Освітнє середовище педагогічного коледжу: складові ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Освітнє середовище педагогічного коледжу: складові ефективності

Подуфалова Катерина Юріївна аспірант кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, викладач англійської мови КЗ «Балтський педагогічний фаховий коледж»

Анотація

У статті здійснено аналітичний огляд різноманітних вітчизняних і зарубіжних підходів до визначення поняття «освітнє середовище» і виокремлення його складових та функцій. Освітнє середовище найчастіше визначається як багаторівнева система умов, чинників і можливостей, різного роду ресурсів (фізичних, матеріальних, етичних, кадрових), яка забезпечує оптимальні параметри освітньої діяльності певного освітнього суб'єкта в усіх аспектах -- цільовому, змістовому, процесуальному, результативному.

Систематизовані погляди науковців щодо основних компонентів середовища закладу вищої освіти. Ними визначені: фізичні простори, підходи до викладання та навчання, цінності та етика, що підтримують навчання (академічні свободи і академічна доброчесність, професійні цінності), використовувані технології та місця контекстуального навчання за межами кампуса. Впливаючи на ці фактори і ресурси, змінюючи та збагачуючи їх, ми можемо здійснювати опосередкований вплив на всі складові освітнього процесу, у тому числі і на його результат - випускника-фахівця. Значну роль у формуванні унікального освітнього середовища закладу освіти відіграють соціально-культурні складові - дух, цінності, традиції, лідерство. В умовах поширення дистанційних форматів навчання конструювання освітнього середовища закладу фахової передвищої освіти, яким є педагогічний коледж, має базуватися на принципах доступності навчання, інтерактивності, гнучкості, створення єдиного інформаційного простору з можливостями візуалізації навчальних матеріалів, оперативного і системного контролю за результатами навчальних досягнень і адекватного моніторингу знань здобувачів освіти.

В освітньому середовищі сучасного педагогічного коледжу провідними стають не трансляція знань і формування умінь і навиків під керівництвом викладача, домінує взаємодія здобувачів освіти - суб'єктів освітнього процесу - під супроводом педагога - із навчальним матеріалом і між собою з паралельним розвитком у майбутніх фахівців аналітичних здібностей, критичного мислення, досвіду ефективної комунікації, формування професійної етики і цінностей. Ознаками якісного освітнього середовища педагогічного коледжу нами визначено: організацію продуктивного для навчальної взаємодії простору, що включає і аудиторні заняття, і онлайн- навчання; дотримання принципів академічної доброчесності; демонстрація зразків відповідальної етичної поведінки викладачами коледжу; розробка і впровадження нових методів і форм навчання, орієнтованих на взаємодію здобувачів освіти, на формування професійних цінностей і етики.

Ключові слова: заклад освіти, педагогічний коледж, майбутні фахівці, професійна етика, цінності, відповідальність, аудиторні заняття, онлайн- навчання, академічна доброчесність.

Podufalova Kateryna Yuryivna Graduate student of the Pedagogy Department, Vocational Education and Management of Educational Institutions, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynsky State Pedagogical University, teacher of English at Municipal establishment "Balta pedagogical professional college"

EDUCATIONAL ENVIRONMENT IN THE PEDAGOGICAL COLLEGE: THE COMPONENTS OF ITS EFFECTIVENESS

Abstract. The article provides analytical review of different domestic and foreign approaches to defining the concept of «educational environment» and identifying its components and functions. Educational environment is often defined as a multi-level system of conditions, factors and opportunities, various types of resources (physical, material, ethical, and personnel), which provides optimal parameters of the educational activity of a certain educational subject in all aspects - target, content, procedural, effective. By influencing these factors and resources, in the process of changing and enriching them, we can influence all the components of the educational process indirectly, including its result - a specialist graduate. Socio-cultural components (spirit, values, traditions, leadership) play a significant role in the unique educational environment formation of the educational institution. In the conditions of distance learning format's spread, the construction of the educational environment of the professional preliminary education institution, which is a pedagogical college, should be based on the following principles: learning accessibility, interactivity, flexibility, single education space creation with the ability to visualize educational materials, operational and systematic control over the educational achievements' results and adequate monitoring of education seekers' knowledge.

The transmission of knowledge and the formation of skills and abilities under the teacher's guidance are not considered to be the leading ones in the modern pedagogical college's educational environment, students' interaction - the participants of the educational process - under the teacher's guidance - with the educational material and with each other with the parallel development of analytical abilities of future specialists', their critical thinking, experience effective communication's experience, skills of successful social interaction, formation of professional ethics and values. In the process of our research we have identified the following signs of an effective educational environment: productive space for educational interaction organization, which includes both offline and online classes; compliance with the academic integrity principles; demonstration of responsible ethical behavior examples by college teachers; development and implementation of new forms and methods of education, focused on the interaction of education seekers, on the formation of their professional values and ethics.

Keywords: educational establishment, pedagogical college, future specialists, professional ethics, values, responsibility, offline classes, online classes, academic integrity.

Постановка проблеми

Розвиток суспільства та держави безпосередньо пов'язаний з ефективністю системи освіти та якістю освітніх послуг, адже освіта - це процес створення та розвитку людського капіталу, інтелектуальних суспільних еліт, цивілізаційних здобутків. Своєю чергою якість освіти будь-якого рівня і типу залежить від низки факторів, одним з яких сьогодні виступає фактор освітнього середовища.

Актуалізація проблеми середовищного підходу нині пов'язана з пошуком ефективних освітніх практик як для закладу загальної середньої освіти, так і для вищої професійної. Середовище, яке оточує людину, стає одним з об'єктивних та вирішальних факторів її становлення та розвитку. Теоретик біхевіоризму Б. Скіннер стверджував, що науковими методами можна осягнути всю поведінку людини, оскільки вона об'єктивно зумовлена довколишнім середовищем, і зусилля вчених мають бути спрямовані на встановлення факторів середовища, що визначають та контролюють цю поведінку. Технологія управління поведінкою особистості, на думку Б. Скіннера, полягає в «правильному» управлінні середовищем [25]. Звісно, з висоти поглядів нашого часу можна доволі критично поставитися до цього твердження, але залишається незаперечним той факт, що завдяки підкріпленню/непідкріпленню впливу середовища поведінка людини зазнає певних трансформацій і модифікацій. Для педагогічної науки є актуальним не тільки вивчення реального соціального та культурного середовища, під вплив якого підпадає людина, а й виникає необхідність у розробці наукових підстав для проектування та реалізації середовища з певними характеристиками, прямий та опосередкований вплив яких на особистість, що формується, буде сприятливим і позитивним. Тобто сприйняття середовища як умови трансформується на розуміння його як фактора, ресурсу навчання, виховання та розвитку особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню потенціалу освітнього середовища закладу вищої освіти присвячені роботи М. Братко, О. Горчакової, К. Приходченко, О. Семенова, О. Ярошинської та ін. Поліаспектність поняття «освітнє середовище» призводить до появи різних ракурсів його наукового аналізу: воно розглядається і як елемент освітнього процесу, і як фактор розвитку особистості, і як засіб професійної підготовки майбутніх фахівців, і як джерело механізмів управління закладом освіти [1-5].

На окрему увагу заслуговують наукові підходи зарубіжних дослідників освітнього середовища, які виокремлюють у його структурі компоненти, безпосередньо чи опосередковано пов'язані з психічним, фізичним, морально- етичним розвитком здобувачів освіти і педагогів. Так, учені Університету Осло Айад Абуалраб, Беріт Карсес, Берн Стенсейкер, створюючи базу наукових джерел для дослідження феномену освітнього середовища та реалізації середовищного підходу, послуговуючись можливостями пошукової системи Google Scholar, виявили понад 80 англомовних публікацій на цю тему. Зауважимо, що дослідники обмежили пошук винятково такими параметрами: «освітнє середовище» (learning environment) та сфера застосування - вища освіта (higher education) [6]. Такий широкий перелік наукових джерел підтверджує активний інтерес науковців до створення та ефективної реалізації професійно орієнтованого освітнього середовища у закладі вищої чи фахової передвищої освіти та спонукає до його детального вивчення у структурному, функціональному, змістовному вимірі. Завдяки специфіці феномену середовища його вивчення має міждисциплінарний характер. Дефініція поняття «середовище», розуміння його феноменальних особливостей залежить від теоретичних позицій конкретної науки, конкретного дослідника.

В умовах дистанційної освіти і онлайн-навчання недостатньо реалізується потенціал середовищного підходу у вищій освіті. Тому сьогодні є надзвичайно актуальним виявлення тих складових середовища, які мають суттєвий вплив на здобувачів освіти, розвиток їхнього досвіду, компететностей, професійно важливих якостей. Визначення цих елементів дозволить розробити ефективні механізми впливу середовища закладу освіти на майбутніх фахівців. Отже, середовищний підхід може стати дієвою технологією опосередкованого управління процесом освіти та розвитку особистості на всіх етапах професійної підготовки в закладі вищої чи фахової передвищої освіти (коледж).

Мета статті - на основі узагальнення і систематизації наукових підходів до розуміння сутності феномену освітнього середовища закладу вищої освіти визначити чинники конструювання ефективного освітнього середовища педагогічного коледжу.

Виклад основного матеріалу

У широкому значенні під середовищем розуміють оточення, що складається із сукупності природних, матеріальних, соціальних факторів, які безпосередньо чи опосередковано впливають на людину.

Науковиця М. Братко, аналізуючи різноаспектні потрактування поняття «освітнє середовище», доходить висновку, що «під освітнім середовищем розуміють багаторівневу систему умов/обставин/чинників/можливостей, яка забезпечує оптимальні параметри освітньої діяльності певного освітнього суб'єкта в усіх аспектах -- цільовому, змістовому, процесуальному, результативному, ресурсному». Авторка стверджує, що освітнє середовище варто розглядати як «загальний, сукупний, об'єднаний, інтегральний, цілісний чинник розвитку і становлення особистості, що відіграє значну роль у модифікації її поведінки, впливає на розвиток і формування здібностей, потреб, інтересів, свідомості» [1, с. 16].

Англійський дослідник середовища та його впливу на людину Н. Теймур у своїй монографічній роботі наводить понад 40 визначень поняття середовища [26]. Узагальнюючи зміст цих визначень, учений виокремлює концептуальні ідеї щодо змісту досліджуваного поняття: середовище створюється самою людиною, тому, «ми і є середовище»; середовище - це те, що нас оточує, все те, що «не ми»; умови, що впливають на нас (біологічне розуміння сутності феномена середовища); середовище - це певне співвідношення між нами та оточенням; з одного боку - це фізичні факти, з іншого - система людського досвіду; середовище - це відкрита система [26].

Маннінен зі своїми колегами визначає освітнє середовище, використовуючи п'ять різних точок зору, які можна застосувати для аналізу різних елементів середовища: фізичні простори, підходи до викладання та навчання, цінності та етика, що підтримують навчання (академічні свободи і академічна доброчесність, професійні цінності), використовувані технології та місця контекстуального навчання за межами кампуса (наприклад, стажування та відрядження) [19]. Редкліфф визначає середовище навчання, використовуючи структуру «Педагогіка-Космос-Технологія» для проєктування та оцінки таких середовищ. Ця структура наголошує на зв'язку між різними корисними елементами середовища навчання, включаючи його неформальні складові - тренінги, стажування, онлайн-навчання (МООС) [23]. Згідно з думкою колективу дослідників, очолюваного Беккерсом, неформальне навчальне середовище важливе за підтримки окремих осіб та невеликих груп на користь соціальної чи індивідуальної навчальної діяльності як у реальному, так і у віртуальному світі [10-11]. Це вказує на важливість створення умов для навчання за межами приміщень для семінарів та лекцій. освітнє середовище педагогічний коледж

Як бачимо, дослідники здебільшого розглядають освітнє середовище як сукупність факторів і ресурсів - матеріальних, просторових, предметних, соціальних, особистісних, які взаємодіють між собою, впливають один на одного, організовують середовище. Впливаючи на ці фактори і ресурси, змінюючи та збагачуючи їх, ми можемо здійснювати опосередкований вплив на всі складові освітнього процесу, у тому числі і на його результат - випускника-фахівця. Ресурси та можливості освітнього середовища закладу вищої освіти визначають напрямок його стратегії, вирізняють з-поміж інших закладів такого рівня, стають чинниками освітнього процесу.

За останні двадцять років у практику освітнього процесу, побудованому на засадах середовищного підходу, уведено декілька моделей розробки методів викладання і навчання, переважно орієнтованих на здобувачів освіти. Наприклад, змішане навчання (blended learning) включає згуртований навчальний процес для здобувачів освіти, поєднуючи онлайн і очні формати і дозволяючи студентам гнучко використовувати час і простір [7; 22]. Одним із прикладів змішаного навчання є підхід «перевернутий клас» (FC), при якому лекції замінюються відеокліпами та іншими матеріалами для вивчення студентами перед очною зустріччю [14]. Цілі FC - надати здобувачам освіти можливість краще зосередитися на складних темах зі своїми однолітками та викладачами, а також розробити орієнтовані на учнів методи викладання та навчання, спрямовані на спільне накопичення знань [22; 27]. Крім того, у закладах вищої освіти активно розвивається та використовується модель проблемно-орієнтованого навчання (PBL). Ця модель заснована на навчальних темах, організованих навколо спільних відкритих проблем, що стосуються повсякденного життя учнів. Спільне навчання є важливим елементом моделі PBL [17]. У цій моделі студенти діляться своїм досвідом, ухвалюють колективні рішення та обговорюють свої інтерпретації проблем. Ці підходи узгоджуються з сучасними освітніми цілями, як-от набуття необхідних навичок двадцять першого століття (hard skills & soft skills), і забезпечують сильні знання змісту поряд з більш загальними здібностями, такими як навчання впродовж життя, розв'язання проблем тощо.

Підсумовуючи загальний огляд практико-орієнтованих підходів до конструювання сучасного освітнього середовища закладу вищої та фахової передвищої освіти, виокремлюємо такі основні положення, що регламентують створення якісного освітнього середовища педагогічного коледжу: організація продуктивного для навчальної взаємодії простору, що включає і аудиторні заняття, і онлайн-навчання; дотримання принципів академічної доброчесності; демонстрація зразків відповідальної етичної поведінки викладачами закладу освіти; розробка і впровадження нових методів і форм навчання, орієнтованих на взаємодію здобувачів освіти під час вивчення теоретичного матеріалу, ефективну комунікацію і продуктивність в процесі вироблення професійних умінь і навиків, формування професійних цінностей і етики.

Висновки

Якісне і ефективне освітнє середовище не обмежується лише хорошими комунікативними навиками, знаннями, довірою та підготовленістю педагога, що сприяє досконалості викладання. Середовище, яке найкращим чином готує студентів до майбутнього професійного життя та сприяє їхньому особистісному розвитку, а також соціальній самореалізації, вважається якісним і ефективним академічним середовищем.

Література:

1. Братко М. Структура освітнього середовища вищого навчального закладу. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер. : Педагогічні науки. 2015. Вип. 135. С. 67-72

2. Горчакова О.А. Середовищний підхід до управління навчальним закладом в умовах полікультурності. Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». Черкаси : ЧНУ, 2014. Вип. 209, ч. 1. С. 13.

3. Приходченко К. І. Творче освітньо-виховне середовище навчального закладу: навчальний посібник. Харків, 2007. 160 с.

4. Семенов О. С. Освітнє середовище сучасного позашкільного навчального закладу: теоретико-методологічний аспект. Гірська школа Українських Карпат. 2016. № 14. С. 68-73.

5. Ярошинська О. О. Теоретичні і методичні засади проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Житомир, 2015. 40 с.

6. Abualrub I., Karseth B., Stensaker B., 2013, The various s understandings of learning environment in higher education and its quality implications. Quality in Higher Education, 2013 Vol. 19, No. 1, 90-110.

7. Arbaugh, J.B. Online and Blended Business Education for the 21st Century, 2010

8. Bamford, J., 2008, `The enhancing series case studies: international learning experience strategies for the improvement of international students' academic and cultural experiences of studying in the UK', Hospitality, Leisure, Sport and Tourism Network-Enhancing Series: Internationalisation (York, Higher Education Academy).

9. Becker, S., Brown, M., Dahlstrom, E., Davis, A., DePaul, K., Diaz, V., et al. (2018). NMC Horizon report: 2018 higher (education ed.). Louisville, CO: EDUCAUSE.

10. Beckers, R., Van der Voordt, T., & Dewulf, G. (2015). A conceptual framework to identify spatial implications of new ways of learning in higher education. Facilities, 33(1/2), 2-19.

11. Beckers, R., Van der Voordt, T., & Dewulf, G. (2016). Learning space preferences of higher education students. Building and Environment, 104, 243-252.

12. Carr, N., & Fraser, K. (2014). Factors that shape pedagogical practices in next generation learning spaces. In K. Fraser (Ed.), The future of learning and teaching in next generation learning spaces (Vol. 12). Bingley, UK: International Perspectives on Higher Education Research, Emerald.

13. Harasim, L. (1996). Online education. In T. Harrison & T. Stephe (Eds.), Computer networking and scholarly communication in the twenty-first-century university (pp. 203-214). New York: State University of New York Press.

14. Hung, W., Jonassen, D. H., & Liu, R. (2008). Problem-based learning. In J. M. Spector, J. G. Merrienboer, M. D. Merrill, & M. Driscoll (Eds.), Handbook of research on educational communications and technology (3rd ed., pp. 485-506). Mahwah, NJ: Erlbaum.

15. Jiffry MTM, McAleer S, Fernando S, Marasinghe RB. Usingthe DREEM questionnaire to gather baseline informationonan evolving medical school in Sri Lanka. Medical Teacher. 2005; 27: 348-52

16. Johnson, L., Becker, S., Estrada, V., & Freeman, A. (2014). NMC Horizon report: 2014 higher (education ed.). Austin, TX: The New Media Consortium.

17. Jonassen, D. H., & Hung, W. (2008). All problems are not equal: Implications for problem-based learning. Interdisciplinary Journal of Problem-Based Learning, 2(2), 6-28.

18. Karna, S., Julin, P., & Nenonen, S. (2013). User satisfaction on a university campus by students and staff. Intelligent Buildings International, 5(2), 69-82. https://doi.org/10.1080/17508975.2013.778810.

19. Manninen, J., Burman, A., Koivunen, A., Kuittinen, E., Luukannel, S., Passi, S., et al. (2007). Environments supporting learning: Introduction to learning-environment-thinking. Helsinki: Finnish National Board of Education.

20. Moore, J. L., Dickson-Deane, C. & Galyen, K. (2011). e-Learning, online learning, and distance learning environments: Are they the same? The Internet andHigher Education, 14(2), 129-135.

21. Morieson, L., Murray, G., Wilson, R., Clarke, B., & Lucas, K. (2018). Belonging in space: Informal learning spaces and student experience. Journal of Learning Spaces, 7(2), 12-22.

22. Olakanmi, E. E. (2017). The effects of a flipped classroom model of instruction on students' performance and attitudes towards chemistry. Journal of Science Education and Technology, 26(1), 127-137.

23. Radcliffe, D. (2008). A pedagogy-space-technology (PST) framework for designing and evaluating learning places. In D. Radcliffe, W. Wilson, D. Powell, & B. Tibbetts (Eds.), Learning spaces in higher education: Positive outcomes by design (Proceeding of the next generation learning spaces 2008 colloquium; pp. 11-16). St Lucia, Queensland: The University of Queensland.

24. Scannell, L., Hodgson, M., Moreno Villarreal, J. G., & Gifford, R. (2016). The role of acoustics in the perceived suitability of, and well-being in, informal learning spaces. Environment and Behavior, 48(6), 769-795.

25. Skinner B.F. Beyond freedom and dignity. New York: Knopf; 1971b

26. Teymur N. Environmental Discourse. / N. Teymur, London. - 1982. - 220 с

27. Van Note Chism, N. (2002). A tale of two classrooms. New Directions for Teaching and Learning, 92, 5-12.

28. Vercellotti, M. L. (2018). Do interactive learning spaces increase student achievement? A comparison of classroom context. Active Learning in Higher Education, 19(3), 197-210.

29. Whiteside, A., Brooks, D. C., & Walker, J. D. (2010). Making the case for space: Three years of empirical research on learning environments. Educause Quarterly, 33(3), 11.

30. Yang, Z., Becerik-Gerber, B., & Mino, L. (2013). A study on student perceptions of higher education classrooms: Impact of classroom attributes on student satisfaction and performance. Building and Environment, 70, 171-188.

References:

1. Bratko M. Struktura osvitnoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [The structure of the educational environment of a higher educational institution]. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Ser. : Pedahohichni nauky. 2015. Vyp. 135. S. 67-72 (in Ukrainian).

2. Horchakova O.A. Seredovyshchnyi pidkhid do upravlinnia navchalnym zakladom v umovakh polikulturnosti. [An environmental approach to the management of an educational institution in multicultural conditions]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Pedahohichni nauky». Cherkasy : ChNU, 2014. Vyp. 209, ch. 1. S. 13 (in Ukrainian).

3. Prykhodchenko K. I. Tvorche osvitno-vykhovne seredovyshche navchalnoho zakladu: navchalnyi posibnyk. [] Kharkiv, 2007. 160 s. (in Ukrainian).

4. Semenov O. S. Osvitnie seredovyshche suchasnoho pozashkilnoho navchalnoho zakladu: teoretyko-metodolohichnyi aspekt [Creative educational and educational environment of an educational institution: study guide]. Hirska shkola Ukrainskykh Karpat. 2016. № 14. S. 68-73 (in Ukrainian).

5. Iaroshynska O. O. Teoretychni i metodychni zasady proektuvannia osvitnoho seredovyshcha profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly: avtoref. dys. ... d-ra ped. nauk: 13.00.04 [Theoretical and methodological principles of designing an educational environment for professional training of future primary school teachers]. Zhytomyr, 2015. 40 s. (in Ukrainian).

6. Abualrub I., Karseth B., Stensaker B., 2013, The various s understandings of learning environment in higher education and its quality implications. Quality in Higher Education, 2013 Vol. 19, No. 1, 90 -110 (in English).

7. Arbaugh, J.B. Online and Blended Business Education for the 21st Century, 2010 (in English).

8. Bamford, J., 2008, `The enhancing series case studies: international learning experience strategies for the improvement of international students' academic and cultural experiences of studying in the UK', Hospitality, Leisure, Sport and Tourism Network-Enhancing Series: Internationalisation (York, Higher Education Academy) (in English).

9. Becker, S., Brown, M., Dahlstrom, E., Davis, A., DePaul, K., Diaz, V., et al. (2018). NMC Horizon report: 2018 higher (education ed.). Louisville, CO: EDUCAUSE (in English).

10. Beckers, R., Van der Voordt, T., & Dewulf, G. (2015). A conceptual framework to identify spatial implications of new ways of learning in higher education. Facilities, 33(1/2), 2-19 (in English).

11. Beckers, R., Van der Voordt, T., & Dewulf, G. (2016). Learning space preferences of higher education students. Building and Environment, 104, 243-252 (in English).

12. Carr, N., & Fraser, K. (2014). Factors that shape pedagogical practices in next generation learning spaces. In K. Fraser (Ed.), The future of learning and teaching in next generation learning spaces (Vol. 12). Bingley, UK: International Perspectives on Higher Education Research, Emerald (in English).

13. Harasim, L. (1996). Online education. In T. Harrison & T. Stephe (Eds.), Computer networking and scholarly communication in the twenty-first-century university (pp. 203-214). New York: State University of New York Press (in English).

14. Hung, W., Jonassen, D. H., & Liu, R. (2008). Problem-based learning. In J. M. Spector, J. G. Merrienboer, M. D. Merrill, & M. Driscoll (Eds.), Handbook of research on educational communications and technology (3rd ed., pp. 485-506). Mahwah, NJ: Erlbaum (in English).

15. Jiffry MTM, McAleer S, Fernando S, Marasinghe RB. Usingthe DREEM questionnaire to gather baseline informationonan evolving medical school in Sri Lanka. Medical Teacher. 2005; 27: 348-52 (in English).

16. Johnson, L., Becker, S., Estrada, V., & Freeman, A. (2014). NMC Horizon report: 2014 higher (education ed.). Austin, TX: The New Media Consortium (in English).

17. Jonassen, D. H., & Hung, W. (2008). All problems are not equal: Implications for problembased learning. Interdisciplinary Journal of Problem-Based Learning, 2(2), 6-28 (in English).

18. Karna, S., Julin, P., & Nenonen, S. (2013). User satisfaction on a university campus by students and staff. Intelligent Buildings International, 5(2), 69-82. https://doi.org/10.1080/ 17508975.2013.778810. (in English).

19. Manninen, J., Burman, A., Koivunen, A., Kuittinen, E., Luukannel, S., Passi, S., et al. (2007). Environments supporting learning: Introduction to learning-environment-thinking. Helsinki: Finnish National Board of Education (in English).

20. Moore, J. L., Dickson-Deane, C. & Galyen, K. (2011). e-Learning, online learning, and distance learning environments: Are they the same? The Internet and Higher Education, 14(2), 129-135 (in English).

21. Morieson, L., Murray, G., Wilson, R., Clarke, B., & Lucas, K. (2018). Belonging in space: Informal learning spaces and student experience. Journal of Learning Spaces, 7(2), 12-22 (in English).

22. Olakanmi, E. E. (2017). The effects of a flipped classroom model of instruction on students' performance and attitudes towards chemistry. Journal of Science Education and Technology, 26(1), 127-137 (in English).

23. Radcliffe, D. (2008). A pedagogy-space-technology (PST) framework for designing and evaluating learning places. In D. Radcliffe, W. Wilson, D. Powell, & B. Tibbetts (Eds.), Learning spaces in higher education: Positive outcomes by design (Proceeding of the next generation learning spaces 2008 colloquium; pp. 11-16). St. Lucia, Queensland: The University of Queensland (in English).

24. Scannell, L., Hodgson, M., Moreno Villarreal, J. G., & Gifford, R. (2016). The role of acoustics in the perceived suitability of, and well-being in, informal learning spaces. Environment and Behavior, 48(6), 769-795 (in English).

25. Skinner B.F. Beyond freedom and dignity. New York: Knopf; 1971b (in English).

26. Teymur N. Environmental Discourse. / N. Teymur, London, 1982. 220 p. (in English).

27. Van Note Chism, N. (2002). A tale of two classrooms. New Directions for Teaching and Learning, 92, 5-12 (in English).

28. Vercellotti, M. L. (2018). Do interactive learning spaces increase student achievement? A comparison of classroom context. Active Learning in Higher Education, 19(3), 197-210 (in English).

29. Whiteside, A., Brooks, D. C., & Walker, J. D. (2010). Making the case for space: Three years of empirical research on learning environments. Educause Quarterly, 33(3), 11 (in English).

30. Yang, Z., Becerik-Gerber, B., & Mino, L. (2013). A study on student perceptions of higher education classrooms: Impact of classroom attributes on student satisfaction and performance. Building and Environment, 70, 171-188 (in English).

Размещено на Allbest.ru