Тьюторська майстерність - основа викладача вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru

Івано-Франківський національний медичний університет

Тьюторська майстерність-основа викладача вищої школи

Гадяк Ірина Василівна кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри хімії, фармацевтичного аналізу та післядипломної освіти

Анотація

Стаття є дослідженням тьюторської майстерності як основи викладача вищої школи. однією з сучасних тенденцій вищої освіти є орієнтація на принципи індивідуалізації навчального процесу. Саме тому надзвичайної актуальності набуває тьюторство, яке сприяє розвитку як більш індивідуалізованого навчання, так й виховання, де тьютор сприяє максимальному розкриттю особистості студента, формуванню його мотивів і цінностей. Отже, важливого значення набуває тьюторська майстерність як основа педагогічної діяльності викладача вищої школи. Зазначено, що в умовах вищої школи тьюторська діяльність викладача є комплексом професійно- інформаційних, організаційно-координаційних, консультативно-практичних, соціально-педагогічних заходів, що проводяться для надання допомоги студенту в підготовці до майбутньої професійної діяльності. А тьюторський супровід полягає у створенні умов для формування мотивації руху до змін, здійснення координації можливостей освітнього середовища, як комплексу факторів та умов, які зможуть забезпечити індивідуальний розвиток не лише тих умінь і особистісно-професійних якостей, що уже були сформовані, але разом з тим розкрити прихований потенціал студента, сприяти пошуку додаткових ресурсів засобами організації продуктивної рефлексії. І від тьюторської майстерності викладача вищої школи залежить наскільки вдалим буде співпраця педагога з студентом. На основі аналізу функцій і завдань викладача вищої школи виокремлено наступні види тьютерської діяльності: методична, організаційно-управлінська, психолого-педагогічна, викладацька, дослідницька. Зазначено, що у навчальному процесі викладач вищої школи виконує ряд ролей, успішне виконання яких безпосередньо залежить від тьюторської майстерності педагога. Наголошено, що його тьюторська майстерність складається з таких компонентів: аналітико-рефлексивний, комунікативний, організаційно- іяльнісний, ціннісно-мотиваційний, прогностично-проєктувальний, впровадження яких у навчальний процес дозволяє розширити розуміння педагогічної діяльності в контексті індивідуалізації вищої освіти.

викладач тьюторська майстерність

Ключові слова: тьютор, вища школа, тьюторська майстерність,

тьюторська діяльність, індивідуалізації вищої освіти.

Hadiak Iryna Vasylivna Candidate of Pharmaceutical Sciences, assistant of the Department of Chemistry, Pharmaceutical Analysis and Postgraduate Education, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk

TUTORING SKILL - THE BASIS OF A HIGH SCHOOL TEACHER

Abstract

The article is a study of tutoring skills as the basis of a teacher of a higher school. One of the modern trends in higher education is orientation towards the principles of individualization of the educational process. That is why tutoring, which contributes to the development of both more individualized learning and education, where the tutor contributes to the maximum disclosure of the student's personality, the formation of his motives and values, becomes extremely relevant. Therefore, tutoring skills become important as the basis of the pedagogical activity of a teacher of a higher school. It is noted that in the conditions of a higher school, the teacher's tutoring activity is a complex of professional-informational, organizational- coordinating, consultative-practical, social-pedagogical activities, which are carried out to provide assistance to the student in preparation for future professional activity. In addition, tutoring consists in creating conditions for the formation of motivation for the movement to change, coordinating the opportunities of the educational environment as a complex of factors and conditions that will be able to ensure individual development not only of those skills and personal and professional qualities that have already been formed, but at the same time to reveal the hidden potential of the student, to promote the search for additional resources by means of organizing productive reflection. Therefore, the successful cooperation between the teacher and the student depends on the tutoring skill of the teacher of the higher school. Based on the analysis of the functions and tasks of a higher school teacher, the following types of tutoring activities are distinguished: methodical,

organizational-management, psychological-pedagogical, teaching, and research. It is noted that in the educational process the teacher of a higher school performs a number of roles, the successful performance of which directly depends on the teacher's tutoring skills. It is emphasized that his tutoring skill consists of the following components: analytical-reflective, communicative, organizational-activity, value-motivational, and prognostic-projective, the implementation of which in the educational process allows to expand the understanding of pedagogical activity in the context of individualization of higher education.

Keywords: tutor, higher school, tutoring skill, tutoring activity,

individualization of higher education.

Постановка проблеми. Модернізація вищої системи освіти України має на меті створення такої моделі освітнього процесу, в якій би оптимально поєдналися кращі вітчизняні й зарубіжні традиції. Поєднання гуманістичних традицій української педагогіки та зарубіжного досвіду виховання особистості, здатної до активних самостійних дій, надасть можливість створити динамічну, мобільну, конкурентоспроможну модель освітньої системи.

Вітчизняні педагоги здійснюють дослідження традиційного та інноваційного досвіду різних країн, активізують розвиток нових теоретичних та експериментальних праць, впроваджують найефективніші освітні технології в педагогічний процес. І однією з сучасних тенденцій вищої освіти є орієнтація на принципи індивідуалізації навчального процесу [7, с. 87]. Саме тому надзвичайної актуальності набуває тьюторство, яке стає в умовах вищої школи важливим ресурсом для створення ефективної, гнучкої, орієнтованої на студента системи супроводу. Тьюторство сприяє розвитку як більш індивідуалізованого навчання, так й виховання, де тьютор сприяє максимальному розкриттю особистості студента, формуванню його мотивів і цінностей. Отже, важливого значення набуває тьюторська майстерність як основа педагогічної діяльності викладача вищої школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості тьюторства у сфері освіти розкрито в наукових публікаціях таких зарубіжних науковців, як: Дж. Бейлі, Дж. Кітченс, Ч. Натсон, О. Старіков, Е. Хейс. Роль тьютора в дистанційному навчанні розглядали Л. Бендова, Н. Городецька, Є. Комраков. Українські дослідники також приділяли увагу питанням тьютерства. Так, О. Комар розглядала питання тьюторського супроводу розвитку дорослих учнів в умовах відкритого освітнього простору, Ю. Теслева досліджувала тьюторську модель навчання у післядипломній педагогічній освіті, Н. Клокар вивчала проектування дистанційного навчання педагогічних працівників у системі післядипломної освіти регіону.

Мета статті - проаналізувати основні аспекти тьюторської майстерності, як основи професійної діяльності викладача вищої школи.

Виклад основного матеріалу. Тьюторство в Україні - це нове за своєю суттю явище, що виникло, зважаючи на ситуацію в суспільстві та наявну кризу виховання. Воно пов'язане із діяльністю у вищій і загальноосвітній школі та розуміється як методичний супровід самостійної роботи, створення індивідуальних освітніх проектів і програм, навчально-методичних комплексів, а також як індивідуальне навчання-консультування.

Тьютором називають того, хто супроводжує індивідуальну діяльність, створює умови для неперервного відкритого процесу підвищення кваліфікації та індивідуалізує його, ініціює процеси мотивації, здійснює моніторинг рівня підвищення професійної компетентності студентів, формує інноваційний ресурс, презентує досягнення педагогів; працює з інтересами студента та допомагає йому самовизначитися у різних варіантах самореалізації [6, с. 201].

Таким чином кожен викладач вищої школи у сучасних умовах пов'язаних з пандемією СОУГО-19, а також військовими діями у нашій країні є тьютором.

В умовах вищої школи тьюторська діяльність викладача є комплексом професійно-інформаційних, організаційно-координаційних, консультативно- практичних, соціально-педагогічних заходів, що проводяться для надання допомоги студенту в підготовці до майбутньої професійної діяльності. Вона забезпечує педагогічний супровід профільного навчання і характеризується співробітництвом суб'єктів спільної роботи, вираженому в активному прагненні до досягнення спільних цілей і завдань, розділенням основної роботи на функціонально пов'язані складові, орієнтацією на особистісні потреби й інтереси студентів. А тьюторський супровід полягає у створенні умов для формування мотивації руху до змін, здійснення координації можливостей освітнього середовища, як комплексу факторів та умов, які зможуть забезпечити індивідуальний розвиток не лише тих умінь і особистісно- професійних якостей, що уже були сформовані, але разом з тим розкрити прихований потенціал студента, сприяти пошуку додаткових ресурсів засобами організації продуктивної рефлексії. І від тьюторської майстерності викладача вищої школи залежить наскільки вдалим буде співпраця педагога з студентом [3, с. 85].

На основі аналізу функцій і завдань викладача вищої школи виокремлюють наступні види тьютерської діяльності:

методична діяльність - розробка методичного забезпечення дистанційного навчального процесу (розробка робочої програми, моделі і структури дистанційного курсу; розробка теоретичних, практичних і контрольно-оцінювальних матеріалів дистанційного курсу з урахуванням їхньої варіативності; розробка методичного забезпечення очного та дистанційного навчання, аналіз і оцінка якості науково-методичних і навчально-методичних матеріалів для організації навчання; розробка моделей різного типу навчання; адаптація теоретичних, практичних і контрольних матеріалів дистанційного курсу до рівня студентів; вивчення і використання сучасних педагогічних технологій навчання);

організаційно-управлінська діяльність - організація навчального процесу в рамках викладання курсу (розробка організаційно- адміністративної документації курсу; формування навчальних груп; ведення навчальної та планової документації на паперових і електронних носіях; консультування студентів; створення звітних та інформаційних матеріалів; ведення обліку присутності студентів відповідно до розкладу занять групи; збір інформації (зворотній зв'язок) від студентів);

психолого-педагогічна діяльність - регулювання навчальної діяльності студентів в умовах очного та дистанційного навчання (управління комунікативною діяльністю студентів; дотримання мережевого етикету); професійне спілкування зі студентами, колегами, адміністрацією, представниками інших організацій;

викладацька діяльність - проведення навчальних занять; контроль та оцінювання навчальної та дослідницької діяльності студентів;

дослідницька діяльність - вивчення процесу та результатів очного та дистанційного навчання студентів; самооцінка педагогічної діяльності; участь у роботі конференцій, семінарів, педагогічних форумах; проведення наукових досліджень і публікація статей [1, с. 7].

Таким чином, у навчальному процесі викладач вищої школи виконує ряд ролей, успішне виконання яких безпосередньо залежить від тьюторської майстерності педагога:

консультант (проводить групові консультаційні заняття,

індивідуально консультує студентів у разі необхідності з різних питань курсу тощо);

наставник, викладач (проводить індивідуальні вступні та заключні заняття зі студентами, забезпечує правильне та ефективне використання відповідного навчально-методичного супроводу курсу, надає оперативну допомогу в опануванні матеріалів курсу; доповнює матеріали власними прикладами, завданнями, новими фактами, науковою інформацією, надає психологічну допомогу студентам у налагодженні контактів з іншими учасниками процесу навчання тощо);

організатор (складає індивідуальний графік навчального процесу - заняття, консультації з курсу, організовує проведення групових занять, формує групи студентів для виконання навчальних проектів і групових занять, стежить за виконанням самостійних завдань студентів; бере участь у зворотному зв'язку зі студентами);

експерт (здійснює поточний і заключний контроль, веде «журнал успішності»);

менеджер (надає оперативну допомогу студентам з поточних адміністративних питань) [2, с. 266].

Сам характер тьюторської діяльності викладача вищої школи ґрунтується на поєднанні знань з педагогіки, психології, менеджменту (в частині організації процесів розумової діяльності, супроводу та моніторингу студента), а також на володінні методикою викладання навчальної дисципліни та засобами використання сучасних інформаційних технологій. Крім того, викладач, який виконує роль тьютора має володіти певними особистісними якостями. На основі аналізу особистих якостей, що наведені у описі вакансій тьюторів нами було зроблено висновок, що найбільш важливими вважаються: толерантність, адаптивність, комунікабельність, ввічливість, акуратність, терпимість, доброзичливість, тактовність, врівноваженість, організованість, відповідальність, емпатія, креативність, комунікабельність, товариськість, інтелігентність, вимогливість, спостережливість, любов до дітей, старанність.

Таким чином тьюторська майстерність викладача вищої школи визначається як широка інтегративна характеристика, що передбачає наявність професійно-педагогічних, спеціальних (тьюторських) умінь та знань, особистісних якостей, здібностей до тьюторської діяльності, здатніть до суб'єкт-суб'єктної взаємодії у процесі тьюторського супроводу індивідуального освітнього маршруту здобувачів освіти у відкритому освітньому просторі з урахуванням умов зовнішнього середовища та потреб самої особистості, спрямованої розвиток сутнісних сил і здібностей, цілей, і включає такі компоненти: аналітико-рефлексивний, комунікативний, організаційно-діяльнісний, ціннісно-мотиваційний, прогностично-проєктувальний [4, с. 451].

Аналітико-рефлексивний компонент тьюторскої майстерності характеризується здатністю до використання діагностичного інструментарію на всіх етапах вивчення індивідуальних особливостей учнів та побудови індивідуальної освітньої траєкторії, здатністю до аналізу цілей, мотивів, цінностей, ресурсів здобувачів освіти, готовністю до рефлексії результату і способу руху індивідуального освітнього маршруту, аналіз ефективності використання зовнішніх і внутрішніх ресурсів та ін.

Комунікативний компонент включає здатність до ефективної суб'єкт-суб'єктної комунікації у процесі тьюторського супроводу всіх учасників освітнього процесу.

Ціннісно-мотиваційний компонент включає здатність до мотивації, високий рівень толерантності, емпатію, високо розвинутий емоційний інтелект, вимогливість, об'єктивність у процесі тьюторського супроводу здобувачів освіти на основі особистісного впливу; здатність нести відповідальність у процесі освітньої тьюторської взаємодії з студентами відповідно до їхніх ціннісно-цільових орієнтирів, вікових та індивідуальних особливостей.

Огранізаційно-діяльнісний компонент відображає здатність викладача до організації відкритого освітнього простору з урахуванням умов зовнішнього середовища та потреб самої особистості у процесі тьюторського супроводу здобувачів освіти; здатність та готовність до тьюторського супроводу освітнього процесу; здатність брати участь у створенні та внесенні коректив індивідуальної освітньої траєкторії студентів; готовність організовувати індивідуальну та спільну освітню діяльність з студентами, засновану на застосуванні тьюторських, коучингових, фасилітаційних методів та технологій; готовність здійснювати супровід соціалізації і професійного самовизначення; здатність використовувати тьюторські технології для побудови індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти, здатність до використання методів коучингу в процесі тьюторського супроводу учасників освітнього процесу, яка сприяє максимальному розкриттю потенціалу особистості, її продуктивності та ефективності, допомагає самостійно опанувати нові знання, вміння та навички.

Прогностично-проектувальний компонент відображає здатність викладача вищої школи виявляти якості та виокремлювати особливості розвитку здібностей студента до прогнозування; здатність до передбачення шляхів розвитку його індивідуальної освітньої траєкторії; здатність обґрунтовувати подальші умови та шляхи зростання і розвитку особистості, її пізнавального інтересу, прогнозувати перспективи освітньої діяльності здобувачів освіти; здатність до надання допомоги в проєктуванні і реалізації учнями індивідуальних освітніх програм, що включають різні види діяльності; здатність надавати допомогу в проєктуванні і реалізації студентами індивідуальних освітніх програм, у складанні індивідуальних навчальних планів та їх подальшій корекції [5, с. 273]. Висновки. Отже, тьютерська діяльність викладача вищої школи є комплексом професійно-інформаційних, організаційно-координаційних, консультативно-практичних, соціально-педагогічних заходів, що проводяться для надання допомоги студенту в підготовці до майбутньої професійної діяльності. А його тьюторська майстерність складається з таких компонентів: аналітико-рефлексивний, комунікативний, організаційно-діяльнісний, ціннісно- мотиваційний, прогностично-проєктувальний, впровадження яких у навчальний процес дозволяє розширити розуміння педагогічної діяльності в контексті індивідуалізації вищої освіти. Подальші дослідження в цьому напрямі є надзвичайно актуальними, оскільки сприятимуть пошуку, вивченню, розробці та впровадженню найефективніших світових технологій навчання в нашу українську систему освіти.

Література

Бойко А. Тьютор - якісно вища педагогічна позиція і новий простір духовно- моральної взаємодії. Педагогічні науки. 2011. Вип. 2. С. 4-10.

Кравцова Т. Зміст та структура тьюторської компетентності майбутнього педагога. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2020. Вип 31. Т. 3. С. 264-269.

Меркулова Н. В., Шевченко Ю. В. До проблеми професійної підготовки тьюторів у системі освіти України. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2019. № 66. Т. 1. С. 83-87.

Нагорний В. В., Нагорна Н. О., Акімова Л. С. Тьюторство в системі дистанційного навчання. The world of science and innovation: abstracts of II International scientific and practical conference, London, United Kingdom, 16-18 September 2020. Liverpool, United Kingdom, 2020. P. 445-454.

Осадча К. П. Теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності: д-ра пед. наук: 13.00.04/мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. Запоріжжя, 2020. 705 с.

Степаненко О. О. Обґрунтування поняття «тьютор» у освітньо-дослідницькому просторі. Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Cерія: Педагогічні науки. 2018. С. 198-205.

Тарадюк Д. Професійна підготовка тьюторів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі як педагогічна проблема. Нова педагогічна думка. 2018. № 1 (93). С. 87-89.

References

Bojko A. (2011) T'yutor - yakisno vy'shha pedagogichna pozy'ciya i novy'j prostir duxovno- moral'noyi vzayemodiyi [Tutor - a qualitatively higher pedagogical position and a new space for spiritual and moral interaction]. Pedagogichni nauky' - Pedagogical sciences, 4--10 [in Ukrainian].

Kravczova T. (2020). Zmist ta struktura t'yutors'koyi kompetentnosti majbutn'ogo pedagoga [The content and structure of tutoring competence of the future teacher]. Aktual'ni py'tannya gumanitarny'x nauk: mizhvuzivs'ky'j zbirny'k naukovy'x pracz' molody'x vcheny'x Drogoby 'cz 'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universy 'tetu imeni Ivana Franka - Current issues of the humanities: interuniversity collection of scientific works of young scientists of Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University (264-269) no. 31, vol. 3[in Ukrainian].

Merkulova N. V., Shevchenko Yu. V. (2019) Do problemy' profesijnoyi pidgotovky' t'yutoriv u sy'stemi osvity' Ukrayiny' [To the problem of professional training of tutors in the education system of Ukraine]. Pedagogika formuvannya tvorchoyi osoby'stosti u vy'shhij i zagal'noosvitnij shkolax - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools 66, 1, 83-87 [in Ukrainian].

Nagorny'j V. V., Nagorna N. O., Akimova L. S. (2020) T'yutorstvo v sy'stemi dy'stancijnogo navchannya [Tutoring in the distance learning system]. Svit nauki i inovacii: tezu ІІ Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia - The world of science and innovation: abstracts of II International scientific and practical conference, London, United Kingdom, рр. 445-454. Liverpool [United Kingdom].

Osadcha K. P. (2020) Teorety'ko-metodologichni zasady' profesijnoyi pidgotovky' majbutnix uchy'teliv do t'yutors'koyi diyal'nosti [Theoretical and methodological principles of professional training of future teachers for tutoring] ] (PhD Thesis), Zaporizhzhya, Melitopol's'ky'j derzhavny'j pedagogichny'j universy'tet imeni Bogdana Xmel'ny'cz'kogo. Extended abstract of Doctor's thesis Zaporizhzhya [in Ukrainian].

Stepanenko O. O. (2018) Obg'runtuvannya ponyattya «t'yutor» u osvitn'o- doslidny'cz'komu prostori [Justification of the concept of «tutor» in the educational and research space]. Scientific notes of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov. Series: Pedagogical sciences - Naukovi zapy'sky' Nacional'nogo pedagogichnogo universy'tetu imeniM. P. Dragomanova. Ceriya: Pedagogichni nauky, 198-205 [in Ukrainian].

Taradyuk D. (2018) Profesijna pidgotovka t'yutoriv do roboty' v inklyuzy'vnomu osvitn'omu seredovy'shhi yak pedagogichna problema [Professional training of tutors to work in an inclusive educational environment as a pedagogical problem]. New pedagogical thought - Nova pedagogichna dumka, 1, 87-89[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru