Формування компетенції читання у майбутніх вчителів англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування компетенції читання у майбутніх вчителів англійської мови

Задільська Галина Миколаївна

кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри порівняльної педагогіки та методики викладання іноземних мов,

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка

Анотація

Статтю присвячено одній з актуальних проблем - впровадження інноваційних технологій для формування компетенції читання у майбутніх вчителів англійської мови, що, своєю чергою, забезпечує формування фахової компетентності педагогів до використання різноманітних інформаційних технологій в освітньому процесі.

Здійснено огляд науково-методичних надбань вітчизняних та зарубіжних науковців щодо формування компетенції читання студентів, описано базові педагогічні аспекти формування компетенції читання, що здійснюються в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. мова читання вчитель

Ключові слова: майбутні вчителі англійської мови; компетенція читання, інноваційні педагогічні аспекти; мотивація; дискусія.

ZADIL'S'KA Halyna

PhD in Philology, Associate Professor of Comparative Pedagogy and Methodology of Teaching Foreign Languages Department,

READING COMPETENCE FORMATION OF FUTURE TEACHERS OF THE ENGLISH LANGUAGE

Summary

Постановка проблеми. Формування навичок читання є однією з базових практичних цілей для розвитку комунікативної компетенції. Завдяки якісному навчанню читання іноземною мовою, студенти- філологи удосконалюють уміння і навички усного мовлення, розвиваючи також соціокультурну компетенцію на основі прочитаної ними інформації. Принагідно нагадаємо, що читання є складною перцептивно-розумовою діяльністю. Вона актуалізується в результаті свідомих дій, які спрямовані на декодування друкованого тексту. Зазначимо, що основну частину роботи з текстами для читання студенти виконують самостійно, особливо студенти-старшокурсники. Власне з цієї причини викладач зобов'язаний максимально мотивувати студентів до роботи з текстами. Така робота має бути цікавою, пізнавальною і ефективною. Зрозуміло, що найкращим зацікавленням студентів для формування компетенції читання є, безумовно, використання сучасних інформаційних технологій.

Аналіз літератури засвідчив, що проблемою формування компетенції читання іноземною мовою займалися, як вітчизняні так і зарубіжні вчені, такі як А.С. Драч,. М.Б. Нацюк, С.В. Щербина, S. Hiddi, V. Anderson та інші [1-4]. Проте доцільно теоретично осмислити основні аспекти формування компетенції читання у студентів-філологів та поділитися багатим практичним досвідом застосування різних форм роботи при навчанні студентів Дрогобицького педагогічного університету читати оригінальні тексти та ефективно контролювати процес засвоєння студентами навчального матеріалу.

Мета статті. Систематизувати методи для формування компетенції читання та проаналізувати практичний досвід використання різноманітних форм роботи з текстами при вивченні англійської мови у ЗВО.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасна системи освіти України зазнає постійних якісних змін, які спричинені процесами глобалізації та інтеграції. Левова ж частка припадає на розвиток інноваційних технологій та виникненням нових концепцій, новітніх підходів, ефективної методології та прийомів навчання.

На сьогоднішній день зросли вимоги до випускників вищих навчальних закладів. Такі реалії життя спонукають викладачів вивчати і впроваджувати в навчальний процес найбільш ефективні методики і технології, творчо розвивати набутий практичний і теоретичний досвід викладання тієї чи іншої дисципліни [5].

Базовою залишається проблема формування комунікативної компетенції майбутніх вчителів англійської мови. Адже від їхньої компетентності в подальшому залежить якість навчання школярів, з не менш вважливим аспектом - вмінням мотивувати їх до навчання та максимально зацікавити до вивчення іноземної мови.

Формування компетенції читання, застосовуючи сучасний методичний інструментарій, є надзвичайно важливим завданням для викладача ЗВО. Цей процес є нелегким та багатогранним.

Адже формування компетенції читання - це лише перша сходинка до досягнення головної мети - формування комунікативної компетенції. Другою, можна сказати, ключовою сходинкою є організація студентської активності та спрямування їх до самостійного опанування медіа-простору.

Важливо також, щоб студенти взаємодіяли між собою, допомагаючи одні одним. Адже, доведено, що навчання, яке засноване на прямій взаємодії студентів зі своїм досвідом і досвідом своїх друзів, вважається інтерактивним [6, с. 102]. Мета ж інтерактивного навчання - підвищення ефективності навчального процесу, в якому всі учасники досягають високих результатів в навчанні [7]. Тому викладач повинен створити таке середовище, щоб кожен зі студентів відчував себе частинкою єдиної цілісної команди.

Особливу увагу викладач зобов'язаний приділяти вивченню психолого-педагогічних аспектів ефективного використання сучасних методів навчання та цифрового інструментарію у процесі викладання іноземної мови, зокрема для формування компетенції читання у студентів ЗВО.

Виділимо те, що навчання читання забезпечує автоматизованість сприйняття графічних образів, співвідносячи їх зі значенням та їх звуковими відповідниками (озвученням їх вголос або подумки). Власне, читаючи інформацію, у студентів також формуються граматичні навички, залежно від сконцентрованості уваги та рівня знань студента. Тому, дуже важливо для викладача першочергово підібрати тексти відповідно до рівня знань певного студента і коректно організувати роботу з ними.

Принагідно тут вкажемо на те, що власне і використання інноваційних освітніх технологій та Інтернет-ресурсів допомагають викладачу об'єктивно визначити рівень знань студентів. Так, викладач завдає студенту пройти онлайн-тестування, або ж створює самостійно автоматизовані тести. Останні є складним завданням для викладача і потребує навичок програмування. Загалом, тестовий контроль сприяє активізації пізнавальної діяльності, формує у студентів навички самостійної роботи, розвиває вміння логічно мислити [8].

Проте попри використання інноваційних освітніх технологій все ж таки базовими є методи і прийоми навчання іноземної мови, які викладач використовує в аудиторії, безпосередньо працюючи зі студентами. Знання і оволодіння студентами мовними засобами, застосування їх в комунікації залежить від ефективності подачі матеріалу викладачем, а також його подальшого закріплення. Високі ж вимоги щодо володіння англійською мовою вимагають постійного вдосконалення методики її викладання [9].

У Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка ми використовуємо сучасні та цікаві форми роботи з англомовними текстами. Зазвичай ми послуговуємося матеріалами офіційного авторитетного на теренах України сайту https:// www. britishcouncil. org.

Особливо популярним серед моїх студентів є LearnEnglish Subscripton: online selfstudy course, категорія General English зі статтями різноманітної тематики, відео та аудіо матеріалами. Дуже цікавим є додаток з аудіо подкастами BBC - British6minute English, який оновлює свою базу навчальними аудіо-подкастами зі словесними розшифруваннями (tapescreepts) до яких вже розроблені завдання (works?eets), де можна дописувати свої коментарі.

Вартим уваги є сайт, яким ми часто послуговуємося для читання англомовних текстів https:// www. learningenglish britishcouncil .org. Зокрема, https://www.learningenglish teens.britishcouncil.org.reading - найулюбленіший серед студентства.

Ми часто використовуємо рубрику UK now. Студенти мають можливість отримувати всебічну інформацію, читаючи новини про різні сфери життя у Сполученому Королівстві. База ж цього сайту систематично оновлюється, і тому матеріали для читання на цьому сайті є новітніми, інформативними та цікавими. Тут можна знайти журнали на різну тематику.

Зазначимо, що поряд з читанням студенти активно обговорюють і дискутують щодо прочитаної ними інформації. Обговорення та дискусія є інтерактивними методами навчання.

Обговорення серед студентів проводиться на певну тему. Воно спрямоване на знаходження єдиного правильного рішення і досягнення взаєморозуміння між студентами. Такі дискусії сприяють кращому засвоєнню матеріалу, який вивчається [10].

У процесі дискусії студенти обговорюють проблему, вільно обмінюючись думками, ідеями та знаннями щодо спірних питань. Під час дискусії студенти активно взаємодіють один з одним. Під час обговорення студенти можуть або доповнювати один одного, або протистояти один одному.

Дискусія розвиває у студентів здатність слухати і ділитися одні з одними своїми думками, взаємодіяти і аналізувати реальну ситуацію, відокремлювати важливе від неважливого. Таким чином, дискусія дає можливість зрозуміти і оцінити різноманіття існуючих поглядів на будь-яку проблему, провести всебічний аналіз кожного з них, заслухавши індивідуальну думку кожного учасника дискусії на цю тему [10, с. 10].

Така форма роботи зі студентами є дуже важливою і продуктивною, тому що в ході дискусії вони набувають комунікативних навичок, необхідних їм для подальшого професійного становлення [7; 10].

Не менш цікаво для студентів обговорювати події у США. Тут на допомогу викладачеві є новітні, згруповані за рубриками статті на американському порталі Yahoo.com.lifestyle. Варто зазначити, що лексика, хоча сучасна, проте складна. Тому для викладача важливо самостійно розробити дотекстові та післятекстові завдання для читання певної статті.

Кожне наше практичне заняття традиційно починається з обговорення новин, які студенти мають прочитати вдома на сайті newsinlevels.com. Цей сайт також популярний серед студентів нашого вишу, оскільки новини додаються щоденно, що дозволяє студентам "тримати руку на пульсі" світових подій.

Важливо також, що ці новини подаються за трьома рівнями. Перший рівень (Level 1 - Elementary) - це максимально адаптовані новини. Відповідно другий рівень (Level 2 - Intermediate) - складніший. Ці два рівні мають аудіозапис, текст та пояснення складних слів. Третій рівень (Level 3 - Advanced) - це відео-новини мовою оригіналу з якісно інстальованими субтитрами. Тому обговорення новин проводиться зі студентами на всіх курсах, завдяки гарно продуманим рівням цього сайту - від найпростішого до найскладнішого.

Зазначимо, що вправ чи тестів для перевірки прочитаної інформації немає. Тому такі вправи створюються викладачем експромтом. Це, переважно, такі вправи як:

1) відповіді на запитання, 2) коректне/некоректне твердження.

Ми також часто використовуємо Інтернет-портал новин від ВВС - BBC News (bbc.co.uk/news/). Це найбільш популярний сайт новин у Великобританії. На ньому розміщуються новини та репортажі з усього світу з актуальною, автентичною і цікавою інформацією. Це новини Великобританії, США та Канади, Азії, Європи, Близького Сходу тощо, здебільшого з аудіо та відео трансляцією. Усі статті на сайті можна знайти за рубриками: бізнес-новини, новини політики, науки, спорту, кіно тощо, мінімізує процес пошуку потрібної інформації.

Іншими популярними сайтами, якими ми послуговуємося для обговорення прочитаного є такі сайти, як CNN, UA TV English, the Whole Happy Life, the Royal Family Channel, the New York Times тощо.

З практичного досвіду зазначимо, що студенти засвоюють набагато більший обсяг інформації при використанні Інтернет-ресурсів. Позитивною рисою останніх є їхня оригінальність, різноманітність та невичерпність. Власне і тому студенти мають сприятливі умови для максимально ефективного розвитку компетенції читання, а викладач, своєю чергою, організовує навчальний процес максимально використовуючи новітній методичний інструментарій.

Зокрема, під час домашнього читання ми послуговуємося сервісом English Texts, який представляє собою колекцію статей з англомовних новинних онлайн порталів. Статті, які супроводжується паралельним перекладом і післятекстовими вправами, розділені на групи відповідно до складності з граматичним коментарем.

Студенти також мають змогу завантажити текст статті у форматі *.doc та детально опрацьовувати її.

Важливо, що під час читання творів літератури, студенти розвивають вміння виражати власну думку, дискутувати, тобто розвивати комунікативну компетенцію. Вони розширюють свій світогляд, підвищують соціокультурний рівень.

Читаючи тексти, студенти розвивають вміння сприймати та розуміти прочитане. Це, так-званий, когнітивно-комунікативний підхід, який експлікує текст як єдність комунікації та когніції. І, власне, як певний студент усвідомить цю інформацію, так і репрезентуватиме її. Одним із основних завдань під час читання художніх творів є те, що студенти поповнюють свій лексичний запас та удосконалюють граматичні навички.

Слідом за А.С. Драч поняття читацька компетентність майбутнього вчителя іноземних мов розглядаємо як інтегральне особистісне явище, що формується на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, цінностей, способів мислення та визначає здатність здійснювати читацьку діяльність шляхом сприйняття, осмислення й використання письмових текстів різних типів [1].

Щодо компетентності в читанні, то це, своєю чергою, здатність студентів-філологів читати автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту.

Методистка визначила та схарактеризовано зміст читацької компетентності майбутніх учителів іноземних мов як сукупності органічно взаємопов'язаних компонентів:

1) мотиваційного, сутність якого полягає в умінні ставити читацьку мету, шукати та експлікувати шляхи її задоволення в інформаційно насиченому просторі, що позначається на читацькій активності та самостійності;

2) інформаційного, що характеризується володінням прийомами діалогічної взаємодії з текстом, свідчить про здатність читача-студента до реконструкції тексту й оцінювання прочитаного;

3) когнітивного, що відображає повноту, точність і глибину розуміння друкованого та електронного тексту, передбачає вміння критично оцінювати читацькі джерела, знаходити в тексті головні й другорядні дані, узагальнювати його тематичний зміст, гнучко змінювати читацькі стратегії залежно від мети читання;

4) інтерактивного, що позначається в здатності до інтерпретації змісту тексту, включає вміння компресії прочитаного матеріалу з метою створення соціально важливого вторинного продукту та інформаційної взаємодії з партнерами на основі обміну продуктивними результатами читання;

5) рефлексивного, що відповідає за сформованість осмислення діяльності читання, рефлексію особистого читацького досвіду й отримання інформації з друкованих та електронних джерел [1, с. 16].

Крім цього під час домашнього читання ми аналізуємо короткометражні серіали англійською мовою з субтитрами та озвученням носіїв мови. Також використовуються нами аудіо записи, які розміщені на Youtube-каналі і є у вільному доступі. Такі аудіо записи мають повний текстовий супровід. Крім цього вони характеризуються популярністю серед студентів. Аудіо записи на Youtube-каналі є якісно озвученими й адаптованими до різних рівнів володіння англійською мовою. Вони мають позитивне емоційне забарвлення.

Часто англомовні аудіо записи озвучуються не одним, а кількома спікерами, для них також притаманний музичний супровід. Усе це позитивно впливає на розвиток медіа грамотності у студентів. Вони удосконалюють свої вміння працювати з інформаційно-комунікаційною технікою та критично тлумачити інформацію за допомогою медіа засобів.

Ще один популярний проект на сайті You Tube - TED Talks (Technology, Entertainment, Design). Тут розміщені конференції, лекції, матеріали, дискусії. Усі вони охоплюють глобальні теми науки, політики, культури, а також містять інформацію розважального характеру. Відео також містять субтитри.

Перевагою роботи за допомогою Інтернет-ресурсів є швидкий доступ до інформації. Зокрема, коли студент має потребу знайти значення слова чи походження цого слова, вимову, - це, звичайно, мотивує студентів та підтримує позитивний настрій впродовж роботи над певним заданим текстом.

Наприклад, якщо їх зацікавила певна подія під час читання тексту, заглянувши на сайт wikipedia - авторитетна он-лайн енциклопедія, вони мають змогу вивчити цю подію детально. З практичного досвіду виділимо, що студенти-філологи ДДПУ часто послуговуються мовними інструментами (Language Tools) на сайті jtools. com / lang з перекладними словниками, тлумачними словниками та електронними перекладачами.

Найкращими, найбажанішими та найбільш мотивуючими для читання серед студентів є відеоролики з доступною опцією субтитрів англомовних блогерів. Принагідно нагадаємо, що блог носіїв - це вебсайт (чи сторінка у Мережі), де блогери проводять стріми в реальних життєвих ситуаціях, записують відео ролики, щоразу додаючи нову інформацію. Це приватний комунікативний простір. Проте, залежно від сфери функціонування, блоги стають предметом різнобічного спілкування, зокрема приватного, політичного, медичного, освітнього тощо.

Зазначимо, що більшість блог-платформ надають користувачам повну свободу висловлювання. Відповідно тексти блогів демонструють природність. Їхня лексика є сучасною, колоритною, насиченою різними зворотами, фразеологізмами, фразовими дієсловами. Такі тексти відображають реальні обставини спілкування, так-зване "живе" мовлення, яке використовується різними соціальними групами при здійсненні комунікації у різних сферах.

Заслуговує уваги також можливість студентів перечитувати коментарі до відео. Крім цього вони мають можливість також написати свої коментарі. Жанр коментарів залишається неформалізованим у будьяких блогах. Такий вид діяльності сприяє розвитку медіа-грамотності та критичного тлумачення інформації, вміння аналізувати та коментувати інформацію.

Наведемо декілька блогерів, які користується популярністю серед наших студентів - це Mary Senn, Yes Theory, Sydney Serena, linguamarina, сarmen, Chandan Singh Vlogs, To Fluency, Dany#gotaworldtosee, English with Lucy та багато інших.

Отже, використання текстів блогів є сучасним та ефективним підходом у формуванні компетенції читання, а також необхідних комунікативних навичок. Водночас такий вид діяльності є ненав'язливим, мотивуючим та результативним.

Зрозуміло, що Інтернет - це практично нескінченний інформаційний ресурс. Він є загальнодоступним. Завдяки мережі Інтернет викладач як організатор навчального процесу має більш сприятливі умови для мотивації студентів до читання англомовних текстів, урізноманітнюючи та оптимізуючи програму з вивчення англійської мови. А тому, правильно організована навчальна діяльність з активним залученням всіх студентів групи забезпечить максимальну мотивацію до вивчення англійської мови та набуття компетентності читання англомовних текстів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, читання як рецептивний вид мовленнєвої діяльності є важливим компонентом різнобічного розвитку особистості студента. Компетенція читання об'єднує дві групи умінь. Перші - це відтворенням звукової форми слова. Другі - розуміння й усвідомлення інформації.

Сьогодення висуває вимоги до сучасного студента працювати з будь-якими видами інформації, головним чином з Інтернет-контентом, та швидко розуміти й осмислювати її. Процес читання автентичних текстів (твори художньої літератури, новини, субтитри до фільмів, блогерів тощо) сприяє удосконаленню комунікативних навичок студентів, критичному мисленню та розвиту соціокультурної компетенції.

Передтекстові і післятекстові вправи активізують всі види мовленнєвої діяльності студентів, допомагають закріпити лексичний матеріал, збагачують їхній словниковий запас, автоматизувати мовленнєві зразки та закріплюють граматичні навички.

Інтерактивні методи допомагають студентам аналізувати та узагальнювати, дискутувати, аргументовано висловлювати власну позицію, належно сприймати мову співрозмовника.

Перспективи подальших досліджень полягають у дослідженні питання особистісно-професійної якості майбутніх вчителів англійської мови у процесі створення власних блогів, розробці власних сайтів та можливості самовиразитися та реалізувати комунікативні функції.

Список бібліографічних посилань

1. Драч А.С. Формування читацької компетентності майбутніх учителів іноземних мов засобами навчальних комп'ютерних програм: автореф. дис. ... канд. пед наук: 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Запоріжжя, 2019. 22 с.

2. Нацюк М.Б. Методика формування лінгвосоціокультурної компетентності у майбутніх учителів англійської мови в читанні художньої літератури. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, 2014. № 3. C. 90-97.

3. Shcherbyna S.V. Some methodological aspects in teaching foreign language reading. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки [Кропивницький], 2020. Вип. 188. C. 164-170.

4. Hidi S., & Anderson V. Situational interest and its impact on reading and expository writing. In K.A. Renninger, S. Hiddi & A. Krapp (Eds.). The role of i?terest in learning and development. Hillsdale, NJ: Lawrence Earlbaum. 1992. P. 215-238.

5. Матковська О. Перспективи лінгвістичних досліджень блогів. Людина. Комп'ютер. Комунікація: збірник наук, праць. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. С. 128 -131.

6. Шайдарова О. Использование интерактивных методов и приемов при обучении групповому общению на английском языке. Иностранные языки: лингвистические и методические аспекты: межвуз. сб. науч. трудов, 2015. Вып. 33. С. 101-107.

7. Новак І.М. Інтерактивні методи навчання іноземних мов у закладах вищої освіти. Інноваційна педагогіка, 2021. № 32(1). C. 121-125. URL: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2021/32 /part_1/28.pdf.

8. Задільська Г.М. Сучасні педагогічні технології тестування з метою контролю рівня сформованості англомовної комунікативної компетенції студентів мовних спеціальностей ВНЗ у читанні. Молодий вчений. [Дрогобич], 2018. № 3.1 (55.1). С. 58-62.

9. Кузів М.З., Юрчишин Т.В., Полигач І.О. Використання інтерактивних технологій на занятті іноземної мови. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія "Педагогічні науки", 2021. Вип. № 2. С. 48-53.

10. Сафонова Л. (сост.) Методические указания по применению интерактивных форм обучения. Великие Луки, 2015. 38 с.

11. References

12. Drach A.S. (2019). Formation of reading competence of future teachers of foreign languages by means of educational software. Abstract of PhD Dissertation of Pedagogy. Zaporizhzhia. 22 p. [in Ukr.].

13. Natsiuk M.B. (2014). Methodology of development of linguosociocultural competence of the future English language teachers in the process of reading fiction.

14. Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatiuk. Pedagogy series, 3: 90-97 [in Ukr.].

15. Shcherbyna S.V. (2020). Some methodological aspects in teaching foreign language reading. Scientific notes. Pedagogy series, 188 : 164-170.

16. Hiddi, S., & Anderson, V. (1992). Situational interest and its impact on reading and expository writing. In K.A. Renninger, S. Hiddi & A. Krapp (Eds.). The role of interest in learning and development. Hillsdale, NJ: Lawrence Earlbaum. (P. 215-238).

17. Matkovska O. (2015). Perspectives of linguistic research blogs. Man. Computer. Communication: Collection of scientific works. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House (P. 128 -131) [in Ukr.].

18. Shaidarova, O. (2015). Using interactive methods and techniques when teaching group communication in English. Foreign languages: linguistic and methodological aspects: interuniversity collection of scientific papers, 33: 101-107 [in Rus.].

19. Novak I.M. (2021). Interactive methods of teaching foreign languages in higher education institutions. Innovative pedagogy, 32(1): 121-125. Retrieved from http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/202 1 /32 /part_1/28.pdf [in Ukr.].

20. Zadil's'ka H.M. (2018). Modern pedagogical technologies of testing in the system of evaluating of university students of linguistic departments' English language communicative competence formation in reading. Young scientist. [Drohobych], 3.1 (55.1): 58-62. [in Ukr.]

21. Kuziv M.Z., Yurchyshyn T.V., Polygach I.O. (2021). Use of interactive technologies at a foreign language lesson. Bulletin of Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytsky. Pedagogy series, 2: 48-53. [in Ukr.].

22. Safonova, L. (comp.) (2015). Guidelines for the use of interactive forms of education, Velikie Luki. 38 p. [in Rus.].

Размещено на Allbest.ru