Завдання та зміст тренувального заняття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Реферат

Завдання та зміст тренувального заняття

Виконала:

Студентка 3 курсу

Групи 32-ЛЗ1

Сущенко Валерія

2023

Зміст

1. Спортивне тренування

2. Система спортивного тренування

3. Формами організації спортивного тренування

4. Принципи спортивного тренування

1. Спортивне тренування

Спортивне тренування - це спеціалізований процес всебічного фізичного виховання, спрямований на досягнення високих спортивних результатів.

Тренування має наступні завдання:

- збереження і зміцнення здоров'я;

- гармонійний фізичний розвиток (в тому числі поліпшення статури);

- виховання фізичних якостей і формування системи рухових навичок;

- збагачення спеціальними знаннями і навичками організаційної та інструкторській роботи.

У процесі спортивного тренування здійснюється не лише навчання, а й виховання, яке має особливе значення як у формуванні особистості, так і у вирішенні практичних завдань. При вихованні спортсмена формуються його відчуття, навички та звички, моральні переконання і світогляд.

Провідну роль у тренуванні спортсмена відіграє тренер. Педагогічна майстерність тренера включає в себе не тільки практику педагогічної діяльності, але і глибокі знання теорії цього виду спорту, а також знання з області суміжних дисциплін. У своїх діях тренер зобов'язаний спиратися на досягнення сучасної науки. Головне в педагогічній майстерності - творче ставлення до роботи, пошук і розумне використання нового в теорії і практиці. Тому тренер повинен безперервно і систематично займатися самоосвітою, покращувати свою професійно-педагогічну підготовку.

Особливе значення мають зміст і методика педагогічних вимог. Тренер зобов'язаний поступово створювати своєрідні «сходи» вимог, за допомогою яких і відбувається організація діяльності спортсменів, управління і керівництво ними. Вплив вимог тренера посилюється вимогами колективу, коли він підтримує тренера і висловлює свою громадську думку.

Педагогічні вимоги повинні бути єдиними. Тому слід домагатися узгоджених дій не тільки тренерів, а й спортивних суддів, лікарів, представників команд і т. д.

2. Система спортивного тренування

спортивний тренування педагогічний вимога

Під системою спортивного тренування розуміється сукупність теоретичних досягнень в цій області, а також сама практична діяльність з організації тренувального процесу і управління ним. Організація тренувального процесу - це комплекс заходів, які забезпечують успішне проведення тренування. Управління тренувальним процесом включає в себе цілеспрямовані, заздалегідь заплановані дії, які дозволяють підвищити спеціальну (спортивну) працездатність спортсмена. Керуючи поведінкою спортсмена, тренер впливає як на його організм, так і на особистість і домагається необхідного рівня фізичного та психологічногог розвитку, зростання спортивних результатів.

Керувати будь-яким процесом можна лише оволодівши основними його закономірностями. Щоб тренуватися методично правильно, потрібно знати, яким закономірностям підкоряється саме тренування, розвиток спортивної форми, рухових навичок, якостей і т. д. Роль тренера як педагога, свідомо керуючого тренувальним процесом, полягає в тому, щоб вчасно і правильно створювати умови для дії цих закономірностей. Так, наприклад, знаючи, що високі тренувальні навантаження викликають значні зміни в організмі спортсменів (це положення має характер закономірності) і що організм дітей і підлітків до певного віку не готовий до інтенсивних і великих навантажень (що теж виступає як певна закономірність), тренер повинен строго індивідуально призначати навантаження в тренуванні юних спортсменів. Вивчаючи, з одного боку, закономірності розвитку фізичних здібностей спортсмена, а з іншого - закономірності тренування, тренер може встановити правильну залежність і зв'язок між процесом тренування та станом підготовленості спортсмена до даної рухової діяльності.

Потужна система спортивного тренування буде у випадку гармонійного поєднання різних сторін: науково-обґрунтований зміст, періодизація і планування, а також систематичний поглиблений лікарський і педагогічний контроль.

3. Форми організації спортивного тренування

Формами організації тренування є: тренувальні заняття, самостійні заняття, спортивні змагання.

Тренувальне заняття на відміну від звичайного більш тривале, варіативне і залежить від особливостей виду спорту, що є етапом тренування, спрямованості роботи. На початку тренувального заняття повідомляється його завдання. Підготовча частина (розминка) проводиться для мобілізації організму спортсмена до майбутньої діяльності. Ця частина заняття скорочує період впрацьовування, впливає на всю подальшу роботу, підсилює вегетативні процеси, сприяє досягненню оптимальної збудженості центральної нервової системи. Розминка робить також позитивний вплив на м'язово-зв'язковий апарат і кровоносну систему: під час роботи розкриваються резервні капіляри, що поліпшують кровопостачання м'язів. Поза сумнівом і профілактичне значення розминки. Гарна підготовка до роботи зменшує можливість травм.

Умовно розминка ділиться на дві частини: загальну і спеціальну. Загальна розминка підвищує працездатність організму спортсмена. Її засобами є тривалі, але помірні по інтенсивності вправи, а також комплекси вправ, що мають схожість з основними рухами. Ці засоби служать для «впрацювання» і «розігрівання» м'язів. Завдання спеціальної розминки - підготовка спортсмена до виконання тренувальних вправ в основній частині уроку. Спеціальна розминка має бути максимально наближеною до виду спорту: у ній виконуються як спеціальні фізичні вправи, так і частини руху, що є предметом навчання. Слід пам'ятати, що розминка являє собою не пробу сил, а пробу техніки (особливо на змаганнях). Загальна ідея двох частин розминки - створення необхідної готовності спортсмена до навчання. Якщо тренувальний урок триває кілька годин, то на початку його можна обмежити загальної розминкою, а кілька спеціальних вправ провести безпосередньо перед кожною спеціальною вправою.

Основна частина тренувального заняття пов'язана з навчанням рухів або їх вдосконалення, виховання фізичних, моральних і вольових якостей. Залежно від періоду тренування, ступеня підготовленості спортсменів, їх вікових, статевих та індивідуальних особливостей зміст цієї частини уроку може досить сильно коливатись.

Завдання заключної частини тренувального заняття - створити в організмі умови для протікання відновних процесів. Тому навантаження в цій частині уроку поступово знижується. У ній застосовуються вправи середньої і малої інтенсивності, а також вправи на розслаблення. Вся робота ведеться у спокійному темпі. Після тренування проводиться її короткий аналіз.

Тренувальний заняття тісно пов'язане і з іншими формами організації занять (лекціями і кіно, теоретичними заняттями, роботою з книгою).

Самостійні тренувальні заняття проходять без безпосередньої участі тренера, але під його контролем. Тренер спільно зі спортсменом визначає мету, методи та засоби тренувальних занять, а проводить їх спортсмен самостійно.

Спортивні змагання як форма тренувальних занять мають важливе педагогічне значення. Вони стимулюють тренувальний процес, сприяючи поліпшенню навчальної роботи, виховують у спортсменів волю до перемоги, товариство, патріотизм, колективність дій, привчають до організованості та дисципліни. Змагання є важливим засобом пропаганди спорту і одним із способів обміну досвідом тренувальної роботи.

Відомі власне спортивні змагання та змагання навчально-тренувального характеру. Перші проводяться за офіційними правилами в умовах боротьби за перемогу, суддівство тут є одним з видів педагогічного впливу; другий направлені на виявлення фізичної, технічної, тактичної та морально-вольової готовності спортсменів. Систематично беручи участь у змаганнях, спортсмени здобувають необхідний досвід, який сприяє більш повному прояву їх здібностей.

Для раціонального тренування істотне значення має активна спільна діяльність тренера і лікаря. Перед початком тренувальної роботи всі спортсмени повинні пройти медичне обстеження, результати обстеження необхідно проаналізувати, щоб їх можна було використовувати при плануванні практичних занять. Поглиблені поетапні обстеження проводять протягом усього тренувального року, а також після закінчення змагань. Лікар зобов'язаний активно впливати на тренувальний процес, а не тільки реєструвати ті чи інші зрушення в підготовці спортсмена. Він повинен брати участь і у вирішенні найважливіших організаційних питань, пов'язаних зі змаганнями, проводити велику роз'яснювальну і практичну роботу по загартовуванню спортсменів, навчати їх методиці самоконтролю, тобто найпростішим прийомам спостереження за станом свого здоров'я і фізичного розвитку.

4. Принципи спортивного тренування

Спортивне тренування передбачає дотримання основних принципів та закономірностей:

- безперервності тренувального процесу;

- поступовості збільшення навантаження та складності технічних прийомів;

- послідовності розвитку фізичних здібностей;

- єдності загальної і спеціальної фізичної підготовки спортсмена;

- хвильоподібності динаміки фізичних навантажень;

- циклічності (від макроциків олімпійських до тижневих мікроциклів);

- поглибленої спеціалізації;

- індивідуальності тренувального процесу;

- спрямованості до найвищих досягнень.

Размещено на Allbest.ru