Психічні процеси як основа пізнавальної активності старших дошкільників

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський університет імені Бориса Грінченка

Психічні процеси як основа пізнавальної активності старших дошкільників

Оксана Кузіна

аспірант кафедри дошкільної освіти Факультету педагогічної освіти

Анотація

У статті розкрито особливості розвитку психічних процесів, які впливають на пізнавальну активність старших дошкільників. Всі психічні процеси дитини дошкільного віку - сприймання, пам'ять, мислення, воля, уява - мають свої особливості розвитку, зокрема вікові особливості. Вони розвиваються під керівництвом дорослого .У дітей старшого дошкільного віку здебільшого розвиток психічних процесів має стрибкоподібний вигляд: дитина накопичує досвід, знання, вміння, навички і потім одномоментно проявляє нові особистісні якості та відношення до світу. Так діти старшого дошкільного віку вдало керують своїми відчуттями, стає якіснішою діяльність аналізаторів: зорових, слухових, дотикових, температурних, нюхових, кінетичних, статичних. Пам'ять дошкільників, хоч має більше мимовільний характер, проте все більше набуває довільного характеру, що дозволяє дитині керувати відтворенням набутої інформації. Пам'ять старших дошкільників - це сукупність процесів та функцій, які розширюють їхні пізнавальні можливості . Увага і особливий інтерес до предмету, в цьому віці, постає одним із показників інтенсивності пізнавальної активності старшого дошкільника. Сприймання старшого дошкільника є ще не зовсім диференційованим. Проте, завдяки поєднанню з іншими психічними процесами, стає цілеспрямованим, що є критерієм пізнавальної активності. Емоційне ставлення до предмету , навіть при його відсутності, свідчить про наявність пізнавального інтересу, котрий є попереднім щаблем пізнавальної активності. Процеси мислення визначаються здатністю до інтелектуальної діяльності, формують допитливість дитини. Мовлення спонукає і стимулює розвиток усіх психічних процесів у старшому дошкільному віці. Вольові якості, та вміння їх використовувати: наполегливість, цілеспрямованість, є важливим показником пізнавальної активності старшого дошкільника

Доведено, що психічні процеси є мотивом пізнавальної активності дитини . Засвоєння дітьми інформації, поданої педагогом під час перебування дитини в закладі дошкільної освіти, в процесі якого формуються розумові дії, коли мислення, пам'ять, уява, увага, сприймання переходять до нових, якісніших форм. Розвиток психічних процесів взаємозалежний з рівнем пізнавальної активності.

Ключові слова: дошкільник, пізнавальна активність, психічні процеси, розвиток.

пізнавальний психічний уява увага

Oksana Kuzina

Postgraduate Student of the Department of Preschool Education Faculty, Pedagogical Education Borys Grinchenko Kyiv University

MENTAL PROCESSES AS THE BASIS OF THE COGNITIVE ACTIVITY OF SENIOR PRESCHOOL STUDENTS

Abstract

The article reveals the peculiarities of the development of mental processes that affect the cognitive activity of older preschoolers. All mental processes of a preschool child - perception, memory, thinking, will, imagination - have their own developmental features, in particular age-related ones. They develop under the guidance of an adult. In children of older preschool age, the development of mental processes has a leap-like nature: the child accumulates experience, knowledge, skills, and then at the same time discovers new personal qualities and attitude to the world. In this way, children of older preschool age successfully manage their senses, the activity of analyzers: visual, auditory, tactile, temperature, olfactory, kinetic, static becomes more qualitative. Although the memory of preschoolers is more involuntary, it increasingly acquires an arbitrary character, which allows the child to control the reproduction of acquired information. The memory of older preschoolers is a set of processes and functions that expand their cognitive abilities. Attention and special interest in the subject at this age is one of the indicators of the intensity of cognitive activity of an older preschooler. The perception of an older preschooler is not yet completely differentiated. However, thanks to the combination with other mental processes, it becomes purposeful, which is a criterion of cognitive activity. An emotional attitude to the subject, even in its absence, indicates the presence of cognitive interest, which is a preliminary stage of cognitive activity. Thinking processes are determined by the ability to intellectual activity, form the child's curiosity. Speech encourages and stimulates the development of all mental processes in older preschool age. An important indicator of the cognitive activity of an older preschooler is volitional qualities and the ability to use them: persistence, purposefulness.

It has been proven that mental processes are the motive of a child's cognitive activity. Children's assimilation of information provided by the teacher during the child's stay in a preschool educational institution, in the process of which mental actions are formed, when thinking, memory, imagination, attention, perception are transformed into new, higher-quality forms. The development of mental processes is interdependent with the level of cognitive activity.

Keywords: preschooler, cognitive activity, mental processes, development.

Постановка проблеми. Заклад дошкільної освіти, як найперша ланка неперервної освіти, втілює положення Закону України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти [1;2] у формуванні особистості, підготовці дітей до подальшого якісного засвоєння знань, умінь та навичок на етапі шкільного навчання. Врахування інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку, їхніх потреб та інтересів, розвиток психічних процесів зокрема, має фундаментальне значення у становленні повноцінної особистості. Стрижневою основою майбутнього якісного навчання є сформованість пізнавальної активності старшого дошкільника.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про значення пізнавальної активності у дітей дошкільного віку наголошується у роботах дослідників: А. Богуш, О. Брежнєвої, С. Козачук, С. Ладивір, М. Марусинець, Т. Піроженко, Т. Ткачук та ін., психологічний зміст пізнавальної активності (С. Максименко, О. Кононко, В. Кузьменко, С. Ладивір, Т. Піроженко та ін.). У своїх працях дослідники доводять, що пізнавальна активність характеризується відношенням дошкільників до діяльності, її інтенсивності, вмінням знаходити різні способи досягнення результату, спрямованістю на практичне використання отриманих знань у своєму повсякденні.

Мета статті. Обгрунтувати вплив психічних процесів на пізнавальну активність старших дошкільників

Виклад основного матеріалу. Пізнавальна активність старших дошкільників розглядається науковцями (Л. Виготський, Д.Ельконін, С. Ладивір, Г. Стадник, І. Товкач, Т. Ткачук)[3;4;5] у різних іпостасях, як от :

якісна ознака діяльності дошкільника, властивість особистості, стан її готовності до пізнавальної діяльності ініціативна діяльність зумовлена необхідністю розв'язання пізнавальних завдань потреба у нових знаннях та їх цілеспрямований пошук, який здійснюється у зовнішньому (план дій) і у внутрішньому (мислительному) плані.

Пізнавальна активність визначається як виборча пізнавальна спрямованість дитини на предмети і явища, як складне психологічне утворення, яке відображує єдність пізнавальної, емоційної і вольової сфери дитини. [6]. Іншими словами основі пізнавальної активності є розвинуті і сформовані психологічні процеси: сприймання, пам'ять, мислення, увага, уява, мовлення, воля дитини. Всі процеси з'являються у дитини поступово і розвиток їх є нерівномірним, залежить від багатьох факторів. Важливо збагачувати і розширювати можливості дитини починаючи з наймолодшого віку, адже реалізація всіх можливостей на кожному етапі забезпечує новоутворення і перехід до нової стадії розвитку. Найбільш якісні зміни в розвитку пізнавальних процесів відбуваються в старшому дошкільному віці, спостерігається підвищення вираженості та їх інтенсивності.

Розвиток усіх психічних процесів є взаємопов'язаним та підпорядкованим. Рушійною силою новоутворень є суперечності у внутрішньому світі дитини - надбання досвіду породжує потреби, які спонукають до оволодіння новими знаннями. Починається з формування найпростіших його елементів і в подальшому вони ускладнюються та інтегруються, тобто від чуттєвого до раціонального рівня.

Відчуття є умовою психічного розвитку дошкільника та основою пізнавальної активності. Цей психічний процес виникає у дітей з народження. До старшого дошкільного віку, розвиваючись з допомогою педагогів, діяльність аналізаторів стає якіснішою, тобто зоровими, слуховими, дотиковими, температурними, нюховими, кінетичними, статичними аналізаторами дошкільник вміє користуватися в повній мірі. При використанні зв'язків між аналізаторами, коли обстежується предмет (дотиковий, зоровий) у дошкільника формуються пізнавальні дії, що є умовою психічного розвитку. У старших дошкільників здобутком є перцептивна діяльність, що вже характеризується послідовністю та опосередкованістю. [7]. В цьому періоді до відчуттів добавляється мислення і у старших дошкільників формується сприйняття.

Сприймання дітей дошкільного віку - це складний процес засвоєння сенсорних еталонів (форми, кольору, часу, простору, тощо) і способами їх використання. У старшого дошкільника сприймання є вже достатньо розвиненим, проте не в повній мірі є диференційованим. Ще не зовсім вміють планомірно робити аналіз того що сприймають, виокремлювати істотне, головне. У цьому віці є переважно притаманним емоційність сприймання [8]. Під час освітнього процесу, під керівництвом педагога у дитини формується збільшення обсягу сприйнятих об'єктів, свідомого їх запам'ятовування, формується спостережливість. Якісні зміни у цьому періоді підкреслюють перетворення у самій структурі сприймання дитини. На цьому етапі поступово доєднуються більш складніші психічні процеси (мислення, пам'ять, уява), перцептивні дії стають досить усвідомленими: виділяє найбільш характерні ознаки предмету, впізнає об'єкт, тобто відносить його до певної категорії. Дедалі більшу роль починає відігравати слово, як засіб аналізу й узагальнення змісту, що сприймається [9; 150-152]. На шостому році життя дитини сприймання із зовнішніх проявів переходять у внутрішній план. У процесі розвитку сприймання старшого дошкільника стає цілеспрямованим, характеризується емоційністю, яскравістю, вибірковістю, цілісністю. Результатом сприймання стає його пізнавальна направленість.

Сприймання шестирічної дитини тісно взаємопов'язане з її пам 'яттю, ще одного важливого психічного процесу. У старших дошкільників важливо розвивати всі види пам'яті (образна, рухова, емоційна, словесно-логічна), адже кожен вид пам'яті є умовою виникнення наступного. Джерелом мимовільної пам'яті дітей дошкільного віку є пізнавальний інтерес,тобто запам'ятовуються нові, незвичайні, яскраві події, які пов'язані з інтересами, є значущими для них. У старших дошкільників зростають можливості свідомого управління пам'яттю, адже добавляється вольове зусилля. Педагоги спрямовують їхні зусилля на свідоме навчання спеціальних прийомів запам'ятовування, збереження, відтворення, тренують їхню пам'ять у діяльності. Цьому сприяє весь освітній процес, та спеціальні заняття: малювання, ліплення, конструювання, дидактичні ігри, розучування віршів, тощо. У цьому віці дитини пам'ять продовжує розвиватись, перш за все у напрямку посилення її довільності, збільшується кількість різновидів пам'яті: рухова, мнемічна та ін.. Особливістю пам'яті в старшому дошкільному віці є те, що пам'ять дітей досить пластична, вони швидко і легко можуть запам'ятати матеріал. Пам'ять старших дошкільників набуває якісних особливостей, найголовнішою є довільність запам'ятовування і відповідно відтворення отриманої інформації (у будь якому вигляді). Для довільного відтворення основою є мимовільна пам'ять, тобто дитина повинна мати багато інформації якою буде користуватись, та відповідно згадувати. У старшому дошкільному віці для кожної дитини є притаманні індивідуальні якості процесів пам'яті: швидкість і точність запам'ятовування, точність і тривалість збереження та точність і швидкість відтворення освітнього матеріалу. Розвиток розумової діяльності старших дошкільників, під впливом педагога, дозволяє формувати логічну пам'ять, що ґрунтується на осмисленні матеріалу. Логічна пам'ять є головним здобутком дитини дошкільного віку, основою успішного майбутнього навчання в школі.

У дітей старшого дошкільного віку продовжує формуватись та розвиватись увага та всі необхідні її якості (широта, довільність, стійкість, яскравість, оригінальність), при умові систематичного впливу з боку дорослих [10]. У ході пізнавальної діяльності у взаємовідносинах з пізнавальними процесами (сприймання, пам'ять, мислення) роль уяви не зменшується. Уява старшого дошкільника спирається на свій попередній досвід, який в процесі сприйняття наповнений певними поняттями про предмети, явища і зв'язок між ними. У дітей з'являються нові образи і діти переходять на вищий рівень - від простого довільного комбінування переходять до логічно обґрунтованої побудови нових образів, що відображається в інших видах діяльності, окрім ігрової. Старші дошкільники у своїй діяльності вже розрізняють уяву і реальність, тобто можна підкреслити наявність мимовільної і довільної уяви. Зростають прояви творчої уяви, що є показником пізнавальної сфери дитини і вагомим чинником якісного формування особистості. Роль уяви зростає, коли старший дошкільник звертається до неї як до свого «інструмента» і використовує її як засіб творчості. Дорослим слід скеровувати цей розвиток уяви на формування пізнавальної активності та саморозвиток, використовуючи інформацію, матеріал, завдання, що виходять за рамки досвіду дитини цього віку, задіюючи процес мислення.

Процес мислення належить до абстрактного рівня пізнання. У дитини старшого дошкільного віку, під час освітнього процесу мислення теж зазнає якісних змін: відбувається перехід від пізнання зовнішньої сторони до пізнання сутності: від з'ясування простих зв'язків і відношень дошкільники поступово переходять до пізнання і розуміння значно складніших, прихованих залежностей, що дозволяє будувати елементи умовисновків. Виходячи з пізнавальної потреби і практично діючи з предметами довкілля, дитина виявляє їх нові властивості, встановлює невідомі раніше відношення між ними, тобто мислить діючи. Відбувається перехід від наочно - дійового до наочно - образного (теоретичного) мислення. Старший дошкільник здатен виражати власні судження, міркування. Розвивається аналітичне мислення: від практичного-дієвого до образно-мовного: коли окрім якось частини предмету розглядаються усі частини та властивості явища, процесу, вчинків людей чи предмету, що пізнається. Проте синтез для старших дошкільників залишається важкодоступним мислительним процесом. Його формування і розвиток значною мірою залежить від цілеспрямованого впливу дорослих, які завдання, як часто даються установки на вирішення завдань: порівняння, зіставлення, виокремлення ознак подібності і відмінності. Рівень розвитку мислення дитини шостого року життя характеризується її спроможністю до інтелектуальної діяльності, використовуючи різні форми мислення (думка, поняття, міркування). Вміння дітьми проводити мислительні операції - аналізу і синтезу (групування, класифікація, узагальнення) дозволить старшим дошкільникам використовувати ці результати в нових пізнавальних і практичних ситуаціях. Процеси мислення дитини породжують формування допитливості, що є підґрунтям пізнавальної активності дошкільника.

Одним із психічних процесів, який відіграє значну роль у формуванні пізнавальної активності належить увазі. Увага дозує і фільтрує інформацію навколишнього світу, зосереджуючись на найбільш значущій для життєдіяльності дошкільника. Довільна увага дитини на початку старшого дошкільного віку є ще не розвиненою в повній мірі. Домінує увага мимовільна (яскраві, нові об'єкти) через слабкість гальмівних процесів. Під час освітнього процесу, під керівництвом педагога у цьому віці відбуваються якісні зміни в увазі: з мимовільної формується довільна увага. Зростає обсяг і стійкість уваги, цьому сприяє значущість матеріалу поданого дорослим, інтерес до змісту і його доступність. Довільна увага є неодмінною умовою успішної зовнішньої і внутрішньої діяльності, що призводить до якісного результату, засвоєння досвіду. Самостійність старшого дошкільника зумовлює збільшення об'єму та контрольованість уваги, що розширює можливості пізнавальної діяльності.

Пізнавальні процеси дитини, саме у старшому дошкільному віці - сприймання, мислення, пам'ять, увага, уява - розвиваються за безпосереднього впливу мовлення, яке стимулює і поглиблює їхній розвиток. [11]. У старшому дошкільному віці дитина за допомогою мовлення отримує нову інформацію, оволодіває поняттями, здійснює класифікації, робить висновки, аналізує явища навколишньої дійсності. Мовлення старшого дошкільника, завдяки зв'язку з мисленням, є важливим засобом планування і регулювання її практичної поведінки. У спільній діяльності у старших дошкільників виробляються загальномовленнєві навички: культура слухання, запитування, висловлювання, обґрунтування, доведення, налагодження спілкування. Мовлення допомагає дитині розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати. Мовні надбання спонукають зрушення в розвитку основних пізнавальних процесів: відчуття, пам'яті і сприймання.

Одним із показників пізнавальної активності старших дошкільників є вольовий компонент. Вольові якості є основою формування мотиваційної системи. Проте, психічний розвиток дітей старшого дошкільного віку є не у всіх однаковий, відповідно і вольові якості притаманні у різній мірі, тобто не кожну діяльність чи дії старшого дошкільника можна назвати вольовими: є дії мимовільні, які мають імпульсивний характер, без чіткого плану, та довільні дії, з наявністю плану та усвідомленого характеру. Особливостями вольових якостей дитини старшого дошкільного віку є вміння робити вольові зусилля: при виконанні найпростіших трудових доручень, коли дитина робить щось для себе і для інших, долаючи при цьому певні труднощі; в колективних іграх, коли доводиться підкорятися колективу, адже дотримання правил гри потребує від дитини вольових зусиль, бажання взаємодіяти з іншими, не піддаватися негативним емоціям, стримувати безпосередні спонукання, радіти перемогам. При докладанні вольових зусиль, при постійному повторенні перетворюються на вольові якості особистості: самостійність, наполегливість, цілеспрямованість, витримка та самовладання. Семі ці якості визначають рівень пізнавальної активності старшого дошкільника.

Важливим показником пізнавальної активності старшого дошкільника, її базовим компонентом є емоційний, як прояв пізнавального ставлення до навколишнього, вміння дивуватися, захоплюватися. Дитина старшого дошкільного віку вміє керувати своїми емоціями у відповідності до вимог дорослого і до засвоєних норм поведінки, тож вчиться стримувати і прояв емоцій, зокрема негативних. Існує залежність між емоційним рівнем і успішною пізнавальною діяльністю. Емоції спонукають старшого дошкільника до діяльності, адже помітно впливають на пізнавальні процеси дитини. Емоційно забарвлену інформацію дошкільник краще осмислює, запам'ятовує, використовує. Емоційне ставленні до предмета (подив, нерозуміння, заклопотаність) є одним з показників пізнавальної активності [12]. Відмінною особливістю старших дошкільників є виразніше виявлення вищих почуттів - естетичних, інтелектуальних, моральних. Завдяки емоціям пізнавальна діяльність старшого дошкільника набуває для неї самоцінного характеру. Помітною особливістю інтелектуальних емоцій є їхній стимульний вплив на пізнавальну діяльність дитини.

Розвиток усіх пізнавальних (психічних) процесів є основою для формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку. Головне завдання вихователя створити умови для формування пізнавальної активності, а саме: розвиток мотивів, формування знань, умінь та емоційно - позитивного фону у закладі дошкільної освіти.

Висновки

Вихователі закладів дошкільної освіти провадять освітню діяльність згідно вікових можливостей психофізичного розвитку дитини, використовуючи особистісно-орієнтований підхід. Процес виховання відбувається нелінійно, тобто спочатку йде процес накопичення якісних змін вихованця. Часто це залишається невидимим для вихователя, якому здається, що дитина не сприймає виховні впливи, не відгукується на них. Однак розвиток відбувається стрибкоподібно: кількість змін, досягнувши певної концентрації, несподівано дає серйозне якісне прирощення, коли вихованець "раптом" проявляє нові особистісні якості і відносини. У старшому дошкільному віці всі психічні процеси зазнають якісних змін: від чуттєвого до раціонального рівня.

Дорослі, зважаючи на особливості розвитку психічних процесів, повинні направити процес пізнання на змістовне впорядкування інформації, встановлення осмислених взаємозв'язків (причинно-наслідкових) нашого світу, подальше формування позитивного ставлення до світу. Змістовне упорядкування - це диференціація накопичених і одержуваних відомостей про світ за пізнавальними блоками, кожен з яких орієнтований на якусь галузь знань (історична, географічна, природнича та ін.

Психічні процеси виступають внутрішнім джерелом, основою пізнавальної активності дитини. Подальші наші розвідки будуть спрямовані на з'ясування впливу зовнішніх факторів на формування пізнавальної активності старших дошкільників.

Література

Закон України «Про дошкільну освіту) URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2628-14#Text (дата звернення: 10.10.2022)

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (Державний стандарт дошкільноїосвіти) нова редакція (2021). Наказ МОН No 33 від 12.01.2021 року. URL: https://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/79142/

Ельконін Д. Б. Пізнавальна активність дітей старшого дошкільного віку/ Під ред.

B. B. Давидова, В. П. Зінченко. - К. -. - С. 56-61.

Товкач І.Є. Формування пізнавальної активності старшого дошкільника у ході мовленнєвих занять / І.Є. Товкач // Педагогіка і психологія сьогодення: теорія і практика: Збірник наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції: (21-22 лютого 2014 р., м. Одеса). Одеса: ГО «Південна фундація педагогіки», 2014. - 116 с. - С. 1-47

Ткачук Т.А. Розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку у спілкуванні з вихователем : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. Київ, 2004. 23 с.

Брежнєва О.Г. Формування пізнавальної активності у старших дошкільників / О.Г. Брежнєва // Дошкільне виховання. - 2015. - № 2. - С. 12-14.

Інновації в початковій освіті: досвід, виклики сьогодення, перспективи. Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2022. Ч. 2. 37 с.

Шепіліна Р.Д. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку. //Дошкільне виховання. 2018. No 4. С. 17-18

Гуріна З.В. Проблема розвитку уяви дошкільника у психолого-педагогічних дослідженнях «Молодий вчений» * № 6 (33) * червень, 2016 р.

Моляко В. А. Психологические проблемы творческой одаренности. - К.: Знание Украины,1995. - 52 с.

Выготский Л. С. Детская психология // Собр. соч.: в 6-и т. - М., 1984. - Т. 4. - С. 244-268.

Ладивір С. Пізнавальна активність старших дошкільнят: індивідуальні особливості. Дошкільне виховання. 2006. № 11. С. 3-6.

References

Zakon Ukra'ini “Pro doshkd'nu osyatu” [The Law of Ukraine "On preschool education")]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628- 14#Text [in Ukrainian].

Nakaz MON “Bazovij komponent dosh^no^.' osvHi v икгаїпі (Derzhavnij standart dosh^no^-osy^i) nova redakcija” [Order of the Ministry of Education and Culture “Basic component of preschool education in Ukraine (State standard of preschool education) new edition (2021)”]. (2021). osvita.ua Retrieved from https://osvita.ua/legislation/doshkilna-osvita/79142/ [in Ukrainian].

El'konin, D. B. Piznaval'na aktivnist' ditej starshogo doshkil'nogo viku [Cognitive activity of older preschool children]. K. [in Ukrainian].

Tovkach, І.Є. (2014). Formuvannja piznaval'noi aktivnosti starshogo doshkil'nika u hodi movlennevih zanjat' [Formation of the cognitive activity of an older preschooler during speech classes]. Pedagogika i psihologija s'ogodennja: teorija i praktika - Pedagogy and psychology today: theory and practice. 1-47 [in Ukrainian].

Tkachuk ,T.A. (2004). Rozvitok piznaval'noi aktivnosti ditej doshkil'nogo viku u spilkuvanni z vihovatelem [Development of cognitive activity of preschool children in communication with the teacher]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiiv: Nac. ped. un-t imeni M.P. Dragomanova [in Ukrainian].

Brezhneva, O.G. (2015). Formuvannja piznaval'noi aktivnosti u starshih doshkil'nikiv [Formation of cognitive activity in older preschoolers]. Doshkil'ne vihovannja - Preschool education, 2, 12-14 [in Ukrainian].

Іnnovaciї v pochatkovij osviti: dosvid, vikliki s'ogodennja, perspektivi [Innovations in primary education: experience, current challenges, prospects]. Harkiv : HNPU imeni G. S. Skovorodi [in Ukrainian].

Shepilina, R.D. (2018). Osoblivosti rozvitku ditej 6-7-richnogo viku [Peculiarities of the development of 6-7-year-old children]. Doshkil'ne vihovannja - Preschool education, 4, 17-18 [in Ukrainian].

Gurina, Z.V. (2016). Problema rozvitku ujavi doshkil'nika u psihologo-pedagogichnih doslidzhennjah [The problem of preschooler's imagination development in psychological and pedagogical research]. «Molodij vchenij» - "Young Scientist", 6 (33) cherven' [in Ukrainian].

Moljako, V. A. (1995). Psihologicheskie problemy tvorcheskoj odarennosti [Psychological problems of creative giftedness]. K.: Znanie Ukrainy [in Russian].

Vygotskij, L. S. (1984). Detskajapsihologija[Children's psychology]. (vol. 1-6). 4 [in Russian].

Ladivir, S. (2006). Piznaval'na aktivnist' starshih doshkil'njat: individual'ni osoblivosti [Cognitive activity of older preschoolers: individual features]. Doshkil'ne vihovannja - Preschool education, 11, 3-6. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru