світової війни - здебільшого "окопної" війни, однією з головних проблем якої була елементарна нудьга, одноманітність, неможливість знайти достатньо доцільних занять переважно для солдатської маси.

Основними складовими фронтового побуту, крім того, будуть: бойове постачання та технічне забезпечення військ (зброєю, боєприпасами, засобами захисту, пересування, зв'язку тощо), житло, побутове постачання (продуктами харчування та обмундируванням), санітарно-гігієнічні умови та медичне обслуговування, грошове забезпечення, а також зв'язок з тилом (листування з рідними, посилки, шефська допомога, відпустки) [2].

Від якості побуту, його організації великою мірою залежить моральний дух військ та його боєздатність. Причому в специфічних умовах конкретної бойової обстановки недостатній облік окремих чинників побуту може негативно позначитися на ході бойових дій і призвести до невиправдано великих втрат особового складу. По суті, солдатський побут можна віднести до важливих складових перемоги та причин поразки.

Низький рівень фізичної готовності призовників (резервістів) під час війни позначається і на бойових можливостях військ, особливо в перших боях. Цілком зрозуміло, що після проведення мобілізаційних заходів загальновійськові підрозділи та частини на 90% будуть укомплектовані "неповноцінним" контингентом. Фізична непідготовленість значно збільшується під впливом негативних емоцій, які у бойовій обстановці можуть постійно ініціюватися. Є необхідність розкрити деякі біологічні та негативні емоції [3].

Так, найпоширеніша у бойовій обстановці негативна емоція - тривога. Людина з постійним почуттям тривоги має мало шансів на успіх. Військовослужбовця, який перебуває в стані тривоги розпізнати досить легко. Він скований і в той же час метушливий. В результаті його активність практично близька до нуля. Для командира особливо такий стан вкрай неприпустимий. Тривога буває ситуаційна та особистісна. Ситуаційна тривога постає перед хвилюючою подією (перехід у наступ і початок відображення наступу противника, а солдатів - перехід у атаку чи відбиток атаки противника). Як правило, від хвилювання б'ється серце. У разі необхідно підігнати діяльність всього організму під роботу серця. Потрібно, якщо дозволять умови, пробігтися чи сісти кілька разів. Після припинення інтенсивного навантаження відбувається загальне заспокоєння. У разі особистісної тривоги, необхідно виконати вправи, що знімають м'язову напругу обличчя, а також інших частин тіла. Для цього їх, які будуть викладені нижче, потрібно розучувати з усіма військовослужбовцями [2].

Якщо тривога існує досить довго, людина починає шукати джерело небезпеки, ліквідує його і заспокоюється. У разі коли джерело тривоги ліквідувати не під силу, тривога переходить у страх. Страх - це результат роботи тривоги та мислення. Страх - найнебезпечніше почуття солдата і особливо - командира.

Історія воїн багата на факти, які свідчать про те, що зазвичай військовослужбовці з підрозділів забезпечення першими кидали своє місце розташування і поповнювали "армію" дезертирів. Це зумовлено тим, що чим далі людина віддалена від поля бою, тим більше факти деформуються, погані звістки роздмухуються внаслідок свого проходження через численні вуста та страх - називаючи речі своїми іменами, - зростає. Уява, що грає свою звичайну роль, наповнює уми химерами. Саме видалення загрози оточує її ще великими страхами. З усього вищевикладеного ясно, що душевний стан командира (від командира полку і від) може бути підірвано подіями набагато раніше, ніж дух довірених йому військ. А для військовослужбовців підрозділів забезпечення розпорядку дня має жорстко виконуватись, причому обов'язковим його елементом має бути фізична зарядка.

Досвід показує, що страх за життя, за близьку людину часом знищує того, хто турбується. Хронічний страх неминуче веде до хвороб. Тому командирам (особливо від командира відділення до командира батальйону) необхідно своєчасно виявляти таких військовослужбовців, вживати заходів щодо недопущення перетворення страху на паніку. В умовах найгострішого дефіциту в медикаментах, психологах (не приставляти до кожного військовослужбовця психолога) у командира може бути один засіб - застосування одного або комплексу вправ з фізичної підготовки [4].

На моральний стан військовослужбовців, а отже, і на бойові можливості підрозділів насуваються страждання та випробування.

Страждання - це негативне почуття, яке найбільше відчувається людиною. Це глибинний афект, що може бути викликаний голодом, холодом, болем, роздратуванням, втратою товаришів тощо.

Страждання залежить від особи людини. Стражденна людина почувається покинутою, самотньою, нікому не потрібною, безсилою, дурною та інше. Але страждання виконує корисну функцію. Воно дає знати людині, що їй погано. Необхідно допомогти військовослужбовцю, який перебуває в такому стані, почати діяти. Вирішувати проблеми і тим самим врятувати людину від розчарування. Крім того, страждання рятує людей.

Для військовослужбовця в умовах бойової обстановки не менш небезпечним є стан без емоцій. До такого стану слід віднести нудьгу. Вона є найбільшим пороком людини. Якщо емоційно значущий подразник не змінюється ні якісно, ні кількісно, через деякий час він стає нейтральним. Далі, він іде у негативну область.

Монотонність, бездуховність відносин у військовому колективі призводить до нудьги. Джерелом нудьги є внутрішня порожнеча.

Нудьга не має свого обличчя, але через неї йде переключення на негативні емоції - тривогу, страх, провину, які часто комбінуються із почуттям самотності. Як боротися зі нудьгою? Шлях один - самовдосконалення, збагачення свого духовного життя. А у бойовій обстановці? У бойовій обстановці за умов жорстко фіксованого розпорядку дня військовослужбовців фізична робота зазвичай супроводжується їх втомою. Це характеризується зниженням функціональних впливів організму. Перед виконанням завдань доцільно для повнішої мобілізації можливостей організму підвищити фізичну зарядку. У бойовій обстановці цілком зрозуміло, вона не поєднуватиметься з її поняттям, тому більш прийнятним ці підготовчі для організму вправи доцільно називати загальнодоступним поняттям - розминкою. Однак вона особливо для командного складу від полку і вище не може відразу після початку роботи повністю забезпечити мобілізацію всіх необхідних функцій організму та забезпечити працездатність до необхідного рівня. На початку роботи відбувається постійне підвищення працездатності організму, зумовлене синасуванням діяльності окремих фізичних систем. Цей період називається періодом напрацювання. Після закінчення напрацювання при тривалій роботі настає стійкий стан. Після роботи відбувається поповнення енергетичних запасів в організмі та відновлення його функціонального стану [3].

Одним із способів, що замінює фізичні вправи в бойовій обстановці, є самонавіювання. Правильно обрана і правильно застосована форма самонавіювання є найкращим способом, що дозволяє досягти поставленої мети. Вона є найефективнішим способом впливу самого себе: ви програмуєте свою підсвідомість досягнення успіху і розкриття своїх здібностей [5]. Кожен може використовувати самонавіювання. Важливо вибрати для цього потрібну форму.

Самонавіювання виявляє свою дію тільки в тому випадку, якщо його промовляти вголос, оскільки найсильніше на підсвідомість діє голос. Тому уявна вимова самонавіювання не тягне за собою дійсних змін. Чим частіше промовляється самонавіювання, тим швидше і міцніше вона осідає в підсвідомості, поступово стаючи звичкою, що змінює життя.

Закінчуючи роботу з самонавіювання необхідно зробити глибокий видих, потім глибокий вдих, напружити всі м'язи, потім розслабити. Після цього треба добре потягнутися і повторити всю процедуру ще два чи три рази. Це дозволить відчути, що вийшли зі стану глибокого розслаблення і знову сповнені сил для виконання поставленого завдання як у бойовій обстановці, так і в повсякденній діяльності [4].

Попереднє тренування для прикладу розвідників [7], виконання бойового завдання найчастіше проводиться перед організацією засідок, пошуків та нальотів. На тренування виділяється від 1 до 6 днів, залежно від складності завдання. Відповідно до поставленого бойового завдання і з характером об'єкта розвідки, в тилу своїх військ або у віддаленні діючих частин спеціально обладнується ділянка місцевості, подібна до тієї, у якій розвідникам доведеться діяти. У деяких випадках будуються спеціальні містечка, встановлюються необхідні перешкоди та споруди на кшталт ворожих [2].

Під час тренування на відтвореному об'єкті розвідки потрібно вживати належних заходів маскування, скритності дій та охорони. Особливості організації та методики, проведення фізичного тренування під час підготовки до розвідувальних завдань такі: фізичне тренування проводиться у поєднанні з бойовою підготовкою; засобами фізичного тренування є бойові прийоми та способи дій, необхідні для виконання даного розвідувального завдання; - тренування проводиться з розвідувальних груп; кожна група відпрацьовує необхідні для цього завдання прийоми та способи дій, узгоджуючи їх між собою та ув'язуючи свої дії з іншими групами; - прийоми і способи відпрацьовуються в тій послідовності, в якій розвіднику доведеться діяти при виконанні бойового завдання; - навчати прийому чи способу загалом так, як він застосовується у бою, уникати зайвого розчленування прийому (спосіб) по елементам [3].

При навчанні комплексним діям спочатку по черзі переходити від одного прийому дії до іншого, потім поєднувати окремі прийоми та дії, тренувати розвідника в бойовому темпі, повторюючи їх кілька разів з метою вироблення у розвідника навичок та розвитку якостей, необхідних для бездоганного виконання цих дій; - фізичне навантаження поступово наростає за рахунок збільшення кількості повторень і зменшення пауз між відпрацюванням окремих прийомів, і навіть за рахунок з'єднання кількох прийомів і дій. Заняття проводяться методом бойових дій, тобто в такому плані, в якому, ймовірно, буде проведено розвідувальне завдання; - розвідники діють одиноко, парами чи групами. Тривалість окремого заняття, залежно від характеру завдання, може бути від 1 до 6 годин з невеликими перервами; при цьому кожна година занять повинна обов'язково включати зведені тренування з виконання відпрацьованої частини завдання або завдання в цілому. Після відпрацювання основного завдання, коли бійці добре натреновані, знайомити їх із можливими варіантами бойових дій, близькими до основного завдання, але такими, що ускладнюють обстановку.

В контексті фізичної підготовки військовослужбовців, також слід звернути увагу на проблему удосконалення професійної та фізичної підготовки військовослужбовців. Саме для виконання бойових завдань пов'язаних з потребою подолання суперечностей між потребами бойової практики в добре підготовлених військовослужбовцях, спроможних виконувати бойові завдання, і недостатньою розробленістю технологій, що формують такий рівень підготовленості. Потреби сучасної системи професійної й фізичної підготовки військовослужбовців вимагають удосконалення методів навчань для комплексного розвитку в них професійних і рухових здібностей. У теорії цієї проблеми залишається багато невирішених питань. Залишається ще недостатньо вивченою проблема організації навчально-тренувального процесу з елементами військового п'ятиборства в умовах військової частини, його особливостей і зв'язків із навчально-виховним процесом, військово- професійною діяльністю підрозділів розвідки, а так само його впливу на якість засвоєння навчальної програми з дисципліни "Фізична підготовка" [6]. Військово-професійна підготовленість дає характеристику ступеня оволодіння військовослужбовцем своєю професійною діяльністю, показує наявність у нього здібностей виконувати бойові завдання, уміння швидко адаптуватися до постійно змінних умов бойової обстановки, упевненості у своїх діях.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що в рамках статті ми не ставили за мету дати рекомендації в повному обсязі з питань організації та здійснення фізичної підготовки в умовах бойової обстановки. Цього досягти практично неможливо, насамперед через обсяг виконуваних завдань військовими формуваннями в умовах бойової обстановки та специфічністю їх для кожної категорії військовослужбовців. Важливою обставиною для її розробки стало те, що як серед офіцерів, так і особового складу Збройних Сил України останніми роками не сталося корінного перелому у справі збереження здоров'я. Основи військово-професійної підготовленості військового фахівця закладаються й удосконалюються в процесі навчально- тренувальних занять. Вони забезпечуються цілеспрямованим взаємозв'язком фізичної, психологічної, професійної та загально- технічної підготовки військовослужбовця, посиленням військово- професійної спрямованості, удосконаленням методики процесу навчання, пов'язаної з підготовкою до ефективного виконання бойових завдань. А з урахуванням стану мобілізаційних ресурсів (у разі стратегічного розгортання Збройних Сил України) фізична підготовка стає вирішальним чинником оцінки боєздатності військ. Тому одним із найважливіших завдань авторів полягає постановка проблеми та визначення можливих шляхів її вирішення для підтримки здорового способу життя військових колективів у бойовій обстановці застосуванням "дешевого" засобу підтримки розумової та фізичної працездатності - систематичним заняттям фізичними вправами.

Література

1. Про затвердження Інструкції з фізичної підготовки в системі Міністерства оборони України: Наказ Міністерства оборони України від 5 серпня 2021 року №225.

2. Круцевич Т.Ю. Теорія і методика фізичного виховання: підруч. для студ. вищ. навч. закладів фіз. виховання і спорту: під ред. Т.Ю. Круцевич. К.: НУФВСУ "Олімпійська література", 2008. Т. 2. С. 155 -319.

3. Товт В.А. Основи теорії та методики фізичного виховання: Навчальний посібник /Укл: В.А. Товт, О.А. Дуло, М.Ю. Щерба. Ужгород, 2010. 140 с.

4. Товт В.А. Теорія і методика фізичного виховання дорослого населення та фізичної підготовки у Збройних Силах України: навчальний посібник. Ужгород, 2010. 76 с.

5. Програма бойової підготовки розвідувальних підрозділів. - МОУ, 2006.

6. Тимчасова настанова з фізичної підготовки у Збройних силах України (НСТ-2014). - К. : М-во оборони України, 2014. - 158 с.

7. Розвідка в батальоні : навч.-метод. посіб. / В.А. Ожаревський, В.В. Панасюк, І.В. Польцев, В.Г. Синиця. Львів: АСВ, 2014. 112 с.

8. References:

9. Pro zatverdzhennia Instruktsii z fizychnoi pidhotovky v systemi Ministerstva oborony Ukrainy [On the approval of the Instruction on physical training in the system of the Ministry of Defense of Ukraine] (2021 August 5). Nakaz Ministerstva oborony Ukrainy №225. [in Ukrainian].

10. Krutsevych T. Iu. (2008) Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia [Theory and methodology of physical education]. Kyiv (Vols. 2), pp. 155 -319. [in Ukrainian].

11. Tovt V.A. (2010) Osnovy teorii ta metodyky fizychnoho vykhovannia [Basics of theory and methods ofphysical education] Uzhhorod. [in Ukrainian].

12. Tovt V.A. (2010) Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia dorosloho naselennia ta fizychnoi pidhotovky u Zbroinykh Sylakh Ukrainy [Theory and methodology of physical education of the adult population and physical training in the Armed Forces of Ukraine. Uzhhorod. [in Ukrainian].

13. Prohrama boyovoi pidhotovky rozviduvalnykh pidrozdiliv [Program of battle preparation of intelligence units]. (2006). Ministry of Defence of Ukraine

14. Tymchasova nastanova z fizychnoi pidhotovky u Zbriynykh Sylakh Ukrainy (NST-2014) [Temporary directive on physical preparation at Ukrainian Military Force (NST-2014)]. Ministry of Defence of Ukraine.

15. Ozharevskyi, V. A., Panasiuk, V. V., Poltsev, I. V., Synytsia, V. G. (2014). Rozvidka v batalioni : navchalnometodychnyi posibnyk [Reconnaissance in a battalion : educational-methodological manual]. Lviv: ASV. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru