Інформаційно-комунікативні стратегії використання електронних посібників в час пандемії Covid-19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСІБНИКІВ В ЧАС ПАНДЕМІЇ СОVID-19

Білущак Тетяна Миколаївна, кандидат історичних наук,

доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності,

Голощук Роман Олегович, кандидат технічних наук,

доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

м. Львів

Анотація

Студенти, які виросли в інформаційну епоху, їхні здібності до навчання та навчальні потреби постійно розвиваються, вони можуть досконало опанувати навички роботи з інформаційними технологіями, вони звикли використовувати мережеві технології для спілкування та обміну інформацією. Електронні підручники ефективно адаптуються до цієї навчальної характеристики студентів, а також задовольняють і реалізують їхні різноманітні навчальні потреби.

В статті роглянуто інформаційно-комунікативні стратегії використання електронних посібників в час пандемії COVID-19. Розглянуто в контексті одного із найбільш ефективних електронних освітніх ресурсів під час пандемії використання електронного посібника, мета якого полягає в зацікавленні студентів компактним викладенням навчальної інформації, цікавими практичними завданнями, розрахованими на вдосконалення набутих умінь і навичок.

Інтерактивність електронних підручників дозволяє студентам самостійно шукати навчальні матеріали та брати участь у навчальному процесі, що не тільки мобілізує ентузіазм студентів, але й тренує їхнє вміння збирати, систематизувати та використовувати інформацію. Функції взаємодії «людина-комп'ютер» не тільки враховують індивідуальні відмінності, щоб навчати студентів відповідно до їхніх здібностей, але й роблять навчання живим і привабливим, що сприяє підвищенню зацікавленості до навчання та ефективності навчання. Завдяки зв'язку «викладач-студент» та «студентстудент» є можливість спілкуватися та взаємодіяти один з одним на одній платформі, щоб викладання та вивчення дисципліни ставали цікавими та легкими.

З метою визначення зацікавленості користувачів мережі Інтернет щодо пошуку електронних підручників (посібників) проведено аналіз пошукових запитів з використанням сервісу Google Trends, який показав, що в період дистанційного навчання для українців в 2021 року найвищим періодом зацікавленості є місяць початку навчального процесу та певне зниження пошукових запитів в мережі Інтернет становив зимовий період і простеження абсолютного зниження зацікавленості становив третій квартал року.

Ключові слова: освітнє середовище, електронні засоби навчання, електронний посібник, інформаційно-комунікаційні стратегії, мультимедійгість.

Annotation

Bilushchak Tetiana Mykolayivna Candidate of History Sciences, Associate professor of Social Communication and Information Activities Department, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Holoschuk Roman Olegovych Candidate of Technical Sciences, Associate professor of Social Communication and Information Activities Department, Lviv Polytechnic National University, Lviv

INFORMATION AND COMMUNICATION STRATEGIES FOR USING E-TEXTBOOK DURING THE PANDEMIC OF COVID-19

Students who grew up in the information age, their learning abilities and learning needs are constantly developing, they can master the skills of working with information technology, they are used to using network technology to communicate and exchange information. E-textbooks effectively adapt to this learning characteristic of students, and also meet and realize their diverse learning needs.

The article examines information and communication strategies for the use of e-textbooks during the COVID-19 pandemic. Considered in the context of one of the most effective electronic educational resources during the pandemic, the use of an e-textbooks, the purpose of which is to interest students in a compact presentation of educational information, interesting practical tasks designed to improve acquired skills and abilities.

The interactivity of electronic textbooks allows students to independently search for educational materials and participate in the learning process throughout the process, which not only mobilizes students' enthusiasm, but also trains their ability to collect, systematize and use information. Human-computer interaction features not only take into account individual differences to teach students according to their abilities, but also make learning lively and engaging, which promotes learning interest and learning efficiency. Communication "teacher-student" and "student-peer" can communicate and interact with each other on the same platform, so that the teaching and learning of the discipline becomes interesting and easy.

In order to determine the interest of Internet users in searching for electronic textbooks (manuals), an analysis of search queries was carried out using the Google Trends service, which showed that in the period of distance learning for Ukrainians in 2021, the highest period of interest is the month of the beginning of the educational process and a certain decrease in search queries on the Internet was the winter period and the tracking of the absolute decrease in interest was the third quarter of the year.

Keywords: educational environment, electronic teaching aids, e-textbook, information and communication strategies, multimedia.

Постановка проблеми

Пандемія COVID-19 прискорила тенденції, які вже існували щодо трансформації цифровізації вищої освіти. Модель трансформації включає засоби інформаційно-комунікаційних технологій для співпраці викладача та студента в дистанційному навчанні. Технологія дистанційного навчання практично повністю заснована на цифровому зв'язку, в тому числі мультимедіа та гіпермедіа, що дозволяє студентові стежити за керуванням порядку отримання інформації. Застосування мультимедійних навчальних засобів є одним із важливих компонентів для досягнення ефективних та результативних освітніх цілей в дистанційному навчанні. Серед мультимедійних навчальних засобів виділяємо електронний посібник, який можна використовувати під час цієї пандемії COVID-19.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізуючи наукові праці, спостерігаємо значну увагу дослідників до даної теми, які розглядали електроний посібник в навчальній діяльності через призму різних аспектів. Питаннями створення та використання електронних посібників займались такі дослідники як: Грищенко Т., Нікітенко О., Дейнеко Ж., Щербина О., Назаркевич М., Сторож О., Клюйник І., Пермінова Л., Ілійчук Л., Воротникова І. Окремі аспекти типологізації електронних видань займалися: Женченко М., Мельник О., Женченко І., Прихода Я. [1-7].

Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати інформаційно-комунікативні стратегії використання електронних посібників в час пандемії COVID-19.

Рис. 1 Визначення тенденції популярності пошуку «електронний посібник», «електронний підручник» за введеним критерієм Джерело: аналіз популярності пошукових запитів, здійснювався авторами за допомогою сервісу Google Trends

Виклад основного матеріалу

З метою визначення зацікавленості користувачів мережі Інтернет щодо пошуку електронних підручників (посібників) проведено аналіз пошукових запитів з використанням сервісу Google Trends (рис.1.).

Запит формувався за допомогою введеного критерію - «за 2021 рік» (таб. 1.).

Таблиця

Аналіз популярності пошукових запитів

Джерело: аналіз популярності пошукових запитів, здійснювався авторами за допомогою сервісу Google Trends

На основі отриманих даних сервісом Google Trends, спостерігаємо динаміку періодів зацікавленості та можемо стверджувати, що для користувачів Інтернету є актуальним питання електронних підручників (посібників). З даного графіка можна зробити певний аналіз і розділити це дослідження на три інтервали, тобто перший інтервал в проміжку з січня до початку травня; з травня до кінця серпня і з вересня до кінця грудня. Кожний з цих інтервалів можемо розділити на підінтервали або фази. Розглянемо третій інтервал, який є найбільш цікавим. Тут можемо спостерігати значне зростання активності в початковій фазі інтервалу, де максимум досягає значення 100 для електронних посібників та 97 для електронних підручників. З часом зацікавленість зменшується і коликавання активності знаходиться в межах від 23 до 65 в середині інтервалу, що зумовлено меншою потребою в електронних підручниках та електронних посібниках в середині семестру. Остання фаза демонструє нам низьку зацікавленість як підручниками, так і посібниками, що зумовлено завершенням навчального семестру та складанням іспитів студентами.

Відповідно, за рисунком 1 спостерігаємо декілька періодів найнижчих зацікавлень, відзначаємо, що на початку січня місяця коли в закладах освіти розпочинаються традиційні зимові канікули, бачимо, найперші періоди найнижчої зацікавленості, які в середині 1 фази починають коливатися. Також зауважимо, що електронними посібниками більше цікавилися в мережі Інтернет ніж електронними підручниками.

Розглядаючи в контексті одного із найбільш ефективних електронних освітніх ресурсів під час пандемії та його переваги використання, бесумнівно виділяємо електронний посібник, мета якого полягає в зацікавленні студентів компактним викладенням навчальної інформації, цікавими практично-лабораторними завданнями, розрахованими на вдосконалення набутих умінь і навичок.

Розуміння, що ж таке «електронний підручних (посібник)» віднаходимо у Законі України «Про освіту», де власне, тлумачиться поняття як «електронне навчальне видання із систематизованим викладом навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об'єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію» [8]. У своїй роботі Антохова А. наголошує, що варто розуміти відміність електронного підручника (посібника) з електронною версією підручника. Електронний підручник характеризуються інтерактивністю та мультимедійністю (містить відео, графіку, відеокурси тощо), що є актуальним для студентів, які мають конкретно-образне мислення й використовують у процесі сприйняття матеріалу не лише зір, а й слух, емоції, уяву [9]. Зокрема, Усик В., розглядає електронний підручник як мультимедійний засіб навчання, що дає змогу розв'язувати різні завдання: від індивідуального перегляду до вивчення чи повторювання освітніх, методичних та інформаційно-довідкових матеріалів; допомагає здійснювати самоконтроль засвоєного змісту освітніх тем; наочно репрезентувати на екрані комп'ютера дидактичний матеріал (схеми, малюнки, таблиці, графіки, текст тощо); отримувати інформацію з рекомендованої літератури; дізнаватися відомості про деякі технології, що застосовують в інформаційній діяльності тощо [10].

Перехід закладів освіти на дистанційне навчання у зв'язку з СОУГО-19 може мати негативний вплив на залучення студентів до навчального процесу. Для підвищення якості надання дистанційних освітніх послуг пропонується серед іншого: стимулювати міжособистісну взаємодію викладача та студентів за допомогою мультимедійних засобів навчання, використовувати активні засоби навчання - програмні засоби, навчальні матеріали та бесіди, які можна підтримувати і за умов дистанційного навчання завдяки сучасним інформаційно-комунікативним технологіям [11].

До основних особливостей електронних посібників у порівнянні з традиційними слід віднести [12]: електронний посібник студент інтернет

• мультимедійність - використання різноманітних інформаційних потоків (текст, графіка, звук, анімація, відео тощо) з метою істотного підвищення рівня розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу.

• інтерактивність - традиційні підручники, як інструмент, змушують викладачів дотримуватися сценарію з невеликими варіаціями і певним чином створюють пасивний досвід, залишаючи студентам мало місця для отримання постійного зворотного зв'язку під час навчання. Електронні підручники з інтегрованими запитаннями та іншими динамічними функціями можуть надати викладачам негайні дані про те, чого досягли студенти та, де їм потрібна додаткова допомога.

• наявність багаторівневої і різноманітної системи контролю знань - від найпростіших бінарних тестів до інтелектуальних, (експертних) систем і автоматичної діагностики помилок.

На думку Камінської О. [13] ефективність електронного посібника залежить від того чи захоче молодь ним користуватися, а отже, чи буде він привабливим джерелом знань для студентів. У попередні епохи, тобто в період дефіциту інформації, підручник, поряд з викладачем, був основним джерелом здобуття знань (інформаційна функція підручника), а відтак розширення розумового кругозору, природнім джерелом саморозвитку. Нині, в період надлишку інформації, підручник втрачає свою функцію на користь інших, привабливих джерел інформації, зокрема отримання інформації на просторах Інтернету, що дозволяє швидко шукати потрібні дані в заданий момент. Згідно досліджень Купісевича Ч., ефективним навчальним посібником є той, який надає студентам специфічні сенсорні стимули, що впливають на їхній зір, слух, дотик тощо, сприяє їхньому прямому та опосередкованому пізнанню реальності [14].

В епоху інформаційного суспільства використання мультимедійних засобів навчання сприятиме та спонукатиме учасників дистанійного навчання до ініціативності, підвищення зацікавленості до досліджувального предмета та оптимізовуватиме засвоєння студентами нового матеріалу.

Електронний підручнийк містить інтерактивні ресурси, яких немає в друкованих чи електронних версіях навчальних матеріалів. Поширені приклади включають веб-посилання на медіаконтент, такі як відео, інтерактивні тематичні дослідження, інструменти виділення та анотування та аудіопереклади.

Наприклад, інтеграція відеоконтенту з YouTube може ілюструвати процес, який розглядається під час лекції, а може демонструвати інформацію про те, яким чином треба виконувати операції з додатками, що розглядаються в змісті лабораторної роботи. Розглядаємо принцип створення каналу дисципліни для зв'язку зі студентами на YouTube. Він базується на запрошенні відповідних користувачів/студентів, які є узгодженні в межах їхньої доступності до дисципліни із наданням параметрів як «Відкритий доступ», «Доступ за посиланням» або «Обмежений доступ» [15]. У розробленому підручнику мультимедійний відеоконтент доповнює теоретичну частину кожної лабораторної роботи.

Окрім того, деякі електронні підручники мають можливості для спільної роботи, за допомогою яких студенти та викладачі можуть ділитися основними моментами, анотаціями та ставити запитання один одному. Інтегрування інтерактивних ресурсів та ресурсів для спільної роботи надало викладачам можливість переосмислити спосіб подання контенту менш статично та інноваційним способом.

Студенти також по-іншому знаходять і шукають інформацію в електронному посібнику. Часто використовувані елементи, як наприклад зміст, покажчик і номери сторінок не входять до електронного підручника. Студенти знаходять інформацію, використовуючи гіперпосилання, пов'язані з розділами, або використовують функцію пошуку електронного пристрою, щоб знайти ключові слова чи фрази, пов'язані з вмістом, який вони шукають.

Інструменти навігації надають викладачам можливість оптимізувати представлену інформацію за допомогою легкого зв'язування пов'язаного вмісту в електронному підручнику. Крім того, електронні посібники дозволяють швидко створювати закладки для сторінки одним натисканням піктограми. Студенти можуть переглянути всі закладені сторінки або перейти до певної сторінки за допомогою інструментів навігації. Коли студент підключений до Інтернету, закладки автоматично синхронізуються між електронними пристроями, що полегшує йому повернення до попереднього перегляду вмісту під час підготовки до заняття, перегляду конспектів або підготовки до іспитів. Маючи доступ до цифрового вмісту, студентам стає зручно робити нотатки, копіювати та вставляти інформацію. Необхідні навички використання функцій пошуку, створення закладок, копіювання та вставлення інформації імітують завдання, які студенти виконують під час використання платформ соціальних мереж. Таким чином, студенти, швидше за все, будуть використовувати ці функції завдяки зручності та звичності.

Також слід відмітити, коли йдеться про мотивацію до навчання, на першому плані стоїть причина мотивації. Відповідно виділяють внутрішню і зовнішню мотивацію. В останньому випадку фокус зосереджується на стимул, тобто на меті навчання. У студентів є причина для навчання, наприклад виконання домашнього завдання у вигляді лабораторно-практичного блоку. Внутрішня мотивація, з іншого боку, стосується взаємодії студента з об'єктом навчання із зацікавленості чи розваги. Щоб досягти такого типу навчальної мотивації, використання цифрових медіа може мати допоміжний ефект, оскільки навчальний контент може бути представлений по-різному. Щоб сприяти розвитку внутрішньої мотивації до навчання, використовуване середовище повинно не лише підтримувати цікавість за допомогою різних форм репрезентації, а й уможливлювати занурення у світ навчання. Завдяки інтеграції мультимедійного та інтерактивного контенту електронний підручник може служити мотиватором.

Таким чином, електронний посібник можна також використовувати як засіб дистанційного чи змішаного навчання, де можна реалізувати принципи самостійності, активності, поєднання колективних та індивідуальних проєктних завдань, взаємодію з теоретичним й практиктичним блоком матеріалу. За допомогою електронного посібника викладач має можливість індивідуального та диференційованого підходу до студента, забезпечити самоконтроль навчальної діяльності студента та діагностику помилок; візуально репрезентувати навчальний матеріал, а також підвищувати мотивацію до навчання.

Висновки

Метою створення електронного посібника є використання переваг інформаційно-комунікаційних технологій, які максимально ефективно розкриють зміст навчального матеріалу та підвищують ступінь його розуміння студентами. Перевагами електронних посібників є використання різноманітних відеоматеріалів, мультимедійних презентацій, графічних зображеннь (в тому числі анімаційних), які допоможуть краще проілюструвати досліджувані процеси та явища, властивості об'єктів, що вивчаються. Це одна з головних переваг електронних посібників в порівнянні з друкованою чи електроною її версією. Ще однією перевагою є можливість автоматизувати етап контролю рівня успішності студента, який вивчив певну тему посібника, за допомогою електронних тестів, завдань з розгорнутою відповіддю. Також варто виокремити перевагу електронного посібника як можливість використання на її сторінках гіперпосилань, які дозволяють швидко переходити до вивчення обраного моменту (терміну, процесу чи явища, описаного в посібника), є можливість використовувати гіперпосилання на інші електронні навчальні ресурси, довідники, віртуальні лабораторії, сайти тощо. Таким чином, електронний посібник забезпечує інформаційно-ілюстративну підготовку та сприяє засвоєнню великого за обсягом і досить складного матеріалу.

Отже, електронний посібник, один із найсучасніших електронних навчальних матеріалів, є мультимедійним продуктом, який має важливе значення для ефективної організації навчання, а також для розширення творчого мислення аудиторії. Використання електронних підручників в дистанційному навчанні сприяє підвищенню якості знань студентів.

Література

1. Грищенко Т., Нікітенко О., Дейнеко Ж. Створення електронних підручників засобами видавничої системи LaTeX. Поліграфічні, мультимедійні та web-технології: колективна монографія. Харків: ТОВ «Друкарня Мадрид». 2021. С. 80-96.

2. Щербина О. Створення навчальних інтерактивних електронних посібників у віртуальному середовищі Moodle. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. 2015. № 1 (14). C. 300-304.

3. Назаркевич М., Сторож О., Клюйник І. Особливості розроблення інтерактивних електронних книг. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Інформаційні системи та мережі. 2015. № 832. С. 332-347.

4. Пермінова Л. Електронний підручник як засіб дидактичної підготовки студента в умовах освітнього середовища університету. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. 2018. 1 (20). С. 42-52.

5. Ілійчук Л. Електронний підручник як інноваційний засіб навчання. Освітні обрії. 2020. № 1(50). С. 61-65.

6. Воротникова І. Досвід використання е-підручників і електронних засобів навчального призначення в умовах цифровізації загальної середньої освіти України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Том 71. №3. С. 23-39.

7. ЖенченкоМ., Мельник О., Женченко І., Прихода Я. Видавничо-педагогічний підхід до проблеми типологізації електронних освітніх ресурсів. Поліграфія і видавнича справа. 2020. 1 (79). С. 121-141.

8. Про освіту: Закон України. Редакція від 27.10.2022. № 2145-VTTT. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text.

9. Антохова А. Електронні підручники: аналіз пропозицій та досвіду впровадження в освітню практику. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2018. Вип. 5. С. 10-22.

10. Усик В., Астапов О. Розробка електронного підручника як один із засобів підвищення ефективності навчання у вищих учбових закладах. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2011. № 2. С. 209-212.

11. Проскурняк О., Яцинік А. Аналіз досвіду організації дистанційного навчання зі здобувачами спеціальної освіти. Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 29. Т. 1. С. 60-64.

12. Нелюбов В., Баньоі В., Куруца О., Кляп М. Тексти в презентаціях: електронний навчальний посібник / 320 Мбайт. Ужгород: ДВНЗ "УжНУ". 2018. 77 слайдів. URL.: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/29149.

13. Kaminska, A. E-podr^cznik jako srodek edukacyjny przeznaczony dla pokolenia cyfrowych tubylcow. Zeszyty Naukowe Wyzszej Szkoly Humanitas. 2016. 12. pp.85-98.

14. Kupisiewicz Cz. Dydaktyka ogolna. Krakow: Impuls. 2012. 353 p.

15. Bilushchak T., Bratus I. Teaching in the internet environment against the background of COVID-19: Integration of video content into E-Learning. CEUR Workshop Proceedings, COLINS-2021: 5th International Conference on Computational Linguistics and Intelligent Systems. 2021. 2870. pp. 1376-1389.

References

1. Hryshchenko T., Nikitenko O., Deineko Zh. (2021). Stvorennia elektronnykh pidruchnykiv zasobamy vydavnychoi systemy LaTeX [Creation of electronic textbooks using LaTeX publishing system]. Polihrafichni, multymediini ta web-tekhnolohii: kolektyvna monohrafiia. Kharkiv: TOV «Drukarnia Madryd». 80-96 [in Ukrainian].

2. Shcherbyna O. (2015). Stvorennia navchalnykh interaktyvnykh elektronnykh posibnykiv u virtualnomu seredovyshchi Moodle [Creation of educational interactive electronic manuals in the Moodle virtual environment.]. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. 1 (14). 300-304 [in Ukrainian].

3. Nazarkevych M., Storozh O., Kliuinyk I. (2015). Osoblyvosti rozroblennia interaktyvnykh elektronnykh knyh [Features of the development of interactive e-books]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Seriia: Informatsiini systemy ta merezhi. № 832. 332-347 [in Ukrainian]. '

4. Perminova L. (2018). Elektronnyi pidruchnyk iak zasib dydaktychnoi pidhotovky studenta v umovakh osvitnoho seredovyshcha universytetu [The electronic textbook as a means of didactic training of the student in the conditions of the educational environment of the university]. Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy. 1 (20). 42-52 [in Ukrainian].

5. Iliichuk L. (2020). Elektronnyi pidruchnyk yak innovatsiinyi zasib navchannia [Electronic textbook as an innovative means of learning]. Osvitni obrii. 1(50). 61-65 [in Ukrainian].

6. Vorotnykova I. (2019). Dosvid vykorystannia e-pidruchnykiv i elektronnykh zasobiv navchalnoho pryznachennia v umovakh tsyfrovizatsii zahalnoi serednoi osvity ukrainy [The experience of using e-textbooks and electronic teaching aids in the digitalization of general secondary education in Ukraine]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia.71. 3. 23-39 [in Ukrainian].

7. ZhenchenkoM., Melnyk O., Zhenchenko I., Prykhoda Ya. (2020). Vydavnychopedahohichnyi pidkhid do problemy typolohizatsii elektronnykh osvitnikh resursiv [Publishing and pedagogical approach to the problem of typology of electronic educational resources]. Polihrafiia i vydavnycha sprava. 1 (79). 121-141 [in Ukrainian].

8. Pro osvitu: Zakon Ukrainy. [About education. Law of Ukraine]. Redaktsiia vid 27.10.2022. № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text. [in Ukrainian].

9. Antokhova A. (2018). Elektronni pidruchnyky: analiz propozytsii ta dosvidu vprovadzhennia v osvitniu praktyku [Electronic textbooks: analysis of proposals and experience of implementation in educational practice.]. Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu. 5. 10-22 [in Ukrainian].

10. Usyk V., Astapov O. (2011). Rozrobka elektronnoho pidruchnyka yak odyn iz zasobiv pidvyshchennia efektyvnosti navchannia u vyshchykh uchbovykh zakladakh [The development of an electronic textbook as one of the means of increasing the effectiveness of education in higher educational institutions]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitrianykh Syl. 2. 209-212 [in Ukrainian].

11. Proskurniak O., Yatsynik A. (2020). Analiz dosvidu orhanizatsii dystantsiinoho navchannia zi zdobuvachamy spetsialnoi osvity [Analysis of the experience of organizing distance learning with students of special education]. Innovatsiinapedahohika. 29. 1. 60-64 [in Ukrainian].

12. Neliubov V!, Banoi V!, Kurutsa O., Kliap M. (2018). Teksty v prezentatsiiakh: elektronnyi navchalnyi posibnyk [Texts in presentations: an electronic study guide]. 320 Mbait. Uzhhorod: DVNZ "UzhNU". 77 slaidiv. URL.: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/29149 [in Ukrainian].

13. Kaminska A. (2016). E-podr^cznik jako srodek edukacyjny przeznaczony dla pokolenia cyfrowych tubylcow [E-textbook as an educational tool for the generation of digital natives]. Zeszyty Naukowe Wyzszej Szkoly Humanitas. 12. 85-98 [in Polish].

14. Kupisiewicz Cz. (2012). Dydaktyka ogolna [General didactics]. Krakow: Impuls. 2012. 353 p. [in Polish].

15. Bilushchak T., Bratus I. (2021). Teaching in the internet environment against the background of COVID-19: Integration of video content into E-Learning. CEUR Workshop Proceedings, COLINS-2021: 5th International Conference on Computational Linguistics and Intelligent Systems.. 2870. 1376-1389 [in English].

Размещено на Allbest.ru