Використання проєктно-дослідницької діяльності у процесі навчання біології здобувачів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання проєктно-дослідницької діяльності у процесі навчання біології здобувачів освіти

Довгопола Людмила Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології, методології і методики навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Шамало Тетяна Олегівна здобувачка ступеня магістра, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Анотація

У статті проаналізовано різні підходи до розуміння дефініцій «дослідницька діяльність» і «проєктна діяльність». Встановлено, що дослідницька та проєктна діяльності є взаємозалежними. Визначено поняття «проєктно-дослідницька діяльність учнів» як діяльність здобувачів середньої освіти із проєктування дослідження, яка носить комплексний дослідницький характер, неодмінною умовою якої є наявність розроблених прикладних ідей, етапів та кінцевого продукту, є інноваційною освітньою технологією, яка забезпечує активну мотивовану діяльність учня, застосовується із метою розвитку особистості в сучасному інформаційному середовищі, як суб'єкту освіти, реалізує діяльнісний підхід до науки в певній галузі дослідження.

Розроблено та впроваджено в процес навчання курсу «Біологія і екологія» проєктно-дослідницьку діяльність із тем чинної навчальної програми: «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології» і «Спадковість і мінливість».

На підставі аналізу результатів проведеного педагогічного експерименту підтверджується уплив проєктно-дослідницької діяльності на зростання рівнів сформованості когнітивного компоненту предметної біологічної компетентності старшокласників: на початковому рівні в ЕГ знаходиться 1 учень (3,13%), у КГ - 10 (30,30%); на середньому рівні в ЕГ - 8 (25,00%), а в КГ - 10 (30,30%); на достатньому рівні у ЕГ - 10 (31,24%), у той час як в КГ - 8 (24,25%); високий рівень сформованості досліджуваного феномену показали в ЕГ 13 учнів (40,63%), а в КГ - 5 (15,15%).

Відтак, використання проєктно-дослідницької діяльності у процесі навчання біології старшокласників сприяло активізації: розвитку їх уміння орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі та виділяти головне; використання ними набутих знань із метою розв'язання пізнавальних і прикладних завдань, розвитку навичок щодо планування роботи; здобуття ними навичок спілкування, роботи в різнопланових групах, розвитку вміння взаємодіяти з іншими, сприймати від них інформацію, внаслідок чого розвивається їх соціалізація; розвитку дослідницьких навичок (уміння віднаходити проблему, збирати інформацію, проводити спостереження й експерименти, аналізувати, формулювати гіпотези, узагальнювати) на основі самостійного навчання; розвитку творчих і пізнавальних здібностей, логічного мислення, достатньої самооцінки, формуванню позитивного особистісного світогляду; розмірковувати, оцінювати власний продукт і говорити публічно. проєктний дослідницький навчання освіта

Ключові слова: дослідницька діяльність, проєктна діяльність, проєктно- дослідницька діяльність, «Біологія і екологія», старшокласники, генетика, заклад загальної середньої освіти.

Abstract

THE USE OF PROJECT-RESEARCH ACTIVITIES IN THE PROCESS OF TEACHING PUPILS BIOLOGY

Dovhopola Liudmyla Ivanivna Ph.D. in Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Biology, Methodology and Teaching Methods, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

Shamalo Tetiana Olehivna Student of EL «Master», Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

The article analyzes different approaches to understanding the definitions of «research activity» and «project activity». It was established that research and project activities are interdependent. The concept of «project-research activity of pupils» is defined as the activity of pupils of secondary education in the design of research, which is of a complex research nature, the indispensable condition of which is the presence of developed applied ideas, stages and the final product, is an innovative educational technology that ensures active motivated activity of the pupil, is used for the purpose of personality development in the modern information environment, as a subject of education, implements an active approach to science in a certain field of research.

Project-research activity on the topics of the current curriculum: «Application of the results of biological research in medicine, selection and biotechnology» and «Heredity and variability» was developed and implemented in the teaching process of the «Biology and Ecology» course.

Based on the analysis of the results of the conducted pedagogical experiment, the influence of the project-research activity on the growth of the levels of formation of the cognitive component of the subject biological competence of high school pupils is confirmed: at the elementary level, there is 1 pupil in the EG (3.13%), in the CG - 10 (30.30%); at the average level in EG - 8 (25.00%), and in CG - 10 (30.30%); at a sufficient level in EG - 10 (31.24%), while in CG - 8 (24.25%); 13 pupils (40.63%) showed a high level of formation of the studied phenomenon in EG, and 5 (15.15%) in CG.

Therefore, the use of project-research activity in the process of teaching biology to high school pupils contributed to the activation of: the development of their ability to navigate in the modern information space and highlight the main points; using their acquired knowledge for the purpose of solving cognitive and applied tasks, developing work planning skills; their acquisition of communication skills, work in diverse groups, development of the ability to interact with others, to perceive information from them, as a result of which their socialization develops; development of research skills (ability to find a problem, collect information, conduct observations and experiments, analyze, formulate hypotheses, generalize) based on self-study; development of creative and cognitive abilities, logical thinking, sufficient self-esteem, formation of a positive personal outlook; to reflect, to evaluate one's own product and to speak publicly.

Keywords: research activity, project activity, project-research activity, «Biology and ecology», high school pupils, genetics, general secondary education institution.

Постановка проблеми

Реформування сучасної загальної середньої освіти передбачає орієнтацію на інтелектуально-креативний розвиток особистості, побудову змісту освіти на новітніх педагогічних підходах, що забезпечує результативність освітнього процесу, адже рух держави на шляху інтеграції у європейський і світовий інформаційний простір дедалі більше потребує творчої особистості.

Трансформація загальної середньої біологічної освіти відбувається у контексті концепції «Нова українська школа» (НУШ) (2016) і реалізації Закону України «Про освіту» (2008). З огляду на те, що процеси, які відбуваються у державі, характеризуються зростанням ролі не лише знань, а й умінь їх використовувати у різних галузях, актуальною є і концепція розвитку біологічної освіти, яка передбачає підвищення її якості. Необхідність вивчення біології підсилюється нині тим, що країна, потребує членів суспільства, здатних аналізувати події, факти, біологічні процеси, робити висновки, швидко приймати правильні рішення. Саме тому її роль полягає у тому, щоб підготувати допитливу, конкурентоспроможну особистість, озброєну сучасними і глибокими знаннями, творчими здібностями, дослідницькими навичками, яка вміє застосовувати свої знання на практиці. Вирішити це завдання можна лише за умови організації освітнього процесу, таким чином, що передбачатиме активну участь учнів у використанні та реалізації теоретичних відомостей про різноманітні біологічні об'єкти, процеси і явища природи шляхом розв'язання ними реальної життєвої проблеми.

Одним із ефективних шляхів розв'язання зазначеної проблеми є проєктно-дослідницька діяльність учнів із біології. Вона є фундаментальною у процесі конструювання і використання якої здобувачі середньої освіти стають креативними й інтелектуально розвиненими відповідно до нових життєвих тенденцій, у них формуються ключові (у галузі природничих наук, техніки і технологій, інформаційно-комунікаційна, інноваційна, екологічна та ін.) та предметні компетентності, що актуалізує її значущість. Зокрема, саме в процесі формування предметної біологічної компетентності старшокласників вона має вагомий потенціал.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема проєктно- дослідницької діяльності не є абсолютно новою, оскільки її наукове осмислення ґрунтується на ідеях про проєктний метод навчання і освітню проєктну технологію (С. Генкал, В. Лазарєв, М. Поташник, Г. Селевко та ін.), висвітленні проблем організації проєктної і навчально-дослідницької діяльності у біологічній освіті (Т. Байбара, М. Білянська, М. Вашуленко, Н. Грицай, Т. Коршевнюк, О. Козленко, Н. Матіяш, О. Онопрієнко, О. Пташенчук, Л. Рибалко, Ю. Шапран та ін.), організації науково-дослідної діяльності здобувачів освіти на різних рівнях (В. Андреєв, А. Савенков, І. Зимня та ін.).

Здійснивши аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, виявлено, що проблема використання проєктно- дослідницької діяльності у процесі навчання біології старшокласників хоч і достатньо вивчена у теоретичному аспекті, але на практиці обмежено використовується педагогами-практиками, лише декларується ними її застосування.

Метою статті - розкрити зміст і сутнісні ознаки проєктно-дослідницької діяльності, розглянути приклади її використання в освітньому процесі, експериментально довести ефективність її упливу на формування предметної біологічної компетентності старшокласників.

Виклад основного матеріалу

Сучасна особистість повинна швидко орієнтуватися у бурхливому потоці інформації із метою виявлення проблем і знаходження шляху їх вирішення, а відтак, бути поінформованою, компетентною, здатною до самоосвіти та саморозвитку. Формування зазначених якостей буде недостатньо ефективним, якщо освітній процес спрямований лише на засвоєння готової інформації і подальшого її відтворення. Одним із ефективних шляхів вирішення зазначеної проблеми може виступати дослідницький напрям освіти, на що вказують нормативно-правові документи, що регламентують діяльність закладів освіти. Так, у Концепції «Нова українська школа» (2016), Законі України «Про освіту» (2008), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011 р.) з-поміж основних позицій розвитку освітнього процесу зазначено, що науково-дослідницьку діяльність здобувачів освіти розглядають як складник їх підготовки, створення умов для самореалізації особистості [3].

Отже, усі вищезазначені фактори змушують педагогічний колектив закладів освіти звертатися до різноманітних інноваційних освітніх технологій, інтерактивних методів, принципів, форм і засобів навчання, які сприятимуть ефективному розвитку дослідницької діяльності та формуванню творчого, самостійного мислення здобувачів освіти.

Логіка викладу статті передбачає насамперед з'ясування сутності дефініції «проєктно-дослідницька діяльність», через характеристику її складових - «проєктна діяльність» і «дослідницька діяльність», їх основи, тому що у термінологічному плані часто відбувається змішування і підміна понять, їх ототожнення, неоднозначність розуміння. Відтак, необхідно визначитися із термінологією.

Згідно з Енциклопедією освіти, проєктна діяльність характеризується конструктивно-продуктивною діяльністю особистості, спрямованою на вирішення важливої проблеми, на досягнення кінцевого результату в процесі цілепокладання, планування і реалізації проєкту. Вона належить до унікального способу людської практики, яка займається передбаченням майбутнього, створенням його ідеального образу, реалізацією і оцінкою наслідків реалізації ідей. Проєктування - це творча та інноваційна діяльність, оскільки вона завжди спрямована на створення нових продуктів, як об'єктивних, так і суб'єктивних [5].

Як зазначає Є. Коваленко, «технологія проєктної діяльності полягає у тому, що для вивчення якоїсь теми чи розділу програми ставлять певне проблемне завдання, у ході обговорення якого виникають гіпотези, які й стають темами для індивідуальних чи групових досліджень. На основі зібраних у процесі пошуково-пізнавальної діяльності матеріалів учні створюють роботи за матеріалами своїх досліджень: презентації, буклети, публікації. Завершальною частиною проєктної діяльності є захист проекту» [6]. Ю. Шапран та ін. під «проєктною діяльністю учня» розуміють «форму навчально-пізнавальної активності, котра полягає у мотиваційному досягненні свідомо поставленої мети зі створення учнівських проєктів, має певну структуру, комплексний характер, забезпечує активний процес дії учня з навчальним матеріалом і є засобом розвитку особистості як суб'єкта навчання» [11]. С. Генкал констатує, що «застосування проєктного навчання сприяє активізації особистості в діяльності та пізнанні, що позначається на розвитку творчого мислення, дослідницьких навичок, умінь інтегрувати знання, збільшення самостійності, активності, формуванні внутрішніх мотивів, пізнавальних інтересів і потреб, створенні почуття успіху, прогресу в освітній діяльності» [2].

На думку іноземних дослідниць Бріджит Баррон і Лінди Дарлінг-Хеммон, освітня проєктна технологія (Рroject-based learning) передбачає, що: учні застосовують набуті знання, уміння і навички із метою розв'язання конкретних задач у реальному часі; в учнів зростає рівень відповідальності за виконану роботу; вчителі виконують функцію тренерів і фасилітаторів; часто учні працюють у парах або групах; учні залучаються до систематизації і набуття знань, створення власних продуктів; у здобувачів освіти розвиваються навички критичного мислення, співпраці, спілкування, міркування, синтезу та стійкості в умовах обмеженого часу та визначеної мети [12]. Відтак, РБЬ є однією із базових інтерактивних технологій, конструювання і застосування якої спричинює формування ключових компетентностей учнів в освітньому процесі, зокрема: інноваційну, інформаційно-комунікативну, особистісну та креативну, дослідницьку здатність, уміння працювати в колективі тощо, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал.

Одним із очікуваних результатів біологічної освіти випускника старшої школи є, те що він «самостійно чи в групі досліджує живу природу, планує і проводить спостереження та експеримент, виявляючи допитливість» [1], що вимагає від нього дослідницьких умінь, які лежать в основі основних компетентностей у природничих науках і технологіях, що є ключовими. Слід зазначити, що у науковій літературі спостерігається варіативність поглядів на тлумачення дефініції «дослідницька діяльність». О. Шашенковою запропоновано визначення дефініції «дослідницька діяльність»: «специфічна людська діяльність, яка регулюється свідомістю й активністю особистості, спрямована на задоволення пізнавальних, інтелектуальних потреб; продуктом діяльності є нове знання, отримане відповідно до поставленої мети, об'єктивних законів і наявних обставин, що визначають реальність та досяжність мети; має конкретні способи і засоби дій, пов'язані з постановкою проблеми, виявленням об'єкта дослідження, проведенням експерименту, описом і поясненням фактів, формулюванням гіпотези, перевіркою отриманого знання» [8]. О. Пташенчук наголошує на доцільності формування саме дослідницької компетентності «через формування дослідницьких умінь як цілісного, комплексного, інтегративного, особистішого феномена. Дослідницька компетентність учителів має поєднувати власне їхні дослідницькі спроможності й готовність зі здатністю залучати до дослідницької діяльності своїх учнів» [9]. Тому, аналіз трактувань поняття дослідницька компетентність у різних авторів дозволяє, визначити зазначену дефініцію як цілісну інтегративну динамічну якість особистості, яка ґрунтується на готовності та набутій здатності учнів здійснювати дослідницьку діяльність і проявляється у знаннях, уміннях і навичках якими вони зможуть оперувати з метою розв'язання поставлених перед ними біологічних задач, мотиваційно- особистісних якостях, ціннісних орієнтаціях і активній дослідницькій позиції, що формується у процесі вивчення шкільних курсів «Біологія» і «Біологія і екологія». [4]. Отже, дослідницька діяльність пов'язана з пошуковою роботою, продуктом якої є нові знання, набуті відповідно до встановлених цілей. Важливо, що комплексна характеристика, яка визначає здатність здобувача освіти до дослідницької діяльності та включає знання її основних компонентів і вміння їх реалізувати, є сталим визнанням важливості цього феномену у вирішенні дослідницьких завдань у контексті модернізації освіти.

Звертаємо увагу на багатоаспектність семантичного та процесуального складу і взаємодоповнюваність компонентів досліджуваного феномену «проєктно-дослідницька діяльність», їх спільність та відмінність.

Так, І. Кузнєцова характеризує «дослідницьку діяльність» «як різновид проєкту, як спеціально організовану спільну навчально-пізнавальну діяльність учнів і педагога з проєктування індивідуального або колективного дослідження яке має певну етапність: 1) постановка особистісно важливих навчальних завдань (ініціатив); 2) планування процесу й методів дослідження; 3) визначення очікуваних результатів; 4) розгортання діяльності; 5) створення конкретного нового продукту» [7].

З точки зору І. П'ятницької-Позднякової, «проєктна та дослідницька діяльності є взаємозалежними. Тому проєктування є більш ефективним у дослідницькій діяльності здобувачів освіти і забезпечує якісний розвиток їх основних умінь і компетенцій» [10, С. 97]. Це досліджуване явище органічно поєднує теоретичні знання із практичним їх застосуванням, забезпечує особистісне становлення учнів, розвиток їх самостійності, ініціативи, наполегливості, формування здатності до самоорганізації, самоконтролю та самокорекції. Відтак, проєктно-дослідницька діяльність - це діяльність із проєктування дослідження, яке, у своєму випадку, є не самим дослідженням, а лише його етапом, результатом якого є сформульований план дослідницької роботи. Разом із тим проєктна діяльність вже несе в собі елемент дослідництва як складову частину. Тому вживання терміну «проєктно-дослідницька діяльність» лише підкреслює дослідницький характер проєктного підходу. Варто зазначити, що неодмінною умовою проєктної діяльності є наявність прикладних розроблених ідей щодо кінцевого продукту, а також визначення фаз проєктування (розробка концепції, визначення цілей і завдань, наявних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану реалізації проєкту тощо). Безумовно, що на різних фазах проєктної діяльності необхідно розв'язувати дослідницькі завдання, що вказує на можливість об'єднання проєктної діяльності з дослідницькою. Це спонукатиме, в контексті вимог Нової української школи, здобувача середньої освіти до: самоосвіти, саморозвитку; самовизначення; самореалізації; самопізнання; саморегуляції і рефлексії.

Отже, у нашому дослідженні під проєктно-дослідницькою діяльністю учнів розуміємо - діяльність здобувачів середньої освіти із проєктування дослідження, яка носить комплексний дослідницький характер, неодмінною умовою якої є наявність розроблених прикладних ідей, етапів (розробка концепції, визначення цілей і завдань, наявних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану реалізації проєкту тощо) та кінцевого продукту, є інноваційною освітньою технологією, яка забезпечує активну мотивовану діяльність учня, застосовується із метою розвитку особистості в сучасному інформаційному середовищі, як суб 'єкту освіти, реалізує діяльнісний підхід до науки в певній галузі дослідження.

Навчальний курс «Біологія і екологія» у старшій школі є досить складним для опанування учнями. Як наслідок, учителю біології потрібно знайти правильний підхід до них і вміло підібрати ефективні технології, прийоми, методи, засоби та форми навчання, щоб досягти поставленої освітньої мети. Окрім того, всіма засобами (науковими і ненауковими) пізнання біології необхідно сприяти формуванню предметної біологічної компетентності й особистості здобувача, який матиме бажання і здатність до самоосвіти, виявлятиме активність і відповідальність у громадському й особистому житті, матиме уявлення про світобудову, бережно ставитиметься до природи й дотримуватиметься здорового способу життя тощо.

Вікові та психологічні особливості учнів старших класів дозволяють із максимальним ефектом використовувати вчителем проєктно-дослідницьку діяльність в освітньому процесі. У 10-11-тому класах проєктно-дослідницький підхід до навчання характеризується своєю інтенгрованістю, узагальненістю і поглибленістю, ґрунтуючись на раніше вивченому матеріалі із курсу «Біологія». У цьому є досить значна перевага, адже старшокласник не абстрактно сприймає проблему, а розуміє її комплексно, тобто він занурюється у глибину досліджуваної проблеми, що дає потужний результат. Відтак, у змісті чинної типової навчальної програми «Біологія і екологія. 10-11 класи» (рівень стандарту) для закладів загальної середньої освіти виокремлено орієнтовну тематику проєктів (Табл.1.) [1].

Розглянемо приклади використання проєктно-дослідницької діяльності як ефективної освітньої технології формування предметної біологічної компетентності старшокласників:

Приклад 1. Тема: «Спадковість і мінливість».

Форма роботи над проєктом - групова.

Таблиця 1

Зміст типової навчальної програми із курсу «Біологія і екологія. 10-11 класи» (рівень стандарту) для закладів загальної середньої освіти [1]

Тип проєкту: дослідницький проєкт.

Алгоритм виконання дослідницького проєкту:

Підготовчий етап передбачає, що в процесі розробки календарного планування із курсу «Біологія і екологія», учителем виділяються провідна тема чи декілька тем, які будуть запропоновані здобувачам середньої освіти для проєктування. Наприклад: «Мутаційна мінливість людського організму». Тема проєкту має бути актуальною. Варто зазначити, що її може запропонувати як учитель біології, так і учні самі можуть проявити ініціативу відповідно до власних інтересів і здібностей. У межах основної теми, розробляються індивідуальні та групові теми, робота над якими сприяє засвоєнню знань і формуванню необхідного досвіду. Наприклад: «Принципи класифікації мутацій (за способом виникнення, за впливом на життєдіяльність організму: корисні, нейтральні, шкідливі, летальні мутації тощо)», «Структурні мутації хромосом (дефішенсі, делеції; визначення понять «дуплікація», «інверсія», «транслокація»)», «Генні мутації (трансзиції, трансверсії, делеції, вставки)», «Множинний алелізм», «Спонтанний мутаційний процес і його причини (частота мутацій; гени-мутатори і антимутатори)» та ін. Також можна запропонувати й інші теми проєктів із зазначеної теми а саме: «Перспективи використання трансгенних організмів із метою розв'язання негативних проблем людства», «Генна терапія. Системи «донор генів - реципієнт генів», «Характеристика генетичної структури й порівняння популяцій людини» тощо.

Надзвичайно важливо обрати проблему дослідження, сформулювати цілі та роль проєкту, керуючись актуальністю, доцільністю і новизною очікуваних наукових результатів. Підготовчий етап передбачає використання і опрацювання учнями джерел інформації: Інтернет-ресурсів, наукової літератури, довідкової, навчальної літератури, використання різноманітних комп'ютерних програм тощо.

Основний етап (дослідницький). Відповідно до обраної теми старшокласники розробляють дослідницькі завдання: збір й узагальнення офіційних даних щодо статистики генетичних захворювань населення Бориспільського району; вияв найтиповіших чинників мутацій; порівняння статистичних даних захворювань за окремими регіонами України, встановлення залежності генетичних мутацій від забруднення навколишнього середовища. Означена діяльність здобувачів середньої освіти спонукає їх до вивчення особливостей людини як об'єкта генетичних досліджень; надає можливість виявити вплив факторів довкілля на появу генетичних мутацій та збільшення частоти народження хворих дітей.

Заключний етап (підбиття підсумків) передбачає оформлення учнями результатів дослідження: підготовку презентації, відеофільмів, буклетів, стендів, статей, веб-сайтів тощо. Виконані дослідницькі проєкти старшокласники презентують на уроках.

Приклад 2. Тема: «Спадковість і мінливість».

Проєкт: «Генетичний моніторинг у людських спільнотах», «Скринінг-програми для новонароджених», «Генотерапія та її перспективи», «Методи діагностики спадкових хвороб людини», «Медико-генетичне консультування та його організація».

Мета проєкту - довести необхідність медико-генетичного консультування для планування, народження нових здорових членів родини, суспільства.

Завдання проєкту: ознайомитись із завданнями медичної генетики, методами діагностики та профілактики спадкових хвороб людини; розвивати розуміння необхідності медико-генетичного консультування; поглиблювати вміння оцінювати генотип людини як цілісну інтегровану систему; усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров'я людини; виховувати ціннісне ставлення до свого здоров'я, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя; сприяти професійному самовизначенню враховуючи особливості власного генотипу.

Форма роботи над проєктом - індивідуальна, або групова.

Тип проєкту: інформаційний, або дослідницький проєкт.

Продукт проєктно-дослідницької діяльності - будь-який на власний розсуд, зокрема створення буклету, постеру, презентації, бук-трейлеру, скрайбінгу тощо.

Наприкінці роботи над проєктом пропонується провести заняття у формі дебатів. Головний висновок до якого спрямовуються старшокласники - природній добір, нажаль, через досягнення сучасної медицини та біотехнології втрачає свою актуальність. Сьогодні в умовах штучного добору виживає не той хто найкраще адаптується до зовнішніх умов, це треба сприйняти як об'єктивні реалії сьогодення і спробувати знайти в цьому свої переваги.

Приклад 3. Тема: «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології».

Проєкт: «Клонування організмів», «Нанотехнологіїв біології», «Трансгенні організми: за і проти».

Мета проєкту - звернути максимальну увагу на етичні питання біотехнології і порушення природного добору як основної рушійної сили еволюції живих організмів.

Завдання проєкту: спрогнозувати наслідки клонування живих організмів і використання генетично-модифікованої продукції; ознайомитись із результатами досліджень щодо клонування тварин; звернути увагу на коротку тривалість життя і втрату життєздатності клонами.

Форма роботи над проєктом - індивідуальна, або групова.

Тип проєкту: інформаційний, або дослідницький проєкт.

Продукт проєктно-дослідницької діяльності - один із запропонованих, а саме: створення буклету, постеру, презентації, бук-трейлеру, скрайбінгу тощо.

Учні презентують самостійно розроблені тематики основного проєкту. Урок супроводжується демонстрацією презентацій, фрагментів відеофільмів тощо. На закріплення матеріалу учням пропонується самостійно підвести підсумки заняття і зробити висновки щодо значення біотехнології як науки.

На підставі аналізу результатів проведеного експериментального педагогічного дослідження підтверджується уплив проєктно-дослідницької діяльності на зростання рівнів сформованості когнітивного компоненту предметної біологічної компетентності старшокласників. Динаміка сформованості зазначеної якості наведена на діаграмі 1.

Рис. 1. Динаміка сформованості рівнів когнітивного компонента предметної біологічної компетентності старшокласників (у %).

Висновки

Отже, розробка та реалізація проєктно-дослідницької діяльності у практику підготовки здобувачів середньої освіти з курсу «Біологія і екологія. 10-11 класи» надала можливість ефективно формувати предметну біологічну компетентність у старшокласників. Також, її використання у процесі навчання біології старшокласників сприяло активізації: розвитку їх уміння орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі та виділяти головне; використання ними набутих знань із метою розв'язання пізнавальних і прикладних завдань, розвитку навичок щодо планування роботи; здобуття ними навичок спілкування, роботи в різнопланових групах, розвитку вміння взаємодіяти з іншими, сприймати від них інформацію, внаслідок чого розвивається їх соціалізація; розвитку дослідницьких навичок (уміння віднаходити проблему, збирати інформацію, проводити спостереження й експерименти, аналізувати, формулювати гіпотези, узагальнювати) на основі самостійного навчання; розвитку творчих і пізнавальних здібностей, логічного мислення, достатньої самооцінки, формуванню позитивного особистісного світогляду; розмірковувати, оцінювати власний продукт і говорити публічно.

Література:

1. Біологія і екологія. 10-11 класи. Рівень стандарту. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. Біологія і екологія: Нові навчальні програми для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту, профільний рівень). Київ, 2018. С. 5-25.

2. Генкал С. Е. Організація самостійної пізнавальної діяльності учнів профільних класів на основі індивідуальних освітніх проектів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09 «Теорія навчання». Київ, 2008, 24 с.

3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24, Інформ. Зб. М-ва освіти і науки України, 2004, 5; Офіц. Вісн. України. № 2, ч. 1. С. 49 (нова постанова № 1392 від 23 листопада 2011 р.).

4. Довгопола Л. І., Бойко Я. В. Моніторинг популяцій рідкісних рослин як засіб формування дослідницької компетентності в учнів у процесі вивчення біології. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2022. Вип.82. С. 108-113. БОЇ https://doi.org/10.32840/1992-5786.2022.81.16

5. Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремінь. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

6. Коваленко Є. І. Проектна технологія як засіб формування творчої особистості: історико-теоретичний аспект. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки : науковий журнал / гол. ред. Є. І. Коваленко. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2011. № 3. С. 14-18.

7. Кузнєцова І. О. Проектна технологія в школі, як умова формування відповідальної та свідомої особистості. Науковий вісник Миколаївського державного університету. Педагогічні науки: зб. наук. пр. Миколаїв: МДУ, 2006. Т. 1., Вип. 12. С. 227-229.

8. Пріма Д. А. Проєктно-дослідницька діяльність учителя початкової школи в контексті вимог НУШ. Наукові записки. Педагогічні науки. Вип. 189. 2020. С 152-155.

9. Пташенчук О. О. Набуття дослідницької компетентності майбутніми вчителями біології як вимога часу. Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». Т.4, 2018. С. 135-144.

10. П'ятницька-Позднякова І. С. Формування дослідницьких умінь студентів в умовах організації професійного навчання у вищій школі. Науковий вісник Миколаївського державного педагогічного університету. Педагогічні науки: зб. наук. пр. Миколаїв: МДУ, 2003. Вип.5. С. 196-205.

11. Шапран Ю., Довгопола Л., Супрунова М. Уплив методу проєктів на формування предметної компетентності з біології в учнів закладу загальної середньої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Вип. 39. Том 3. С. 274-281.

12. Barron, B., & Darling-Hammond, L. (2008). Powerful learning: Studies show deep understanding derives from collaborative methods. Edutopia. (October 2008). DOI= http://www. edutopia. org/inquiry-project-learning-research.

References:

1. Biolohiia i ekolohiia. 10-11 klasy. Riven standartu [Biology and ecology. 10-11 grades. Standard level]. (2018). Navchalna prohrama dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity. Biolohiia i ekolohiia: Novi navchalni prohramy dlia 10-11 klasiv zakladiv zahalnoi serednoi osvity (riven standartu, profilnyi riven). Kyiv [in Ukrainian].

2. Henkal S. E. (2008) Orhanizatsiia samostiinoi piznavalnoi diialnosti uchniv profilnykh klasiv na osnovi indyvidualnykh osvitnikh proektiv [Organization of independent cognitive activity of students of specialized classes on the basis of individual educational projects]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spets. 13.00.09 «Teoriia navchannia». Kyiv. [in Ukrainian].

3. Derzhavnyi standard bazovoi i povnoi zahalnoi serednoi osvity [State standard of basic

and full general secondary education] (2011): zatv. Postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 14 sichnia 2004 r. № 24, Inform. Zb. M-va osvity i nauky Ukrainy, 2004, 5; Ofits. Visn.

Ukrainy. № 2, ch. 1. S. 49 (nova postanova № 1392 vid 23 lystopada 2011 r.) [in Ukrainian].

4. Dovhopola L. I., Boiko Ya. V. (2022) Monitorynh populiatsii ridkisnykh roslyn yak zasib formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti v uchniv u protsesi vyvchennia biolohii [Monitoring of populations of rare plants as a means of forming research competence in students in the process of studying biology]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. 82.108-113[in Ukrainian].

5. Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education] (2008) / hol. red. V. H. Kremin. Kyiv: Yurinkom Inter. [in Ukrainian].

6. Kovalenko Ye. I. (2011) Proektna tekhnolohiia yak zasib formuvannia tvorchoi osobystosti: i story ko-teoretychnyi aspekt [Design technology as a means of forming a creative personality: historical and theoretical aspect]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykoly Hoholia. Psykholoho-pedahohichni nauky: naukovyi zhurnal / hol. red. Ye. I. Kovalenko. Nizhyn : NDU im. M. Hoholia, 3, 14-18 [in Ukrainian].

7. Kuznietsova I. O. (2006) Proektna tekhnolohiia v shkoli, yak umova formuvannia vidpovidalnoi ta svidomoi osobystosti [Project technology in school as a condition for the formation of a responsible and conscious personality]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni nauky: zb. nauk. pr. Mykolaiv: MDU, 1, 12, 227-229 [in Ukrainian].

8. Prima D. A. (2020) Proiektno-doslidnytska diialnist uchytelia pochatkovoi shkoly v konteksti vymoh NUSh [Project-research activity of a primary school teacher in the context of the requirements of the NUS]. Naukovi zapysky. Pedahohichni nauky.189, 152-155 [in Ukrainian].

9. Ptashenchuk O. O. (2018) Nabuttia doslidnytskoi kompetentnosti maibutnimy vchyteliamy biolohii yak vymoha chasu [Acquisition of research competence by future biology teachers as a requirement of the time]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Pedahohichni nauky». 4, 135-144 [in Ukrainian].

10. P'iatnytska-Pozdniakova I. S. (2003) Formuvannia doslidnytskykh umin studentiv v umovakh orhanizatsii profesiinoho navchannia u vyshchii shkoli [The formation of research skills of students in the conditions of the organization of professional training in higher education]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Pedahohichni nauky: zb. nauk. pr. Mykolaiv: MDU, 5, 196-205 [in Ukrainian].

11. Shapran Yu., Dovhopola L., Suprunova M. (2021) Uplyv metodu proiektiv na formuvannia predmetnoi kompetentnosti z biolohii v uchniv zakladu zahalnoi serednoi osvity [The influence of the project method on the formation of subject competence in biology among students of general secondary education]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Drohobych: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 39, 3, 274-281 [in Ukrainian].

12. Barron, B., & Darling-Hammond, L. (2008). Powerful learning: Studies show deep understanding derives from collaborative methods. Edutopia. (October 2008). DOI= http://www. edutopia. org/inquiry-project-learning-research.

Размещено на Allbest.ru