Інформаційний потенціал музеїв у процесі формування професійної компетентності студентів

Information potential of museums in the process of forming professional competence of students

Музей - це особливий освітній простір, що має виняткові можливості щодо професійної підготовки майбутнього вчителя. Саме в музеї інформація набуває наочність, образність, стає засобом передачі соціального досвіду цілих поколінь. Як зазначають сучасні дослідники, що музей - «багатофункціональний соціокультурний центр» (Барабаш, 2021:16). Сьогодні соціум, роботодавці, стейкголдери висувають власні вимоги до готовності професіонала виконувати службові обов'язки. Керуючись Національною рамкою кваліфікацій зазначимо те, що компетентність - це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (Національна рамка кваліфікацій). Так, поняття «професійна компетентність» трактується як здатність розв'язувати проблеми професійного характеру (Федорович, 2019:110).

Як вдало підкреслила О. Столяренко, що за час навчання в педагогічному виші професійно компетентний фахівець може і повинен бути підготовлений. У нього мають бути сформовані всі необхідні для майбутнього вчителя складові професійної компетентності, які дозволять успішно здійснювати педагогічну діяльність (Столяренко, 2021:333). Певну роль у цьому процесі можуть відігравати музеї. І це не дивно, тому що у добу інформаційного «буму» актуалізувалося бажання музеїв утримати «планку» суспільної зацікавленості, актуальності йТ популярності установи серед відвідувачів. Їхня діяльність набула нових смислів, експозиції потребують нових актуальних інтерпретацій (Панас, 2016:96). Для підсилення інформації, наведемо слова креативного директора новоствореного Залозецького краєзнавчого музею на Тернопільщині Сайт Залозецького краєзнавчого музею : http://surl.li/bftpz В. Ільчишина: «Як ми повноцінно запрацюємо, то музей стане центром і платформою для творчої самореалізації талановитих молодих людей. Ми намагаємось створити портрет музею не як консервативної установи де «...багато всякого хламу і жіночка в кожухові, яка на всіх кричить, що там не торкайся, туди не заходь, а там не фотографуй!...» На жаль про музеї, загалом, так в більшості думає молодь. Тому в наших планах творити музей «живим» і динамічним» (Інтерв'ю, 2022). Сучасний музей вже не просто краєзнавчий, культурний, науковий чи мистецький заклад: виконуючи традиційні демонстраційні функції експонування, він водночас стає центром організації освіти, наукових досліджень, духовним і розвивальним осередком. Взаємодія з експонатами відвідувачів, ознайомлює останніх з різними історичними періодами, сприяє розвиткові критичного мислення.

Напрями роботи зі студентами в музейному просторі є різноманітними. Так, лекція в музеї - сучасний підхід до навчання археології, історії та суспільних дисциплін. Наприклад, експозиція відділу археології Кременецького краєзнавчого музею (далі - ККМ) Сайт Кременецького краєзнавчого музею: http://surl.li/bftqa дозволяє під час занять не лише відтворити епоху, задуматись над розвитком суспільних відносин, але розглянути й обговорити, як використовувався давньою людиною артефакт. Велика панорама стоянки первісних людей творить наочну ілюстрацію. Такі методи візуалізації дозволяють розвивати у молоді критичне мислення, творчу уяву і бажання вивчати нове.

Семінарське заняття з історії України ХІХ ст. в інтер'єрі будиночку цього століття, зокрема, в Обласному літературно-меморіальному музеї імені Юліуша Словацького Сайт Обласного літературно-меморіального музею імені Юліуша Словацького: http://mjsk.te.ua/ також має великим інформаційний посил. Навколишній антураж дозволить відчути «дух епохи» та емоційніше розкрити тему, яка вивчається, а пережиті враження запам'ятовуються на довгий час. Проте, важливим є не лише використання приміщення музею для занять, але йТ залучення експонатів у педагогічний процес. Зауважимо те, що музеї не збагачують фактичні знання здобувачів освіти, скоріше вони здатні посилити їхнє розуміння історії. Одна справа, коли річ побачив на картинці у підручнику, інша -- наживо у музеї. Прикладом інтерактивного заняття у музеї є інтелектуальний квест. На думку провідних дослідників, існують такі типи квестів: живі (детективна гра в реальних умовах); комп'ютерні; веб-квести; освітні веб-квести та інші. Квести вживу - це виконання послідовних завдань пошукової форми в реальному часі і просторі по заздалегідь розробленому маршруту, переходячи з однієї локації на іншу, при цьому намагаючись розв'язати загадку. Зали музею придатні для проведення квесту. Відмітимо, що позитивні сторони квесту в тому, що це можливість активувати пізнавальну діяльність студентів, нестандартне подання матеріалу, підвищення мотивації, розвиток мислення в роботі з інформацією, заохочення вчитися. Завдання для квесту можуть бути різноманітними (Дяченко, 2021: 101). Зрозуміло, що у квесті використовуються унікальні предмети, що мають смислове та інформаційне значення. «Правда, всі експонати є важливими, адже кожен із них має свою неповторну історію. Навіть ті, які дублюються в багатьох регіонах чи музеях. Звісно є неповторні, в єдиному екземплярі експонати, що є символами Залозецького краю, самих Залізців і тим вони цінні для музею. Для прикладу - це герби Залозецького замку. Більше ніде таких немає, це і логічно, адже вони виготовлені для конкретного містечка, об'єкта і власника. Якщо у музейного предмета немає історії, легенди, історичного контексту - то це просто дорога «іграшка» (Інтерв'ю, 2022). Здобувачі, пройшовши квест не лише здобудуть нові знання, але й розвинуть професійну компетентність. Підготовчий етап квесту вимагає значних затрат часу, проте результат є дієвим.

Формування професійної компетентності в майбутнього фахівця передбачає виконання низки завдань, дослідник М. Головань виділяє їх декілька. Назвемо таку, як пріоритетну, зокрема, проєктування викладачем освітнього процесу, яке передбачає розробку змісту лекцій, завдань для самостійної роботи студентів, педагогічних, дидактичних і методичних завдань, що розв'язуються на практичних заняттях, навчальних проєктів проблемного характеру (Головань, 2012:140). Популярним завданням може бути підготовка та захист студентами міні-проєктів на основі матеріалів музею. Наприклад, життя різних етнічних груп у міжвоєнний період ХХ ст. (за джерелами ККМ). Як правило, групова або парна робота студентів над проєктом передбачала наступні етапи: критичне опрацювання літератури, експозиції музею для вибору теми, аналіз зібраних матеріалів та підготовка презентації.

Музеї видають путівники та інші матеріали, які можуть залучатися до роботи викладачами, як додаткові джерела. Так, у Календарі Залозецького краєзнавчого музею лише частково, але дуже наочно представлено різноманіття об'єктів культурної спадщини краю, що пов'язано із специфікою історичного розвитку регіону, формування матеріальної культурної спадщини як результат політичних та релігійних історичних процесів і змін, що тут відбувалися (Інтерв'ю, 2022). Відповідно, під час семінарів з тематики історії української культури можна організувати своєрідне лабораторне заняття з вивчення пам'яток архітектури і мистецтва.

Відмітимо, що студенти, зокрема, спеціальності 014 Середня освіта (Історія) Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка проходять влітку навчальну археологічну практику у співпраці із Залозецьким краєзнавчим музеєм. Здобувачі вищої освіти на практиці можуть побачити не тільки археологічні артефакти, але и зрозуміти їхній історичний контекст, процес формування тої чи іншої матеріальної і духовно культури, певного хронологічного періоду і регіону. Збагнути важливість археологічних досліджень і здобутої інформації для подальшого її використання в роботі музею, реконструкції історичних подій (Інтерв'ю, 2022). Навчальна археологічна практика має важливе значення у формуванні професійної компетентності.

Музеї виконують функцію формування історичної пам'яті українського народу, сприяють ідентичності й самоактуалізації нації, популяризують видатних осіб. Також можуть бути майданчиком для організації наукової роботи студентів. Прикладом є музей Арсена Річинського Кременецькому медичному фаховому коледжі імені Арсена Річинського http:/”Єwww.kremed.te .ua/ index.php ?page=methodic, який знаходиться в освітньому закладі. Постать А. Річинського, його просвітницька, громадська, релігійна, лікарська, публіцистична діяльність викликає значний інтерес майбутніх медсестер та фельдшерів. Праці, документи, фото, предмети побуту, матеріали конференцій - потужний інформаційний матеріал для наукових робіт.

Проблематика наукових досліджень може бути представлена таким тематичним полем: 1) сучасні інформаційно-комунікаційні технології для популяризації імені Арсена Річинського; 2) лікарська справа А. Річинського; 3) теоретичне обґрунтування наукових праць А. Річинського та ін. Однією з ключових вимог підготовки наукової праці є її практична спрямованість і затребуваність у соціумі. Варто пропонувати студентам творчі завдання, серед яких, наприклад: поміркуйте, що необхідно людині для того, щоб досягти успіхів у професійно-трудовій діяльності (на прикладі життєпису Арсена Річинського)?

Приклади інформаційної роботи музеїв можемо шукати в минулому. При Кременецькому ліцеї ХХ ст., було створено Музей Кременецької землі ім. д-ра Вілібальда Бессера. Якскравим прикладом розвитку музейництва може бути діяльність Ф. Мончака. Він почав працювати у 1928 р. в Кременецькому ліцеї вченим та викладачем географії. Для того, щоб збирати матеріали для наукових досліджень він здійснював закордонні поїздки в Чехію (1924 р.), Австрію (1929 р.), Аргентину (1935 р.). Мончак підготував пізнавальну дисертацію «Коливання температури в 1910-1919 рр. на просторах Гавайських островів» (Держархів Тернопільської обл., ф. 131, спр. 263, арк. 115). Багато часу вчений присвятив вивченню Волині, зокрема, склав карти «Волинь», «Кременецька земля». Проте найбільшою його заслугою було створення в 1937 р. наукової, культурної та просвітницької установи мй Музею Кременецької землі ім. д-ра Вілібальда Бессера. Він стає першим директором і збирачем фондів музею (Держархів Тернопільської обл., ф. 131, спр. 263, арк. 4). Він не лише поповнював його колекцію, але й використовував інформаційний матеріал музею для навчання вихованців ліцею. Інформаційний потенціал музею може використовуватися під час вивчення навчальних дисциплін. Упродовж усього періоду навчання для студентів других та четвертих курсів спеціальності 014 Середня освіта (Історія) передбачені вибіркові освітні компоненти (далі - ОК), які мають безпосереднє відношення до музеїв - «Музеєзнавство», «Ескурсознавство», «Музейний туризм», «Релігійний туризм». Студенти під час вивчення зазначених ОК отримують теоретичну підготовку, необхідну для самостійної практичної роботи в музейному просторі. Відтак, подібні ОК охоплюють досить широке коло питань з історії краю, яка вивчається у просторово-часовому та соціальному вимірах. Студенти знайомляться не лише з теоретичною складовою, зокрема, історією, господарством, культурою, традиційно-побутовими особливостями, а також охоплюють практичну частину - методику підготовки і проведення екскурсійТ. Головне їхнє завдання полягає в тому, щоб налагодити комунікацію, викликати інтерес, утримати увагу, тобто зробити процес пізнання слухачів на екскурсії цікавим та ефективним. компетентність студент інтерактивний музей

У сучасних умовах пандемії в рамках курсу «Екскурсознавство» досить доречним буде проведення онлайн- екскурсійТ. Зокрема, студенти підготували онлайн-екскурсію «Минуле єврейської громади у мацевах», познайомивши присутніх слухачів з історичною і культурною спадщиною єврейської громади Кременця. Матеріали для підготовки заходу знайшли у місцевих музеях. Інформаційний потенціал музеїв ЗВО, таких як Галерея довоєнної фотографії, яка знаходиться у старовинних спорудах єзуїтського колегіуму Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, репрезентує світлини зроблені в Кременці та його околицях у кін. 1920- 1930 рр. ХХ ст., а також яскраво ілюструє становлення фотографічного мистецтва. Завдяки унікальним світлинам С. Схейбаля, Г. Германовича, Л. Гроновського можна пізнати образ міста тієї епохи, відчути його дух, унікальність і неповторність. До окремих світлин («Відьма на мітлі») є пізнавальні легенди.

Музей пам'яті жертв тоталітарних режимів, який знаходиться у будівлі ДНЗ Кременецького професійного ліцею, є ще одним із прикладів створення такого профілю музею. У цьому приміщенні упродовж століття (із 50-х рр. ХІХ - до середини ХХ ст.) функціонувала в'язниця на території якої відбувалися масові арешти (з 1939 р.), а згодом розстріли, які тривали до початку радянсько-німецької війни. Зазвичай, у даному музеї проводяться уроки-пам'яті жертв репресій, війни.

Музей історії освіти ЗВО також є навчальним майданчиком, має значний інформаційний потенціал. Його унікальність полягає в тому, що майстерно вдалося поєднати, структурувати різні історичні часи. Відкриття музеїв у вишах, побудова експозицій, залучення студентів і викладачів до роботи в їх структурі, використання їх матеріалів під час підготовки до лекцій, семінарів, практичних занять, виховних заходів, педагогічної практики мй це приклад практичного втілення однієї з форм навчання і виховання, спрямованої на формування професійної компетентності.

Музей історії освіти є своєрідною творчою лабораторією з науково-педагогічної обробки зібраних матеріалів. У ньому можна влаштувати практичне заняття, при цьому застосувавши технічні засоби навчання, коли відбувається поєднання екскурсії вживу та віртуальної. Експозиція музею поетапно розкриває історію становлення та розвитку вишу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. висвітлює основні етапи еволюції навчальних закладів у краї з XVI і до початку XXI ст. При цьому підкреслюється внесок окремих педагогічних персоналій у розвиток та розбудову регіональної школи. Здобувачі мають можливість подивитися як виглядали давні підручники для різних типів шкіл та порівняти їх із сучасними. Документи і матеріали, зосереджені в музейних фондах, сприяють осмисленню своєї історичної спадщини та проведенню дослідницько-аналітичної роботи на джерельній базі, що має різне походження та інформативне наповнення.

Етнологічний музей-світлиця академії виконує освітньо-виховні функції, зокрема, виховання патріотизму у студентів, відповідального ставлення до історичної та культурної спадщини краю.

Для формування soft skills, надпрофесійних навичок, які відповідають за успішну участь у робочому процесі, важливими є позанавчальні заходи. Ними можуть пізнавальні екскурсії музеїв. Так, працівниками Залозецького краєзнавчого музею розроблено велоекскурсії околицями Залізців. Один із маршрутів пролягає вздовж давнього кордону Австро-Угорської та Російської імперій. На цьому маршруті зосереджено вогневі позиції австрійської армії часів Першої світової війни. Це дзоти, доти, бункери. Для поціновувачів природи і красивих пейзажів - Залозеччина просто маленька дика «савана». Тут багато є заказників і заповідних територій.

Орнітологічні масиви в болотах Серету, ендемічні ліси, а також гірський хребет рифового останця Сарматського моря - Товтровий кряж. Навіть оглядова екскурсія самим містечком Залізці - перетворюється в захопливу мандрівку прикордонним містечком Галичини з полікультурним населенням (Інтерв'ю, 2022).

Стрімка глобалізація та діджиталізація створює дедалі більш вагомий вплив на музеї. Онлайн музеї в період світової пандемії відіграють ключову роль у процесі здобуття нових знань. Важливо, що на веб-сторінці музею є зображення, описи предметів (Орлик, 2021: 395). Українські музеї здебільшого використовують незахищений протокол передачі даних http. В момент, коли підключення до сайту незахищене, браузери, особливо від Google, будуть показувати користувачам повідомлення про те, що на сайті незахищене з'єднання і що вони можуть стати жертвою шахраїв. Існує також ризик підміни інформації на самому сайті (Орлик, 2021: 408), тому це іноді викликає перепони для онлайн ознайомлення з музеями.

На сайтах вітчизняних музеїв зазвичай представлена інформація про події та виставки, які відкрилися, якісна підбірка фото експонатів з підписами дозволяє реконструювати епоху, збагатитись знаннями Сайт Чернігівського історичного музею музей імені Тарновського: http://surl.li/bgevx. Власне музейні матеріали розкривають живу історію, дають необхідні знання із повсякденної діяльності людства.

Провідні музеї світу онлайн дозволяють використовувати їхній інформаційний потенціал. Наприклад, для ілюстрації до вивчення теми з історії студенти ознайомлюються з Музеєм американської революції (США) Сайт музею американської революції: https://museumvirtualtour.org/, який пропонує пізнавальний тур експозицією, коли глядачу рекомендовано теми для ознайомлення (історичні особи, зброя, побут і т.ін.) в один клік і ви у вирі історичних подій, віртуально ходите залами (розглядаєте портрети й ілюстрації, предмети експозиції, збільшуєте їх на весь екран, працюєте з документами). Для того, щоб віртуально побувати у середньовічному місті є можливість відвідати цифрову реконструкцію Флоренції (Італія) Сайт музею: https://florenceasitwas.wlu.edu/architecture/bigallo.html. Відвідувачам запропоновано карту міста, обираєте вуличку й об'єкт для ознайомлення; пізнавальним є блог музею, де можна залишити фідбек.

Важливо, щоб музейні працівники не лише співпрацювали з освітніми закладами, але самі вміли вирішувати інтегративні та комунікативні завдання, постійно були готові до змін, інноваційної активності, пошуку нетрадиційних схем під час вирішення завдань збереження, презентації та інтерпретації музейних колекцій. На думку фахівців, уміння обережно й ефективно відходити від шаблону та розвивати власний особливий підхід, допомагаючи своєму музею об'єднувати людей і предмети -- важливий елемент творчої практики для сучасних працівників музею (Ключко, 2020 :183). Вагоме значення для популяризації музеїв мають публічні заходи. Наприклад, культурно-мистецькі суаре знайомлять глядача з творчістю та кращими творами митців, що виставляються у Музеї, дають можливість дізнатися про формування цих творчих особистостей та їхні нелегкі стежки до слави художників сучасності.

Майстер-класи - це спеціальний напрям в освітній програмі Музею, спрямований на розвиток знань про мистецтво у молодого покоління людей. Кураторами майстер-класів є відомі українські художники, що працюють у різних жанрах Сайт музею сучасного українського мистецтва Корсаків: https://msumk.com/.

Висновки