Реалізація професійно-орієнтованого підходу та особистісно-орієнтованої технології у викладанні іноземної мови в аграрному ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Реалізація професійно-орієнтованого підходу та особистісно-орієнтованої технології у викладанні іноземної мови в аграрному ЗВО

Лазарєв Олег Вячеславович,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української та іноземних мов

Фернос Юлія Іванівна,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української та іноземних мов

м. Умань

Анотація

іноземний студент особистісний навчання

У сучасних умовах важлива орієнтація на загальнолюдські, вічні цінності. Тому серед вимог, що ставляться до фахівців, випускників закладів вищої освіти, міститься комунікативний елемент, який сприяє розвиткові міжкультурних зв'язків та гуманізації міжетнічних відносин. Сьогодні виникає потреба в оволодінні не однією, а двома та трьома іноземними мовами. Вивчення іноземних мов відіграє важливу роль у гуманітарній підготовці студентів. Під гуманітарною підготовкою ми розуміємо розширення кругозору студентів у області історії, літератури, філософії, підвищення їхньої загальної культури мислення, спілкування, мови. Вивчення іноземних мов у вищій школі не лише розвиває лінгвістичну компетенцію студентів, а й знайомить їх із культурою країни, мова якої вивчається. Іноземна мова є засобом, що забезпечує діалог культур. Студенти повинні ясно усвідомлювати, а завдання викладача - допомогти їм у цьому, що вони приходять на практичне заняття з іноземної мови не лише для того, щоб вчитися, але і для того, щоб спілкуватися. Освоєння та використання професійно орієнтованого підходу буде сприяти вирішенню проблеми інтенсифікації процесу навчання іноземних мов студентами аграрних спеціальностей. Використання при цьому особистісно-орієнтованої технології зумовлено наявністю особистісно-смислового змісту як студентів, так і викладача. Особистісно-орієнтована технологія навчання, що застосовується під час вивчення іноземних мов, ставить у центр всієї освітньої системи особистість студента, розвиток його природних потенціалів, професійних прагнень. Саме реалізація професійно орієнтованого підходу у навчанні студентів має на меті різнобічний, вільний і творчий фаховий розвиток студента, його професійної компетентності. Викладачеві необхідно органічно поєднувати дві системи: викладання предмета та роботу з особистісно-професійною сферою студентів.

Ключові слова: професійно орієнтований підхід, іноземна мова, особистісно-орієнтована технологія, сучасний фахівець, компетентність.

Abstract

LazarievOlehVyacheslavovychCandidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Ukrainian and Foreign Languages, Uman National University of Horticulture, Uman,

FernosYuliiaIvanivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Ukrainian and Foreign Languages, Uman National University of Horticulture, Uman

Implementation of professionally-oriented approach and personal-oriented technology in training foreign language at the agricultural institution of higher education

In modern conditions, it is important to focus on universal, eternal values. Therefore, the requirements for specialists and graduates of higher education institutions contain a communicative element that contributes to the development of intercultural ties and the humanization of interethnic relations. Today there is a need to master not one, but two or three foreign languages. The study of foreign languages plays an important role in the humanitarian training of students. Under humanitarian training, we understand the expansion of the students' horizons in the field of history, literature, philosophy, and the improvement of their general culture of thinking, communication, and language. Studying foreign languages in higher education develops not only students' linguistic competence, but also introduces them to the culture of the country whose language is being studied. A foreign language is a means that ensures dialogue between cultures. Students should clearly realize, and the task of the teacher is to help them in this, that they come to a lesson in a foreign language not only to learn, but also to communicate. Mastering and using a professionally oriented approach will contribute to solving the problem of intensification of the process of learning foreign languages by students of agricultural specialties. At the same time, the use of personally-oriented technology is due to the presence of personal-semantic content of both students and teachers. The personally - oriented learning technology used during the study of foreign languages places the student's personality, the development of his natural potentials, and professional aspirations at the center of the entire educational system. It is the implementation of a professionally-oriented approach into the training process that aims at versatile, free and creative professional development of the student and his professional competence. The teacher needs to organically combine two systems: teaching the subject and working with the personal and professional sphere of students.

Keywords: professionally-oriented approach, foreign language, personal - oriented technology, modern expert, competence.

Основна частина

Постановка проблеми. Із кожним роком аграрний сектор в Україні нарощує темпи розвитку, а тому зростає потреба і у кваліфікованих фахівцях цієї галузі. Однак зростають і вимоги щодо рівня їхньої професійності, який значною мірою залежить від того, наскільки індивідуальні психологічні якості спеціаліста відповідають вимогам професії, наскільки особистість сприймає традиції, норми та правила ведення у певному професійному середовищі [1].

Тому перед усією системою освіти стоїть завдання максимального розкриття індивідуального творчого потенціалу кожної особистості, оскільки сучасний фахівець працює в епоху багаторівневої освіти, плюралізму наукових шкіл, епоху рішення інформаційного простору, що вимагає від нього самостійності у прийнятті рішень.

Формування компетентності здійснюється через зміст освіти, яке включає не лише перелік предметів, хоча саме засобами навчальних предметів об'єднується, а й професійні навички та вміння, які формуються у процесі оволодіння предметом. Усе це у комплексі формує та розвиває особистість таким чином, щоб вона володіла способами саморозвитку та самовдосконалення.

Одним із важливих завдань організації навчального процесу у системі вищої освіти є цілеспрямована підготовка фахівця, здатного мислити креативно. Вирішення цього завдання здійснюється на основі співпраці всіх суб'єктів навчального процесу, розширення функцій самоврядування та саморозвитку студента як особистості, що вимагає не лише отримання певної спеціальності, освоєння певного виду діяльності, а й готовності до можливих змін у роботі. Також, серед інших важливих рис, які варто розвивати, дослідники виділяють здатність мислити критично. Критичність мислення, тобто схильність до сумніву, формується в людині в міру розширення кордонів її пізнання навколишнього світу. «Критичне» еквівалентно «аналітичному», націлене на пізнання і аналіз. Критичність мислення дозволяє людині аналізувати обсяг інформації, відбирати потрібні факти, переосмислювати їх, робити висновки. При навчанні студентів іноземної мови у закладі вищої освіти необхідно враховувати специфіку їхньої майбутньої діяльності: вміння

працювати з потоками інформації, отриманої з різних джерел не тільки рідною, а й іноземною мовою [2, С. 149].

Формування згаданих та інших навичок XXI сторіччя неможливе без інноваційної складової, адже комунікативна методика викладання витіснила традиційний граматико-перекладний метод. Одне із провідних місць серед інноваційних технологій, зорієнтованих на чітко окреслену мету, принципи, методи й прийоми оптимізації освітнього процесу, займає особистісно орієнтована технологія навчання. Тому проблема її впровадження у ЗВО залишається актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особистісно орієнтоване навчання як педагогічне поняття є предметом досліджень багатьох сучасних науковців та викладачів-практиків, як-от: І. Березневої, І. Бех, Н. Василишиної, Л. Куликової, І. Мазайкіної, Л. Сажко, Р. Слободзян, М. Філатової, І. Якиманської тощо. Проблемі організації професійно орієнтованого навчання іноземних мов теж присвячено чимало праць, зокрема дослідників цікавлять і навчання у закладах немовної вищої освіти (Т. Брик, І. Григорова, Р. Гришкова, Л. Калініченко, У. Кецик-Зінченко, М. Ломакіна, О. Павленковіч, В Топалова, М. Чобітько тощо). Реалії сьогодення спонукають активізувати дослідження ефективної реалізації особистісно та професійно орієнтованих підходів у системі дистанційної освіти (А. Ісаєва, Ю. Кулімова, В. Кравцова, Е. Тихонова та ін.).

Аналіз джерел дозволяє стверджувати, що особистісно-орієнтоване навчання нерозривно пов'язане із процесами гуманізації освіти та сприяє розвитку в особистості стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно навчатися, вдосконалюватися у професійній сфері.

Як слушно зауважують Н. Чаюн та О. Фенканін, «освітнє середовище вищого навчального закладу має створювати умови для особистісного зростання кожного студента, який, адаптуючись до мінливих умов життя, має досягати високої соціальної взаємодії і духовного самовдосконалення. Створення таких умов зумовлене потребами формування фахівців нової генерації - носіїв і джерел соціальної та професійної діяльності, високої культури, із розвиненими індивідуальними здібностями, спроможних осмислювати та проектувати власну освітньо-виховну діяльність, готових взяти на себе відповідальність за прийняття рішень» [3, С. 206].

Мета статті. Теоретично обґрунтувати застосування сучасних методів реалізації професійно орієнтованого підходу та особистісно-орієнтованої технології викладання іноземної мови в аграрному закладі вищої освіти.

Виклад основного матеріалу. Особистісна сторона передбачає розкриття можливостей людини, формування її мотивів та інтересів, виховання потреб у процесі цілеспрямованої взаємодії викладача та студента. Звідси і такі вимоги до майбутніх фахівців: розуміння сутності та соціальної значущості своєї спеціальності; знання законів міжособистісного спілкування та вміння використовувати на практиці; здатність приймати рішення і нести за них відповідальність.

Завдання вищої освіти - готувати таких фахівців, які можуть бути визначені як компетентні працівники, які володіють вміннями професійного та особистісного спілкування рідною та іноземною мовами. Як впливає професійно орієнтований підхід на постановку цілей навчання іноземних мов? Відомо, що комунікативна компетенція, яка має інтегративну мету навчання іноземних мов, - це здатність і готовність здійснювати іншомовне міжособистісне та міжкультурне спілкування з носіями мови у визначених стандартом / програмою межах. Це можливо тільки у тому випадку, якщо у студентів будуть сформовані всі компоненти іншомовної комунікативної компетенції.

Професійно орієнтований підхід передбачає особливий акцент на соціокультурній складовій комунікативної компетенції. Це повинно забезпечити культурознавчу спрямованість навчання, залучення студентів до культури країни, мова якої вивчається, краще усвідомлення культури своєї власної країни, вміння її виразити засобами іноземної мови, включення студентів до діалогу культур. На теперішній час у документах із модернізації вищої школи проектується досягнення функціональної грамотності у володінні іноземними мовами, тобто реальне робоче володіння ними, що дійсно забезпечує нашим випускникам можливість мовної взаємодії з носіями іноземної мови як в особистих цілях, так і з метою міжнародного співробітництва.

Однак, із огляду на неоднакові можливості та здібності студентів, їхні різні плани на майбутнє і, відповідно, різні професійні спрямування, допускаються варіації рівнів навченості. Таким чином, професійно орієнтований підхід передбачає гнучкість у визначенні цілей, враховує особистісні інтереси студентів, їхні індивідуальні особливості та створює передумови для більшої результативності навчання.

Виступаючи у ролі нової парадигми освіти, цей підхід забезпечує велику узгодженість між ЗВО та професійною діяльністю, та дозволяє випускнику у разі досягнення ним граничного рівня використовувати іноземну мову у своїй спеціальності.

Європейський парламент і Рада Європейського Союзу 17 січня 2018 року схвалили Рамкову програму оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя [4], до яких входять:

1. Грамотність (Literacy competence)

2. Мовна та комунікативна компетентність (Languages competence)

3. Математична компетентність та компетентність у науках, технологіях та інженерії (Mathematical competence and competence in science, technology and engineering)

4. Цифрова компетентність (Digital competence)

5. Особиста, соціальна та навчальна компетентність (Personal, social and learning competence)

6. Громадянська компетентність (Civic competence)

7. Підприємницька компетентність (Entrepreneurship competence)

8. Компетентність культурної обізнаності та самовираження

(Cultural awareness and expression competence)

Отже, кінцеву мету освіти можна представити у вигляді проектованої моделі фахівця, що включає в себе, з одного боку, професійну підготовку, а з іншого - соціально-психологічні та духовно-творчі якості особистості фахівця, що визначають його здатність працювати в умовах ринкових відносин, домагатися результатів, що відповідають вимогам сьогодення.

Говорячи про комунікативну компетентність, хотілося б звернути увагу на ряд моментів. У комунікативному підході навчання іноземної мови у цілому часто ставиться за мету навчити людину говорити та діяти так, як це роблять носії мови, але виникає питання: «Чи можливо це насправді?». Крім того, існує думка, що комунікативна компетентність у рідній мові та культурі, що вже розвинена у людини, яка вивчає іноземну мову, призводить до інтерференції під час спілкування з представниками іншої культури. Отже, щоб уникнути цього, студент повинен прагнути відповідати нормам нового соціуму, що може привести до виключення рідних для людини соціокультурних норм і цінностей. Вищевказане є тим більш актуальним, що, кажучи про культуру як про невід'ємний компонент викладання іноземних мов, не можна не задатися питанням: «Культура якого народу, якого суспільства, мова якого вивчається, повинна стати об'єктом вивчення?» Природно, що вивчаючи англійську мову не можна не знати і не цікавитися культурою англомовних країн, але слід пам'ятати і про те, що англійська мова є сьогодні глобальною і спілкуватися нею необхідно не тільки з носіями, а й людьми, для яких вона теж є іноземною або другою мовою.

Очевидно, що поведінка людини і те, настільки ефективно вона вирішує поставлені завдання, залежать від її компетентності. Сама ж компетентність визначається не тільки знаннями, що мають безпосередньо практичне значення, але і світоглядною позицією людини, її загальними уявленнями про природу, суспільство та людей.

Поняття компетентності будується таким чином, щоб воно, з одного боку, могло асимілювати нові відкриття та розробки, що стосуються людського пізнання та практики, а з іншого дозволяло визначати освітні вимоги для кожного типу, профілю, ступеня освітніх систем.

Професійність - це здатність людини вирішувати проблеми у своїй професійній області. Викладання іноземних мов через розвиток комунікативних здібностей, соціокультурної компетенції - найбільш перспективний підхід сьогодні.

Загально-гуманітарна підготовка у професійній освіті виходить із високих вимог, що ставляться до особистості випускника закладу вищої освіти. Випускник вищої школи, де б він не працював після закінчення ЗВО, повинен створювати навколо себе мікроклімат культури та духовності, мати широкий кругозір і високий рівень свідомості, володіти якостями організатора. Тому важливо перенести акцент із усякого роду вправ на активну розумову діяльність студентів, де роль викладача - це роль помічника, здатного підібрати методи і технології навчання, що сприяють особистісному і професійному зростанню. Основними методичними принципами організації процесу навчання професійно орієнтованої англійської мови є такі інтегративні принципи: принцип практико орієнтованого контекстного навчання, особистісно орієнтованої спрямованості навчання, активності вчення, проблемності, комунікативно-ситуативного навчання, інтерактивної спрямованості навчання, балансу усвідомленого і неусвідомленого у навчанні, комплексності підходу, принцип колективної взаємодії, рефлексії в навчанні [2, С. 165].

Навчання є процес формування спеціально організованого середовища, яке б найбільше сприяло якісній підготовці до професійної діяльності, це формування особистості за заданим зразком. Проектна освіта є не просто особистісно-орієнтованою, тобто спрямованою на особистість як об'єкт навчання, а й виступає як особистісно-центрована. У цьому випадку організація навчального середовища визначається діями та намірами самого студента, його освітніми потребами та цілями, його успіхами і невдачами, його здібностями та можливостями, і головне - тим задумом, проектом, який він формує і прагне реалізувати за допомогою освіти.

Освіта, орієнтована на розвиток особистості, досягає своїх цілей такою мірою, якою створює ситуацію затребуваності особистості, її спроможності до саморозвитку. Ми виходили з того, що власне особистісні функції того, кого навчають включаються в освітній процес у тому випадку, коли когнітивне орієнтування вже не може забезпечити адекватну позицію студента у структурі навчальної ситуації. Особистісні функції у такому випадку не є характерологічними якостями (останні, крім, деяких, так званих загальнолюдських, у людей можуть і повинні бути різними), а тими проявами людини, які, власне, і реалізують соціальне замовлення «бути особистістю».

Професійно орієнтоване навчання передбачає врахування індивідуальних особливостей кожного студента. Це відповідає гуманістичному напрямку у педагогіці - сприяти інтелектуальному і моральному розвитку особистості. Сказане вище стосується й іноземних мов. Будь-який навчальний предмет є компонентом загальної системи освіти і тому повинен відображати загальні тенденції цілеспрямування через специфіку своєї предметної області.

Основою професійно орієнтованої освіти можна вважати навчальну ситуацію. Будь-який матеріал, що досліджується, подається у вигляді системи завдань, по-різному пов'язаних із життєво-смисловою сферою студента. Мова йде про завдання трьох типів: предметні, що включають фактичний матеріал, який вивчається з непрямим свідченням його зв'язку з гуманітарно-цілісною сферою; конструктивні, спрямовані на пошук способів залучення студентів до певної галузі культури, що пов'язано з перенесенням змісту матеріалу, який досліджується, з предметної форми у діяльнісно-комунікативну; особистісно-орієнтовані, пов'язані з виявленням ціннісно-смислового компонента матеріалу.

Комунікативна ситуація в процесі навчання іншомовному спілкуванню

виконує такі функції:

- є засобом подачі матеріалу;

- моделює майбутню професійну діяльність;

- активізує пізнавальну діяльність;

- сприяє формуванню мовленнєвих навичок і розвитку мовленнєвих умінь;

- є одним із засобів мотивації мовленнєвої діяльності;

- забезпечує розвиток особистості студента завдяки її особистісно орієнтованому характеру [5].

Тому метод комунікативних завдань (TBL), який має на меті стимулювати творче використання англійської мови в чотирьох видах діяльності: читанні, аудіюванні, говорінні та письмі, на нашу думку, має активно використовуватися на заняттях із іноземної мови за професійним спрямуванням. Суть його полягає у тому, що викладачеві потрібно підібрати комунікативні ситуації, найбільш наближені до реальних, таких, з якими людина може зіткнутися у реальній дійсності, та спонукати студентів виражати власні думки, опираючись на раніше здобуті знання.

Застосування сучасних інтерактивних методів, таких як мозковий штурм, дискусії, дебати, інтерв'ю, круглий стіл, ділові ігри під час проведення занять з іноземних мов створюють умови для обговорення різноманітних проблем, розвивають навички аргументування власного погляду та комунікативні навички.

Навчальний діалог використовуємо як основний метод в особистісно орієнтованій технології професійної підготовки студентів аграрного ЗВО. Відповідно до особистісної парадигми він постає не лише як один з методів навчання, але і як невід'ємний компонент, внутрішній зміст особистісно орієнтованої технології навчання.

Навчальний діалог можна назвати системоутворюючим елементом особистісно орієнтованого навчання, в якому органічно поєднують самостійна пошукова діяльність студентів із засвоєнням ними готових теоретичних та практичних знань, а система методів побудована відповідно до ідеї проблемності, орієнтованої на формування стійких мотивів навчання, розвиток професійних здібностей та особистісних якостей, самостійну рефлексивну та проєктивну діяльність студентів, а також спрямований на перегляд та збагачення власних світоглядних позицій, вироблення нових особистих смислів та професійних цінностей [6, С. 46].

Стосовно тематики, передбаченої робочими програмами з іноземних мов можна виділити ряд тем, які ставлять іншомовну компетентність майбутнього фахівця аграрного профілю у рамки професійного спрямування:

1) теми з курсу Іноземна мова (англійська): «Farming in Ukraine (Great Britain, USA)», «Agricultural education in Ukraine (Great Britain, USA)», «Agroecology», «Future profession (career) of agronomy (ecology, forestry, food technology, management,…)» тощо;

2) теми з курсу Ділова іноземна мова (англійська): «Application form», «Job hunting», «Job interview», «Contracts», «Business letters» тощо;

3) теми з курсу Іноземна мова ІІ (англійська) (за професійним спрямуванням): «Tipsontravellingabroad», «Greatoutings», «Theparks», «Chiefpriority» тощо.

В аграрному ЗВО, зокрема в Уманському НУС, заняття з іноземних мов є практичними або лабораторними. Підгрупи створюються з половин цілих академічних груп, що дає можливість ефективно і якісно застосувати друковані і електронні засоби навчання, організувати роботу в малих групах, а також активізувати і проконтролювати роботу студентів.

Останнім часом дистанційна форма навчання значною мірою обмежує «живе спілкування» у процесі навчання іноземних мов, однак сучасні дистанційні платформи такі, як Zoom, GoogleMeet, Moodleта інші розширюють можливості оволодіння іноземними мовами у складних, обмежувальних обставинах. Можливо, майбутнє за дистанційною і змішаною формами освіти, але ніякі надсучасні освітні технології не замінять живого комунікативного процесу, у якому важливе місце займають соціалізація, жестикуляція, міміка, чистота звучання мови, мовленнєвий контакт, і, врешті, духовно-ментальна передача знань «з уст в уста» від наставника до того, хто навчається.

Активізація особистісних функцій забезпечується таким змістом, який здатний похитнути, зрушити усталеність особистісного світосприйняття, черговість сенсів, статуси. Навчальне завдання вирішується на особистісному рівні, коли воно постає на рівень життєвої ситуативної проблеми, що збуджує, мобілізує і розвиває потужні потенціали інтелекту [7].

Викладач ЗВО, що працює у системі професійно орієнтованої освіти, повинен володіти певними якостями і відповідати таким вимогам: створювати та постійно збагачувати культурно-інформаційне та предметно-розвиваюче середовище; мати ціннісне ставлення до студента, культури, творчості; працювати зі змістом навчання, надаючи йому особистісно-смислову спрямованість; проявляти гуманну педагогічну позицію; надавати особистісно розвивальну професійну спрямованість навчальному матеріалові; піклуватися про розвиток і підтримку індивідуальності кожного студента, про його духовне, фізичне та соціальне здоров'я.

Висновки. Отже, головним і системоутворюючим фактором впливу навчальних дисциплін на свідомість студентів є особистість у цілому, пов'язана з розвитком сфер, а також із фундаментальністю освіти. У головний блок моделі значущості факторів входить і рівень ознайомленості з навчальними дисциплінами: чим це знайомство ближче, а рівень пізнання вище, тим більший вплив наук і навчальних предметів на розвиток особистості. Слід зазначити, що вольовому розвитку особистості надається незначне значення.

Ми вважаємо, що вивчення іноземних мов протягом всього періоду навчання в університеті здатне дати студентам можливість працювати не тільки у своїй конкретній спеціальності, а й у якості референта, перекладача, виступати безпосередніми учасниками міжнародного та професійного спілкування. А професійно орієнтовані технології вищої освіти повинні відповідати характеру майбутньої професійної підготовки, бути причиною формування комунікативних компетенцій майбутніх фахівців.

Таким чином, незважаючи на серйозну увагу до підготовки майбутніх фахівців, у сучасній вищій школі приділяється досить недостатня увага розвитку особистісних і творчих якостей майбутніх фахівців. На жаль, у цей період у вищій школі спостерігається механічне поєднання освітнього стандарту та навчального плану з не навчальними педагогічними аспектами.

У вищій школі тільки почали з'являтися і розвиватися служби підтримки освіти, але не можна не відзначити часткової або повної відсутності індивідуально-особистісної підтримки студента. Особистість студента ЗВО формується завдяки впливу традиційно рефлексуючих дисциплін: української мови, філософії, психології, історії, культурології, іноземної мови. Зміни, що відбуваються у нашій країні, диктують необхідність перенесення навчальних дисциплін «Іноземна мова», «Іноземна мова ІІ (за професійним спрямуванням)», «Ділова іноземна мова» з циклу загальноосвітніх дисциплін у цикл профілюючих.

Таким чином, компетентний фахівець - це висококваліфікований професіонал, який приймає адміністративні рішення і несе за них відповідальність. Він також актуалізує, демонструє духовні, гуманітарні та морально-етичні аспекти своєї діяльності. Це людина з багатими духовними і культурними потребами і запитами.

Отже, вимоги, що ставляться до технологій професійно орієнтованої освіти, універсальні. Це діалогічність, діяльнісно-творчий характер, спрямованість на підтримку індивідуального розвитку студента, створення необхідних умов для свободи творчості, прийняття самостійних рішень, вибору змісту та способів навчання і поведінки. Якщо слідувати цим вимогам, то будь - яка педагогічна технологія стає професійно орієнтованою і її можна застосувати у вищій школі.

Проаналізувавши концепцію професійно орієнтованої освіти, можна зробити висновок, що її реалізація у ЗВО відповідає тим складним соціально - економічним перетворенням, які відбуваються у нашій країні.

Література

1. Музалёв А.А. Профессиональная культура и ее роль в формировании профессиональных качеств специалиста в условиях профессионально-технической школы / А.А. Музалёв // Молодойучёный. - 2014. - №4 (63). - С. 1040-1045.

2. Клименко Л.А. Професійно-орієнтоване навчання англійської мови / Л.А. Клименко // Інновації та традиції у мовній підготовці іноземних студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару. - Х: Видавництво Іванченка І. С., 2019. - C. 163-168

3. Чаюн Н.С., Фенканін О.А. Особистісно-орієнтовані технології навчання та специфіка їх реалізації в музичних вищих освітніх закладах /Н.С. Чаюн, О.А. Фенканін // Вчені записки Університету «КРОК». - Вип. 49. - К., 2018. - C. 203-213.

4. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://education.ec.europa.eu/focus-topics/improving-quality/key-competences

5. Ганніченко Т.А. Комунікативна ситуація як форма організації процесу спілкування [Електронний ресурс] / Т.А. Ганніченко. - Режим доступу: http://surl.li/cxexk

6. Вихрущ В.О. Навчальний діалог у сучасній вищій школі: психодидактичний контекст / В. Вихрущ // Науковий вісних Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2022. - Випуск (50). - С. 44-47.

7. Лазарєв О.В., Фернос Ю. І. Проблема формування професійної компетентності майбутнього фахівця на засадах особистісно зорієнтованого підходу / О.В. Лазарєв, Ю.І. Фернос // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Збірник наукових праць, 2021 - Вип. 80. - Том 2. - К.: Видавничий дім «Гельветика». - С. 5-9.

References

1. Muzalyov, A.A. (2014). Professionalnayakulturaieerol v formirovaniiprofessionalnyhkachestvspecialista v usloviyahprofessionalno-tehnicheskoishkoly [Professional culture and its role in the formation of professional qualities of a specialist in a vocational school]. Molodojuchyonyj - Young Scientist, 4 (63), 1040-1045 [In Russian].

2. Klymenko, L.A. (2019). Profesiino-oriientovanenavchanniaanhliiskoimovy [Professionally oriented teaching of the English language]. Proceedings from international scientific and practical seminar: Innovatsii ta tradytsii u movniipidhotovtsistudentiv - Innovations and traditions in language training of foreign students. (pp. 163-168). Kharkiv: VydavnytstvoIvanchenka I.S. [In Ukrainian].

3. Chaiun, N.S., &Fenkanin, O.A. (2018). Osobystisno-oriientovanitekhnolohiinavchannia ta spetsyfikayikhrealizatsii v muzychnykhvyshchykhosvitnikhzakladakh [Student-centered learning technologies and the specifics of their implementation in musical educational institutions]. Vchenizapyskyuniversytetu «KROK» - Scientific notes of «KROC» University (Vol. 47), (pp. 203-213). Kyiv: Vyshchyinavchalnyizaklad «Universytetekonomiky ta prava «KROK» [In Ukrainian].

4. Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learnin. (n.d.). Retrieved from https://education.ec.europa.eu/focus-topics/improving-quality/key-competences [In English].

5. Hannichenko, T.A. Komunikatyvnasytuatsiia yak forma orhanizatsiiprotsesuspilkuvannia [Communicative situation as a form of organization of the communication process]. (n.d.). Retrieved from http://surl.li/cxexk [In Ukrainian].

6. Vykhrushch, V.O. (2022). Navchalnyidialoh u suchasniivyshchiishkoli: psykhodydaktychnyi aspect [Educational dialogue in modern higher education: psychodidactic context]. NaukovyivisnykUzhhorodskohouniversytetu. Seriia «Pedahohika. Sotsialnarobota» - Scientific journal of Uzhhorod University. Series «Pedagogy. Social work». (Vol. 50), (pp. 44-47). Uzhhorod [In Ukrainian].

7. Lazariev, O.V., &Fernos, Yu.I. (2021). Problemaformuvanniaprofesiinoikompetentsiimaibutniohofakhivtsianazasadakhosobystisnozoriientovanohopidkhodu [The problem of forming the professional competence of a future specialist based on a personal-oriented approach]. NaukovyichasopysNatsionalnohopedahohichnohouniversytetuimeni M.P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohihninauky: Realii ta perspectyvy - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov. Series 5. Pedagogical sciences: realities and prospects. Collection of scientific papers. ((Vol. 80, Issue 2), (pp. 5-9). Kyiv: Helvetyka [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru