Особливості розвитку міжособистісної взаємодії в підлітків у полікультурному середовищі дитячої музичної школи

Размещено на http://allbest.ru

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

та музично-інструментальної підготовки

м. Суми

Анотація

У статті досліджується проблема розвитку умінь міжособистісної взаємодії у підлітків в полікультурному середовищі дитячої музичної школи. Автор доводить, що полікультурне освітнє середовище розуміється як сукупність культурних, духовних та матеріальних умов існування та діяльності суб'єктів педагогічного процесу, в яких знаходять відображення культурне різноманіття суспільства та характер відносин між вчителями, учнями, їх батьками, що представляють різні етнічні та інші соціальні групи (мовні, конфесійні, вікові, тендерні тощо).

Визначається, що полікультурне середовище дитячої музичної школи інтегрує всі зазначені компоненти на творчо-діяльнісній основі та має низку характерних особливостей: спрямованість навчання на освоєння художньої культури свого та інших народів, використання різноманітних форм спільної діяльності учнів з культурними відмінностями, включеність до творчого процесу викладачів, батьків та інших членів сімей учнів.

Зазначені особливості сприяють виникненню різноманітних взаємозв'язків та взаємовідносин між представниками різних культур у мікро-, мезо-, макросередовищах на особистісному, діловому та соціально-рольовому рівнях, що створює сприятливі умови для розвитку умінь міжособистісної взаємодії у підлітків.

Доводиться, що вміння міжособистісної взаємодії у підлітків у полікультурному середовищі дитячої музичної школи - це освоєні учнями способи виконання дій, володіння якими забезпечує позитивне сприйняття художньої культури різних народів, встановлення толерантних відносин у багатонаціональному учнівському колективі та досягнення результативності у спільній творчій діяльності.

Показано, що сензитивним періодом для розвитку умінь міжособистісної взаємодії є підлітковий вік, коли спілкування стає провідною діяльністю дітей, активізуються процеси соціальної перцепції та рефлексії, у поведінці явно проявляється прагнення до групових форм життєдіяльності, формується усвідомлене ставлення до свого та чужого.

Ключові слова: міжособистісна взаємодія, полікультурне середовище, підлітковий вік, учні дитячої музичної школи, музична підготовка.

Abstract

Features of the development of interpersonal interaction among adolescents in a polycultural environment children's music school

Zhang Yin Graduate student of the department of choreography and music and instrumental performance of the Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, Sumy

The article examines the problem of developing interpersonal skills among teenagers in the multicultural environment of a children's music school. The author proves that a multicultural educational environment is understood as a set of cultural, spiritual, and material conditions of existence and activity of the subjects of the pedagogical process, which reflect the cultural diversity of society and the nature of relations between teachers, students, and their parents, who represent different ethnic and other social groups (language, confessional, age, tender, etc.).

It is determined that the multicultural environment of the children's music school integrates all the above-mentioned components on a creative and active basis and has a number of characteristic features: the focus of learning on the development of the artistic culture of one's own and other peoples, the use of various forms of joint activity of students with cultural differences, the involvement of teachers in the creative process, parents and other members of students' families. The specified features contribute to the emergence of various relationships and relationships between representatives of different cultures in micro-, meso-, macro-environments at the personal, business and social-role levels, which creates favorable conditions for the development of interpersonal interaction skills in adolescents.

It is proven that the skills of interpersonal interaction among teenagers in the multicultural environment of a children's music school are the methods of performing actions mastered by students, the mastery of which ensures a positive perception of the artistic culture of different peoples, the establishment of tolerant relations in a multinational student body, and the achievement of results in joint creative activities. It is shown that adolescence is a sensitive period for the development of interpersonal interaction skills, when communication becomes the leading activity of children, the processes of social perception and reflection are activated, the desire for group forms of life is clearly manifested in behavior, and a conscious attitude towards one's own and others is formed.

Keywords: interpersonal interaction, multicultural environment, adolescence, children's music school students, musical training.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасному суспільстві особистість дитини стикається з численними психологічними проблемами, що пов'язані з необхідністю інтегруватися в соціально-культурне середовище, знаходити шляхи та способи взаємодії з однолітками і соціальним оточенням. Ці проблеми багаторазово посилюються в полікультурному середовищі, яке сьогодні характеризує значну частину українських шкіл. Необхідність подолання зазначених проблем потребує організації спеціальної підготовки школярів, спрямованої на розвиток умінь міжособистісної взаємодії в умовах полікультурного освітнього середовища.

Полікультурне освітнє середовище розуміється вченими як сукупність культурних, духовних та матеріальних умов існування та діяльності суб'єктів педагогічного процесу, в яких знаходять відображення культурне різноманіття суспільства та характер відносин між вчителями, учнями, їх батьками, що представляють різні етнічні та інші соціальні групи: мовні, конфесійні, вікові, тендерні та ін.

Особливості полікультурного середовища дитячої музичної школи зумовлюються не тільки присутністю в ній носіїв різних культур, але, перш за все, спрямованістю навчального процесу на освоєння художньої культури свого та інших народів шляхом організації спільної музичної діяльності учнів з культурними відмінностями, в яку також можуть бути включені викладачі, батьки та інші члени сімей учнів. При цьому, взаємодія суб'єктів творчості здійснюється як в умовах навчальних занять, так і сценічних репетицій, концертних виступів, а також у сфері позанавчального спілкування та культурно-просвітницької діяльності школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дитяча музична школа є установою додаткової освіти дітей, і саме це визначає цілі та завдання її діяльності, особливості міжособистісних відносин та взаємодій, що виникають між суб'єктами навчально-виховного процесу, а також специфіку полікультурного освітнього середовища. В останні десятиліття в педагогічних дослідженнях досить глибоко вивчено та розкрито сутність додаткової освіти дітей та молоді, визначено її концептуальні засади, виявлено відмінність від загальної освіти (О. Асмолов, В. Березіна, В. Берека, Л. Буйлова, Л. Буровкіна, Є. Евладова, С. Жданова, О. Жукова, Б. Купріянов, О. Литовченко, Л. Логінова, Н. Михайлова, Г. Пустовіт, М. Чеков та ін).

Мета статті - дослідження особливостей розвитку умінь міжособистісної взаємодії у підлітків у полікультурному середовищі дитячої музичної школи.

Виклад основного матеріалу

Одним із концептуальних положень додаткової освіти є свобода вибору дитиною видів та сфер діяльності, що виражається у можливості займатися тим видом діяльності (художньої, технічної, спортивної чи якоїсь іншої), яка найбільше відповідає інтересам, потребам та здібностям дитини. Відповідно, будь-які досягнення дітей розцінюються за шкалою особистого розвитку, а дитині надається можливість визначити власний індивідуальний освітній шлях. культурний толерантний освітній музичний

Таким чином, додаткова освіта розуміється нами як специфічна галузь освітньої практики, що передбачає вільний вибір сфер та видів діяльності, орієнтована на розвиток особистісних якостей, здібностей, інтересів, що ведуть до соціальної та культурної самореалізації, саморозвитку та самовиховання дитини. Особливістю закладів додаткової художньої освіти дітей, якими є дитячі музичні школи, є спрямованість на розвиток творчого потенціалу дітей за допомогою здійснення музичної діяльності. Вчені відзначають, що освітній процес у музичних школах характеризується низкою особливостей, серед яких: тісна співдружність педагога та вихованця, сильний особистісний вплив педагога на учня; демократичний стиль спілкування суб'єктів освітнього процесу; спрямованість на розвиток природної обдарованості дітей; поєднання різних видів та форм діяльності; різновіковий та поліпрофесійний характер занять. У педагогічних дослідженнях зазначається, що музичні школи відрізняються особливим освітнім середовищем, яке, на думку вчених, є не тільки засобом розкриття та розвитку природних задатків дитини, але й засобом задоволення потреби у виконанні діяльності, що її цікавить, засобами її особистісного становлення та самоствердження та шляхом освоєння загальнолюдських цінностей та моральних норм [4]. Освітній процес у музичних школах спрямовано на вивчення продуктів світової художньої культури та освоєння різноманіття накопичених людством культурних цінностей. Згідно з програмами навчання, пріоритет традиційно віддається вітчизняній та західноєвропейській культурі. Проте актуальною тенденцією останніх років є включення у зміст освіти освоєння культурних цінностей етносів і народів, представники яких навчаються у шкільному колективі, що особливо поширене у багатонаціональних регіонах України. Це робить освітнє середовище музичної школи полікультурним та сприяє більш активному міжкультурному спілкуванню та міжособистісній взаємодії учнів, які представляють різні культури.

Таким чином, особливості полікультурного середовища дитячої школи мистецтв пов'язані, насамперед, зі збагаченням змісту освіти за рахунок освоєння художніх цінностей культури інших народів та обумовлені навчанням дітей різних національностей, які є представниками різних культур. Сьогодні вчені виділяють кілька моделей включення до змісту освіти знань про культуру інших народів: міжпредметну, модульну, монопредметну, комплексну та доповнювальну. У загальноосвітніх школах найбільш затребуваними є модульна, монопредметна та доповнювальна моделі. Вони передбачають або розробку дисциплін національно-регіонального компонента (монопредметна модель), або введення в традиційні навчальні дисципліни окремих модулів або тем, що відображають культурну своєрідність регіону (модульна модель), а також реалізацію національно-регіонального компонента в ході позакласних та позашкільних заходів (доповнювальна модель). Модульна модель у музичній школі реалізується за допомогою введення в основні теоретичні курси, такі як «Музична література», «Історія музики» мобільних модулів, які містять полікультурні знання: «Музика народів світу», «Національні художні школи» тощо. Монопредметна модель передбачає розробку елективних курсів національно-регіональної тематики: «Народнопісенні мелодії українського Закарпаття», «Традиційна музика України», «Чарівна музика Карпат», «Особливості народної музики центрального регіону України» тощо. Комплексна модель передбачає запровадження інтегрованих курсів, де культура різних народів вивчається у взаємозв'язку мистецтв.

Освоєння зразків музичної культури в дитячій музичній школі здійснюється не тільки теоретично, але головним чином практично через виконання творів у класі музичного інструменту, ансамблю, акомпанементу, оркестрового класу тощо. Головним предметом вивчення в музичній школі, заради якого діти приходять саме в дану освітню установу є музика. На відміну від уроків мистецтва в загальноосвітній школі, які мають на меті первинне освоєння елементарних навичок малювання, співу, музикування тощо, цільова спрямованість освітнього процесу в музичній школі пов'язана з удосконаленням власної творчої виконавської діяльності учнів та досягненням значного рівня майстерності у даному виді мистецтва. Таким чином, спектр вивчення продуктів художньої культури різних етносів та народів у музичній школі суттєво розширюється, охоплюючи і теоретичний та практичний ракурси. Слід зазначити, що форми практичної діяльності учнів у музичній школі дуже різноманітні і включають: колективну творчість (репетиції оркестру, хору), групові заняття (репетиції музичних ансамблів), парні (камерно вокальне і камерно-інструментальне виконавство), індивідуальні (заняття у класі музичного інструменту). У багатьох формах спільної діяльності беруть участь не лише учні, а й викладачі, а також батьки учнів та інші члени їхніх сімей, що особливо поширене у позанавчальній концертно-просвітницькій діяльності школи.

Найбільш характерними для полікультурного середовища дитячої музичної школи є такі моделі міжособистісної взаємодії: діти-діти, діти-батьки, діти-викладачі, діти-батьки-викладачі. Модель «діти-діти» пов'язана із спільною творчістю учнів та реалізується у процесі занять у музичних ансамблях, оркестровому та хоровому класах. Модель «діти-батьки» виникає при організації сімейних творчих колективів, де, наприклад, діти грають на музичних інструментах, а батьки співають чи читають вірші, або ті та інші разом виготовляють національні костюми, аксесуари та ін. Модель «діти- викладачі» утворюється за спільної участі учнів та викладачів у музичних ансамблях, оркестрах, хорах. Модель «діти-батьки-викладачі» може бути представлена концертними колективами, в яких беруть участь діти, їхні батьки та викладачі (наприклад, шумовий оркестр), а також засіданнями сімейних клубів, де виступають учні разом зі своїми викладачами та членами сімей.

Усі моделі за участю дітей та викладачів реалізуються як у навчальній, так і позанавчальній діяльності, моделі за участю батьків - переважно в умовах позанавчальної роботи. Найбільшою варіативністю складу, мобільністю організації та різноманітністю міжособистісних відносин відрізняється модель «діти-діти». Три інші моделі менш мобільні як у складі, так і за внутрішньою структурою, у яких переважають несиметричні відносини, але включення учнів у такі колективи корисно, оскільки дозволяє варіювати їх статусне становище, способи спілкування з партнерами, засоби узгодження спільних дій. Важливою особливістю навчального процесу в дитячій музичній школі є публічне представлення результатів навчальної діяльності учнів. Форми таких виступів різноманітні та здавна реалізуються у дитячих музичних школах - це академічні концерти, виконавські конкурси, фестивалі тощо. У полікультурному середовищі дитячої музичної школи, де учні освоюють зразки не лише світової, а й національних культур, актуальним є проведення національних фестивалів, фольклорних концертів, олімпіад етнічної культури тощо, які мають різний масштаб та передбачають різні форми взаємодії учасників. У процесі підготовки даних заходів, як правило, беруть участь не тільки діти, а й викладачі, а також батьки та інші члени сімей учнів, які виконують організаційну роботу, виступають як слухачі та глядачі, привносячи свої національні традиції у спілкування та поведінку. Колективне спілкування та співпереживання учасникам виступів створює ефект міжособистісної атракції, творчої емпатії, формує почуття відповідальності за спільну справу, сприяє встановленню тісніших стосунків в учнівському колективі, а також взаєморозумінню між дітьми та батьками.

Подібні заходи, як правило, набувають широкого суспільного резонансу і викликають живий інтерес з боку публіки, сприяють встановленню особистісних та професійних зв'язків школи з соціально-культурним оточенням. Полікультурний характер таких заходів привертає увагу національних спільнот, національних культурних центрів та сприяє розвитку соціального партнерства, формуванню позитивного іміджу школи у багатонаціональному соціумі. Таким чином, у полікультурне середовище музичної школи органічно включаються не лише суб'єкти освітнього процесу (учні, педагоги, батьки), але також «споживачі» творчих послуг, які становлять соціальне оточення (національні культурні центри, освітні установи, студії та центри дитячої творчості тощо). Завдяки цьому утворюється кілька взаємозалежних соціальних середовищ, де відбувається взаємодія суб'єктів творчої діяльності на різних рівнях: особистісному, діловому, соціально-рольовому. Особистісний рівень взаємодії, як правило, виникає у мікросередовищі, де бере участь найближче оточення дитини: однокласники, партнери по спільній ансамблевій діяльності, викладачі-наставники, батьки. Діловий рівень найчастіше характеризує спілкування в мезосередовищі, де присутні викладачі та учні інших класів, які є партнерами колективної творчої діяльності. Такі мезосередовища утворюються, як правило, у процесі загальношкільних заходів (фестивалів, конкурсів, олімпіад), де беруть участь різновікові творчі групи, а також у процесі колективної творчої діяльності, де з малих груп формуються великі колективи учасників: хори, оркестри тощо. Соціально-рольовий рівень взаємодії виникає, як правило, у макросередовищі, де дитина взаємодіє із соціальним оточенням: глядачами, слухачами, соціальними партнерами тощо. Це здійснюється зазвичай у конкретних ситуаціях, пов'язаних із поїздками, концертними виступами, сценічними показами, творчими зустрічами. У структурі полікультурного освітнього середовища дитячої мзичної школи мистецтв присутні всі компоненти полікультурних компетентностей підлітків старшого віку: мотиваційний, когнітивно-операційний, персональний. У процесі творчої діяльності дітей, спрямованої на освоєння продуктів художньої культури різних етносів та народів, в учнів формується система знань про ці культури (когнітивно-операційний компонент), розвивається мотивація до подальшого вивчення цих культур та взаємодії з їх носіями (мотиваційний компонент), виявляються різноманітні емоції і почуття, формується позитивне ставлення до різних художніх культур (персональний компонент), встановлюються міжособистісні зв'язки та відносини у багатонаціональному учнівському колективі.

Висновки

Таким чином, полікультурне освітнє середовище розуміємо як сукупність культурних, духовних та матеріальних умов існування та діяльності суб'єктів педагогічного процесу, в яких знаходять відображення культурне різноманіття суспільства та характер відносин між вчителями, учнями, їхніми батьками, що представляють різні етнічні та інші соціальні групи (мовні, конфесійні, вікові, тендерні тощо).

Полікультурне середовище дитячої музичної школи інтегрує всі зазначені компоненти на творчо-діяльнісній основі та має ряд характерних особливостей: спрямованість навчання на освоєння художньої культури свого та інших народів, використання різноманітних форм спільної діяльності учнів з культурними відмінностями, включеність до творчого процесу викладачів, батьків та інших членів сімей учнів. Зазначені особливості сприяють виникненню різноманітних взаємозв'язків та взаємовідносин між представниками різних культур у мікро-, мезо-, макросередовищах на особистісному, діловому та соціально-рольовому рівнях, що створює сприятливі умови для розвитку умінь міжособистісної взаємодії у підлітків.

Література

1. Берека В.Є. Соціально-педагогічні основи розвитку позашкільної освіти в Україні (1957 - 2000 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки». Київ, 2001. 20 с.

2. Литовченко О.В. Соціально-виховне середовище позашкільних навчальних закладів як чинник соціального становлення особистості. Освітологічний дискурс. 2011. №1(3). С. 121-133.

3. Пустовіт Г.П. Деякі аспекти методології позашкільної освіти. Шлях освіти. 2000. № 2. С. 11-15.

4. Пустовіт Г.П. Теоретичні засади і методичні підходи щодо формування творчої особистості в позашкільних навчальних закладах. Теоретико-методичні основи творчої особистості в умовах позашкільних навчальних закладів : зб. мат. наук.-практ. конф. Київ, 2006. С. 38-69.

References

1. Bereka, V.YE. (2001). Sotsial'no-pedahohichni osnovy rozvytku pozashkil'noyi osvity v Ukrayini (1957 - 2000 rr.) [Social and pedagogical foundations of the development of extracurricular education in Ukraine (1957 - 2000)]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyyiv: In-t pedahohiky APN[in Ukrainian].

2. Lytovchenko, O.V. (2011). Sotsial'no-vykhovne seredovyshche pozashkil'nykh navchal'nykh zakladiv yak chynnyk sotsial'noho stanovlennya osobystosti [The social and educational environment of out-of-school educational institutions as a factor in the social formation of an individual]. Osvitolohichnyy dyskurs - Educational discourse, №1(3), 121-133 [in Ukrainian].

3. Pustovit, H.P. (2000). Deyaki aspekty metodolohiyi pozashkil'noyi osvity [Some aspects of the methodology of extracurricular education]. Shlyakh osvity - The way of education. № 2, 11-15. [in Ukrainian].

4. Pustovit, H.P. (2006). Teoretychni zasady i metodychni pidkhody shchodo formuvannya tvorchoyi osobystosti v pozashkil'nykh navchal'nykh zakladakh [Theoretical principles and methodical approaches to the formation of a creative personality in extracurricular educational institutions]. Teoretyko-metodychni osnovy tvorchoyi osobystosti v umovakh pozashkil'nykh navchal'nykh zakladiv : zb. mat. nauk.-prakt. konf. (рр. 38-69). Kyyiv: IPV NAPN Ukrayiny [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru