Викладання освітнього компонента "Безпека життя і діяльності" в умовах воєнного стану

Забезпечення військовослужбовців індивідуальними засобами медичного захисту, розробка порядку їх використання, а також набуття знань щодо надання медичної допомоги в порядку самої та взаємодопомоги при пораненнях значно знижує ризик розвитку тяжких ускладнень під час поранення. поранення, скорочує термін повернення на військову службу, і в більшості випадків може врятувати життя пораненому.

Аналіз наукових досліджень з цих питань переконливо свідчить, що особлива роль у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців належить вищій військовій освіті.

Дослідження та аналіз проблем своєчасності надання медичної допомоги та їх впливу на кінцеві результати лікування поранених проведено на основі вивчення вітчизняних та зарубіжних публікацій з даної тематики, а також матеріалів науково-практичних конференцій з медичної тематики АТО.

Нині постає питання про важливість тактичної медицини як невідкладної медичної допомоги в умовах АТО. У Збройних Силах України розроблено та впроваджено стандарти підготовки військовослужбовців з тактичної медицини.

Тактична медицина розділяє такі поняття, як «кровотеча» і «критична кровотеча». Критична кровотеча - швидка крововтрата внаслідок пошкодження великої судини або великої кількості великих і дрібних судин, ненадання допомоги призводить до смерті пораненого. Наприклад, боєць може померти від критичної кровотечі за кілька хвилин, якщо не встигне накласти кровоспинний джгут (втрата свідомості настає через 35-40 секунд), тому пункт «Критична кровотеча» займає перше місце в алгоритмі. «САВС». Це означає, що перше, що ми помічаємо при огляді бійця - це наявність плям крові на одязі, пульсуючих кров'яних ран. Якщо у бійця є критична кровотеча, виходячи з тактичної ситуації, використовуйте кровоспинний джгут / джгут / натискання пальцем / ручні інструменти.

Розрізняють три етапи надання допомоги пораненим у польових умовах. Перший етап - допомога в «червоній зоні» (англ. Care Under Fire - у різних джерелах перекладається як: «надання допомоги під вогнем» в районах обстрілу). Другий етап - допомога в «жовтій зоні» (англ. Tactical Field Care - в різних джерелах перекладається як: «допомога на полі бою», «надання допомоги у військово-польових умовах», «допомога в зоні укриття»).

Допомога в основному полягає у використанні ремня для зупинки небезпечної для життя кровотечі з ран на кінцівках та найшвидшого переміщення постраждалих до безпечного місця. У бою бути рятувальником - ваша другорядна місія. Ваша головна функція - виконати основну місію. Перший пріоритет на полі бою за. Ви повинні відкрити вогонь у відповідь і вбити ворогів. Ви можете допомогти пораненим бійцям, лише якщо це не заважає виконанню основної місії. Завдання при наданні допомоги пораненим у зоні пожежі:

1) виконувати бойове завдання;

2) запобігати більшій кількості жертв, дбати про власну безпеку та безпеку інших бійців);

3) врятувати життя пораненому.

Цей підхід ґрунтується на таких важливих принципах:

1. тільки необхідне втручання в кожен конкретний період надання процесу допомоги;

2. необхідне медичне втручання, застосоване в невідповідний момент бою, може призвести до додаткових жертв.

Другий етап - надання медичної допомоги у військово-польових умовах жовтої зони.

Починайте етап надання медичної допомоги у військовій сфері після того, як ви і поранені більше не перебуваєте під прямим вогнем противника. На цьому етапі у вас є більше часу, щоб допомогти. Однак бойова ситуація може змінитися, і ви можете знову опинитися під вогнем. При наданні медичної допомоги у військово-польових умовах медичне обладнання та матеріали часто обмежуються тими, які привозять на поле бою рятувальники або окремі воїни. Нижче коротко описано процес і процедури надання медичної допомоги на місцях після завершення етапу надання медичної допомоги в умовах пожежі.

Основні ознаки критичної кровотечі: ампутація кінцівки, пульсуючий або фонтануючий крововилив з рани, пляма крові на тілі та під тілом пораненого динамічно поширюється.

Теоретична підготовка є основою практичного навчання та підкріплюється практичними заняттями із застосуванням сучасної тактичної аптечки IFAK (Individual First Aid Kit, індивідуальна аптечка, англ. англ.) для надання першої допомоги в зонах пожежі та укриття, способи евакуації поранених. Основна увага на заняттях зосереджена на оволодінні курсантами практичними навичками. Теоретичний матеріал слід викладати лише в тій мірі, в якій це необхідно для свідомого виконання практичних прийомів. Теоретичні положення відпрацьовуються на заняттях, з широким використанням підручників (плакати, схеми, макети, відеоматеріали тощо), практичні питання - у польових умовах із застосуванням індивідуального медичного обладнання. Під час практичних занять особлива увага приділяється виконанню вправ для домашнього догляду. Вирішальним фактором для виживання тут є фактор часу. Існує поняття «золота година» -- перша година після травми, протягом якої пораненому почали надавати необхідну медичну допомогу. За принципом країн-членів НАТО у військовій медицині використовується поняття «платинової хвилини», що означає надання пораненим на полі бою необхідної медичної допомоги протягом перших хвилин. Виконання правил «платинової хвилини» залежить від забезпеченості військовослужбовців сучасними індивідуальними засобами медичного захисту, турнікетами, індивідуальними тактичними аптечками та інш.

Перспективами подальших досліджень може бути розробка методики застосування інноваційних технологій ситуаційного моделювання навчання з дисципліни «Безпека життя і діяльності» з метою більш якісного навчання військовослужбовців догляду на дому в бою.

Ключові слова: безпека життєдіяльності, тактична медицина, військовослужбовець, домедична допомога, самодопомога, поранення.

Abstract. In the article the main elements of introducing elements of tactical medicine into the system of military education in the discipline “Life safety” as an innovation in the training of servicemen in the provision of medical self-help in the conditions of military operations are considered. It is determined that during the teaching of the discipline “Life Safety” it is necessary to apply theoretical training and be supported by practical training in providing premedical aid. Timely premedical aid care reduces the risk of serious complications in the wound, shortens the return of military personnel, and in most cases allows saving the life of the wounded.

Provision of military personnel with individual means of medical protection, development of the order of their use, as well as the acquisition of knowledge on the provision of medical assistance in the order of self and mutual assistance in wounds significantly reduces the risk of severe complications during injury, reduces the term of return to the military service, and in most cases can save lives of the wounded.

The analysis of scientific research on these issues convincingly shows that a special role belongs to higher military education in order to form the professional competence of future professionals.

Research and analysis of problems of timeliness of medical care and their impact on the final results of treatment of the wounded was conducted on the basis of studying domestic and foreign publications on this topic, as well as materials of scientific and practical conferences on ATO medical issues.

Currently, the question arises of the importance of tactical medicine as an emergency medical care in the ATO. The Armed Forces of Ukraine have developed and implemented standards for the training of servicemen in tactical medicine. The second stage - help in the "yellow zone" (English Tactical Field Care - in differentsources translates as: "assistance on the battlefield", "provision assistance in military field conditions "," assistance in the shelter area ").

The help mainly consists of using a harness to stop the dangerous for life bleeding from wounds in the extremities and the fastest movement victims to safety. In combat, being a lifeguard is your secondary mission. Your the main function is to complete the primary mission. The first priority on the battlefield for. You have to fire back and kill the enemies. You can help wounded soldiers only if it does not interfere with the performance of your primary mission. Objectives when providing assistance to the wounded in the area of fire:

1) perform a combat mission;

2) to prevent more victims, to take care of their own safety and the safety of others fighters);

3) save the life of the wounded.

This approach is based on the following important principles:

1. only the necessary intervention in each specific period of the provision process assistance;

2. necessary medical intervention, applied at the wrong time combat may result in additional casualties.

The second stage is the provision of medical care in military field conditions yellow zone.

Begin the stage of providing medical care in the military field after as you and the wounded are no longer under direct enemy fire. On at this stage you have more time to help. However, the fighting situation may change and you may find yourself back under fire. When providing medical care in military field medical equipment and materials are often limited to those brought to the battlefield by rescuers or individual soldiers. The process and procedures for providing medical care in the field after the completion of the provision phase medical care under fire conditions are briefly described below.

The main signs of critical bleeding: amputation of the limb, pulsating or gushing hemorrhage from the wound, a spot of blood on the body and under the body of the wounded dynamically spreads.

Theoretical training is the basis for practical training and it is supported by practical training using modern tactical first aid kit IFAK (Individual First Aid Kit, individual first aid kit, English. English) for first aid in areas of fire and shelter, methods of evacuation of the wounded.

The main focus of the classes is on the cadets' mastery of practical skills. Theoretical material should be taught only to the extent that it is necessary for the conscious implementation of practical techniques.

Theoretical provisions are practiced in the classroom, with extensive use of textbooks (posters, diagrams, models, videos, etc.), practical issues - in the field with the use of individual medical equipment.

During the practical classes, special attention is paid to the implementation of exercises for home care. The critical factor for survival here is the time factor. There is a concept of "golden hour" - the first hour after the injury, during which the wounded began to receive the necessary amount of medical care.

According to the principle of NATO member states, the concept of "platinum minute" is used in military medicine, which means providing the wounded on the battlefield with the necessary medical care during the first minutes. The implementation of the rules of the "platinum minute" depends on the provision of servicemen with modern individual means of medical protection, their training to provide home care in self-help and mutual assistance, timely search for the wounded, the availability of military medical personnel in units directly on the battlefield. Assess the condition of the wounded using the rule C-A-B-C (Critical bleeding - Respiratory tract - Respiration - Circulation) and give to the wounded necessary help. Examine the wounded for life-threatening bleeding. Take the necessary measures to restore airway patency pathways, including the introduction of a nasopharyngeal airway if necessary. Treat any open chest injuries. In case decompressed pneumothorax decompress. Check the condition of the tourniquet, if used. If at the stage of providing medical care in the shelling you imposed wounded tourniquet to stop bleeding from wounds of the extremities, check for bleeding.

Check the condition of the tourniquet, if used.

If at the stage of providing medical care in the shelling you imposed wounded tourniquet to stop bleeding from wounds of the extremities, check for bleeding.

Examine the wounded for minor bleeding. Examine the wounded for any untreated wounds on the extremities that can be life-threatening, and treat them. Continue to handle other injuries (fractures, dressing other wounds, burns, etc.).

Practice of reception at classes should be carried out in the following sequence: demonstration of reception by the head (10%), performance by students, reception on elements (50%), training in performance of all reception to the time established by the standard (40%). For better mastering of practical techniques, it is advisable to divide the unit into two groups, in which one in turn plays the role of the wounded, and others practice the technique. It is necessary to pass to working off of the next reception only after mastering of the previous.

Enter painkillers and antibiotics from the IFAK field kit. Use IFAK Wounded. Don't use your first aid kit as well you may need it yourself. Take the necessary measures to prevent the development of shock or help with the shock that has already developed. If possible, install intravenous access. Pass information on the health situation to the commander subdivision. If necessary, call a military paramedic (sanitary instructor) with additional tools. Notify the unit commander if the wounded will not be able to continue the combat mission.

Watch out for the wounded. Monitor your level of consciousness (AVPU scale) every 15 minutes and breathing the wounded. If he is conscious, talk to him if possible - encourage, calm down, explain what you are going to do. If necessary, prepare the wounded for evacuation. Write down the data clinical examination, information on performed treatment measures, as well as changes in condition the victim in a special registration card. Share this information together with the victim to the next level of assistance.

The third stage is to provide assistance during the tactical evacuation. At evacuation assistance is provided until the victim arrives at the point collection or to a medical institution. There are non-medical and medical evacuation.

Non-medical evacuation of the victim (CASEVAC) refers to movement of victims using a non-medical vehicle or aircraft. During such evacuation the fighter- rescuer can be from victims to assist him during transportation. Medical evacuation (MEDEVAC) refers to the evacuation of victims from using a specialized ambulance or ambulance. On medical vehicles for evacuation (land and air) are present medical staff to provide assistance to victims during the evacuation.

The main advantage of having a lifeguard is that he will nearby if any of the team members or crew are injured. Military the doctor may appear next to the victim in a few minutes or later, especially if there are several victims and / or the doctor is in another location. The lifeguard is trained to rovide immediate help that can save life of the victim.

The introduction into the modern system of military education of the updated content of the discipline "Safety of life and activity" as an innovation in the special training of servicemen, is important for saving lives in combat.

Providing servicemen with effective modern personal medical care, mastering the procedure for their use, as well as acquiring knowledge on home care and self-care for injuries significantly reduces the risk of serious complications during injuries, reduces the time of military service, and in in most cases it saves the life of the wounded.

Prospects for further research may be the development of methods for applying innovative technologies for situational modeling of training in the discipline of "Safety of life" in order to better train servicemen in combat.

Key words: life safety, tactical medicine, serviceman, premedical aid, selfhelp, injuries.

Постановка проблеми. В умовах сьогодення викладання дисципліни «Безпека життя діяльності» вимагає нових підходів до організації підготовки курсантів до здійснення самодопомоги під час ведення бойових дій. Протистояння в ході антитерористичної операції (АТО) показало незадовільну підготовку особового складу щодо медичної самодопомоги та надання першої допомоги пораненим та постраждалим серед мирного населення на сході України.

На початку проведення АТО до 30 % поранених, яких можна було би врятувати гинуло (у на завершення дій Другій світовій війні цей показник у Червоній армії не перевищував 25 %). Найбільш частими причинами загибелі військових від поранень, смерті від яких можна було би запобігти шляхом надання долікарської допомоги є: крововтрата (60 %), пневмоторакс (30 %), обструкція дихальних шляхів (5 %), інші причини -- 5 % [6].

Разом із тим, порівняльний аналіз кількості смертей військовослужбовців армій країн-членів НАТО, які беруть участь у військових конфліктах, свідчить про загибель не більше 3 % поранених [6].

У зв'язку з цим зростає роль спеціальної підготовки курсантів до надання домедичної допомоги у процесі викладання дисципліни «Безпека життєдіяльності», компетентнісного навчання ефективним діям для надання першої допомоги при пораненнях, кровотечах, травмах та самодопомоги в умовах ведення бою.

Проблема полягає в тому, що на даний час розроблена незначна кількість керівних та нормативних документів стосовно питань надання медичної самодопомоги військовослужбовцям. Вирішуючи зазначену проблему, науково-педагогічному складу вищих військових навчальних закладів необхідно проаналізувати дані з установлених нормативів різними силовими структурами, а також тих, які увійшли до медичних документів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових досліджень із зазначених проблем переконливо свідчить, що особлива роль належить вищій військовій освіті з метою формування професійної компетентності майбутніх фахівців.

Дослідження та аналіз проблем своєчасності надання медичної допомоги та їх впливу на кінцеві результати лікування поранених проведено на основі вивчення вітчизняних і зарубіжних публікацій з означеної теми, а також матеріалів науково-практичних конференцій, присвячених проблемним питанням медичного забезпечення АТО.

На даний час постає питання значення тактичної медицини як екстреної медичної допомоги в умовах АТО [5]. У Збройних Силах України розроблені та впроваджуються стандарти підготовки військовослужбовців з тактичної медицини [3].

Мета статті є обґрунтування необхідності та напрямів оновлення змісту дисципліни «Безпека життєдіяльності» для надання домедичної, першої медичної та здійснення самодопомоги військовослужбовцями під час ведення бойових дій.

Відповідно до мети визначено завдання:

1) обґрунтувати та визначити напрями оновлення змісту дисципліни «Безпека життя і діяльності» для надання домедичної, першої медичної та здійснення самодопомоги військовослужбовцями під час ведення бойових дій;

2) проаналізувати досвід надання ефективної першої домедичної і медичної допомоги в умовах ведення бойових дій у науково-методичних джерелах.

Виклад основного матеріалу. Найшвидше надання першої медичної допомоги при пораненні в багатьох випадках попереджує тяжкі його наслідки, сприяє успішному лікуванню поранених і їх найшвидшому поверненню в стрій, що за кінцевим результатом сприяє укріпленню боєздатності Збройних Сил України.

Надання домедичної допомоги на полі бою є основною запорукою врятування життя пораненому. Аналіз причин загибелі військовослужбовців під час ведення бойових дій указує на те, що значну їх частину можна було би врятувати при своєчасному та якісному наданні домедичної допомоги.

Так, від початку збройного конфлікту на Сході України загинули близько 2700 українських військовослужбовців та понад 9000 отримали поранення, включаючи військовослужбовців усіх силових відомств [4]. При цьому співвідношення безповоротних і санітарних втрат серед військовослужбовців становить 1:3,5, що є дуже низьким показником і свідчить про незадовільну організацію надання медичної допомоги на полі бою та самодопомоги військовослужбовців.

Відпрацьовування прийому на заняттях доцільно проводити в такій послідовності: показ прийому керівником (10 %), виконання тими, хто навчається, прийому за елементами (50 %), тренування у виконанні всього прийому до встановленого нормативом часу (40 %). Для кращого засвоєння практичних прийомів, доцільно ділити підрозділ на дві групи, у яких по черзі одні виконують роль поранених, а інші відпрацьовують прийом. Переходити до відпрацювання чергового прийому слід тільки після засвоєння попереднього.

За принципом країн-членів НАТО у військовій медицині використовується поняття «платинової хвилини», що означає надання пораненим на полі бою необхідної медичної допомоги протягом перших хвилин. Виконання правил «платинової хвилини» залежить від забезпеченості військовослужбовців сучасними індивідуальними засобами медичного захисту, навчання їх наданні домашньої допомоги з самодопомоги та взаємодопомоги, своєчасного пошуку поранених, наявності військово-медичної допомоги. особовий склад підрозділів безпосередньо на полі бою. Оцініть стан пораненого за правилом C-A-B-C (Критична кровотеча - Дихальні шляхи - Дихання - Кровообіг) і надайте пораненому необхідну допомогу. Огляньте поранених на наявність небезпечної для життя кровотечі. Вжити необхідних заходів для відновлення прохідності дихальних шляхів, включаючи введення носоглоткових дихальних шляхів у разі необхідності. Лікувати будь-які відкриті травми грудної клітки. У разі декомпресивного пневмотораксу провести декомпресію. Перевірте стан джгута, якщо він використовується. Якщо на етапі надання медичної допомоги при обстрілі на поранений накладено джгут для зупинки кровотечі з поранень кінцівок, перевірте наявність кровотечі.

Перевірте стан джгута, якщо він використовується. Якщо на етапі надання медичної допомоги при обстрілі на поранений накладено джгут для зупинки кровотечі з поранень кінцівок, перевірте наявність кровотечі.

Огляньте поранених на предмет незначної кровотечі. Огляньте поранених на наявність необроблених ран на кінцівках, які можуть бути небезпечними для життя, та опрацювати їх. Продовжуйте обробляти інші травми (переломи, перев'язування інших ран, опіки тощо).

Відпрацювання прийому на заняттях повинно проводитися в такій послідовності: демонстрація прийому керівником (10%), виконання учнями, прийом по елементах (50%), тренування виконання всіх прийомів до часу, встановленого стандартом. (40%). Для кращого засвоєння практичних прийомів підрозділ доцільно розділити на дві групи, в яких одні по черзі грають роль поранених, а інші відпрацьовують техніку. До відпрацювання наступного прийому необхідно переходити тільки після засвоєння попереднього.

Введіть знеболюючі та антибіотики з польового набору IFAK. Використовуйте IFAK Wounded. Не користуйтеся аптечкою, вона може знадобитися вам самим. Вжити необхідних заходів для запобігання розвитку шоку або допомогти при шоку, що вже розвинувся. По можливості встановіть внутрішньовенний доступ. Передати інформацію про стан здоров'я командиру підрозділу. При необхідності викликати військового фельдшера (санінструктора) з додатковим інструментом. Повідомити командира частини, якщо поранений не зможе продовжити виконання бойового завдання.

Остерігайтеся поранених. Контролюйте свій рівень свідомості (шкала АУРи) кожні 15 хвилин і дихання пораненого. Якщо він у свідомості, по можливості поговоріть з ним - підбадьоріть, заспокойте, поясніть, що ви збираєтеся робити. При необхідності підготувати поранених до евакуації. Дані диспансеризації, відомості про проведені лікувальні заходи, а також зміни стану потерпілого заносять у спеціальну реєстраційну картку. Поділіться цією інформацією разом з потерпілим до наступного рівня допомоги.

Третій етап - надання допомоги під час тактичної евакуації. При евакуації допомога надається до прибуття потерпілого до пункту збору або до медичного закладу. Розрізняють немедичну та медичну евакуацію.

Немедична евакуація потерпілого (CASEVAC) відноситься до переміщення потерпілих за допомогою немедичного транспортного засобу або літака. Під час такої евакуації боєць-рятувальник може бути з потерпілих, щоб надавати йому допомогу під час транспортування. Медична евакуація (MEDEУAC) відноситься до евакуації постраждалих за допомогою спеціалізованої машини швидкої допомоги або швидкої допомоги. На медичних транспортних засобах для евакуації (наземним і повітряним) присутні медичні працівники для надання допомоги постраждалим під час евакуації.

Головна перевага наявності рятувальника полягає в тому, що він буде поруч, якщо хтось із членів команди або екіпажу постраждає. Військовий лікар може з'явитися поруч із жертвою через кілька хвилин або пізніше, особливо якщо постраждалих декілька та/або лікар знаходиться в іншому місці. Рятувальник навчений надавати невідкладну допомогу, яка може врятувати життя потерпілому.

Впровадження в сучасну систему військової освіти оновленого змісту дисципліни «Безпека життєдіяльності та діяльності» як нововведення у спеціальній підготовці військовослужбовців, має важливе значення для порятунку людських життів у бою.

Забезпечення військовослужбовцями ефективної сучасної особистої медичної допомоги, оволодіння порядком їх застосування, а також набуття знань щодо домашнього догляду та самообслуговування при пораненнях значно знижує ризик серйозних ускладнень під час поранення, скорочує час проходження військової служби та в у більшості випадків це рятує життя пораненим.

На нашу думку, викладання навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» повинні здійснювати викладачі, які мають досвід ведення бойових дій в АТО (ООС) або пройшли спеціальну підготовку за напрямом діяльності.

Висновки. Отже, основним фактором оновлення змісту дисципліни «Безпека життєдіяльності» у вищих військових навчальних закладах стала неочікувана антитерористична операція на сході країни, яка виявила неготовність збройних формувань України та суспільства до забезпечення виживання військовослужбовців і населення, уражених сучасними видами зброї під час ведення бойових дій.

Упровадження в сучасну систему військової освіти оновленого змісту дисципліни «Безпека життя і діяльності» як інновації у спеціальній підготовці військовослужбовців, має важливе значення для збереження життя при веденні бойових дій.

Забезпечення військовослужбовців ефективними сучасними індивідуальними засобами медичного захисту, освоєння ними порядку їх використання, а також набуття знань щодо надання домедичної допомоги в порядку само- та взаємодопомоги при пораненнях істотно знижує ризик виникнення важких ускладнень під час поранення, скорочує термін повернення в стрій військовослужбовців, а в більшості випадків дозволяє врятувати життя пораненому.

Перспективами подальших досліджень може стати розробка методики застосування інноваційних технологій ситуативного моделювання навчання з дисципліни «Безпека життя і діяльності» з метою більш якісної підготовки військовослужбовців з питань надання домедичної допомоги в умовах ведення бойових дій.

Література: