Реалізація компетентнісного підходу в естетичному вихованні підлітків у контексті взаємодії закладів загальної середньої та позашкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Реалізація компетентнісного підходу в естетичному вихованні підлітків у контексті взаємодії закладів загальної середньої та позашкільної освіти

Лариса Сєрих

кандидат педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедри теорії і методики змісту освіти

Анотація

Відповідно до концепції «Нова українська школа» заклади загальної середньої та позашкільної освіти змінили маркери роботи з естетичного виховання з підлітками означених закладів. Ця тенденція цивілізованого світу пов'язана з впровадження у педагогічну практику компетентнісно орієнтованої освіти, яка сприяє набуттю здобувачами освіти компетентностей, необхідних у житті.

Традиційно мета навчально-виховного процесу визначалася набором знань, умінь, навичок, якими повинен оволодіти випускник закладу загальної середньої або позашкільної освіти. Сьогодні такий підхід виявляється недостатнім. Наукові розвідки свідчать, що в сучасних умовах формування знань, умінь і навичок не є головною метою освіти, бо для людини надзвичайно важлива не стільки енциклопедична освіченість, скільки здатність застосовувати здобуті узагальнені знання та вміння для вирішення конкретних ситуацій і проблем, які виникають в реальній діяльності. Соціуму нині потрібні особистості, готові до залучення в подальшу життєдіяльність. Тому компетентнісний підхід дає змогу з'ясувати, визначити рівень оволодіння випускником компетенціями, тим, що він може робити, яким способом діяльності опанував.

Компетентнісний підхід у цьому сенсі означає переорієнтацію домінуючої освітньої парадигми з переважною трансляцією знань, формування навичок на створення умов для оволодіння комплексом ключових компетенцій, що характеризують потенціал особистості.

Наукове поняття «компетентність» досить широке. До нього відносять навчальні здібності, знання та навички, моральні, естетичні цінності, ставлення. Компетентний (від лат. competent - належний, відповідний - досвідчений у певній галузі), якому притаманні компетентність, поінформованість, обізнаність, авторитетність тощо.

Науковці за структурою поняття компетентності вичленяють предметно-знаннєву або ключову, організаційну, технологічну, екологічну, правову, політичну, культурологічну, мистецьку, соціальну, економічну компетентність, а також компетентність у сфері комунікативної діяльності та у сфері особистого і повсякденного життя людини. На нашу думку, усі компетентності так чи інакше впливають на естетичне виховання підлітків і можуть бути реалізовані у взаємодії закладів загальної середньої та позашкільної освіти.

Ключові слова: естетичне виховання, підлітки, взаємодія, заклади загальної середньої та позашкільної освіти, компетентнісний підхід.

Abstract

Larisa Sierykh

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Senior Lecturer at the Department of Theory and Methods of Educational Content

Sumy Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education

MPLEMENTATION OF THE COMPETENT APPROACH IN THE AESTHETIC EDUCATION OF TEENAGERS IN THE CONTEXT OF THE INTERACTION OF GENERAL SECONDARY AND OUT-OFSCHOOL EDUCATION INSTITUTIONS

In accordance with the «New Ukrainian School» concept, institutions of general secondary and out-of-school education have changed the markers of work on aesthetic education with teenagers of these institutions. This trend of the civilized world is connected with the introduction of competence- oriented education into pedagogical practice, which contributes to the acquisition by students of education of the competencies necessary in life.

Traditionally, the goal of the educational process was determined by a set of knowledge, skills, and abilities that a graduate of a general secondary or extracurricular education institution should master. Today, this approach is insufficient. Scientific intelligence shows that in modern conditions the formation of knowledge, abilities and skills is not the main goal of education, because for a person it is not so much encyclopedic education as the ability to apply the acquired generalized knowledge and skills to solve specific situations and problems that arise in real life that is extremely important for a person. Society now needs individuals who are ready to be involved in further life activities. Therefore, the competence approach makes it possible to find out and determine the level of the graduate's mastery of competencies, what he can do, what method of activity he has mastered.

The competence approach in this sense means the reorientation of the dominant educational paradigm with the predominant transfer of knowledge, the formation of skills to create conditions for mastering a complex of key competencies characterizing the potential of an individual.

The scientific concept of «competence» is quite broad. It includes learning abilities, knowledge and skills, moral and aesthetic values, attitudes. Competent (from the Latin competent - appropriate, appropriate - experienced in a certain field), which is characterized by competence, awareness, knowledge, authority, etc.

According to the structure of the concept of competence, scientists distinguish subject-knowledge or key, organizational, technological, ecological, legal, political, cultural, artistic, social, economic competence, as well as competence in the sphere of communicative activity and in the sphere of personal and everyday human life. In our opinion, all competencies in one way or another affect the aesthetic education of teenagers and can be implemented in the interaction of institutions of general secondary and extracurricular education.

Keywords: aesthetic education, teenagers, interaction, institutions of general secondary and extracurricular education, competence approach.

Постановка проблеми

Нині одним із завдань освіти є формування не лише цілісної системи універсальних знань, умінь, навичок, але також надання вихованцеві досвіду самостійної діяльності й особистої відповідальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теорія компетентнісного підходу в освіті розроблялася і була представлена в працях зарубіжних учених Р. Бадера, І. Зимняя, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Хуторський, А. Шелтена та інші. Українські перспективи компетентнісного підходу в сучасній освіті, практичну реалізацію компетентнісного підходу, формування компетентностей особистості розкрили у своїх роботах вчені І. Бех, Н. Бібік, О. Биковська, Л. Ващенко, І. Єрмаков, В. Вербицький, О. Локшина, О. Кононко, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко та інші. педагогічний компетентність освіта

В естетичному вихованні ключові культурні та мистецькі компетентності, що забезпечується естетичним вихованням в контексті взаємодії закладів загальної середньої та позашкільної освіти розглядають науковці О. Комаровстька, Л. Масол, М. Семко, Л. Сєрих, В. Чуркіна та інші.

Різні аспекти розроблення та реалізації компетентнісного підходу в освіті висвітлені в наукових публікаціях А. Андреєва, В. Болотова, О. Лебедєва, О. Локшиної, Г. Селевка, Дж. Равена, А. Тряпіциної, Р. Уайта, С. Шишова та інших.

Мета статті - усвідомити й дослідити можливості реалізації компетентнісного підходу в естетичному вихованні підлітків у контексті взаємодії закладів загальної середньої та позашкільної освіти.

Виклад основного матеріалу

Компетентнісний підхід згідно з впровадженням Нової української школи представлений в науці як своєрідна відповідь на проблемну ситуацію в освіті, що виникла внаслідок суперечності між необхідністю забезпечити сучасну якість освіти, з одного боку, з іншого - непідготовленістю багатьох педагогів, учителів закладів загальної середньої освіти, керівників гуртків закладів позашкільної освіти, колективів освітніх установ вирішувати такі завдання традиційними, кількісними, і переважно екстенсивними шляхами, за рахунок подальшого збільшення часу навчання, а також обсягу інформації, потрібної для засвоєння здобувачеві освіти.

На думку дослідниці О. Кононко, компетентність не означає лише доступну вікову поінформованість дитини в широкому колі життєвих проблем. Вона передбачає цілий комплекс характеристик: розвинений чуттєвий досвід; навички практичного життя; розвинені потреби, здібності, звички; набір базових особистих властивостей, які гарантують дитині пристосованість до життя; уміння орієнтуватись у змінних умовах, знаходити оптимальні засоби реалізації свого особистісного потенціалу [4].

Теоретичним концептом компетентнісного підходу до освіти і виховання дітей та учнівської молоді у закладах позашкільної освіти є врахування того, що саме ці заклади, як ніякі інші в освітній системі держави, з одного боку, забезпечують рівні стартові можливості для кожної

дитини не лише у навчанні, але й у вихованні та розвитку, а з іншого - реалізацію кожною дитиною своїх потенційних можливостей, творчих здібностей, інтересів і потреб. Відповідно до концептуального положення академіка І. Беха, недоцільним є ототожнення навчальних здібностей, знань і умінь з компетентностями. Компетентність він трактує як досвідченість суб'єкта у певній життєвій сфері. Змістовий наголос робиться на досвідченості, а не на обізнаності чи поінформованості суб'єкта у певній галузі. Розкриваючи структуру досвідченості, І. Бех виділяє два рівні сформованості компетентності особистості: вищий і нижчий [1].

За стихійного способу формування досвідченості учень на певному етапі вікового розвитку шляхом проб і помилок, або ж за допомогою механізму наслідування, оволодіває рядом різноманітних практичних способів дій (комунікативних, соціальних, предметно-перетворювальних тощо). Вони забезпечують його функціонування насамперед у найближчому соціальному оточенні, а далі й у ширшому просторі. Як зазначає І. Бех, компетентнісний підхід в сучасній освіті повинен забезпечити вищий рівень компетентності учнів. Учений наголошує, що цей рівень репрезентується сформованістю у суб'єкта поняття «компетентність» як єдності, в якій науково орієнтовна основа дії визначає логіку її практичного виконання, що полягає в інтелектуально-моральній саморегуляції, спрямованій на ефективне вирішення суб'єктом певних життєвих проблем. Компетентність вищого рівня як відповідне уміння спонукається мотиваційною основою, складниками якої є провідний мотив - прагнення до самоствердження та широкі соціальні мотиви. Принциповим моментом компетентності вищого рівня є його безпосередня залежність від якості навчальних здобутків, які повинні трансформуватися у систему компетентностей суб'єкта. Лише власні теоретичні надбання, стверджує І. Бех, мають достатній потенціал для такої компетентності. Отже, тільки педагогіка розвитку може забезпечити розвиток в учня компетентності вищого рівня [1]. Це цілком стосується і естетичного виховання підлітків закладів загальної середньої та позашкільної освіти у контексті взаємодії.

На основі такого підходу виокремлено і теоретично обґрунтовано три групи ключових соціальних компетентностей:

характеристика особистості, в якій визначальним критерієм є відповідність і спрямованість діяльності на формування гуманістичного потенціалу зростаючої особистості;

характеристика, що передбачає наявність сформованих спеціальних знань, умінь і практичних навичок не тільки у конкретній діяльності, але й у тих напрямах навчально-пізнавальної, пошукової, дослідницької і конструкторської діяльності та конкретної суспільно корисної, масової чи природоохоронної роботи дітей та учнівської молоді, що її безпосередньо не стосуються;

уміння встановлювати адекватні міжособистісні та конвенціальні стосунки у різних ситуаціях спілкування. На наш погляд, поняття соціальної компетентності в такому випадку, набуває ще одного не менш важливого значення: його частиною обов'язково має бути соціокультурна ідентифікація. Таким чином, соціальна компетентність є однією з ключових компетентностей особистості, оскільки діти й учнівська молодь мають бути здатними усвідомлено діяти, враховуючи власні уявлення про суспільний обов'язок та власну свободу, приймати самостійно рішення, брати на себе відповідальність, серйозно ставитися до власних громадянських прав та обов'язків, глибоко усвідомлювати, що від її дій залежить як власне життя, так і доля близьких людей, народу і держави.

Зокрема, за нашим переконанням і результатами аналізу педагогічної практики, провідними є психолого-педагогічні чинники, оскільки саме вони детермінують процеси формування, а надалі - розвиток базових компетентностей творчої активності вихованців закладів освіти. І насамперед через активізацію мотиваційно-потребової сфери особистості (емоційні реакції, переживання, оцінювання, зацікавленість, інтерес, потреби, мотиви, спрямованість, переконання), тобто формування творчої активності особистості уже слід розглядати через феномен самопізнання, самовиховання, самореалізації на основі сформованих і засвоєних знань, творчих умінь і навичок, певної системи ціннісних орієнтацій і ставлень до об'єктів і суб'єктів навколишнього світу.

Враховуючи останнє, можемо констатувати, що саме завдяки цьому чиннику через розвиток усіх провідних рис характеру особистості найбільш ефективно і цілеспрямовано формується її творча активність. Дотична і дуже близька за змістом пропонується естетична компетентність, яка досягається системою естетичного вихованням.

Для виокремлення комплексу компетентностей особистості як суб'єкта естетичного виховання у процесі взаємодії закладів загальної середньої та позашкільної освіти, звернемось до наукових праць, у яких трактується сутність поняття «компетентність», проте є доцільним не лише в науковому, а й прикладному аспекті [9; 10].

У сучасних дослідженнях цей феномен тлумачиться як:

-сукупність знань, умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: уміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію [3];

-характеризують багатоаспектність знань, їх різноманітність, артикульованість, гнучкість, швидкість актуалізації, категоріальний характер, можливість використання в різноманітних ситуаціях, оволодіння процедурними знаннями, наявність інформації про власне знання;

-загальні, ключові або базові вміння, ключові кваліфікації (у Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європи) і визначено поняття «компетентність» як здатність успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби, діяти й виконувати поставлені завдання [8];

-семантично первинною категорією й представляє собою їх сукупність, систему, певні знання [6];

-здатність керуватися набутими художніми знаннями та вміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно - світоглядними позиціями [5];

-автономна дія, інтерактивне використання засобів, уміння

функціонувати в соціально гетерогенних групах [7];

-здатність особистості до ситуативної діяльності, коли набуті знання, навички, досвід і цінності актуалізуються в умінні приймати рішення і виконувати адекватні дії, усвідомлюючи їх наслідки; здатність застосовувати знання й досвід у життєвих ситуаціях, керуючись пріоритетністю цінностей;

-здатність самостійно вирішувати завдання, пов'язані з художнім сприйняттям та інтерпретацією творів мистецтва різних видів та жанрів та мистецтвом в різноманітних проявах художньої діяльності [9].

Таким чином компетентнісний підхід у позашкільній освіті - це підхід, що ґрунтується на застосуванні в меті, завданнях, змісті, формах та методах позашкільної освіти базових компетентностей особистості. Це стосується і естетичного виховання підлітків закладів загальної середньої та позашкільної освіти. Упровадження компетентнісного підходу, на думку В. Вербицького, посилює відповідальність педагогів закладів позашкільної освіти і висуває перед ними низку вимог, головною з яких є створення психолого- педагогічних умов, за яких вихованці можуть вільно реалізуватися, розкривати свої здібності й можливості [2].

Отже, поняття «компетентність педагога» вчені трактують через: здатність, готовність, знання; знання, вміння, навички, інтегративне особистісне утворення, характеристика, властивість [4], а також - багатофакторне явище, систему, результат, освітній феномен.

Дослідивши різноманітність поглядів науковців на зміст терміну «компетентність», зауважимо, що компетентність базується на комплексі знань, умінь, навичок, цінностей, ставлень та набутого досвіду, які дозволяють особистості ефективно діяти у різних сферах життя [9; 10].

Висновки

Завершуючи, відзначимо, що застосування компетентнісного підходу в естетичному вихованні підлітків спрямоване на реалізацію системи ідей, принципів, способів, форм, методів і механізмів взаємодії закладів загальної середньої та позашкільної освіти, яка забезпечує становлення і розвиток здатності підлітка-суб'єкта обирати творчу, естетичну та інші напрями діяльності для власного розвитку й саморозвитку.

Література

1. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу у педагогіці / І. Д. Бех // Виховання і культура. - 2009. - №12 (17,18). - С. 5-7.

2. Вербицкий А. А. Компетентностный подход и теория контекстного обучения: материалы к четвертому заседанию методологического семинара 16.11.2004 г. - Москва: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. - 84 с.

3. Гончаренко С. У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Вид. 2-ге. Рівне: Волинські береги, 2011. 552 с.

4. Кононко О. Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора психол. наук : спец. 19.00.07 / О. Л. Кононко. - К, 2001. - 37 с.

5. Навчальна програма «Мистецтво» для 5-9 класів. (розробн.: Л. Масол та ін.).

6. Особистісно-професійна компетентність педагога: теорія і практика: Зб. матер. XV Всеукр. наук. -метод. конф. (27.02.20) / заг. ред. Л. В. Сєрих. Суми: Ніко, 2020. 364 с.

7. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Б-ка ОП / заг. ред. О. В. Овчарук. Київ: «К.І.С.», 2004. С. 66-72.

8. Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя. 2019.

9. Сєрих Л. В. Модернізація освітнього процесу післядипломної освіти: компетентнісний підхід. Особистісно-професійна компетентність педагога: теорія і практика: Зб. матер. ІІІ Всеукр. наук.-метод. практ. конф. (20 лютого 2019 р.) / за заг. ред. Л. В. Сєрих. Суми: НІКО, 2019. С. 301-305.

10. Сєрих, Л. В. (2020). Компетентнісний підхід у взаємодії закладів загальної середньої та позашкільної освіти в естетичному вихованні підлітків. Соціально-психологічні аспекти розвитку особистісно-професійної компетентності педагога в умовах інноваційних змін. Зб. матер. ІІ Всеукр. наук.-практ. форуму. Суми, 07-13 грудня. 2020. 1 (134-137). Суми: НВВ КЗ СОІППО. 176 с. (0,25 авт. ум. др. орк.)

References

1. Bekh, I.D. (2009). Teoretyko-prykladnyy sens kompetentnisnoho pidkhodu u pedahohitsi [Theoretical and practical sense of competence in teaching]. Vykhovannya i kul'tura - Education and culture, 12 (17,18), 5-7 [in Ukrainian].

2. Verbytskyy, A.A. (2004). Kompetentnostnyy podkhod y teoryya kontekstnoho obuchenyya :materyaly k chetvertomu zasedanyyu metodolohycheskoho semynara, 16.11.2004 h [Competence approach and theory of contextual learning: materials for the fourth meeting of the methodological seminar]. Moscow: Research Center for Problems of the Quality of Specialist Training [in Rosiya].

3. Honcharenko, S.U. (2011). Ukrayins'kyy pedahohichnyy entsyklopedychnyy slovnyk [Ukrainianpedagogical encyclopedic dictionary]. Rivne: Volyns'ki berehy [in Ukrainian].

4. Kononko, O.L. Psykholohichni osnovy osobystisnoho stanovlennya doshkil'nyka [Psychological foundations of the personal development of a preschooler]. Extended abstract of doktora psykhol. nauk. Kyiv [in Ukrainian].

5. Masol, L. (2019). Navchal'naprohrama «Mystetstvo» dlya 5-9 klasiv. [Curriculum "Art" for grades 5-9].

6. Sierykh, L.V. (2020). Osobystisno-profesiyna kompetentnist' pedahoha: teoriya i praktyka: [Personal and professional competence of the teacher: theory and practice]: Zb. mater. IV Vseukr. nauk. -metod. konf. (27.02.20). Sumy: Niko [in Ukrainian].

7. Pometun, O. I. Ovcharuk, O.V. (2004). Dyskusiya ukrayins'kykh pedahohiv navkolo pytan' zaprovadzhennya kompetentnisnoho pidkhodu v ukrayins'kiy osviti [Discussion of Ukrainian teachers on the issue of introducing the competence approach in Ukrainian education]. Kompetentnisnyy pidkhid u suchasniy osviti: svitovyy dosvid ta ukrayins'ki perspektyvy - Competency approach in modern education: world experience and Ukrainian perspectives. . Kyyiv: «K.I.S.»,. [in Ukrainian].

8. Rekomendatsiyi Yevropeys'koho Parlamentu ta Rady Yevropy shchodo formuvannya klyuchovykh kompetentnostey osvity vprodovzh zhyttya. [Recommendations of the European Parliament and the Council of Europe regarding the formation of key competences of lifelong education]. (2019).

9. Sierykh, L. V. (2019). Modernizatsiya osvitn'oho protsesu pislyadyplomnoyi osvity: kompetentnisnyy pidkhid. [Modernization of the educational process of postgraduate education: competence approach]. Osobystisno-profesiyna kompetentnist'pedahoha: teoriya ipraktyka - Personal and professional competence of the teacher: theory andpractice. Sumy: Niko [in Ukrainian].

10. Sierykh, L. V. (2020). Kompetentnisnyy pidkhid u vzayemodiyi zakladiv zahal'noyi seredn'oyi ta pozashkil'noyi osvity v estetychnomu vykhovanni pidlitkiv. [A competent approach in the interaction of institutions of general secondary and extracurricular education in the aesthetic education of teenagers]. Sotsial'no-psykholohichni aspekty rozvytku osobystisno-profesiynoyi kompetentnosti pedahoha v umovakh innovatsiynykh zmin - Socio-psychological aspects of the development of a teacher's personal and professional competence in the conditions of innovative changes. Sumy: KZ SOIPPO [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru