Організація експериментального дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація експериментального дослідження

Єсіпова Ольга Олександрівна кандидат педагогічних наук, науковий співробітник науково-організаційного відділу, Національна академія Національної гвардії України

Карпенко Сергій Іванович старший викладач кафедри тактики, Національна академія Національної гвардії України

Анотація

Сьогодення висуває нові вимоги не лише до навчального процесу, а й до компетентності викладача. На сьогоднішній день він повинен використовувати нестандартні підходи до навчання, займатися постійним саморозвитком та самовдосконаленням, орієнтуватися в постійному потоці нової навчальної інформації тощо. На сьогоднішній день наукове дослідження є джерелом пошуку, що сприяє формуванню творчої індивідуальності викладача. Викладач повинен уміти організувати експериментальне дослідження в процесі якого перевірити гіпотезу наукового дослідження. В статті подано інформацію щодо організації експериментального дослідження на прикладі перевірки дієвості визначених педагогічних умов активізації навчальної діяльності, технології впровадження педагогічних умов активізації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. Для проведення експерименту було обрано методи емпіричного дослідження, а саме спостереження, бесіди, анкетування, опитування, експертне оцінювання. Педагогічний експеримент складався з наступних етапів констатувальний, формувальний та порівняльний. На констатувальному етапі за допомогою розроблених засобів діагностики за кожним критерієм проведено порівняння навчальної діяльності експериментальної та контрольної груп. На формувальному етапі експерименту було реалізовано технологію впровадження педагогічних умов активізації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю в процес навчання експериментальної групи. На контрольному етапі експерименту за обґрунтованими критеріями перевірено результат упровадження педагогічних умов та визначено рівень активності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю; здійснено порівняння груп за статистичним критерієм. Та визначено наукові результати формувального етапу, тобто зміни, що відбулися внаслідок здійснюваних впливів. Отже педагогічний експеримент є комплексним методом дослідження, який забезпечує об'єктивну перевірку висунутої гіпотези дослідження. Тому викладачу потрібно володіти технологією організації експериментального дослідження. педагог навчальний експериментальний

Ключові слова: дослідження, експериментальне дослідження, етапи дослідження, методи дослідження.

Yesipova Olha Oleksandrivna Ph.D. of Pedagogical Sciences, researcher of the scientific and organizational department, The National Academy of the National Guard of Ukraine

Karpenko Serhii Ivanovich Senior lecturer at the Department of Tactics, The National Academy of the National Guard of Ukraine

THE ORGANIZATION OF EXPERIMENTAL RESEARCH

Today makes new demands not only on the educational process, but also on the competence of the teacher. Today, he must use nonstandard approaches to learning, engage in constant self-development and selfimprovement, orient himself in the constant flow of new educational information, etc. Today, scientific research is a source of research that contributes to the formation of the teacher's creative individuality. The teacher must be able to organize an experimental study in the process of which to test the hypothesis of scientific research. The article provides information on the organization of an experimental study using the example of checking the effectiveness of certain pedagogical conditions for the activation of educational activities, the technology of implementing pedagogical conditions for the activation of educational activities of future engineers-pedagogues of the computer profile. Empirical research methods were chosen for conducting the experiment, namely observation, interviews, questionnaires, surveys, and expert evaluation. The pedagogical experiment consisted of the following stages: ascertaining, formative and comparative. At the ascertainment stage, a comparison of the educational activities of the experimental and control groups was carried out using the developed diagnostic tools for each criterion. At the formative stage of the experiment, the technology of introducing pedagogical conditions for the activation of educational activities of future engineers-pedagogues of the computer profile in the process of training the experimental group was implemented. At the control stage of the experiment, the result of the implementation of pedagogical conditions was checked according to well-founded criteria, and the level of activity of future engineers-pedagogues of the computer profile was determined; a comparison of groups was carried out according to a statistical criterion. But the scientific results of the formative stage, that is, the changes that occurred as a result of the implemented influences, are defined. Therefore, the pedagogical experiment is a comprehensive research method that provides an objective verification of the proposed research hypothesis. Therefore, the teacher needs to master the technology of organizing experimental research.

Keywords: research, experimental research, research stages, research methods.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день людство висуває нові вимоги до компетентності фахівця вищої школи. Вони повинні вміти творчо мислити, постійно вдосконалювати свій професійний досвід, здійснювати постійне навчання, орієнтуватися у бурхливому потоці нової наукової інформації. Необхідність постійного підвищення кваліфікації є характерною ознакою сьогодення і в галузі педагогічної діяльності. Наукове дослідження є джерелом пошуку, що сприяє формуванню творчої індивідуальності викладача. Під час наукового дослідження викладач повинен уміти організувати експериментальне дослідження в процесі якого перевірити гіпотезу та встановити залежність між тим чи іншим впливом або умовою навчання і його результатом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процес організації експериментального дослідження розглядають вітчизняні та зарубіжні вчені, серед них О. Гончар, С. Гончаренко, В. Давидов, В. Загвязинський, Г. Кловак, В. Краєвський, А. Найн, О. Сидоренко та інші. Дослідники розглядають етапи педагогічного експерименту С. Гончаренко, В. Давидов, Г. Кловак, В. Краєвський, А. Найн та інші.

Мета статті -обґрунтувати організацію проведення експериментального дослідження у вищій школі (на прикладі перевірки дієвості педагогічних умов активізації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю).

Виклад основного матеріалу. У педагогічній науці поняття "педагогічне дослідження" розуміють як процес і результат наукової діяльності, спрямований на одержання нових знань про закономірності процесу навчання, виховання і розвитку особистості, про структуру, теорію, методику і технологію організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, організаційні методи і прийоми [1, с.13]. Педагогічне емпіричне дослідження визначають як комплекс методів дослідження, який забезпечує науково-об'єктивну та доказову перевірку й підтвердження гіпотези наукового дослідження [5].

У цьому дослідженні для виявлення проблеми та перевірки дієвості визначених педагогічних умов активізації навчальної діяльності, технології впровадження педагогічних умов активізації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю необхідно провести емпіричне дослідження.

У ході проведення емпіричного дослідження було поставлено такі завдання:

• з'ясувати характер навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю у фаховій підготовці;

• установити рівень активності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю в навчальній діяльності під час вивчення педагогічних дисциплін;

• визначити критерії активізації навчальної діяльності та показники рівня активності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю в навчальній діяльності;

• провести експериментальну перевірку педагогічних умов активізації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

Для виконання цих завдань використано такі методи емпіричного дослідження: спостереження за навчальною діяльністю майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю під час вивчення педагогічних дисциплін, бесіди, анкетування, опитування, експертне оцінювання, а також педагогічний експеримент - констатувальний, формувальний та порівняльний етапи.

Метод спостереження в науковій літературі визначають як цілеспрямований та планомірний процес збирання інформації шляхом прямої і безпосередньої інформації, яка може підтвердити або спростувати ідеї, гіпотези та стати основою для подальших теоретичних узагальнень [1]. У науковому дослідженні цей метод був використаний під час емпіричного дослідження для виявлення проблеми дослідження, зокрема визначено вмотивованість у вивченні інженерних дисциплін, зацікавленість у використанні комп'ютерних технологій у навчальному процесі, встановлено пасивну позицію майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю під час вивчення педагогічних дисциплін.

Бесіда - метод педагогічного дослідження, який передбачає одержання інформації про явище чи процес, що вивчаються, у логічній формі як від досліджуваної особистості, членів групи, яка вивчається, так і від навколишніх людей [1]. З метою встановлення причин зацікавлення вивченням інженерних дисциплін було проведено бесіду. Встановлено, що більшість студентів орієнтовані на вивчення інженерних дисциплін, адже їм цікаво працювати з комп'ютером, вивчати інформаційні технології, працювати з гаджетами, програмувати, визначено, що студенти переважно не орієнтовані на планування власної навчальної діяльності.

Анкетування - метод одержання інформації, який ґрунтується на опитуванні людей для одержання відомостей про фактичний стан. Метод анкетування використовується у випадках, коли досліджувану проблему важко вивчити іншими методами. Для проведення анкетування використовується анкета, яка містить упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що представлені на одному чи кількох аркушах [1]. З метою встановлення усвідомленості вибору професії майбутніми інженерами-педагогами комп'ютерного профілю було проведено анкетування. Визначено усвідомленість вибору інженерно-педагогічної спеціальності, але коли в анкеті майбутнім інженерам-педагогам було запропоновано вказати повну назву майбутньої спеціальності, 72% респондентів назвали її без врахування педагогічного складника. Під час анкетування встановлено орієнтацію більшості майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю на інженерну спеціальність.

Для встановлення мотивації, яка переважає в майбутніх інженерів- педагогів комп'ютерного профілю під час вивчення педагогічних дисциплін, було використано методики Т. Дубовицької, Т. Ільїної та А. Реан, В. Якуніна. З'ясовано перевагу зовнішніх мотивів у майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю під час вивчення педагогічних дисциплін.

Для встановлення уявлення майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю про їхні мотиви при вивченні педагогічних дисциплін студентам та викладачам, що викладають педагогічні дисципліни, було запропоновано проранжувати мотиви за їхньою значущістю. Результати ранжування виявили суперечність між відповідями студентів, які віддали перевагу пізнавальним та навчальним мотивам, і викладачів, які визначали переважання в студентів прагматичних мотивів.

Одним з важливих методів отримання інформації в педагогічних дослідженнях є метод опитування, який варто розглядати як засіб збирання первинного матеріалу, що підлягає перевірці іншими методами [1]. З метою встановлення сформованості навчальних дій серед майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю було проведено опитування і з'ясовано, що навчальні цілі для студентів є зовнішньо привнесеними. Це виявляється в тому, що вони погано відвідують консультації викладачів. Також визначено, що студенти орієнтовані на обмін навчальною інформацією за допомогою соціальних мереж та мобільних додатків.

У педагогічних дослідженнях часто виникає потреба вичленувати й визначити ступінь значущості чинників, які впливають на педагогічний процес, що вивчається. Одним з методів, який допомагає розв'язати зазначене вище, є метод експертного оцінювання. Це дослідницький метод, пов'язаний із залученням до оцінки явищ, що вивчаються, найбільш компетентних людей, які знають досліджувану галузь і здатні до об'єктивної й неупередженої оцінки [1]. У науковому дослідженні метод експертної оцінки використовувався під час вивчення шляхів активізації навчальної діяльності.

Найбільш важливим методом наукового дослідження науковці вважають педагогічний експеримент, "який визначають як загальнонауковий метод пізнання, що дає можливість одержати нові знання про причинно-наслідкові відношення між педагогічними чинниками, умовами, процесами шляхом планомірного маніпулювання однією або кількома дійсними і реєстрації відповідних змін у поведінці об'єкта чи системи, які вивчаються" [1, с.174]. Експеримент є одним із спеціальних методів наукового пізнання в педагогіці. Поняття "експеримент" визначають як метод доведення гіпотези, коли в спеціально створених умовах експериментатор впливає на досліджуване явище [1].

У педагогічних дослідженнях виділяють такі етапи педагогічного експерименту [1]:

1) констатувальний етап спрямований на вивчення педагогічних явищ в умовах дії наявного складу чинників, тобто тих, які були визначені до експерименту і не змінювались; констатації наявних зв'язків та залежностей між явищами, визначенні вихідних даних для подальшої роботи з контрольною та експериментальною групами;

2) формувальний етап є основним видом дослідження реальних педагогічних явищ, мета якого полягає в тому, щоб з'ясувати, завдяки впливу яких активних чинників можна досягти потрібних результатів навчального процесу. Спрямований на покращення якості навчального процесу, формування певних якостей в тих, хто навчається в експериментальній групі;

3) контрольний (порівняльний) етап, на якому виявляються ефективність запропонованих технології, моделі, методики тощо в науковому дослідженні в процесі порівняння даних досліджуваних груп. Визначає наукові результати формувального етапу, тобто зміни, що відбулися внаслідок здійснюваних впливів.

Отже, на основі наведеного вище ми розробили план емпіричного дослідження, який включав зазначені методи емпіричного дослідження (табл.1).

До початку проведення педагогічного експерименту було встановлено критерії та показники, за якими буде проводитися оцінювання впливу обґрунтованих педагогічних умов активізації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю на характер навчальної діяльності студента.

Таблиця 1

План емпіричного дослідження

Критерій (від гр. Kriterion) означає засіб судження, мірило. У словнику поняття "критерій" визначається як спосіб судження, ознака, на основі якої проводиться визначення або класифікація чого-небудь, мірило, оцінка [9]. Показник визначається як кількісна характеристика, за якою можна судити про розвиток, хід, властивість будь-чого і яка повинна адекватно і ємко відображати найважливіші грані (сторони) кожного критерію [6]. У науковому дослідженні поняття "критерій" будемо розуміти як ширше, ніж показник, а показник як складник критерію, що слугує для визначення результатів дієвості впровадження педагогічних умов активізації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

При виявленні критеріїв були враховані певні вимоги. Критерії повинні бути об'єктивними, адекватними, валідними, такими, що охоплюють всі наявні характеристики досліджуваного явища та процесу [8].

Вивчення наукових досліджень щодо активізації навчальної діяльності показало, що під час оцінювання результатів активізації навчальної діяльності існують різні підходи до створення критеріїв. Один з таких підходів пов'язаний з оцінюванням знань, умінь та навичок студентів, інших визначає зміни в мотиваційній, змістово-операційній та емоційній сфері. Так, В. Антипова, Г. Бокарева, В. Іллін визначають такі критерії: зацікавленість у вивченні нового матеріалу, заняття з предмета у вільний час, прагнення виконувати завдання необов'язкового характеру та різні за рівнем складності, звертатися до викладача з питаннями, що виходять за межі програми тощо [2]. О. Олексюк називає націленість на пізнавальну потребу, активність у пізнавальній діяльності, професійну відповідальність, професійно-педагогічну творчість [7]. Н. Чувасова вказує на потребу в пізнавальній активності, мотивацію, самостійність, наявність пізнавальних інтересів, самовдосконалення [11]. І. Разуменко виділяє мотиваційно-ціннісний, когнітивний, поведінковий, результативний критерії [4]. В. Лозова визначає види та критерії активності залежно від вольових зусиль особистості [10].

Проведений аналіз наукової літератури та педагогічних практик показав, що на сучасному етапі не існує єдиних критеріїв для визначення рівня активності. Науковці обирають їх, зважаючи на предмет наукового дослідження, досліджуване явище, умови, які впливають на науковий результат тощо. На основі сутності понять навчальної діяльності, активізації навчальної діяльності, враховуючи визначені компоненти навчальної діяльності, визначені педагогічні умови активізації навчальної діяльності визначаємо три критерії активізації навчальної діяльності: мотиваційний, діяльнісний, контрольно-рефлексивний. Мотиваційний визначає характер навчальної мотивації студентів та їх активність в навчальній діяльності, діяльнісний - здатність планувати, організовувати власну навчальну діяльність, контрольно-рефлексивний характеризує здатність досягати запланованого результату в навчальній діяльності та уміння нести відповідальність за її результати.

Відповідно до визначених критеріїв активізації навчальної діяльності з'ясовуємо одинадцять їхніх показників, а саме: гнучкість студентів у навчанні; здатність до вибору індивідуальної траєкторії навчальної діяльності; уміння планувати навчальну діяльність; зацікавленість у навчанні; володіння студентом різними способами пошуку та оброблення інформації; характер мотивації; ініціативність у навчанні; рівень засвоєння змісту дисципліни; пізнавальний інтерес; здатність досягати запланованого результату; стійка активна позиція.

Для визначення значущості показників рівня активності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю під час вивчення педагогічних дисциплін було проведено експертне оцінювання визначених показників. Для цього викладачі закладів вищої освіти у кількості 23 осіб узяли участь в експертній оцінці, у якій було запропоновано оцінити вагомість кожного із запропонованих показників (11 показників) рівня активності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю під час вивчення педагогічних дисциплін за 10 - бальною шкалою. За результатами експертного оцінювання показників рівня активності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю при вивченні педагогічних дисциплін та враховуючи виділені нами компоненти вихідних понять - навчальна діяльність та активізація навчальної діяльності майбутніх інженерів- педагогів комп'ютерного профілю було вибрано 6 найбільш вагомих показників, а саме: стійка активна позиція, характер мотивації, уміння планувати навчальну діяльність, здатність до вибору індивідуальної траєкторії навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

Висновки

Отже, педагогічний експеримент є комплексним методом дослідження, який забезпечує об'єктивну перевірку висунутої гіпотези дослідження. Тому від правильної організації експериментального дослідження залежить підтвердження педагогічних фактів наведених в дослідженні, визначення кількісної міри залежності між ними, виявлення їх характеру, динаміки тощо.

Література

1. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2008. 278 с.

2. Єсіпова О.О. Педагогічні умови активізації навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю у фаховій підготовці: дис. ... канд. пед. наук: Тернопіль, 2021. 331с.

3. Комп'ютерна програма "Статистика в педагогіці" URL: http://www.mtas.ru/uploads/stat.zip (дата звернення: 15.04.2020).

4. Костишина Г.І. Формування навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів: автореф. ... канд. пед. наук: 13.00.04.Тернопіль, 2003. 26 с.

5. Кловак Г.Т. Основи педагогічних досліджень. навч. посіб. Чернігів: Чернігівський державний центр науково-технічної і економічної інформації, 2003. 260с.

6. Новий тлумачний словник української мови:10000 слів / уклад. І.О. Радченко. Кам'янець-Подільський: Абетка,2006. 543с.

7. Олексюк О.Є. Активізація пізнавальної діяльності студентів у процесі загальнопедагогічної підготовки: автореф. дис. . канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2005. 24 с.

8. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання: наук.-метод.вид. Київ: Кулінічев Б.М., 2007. 144 с.

9. Професійна освіта: словник: навч. посіб. / за ред. Н.Г. Ничкало. Київ: Вища школа, 2000.381 с.

10. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. Харків: "ОВС", 2000. 175с.

11. Чувасова Н. Критерії та рівневі характеристики пізнавальної активності студентів вищих педагогічних закладів. Педагогіка вищої школи та середньої школи. 2012. Вип 36. С. 237-244.

12. References:

13. Honcharenko, S.U. (2008). Pedahohichni doslidzhennia: Metodolohichni porady molodym naukovtsiam [Pedagogical research: Methodological advice to young scientists.] Kyiv-Vinnytsia: DOV Vinnytsia, 2008. 278 p. [in Ukrainian].

14. Yesipova, O.O. (2021). Pedahohichni umovy aktyvizatsii navchalnoi diialnosti maibutnikh inzheneriv-pedahohiv kompiuternoho profiliu u fakhovii pidhotovtsi [Pedagogical conditions for intensification of educational activities of future engineers-teachers of computer profile in professional training] dys. ... kand.ped. nauk: Ternopil, 331p. [in Ukrainian].

15. Kompiuterna prohrama "Statystyka v pedahohitsi" [Computer program "Statistics in Pedagogy"] URL: http://www.mtas.ru/uploads/stat.zip (data zvernennia: 15.04.2020). [in Ukrainian].

16. Kostyshyna, H.I. (2003). Formuvannia navchalno-piznavalnoi diialnosti studentiv vyshchykh tekhnichnykh navchalnykh zakladiv [Formation of educational and cognitive activity of students of higher technical educational institutions]: avtoref. ... kand. ped. nauk: 13.00.04.Ternopil, 26 p. [in Ukrainian].

17. Klovak, H.T. (2003). Osnovy pedahohichnykh doslidzhen [Basics of pedagogical research]. navch. posib . Chernihiv: Chernihivskyi derzhavnyi tsentr naukovo-tekhnichnoi i ekonomichnoi informatsii, 260p. [in Ukrainian].

18. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy: 10000 sliv [New explanatory dictionary of the Ukrainian language: 10,000 words] / uklad. I.O. Radchenko. Kamianets- Podilskyi :Abetka, 2006. 543p. [in Ukrainian].

19. Oleksiuk, O. Ie. (2005). Aktyvizatsiia piznavalnoi diialnosti studentiv u protsesi zahalnopedahohichnoi pidhotovky [Activation of students' cognitive activity in the process of general pedagogical training]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04. Kyiv, 24 p. [in Ukrainian].

20. Pometun, O.I. (2007). Entsyklopediia interaktyvnoho navchannia [Encyclopedia of interactive learning] : nauk.-metod.vyd. Kyiv: Kulinichev B.M., 144 p. [in Ukrainian].

21. Profesiina osvita: slovnyk [Vocational education: dictionary]: navch. posib. / za red. N.H. Nychkalo. Kyiv:Vyshcha shkola, 2000.381 p. [in Ukrainian].

22. Lozova, V.I. (2000). Tsilisnyi pidkhid do formuvannia piznavalnoi aktyvnosti shkoliariv [A comprehensive approach to the formation of cognitive activity of schoolchildren]. Kharkiv: "OVS", 175p. [in Ukrainian].

23. Chuvasova, N. (2012). Kryterii ta rivnevi kharakterystyky piznavalnoi aktyvnosti studentiv vyshchykh pedahohichnykh zakladiv [Criteria and level characteristics of cognitive activity of students of higher pedagogical institutions]. Pedahohika vyshchoi shkoly ta serednoi shkoly. Vyp 36. P. 237-244. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru