Ресурсно-змістове забезпечення формування цифрової компетентності майбутніх педагогів закладів вищої освіти

RESOURCE-PURPOSE FORMATION OF DIGITAL COMPETENCE FUTURE UNIVERSITIES TEACHERS

The problem of identifying effective approaches to formation and measurement of digital competence of the future higher educational teachers is highlighted in the article.

A number of abilities, that are a part of the digital competence structure, were pointed out and which the future higher educational teachers of higher education institutions in the process of professional training should master: the ability to search, to understand, to process, to organize and to archive digital information, its critical thinking and creating educational materials with the help of using a digital resource, ability to communicate online with colleagues and students in various forms, to enrich the opportunities for students and to promote their digital competence, the ability to use ones computer safely, software, training computer programs in a professional activity. It is demonstrated the relevance of the digital competence structure offuture higher educational teachers to the principles of digitalization, that presented in “The Concepts of digital economy development and society of Ukraine in 2018-2020” It is indicated that a digital resource base provides in a professional activity of the higher educational teachers the audio, symbolic, text information transmission, obtaining images and to process numeral data for mathematical operations to which the complex of electronic resources are belonged, in particular: computer programs for educational purposes; spreadsheets; audio-video information; full text databases; network services; new forms of publications; text analogues of publications; images ofpublications, images ofpublications facsimile; Moodle, Cisco platforms; conference programs; programs to convert one file format to another; professional programs; computer security systems. The characteristic of informative filling of these resources is added. It is concluded that professional training of higher educational teachers of higher education institutions must rely on this resource base. It is noted that more efficient usage of the digital resource base consists in introduction to the content of the disciplines of the special digital cases preparation, the usage will help to develop the undergraduates ability to apply the digital resource base in future professional activity.

Key words: digitalization, digital competence, ability, digital resource, future higher educational teachers of higher education institutions.

Постановка проблеми. Вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду розроблення низки рамкових і нормативних документів засвідчує важливість визначення ефективних підходів до формування і вимірювання цифрової компетентності майбутніх фахівців. Особливого значення проблема формування цифрової компетентності набуває у сфері вищої освіти, модернізація якої відбувається в умовах цифровізації економічного і соціального життя країни. Під цифровою компетентністю викладача закладу вищої освіти ми розуміємо його здатність доцільно, критично і безпечно у процесі професійної діяльності обирати, створювати та змінювати цифрові ресурси, керувати ними, захищати та поширювати їх, застосовувати у процесі навчання студентів, розширюючи можливості студентів і сприяючи формуванню їхньої цифрової компетентності. Формування цієї компетентності повинно бути забезпечене належною ресурсно-змістовою базою. У зв'язку з цим розроблення цифрової ресурсної бази, необхідної для формування цифрової компетентності майбутніх педагогів закладів вищої освіти, є актуальною проблемою теорії і методики професійної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Комплекс досліджень, присвячених розробленню і застосуванню комп'ютера, інформаційно-комунікаційним технологіям (ІКТ) у навчальному процесі як закладів вищої освіти, так і закладів середньої освіти, розглядається в роботах В. Бикова, В. Білик, Р. Гуревича, М. Жалдака, Ю. Жука, Н. Лісової, Н. Морзе, О. Овчарук, О. Співаковського та інших учених. Понятійно-змістове наповнення та структуру цифрової компетентності досліджували такі науковці: Л. Гаврілова та Я. Топольник (Гаврілова та Топольник, 2017: 14), О. Іваницький (Іваницький, 2020: 29), О. Сисоєва та К. Гринчишина (Сисоєва та Гринчишина, 2010: 356), О. Трифонова (Трифонова, 2018: 221), Г. Солдатова та О. Рассказова (Солдатова та Рассказова, 2014: 28), особлива увага цій проблемі приділяється в межах проєкту «Нова українська школа» (Нова українська школа).

Особлива увага дослідників інформаційноцифровим ресурсам приділяється в процесі формування віртуального інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти та під час розроблення методики застосування хмарних технологій (Основи стандартизації, 2010: 11]. У дослідженнях О. Трифонової розроблена класифікація та дається характеристика інформаційно-цифрових ресурсів у навчанні фізики та технічних дисциплін під час підготовки майбутніх фахівців комп'ютерних технологій (Трифонова, 2019: 275). Проте проблема ресурсно-змістового забезпечення формування цифрової компетентності майбутніх педагогів закладів вищої освіти у процесі магістерської підготовки не одержала належного вирішення в теорії і методиці професійної освіти.

Мета статті розробити цифрову ресурсну базу, необхідну для формування у майбутніх педагогів закладів вищої освіти цифрової компетентності, ядром якої є організаційно-педагогічні умови формування цього педагогічного феномена.

Виклад основного матеріалу. Професійна підготовка майбутніх педагогів закладів вищої освіти відбувається в умовах цифровізації економічного та соціального життя суспільства. У «Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки» дається визначення цього терміна: «Цифровізація насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електроннокомунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір» (Цифровізація). Цей документ визначає метою цифровізації цифрову трансформацію існуючих і створення нових галузей економіки, а також трансформацію сфер життєдіяльності у нові більш ефективні та сучасні. Ефективне вирішення проблеми формування цифрової компетентності майбутніх педагогів закладів вищої освіти відповідає визначеним у цій концепції стратегічним цілям і відповідає проголошеним у ній принципам цифровізації (Цифровізація):

Принцип 1. Цифровізація повинна забезпечувати кожному громадянинові рівний доступ до послуг, інформації та знань, що надаються на основі інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій.

Принцип 2. Цифровізація повинна бути спрямована на створення переваг у різноманітних сферах повсякденного життя.

Принцип 3. Цифровізація здійснюється через механізм економічного зростання шляхом підвищення ефективності, продуктивності та конкурентоздатності від використання цифрових технологій.

Принцип 4. Цифровізація повинна сприяти розвитку інформаційного суспільства та засобів масової інформації.

Принцип 5. Цифровізація повинна орієнтуватися на міжнародне, європейське та регіональне співробітництво з метою інтеграції України до ЄС, виходу на європейський і світовий ринки.

Принцип 6. Стандартизація є основою цифровізації, одним із головних чинників її успішної реалізації.

Принцип 7. Цифровізація повинна супроводжуватися підвищенням рівня довіри і безпеки.

Принцип 8. Цифровізація як об'єкт фокусного та комплексного державного управління.

Ця відповідність підкреслюється виділеною нами структурою цифрової компетентності майбутніх педагогів закладів вищої освіти:

- інформаційно-пошукова компетентність: динамічна комбінація знань, умінь, навичок викладача закладу вищої освіти, що забезпечує йому у професійній діяльності здатність до пошуку, розуміння, обробки, організації та архівування цифрової інформації, її критичного осмислення та створення навчальних матеріалів із використанням цифрового ресурсу;

- онлайн-комунікативна компетентність: динамічна комбінація знань, умінь, навичок викладача закладу вищої освіти, що забезпечує йому у професійній діяльності здатність до онлайн-комунікації з колегами та студентами у різних формах, розширюючи можливості студентів і сприяючи формуванню їхньої цифрової компетентності;

- безпеково-технічна компетентність: динамічна комбінація знань, умінь, навичок викладача закладу вищої освіти, що забезпечує йому здатність до безпечного використання комп'ютера, програмного забезпечення, навчальних комп'ютерних програм у професійній діяльності.

Забезпечення формування у майбутніх педагогів закладів вищої освіти всього комплексу виділених здатностей повинно спиратися на потужну цифрову ресурсно-змістову базу. Дамо характеристику цифрових ресурсів, поданих у таблиці 1.

Під час створення таблиці ми скористалися класифікацією та характеристиками ресурсів, які можуть бути застосовані в навчальному процесі, запропонованими О. Трифоновою (Трифонова, 2019: 280), внісши зміни, зумовлені специфікою професійної підготовки майбутніх педагогів закладів вищої освіти та власним досвідом застосування цифрових ресурсів. Зокрема, до цифрових ресурсів ми відносимо необхідні для здійснення професійної діяльності викладачів закладів вищої освіти електронні ресурси, які не представлені у роботі О. Трифонової, зокрема платформи Moodle, Cisco, конференц-програми, програми перетворення одного формату файлу в інший, професійні програми, захисні системи.

Дамо пояснення до деяких позицій таблиці

1. Стосовно комп'ютерних програм навчального призначення слід зазначити, що умовно такі програми можна розділити на загальні та локальні. Загальні програми використовуються у професійній діяльності викладачів вищої школи незалежно від дисциплін, які вони викладають. Прикладами таких програм є операційні системи для комп'ютерів (Windows, Linex, Macintosh), офісні пакети для роботи з документами та презентаціями (Microsoft Office), програмне забезпечення для мультимедійної дошки, програми контролю і розподілу, управління навчальним процесом та інші. Майбутній педагог закладу вищої освіти повинен досягти користувацького рівня оволодіння більшістю цих програм, тобто уміти запустити програму і використати її у навчальному процесі і професійній діяльності.

Стосовно локальних програм, які розроблені спеціально для конкретної навчальної дисципліни, то внаслідок різноманітності цих програм підготувати магістрантів до їхнього застосування не видається можливим, але з прикладами застосування локальних програм їх можна ознайомити і підготувати до пошуку, встановлення та застосування таких програм у навчальному процесі.

Необхідно навчити студентів проводити пошук, зберігання, запис і застосування аудіота відеоінформації. У навчальному процесі часто доводиться використовувати аудіо- та відеофрагменти файлів. Тому необхідно навчити магістрантів одержувати необхідні за обсягом фрагменти з аудіо- та відеофайлів, записувати такі файли з Інтернету. Наприклад, відеофайли, що містяться на YouTube, можна зберегти на комп'ютер, додавши в URL-адресі файлу після «http:» букву «s» і ввести цю адресу в дію.

Повнотекстові бази даних стають особливо актуальними у професійній діяльності викладача закладу вищої освіти внаслідок величезного обсягу і різноманітності інформації, яку необхідно зберігати у формі, зручній для швидкого пошуку і використання. Одним із варіантів створення такої бази даних є програма Microsoft Access із пакету офісних програм Microsoft. Вона дає можливість впорядкувати інформаційні масиви, використовуючи значну кількість шаблонів: адресну книгу, контакти, книги, освіту, документи і звіти, подію та інші.

Web 1.0 статичні сторінки, які наповнені корисною додатковою інформацією, наповнення здійснюють тільки власники та автори, використовуються фрейми (iframe), специфічні теґи HTML. Тобто Web 1.0 можна розглядати як «Інтернет тільки для читання». Web 2.0 динамічні інформаційні технології, які дають змогу користувачам спільно діяти обмінюватися інформацією, зберігати посилання та мультимедійні документи, створювати та редагувати публікації. Саме так працюють сучасні соціальні мережі.

Велике значення у створенні інформаційноосвітнього середовища університету відіграють платформи дистанційного навчання, зокрема платформа Moodle. У разі формування у майбутніх педагогів закладів вищої освіти цифрової компетентності в межах електронних навчально-методичних комплексів дисциплін ми практикуємо створення цифрових кейсів, що містять посилання на відповідні цифрові засоби навчання і завдання, для виконання яких необхідне застосування цих засобів навчання.

Таблиця 1

Цифрові ресурси та їхнє змістове наповнення у професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти

Значного розвитку одержали конференцпрограми, сплеск застосування яких відбувся в умовах оголошеного урядом карантину, що забезпечують дистанційне проведення навчального процесу: лекцій, семінарів, практичних занять. Наприклад, конференц-програма ZOOM створює можливість онлайн-підключення до 100 і більше користувачів. Вбудовані інструменти колективної роботи дають змогу всім під'єднаним користувачам спільно використовувати свої екрани, подавати тексти і відеоматеріали, робити нотатки.

Серед програм перетворення одного формату файлу в інший найбільш застосовною у професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти є програма ABBYY FineReader, яка дає змогу здійснювати сканування та конвертацію відсканованих паперових документів і PDF-файлів у формати редагування (Microsoft Word, Microsoft Excel тощо), PDF з можливістю пошуку для подальшого редагування та використання. За її допомогою також можна розпізнавати текст, отриманий із фотоапарата або вбудованої камери мобільного телефону. Є значна кількість доступних в Інтернеті програм із перетворення медіафайлів, їх опанування майбутніми педагогами закладів вищої освіти можна здійснювати шляхом виконання відповідних завдань у режимі самостійної роботи магістрантів.

Отже, професійна підготовка майбутніх педагогів закладів вищої освіти повинна як спиратися на цю ресурсну базу, і водночас у зміст дисциплін цієї підготовки необхідно вводити цифрові кейси, використання яких сприятиме формуванню у магістрантів здібностей застосувати цю ресурсну базу у майбутній професійній діяльності.

Висновки. До цифрової ресурсної бази, яка забезпечує у професійній діяльності викладача закладу вищої освіти передачу звукової, символьної, текстової інформації, одержання зображень та обробку числових даних для математичних операцій, належить комплекс електронних ресурсів, зокрема: комп'ютерні програми навчального призначення; електронні таблиці; аудіота відеоінформація; повнотекстові бази даних; мережеві сервіси; нові форми публікацій; текстові аналоги видань; образи видань, образи видань факсиміле; платформи Moodle, Cisco; конференц-програми; програми перетворення одного формату файлу в інший; професійні програми; комп'ютерні захисні системи. Дається характеристика змістового наповнення цих ресурсів.

Основні напрями продовження дослідження ми вбачаємо у розробленні електронних кейсів, які входять до комплексу навчальних дисциплін, ґрунтуються на цифровій ресурсній базі та спрямовані на формування цифрової компетентності майбутніх педагогів закладів вищої освіти.