Реалізація проектної технології під час вивчення педагогами професійного навчання технічних дисциплін циклу професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, м. Глухів

Кафедра професійної освіти та технології сільськогосподарського виробництва

Реалізація проектної технології під час вивчення педагогами професійного навчання технічних дисциплін циклу професійної підготовки

Опанасенко Віталій Петрович

кандидат педагогічних наук, доцент

Самусь Тетяна Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

професійний освіта педагогічний практика

На сучасному етапі економічного та соціально-політичного розвитку України практично всі напрямки народного господарства потерпають від нестачі кваліфікованих фахівців яких повинні готувати педагоги професійного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Для системи професійної (професійно-технічної) освіти виникає потреба в активізації та інтенсифікації освітньої діяльності здобувачів адаптувавши й оптимізувавши освітній процес під нові складні умови. Аграрний ринок сьогодні вимагає від підготовки майбутніх кваліфікованих робітників сільськогосподарської галузі, окрім технічної та технологічної компетентності, ще й компетентностей пов'язаних з плануванням своєї професійної діяльності, вмінь самостійно здійснювати пошук та аналіз інформації на основі якої будуть вирішувати професійні питання пов'язані з удосконаленням технологічних процесів вирощування сільськогосподарських культур та експлуатацією нових зразків техніки, вмінь професійно мислити. Забезпечити таку адаптацію освітнього процесу та формування зазначених компетентностей у майбутніх випускників закладів професійної освіти можна тільки за умови якісної професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання.

В умовах сьогодення, вирішити це завдання можливо тільки за рахунок інтеграції до традиційних методик інноваційних освітніх технологій, однією з яких є проектна технологія.

Саме тому автори в статті розглянули сутність даної технології, основні підходи в педагогічній практиці до класифікації навчальних проектів та їх етапів, розкрили методичні засади застосування проектної технології під час вивчення дисципліни «Сільськогосподарські та меліоративні машини» циклу професійної підготовки. Авторами проаналізовано сучасну практику впровадження проектної технологій навчання у професійну підготовку майбутніх педагогів професійного навчання спеціальності 015 Професійна освіта (Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології), наведено конкретні приклади їх реалізації.

Ключові слова: інноваційні педагогічні технології, проектна технологія, метод проектів, педагог професійного навчання, етапи виконання проекту, сільськогосподарські та меліоративні машини.

Opanasenko Vitaly Petrovych Candidate ped. Sciences, Associate Professor of the Department of Vocational Education and Agricultural Production Technology, Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko, Hlukhiv

Samus Tetiana Volodymyrivna Candidate ped. Sciences, Associate Professor of the Department of Vocational Education and Agricultural Production Technology, Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko, Hlukhiv

Implementation of project technology during teachers' study of professional training of technical disciplines of the vocational training cycle

Abstract

At the current stage of the economic and socio-political development of Ukraine, almost all areas of the national economy suffer from a lack of qualified specialists who should be trained by teachers of vocational training in vocational (vocational and technical) education institutions. For the system of professional (vocational and technical) education, there is a need to activate and intensify the educational activities of applicants by adapting and optimizing the educational process to new complex conditions. The agrarian market today requires the training of future qualified workers in the agricultural industry, in addition to technical and technological competence, as well as competences related to planning their professional activities, the ability to independently search and analyze information on the basis of which they will solve professional issues related to the improvement of technological the processes of growing agricultural crops and the operation of new types of equipment, the ability to think professionally. It is possible to ensure such an adaptation of the educational process and the formation of the specified competencies in future graduates of vocational education institutions only under the condition of high-quality professional training of future teachers of vocational training.

In today's conditions, it is possible to solve this task only through integration with traditional methods of innovative educational technologies, one of which is project technology.

That is why the authors in the article considered the essence of this technology, the main approaches in pedagogical practice to the classification of educational projects and their stages, revealed the methodological principles of the application of project technology during the study of the discipline "Agricultural and reclamation machines" of the cycle of professional training. The authors analyzed the modern practice of implementing project-based learning technologies in the professional training of future teachers of vocational training in the specialty 015 Vocational education (Agricultural production, processing of agricultural products and food technologies), and provided specific examples of their implementation.

Keywords: innovative pedagogical technologies, project technology, project method, professional training teacher, stages of project implementation, agricultural and reclamation machines.

Постановка проблеми

Незважаючи на складні політико-економічні та соціальні умови, в яких опинилась держава за останні три роки свого шляху до Евроінтеграції, науково-технічний розвиток та потреби світового аграрного ринку визначають вимоги до змісту та якості підготовки фахівців як сільськогосподарської галузі, так і педагогів професійного навчання, що їх готують. Впровадження будь-якої інноваційної технології у виробництво або освіту повинно відображатись у змісті професійної підготовки майбутніх фахівців. Зростання світового попиту на сільськогосподарську продукцію спонукає агрокомпанії розробляти й використовувати нові технології вирощування та переробки сільськогосподарських культур з використанням прогресивних технологічних процесів, новітньої техніки, гібридів сортів, систем добрив та захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів. Для системи професійної (професійно-технічної) освіти виникає потреба в активізації та інтенсифікації освітньої діяльності здобувачів адаптувавши й оптимізувавши освітній процес під нові складні умови. Аграрний ринок сьогодні вимагає від підготовки майбутніх кваліфікованих робітників сільськогосподарської галузі, окрім технічної та технологічної компетентності, ще й компетентностей пов'язаних з плануванням своєї професійної діяльності, вмінь самостійно здійснювати пошук та аналіз інформації на основі якої будуть вирішувати професійні питання пов'язані з удосконаленням технологічних процесів вирощування сільськогосподарських культур та експлуатацією нових зразків техніки, вмінь професійно мислити.

Таким чином, здобуття професійної освіти повинно стати особистим надбанням, що дозволить випускнику самореалізуватися та здійснювати сходження по професійних кар'єрих сходинках.

Тож, вирішення таких завдань стає не можливим без використання у комплексі до традиційних методик і інноваційних освітніх технологій. Сучасні інноваційні освітні технології дозволяють вирішити як теоретичні так і практичні питання організації освітнього процесу, використання тих чи інших методів та засобів професійного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За останні роки вченими значна кількість праць присвячена проблемі впровадження різних інноваційних освітніх технологій в освітній процес підготовки майбутніх фахівців [1, 2, 4]. Серед них можна виокремити дослідження спрямовані на впровадження інноваційних педагогічних технологій в освітній процес закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти (В. Бикова, Р. Гуревича, І. Зязюна, Г. Ігнатенко, В. Ковальчука, О. Коваленко, А. Нікуліної, Н. Ничкало, В. Радкевич, В. Скакуна, С. Шевчук, О. Щербак та ін.).

Не оминули дослідження вчених і проблему формування готовності до застосування інноваційних технологій якій присвячені праці Т. Іщенко, Н. Рудницької, Н. Доценко, О. Тітової, В. Пришляка, О. Новак, Є. Маринченка.

У своїх дослідженнях вчені притримуються думки, що під інноваційними освітніми (педагогічними) технологіями доцільно розуміти нову систему форм, методів та засобів навчання й виховання, яка здатна забезпечити якісний рівень професійної підготовки майбутніх фахівців. Однією із таких інноваційних технологій, що здатна забезпечити формування необхідних професійних компетентностей майбутніх фахівців є проектна технологія, у процесі реалізації якої здобувач проходить всі етапи (стадії) творчого процесу особистості: 1-й етап - пошук завдань або виникнення ідеї; 2-й етап - формулювання проблеми або обґрунтування доцільності ідеї, осмислення й прийняття її до технологічної розробки; 3-й етап - дослідження або практичної роботи над реалізацією ідеї; 4-й етап апробування об'єкта в роботі.

Відомо, що за своєю суттю проектна технологія являє собою функціонування цілісної системи дидактичних засобів (до яких відносять зміст, методи та прийоми, тощо), використання яких потребує відповідної організації освітнього процесу. У педагогічних науково-методичних джерелах також зустрічається, що проектну технологію ще визначають методом, але, на думку І. Дрьомової [1], її значення полягає не тільки у використанні характерних прийомів навчання, а й відповідних форм організації аудиторних та позааудиторних занять, тому що проектне навчання виходить за межі традиційної системи організації занять.

Доцільно також зауважити, що проектна технологія не може розглядатись як альтернатива традиційній системі організації навчання. Про це наголошували такі вчені як О. Коберник, В. Сидоренко, В. Симоненко, які досліджували педагогічну ефективність проектної технології та визначили, що вона забезпечується тільки у разі доповнення цією технологією традиційної системи освіти, а в якості форм організації занять пропонують: «тиждень проектів», «проектні практикуми», курсове проектування, тощо [2].

Мета статті - навчальна діяльність студента охоплює всі види і форми освітнього процесу, то формування проектних умінь під час такого виду діяльності є наскрізною необхідністю підготовки майбутнього фахівця. Це вимагає від нас розкрити особливості та загальні вимоги проектної роботи майбутніх педагогів професійного навчання під час вивчення ними технічних дисциплін циклу професійної підготовки на засадах інтеграції традиційних технологій та проектного підходу в освіті.

Виклад основного матеріалу

Як відомо, використання методу проектів в освітньому процесі надає можливість викладачу активізувати розвиток пізнавальних навичок здобувачів, їх умінь самостійно здобувати в інформаційному середовищі необхідні знання та використовувати їх, формувати критичне мислення. Тому, цей метод завжди користувався популярністю у викладачів під час організації самостійної діяльності здобувачів. Як правило, при його використанні обирають індивідуальну або групову форми організації освітньої діяльності, що дозволяє поєднати його з груповим підходом в освітньому процесі. В основі методу проектів лежить необхідність розв'язання якоїсь проблеми, яка вимагає як, застосування декілька методів та комплексу засобів навчання, так і інтегрованих знань та умінь з різних галузей. Кожен проект повинен мати кінцевий результат, який залежить від сформульованої проблеми.

Під проектом сучасні дослідники [1, 2, 3] розуміють організовану педагогом систему дій яку здобувачі самостійно виконують з метою отримати кінцевий результат який являє собою об'єкт праці, що виготовлено в процесі проектування та письмової пояснювальної записки до нього. Насьогодні розрізняють проекти теоретичного та практичного спрямування. Тобто, під теоретичним проектом розуміють такий, під час якого розв'язують проблеми теоретичного характеру, а рішення (розв'язок) має вигляд встановлених положень, висновків, рекомендацій, математичної моделі, тощо. Проекти практичного спрямування передбачають проектування конкретного об'єкту та його виготовлення в натурі. У цьому ракурсі процес проектування розглядається вченими як діяльність, під час якої відбувається розв'язання поставленої проблеми та включає процеси обґрунтування та розробки шляхів її розв'язку. Процес проектування є творчим, він спрямований на формування нових професійних компетентностей необхідних майбутньому фахівцю, а його використання вимагає від викладача високої методичної кваліфікації та глибоке знання своєї дисципліни як науки, її практичного спрямування. Зауважимо, що використання цього методу дозволяє використовувати в системі професійної освіти основні види організації виробничих і технологічних процесів.

Звернемо увагу на тому, що в сучасній педагогічній практиці навчальні проекти класифікують за п'ятьма ознаками [1]:

За кількістю виконавців;

За видом переважаючої діяльності здобувачів;

За змістом;

За результатами виконання;

За тривалістю виконання.

За першою класифікацією (за кількістю виконавців) проекти бувають груповими або індивідуальними.

За другою класифікацією (за видом переважаючої діяльності здобувачів (у деякій навчально-методичній літературі можна зустріти назву «на підставі домінуючої діяльності»)) розрізняють: практико-орієнтовні; дослідницькі, інформаційні; творчі; рольові.

Практико-орієнтовані та інформаційні проекти доцільно використовувати на початкових етапах впровадження проектної технології в процес підготовки майбутніх фахівців з метою формування початкових проектних умінь та адаптації здобувачів оскільки це найбільш прості за складністю види проектів. Так, практико-орієнтовані проекти представляють собою посібники чи рекомендації щодо розробки та виготовлення конкретного або групи виробів, і інформаційні - зібрану, проаналізовану та оброблену інформацію з теми проектного завдання чи поставленої викладачем проблеми для презентації її на широкий загал.

Більш складними для виконання та такими, що потребують достатнього та високого рівня сформованих професійних компетентностей з наявними проектними та дослідницькими уміннями, сформованим технічним та креативним мисленням у здобувачів, а також високої кваліфікації викладача є дослідницькі, творчі та рольові проекти. Наприклад, дослідницький проект за своєю суттю є дослідженням будь-якої проблеми під час якого майбутній фахівець проходить всі етапи наукового пізнання від постановки проблеми, побудови гіпотези, здійснення пошукової діяльності, експериментального дослідження та апробації його результатів під час презентації проекту. Під час його реалізації активно використовують засоби наочності та матеріально-технічне забезпечення оскільки досліджується можливість практичного застосування отриманого конкретного результату

На відміну від дослідницького, творчий проект передбачає більше ступенів вільності щодо розв'язання завдання проекту, він розкриває авторський, неповторний погляд та підхід на вирішення проблеми. Таким чином такий проект не має розробленої спільної структури діяльності для всіх здобувачів і залежить від їх інтересів та рівня вже наявних професійних компетентностей.

Під час виконання рольового проекту переважаючим видом діяльності є ділові та імітаційні ігри, що передбачає наявність творчого складника. Як правило ролі обумовлюються змістом та особливостями поставленого завдання проекту, а результат може окреслюватись як на початку, так і по закінченню гри.

За третьою класифікацією (за змістом) проекти поділяються на:

монопредметні (або монодисдиплінарні) які реалізуються на матеріалі одного предмета або дисципліни;

міжпредметні (або міждисдиплінарні) які передбачають інтеграцію тем кількох предметів (дисциплін), що необхідно для розв'язання проблеми наприклад, сільськогосподарські та меліоративні машини і агрономія, трактори та автомобілі і паливо та мастильні речовини тощо;

надпредметні (наддисциплінарні) реалізуються під час факультативних занять, поза аудиторних заходів або курсів.

Четверта класифікація (За результатами виконання) передбачає застосування тільки підсумкових та поточних проектів. Підсумковий проект реалізується з метою оцінки засвоєння здобувачем навчального матеріалу з модуля чи всього курсу, а поточний - коли на проект виносять тільки деякі питання із модуля або теми предмету (дисципліни).

Відповідно до останньої класифікації (За тривалістю виконання) бувають: мініпроекти; короткострокові; довгострокові; тижневі.

Мініпроектами прийнято вважати ті, що тривають одне заняття. Короткострокові проекти реалізуються за декілька занять (як правило 4-6 занять) вивчення однієї теми чи модуля. Такі проекти як тижневі та довгострокові реалізуються більш тривалий час з обов'язковим включенням позааудиторної роботи.

Як бачимо наведені типи проектів не просто мають обмеження у часі, свою структуру, передбачають відповідні види діяльності для досягнення конкретного результату, а і потребують уже наявних конкретних професійних знань та умінь, індивідуальних особливостей здобувачів.

Ми погоджуємося з І. Дрьомовою щодо необхідності формування проектних умінь для забезпечення сформованості професійних (фахових) компетентностей у випускників закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти використовуючи метод проектів з першого (спочатку впроваджуючи у зміст дисциплін проблемні завдання) до останнього курсу (закінчуючи складними реальними проектами). Але ми категорично не погоджуємось з тим, що даний метод потрібно використовувати «при вивченні всіх дисциплін навчального плану». По-перше використання цього методу потребує відповідного рівня сформованих компетентностей у здобувачів коли вони вже мають необхідні теоретичні знання та практичні уміння для виконання проектного завдання. По-друге проектні завдання повинні бути диференційованими за рівнем складності. По-третє перевантаження проектами призведе до розосередження уваги та сил, що відобразиться на якості їх виконання та як наслідок якості формування проектних умінь.

Саме тому, на нашу думку, метод проектів повинен застосовуватись системно в межах споріднених, пов'язаних тісними міжддисциплінарними та міжтемними зв'язками технічних дисциплін професійної підготовки у комплексі з іншими методами професійного навчання, дотримуючись принципу науковості, а також враховуючи індивідуальні та вікові особливості здобувачів. Окреме ж використання методу проектів не забезпечить підвищення якості підготовки майбутніх фахівців.

Виконання проектного завдання майбутніми фахівцями може бути як самостійно, парами, або з групою під керівництвом викладача. Основним завданням, що стоїть перед здобувачем під час використання проектної технології навчання, є засвоєння нових для нього професійних знань у процесі розв'язання поставленої викладачем проблеми. Розробка проекту, як правило, починається з обґрунтування його необхідності, плануються етапи вирішення кожного конкретного завдання у відповідності до технології виконання тих чі інших виробничих операцій, техніки безпеки, якості виконання роботи. Значна увага з боку викладача повинна приділятись організації самоконтролю здобувача якості виконання проекту.

Етапи проектування. Враховуючи те, що на сьогодні існує три основних підходи до структури етапів проектного навчання яких притримується більшість дослідників, а саме:

Перший передбачає здійснювати проектне навчання у три етапи (В. Симоненко) [1]:

Організаційно-підготовчий;

Технологічний;

Завершальний.

Другий підхід передбачає організовувати проектну діяльність майбутніх фахівців у чотири етапи (О. Коберник)[2]:

Організаційно-підготовчий;

Конструкторський;

Технологічний;

Підсумковий.

Третій підхід передбачає організацію навчальної проектної діяльності здобувачів у п'ять етапів (Н. Шиян) [1]:

Пошуковий;

Аналітичний;

Практичний;

Презентаційний;

Контрольний.

На нашу думку, для майбутніх педагогів професійного навчання ефективними будуть довгострокові групові проекти дослідницького типу, етапи виконання яких представлено у табл. 1.

Таблиця 1. Етапи виконання проектів

Такого типу проекти рекомендуємо презентувати у вигляді наукової доповіді на студентських науково-практичних конференціях, або в мужах захисту окремих модулів чи цілого курсу.

Зауважимо, що критерії та показники оцінювання таких проектів повинні бути завчасно доведені майбутнім фахівцям, а найбільша кількість балів повинна відводитись на оцінювання саме якості проведених робіт під час виконання проекту.

Отже, методика проведення заняття в основі якої лежить метод проектів розглянемо на прикладі дисципліни «Сільськогосподарські та меліоративні машини» яка вивчається майбутніми педагогами професійного навчання спеціальності 015 Професійна освіта. (Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології).

Тема заняття: «Машини для посіву та посадки».

Мета заняття - ознайомити студентів з методом проектів, процесом проектування, формування умінь та навичок критичного мислення, здійснення аналізу, синтезу, самоаналізу, самоконтролю, саморегуляції, самооцінювання, підвищення мотивації здобувачів до вивчення сільськогосподарських машин, їх конструкцій, налаштувань, створення умов для самореалізації потенціалу студентів.

Організаційна структура. Заняття проводиться з академічною групою зі складу якої формуються групи за інтересами відповідно запропонованої тематики проектів. У випадку пасивності на початку організаційно-підготовчого етапу викладач може сам почати розподілю вати студентів.

До функцій членів проектних груп відноситься право обирати відповідальних за організацію та координацію роботи всієї групи. Вони звітують тільки перед викладачем про хід виконання проекту на кожному із його етапів, а також отримують консультацію викладача, в разі потреби (за зверненням групи, чи за рішенням викладача який таким чином керує ходом виконання проекту).

Організаційно-підготовчий етап виконання проекту. Проблема:

«Переобладнання секційної сівалки під посів з одночасним внесенням рідких добрив системою для POP-UP, що б автоматичні насосні системи відповідали вимогам сучасного розвиту агротехнологій і забезпечили одночасне внесення необхідних доз рідких добрив під різні сільськогосподарські культури.

На цьому етапі викладач пропонує здобувачам розробити проект переобладнання секцій сівалки системою POP-UP для внесення рідких добрив під посів. Після чого студенти можуть задати уточнюючі питання та починають обговорювати мету та завдання навчального проекту. Відбувається процес самоорганізації проектної групи та втягування в процес проектування.

На цьому етапі викладач повинен проінформувати здобувачів, щодо їх функцій як членів групи, терміни виконання проекту, ознайомити з етапами, принципами роботи та системою оцінювання результату проектної діяльності.

Розроблення плану роботи над проектом. Під час здійснення аналізу проблеми яка окреслюється завданням навчального проекту студенти опрацьовують інформаційні джерела, визначають та обґрунтовують критерії та показники, що необхідно дотримуватись під час розроблення проекту. На цьому етапі між членами проектної групи розподіляються задачі визначені для вирішення проблеми: визначається хто працює з джерелами інформації, хто розробляє проектну документацію, хто практично виконує виробничі операції з монтажу та налагодження обладнання, хто відповідає за підготовку експерименту тощо.

Роль викладача на цьому етапі зводиться до спостереження за діяльністю проектних груп, аналізує активність їх членів та за необхідності скеровує їх роботу у правильному напрямку для запобігання помилок, що можуть привести до невиправних наслідків під час проектування.

Для аналітичного етапу характерна діяльність здобувачів з вивчення відповідного теоретичного матеріалу, термінів, побудови математичної моделі об'єкту, що проектується тощо. Проектна група визначає як буде працювати вищезазначена система під час сівби на різних глибинах, передбачає можливі межі регулювань дози внесення під різні сільськогосподарські культури, та залежність її від швидкості руху машино-тракторного посівного агрегату тощо [5].

Під час практичного етапу відбувається практична реалізація проекту. Як правило підготовлюється насосна система з гідропристроями та місцями їх установки, виконуються виробничі операції з монтажу системи на висівну секцію, проводиться діагностика датчиків тощо. На цьому етапі важливим видом навчальної діяльності здобувачів є самоаналіз виконання виробничих операцій, самоконтроль та саморегуляція.

На двох останніх етапах відбувається оцінювання отриманого результату проектування та захист проекту. Члени проектних груп готують доповідь та презентацію до захисту їх навчальних проектів. Викладач підсумовує бали отримані за кожен етап проектної діяльності по кожному конкретному студенту, керує процесом обговорення результатів виконання проекту та самооцінювання і самоконтролю членів групи.

Для оцінювання проектної діяльності, ми прийняли запропоновані І. Дрьомовою критерії, такі як: актуальність дослідження; доцільність використання матеріально-технічних засобів, оригінальність, активність членів групи; якість доповіді з презентацією.

Висновки

Аналіз науково-методичних педагогічних джерел інформації та останніх досліджень з проблем впровадження проектної технології навчання у здобувачів як закладів професійної (професійно-технічної), так і, закладів вищої освіти показав, що за належного планування та узгодження форм організації занять та етапів проектної діяльності і засобів навчання, можна забезпечити її інтеграцію в освітній процес для підвищення ефективності формування професійних компетентностей у студентів і, як наслідок, підвищити якість їхньої фахової підготовки. Основною вимогою до структури таких аудиторних занять, організованих на основі проектної технологи, є її відповідність логіці етапів проектної діяльності.

Вважаємо за необхідне також звернути увагу на те, що проектна діяльність відбувається за певних умов, пов'язаних із дією об'єктивних та суб'єктивних чинників. До об'єктивних дослідники відносять: місце та час діяльності, засоби та самих здобувачів, які беруть участь у виконанні навчального проекту, а до суб'єктивних - наявні компетентності на основі набутих професійних знань, вмінь та навичок, що визначають рівень готовності майбутніх фахівців до такого виду діяльності.

Таким чином, відповідно до суб'єктивних чинників у процесі фахової підготовки майбутній педагог професійного навчання повинен оволодіти системою професійних знань, умінь та навичок, та навчитись використовувати їх як для організації проектної діяльності, так і для її здійснення.

Література

1. Дремова І.Б. Проектна технологія у вивченні предмета «Матеріалознавство». Застосування особистісно-розвивальних педагогічних технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників Київ, 2014. С. 57-64.

2. Коберник О.М., Ящук С.М. Методика організації проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання: навч.-метод. посіб. Умань, 2001. 82 с.

3. Матяш Н.В. Проектный метод обучения в системе технологического образования. Педагогика. 2000. № 4. С. 38-43.

4. Підготовка майбутніх педагогів професійного навчання на засадах компетентнісного підходу: кол. монографія / В.І. Ковальчук та ін. Глухів, 2020. 221 с.

5. Дерстуганова Н.В. Результати експериментальної перевірки ефективності структурно-функціональної моделі формування готовності майбутніх бакалаврів з теології до комунікативної взаємодії в професійній діяльності / Н.В. Дерстуганова // Молодий вчений. - 2019. - № 8(1). - С. 58-62.

References

1. Dremova I.B. (2014). Proektna tekhnolohiia u vyvchenni predmeta «Materialoznavstvo» [Design technology in the study of the subject "Materials Science"] Zastosuvannia osobystisno-rozvyval'nykh pedahohichnykh tekhnolohij u pidhotovtsi majbutnikh kvalifikovanykh robitnykiv [Application of personal development pedagogical technologies in the training of future skilled workers] Kyiv, 2014. pp. 57-64. [in Ukrainian]

2. Kobernyk O.M., Yaschuk S.M. (2001). Metodyka orhanizatsii proektno-tekhnolohichnoi diial'nosti na urokakh trudovoho navchannia [The method of organizing project-technological activities in labor training classes]: navch.-metod. posib. Uman', 2001. 82. [in Ukrainian].

3. Matiash N.V. (2000). Proektnyj metod obuchenyia v systeme tekhnolohycheskoho obrazovanyia [The project method of training in the system of technological education]. Pedahohyka [Pedagogy]. 2000. № 4. pp. 38-43. [in Ukrainian].

4. Koval'chuk V.I., Ihnatenko S.V., Rosnovs'kyj M.H. (2020). Pidhotovka majbutnikh pedahohiv profesijnoho navchannia na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [Pidhotovka majbutnikh pedahohiv profesijnoho navchannia na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu]: kol. monohrafiia. Hlukhiv, 2020. 221 P. [in Ukrainian].

5. Derstuganova N.V. Rezultaty eksperymentalnoi perevirky efektyvnosti strukturno-funktsionalnoi modeli formuvannia hotovnosti maibutnikh bakalavriv z teolohii do komunikatyvnoi vzaiemodii v profesiinii diialnosti / N.V. Derstuhanova // Molodyi vchenyi. - 2019. - No. 8(1). - S. 58-62. [Derstuganova Natalia. Results of experimental study of the effectiveness of the structural-functional model for forming the readiness of bachelor of theology for communicative interaction in professional activities / N.V. Derstuganova // Young scientist. - 2019. - № 8(1). - P. 58-62.] [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru