Розвиток пізнавального інтересу учнів до навчання фізики у позакласній роботі
Аналіз форм організації позакласної роботи. Її методичні особливості які необхідно враховувати вчителю при проведенні занять з учнями для формування й розвитку творчого потенціалу школярів, виробленню в них умінь пошукової, дослідницької діяльності.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.04.2023 |
Размер файла | 21,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ
Миколайко Володимир Валерійович кандидат педагогічних наук, проректор з міжнародних зв'язків та стратегічного розвитку, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань
Жмуд Оксана Василівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань
Анотація
У статті розглядаються проблеми позакласної роботи з фізики у закладах загальної середньої освіти як важливого елементу освітнього процесу. Зокрема, проаналізовано форми організації позакласної роботи. Виокремлено та описано методичні особливості позакласної роботи, які необхідно враховувати вчителю при організації та проведенні занять з учнями основної школи для формування й розвитку творчого потенціалу школярів, виробленню в них важливих умінь і навичок пошукової, дослідницької діяльності, самостійного здобуття необхідних знань. Вся сукупність позакласних заходів допомагає вчителю краще пізнати індивідуальні особливості своїх учнів, виявити серед них обдарованих, які мають підвищений інтерес до фізики, і всіляко спрямовувати розвиток цього інтересу. Уміло й цікаво проведені позакласні заняття розширюють і вдосконалюють знання учнів, набуті в процесі навчання, підвищують їхній інтерес до предмету. Вони розвивають ініціативу учнів, вносять елементи дослідництва в їхню роботу, привчають до самостійної творчої праці, допомагають обрати майбутню професію. В умовах профільного навчання та в умовах розвитку НУШ значну увагу в навчанні фізики приділено питанням про лазери, які включені в програму з фізики для середньої школи. Застосування лазера в різних заходах в ході позакласної роботи з учнями, як і в разі використання його на уроках і факультативних заняттях, дозволяє значно активізувати учнів, підвищує інтерес до предмету і загалом підвищує ефективність навчально-виховного шкільного процесу. Застосування ОКГ в позакласній роботі з фізики цікавим для старшокласників є гурток з вивчення основ голографії. Доцільним є використання лазера і в проведенні фізичних вечорів, що розкриває фізичні основи роботи ОКГ і показує необмежені та цікаві приклади, можливості його застосування в різних сферах діяльності людини.
Ключові слова: позакласна робота, учні, пізнавальний інтерес, оптичні квантові генератори.
Development of students' cognitive interest in learning physics in out-of-class work
Mykolaiko Volodymyr Valeriyovych Candidate of Pedagogical Sciences, Vice-Rector for International Relations and Strategic Development, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman
Zhmud Oksana Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Informatics and Information and Communication Technologies, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,
Abstract. The article examines the problems of extracurricular work in physics in institutions of general secondary education as an important element of the educational process. In particular, the forms of organization of extracurricular work were analyzed. Methodological features of extracurricular work, which must be taken into account by the teacher when organizing and conducting classes with elementary school students for the formation and development of the creative potential of schoolchildren, the development of important abilities and skills of search, research activities, independent acquisition of the necessary knowledge, are highlighted and described. The whole set of extracurricular activities helps the teacher to get to know the individual characteristics of his students better, to identify among them the gifted who have an increased interest in physics, and to guide the development of this interest in every possible way. Skillfully and interestingly conducted extracurricular activities expand and improve students' knowledge acquired in the process of learning, increase their interest in the subject. They develop students' initiative, introduce elements of research into their work, accustom them to independent creative work, and help them choose their future profession. In the conditions of specialized training and in the conditions of the development of the National Academy of Sciences, considerable attention is paid in the teaching of physics to questions about lasers, which are included in the physics program for high school. The use of the laser in various activities during extracurricular work with students, as well as in the case of its use in lessons and optional classes, allows to significantly activate students, increases interest in the subject and generally increases the effectiveness of the educational school process. The application of OKG in extracurricular work in physics is interesting for high school students in a circle on studying the basics of holography. It is appropriate to use the laser in conducting physical evenings, which reveals the physical foundations of the work of the OKG and shows unlimited and interesting examples, the possibilities of its application in various spheres of human activity.
Keywords: extracurricular work, students, cognitive interest, optical quantum generators.
Постановка проблеми
Зміни, що сьогодні відбуваються у соціальному, економічному та політичному житті України, порушують проблему радикальної перебудови освітнього процесу, який має враховувати сучасні світові тенденції розвитку освіти. У Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття») однією із головних завдань української школи є «...формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я, забезпечення пріоритетності розвитку людини, відтворення й трансляції культури і духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків» [1] та створення педагогічних умов для навчання, виховання й розвитку кожного учня.
Варто зауважити, що освітній процес у школі є багатоаспектним і не обмежується лише навчанням учнів традиційною класно-урочною системою. У сучасній педагогічній освіті існує чимало різних методів і форм організації як класно-урочної, так позаурочної, позакласної діяльності, які успішно розвиваються та втілюються в освітній процес.
Зокрема, позакласна діяльність учнів, яка виконує навчальну, розвивальну, практичну, виховну функції, спрямована на розширення й поглиблення знань, набутих у процесі навчання, формування практичних умінь і навичок школярів, розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти, формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів, організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг тощо. Тобто, позакласна робота суттєво доповнює та урізноманітнює освітній процес і сприяє становленню особистості учня.
Позакласна робота з фізики складає невід'ємну частину освітнього процесу, складного процесу впливу на свідомість та поведінку школярів, поглиблення та розширення їхніх знань та навичок таких факторів, як зміст самого навчального предмету - фізики, всієї діяльності вчителя у поєднання з різнобічною діяльністю учнів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Одним з ефективних шляхів формуванням здібностей та пізнавальних інтересів з фізики у значної частини учнів є впровадження нових методичних підходів до організації позакласної роботи з фізики. Цю проблему досліджували вчені-методисти: Н. Гладишева, О. Кабардін, Є. Коршак, І. Ланіна, П. Самойленко, З. Сичевська, Т. Слуцька, С. Тихомирова, В. Шаталов, В. Шаромова, Т. Шукуров та ін. Аналіз праць цих науковців дозволяє стверджувати, що позакласна робота з фізики - це система заходів з певною навчально-виховною метою, задачами і науково-методичним забезпеченням, які проводяться в позаурочний час.
Мета статті - розкрити особливості організації позакласної роботи з фізики на основі використання оптичних квантових генераторів.
Виклад основного матеріалу
Позакласна робота є невід'ємною частиною всієї системи освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Тому зміст і форми її проведення відповідають тим основним завданням, які висунуті сучасними вимогами перед закладами освіти. Зокрема, основними з них, які покликана розв'язувати система позакласної роботи з фізики в школі, є такі, як:
- особистісно-орієнтований підхід і виховання учнів, формування їхнього діалектичного наукового світогляду;
- сприяння глибшому вивченню шкільного курсу фізики, ознайомлення з новими досягненнями у галузі науки і техніки, здійснення міжпредметних зв'язків;
- сприяння розвитку мислення учнів і їхньої творчості в оволодінні практичними уміннями і навичками фізичного експериментування і досліджень у використанні фізичних знань у житті;
- організація суспільно-корисної праці (в устаткуванні фізичного кабінету, у створенні нових навчальних посібників і приладів, допомога підприємствам в проведенні агітаційно-масової роботи серед населення і т.д.);
- виховання самостійності та ініціативності, відчуття колективізму і взаємодопомоги учнів;
- проведення профорієнтаційної роботи серед школярів;
- організація культурного і змістовного відпочинку школярів і т.д.
У вирішенні названих та інших завдань, що стоять перед вчителем фізики, велику роль відіграє вивчення і врахування інтересів, здібностей, нахилів і схильностей учнів, правильний вибір і організація позакласної роботи із заняттями на уроках фізики, на факультативних заняттях.
В педагогіці, та і в методиці навчання фізики, існують різні форми позакласної роботи. Одна з класифікацій здійснюється за мірою охоплення учнів, а саме: індивідуальна, групова, колективна.
До індивідуальних форм роботи можна віднести: читання фізичних книг та журналів, підготовку рефератів, розв'язування задач, виконання фізичного експерименту в домашніх умовах, виготовлення різноманітних моделей і приладів тощо. До групових форм позакласної роботи відносять: факультативні заняття, фізичний гурток, фізико-технічний гурток, технічний гурток, різноманітні екскурсії тощо. Колективні форми позакласної роботи включають: фізичні олімпіади, лекторії з фізики, декади з фізики, фізичні вечори, КВК та різноманітні інтелектуальні ігри, науково-практичні конференції, випускні стінгазети, зустрічі із вченими тощо.
Вся сукупність позакласних заходів допомагає вчителю краще пізнати індивідуальні особливості своїх учнів, виявити серед них обдарованих, які мають підвищений інтерес до фізики, і всіляко спрямовувати розвиток цього інтересу. Нерідко позакласна робота буває тим першим дослідним майданчиком, де зароджуються і перевіряються нові методичні ідеї, пов'язані з удосконаленням змісту і методів навчання, впровадження в освітній процес оригінального фізичного експерименту. Роботи фізичного практикуму, фронтальні лабораторні роботи, експериментальні задачі, навчальне кіно були впроваджені в практику навчання через позакласну роботу.
Уміло й цікаво проведені позакласні заняття розширюють і вдосконалюють знання учнів, набуті в процесі навчання, підвищують їхній інтерес до предмету. Вони розвивають ініціативу учнів, вносять елементи дослідництва в їхню роботу, привчають до самостійної творчої праці, допомагають обрати майбутню професію.
При аналізі навчально-виховної спрямованості позакласної роботи з учнями необхідно керуватися принципом єдності завдань класної і позакласної роботи з фізики. Тому позакласна робота в більшості випадків нерозривно пов'язана з освітнім процесом, здійснюваним на уроках, і ґрунтується на знаннях, навичках і уміннях, набутих під час навчальних занять. У свою чергу позакласні заняття збагачують і поглиблюють знання, яких учень набув на уроці. Відомості, здобуті на цих заняттях, дають змогу учневі доповнювати в класі відповіді товаришів, наводити цікаві приклади, виконувати складні досліди. Адже позакласні заняття можуть охоплювати питання, що виходять далеко за межі програми школи [2].
В умовах профільного навчання та в умовах розвитку НУШ значну увагу в навчанні фізики приділено питанням про лазери, які включені в програму з фізики для закладів загальної середньої освіти. Застосування лазера в різних заходах в ході позакласної роботи з учнями, як і в разі використання його на уроках і факультативних заняттях, дозволяє значно активізувати учнів, підвищує інтерес до предмету і загалом підвищує ефективність освітнього шкільного процесу.
Питанням вдосконалення позакласної роботи з фізики в закладах загальної середньої освіти внаслідок використання оптичних квантових генераторів (ОКГ) в ході індивідуальної, групової і колективної роботи з учнями присвячено ряд досліджень. Цікавими для вдосконалення гурткової роботи з фізики є рекомендації з виготовлення в умовах закладів загальної середньої освіти навчальних дифракційних ґраток, які своїми параметрами і можливостями значно перевершують ті, що випускаються промисловістю для шкільних цілей, голографічні самостійно виготовлені дифракційні гратки мають від 10 до 500 лін/мм, а промислові лише з числом штрихів на 1 мм, рівним 50 і 100.
Одержані голографічні дифракційні ґратки можуть виготовлятися самими учнями дуже просто, принцип отримання їх зрозумілий для школярів і разом з тим ці ґратки з успіхом можуть використовуватися в освітньому процесі з фізики, значно підвищуючи ефективність шкільного фізичного експерименту.
Окрім названих можливостей застосування ОКГ в позакласній роботі з фізики цікавим для старшокласників є гурток з вивчення основ голографії, орієнтовний план якого може передбачати наступні заняття.
Орієнтовний план занять гуртка «Фізичні основи голографії»
1. Вступне заняття. Демонстрація голограми. Отримання зображень відновлення хвиль. Загальна схема голографування.
2. Опис хвильового поля в просторі. Задача запису амплітуд і фаз. Роль опорної хвилі.
3. Інтерференція хвиль від двох джерел, її демонстрація на хвильовій ванні. Биття, демонстрація за допомогою осцилографа. Тимчасова когерентність. Демонстрація впливу розмірів джерела на чіткість інтерференційної картини.
4. Представлення складної хвилі набором плоских хвиль. Просторова частота. Експеримент Аббе-Портора.
5. Поняття дифракції Френеля і Фраунгофера. Демонстрація з дифракції з використанням ОКГ.
6. Елементи фотографії. Амплітудний коефіцієнт пропускання тонкої фотоемульсії. Деякі схеми голографування. Вимоги до апаратури.
7. Запис і відновлення голограми плоскої хвилі. Синусоїдальні дифракційні ґратки.
8. Практичне заняття. Виготовлення синусоїдальних дифракційних ґраток.
9. Запис і відновлення сферичної хвилі. Синусоїдальна зонна пластинка Френеля.
10. Практичне заняття. Виготовлення дифракційних ґраток, що самофокусуються.
11. Голограма предмету, як сукупність елементарних голограм.
12. Практичне заняття. Виготовлення простої голограми.
13. Запис і відновлення голограми Денисюка Основні властивості голограм.
14. Заключне заняття. Практичне застосування голограм і перспективи голографії.
Варто пам'ятати, що для отримання міцного навчального ефекту, подавати цікавий матеріал, як на уроках, а тим більше під час гурткової роботи, необхідно правильно, а саме:
- цікавий матеріал має привертати увагу учня постановкою питання і направляти думки на пошук відповіді. Він повинен вимагати напруженої діяльності уяви в поєднанні з умінням використовувати отримані знання;
- цікавий матеріал має бути не розважальною ілюстрацією до заняття, а викликати пізнавательну активність учнів, допомагати їм з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами. В іншому випадку зацікавленість не приведе до розвитку в школярів стійких пізнавальних інтересів. Тому, використовуючи на уроці цікавий матеріал, учителю необхідно ставити перед учнями запитання: «Як?», «Чому?», «Від чого?»;
- цікавий матеріал повинен відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх інтелектуального розвитку. Спостереження показують, що інтерес до фізики, бажання самостійно досліджувати пробуджується в дітей у 7-9 класах. На першому етапі вивчення фізики велику увагу потрібно приділяти розвитку фантазії, уяви;
- цікавий матеріал на занятті не вимагає великої затрати часу, він має бути яскравим, емоційним моментом. Як показує досвід, доцільніше привести на занятті один-два найбільш характерних приклади, чим перерахувати декілька ефектних, але малозначних фактів [3].
Доцільним є використання лазера і в проведенні фізичних вечорів, що розкриває фізичні основи роботи ОКГ і показує необмежені та цікаві приклади, можливості його застосування в різних сферах діяльності людини.
Варто відзначити, що застосування оптичних квантових генераторів в демонстраційному експерименті і для постановки ряду лабораторних робіт практикуму і факультативу, а також використання лазера для постановки задач творчого і експериментального характеру з хвильової оптики в 11 класі, поза сумнівом, сприяє вдосконаленню освітнього процесу, покращує дослідницьку і самостійну роботу учнів, переводить її на новий вищий рівень.
Не обмежені можливості мають приклади упровадження ОКГ і для інших видів навчальних занять. Лазери з успіхом можуть бути застосовані і дають бажані результати в процесі проведення гурткової роботи з фізики, у проведенні вечорів цікавої фізики і т.д.
Фізика відноситься до однієї з найважливіших галузей сучасного природознавства, яка спрямована на вивчення природи, й одночасно виступає як науководослідна наука, що сприяє у пізнанні всього оточуючого світу. Тому відповідним чином поставлені досліди та експерименти в штучних лабораторних умовах, поряд з виконуваними спостереженнями за явищами і процесами, що самовільно відбуваються у природі, є формою емпіричного пізнання об'єктивної дійсності і разом з тим слугує одним із методів наукового пізнання та досить вагомим методом дослідження природних процесів і явищ. Зазначене особливо стосується оптичних явищ, оскільки для фіксування основних параметрів і фізичних величин, що є найбільш характерними саме для оптичних явищ, і, зокрема, з тими з них, що обумовлені та відтворені за допомогою лазерного випромінювання. Оскільки такі дослідження виконуються з лазерним випромінюванням, з оригінальними і неповторними його властивостями (монохроматичністю, когерентністю, поляризованістю та вузькою спрямованістю) та використанням відповідних педагогічних програмних засобів, запровадження конкретної техніки й інформаційно-комунікативних технологій, цей підхід суттєво змінює перебіг навчально-пізнавальної діяльності дослідника. Такі зміни пов'язані з можливістю спрощення, з одного боку, виконуваних експериментів, а з другого боку - дають можливість у ході експериментування виконати одночасно низку нових дій за рахунок використання функцій засобів ІКТ. При цьому значного поширення набули наукові спостереження та експерименти.
Відповідно до сучасної концепції освіти головне місце в активізації пізнавально-пошукової діяльності учнів відводиться новим інформаційним технологіям, які значною мірою впливають не тільки на рівень оволодіння школярами основами фізичної теорії, а й від них в цілому залежить рівень фізичної освіти випускника, тому комп'ютерно орієнтовані засоби навчання зараз уже надаються досить широкі дидактичні можливості [4].
Комп'ютерна техніка та засоби ІКТ не можуть замінити роботу з реальними об'єктами, фізичними приладами та матеріальними моделями. Мета комп'ютерного моделювання полягає в тому, щоб доповнити ту інформацію, яку учні отримують з різних першоджерел або під час занять, в ході виконання спостережень і дослідів, або у процесі формування спочатку ближчих, а згодом - більш віддалених взаємозв'язків і взаємозалежностей у явищах і процесах, або для розкриття на основі прийнятих моделей механізму і сутності перебігу цих процесів і явищ.
За цих обставин комп'ютерне моделювання дає можливість:
1) створювати образи як реальних, так і абстрактних процесів, тим самим передаючи сутність того чи іншого явища;
2) додавати мультимедійний супровід (відео, звуки, зображення);
3) активно змінювати положення досліджуваної системи об'єктів, тим самим впливаючи на результат;
4) повторювати відповідні дії необхідну кількість разів;
5) повертатися на будь-який етап роботи, чи проглядати інший сценарій розвитку процесу, незалежно від його черговості та послідовності у процесі перебігу явища;
6) змінювати числові значення відповідних параметрів і встановлювати функціональні залежності і закономірності;
7) опрацьовувати отримані результати, як математично, так і емпірично з можливістю подавати їх, як у вигляді табличних, так і графічних інтерпретаціях;
8) одночасно спостерігати й порівнювати кілька процесів, або один і той же процес в різних умовах;
9) розглядати систему об'єктів у динаміці, фіксуючи найменшу їх зміну [4].
Слід зазначити, що можливості використання оптичних квантових генераторів в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти ще не зовсім добре вивчені, а педагогічні дослідження в цьому напрямку представляються актуальними і цінними як для теорії, так і для практики методики навчання фізики і взагалі роботи в середній школі та ЗВО.
Висновки
Таким чином, визначені особливості організації та проведення позакласної роботи з учнями дають можливість педагогу чіткіше уявити структуру, процес позакласної роботи та визначитися з відповідними формами діяльності, котрі забезпечують позитивний результат.
Подальше дослідження проблеми позакласної роботи ми вбачаємо в розробці нових методів, способів організації такої діяльності, котрі враховують специфіку позакласної роботи та сприяють творчому розвитку школярів.
позакласний робота школяр творчий
Література:
1. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»). URL: www.ippo.org.ua (дата звернення 20.08.2022).
2. Ткаченко О. К., Федьович М. В., Моргун Г. В. Позакласна робота з фізики: навчальний посібник для фізичних спеціальностей. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. 198 с.
3. Буйницька О. Цікавість як засіб підвищення ефективності навчання фізики. Фізика та астрономія в школі. 2007. № 2. С. 24-35.
4. Шульга С.В. Організація індивідуальної роботи студентів засобами ІКТ у підготовці та виконанні лабораторного практикуму з курсу загальної фізики (квантова фізика): навчальний посібник для студентів фізико-математичного факультету педагогічних університетів / наук. ред. проф. С. П. Величко. Кропивницький: ПП«Ексклюзив-Систем», 2018. 142 с.
References:
1. Derzhavna natsional'na prohrama "Osvita" ("Ukrayina XXI stolittya") [State national program "Education" ("Ukraine of the 21st century")]. URL: www.ippo.org.ua [in Ukrainian].
2. Tkachenko O. K., Fed'ovych M. V., Morhun H. V. (2007). Pozaklasna robota z fizyky. [Extracurricular work in physics]. Zhytomyr: Vyd-vo ZHDU im. I. Franka [in Ukrainian].
3. Buynyts'ka O. (2007). Tsikavist' yak zasib pidvyshchennya efektyvnosti navchannya fizyky [Curiosity as a means of increasing the effectiveness of teaching physics]. Fizyka ta astronomiya v shkoli. - Physics and astronomy at school, 2, 24-35 [in Ukrainian]..
4. Shul'ha S.V. (2018). Orhanizatsiya indyvidual'noyi roboty studentiv zasobamy IKT u pidhotovtsi ta vykonanni laboratornoho praktykumu z kursu zahal'noyi fizyky (kvantova fizyka) [Organization of individual work of students by means of ICT in the preparation and execution of a laboratory workshop on the course of general physics (quantum physics)]. S.P. Velychko. (Ed.). Kropyvnyts'kyy: PP«Eksklyuzyv-System» [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Головні психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу при вивченні фізики. Вимоги до позакласної роботи з фізики, форми та методи її проведення, оцінка практичної ефективності. Аналіз позакласної навчальної програми з фізики для 11 класу.
магистерская работа [826,8 K], добавлен 27.02.2014Сутність та шляхи формування пізнавального інтересу учнів. Поняття педагогічної творчості і її роль у формуванні пізнавального інтересу школярів. Первинна діагностика та аналіз сформованості пізнавального інтересу школярів до вивчення французької мови.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 01.04.2013Розвиток пізнавального інтересу учнів до навчання фізики у позакласній роботі з використанням дидактичних засобів у поєднанні з комп'ютерними технологіями. Можливості застосування графічних пакетів щодо електромагнітних коливань з фізики середньої школи.
курсовая работа [54,1 K], добавлен 29.10.2014Роль та значення дослідницької діяльності для пізнавального розвитку дітей. Роль еколого-педагогічної підготовки вихователя в організації дослідницької діяльності дошкільників. Використання природного розвивального середовища при проведенні занять.
дипломная работа [106,6 K], добавлен 05.01.2015Дослідження проблеми формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності на різних етапах розвитку педагогіки. Використання вчителем бесіди із запитаннями, засобів наочності, самостійної роботи для активізації інтересу молодших школярів до навчання.
дипломная работа [979,2 K], добавлен 02.08.2012Поняття і класифікація умінь в психолого-педагогічній літературі. Характеристика навчальних умінь і навичок. Дидактичні принципи і етапи формування умінь і навичок. Методичні рекомендації формування пізнавальних умінь, можливостей та інтересу учнів.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 15.12.2015Стан проблеми розвитку художньо-творчого потенціалу в педагогічній теорії. Процес формування самостійної творчої діяльності дітей, розвитку естетичного почуття і смаку. Умови, сприятливі розвитку творчого потенціалу учнів при виконанні художньої вишивки.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 10.01.2016Сутність, види, рівні пізнавального інтересу, його стан в практиці школи та засоби розвитку в учнів початкового навчання на уроках курсу "Я і Україна". Дослідно-експериментальна робота, аналіз програми і підручника курсу, способи використання засобів.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 06.11.2009Завдання та зміст економічного виховання учнівської молоді в системі позакласної навчально-виховної роботи в школі. Особливості економічної підготовки школярів в умовах роботи технічних гуртків. Визначення форм та методів організації гурткових занять.
дипломная работа [101,1 K], добавлен 24.09.2010Роль і місце образотворчого мистецтва у позакласній та позашкільній роботі, її суть, мета і завдання, ефективність та доцільність проведення занять. Особливості образотворчої діяльності молодших школярів, методика гурткової роботи з дітьми у школі.
дипломная работа [76,9 K], добавлен 06.11.2009Самостійна робота учнів як метод навчання. Самостійність як джерело активізації учіння молодших школярів. Формування в учнях початкових класів досвіду пошукової діяльності. Психолого-педагогічні передумови організації самостійної роботи молодших школярів.
курсовая работа [191,5 K], добавлен 23.07.2009Теоретичні основи формування пізнавального інтересу в учнів початкової школи засобами усної народної творчості. Дослідно-експериментальна робота з використання засобів усної народної творчості у 2 класі. Аналіз програм та підручників, методичні розробки.
дипломная работа [83,2 K], добавлен 12.11.2009Загальні питання організації і методики проведення позакласної роботи з математики з молодшими учнями. Формування і розвиток інтересу до математики. Ігри на заняттях з математики. Про логічні вправи для молодших учнів.Цікава математика в хвилину відпочинк
курсовая работа [62,6 K], добавлен 09.05.2004Поняття самостійної роботи в педагогіці, психолого-педагогічні особливості її виконання. Методи контролю і самоконтролю як обов'язкових складових навчання. Правила організації самостійної роботи учнів за видом і способом діяльності на уроках фізики.
курсовая работа [251,2 K], добавлен 12.01.2016Особливості розвитку комунікативних умінь розумово відсталих школярів. Аналіз сформованості комунікативних умінь і навичок учнів спеціальної школи. Вплив дидактичних ігор географічного змісту на мовленнєвих розвиток учнів з особливими потребами.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 10.09.2012Психолого-педагогічні основи розвитку творчого мислення молодших школярів. Роль природи у розвитку творчого мислення у початковій школі. Експериментальне дослідження сформованості творчого мислення в учнів. Аналіз досвіду роботи шкільних вчителів.
курсовая работа [86,2 K], добавлен 10.01.2012Педагогічні умови удосконалення засвоєння знань учнями шляхом використання взаємозв’язку позакласної та учбової діяльності. Методика формування природознавчих уявлень і понять у молодших школярів. Походи і свята - поширена форма позакласної роботи.
курсовая работа [207,4 K], добавлен 13.07.2009Знайомство з методикою проведення тижня географії як одного із ефективних засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності. Загальна характеристика напрямів реалізації проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у процесі позакласної роботи.
статья [118,8 K], добавлен 06.09.2017Класифікація завдань, спрямованих на формування графічних навичок. Методика вивчення форми предметів. Процес формування графічних умінь. Реалізація принципу зв'язку трудового навчання школярів з життям. Основні компоненти графічної підготовки учнів.
реферат [22,1 K], добавлен 07.11.2009- Специфіка роботи з розумово відсталими учнями допоміжної школи у добукварний період навчання грамоти
Розвиток у дітей-олігофренів інтересу до навчання. Уточнення і розвиток слухового сприймання, розвиток мовленнєвого та фонематичного слуху, умінь в області звукового аналізу. Методи та прийоми роботи з розумово відсталими дітьми в добукварний період.
курсовая работа [54,5 K], добавлен 16.03.2014