Метод кейсів при викладанні перекладу сучасних суспільно-політичних текстів

Щеголєва Тетяна Леонідівна

У ході аналізу було виявлено, що імплементація методу кейсів неможлива без розуміння студентами контексту та середовища, де відбуваються події, а також володіння базовими знаннями з галузі, що досліджується.

Окремо представлений практичний приклад кейсу при вивченні особливостей перекладу політичних промов діючого президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена. Цикл роботи включає вісім елементів, починаючи з підготовчого й закінчуючи рефлекторним, виявленням слабких та сильних сторін при опрацюванні фактичного матеріалу. Також, надаються варіанти самостійного продовження роботи студентами.

Було доведено, що головними перевагами цього методу над іншими при викладанні перекладу сучасних суспільно-політичних текстів виступають повне занурення у ситуацію та роль, яка відведена студентам в залежності від їх роботи, розвиток навичок самоаналізу, соціальних й креативних навичок у студентів, їх спонукання до подальшого самоаналізу та навчанню взагалі.

Ключові слова: метод кейсів, переклад суспільно-політичних текстів, кейс, самоаналіз, рефлексія.

Abstract. The article is dedicated to the topical issue of the possibility of using one of the most effective methods, the case study method, in teaching a foreign language, namely the translation of modern socio-political texts. The paper analyzes the existing approaches to the definition of the term and its working options, based on which the own definition of the case method is provided. The main problems that may arise when working with cases, both by students and teachers, are also analyzed. In addition, the article describes the stages of working with cases, the correct organization of which is the key to achieving the educational goal and developing students' skills. The author provides several classifications of cases depending on their functions and the degree of their completion, highlighting the most relevant in translation teaching: real, completed, educational, training, and analytical. Prognostic and research cases are used less often, which is explained by the applied aspect of the discipline. In total, eleven types of cases have been identified. The scientific work presents different case formats: written, video, interactive, special, and modeling.

The analysis has revealed that the implementation of the case study method is impossible without students' understanding of the context and environment where the events take place and the possession of basic knowledge in the field under study.

The work cycle includes eight elements, starting with the preparatory and ending with the reflex, identifying weaknesses and strengths in processing actual material. Besides, there are options for students to continue working independently. A particular practical example of the case while studying the translation of political speeches of the current President of the United States, Joe Biden, has been presented.

It has been proved that the main advantages of this method over others while teaching the translation of modern socio-political texts are complete immersion in the situation and the role assigned to certain students, the development of introspection skills, social and creative skills of students, their motivation for further introspection and learning in general.

Keywords: case-method, translation of socio-political texts, case, introspection, reflection.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку світового суспільства значну роль відіграє міжкультурна та суспільно-політична комунікація, яка впливає як на професійні, так й особистісні сфери життя. Нагальна необхідність у розвитку коректних та дієвих міжкультурних, політичних й соціально-економічних відносин, що виникла у лютому 2022 року, визначає вектор розвитку принципів та методів викладання, що базуються на інноваційних підходах. Важливим стає занурення у реальний світ подій, розвиток у студентів навичок аналізу, узагальнення інформації та вміння виявляти головне серед значного потоку інформації. Саме тому, на перший план виходить активний кейс метод, головним для якого є аналіз реальних ситуацій та вирішення певних існуючих проблем. Поєднання теоретичних знань з практичними навичками, розвиток критичного мислення, які задіяні у методі кейсів, допомагають студентам легше зрозуміти особливості перекладу політичних та соціальних текстів, розглядаючи матеріал під різними кутами й глибше занурюючись в первинну мету текстів оригіналу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти виникнення та імплементації методу кейсів у навчальний процес представлені у працях провідних світових лінгвістів, таких як: Е. Беннетт, С. М. Гасс, А. Джеймс, Р. К. Джин, А. Л. Джордж, М. Р. Ліндерс, М. В. Куімова, В. В. Філонова та інших. На теринах України, загальними питаннями становлення цього методу займаються Е. Михайлова та Ю. Сурмін. Окремі аспекти використання кейс методу для навчання студентів англійській мові висвітлені у роботах Є. Дьоміної, М. Золотової, В. Матюшенко та Б. Робінсона. Що стосується розкриття питання розвитку критичного мислення на заняттях у ВНЗ, ним займалися О. О. Мухина, І. О. Мороченкова та інші дослідники. Проте, не зважаючи на достатній рівень наукового інтересу до цього питання, використання методу кейсів на заняттях з теорії і практики перекладу з основної іноземної мови, військовий переклад, стилістика англійської мови, порівняльна граматика англійської та української мов, що залишається малодослідженим й потребує детального розгляду.

Мета статті - дослідити ефективність та особливості використання кейс методів при вивченні сучасних англомовних суспільно-політичних текстів та характерних рис їх перекладу українською мовою.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день не існує однозначного визначення та чітко прийнятого терміну на позначення методу, що досліджується. У науковій літературі можна зустріти такі терміни, як «метод кейсів», «кейс-метод», «метод кейс аналізу» та інші, що можуть вживатися як самостійно, так й у поєднанні один з одним (див. Табл. 1).

Таблиця 1

Підходи до визначення терміну

У роботі під методом кейсів розуміється активний метод навчання, що оснований на аналізі реальних ситуацій, й потребує безпосередньої участі студентів, використання навичок їх критичного мислення, через які відбувається опанування комунікативно-мовленнєвих й перекладацьких компетенцій.

Існує декілька класифікацій кейсів. Наприклад, американські вчені виокремлюють чотири варіанти в залежності від їх завершеності: незакінчені, завершені, функціональні й реальні. Українськи дослідники роблять акцент на меті кейсів, виділяючи 7 типів (рис. 1). Також кейси можуть бути представлені у різних формах:

- письмовому;

- відео форматі;

- інтерактивні кейси;

- спеціальні або виробничі. Особливо актуальні при проходженні студентами перекладацької / виробничої практики.

- формат моделювання.

Взагалі, метод кейсів гарантує розвиток як теоретичного, так й практичного використання матеріалу. А це, в свою чергу, значно впливає на процес зростання та становлення студентів у професійному сенсі, сприяє їх формуванню як майбутніх фахівців, та викликає зацікавленість у вивченні предмету, мотивуючи до навчання [7, С. 20].

Для викладача, метод кейсів є стимулом для професійного розвитку, тригером для роботи по-новому з використанням інших ресурсів та інтерактивних методів, слугуючи підґрунтям для розкриття креативного потенціалу.

У разі поганої мотивації викладачем та неспроможності чи небажанням підготувати студентів до такого виду роботи, може спостерігатися «поверхнева» робота з боку студентів та їх «байкотування» роботи.

Рис. 1. Класифікація кейсів

При викладанні перекладу суспільно-політичних текстів головний акцент робиться на реальних документарних, завершених, навчальних, тренувальних та аналітичних кейсах. Рідше використовуються прогностичні й дослідницькі кейси, що пояснюється прикладним аспектом дисципліни та необхідністю роботи із реальним фактичним матеріалом.

Важливим при використанні методу кейсів є правильна організація етапів роботи, для досягнення найбільшого результату якої потрібно чітко виконати всі установи. При відборі матеріалів для підготовки курсантів (НАДПСУ) важливим є професійне спрямування. Так, ми виокремлює такі елементи при роботі з кейсами:

1. Підготовчий етап. Для викладача - це пошук необхідного матеріалу, який точно відповідає темі, й може бути представлений як аудіо-, відео- або текстовим матеріалом. Опрацювання його лексичного навантаження та

2. стратегії представлення завдання студентам. Для курсантів - отримання інструкцій від викладача, опанування лексичного матеріалу (термінів), необхідних для подальшої роботи з кейсом.

3. Етап аналізу. Курсанти працюють з фактичним матеріалом, вивчають його особливості відповідно по поставленого завдання. Виокремлюють головні проблеми, які необхідно вирішити. Обговорення у групах.

4. Етап пошуку рішення. На основі даних, отриманих при виконанні другого етапу, курсанти шукають можливість вирішення проблем, надають свої варіанти та обирають найоптимальніший.

5. Етап загального обговорення, на якому всі курсанти разом із викладачем аналізують пропозиції по вирішенню проблеми, визначають слабкі та сильні сторони. Обирають найбільш оптимальне для ситуації.

6. Заключний етап, на кому відбувається рефлексія курсантів у вигляді самооцінки та самоаналізу. Викладач також підводить підсумки й надає основні характеристики роботи.

При використанні кейс методу на заняттях з іноземної мови необхідно завжди добирати матеріал відповідно до рівня студентів, їх лексичному запасу та володінню мовою взагалі. При неправильному відборі фактичного матеріалу, існує вірогідність неефективного виконання завдання - повному або частковому не розумінні студентами тексту й відповідно неможливістю досягти мети роботи; або легкому виконанню завдання, при якому курсанти не підвищать рівень знань та не опрацюють комунікативні або перекладацькі навички.

Використання методу кейсів на заняттях по перекладу сучасних суспільно-політичних текстів значно підвищує ефективність засвоєння матеріалу та відпрацювання практичних навичок перекладу, монологічного та діалогічного висловлювання. По-перше, такий вид робот стимулює студентів самостійно «зануритися» у матеріал, провести його аналіз та знайти спільне вирішення поставленого завдання. По-друге, для правильного формування перекладацьких навичок та опанування іноземної мови необхідні випадки та фактичний матеріал, що були взяті з реального життя.

Важливу роль відіграють критерії підбору необхідного матеріалу. При викладанні перекладу важливо враховувати не тільки внутрішні критерії, але й міждисциплінарний зв'язок. У нашому випадку, це прямий зв'язок з політологією, соціологією та міжнародними відносинами. Тому, виокремлюємо наступні орієнтири:

1. Автентичність фактичного матеріалу. При аналізі та роботі з текстами необхідно обирати ті, що написані й представлені саме носіями мови. Це можуть бути промови провідних політичних діячів, звіти соціальних організацій, державні звіти різних спрямувань, проекти політичних партій, тощо. Важливо використовувати саме оригінал, а не його переклади або трактування.

2. Професійне спрямування. Тексти повинні відповідати специфіці професійної діяльності студентів з акцентом на ту галузь, з текстами якої йде робота. Наприклад, кейси “Features of American political speeches,” “How to interpret documents of social orientation.”

3. Доступність. Підібраний фактичний матеріал повинен відповідати рівню підготовці та знань студентів. Неправильно підібраний матеріал призведе до небажаних результатів й відсутності бажання студенті працювати у такому форматі.

4. Ситуативне спрямування. Весь фактичний матеріал повинен спонукати слухачів до виконання певних дій - спілкування, відстоювання своєї точки зору, використання теоретичних знань з перекладу, тощо. При вивченні суспільно-політичних текстів, потрібно підбирати актуальний матеріал, який розкриває поточні проблеми та перспективи світового розвитку, або існування окремих держав.

Узагальнена робота з текстами суспільно-політичного спрямування та їх перекладом представлена на рис. 2. Вважаємо це типовим сценарієм, який може

Розглянемо приклад кейсу «Fighting the COVID-19 Pandemic».

Мета кейсу - розвиток комунікативних навичок при обговоренні особливостей перекладу фахової термінології, що використовується у політичних промовах, та характерних рис промови Джо Байдена [10].