Розвиток творчості здобувачів вищої освіти в педагогічних університетах України: реалії та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток творчості здобувачів вищої освіти в педагогічних університетах України: реалії та перспективи

Бурчак Станіслав Олександрович доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету технологічної і професійної освіти, Глухівський національний педагогічний університет імені О.Довженка

Бурчак Ліана Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та основ с/г, Глухівський національний педагогічний університет імені О.Довженка.

Анотація

У статті проаналізовано сучасний стан розвитку творчості здобувачів вищої освіти в педагогічних університетах України за традиційних методик викладання дисциплін різних циклів. Зазначено, що одним із головних завдань сучасних педагогічних університетів є підготовка педагогічних працівників нового покоління, здатних виконувати професійні обов'язки в умовах Нової української школи, дистанційної та інклюзивної освіти, STEM-освіти тощо. Актуальною сьогодні є вимога підвищення якості фахової підготовки випускників закладів вищої освіти, виховання педагогів нової генерації, в яких інтегровані високоосвіченість, духовність, здатність генерувати ідеї, нестандартно мислити, творити, тобто успішно реалізовувати себе під час виконання професійних обов'язків.

Досліджено, що розвиток творчості майбутніх фахівців у освітньому процесі педагогічних ЗВО через відсутність гнучких планів, програм, підручників, недостатнє використання інноваційних технологій відбувається стихійно, не спонукає здобувачів освіти до професійної творчості та переорієнтовує компоненти чинної освітньої системи на засади сучасних концепцій вкрай повільно (проаналізовано професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)», освітньо-професійну програму «Середня освіта (Математика та інформатика)» першого рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (Математика) галузі знань 01 Освіта / Педагогіка кваліфікації: вчитель математики; навчальні плани підготовки бакалаврів; навчальні та робочі програми освітніх компонентів навчального плану підготовки майбутніх учителів математики).

Разом з тим, під час фахової підготовки майбутніх учителів математики елементи процесу розвитку творчості майбутніх педагогів наявні, але в навчальних планах відсутні дисципліни, спрямовані на розвиток творчості майбутніх учителів математики.

На перспективу вбачаємо впровадження системи цілеспрямованого розвитку творчості майбутніх педагогів, яка здійснить позитивний вплив на процес підготовки педагогічних працівників нової генерації, здатних виконувати професійні обов'язки в умовах Нової української школи, дистанційної та інклюзивної освіти, STEM-освіти тощо.

Ключові слова: розвиток творчості, педагогічний університет, освітньо-професійна програма, здобувачі вищої освіти, аналіз, освітні компоненти. розвиток творчості педагогічний університет

Burchak Stanislav Oleksandrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Dean of the Faculty of Technological and Professional Education, O. Dovzhenko Glukhiv National Pedagogical University

Burchak Liana Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Biology and Agricultural Basics, Glukhiv National Pedagogical University named after O. Dovzhenko

DEVELOPMENT OF CREATIVITY OF HIGHER EDUCATION GRADUATE IN TEACHING UNIVERSITIES OF UKRAINE: REALITIES AND PERSPECTIVES

Abstract. The article analyzes the current state of creative development of students of higher education in pedagogical universities of Ukraine using traditional methods of teaching disciplines of various cycles. It is noted that one of the main tasks of modern pedagogical universities is the training of a new generation of pedagogical workers capable of performing professional duties in the conditions of the New Ukrainian School, distance and inclusive education, STEM education, etc. Today, there is a demand to improve the quality of professional training of graduates of higher education institutions, to educate a new generation of teachers, who integrate high education, spirituality, the ability to generate ideas, to think outside the box, to create, that is, to successfully realize oneself while performing professional duties.

It has been investigated that the development of creativity of future specialists in the educational process of pedagogical higher education institutions due to the lack of flexible plans, programs, textbooks, and the insufficient use of innovative technologies occurs spontaneously, does not encourage the students of education to professional creativity and reorients the components of the current educational system on the basis of modern concepts extremely slowly (the analysis of professional standard for the professions "Teacher of primary classes of a general secondary education institution", "Teacher of a general secondary education institution", "Teacher of primary education (with a diploma of junior specialist)", educational and professional program "Secondary education (Mathematics and informatics)" of the first level of higher education of education in the specialty 014 Secondary education (Mathematics) in the field of knowledge 01 Education / Pedagogy qualification: mathematics teacher; curricula for training bachelors; educational and work programs of educational components of the curriculum for training future teachers of mathematics).

At the same time, during the professional training of future teachers of mathematics, elements of the process of developing the creativity of future teachers are present, but the curricula lack disciplines aimed at developing the creativity of future teachers of mathematics.

In the future, we see the implementation of a system of purposeful development of the creativity of future teachers, which will have a positive impact on the process of training new generation pedagogical workers capable of performing professional duties in the conditions of the New Ukrainian School, distance and inclusive education, STEM education, etc.

Keywords: development of creativity, pedagogical university, educational and professional program, students of higher education, analysis, educational components.

Постановка проблеми

Процеси соціальних, економічних та політичних перетворень у нашій країні вимагають підготовки педагогічних працівників нового покоління, здатних виконувати професійні обов'язки в умовах Нової української школи, дистанційної та інклюзивної освіти, STEM-освіти тощо.

Тому актуальною сьогодні є вимога підвищення якості фахової підготовки випускників закладів вищої освіти, виховання педагогів нової генерації, в яких інтегровані високоосвіченість, духовність, здатність генерувати ідеї, нестандартно мислити, творити, тобто успішно реалізовувати себе під час виконання професійних обов'язків [3].

Це зумовлює потребу з'ясувати історико-педагогічні аспекти дослідження проблеми розвитку творчості особистості та сучасний стан фахової підготовки майбутніх учителів математики у вищій вітчизняній і зарубіжній школі, проаналізувати підходи до визначення феномену творчості в становленні особистості майбутніх учителів математики, дати власне визначення цього феномену та визначити його структуру.

Майбутній учитель математики повинен отримати фундаментальну математичну, методичну підготовку, що забезпечить йому професійну компетентність поза межами шкільного курсу математики, а також на кожному етапі навчання розвивати власну творчість і вчитися розвивати учнівську.

Виходячи з цього, констатуємо, що аналіз сучасного стану розвитку творчості майбутніх педагогів у закладах вищої освіти нашої держави сьогодні є актуальним і необхідним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вчені, методисти- математики, які мають значний доробок щодо рівня, умов і можливостей фахової підготовки майбутніх учителів математики у закладах вищої освіти країни, а також поліпшення рівня фахової підготовки здобувачів вищої освіти (В. Бевз, Г. Бевз, М. Бурда, Н. Віленкін, Б. Ерднієв, М. Жалдак, О. Жерновникова, М. Ігнатенко, А. Колмогоров, Т. Крилова, Н. Кугай, І. Новик, М. Левшин, Є. Лодатко, Г. Михалін, А. Мордкович, В. Моторіна, О. Скафа, О. Співаковський, Н. Тарасенкова, Ю. Триус, О. Чашечникова, М. Шкіль, М. Якубовська та багато ін.), уважають, що в системі фахової підготовки вчителя математики є три основні складові:

- змістова (оволодіння спеціальними математичними, психолого- педагогічними знаннями);

- технологічна (оволодіння прийомами та методами навчання математики);

- особистісна (наявність особистісних якостей, необхідних для фахівця зазначеної професії, у тому числі й високого рівня творчості, критичного мислення тощо).

Якість фундаментальної математичної підготовки майбутніх учителів математики, тобто змістова складова фахової підготовки, завжди перебуває в центрі уваги науково-педагогічного співтовариства.

Відомо, що через специфіку педагогічної освіти математична підготовка фахівців у педагогічних закладах вищої освіти повинна відрізнятися від відповідної підготовки в класичних і технічних університетах.

Водночас розвиток творчості майбутніх фахівців у освітньому процесі педагогічних ЗВО через відсутність гнучких планів, програм, підручників, недостатнє використання інноваційних технологій відбувається стихійно, не спонукає здобувачів освіти до професійної творчості та переорієнтовує компоненти чинної освітньої системи на засади сучасних концепцій вкрай повільно.

Мета статті - визначити сучасний стан розвитку творчості здобувачів вищої освіти в педагогічних університетах України за традиційних методик викладання дисциплін різних циклів.

Виклад основного матеріалу

Погоджуючись із думкою науковців і методистів про складові фахової підготовки майбутніх учителів математики, схарактеризуємо сучасний стан фахової підготовки бакалаврів у вищій школі та дослідимо стан розвитку творчості здобувачів вищої педагогічної освіти, що є важливим у межах нашого дослідження на прикладі таких педагогічних закладів вищої освіти: Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Бердянського державного педагогічного університету, Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, оскільки згадані заклади вищої освіти мають великий досвід підготовки вчителів математики, а також великі освітні й наукові здобутки в цьому напрямі.

Ураховуючи відсутність на сьогоднішній день стандарту вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта рівня освіти «бакалавр», проаналізуємо такі нормативні документи указаних закладів вищої освіти: професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» [2], освітньо-професійну програму «Середня освіта (Математика та інформатика)» першого рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (Математика) галузі знань 01 Освіта / Педагогіка кваліфікації: вчитель математики; навчальні плани підготовки бакалаврів; навчальні та робочі програми освітніх компонентів навчального плану підготовки майбутніх учителів математики.

Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)», має враховуватися у змісті освітньо-професійних програм за спеціальністю 014 Середня освіта, що реалізуються у вітчизняних закладах вищої освіти.

Мета професійної діяльності вчителя в зазначеному нормативному документі полягає в організації навчання та виховання учнів під час здобуття ними повної загальної середньої освіти шляхом формування у них ключових компетентностей і світогляду на основі загальнолюдських і національних цінностей, а також розвитку інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, необхідних для успішної самореалізації та продовження навчання [2].

Серед загальних компетентностей, вказаних Професійним стандартом зазначено ЗК.04: здатність до прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та ставлення до обов'язків, мотивування людей до досягнення спільної мети (лідерська компетентність) та ЗК.05: здатність до генерування нових ідей, виявлення та розв'язання проблем ініціативності та підприємливості (підприємницька компетентність), що є важливими здатностями в процесі розвитку творчості майбутніх учителів.

Аналіз переліку трудових функцій (професійних компетентностей, що входять до них) дозволив виокремити ті компетентності, розвиток яких певним чином залежить від розвитку творчості майбутніх учителів:

- А2.4 : здатність добирати і використовувати сучасні та ефективні методики і технології навчання, виховання і розвитку; А2.5 : здатність розвивати в учнів критичне мислення; А2.7 : здатність формувати ціннісні ставлення в учнів; А3.1: здатність орієнтуватися в освітньому просторі, критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності; А3.3 : здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі;

- Б3.1: здатність до суб'єкт-суб'єктної (рівноправної та особистісно зорієнтованої взаємодії) з учнями освітньому процесі; Б3.3: здатність працювати в команді із залученими фахівцями, асистентами вчителя для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами;

- В1.1: здатність створювати умови, що забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища; В3.1: здатність проєктувати осередки навчання, виховання і розвитку учнів;

- Г2.1: здатність організовувати процес навчання, виховання і розвитку учнів; Г3.3: здатність забезпечувати самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів;

- Д1.2: здатність використовувати інновації у професійній діяльності; Д1.3: здатність застосовувати різноманітні підходи до розв'язання проблем у педагогічній діяльності; Д3.1: здатність здійснювати моніторинг власної педагогічної діяльності і визначати індивідуальні професійні потреби [2].

Аналіз опису трудових функцій вчителя і професійних компетентностей вчителя відповідно до кваліфікаційних категорій педагогічних працівників дозволяє стверджувати, що зазначений Стандарт передбачає вчителя зі значним рівнем розвитку творчості, оскільки серед професійних компетентностей зазначено: володіння інноваційними методиками моделювання змісту, підтримка ініціативності й творчості в усіх учасників освітнього процесу, застосування інноваційних методів, форм, засобів навчання, застосування різноманітних методів наукового пізнання, розроблення навчальних програм на основі модельних навчальних програм (індивідуально та/або у складі творчих груп) тощо.

Схарактеризуємо детальніше аналіз освітньо-професійних програм перелічених вище закладів вищої освіти.

Так, ОПП підготовки майбутніх учителів математики Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка «Середня освіта (Математика та інформатика)» першого рівня вищої освіти за спеціальністю 014.04 Середня освіта (Математика) галузі знань 01 Освіта / Педагогіка розрахована на 4 роки навчання (240 кредитів ЄКТС), має на меті підготовку компетентного конкурентоздатного фахівця - вчителя математики й інформатики для основної школи (базового рівня), який володіє фундаментальною теоретичною базою фахових дисциплін, новітніми технологіями навчання та навичками їх практичного застосування, здатний до творчої педагогічної діяльності, безперервної самоосвіти та професійного самовдосконалення, орієнтована на набуття загальних і фахових компетентностей, у рамках яких можлива подальша успішна професійна діяльність та наукова кар'єра здобувача освіти. Програма вміщує 8 загальних компетентностей, спрямованих на: розвиток здатностей розробляти стратегії, організовувати професійну діяльність, опановувати етодологічні знання, здатностей самоосвіти, роботи в команді тощо; 11 фахових компетентностей (професійність, здатність, методична тощо); 24 програмні результати навчання (знання, уміння, комунікація, відповідальність тощо). Серед виокремлених компетентностей і ПРН - 3 компетентності пов'язані з розвитком творчості здобувачів освіти й 1 результат навчання, а також мета ОПП також спрямована на окреслений процес, що є важливим у контексті нашого дослідження.

ОПП підготовки майбутніх учителів математики Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Середня освіта (Математика. Інформатика)» розрахована на 3 роки 10 місяців навчання (240 кредитів ЄКТС), окремо в меті не зазначено розвиток творчості майбутніх педагогів, але серед перелічених 10 загальних компетентностей, 12 фахових і 27 результатів навчання - 3 компетентності й 2 результати навчання пов'язані з розвитком творчості майбутніх учителів математики.

Схожими за наборами загальних і фахових компетентностей, програмних результатів навчання є освітньо-професійні програми підготовки майбутніх учителів математики в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (Середня освіта (Математика)) й ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (Середня освіта (Математика та інформатика)).

Серед запропонованих 25 загальних, 12 фахових компетентностей і 22 програмних результатів навчання 4 компетентності й 2 результати навчання пов'язані з розвитком творчості майбутніх учителів математики, що є дуже позитивним у межах нашого дослідження.

Аналіз освітніх програм підготовки бакалаврів спеціальності 014 Середня освіта (Математика) Бердянського державного педагогічного університету - Середня освіта (Математика), Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» - Середня освіта (Математика. Інформатика), Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара - Середня освіта (Математика), показав наявність 3-6 компетентностей і по 1-2 ПРН, спрямованих на розвиток творчості здобувачів вищої освіти.

Зауважимо, що нормативні документи в різних закладах вищої освіти не є повністю ідентичними.

Так, спостерігаються незначні відмінності в освітньо-професійних програмах (у переліку компетентностей, програмних результатів навчання, освітніх компонентів тощо), навчальних планах (у кількості кредитів, відведених на окремі дисципліни, переліку дисциплін, що вивчаються здобувачами вищої освіти).

Це стосується як назв дисциплін, так і їх кількості. Інші нормативні документи тако ж різняться, оскільки їх зміст залежить від навчальних планів підготовки бакалаврів.

Однак виявлені розбіжності в нормативних документах різних закладів вищої освіти України, на наше переконання, принципово не впливають на системну фахову підготовку майбутніх учителів математики, в тому числі й на розвиток їхньої творчості.

Схарактеризуємо детальніше нормативні дисципліни циклу фахової підготовки [1], які мають потенціал для розвитку творчості, творчих здібностей, творчого мислення здобувачів освіти.

Дисципліна «Вища алгебра: алгебра і теорія чисел».

Мета викладання дисципліни «Алгебра і теорія чисел»: формування загальної алгебраїчної культури, необхідної майбутньому вчителю для глибокого розуміння як основних курсів математики базової школи, так і факультативних.

Завдання вивчення дисципліни: розвинути алгоритмічне, творче і логічне мислення; розвинути абстрактне логічне мислення, філософське мислення, яке досягається під час вивчення основних алгебраїчних структур; навчити здобувачів використовувати теорію конгруенцій для розв'язування задач з алгебри, досліджувати многочлени від однієї та кількох змінних; виробити вміння сформулювати реальну прикладну задачу і побудувати її математичну модель з використанням теорії конгруенцій або многочленів.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Алгебраїчні структури. 2. Конгруенції в кільці цілих чисел.

3. Теорія многочленів. 4. Алгебраїчне розширення полів.

Дисципліна «Вища математика: теорія ймовірностей та математична статистика».

Мета викладання дисципліни: навчити здобувача будувати імовірнісні математичні моделі тих явищ, у яких фактор випадковості відіграє істотну роль, досліджувати їх за допомогою стандартного апарату теорії ймовірності та математичної статистики.

Основні завдання вивчення дисципліни: розвинути алгоритмічне, творче і логічне мислення; формування базових знань з основ застосування ймовірнісно-статистичного апарату для розв'язування теоретичних і практичних задач.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Випадкові події та ймовірності. 2. Випадкові величини. 3. Елементи математичної статистики.

Дисципліна «Методика навчання: математики».

Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення здобувачів із формами, методами, засобами, підходами та особливостями процесу навчання математики в базовій школі, закріплення основ шкільного курсу математики 5-9 класів, визначення сутності наукового методу, навчання прийомів дослідження та творчого розв'язання математичних задач, що дає можливість підготувати здобувачів до майбутньої педагогічної діяльності в Новій українській школі.

Основні завдання вивчення дисципліни: систематизація та узагальнення основних тем курсу елементарної математики; забезпечення засвоєння здобувачами освіти основних закономірностей, принципів і методів навчання математики в базовій школі, засвоєння методів і прийомів підготовки вчителя до уроку математики в 5-9 класах, засвоєння методів і прийомів організації навчання математики, розвиток творчого, критичного, логічного мислення здобувачів-математиків.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Загальна методика навчання математики (І частина). 2. Загальна методика навчання математики (ІІ частина). 3. Загальна методика навчання математики (ІІІ частина). 4. Спеціальна методика навчання математики (І частина). 5. Спеціальна методика навчання математики (ІІ частина).

Дисципліна «Вища геометрія: аналітична геометрія».

Мета викладання дисципліни: оволодіння здобувачами освіти класичним векторним та координатним методами, теоретичними положеннями та основними застосуваннями аналітичної геометрії в різних задачах математики, їх використання в подальших курсах математики; сприяння розвитку логічного, аналітичного та творчого мислення здобувачів, що є необхідною умовою успішного вивчення та викладання математики.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Елементи векторної алгебри. 2. Аналітична геометрія на площині. 3. Аналітична геометрія в просторі. 4. Геометричні перетворення.

Дисципліна «Вища алгебра: лінійна алгебра».

Метою викладання дисципліни є: ознайомлення майбутніх педагогів із сучасними теоретичними положеннями і математичними методами лінійної алгебри та оволодіння ними.

Основні завдання: навчити здобувачів вибирати математичні методи лінійної алгебри для дослідження та розв'язування математичних задач; навчити самостійно використовувати і вивчати літературу з математичних дисциплін; розвиток алгоритмічного, логічного й творчого мислення; формування в здобувачів умінь формулювати реальну прикладну задачу і будувати її математичну модель.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР). 2. Лінійні векторні простори. 3. Лінійні оператори. 4. Квадратичні форми. Тензорна алгебра.

Дисципліна «Вища геометрія: основи геометрії».

Мета викладання дисципліни: вивчення основних ідей аксіоматичної побудови будь-якої формалізованої науки.

Основні завдання: розвинути алгоритмічне, логічне та творче мислення; показати побудову геометрії на аксіоматичній основі; виробити вміння аксіоматичного методу обґрунтування наукової геометричної системи; ознайомити з неевклідовими геометріями, зокрема: геометрією М. І. Лобачевського, сферичною геометрією та еліптичною геометрією Рімана.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Питання аксіоматики. 2. Неевклідові геометрії. 3. Теорія вимірювання геометричних величин.

Дисципліна «Вища математика: дискретна математика». Мета викладання дисципліни: ознайомлення та оволодіння здобувачами освіти сучасними методами дискретної математики, теоретичними положеннями та основними застосуваннями дискретної математики.

Основні завдання: формування і розвиток навичок свідомого розв'язування задач із комбінаторики, теорії множин та теорії графів; повторення і поглиблення знань із комбінаторики і теорії множин; формування і розвиток навичок виконання унарних і бінарних операцій над графами; підвищення інтересу до математики, розвиток алгоритмічного, творчого і логічного мислення.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Комбінаторика. 2. Теорія множин. 3. Теорія графів [1].

Аналіз освітньо-професійних програм зазначених закладів вищої освіти дозволив стверджувати, що викладання й навчання має переважно студентоцентрований, проблемно орієнтований характер. Крім того, широко вживаним є самонавчання, навчання через самостійну роботу, педагогічні практики тощо.

Усі випускники-бакалаври мають можливість продовжити навчання за програмою другого (магістерського) рівня вищої освіти. В усіх педагогічних закладах вищої освіти використовують такі види оцінювання навчальних досягнень майбутніх учителів математики: поточний, підсумковий, державна атестація.

Формами оцінювання є: виконання тестових завдань, контрольних, модульних робіт, індивідуальних дослідних завдань; проходження практики; складання екзаменів, заліків; складання комплексного кваліфікаційного іспиту з фахових дисциплін та/або захист кваліфікаційної бакалаврської роботи; апробація результатів досліджень на наукових конференціях; публікація результатів досліджень у наукових виданнях; мультимедійна презентація результатів дослідження тощо.

Серед нормативних форм державної атестації зафіксовано: захист кваліфікаційної бакалаврської роботи або складання двох кваліфікаційних екзаменів: математика і методика навчання математики; теорія та практика навчання і виховання.

Висновки

Аналіз професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» [2], освітньо-професійних програм «Середня освіта (Математика та інформатика)» першого рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (Математика) галузі знань 01 Освіта / Педагогіка кваліфікації: вчитель математики; навчальних планів підготовки бакалаврів; навчальних і робочих програм дисциплін, що забезпечують якість освітнього процесу педагогічних закладів вищої освіти, показав, що під час фахової підготовки майбутніх учителів математики елементи процесу розвитку творчості майбутніх педагогів наявні, але в навчальних планах відсутні дисципліни, спрямовані на розвиток творчості майбутніх учителів математики [4].

Як перспективу вбачаємо впровадження системи цілеспрямованого розвитку творчості майбутніх педагогів, яка здійснить позитивний вплив на процес підготовки педагогічних працівників нової генерації, здатних виконувати професійні обов'язки в умовах Нової української школи, дистанційної та інклюзивної освіти, STEM-освіти тощо.

Література:

1. Бурчак С. О., Качурик І. І., Кугай Н. В. та ін. Фізика та математика: фахова підготовка студентів педагогічних університетів: навчальний посібник. Суми: Ельдорадо, 2017. 464 с.

2. Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодщого спеціаліста)». Наказ Міністерства освіти і науки України № 2736 від 23. 12. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v2736915-20#Text

3. Сурмін Ю. П. Майстерня вченого : підруч. для науковця. Київ : Навч.-метод. центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2018. 302 с.

4. ІВ Ремзі, ВВ Аксьонов, ДС Калашник. ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА СТАН ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова.2022№85 2022. с 160-164

References:

1. Burchak S. O., Kachuryk I. I., Kuhai N. V. ta in. (2017) Fizyka ta matematyka: fakhova pidhotovka studentiv pedahohichnykh universytetiv: navchalnyi posibnyk. [Physics and mathematics: professional training of students of pedagogical universities]. Sumy: Eldorado. 464 p. [in Ukrainian].

2. (2020) Profesiinyi standart za profesiiamy «Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshchoho spetsialista)». Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy № 2736 vid 23. 12. 2020 r. [Professional standard for the professions "Teacher of primary classes of a general secondary education institution", "Teacher of a general secondary education institution", "Primary education teacher (with junior specialist diploma)". Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine No. 2736 of December 23, 2020]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text [in Ukrainian].

3. Surmin Yu. P. (2018) Maisternia vchenoho : pidruch. dlia naukovtsia. [Scientist's workshop]. Kyiv : Navch.-metod. tsentr «Konsortsium iz udoskonalennia menedzhment- osvity v Ukraini», 302 p. [in Ukrainian].

4. JV Яеш/і, VV Aks'onov, DS Kalashnik. VPLIV UIKRAI\S"IKOI NARODNOЇ FІZIChNOЇ KUL''TURI NA STAN ТЕІ^ОЇ ProGOTOVLENOSTI ZDOBUVAChFV VIShhOЇ OSVOT. Naukovij chasopis NPU ішєпі M. P. Dragomanova.2022№85 2022. s 160-164

Размещено на Allbest.ru