Результати експериментального дослідження формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах магістратури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Результати експериментального дослідження формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах магістратури

Наталія Заєць методист вищої категорії відділу наукової роботи,

ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України

Анотація

В статті розкрито психолого-педагогічні особливості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти.

Схарактеризовано критерії сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти: мотиваційно - особистісний, когнітивно - діяльнісний, рефлексивний. Висвітлено змістовні характеристики рівнів сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах магістратури, що покладено в основу діагностичної бази дослідження, висвітлено етапи проведення педагогічного експерименту.

Доведено ефективність упровадження моделі формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах магістратури.

Ключові слова: професійна мобільність, готовність до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти, критерії, рівні сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти.

Abstract

Natalia Zayets

Methodologist of the highest category of the department of scientific work State Educational Institution "University of Education Management" of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine

THE RESULTS OF AN EXPERIMENTAL STUDY OF THE FORMATION OF READINESS FOR PROFESSIONAL MOBILITY OF FUTURE HEADS OF GENERAL SECONDARY EDUCATION INSTITUTIONS IN THE MAGISTRACY

The article reveals the psychological and pedagogical features of readiness for professional mobility of future heads of general secondary education institutions.

The criteria for the formation of readiness for professional mobility of future heads of general secondary education institutions are characterized: motivational, cognitively active, reflexive. The substantive characteristics of the levels of formation of readiness for professional mobility of future heads of general secondary education institutions in the conditions of magistracy are highlighted, which is the basis of the diagnostic base of the study, highlights the stages of the pedagogical experiment.

The effectiveness of the introduction of a model for the formation of readiness for professional mobility of future heads of general secondary education institutions in the magistracy.

Keywords: professional mobility, readiness for professional mobility of future heads of general secondary education institutions, criteria, levels of formation of readiness for professional mobility of future heads of general secondary education institutions.

Постановка проблеми

В умовах складних суспільно - економічних змін педагогічна наука України не може залишатися осторонь підготовки компетентних професійно мобільних фахівців, зокрема керівників закладів загальної середньої освіти, амбасадорів освітніх змін. Серед спектру проблем, пов'язаних з професійною підготовкою керівників закладів загальної середньої освіти в умовах магістратури, винятково важливою є проблема формування готовності до професійної мобільності. В сучасних умовах готовність до професійної мобільності має важливий практикозорієнтований характер, оскільки є важливою складовою готовності до професійної діяльності, ефективної адаптації до соціально - економічних трансформацій і нових умов праці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Вагомий внесок в дослідження проблеми професійної мобільності фахівців різних сфер діяльності здійснювали вітчизняні та зарубіжні вчені Дж.Андерссон, П.Блау, Н.Василенко, Н.Головня, Н.Денисенко, Є.Іванченко, Б.Зеєр, Н.Кожемякіна, Н.Латуша, Н.Ничкало, Р.Пріма, Г.Рідкодубська, П.Сорокін, Л.Сушенцева та ін. Формування готовності до професійної мобільності є предметом наукового пошуку О.Безпалько, В.Гринька, О.Івлєва, Б.Ігошева, Ю.Калиновськго, С.Кугель, В.Куйбіди, Л.Лєсохіної, Л.Мітіної, О.Малишевського, С.Нужнової та ін.

Здійснені наукові дослідження дозволяють виявити окремі аспекти формування готовності до професійної мобільності фахівців, обґрунтувати сутність, структуру, типологію, роль професійної мобільності для майбутньої діяльності у сфері освіти. Теоретико - методологічний аналіз проблеми формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах магістратури, виявлення основних чинників, суперечностей, умов, дозволили визначити методику проведення педагогічного експерименту.

Мета статті полягає у позиціонуванні результатів експериментального дослідження щодо формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах магістратури.

Виклад основного матеріалу

професійна мобільність керівник заклад освіти

Сучасна парадигма вищої освіти зумовлює зміни освітніх орієнтацій у підготовці керівників закладів загальної середньої освіти. За таких умов особливого значення набуває професійна мобільність майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти - особистісна характеристика, мотиваційно - вольовий потенціал, що актуалізується при вирішені складних професійних завдань і свідчить про готовність до суттєвих трансформацій в сучасному суспільстві. Сформована готовність до професійної мобільності сучасних керівників закладів загальної середньої освіти дозволяє цілеспрямовано корегувати свій професійний шлях згідно власних цілей та цінностей в мінливому соціумі, спонукає до ефективного вирішення та життєво важливих проблем.

Складні, багатоаспектні та іноді суперечливі чинники формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури потребують особливої уваги у процесі організації експериментального дослідження.

У сучасній науці експеримент трактують як один з основних методів наукового дослідження, сконструйований і здійснений педагогічний процес, що містить принципово нові його елементи і поставлений таким чином, що дає можливість глибше, ніж звичайно, бачити зв'язки між різними його сторонами і точно враховувати результати внесених змін[5, с.220].

Педагогічний експеримент дослідження проводився з метою перевірки результативності та дієвості моделі і організаційно - методичних засад її застосування у процесі формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах магістратури.

Методика організації дослідно - експериментальної роботи є складовою загальної методики дисертаційного дослідження і дозволяє з науковою вірогідністю виявляти та інтерпретувати нововиявлені факти. Для реалізації визначених завдань дослідження з проблеми формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури реалізовано констатувальний і формуючий експерименти.

Констатувальний експеримент проводився з метою вивчення сучасного стану досліджуваної проблеми та встановлення рівня уявлення і розуміння викладачами і здобувачами її змісту; усвідомлення значущості і вихідного рівня сформованості даного феномену; визначення напрямів та можливостей покращення формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах закладів вищої освіти. Формуючий експеримент було проведено з метою визначення загальної ефективності запропонованої моделі формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури. З цією метою виокремлено дві найбільш розповсюджені точки зору щодо структурних елементів професійної мобільності: структура професійної мобільності представлена як «сукупність компонентів, інтегрований набір особистісних якостей, розвиток яких і призводить до її формування» та дослідження, в яких структура професійної мобільності розглядається з позиції комплексу якостей особистості (особливості прояву особистості, що виражають специфіку психологічних процесів і станів, рис характеру і поведінки в соціальному або природному середовищі).

До участі в експерименті було залучено 241 здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти за освітньо-професійними програмами «Управління навчальним закладом» галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 073 «Менеджмент» кваліфікації «магістр з менеджменту, з числа яких було сформовано дві групи: експериментальну (ЕГ)- 121особа та контрольну(КГ) - 120 осіб.

Цілісне вивчення експериментального методу у вітчизняній педагогічній науці та практиці (С.Гончаренко, С.Сисоєва, Л.Пшенична, Н.Тверезовська, В.Сидоренко, Г.Товканець, Ю.Сурмін та ін.) спонукали до побудови структурно-логічного алгоритму організації та проведення експерименту дослідження формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури за концептуально-пошуковим, констатувальним, формувальним і аналітико-рефлексивним етапом дослідно- експериментальної роботи.

На концептуально-пошуковому етапі здійснено глибокий теоретичний аналіз праць з проблеми формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури, вивчено стан навчально- виховної практики в контексті проблеми з врахуванням новітніх положень сучасної наукової думки, визначено ієрархію цілей та дослідницький шлях, що оптимізує послідовність експериментальних операцій та допоміжних дій щодо досягнення поставленої мети, сформульовано завдання, експериментальні умови, розроблено методику експерименту.

На констатувальному етапі дослідно-експериментальної роботи досліджувався досвід закладів вищої освіти у формуванні готовності до професійної мобільності майбутніх менеджерів освіти, визначався рівень сформованості готовності до професійної мобільності студентів на початковому етапі навчання шляхом проведення висхідного діагностування.

З метою перевірки, уточнення і конкретизації теоретичних положень досліджуваної проблеми здійснено експертну перевірку запропонованої структури готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО на засадах компетентісного підходу та визначено компоненти, рівні, критерії, показники готовності майбутніх керівників ЗЗСО до професійної мобільності.

На формувальному етапі дослідно-експериментальної роботи здійснювалось узагальнення результатів формувального етапу експерименту, зорієнтованого на апробацію дієвості моделі формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури.

Аналітико-узагальнюючий етап включає узагальнення результатів формувального етапу дослідження, аналіз результатів експерименту, оцінювання достовірності та надійності експерименту; впровадження цих результатів у педагогічну науку та освітню практику.

На кожному етапі не лише реалізовувалася розроблена модель формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах магістратури, а й відстежувався процес формування основних компонентів, виявлялися та теоретично обґрунтовувалися істотні зв'язки між змінами в змісті, формі та результатах процесу формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО.

Визначення висхідного рівня сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури здійснювалось на основі визначених критеріїв: мотиваційно-особистісного, когнітивно - діяльнісного та рефлексивного.

Показниками мотиваційно-особистісного критерію готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО є формування ієрархії професійних мотивів, професійного інтересу до професійної мобільності фахівця, свідомої зацікавленості її значущості для майбутньої професійної діяльності.

Когнітивно - діяльнісний критерій відображає прагнення здобувача до науково - практичного пізнання і включає систему компетенцій, що характеризують керівника ЗЗСО як такого, якому притаманна сформована готовність до професійної мобільності.

Рефлексивний критерій в структурі готовності до професійної мобільності визначає рівень усвідомлення власної значущості, відповідальності за результат та об'єктивне усвідомлення оцінювання закономірностей та механізмів власної професійної діяльності. Оскільки саме Рефлексія (лат. Reflexio - звернення назад) є специфічним механізмом, який може бути використаний у технології особистісно-професійного самовизначення й становлення, оскільки високий рівень її сформованості є показником переходу професійної діяльності на особистісно-смисловий рівень, чинником актуалізації розвитку професійної культури [4, с. 20].

На основі виокремлених критеріїв та показників визначено три рівні готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО: креативний (високий), функціональний (достатній), інтуїтивний (задовільний).

Креативний (високий) рівень передбачає, що здобувач має чітке і системне уявлення про професійну мобільність, впевнено дискутує та апелює до науково-теоретичних положень, що визначають загальну логіку формування готовності до професійної мобільності в контексті освітнього процесу і суспільно-педагогічної дійсності; характеризується стійкою вмотивованою потребою у формуванні готовності до професійної мобільності на етапі навчання в закладі вищої освіти та здійснюючи самоосвітню діяльність з позитивним ставленням до майбутньої професійної діяльності на засадах професійної мобільності.

Функціональний (достатній) рівень передбачає: загальне усвідомлення і визнання здобувачами змісту і значення формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО; часткову демонстрацію стійкого прагнення до формування компетенцій, що характерні для професійної мобільності, творчої самостійності; потребують підтримки та наставництва.

Інтуїтивний (середній) рівень відзначається ситуативною вмотивованістю щодо процесу формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО; здобувачі демонструють певні труднощі у визначенні ключових понять та основних положень педагогічної теорії та практики щодо формування готовності до професійної мобільності; завдання, які потребують креативного, оперативного вирішення, викликають тимчасовий інтерес, та здебільшого, «відкладаються на потім» і носять переважно наслідувальний або інструкційний характер.

Оцінювання динаміки формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури полягало в дослідженні рівня готовності студентів до професійної мобільності до початку впровадження розроблених заходів і після їхнього завершення (на основі порівняння результатів експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп.

На підставі розрахунків за обраними методиками було отримано висхідні дані про рівень сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО на констатувальному етапі педагогічного експерименту за мотиваційно-особистісним, когнітивно-діяльнісним та рефлексивним критеріями та визначеними показниками.

Контрольна та експериментальна групи на констатувальному етапі педагогічного експерименту продемонстрували майже однакові показники рівнів готовності до професійної мобільності за визначеними критеріями і показниками (Рис .1).

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури та підтвердили припущення щодо необхідності впровадження в освітній процес ЗВО моделі формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО, що і обумовило вектори подальших досліджень.

Рис. 1. Гістограма розподілу частот за рівнями та критеріями сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури на констатувальному етапі дослідження

В процес підготовки керівників закладів загальної середньої освіти, що входили до ЕГ, було впроваджено модель формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО та забезпечено її реалізацію за відповідних організаційно-педагогічних умов.

Результати діагностування, отримані на формувальному етапі експерименту, було опрацьовано за тією ж схемою, що й на констатувальному зрізі: обчислення результатів методик та тестів, розрахунок описових статистик, порівняння результатів КГ та ЕГ майбутніх керівників ЗЗСО згідно методів перевірки статистичної гіпотези. Результативність дослідження пов'язана з аналізом динаміки ЕГ і КГ в контексті з узагальненням результатів дослідницького пошуку, зорієнтованого на перевірку дієвості моделі формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури.

На підставі розрахунків за обраними методиками отримано дані про рівень сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО на формувальному етапі педагогічного експерименту за мотиваційно - особистісним, когнітивно-діяльнісним, рефлексивним критеріями та визначеними показниками в КГ та ЕГ (Таблиця 1).

Динаміка рівнів сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури на завершальному етапі формувального експерименту переконує в доцільності упровадження моделі формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури, оскільки прослідковується підвищення функціонального (достатнього) рівня та відповідне збільшення кількісті майбутніх керівників ЗЗСО із креативним (високим) рівнем за визначеними критеріями.

За мотиваційно-особистісним критерієм формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури: у 23,76% представників ЕГ позиціоновано показники готовності до професійної мобільності на креативному (високому) рівні, у 50% - на функціональному (достатньому) рівні, 26,24% - інтуїтивному

(задовільному) рівні. Порівняно з результатами констатувального етапу кількість здобувачів освіти яким властивий інтуїтивний (задовільний) рівень сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури зменшилась на 30,56%, а кількість студентів із функціональним (достатнім) і креативним (високим) рівнем збільшилася відповідно на 14,50% і 13,06%.

За когнітивно-діяльнісним критерієм формування готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури у 22,73% респондентів сформовано на креативному (високому) рівні, у 55,69% - на функціональному (достатньому) рівні, 24,59% - інтуїтивному (задовільному) рівні. У порівнянні з констатувальним етапом сформованості готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури кількість здобувачів освіти ЕГ з показниками інтуїтивного (задовільного) рівня зменшилась на 23,31%;у свою чергу кількість здобувачів освіти з показниками функціонального (достатнього) і креативного (високого) рівнями збільшилася відповідно на 10 % та15,33 %.

Таблиця 1

Рівні готовності до професійної мобільності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури (формувальний експеримент)

За рефлексивним критерієм готовності до професійної мобільності у 20,66% майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури виявлено показники, які відповідають креативному (високому) рівню, у 54,55% - функціональному (достатньому) рівню, 24,79% -на інтуїтивному (задовільному)рівні.

Порівняно з констатувальним етапом дослідження кількість респондентів із властивими їм показниками інтуїтивного (задовільного) рівня за рефлексивним критерієм зменшилася на 24,51%, а кількість студентів із показниками функціонального (достатнього) рівня збільшилась на 14,55% та креативного (високого) на 9,89%.

За результатами дослідження можемо констатувати, що на формувальному етапі педагогічного експерименту в ЕГ зафіксовано збільшення кількості студентів, які позиціонують креативний (високий) та функціональний (достатній) рівні сформованості готовності до професійної мобільності за визначеними критеріями і показниками (Таблиця 2)

Аналіз даних (табл.2) переконливо доводить, що найбільша кількість студентів за результатами констатувального етапу експерименту продемонструвала показники на інтуїтивного (задовільного) (ЕГ 50,5 % і КГ 51,7%) та функціонального (достатнього) (ЕГ 39,6 % і КГ 40%) рівнів. Показники готовності до професійної мобільності у КГ та ЕГ за визначеними критеріями не мають суттєвих відмінностей. На формувальному етапі педагогічного експерименту найбільша кількість майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістратури засвідчила креативний (високий) (ЕГ 22,31 % і КГ 12,5%) та функціональний (достатній) (ЕГ 52,07% і КГ 45,83%) рівень сформованості готовності до професійної мобільності.

Таблиця 2