Формування етнокультурної компетентності у системі професійного навчання
Висвітлення особливостей формування етнокультурної компетентності у системі професійного навчання. Елементи, які утворюють матеріальну сферу культури. Поширення соціального досвіду. Набуття фахівцями об’єктивних знань та уявлень про національну культуру.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.04.2023 |
Размер файла | 29,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, м. Одеса
Формування етнокультурної компетентності у системі професійного навчання
Клюєва Сніжана Дмитрівна
кандидат філософських наук
доцент кафедри музичного мистецтва і хореографії
Ді Тяньчао
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти
Анотація
етнокультурний компетентність професійний навчання
У статті висвітлені особливості формування етнокультурної компетентності у системі професійного навчання. Етнокультурна компетентність особистості має складну і розгалужену структуру, тому процес формування є поступовим і тривалим, який триває впродовж життя. Певний ступінь сформованості етнокультурної компетентності відбувається протягом навчання у школі, а потім і у ЗВО, тому він є вирішальним для формування характеру та визначає пріоритети на наступний життєвий етап. Етнокультурна компетентність включає: елементи, які утворюють матеріальну сферу культури; елементи, які відносяться до сфери духовної діяльності людей; фактори, пов'язані із найскладнішими й остаточно невизначеними явищами. Процес формування етнокультурної компетентності характеризується такими функціями, як функція поширення соціального досвіду, культуротворча функція, комунікативно-регулююча функція та творча функція. Основою процесу формування етнокультурної компетентності у майбутніх фахівців є набуття ними об'єктивних знань та уявлень про національну культуру, історію Батьківщини, духовно-моральні цінності та духовні особливості Батьківщини. Формування етнокультурної компетентності є результатом внутрішньої перебудови особистості у духовно-практичній діяльності та безперервних моральних виборах. Позитивний ефект процесу формування етнокультурних компетентностей досягається шляхом педагогічних взаємодій, зокрема за рахунок формування суб'єктивного та пізнавального досвіду суб'єкта в навчальних програмах ЗВО, спрямованих на формування етнокультурної компетентності здобувачів освіти. Етнокультурна компетентність характеризується ступенем засвоєння майбутніми фахівцями знань про культуру етнічної групи, інтеріоризацією її цінностей та принципів. Визнання унікальності та неповторності кожної культури відбувається через самоусвідомлення, самоактуалізацію особистості в результаті саморозвитку та самоорганізації.
Ключові слова: етнокультурна компетентність, культура, цінності, освіта, навчання, фахівець, здобувач освіти, особистість.
Klyueva Snizhana Dmitrivna Candidate of philosophical sciences, associate professor of the department of musical art and choreography, South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushinskyi, Odesa,
Di Tianchao Seeker of the third (educational and scientific) level of higher education, South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinskyi, Odesa
Formation of ethno-cultural competence in the vocational training system
Abstract
The article highlights the peculiarities of the formation of ethnocultural competence in the professional training system. The ethnocultural competence of an individual has a complex and branched structure, therefore the process of formation is gradual and long-lasting, which continues throughout life. A certain degree of formation of ethno-cultural competence occurs during education at school, and then at higher education institutions, so it is crucial for the formation of character and determines priorities for the next stage of life. Ethnocultural competence includes: elements that form the material sphere of culture; elements related to the sphere of spiritual activity of people; factors associated with the most complex and ultimately uncertain phenomena. The process of formation of ethnocultural competence is characterized by such functions as the function of spreading social experience, the cultural function, the communicative and regulatory function, and the creative function. The basis of the process of formation of ethnocultural competence in future specialists is their acquisition of objective knowledge and ideas about national culture, the history of the Motherland, spiritual and moral values and spiritual features of the Motherland. The formation of ethnocultural competence is the result of the internal restructuring of the individual in spiritual and practical activities and continuous moral choices. The positive effect of the process of formation of ethnocultural competences is achieved through pedagogical interactions, in particular due to the formation of the subjective and cognitive experience of the subject in educational programs of higher education institutions, aimed at the formation of ethnocultural competence of students of education. Ethnocultural competence is characterized by the degree of assimilation of knowledge about the culture of the ethnic group by future specialists, internalization of its values and principles.Recognition of the uniqueness and inimitability of each culture occurs through self-awareness, self-actualization of the individual as a result of self-development and self-organization.
Keywords: ethnocultural competence, culture, values, education, training, specialist, student of education, personality.
Постановка проблеми
Культура є центром усіх духовних, морально- етичних аспектів розвитку особистості. А істотними ознаками культури є її етнічні компоненти, етнічні ознаки, уявлення про національність, рідну мову, історію, фольклорне та етнографічне походження. Характеристикою етнокультурної освіти є комплексність змісту, що дає змогу досліджувати проблему етнокультурних особливостей у системі професійного навчання. Етнокультурне виховання особистості є актуальним питанням сучасної теорії та практики педагогіки в новій освітній ситуації, що характеризується посиленням становлення змісту освіти, підвищенням ролі етнокультурного фактору у вихованні та народній педагогіці, визначенням ролі народознавчих посередників у системі професійного навчання.
Велику роль у вирішенні цієї проблеми відіграє освіта. В освітній сфері людина глибше проникає в культуру нації, пізнає національну самобутність свого краю, через це інтегрується в загальнолюдську світову культуру. Отже, проблема формування етнокультурної компетентності особистості зумовлена, з одного боку, сучасними пріоритетами, пов'язаними зі зміною напрямків освіти з огляду на євроінтеграцію, а з іншого - необхідністю зміцнення та гармонізації національної системи освіти. Успадковуючи при цьому традиції української нації, формування етнокультурної компетентності особистості відповідає унікальним культурно-освітнім потребам поширення її здобутків у світі. При побудові єдиного європейського освітнього простору важливо враховувати такі деталі, як національний досвід, українське мислення та національний характер.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Над проблематикою формування етнокультурної компетентності особистості працюють О. Березюк, О. Гуренко, Л. Дудікова, Ю. Косенко, Л. Маєвська, В. Нечай-Велкова, Ю. Мережко, Б. Савчук, Л. Солар, П. Фриз та інші.
Мета статті
Метою наукової статті є висвітлення особливостей формування етнокультурної компетентності у системі професійного навчання.
Виклад основного матеріалу
Однією з головних умов успішного розвитку суспільства є наявність і збереження систем національних культурних і духовних цінностей, які складають ціннісний зміст людського буття. Бо саме через відтворення і передачу здійснюється духовний зв'язок поколінь. Практично будь-яка сфера етнічної культури завжди має універсальне походження. Сьогодні в усьому світі відбуваються соціально-економічні, політичні та культурні процеси, які підвищують світову свідомість, зміцнюються економічні та культурні інформаційні та професійні зв'язки, поширюються нові технології. Отже, унікальні етнокультурні особливості різних частин планети все більше універсалізують світ. Ефективність формування характеру залежить від того, як йому передаються накопичені досягнення людської культури. Звідси можна зробити висновок про актуальність питання етнокультурної компетентності не лише в науці, а й у педагогічній практиці.
У зв'язку з цим молодь повинна володіти здатністю аналізувати й оцінювати здобутки національної культури, досліджувати національний культурний простір, усвідомлювати національні, духовно-моральні основи людського життя. З огляду на те, підростаюче покоління може стати першокласними фахівцями з необхідними професійними навичками і, головне, етнокультурною компетентністю.
Етнокультурні здібності мають складну структуру, що ускладнює механізм розвитку, а цей процес складний і тривалий. Цей процес вважається набуттям особистістю об'єктивних знань і уявлень про свою національну культуру, історію Батьківщини, духовно-моральні цінності та особливості нації [1].
Етнокультурна компетентність особистості має складну і розгалужену структуру, тому процес формування є поступовим і тривалим. Він триває впродовж життя. Проте зрозуміло, що певний ступінь сформованості етнокультурної компетентності протягом навчання у школі, а потім і у ЗВО, є вирішальним для формування характеру та визначає пріоритети на наступний життєвий етап. ЗВО мають бути центром формування етнокультурної компетентності, щоб майбутні фахівці могли успішно йти шляхом професійної освіти та національно-культурного самовизначення. Цього можна досягти у вищій освіті шляхом реалізації продуманих і чітко визначених процесів, що формують етнокультурні компетенції майбутніх фахівців.
Етнокультурна компетентність включає наступні компоненти, які її поєднують і формують. Перша група елементів утворює матеріальну сферу культури (народна архітектура, одяг, види творчої діяльності), а друга група елементів відноситься до сфери духовної діяльності людей (мова, фольклорна творчість, народне мистецтво тощо), третя група набору факторів, пов'язана із найскладнішими й остаточно невизначеними явищами (спосіб мислення чи етнопсихологічні характеристики людей етнічної групи). Варто відзначити, що етнічна культура виконує такі функції, як комунікативну, пізнавальну, знаково-символічну, відтворювальну [2].
Якщо розглядати процес формування етнокультурної компетентності як багатоступеневу систему, то можна виділити такі відносно самостійні функції, як поширення соціального досвіду, культуротворчу функцію, комунікативно-регулюючу функцію та творчу функцію. Здатність до поширення соціального досвіду, яка лежить в основі культурної наступності, забезпечує формування світогляду особистості та інтеграцію результатів її діяльності для наступних поколінь. Культуротворча функція забезпечує збереження, передачу, відтворення та розвиток культури через освіту. Реалізація цієї функції включає орієнтацію освіти на виховання освічених людей. Необхідною передумовою для цього є інтеграція освіти в культуру і, навпаки, культури в освіту. Комунікаційно-регулююча функція забезпечує передачу етнокультурної інформації в діахронному (міжгенераційному) і симультанному (з урахуванням просторової стабільності та культурної інтеграції) розрізі, сприяє взаєморозумінню, участі та ініціативі в різних видах мистецької діяльності. Творча функція створює умови для творчої самореалізації особистості, забезпечує розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців, визначає творчий характер праці викладачів [3].
Набуття майбутніми фахівцями об'єктивних знань та уявлень про національну культуру, історію Батьківщини, духовно-моральні цінності та духовні особливості Батьківщини є основою процесу формування етнокультурної компетентності у майбутніх фахівців. Високий рівень вихованості етнокультурної компетентності викладачів ЗВО засвідчує їх готовність навчати та виховувати майбутніх фахівців на засадах національної толерантності з обов'язковим збереженням цінностей національної культури. Етнокультурна компетентність особистості є результатом освоєння етнокультурного середовища, суттєвою частиною реального існування нації. Вона складається з уміння спілкуватися у світі речей, точного декодування та декодування [4].
Формування етнокультурної компетентності є результатом внутрішньої перебудови особистості у духовно-практичній діяльності, безперервних моральних виборах, що є результатом засвоєння ціннісних орієнтацій етнокультури, усіх сфер особистості - пізнавальної, морально-вольової, діяльнісно-практичної, емоційної [5].
Про сформованість етнокультурних здібностей у представників певного етносу може свідчити оволодіння етнокультуралізмом, що виявляється в синтезі традицій суспільного життя і способів спілкування, землеробських і побутових особливостей, успадкованих від попередніх поколінь, устрою, світогляду та характеристики вірувань, матеріальних і духовних цінностей, обрядів і звичаїв.
Доцільно відзначити, що спосіб життя народу виконує такі важливі функції: ідентифікаційна, комунікаційна, інтеграційна, відтворююча, нормативна, пізнавально-інструментальна [6].
Позитивний ефект процесу формування етнокультурних компетентностей досягається шляхом педагогічних взаємодій. Це явище розуміється як процес формування суб'єктивного та пізнавального досвіду суб'єкта в навчальних програмах ЗВО, спрямованих на формування етнокультурної компетентності здобувачів освіти. Навички для формування етнокультурної компетентності здобувачів освіти об'єднані спільною метою та освітою впорядкованого набору взаємопов'язаних і взаємозалежних інтеграційних елементів, спрямованих на формування характеру. Етнокультурологічні компетентнісні вміння здобувачів освіти спрямовані на поетапне формування компонентів етнокультурної компетентності та включають три етапи: підготовчий, базовий та загальний [7].
У системі професійного навчання етнокультурні компетентнісні вміння - це специфічні освітні системи кількох взаємопов'язаних і взаємозалежних, інтегрованих компонентів, які утворюють єдине ціле зі спільними цілями та мотивами [2].
Найважливішими показниками власне ступеня сформованості особистості є її етнокультурна вихованість і високий рівень етнокультурної компетентності [8]. Центр етнокультурної компетентнісної підготовки визначається темою гуманітарного циклу. Уже під час навчання у ЗВо майбутній фахівець має поставити за мету впровадження в практичні складові навчального процесу методи, засоби, форми навчання, які дозволяють поглиблено вивчати культуру, мову, історію. Саме національно-культурна освіта гарантує засвоєння зразків і цінностей національної культури, культурно-історичного та соціального досвіду своєї країни, формування почуття причетності та поваги до своєї країни.
Етнокультурна компетентність характеризується ступенем засвоєння майбутніми фахівцями знань про культуру етнічної групи, інтеріоризацією її цінностей та принципів. Етнокультурна компетентність дає змогу майбутнім фахівцям реалізувати у професійній діяльності основні вимоги етнопедагогіки, оптимально враховуючи етнокультурні та етнопсихологічні особливості та художню культуру осередку громади.
Висновки
Отже, встановлено, що етнокультурна компетентність майбутнього фахівця - це інтегрована якість, що визначається як володіння національно-культурними знаннями (традицій, реалій, звичаїв, духовних цінностей свого народу), впевненість у собі справжнього власника національної культури; знання мови свого народу; достаток засобів виразності; обізнаність з національними феноменами та світовою культурою; уміння знаходити зафіксовані в мовних, етнічних текстах та текстах світової літератури духовні та матеріальні культурні складові. Одним із напрямів духовного розвитку особистості слід визначати формування етнокультурної компетентності майбутніх фахівців. Це процес входження особистості в культурний простір, що веде до вільного від соціокультурного середовища творчого розвитку. Визнання унікальності та неповторності кожної культури відбувається через самоусвідомлення, самоактуалізацію особистості в результаті саморозвитку та самоорганізації. Формування етнокультурних можливостей визначається перебудовою внутрішнього буття майбутнього фахівця в духовно-практичній діяльності, безперервному моральному виборі внаслідок засвоєння ціннісних орієнтацій етнокультури, оптимального розвитку всіх сфер особистості в гармонії з природою.
Література
1. Косенко Ю. Етнопедагогічний підхід до професійної підготовки майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів. Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Випуск ХІХ-ХХ. Івано-Франківськ, 2008. С. 67-74.
2. Березюк О.С. Формування етнокультурної компетентності особистості в системі професійного навчання. Проблеми освіти: наук-метод. зб. Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. Київ, 2015. Вип. 85. С. 37-41.
3. Лу Лу. Методика формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічних університетах України та Китаю: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. Нац пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2014. 21 с.
4. Шульга М. Компетентність етнокультурна. Етнічний довідник: поняття та терміни. URL: http://etnography.nati onal.org.ua/ glossary/k.html.
5. Нечай-Велкова В.К. Основні напрями формування етнокультурної компетентності як чинника європеїзації України. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 68, Т. 2. С. 82-85.
6. Савчук Б. Українська етнологія: навч. посібник. Івано-Франківськ: ЛілеяПНВ, 2004. 559 с.
7. Гуренко О.І. Формування етнокультурної компетентності студентів педінститутів в умовах поліетнічного середовища: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Х., 2005. 20 с.
8. Березюк О.С. Методичні засади формування етнокультурної компетентності особистості. Освітологічний дискурс 2015. № 3. С. 13-21.
References
1. Kosenko, Ju. (2008). Etnopedaghoghichnyj pidkhid do profesijnoji pidghotovky majbutnikh pedaghoghiv doshkiljnykh navchaljnykh zakladiv [Ethno-pedagogical approach to professional training of future teachers of preschool educational institutions]. Visnyk Prykarpatsjkogho universytetu. Pedaghoghika - Bulletin of the Carpathian University. Pedagogy, KhlKh-KhKh. Ivano-Frankivsjk, 67-74 [in Ukrainian].
2. Berezjuk, O.S. (2015). Formuvannja etnokuljturnoji kompetentnosti osobystosti v systemi profesijnogho navchannja [Formation of ethnocultural competence of the individual in the professional training system]. Problemy osvity: nauk-metod. zb. Instytut innovacijnykh tekhnologhij i zmistu osvity MON Ukrajiny - Problems of education: science and method. coll. Institute of Innovative Technologies and Content of Education of the Ministry of Education and Culture of Ukraine. Kyjiv, 85, 37-41 [in Ukrainian].
3. Lu, Lu (2014). Metodyka formuvannja etnokuljturnoji kompetentnosti majbutnikh uchyteliv muzyky v pedaghoghichnykh universytetakh Ukrajiny ta Kytaju: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 [Methodology of formation of ethnocultural competence of future music teachers in pedagogical universities of Ukraine and China: autoref. thesis ... candidate ped. Sciences: 13.00.02]. Nac ped. un-t im. M. P. Draghomanova. Kyjiv, 2014. 21 s. [in Ukrainian].
4. Shuljgha, M. Kompetentnistj etnokuljturna [Ethno-cultural competence]. Etnichnyj dovidnyk: ponjattja ta terminy. URL: http://etnography.national.org.ua/glossary/k.html [in Ukrainian].
5. Nechaj-Velkova, V.K. (2020). Osnovni naprjamy formuvannja etnokuljturnoji kompetentnosti jak chynnyka jevropejizaciji Ukrajiny [The main directions of the formation of ethno-cultural competence as a factor of the Europeanization of Ukraine]. Pedaghoghika formuvannja tvorchoji osobystosti u vyshhij i zaghaljnoosvitnij shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 68, 2, 82-85 [in Ukrainian].
6. Savchuk, B. (2004). Ukrajinsjka etnologhija: navch. posibnyk [Ukrainian ethnology: teaching. manual.]. Ivano-Frankivsjk: Lileja NV, 559 s. [in Ukrainian].
7. Ghurenko, O.I. (2005). Formuvannja etnokuljturnoji kompetentnosti studentiv pedinstytutiv v umovakh polietnichnogho seredovyshha : avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 [Formation of ethnocultural competence of students of pedagogical institutes in the conditions of a polyethnic environment: autoref. thesis ... candidate ped. Sciences: 13.00.04]. Kh., 20 s. [in Ukrainian].
8. Berezjuk, O.S. (2015). Metodychni zasady formuvannja etnokuljturnoji kompetentnosti osobystosti [Methodological principles of the formation of ethnocultural competence of the individual]. Osvitologhichnyj dyskurs - Educational discourse, 3, 13-21 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017Суть методу навчання Центрального інституту праці, загальна оцінка його досвіду у трудовому навчанні. Застосування інструкцій, технічних засобів, режиму праці у системі профтехосвіти. Пропозиції щодо створення нової системи виробничого навчання.
курсовая работа [769,9 K], добавлен 26.10.2010Зміст програми формування самоосвітньої компетентності у кожному класі. Поради та корисні звички для успішного навчання та самонавчання, розвиток інтелектуальних вмінь та вмінь самоорганізації. Модель випускника школи та складові компоненти особистості.
курсовая работа [66,1 K], добавлен 25.01.2011Поняття та сутність компетентності, її класифікація, структура і функції в системі освіти. Застосування продуктивних методик та технологій для формування основних груп компетентностей учнів початкових класів та оцінювання кінцевого результату навчання.
курсовая работа [186,9 K], добавлен 10.11.2012Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.
статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017Аналіз літературних джерел щодо поняття "педагогічні умови". Система формування економічної компетентності учнів. Мотивація навчальної діяльності до освоєння та використання у професійній діяльності економічних знань. Використання "проблемного навчання".
статья [258,9 K], добавлен 13.11.2017Концепція і основні цілі професійної освіти в Україні. Система та методи професійно-технічного навчання. Характеристика професійного навчання машинобудівного профілю. Конструювання педагогічних технологій по темі "Механізми та елементи трансмісії".
курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.12.2013Типи ставлення школяра до навчання за А.К. Марковою. Способи формування мотивації на уроках іноземної мови. Роль батьків у формування інтересу до навчання у дітей. Підвищення мовленнєвої компетентності учнів на уроках. Різновиди пізнавальних мотивів.
курсовая работа [541,2 K], добавлен 24.04.2014Аналіз проблем формування професійної компетентності майбутнього фахівця (ПКМФ). Категорії компетентності у різних галузях знань, з різних наукових підходів. Підходи до проблеми забезпечення ПКМФ із економічних спеціальностей у вищому навчальному закладі.
статья [21,3 K], добавлен 19.09.2017Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Порядок і проблеми формування валеологічних знань як найважливішого напряму вдосконалення процесу фізкультурної освіти у молодших школярів. Розробка власної програми з фізичного виховання з позиції їх спрямування на формування валеологічних знань.
дипломная работа [103,2 K], добавлен 24.10.2009Необхідність визначення структурно-змістових характеристик конкурентоздатності майбутнього педагога професійного навчання на підставі сутності поняття "конкурентоздатність педагога професійного навчання". Значення характеристик у педагогічній діяльності.
статья [22,2 K], добавлен 31.08.2017Досягнення психології навчання в галузі сучасної педагогічної психології. Пріоритетність гармонійного виховання перед різними видами навчання. Оцінка проблеми активних методів навчання і дидактичних принципів: формування досвіду, знань, навичок, умінь.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 18.12.2010Використання дидактичного потенціалу організації процесу навчання гуманітарних дисциплін у вищій педагогічній школі з проекцією на цілеспрямоване формування компетентності соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Принципи фахової підготовки спеціаліста.
статья [23,5 K], добавлен 31.08.2017Підготовка учнів робітничих професій за дуальною системою в Німеччині. Характеристика технології блочно-модульного навчання. Забезпечення ефективності модульно-рейтингової технології навчання та контроль засвоєння знань. Методи інтерактивних занять.
реферат [19,3 K], добавлен 15.04.2012Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Особливості впливу активних методів навчання на формування позитивної мотивації студентів вищих навчальних закладів. Характеристика місця і сутності змагальних методів навчання у системі активних методів навчання при вивченні курсу "Політична економія".
курсовая работа [42,1 K], добавлен 30.01.2010Стан вивчення основ матеріалознавства в процесі трудового навчання в основній школі. Сутність інформаційно-комунікаційних технологій, їх роль в засвоєнні знань і вмінь у 7-9 класах. Методичні основи формування знань і вмінь на уроках трудового навчання.
дипломная работа [678,0 K], добавлен 19.08.2014Аналіз процесу формування комунікативної компетентності магістрів менеджменту, визначення її місця в структурі компетентностей. Аналіз напрямів формування цієї компетентності, її особливості та перспективи удосконалення в вищих навчальних закладах.
статья [20,5 K], добавлен 14.08.2017Аналіз освітньої галузі "Природознавство" початкової загальної освіти. Взаємозв'язки уявлень та понять про об'єкти природи у системі "жива-нежива природа", "природа - людина". Формування природничих понять за допомогою практичних методів навчання.
курсовая работа [489,6 K], добавлен 17.01.2014