Організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників - аграрників в умовах інформаційно-освітнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників - аграрників в умовах інформаційно-освітнього середовища

Сікорінський Олег Богданович

вчитель інформатики, спеціалізована школа № 252

імені Василя Симоненка

Оболонського району м. Київ

Анотація

професійний компетентність педагогічний навчальний

У статті проаналізовано організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників в умовах інформаційно-освітнього середовища.

На основі проаналізованих наукових поглядів вчених, запропоновано розглядати організаційно-педагогічні умови як сукупність чинників підготовки майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників, спрямованих на формування у них професійної компетентності в інформаційно-освітньому середовищі аграрного закладу професійної освіти. Під час визначення організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в аграрній сфері було враховано сучасні вимоги суспільства до кваліфікованого фахівця і визначено, що організація підготовки таких фахівців повинна здійснюватися в інформаційно-освітньому середовищі з використанням засобів інформаційно-комунікативних технологій, що сприятиме удосконалення навчального процесу.

Отже, з метою формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників в умовах інформаційно-освітнього середовища визначено такі організаційно-педагогічні умови:

перша - формування позитивної мотивації майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників на досягнення успіху в навчальній діяльності - закріплює позитивне ставлення тих: хто навчається, до обраного фаху;

друга - професійна спрямованість змісту навчальних предметів професійної підготовки для організації підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в умовах інформаційно-освітнього середовища, а саме вдосконаленні змісту підготовки майбутніх фахівців, що зумовило вибір;

третя - оптимізація репродуктивної та творчої діяльності на основі застосування інноваційних педагогічних технологій, інформаційно-комунікативних технологій з метою формування професійної компетентності в умовах інформаційно-освітнього середовища.

На основі проведеного дослідження зроблено висновки, що кожна з вище зазначених організаційно-педагогічних умов спрямована на формування професійної компетентності майбутніх кватіфікованих робітників аграрного профілю в умовах інформаційно-освітнього середовища. Водночас, кожна взята окремо умова не може повною мірою забезпечити ефективність освітнього процесу, і лише їх системна єдність дає змогу успішно здійснювати професійну підготовку майбутніх фахівців- аграрників системно.

Ключові слова: професійна компетентність, організаційно-педагогічні умови, інформаційно-освітнє середовище, професійна спрямованість, мотивація, інноваційні педагогічні технології.

Sikorinskyi Oleh Bogdanovich Computer science teacher, specialized school No. 252 named after Vasyl Simonenko, Kyiv

Organizational and pedagogical conditions for the formation of professional competence of future qualified workers - farmers in the information and educational environment

Abstract

The article analyzes the organizational and pedagogical conditions for the formation of professional competence of future qualified agricultural workers in the conditions of an informational and educational environment.

On the basis of the analyzed scientific views of scientists, it is proposed to consider the organizational and pedagogical conditions as a set of factors for the preparation of future qualified agricultural workers, aimed at forming their professional competence in the informational and educational environment of an agrarian institution of professional education. When determining the organizational and pedagogical conditions for the training of future qualified workers in the agricultural sector, the modern requirements of society for a qualified specialist were taken into account and it was determined that the organization of the training of such specialists should be carried out in an informational and educational environment using the means of informational and communication technologies, which will contribute to the improvement of the educational process.

Therefore, with the aim of forming the professional competence of future qualified agricultural workers in the conditions of an informational and educational environment, the following organizational and pedagogical conditions have been defined:

the first - the formation of positive motivation of future qualified agricultural workers to achieve success in educational activities - consolidates the positive attitude of those: who are studying, to the chosen profession;

the second - the professional orientation of the content of educational subjects of vocational training for the organization of training of future qualified workers in the conditions of an informational and educational environment, namely the improvement of the content of the training of future specialists, which determined the choice;

the third - optimization of reproductive and creative activity based on the application of innovative pedagogical technologies, information and communication technologies with the aim of forming professional competence in the conditions of the information and educational environment.

On the basis of the conducted research, it was concluded that each of the above-mentioned organizational and pedagogical conditions is aimed at forming the professional competence of future qualified agricultural workers in the conditions of an informational and educational environment. At the same time, each condition taken separately cannot fully ensure the effectiveness of the educational process, and only their systemic unity makes it possible to successfully carry out the professional training of future agrarian specialists systematically.

Keywords: professional competence, organizational and pedagogical conditions, informational and educational environment, professional orientation, motivation, innovative pedagogical technologies.

Постановка проблеми

Сьогодні у аграрних закладах професійної освіти особлива увага приділяється якісним змінам у сторону компетентнішої освіти, що передбачає створення спеціального інформаційного освітнього середовища, з метою забезпечення процесу формування компетенцій майбутніх фахівців. З огляду на це, процес формування професійної компетентності у майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників передбачає використання в освітньому процесі єдиного інформаційного простору навчального закладу, котрий забезпечить цілісну підтримку професійної підготовки зазначених фахівців.

А ефективність такої підготовки залежить від організаційно-педагогічних умов.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На сьогодні існує велика кількість вчених, які займалися професійною підготовкою фахівців аграрного профілю, а саме: Л. Барановська, О. Герасимова, В. Луганець, А. Каплун, О. Левчук, В. Лозовецька, В. Манько, Л. Романенко, В. Рябець.

Крім того, існують такі наукові дослідження вчених, щодо визначення педагогічних умов професійної підготовки, які такі вчені, як: Л. Аврамчук, В. Багрій. Н. Бахмат, І. Герасимова, Д. Костюк, С. Максименко, В. Зайчук розуміють певні обставини, які здійснюють вплив на освітній процес та спрямовані у контексті здійснення цієї підготовки на формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників аграрного профілю.

Проаналізувавши наукові праці вчених, можемо стверджувати, що виокремлення організаційно-педагогічних умов професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників на сьогодні залишається вивченою на не достатньому рівні.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Дослідженнями відомих авторів підтверджується актуальність досліджуваної проблеми. У цьому контексті актуальним залишається вивчення проблеми компетентнісно орієнтованої професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників аграрного профілю, де саме організаційно-педагогічні умови допомагають сформувати професійну компетентність майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників в умовах інформаційно-освітнього середовища.

Мета статті - проаналізувати організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників в умовах інформаційно-освітнього середовища.

Виклад основного матеріалу

Процес професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників є складним, суперечливим і багатоетапним. Відповідно до значної кількості психолого-педагогічних досліджень проблеми, було визначено, що освітні знання виступають основою для вищої форми людського пізнання - професійного мовлення та мислення індивіда та передбачають: оволодіння термінологією навчальних дисциплін; грамотність в усному і писемному мовленні; уміння проводити бесіду, переконувати, доводити, тобто вирішувати комунікативні завдання відповідно до обраного фаху.

Але, без врахування особливостей освітньої діяльності, визначення всіх її складових, які здійснюють вплив на навчання майбутнього кваліфікованого робітника-аграрника, неможливо дану наукову проблему розглянути комплексно.

З метою успішного її здійснення необхідна відповідна організація освітнього процесу та створення системи відповідних організаційно-педагогічних умов.

У сучасному тлумачному словнику української мови лексема «умова» розглядається як необхідна обставину, яка робить можливим здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє виникнення чомусь [8, с. 918].

Таким чином, можемо констатувати, що поняття «умова» є філософською категорією, в якій відображено відношення до певних чинників, за допомогою яким виникає певна обставина та продовжує існувати. Отже, через існування відповідних умов властивості певних речей переходять у реальну дійсність. Тому, педагогічні умови розглядаються як сформовані певні дії з метою удосконалення освітнього процесу.

Сьогодні предметом значного обсягу наукових досліджень виступають педагогічні умови реалізації навчальних процесів, але в сучасній науці існують прослідковується відмінності щодо визначення терміну «педагогічна умова». Так, український вчений В. Манько зазначав, що педагогічні умови створюють взаємозв'язану систему внутрішніх параметрів і зовнішніх характеристик функціонування, що сприяє отриманню результативність навчальної діяльності і відповідає психолого-педагогічним критеріям оптимальності [5, с. 159]. Інший дослідник О. Пюра вивчаючи організацію навчального процесу підкреслив, що основним є створення сприятливих педагогічних умов, які він характеризував як комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених чинників, які допомагають отримати результативність навчального процесу та сприяють реалізації чітко визначених цілей та завдань [7, с. 172].

Група вчених А. Алексюк, А. Аюрзанайн, В. Козаков і П. Підкасистий у своїх наукових доробках трактували поняття «педагогічні умови» як чинники, які здійснюють вплив на процес досягнення поставленої цілі, при цьому поділяють їх на зовнішні (позитивні стосунки науково-педагогічного працівника і студента; об'єктивне оцінювання навчальної діяльності; місце навчання, клімат в групі) і внутрішні (особистісні якості майбутніх фахівців) [6, с. 85].

Різновидом педагогічних умов є організаційно-педагогічні умови, які залежать від особливостей організації навчальної та виховної діяльності. З позиції вченого Б. Чижевського організаційно-педагогічні умови відображають функціональну залежність важливих складових педагогічного явища від сукупності об'єктів (речей, їх станів, процесів, взаємодій) у різних вираженнях [3, с.82].

Н. Болюбаш організаційно-педагогічні умови у своїх наукових дослідженнях характеризує як сукупність взаємопов'язаних факторів, які важливі для цілеспрямованого процесу формування професійної компетентності [2]. Таким чином, на основі проведеного аналізу, можемо підсумувати, що в сучасній науці не існує єдиного визначення таких понять, як: «педагогічні умови» і «організаційно-педагогічні умови».

Проаналізувавши та систематизувавши сутнісні характеристики розглянутого вище зазначеного поняття, пропонуємо розглядати організаційно-педагогічні умови як сукупність чинників підготовки майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників, спрямованих на формування у них професійної компетентності в інформаційно-освітньому середовищі аграрного закладу професійної освіти. Під час визначення організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в аграрній сфері ми враховуємо сучасні вимоги суспільства до кваліфікованого фахівця і вважаємо, що організація підготовки таких фахівців повинна здійснюватися в інформаційно-освітньому середовищі з використанням засобів інформаційно-комунікативних технологій, що сприятиме удосконалення навчального процесу. Все це забезпечуватиме у студентів розвиток готовності до майбутньої професійної діяльності та сприятимуть розширення їх умінь та практичних навичок. Розглянемо організаційно-педагогічні умови як важливі чинники, умови, методи й засоби, що мають позитивний вплив на формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників в умовах інформаційно-освітнього середовища.

Крім того, важливо зазначити, що умови, що сприяють формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників в умовах інформаційно-освітнього середовища, на наш погляд, можна розподілити наступним чином:

Мотиваційні (професійна підготовка з урахуванням її спрямованості на самопізнання, саморозвиток майбутнього кваліфікованого робітника, його здатності вирішувати різноманітні завдання навчального характеру).

Технологічні (застосування викладачами сучасних педагогічних технологій навчання, інформаційно-комунікативних технологій та організації самостійної роботи).

Організаційні (постійне стимулювання пізнавального інтересу майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників у процесі навчальної діяльності).

Таким чином, організаційно-педагогічні умови розглядаються як один з складових педагогічної системи, відображають сукупність можливостей освітнього та матеріально-просторового та інформаційно - освітнього середовища аграрного закладу професійної освіти, що здійснюють вагомий вплив на складові зазначеної системи, у комплексі забезпечують її успішне функціонування і розвиток.

Основними завданнями формування професійної компетентності в умовах інформаційно-освітнього середовища майбутніх кваліфікованих робітників - аграрників спрямовані на отримання її відповідно до Державного стандарту повної загальної середньої освіти за допомогою удосконалення навчально-матеріальної бази аграрного закладу професійної освіти із залученням сучасного обладнання та навчальної літератури; підвищення об'єктивності підсумкової атестації випускників; забезпечення загальної комп'ютерної грамотності науково-педагогічних працівників та майбутніх кваліфікованих робітників аграрного профілю одночасно з включенням таких установ до мережі Інтернет та локальних інформаційних мереж; забезпечення знання випускниками аграрних закладів як мінімум однієї іноземної мови на рівні функціональної грамотності (рівень А), тобто посилення педагогічних можливостей складових інформаційно-освітнього середовища закладу при здійсненні професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників.

Таким чином, на основі вищевикладеного можна зробити висновок, що формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників в умовах інформаційно-освітнього середовища буде ефективнішою при обґрунтуванні конкретних організаційно-педагогічних умов її здійснення.

Перша організаційно-педагогічна умова - формування позитивної мотивації майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників на досягнення успіху в навчальній діяльності - закріплює позитивне ставлення тих: хто навчається, до обраного фаху.

Як відомо, мотивація є внутрішньо психологічною характеристикою особистості, яка знаходить виявлення у зовнішніх проявах, у її відношенні до навколишньої дійсності, різних видів діяльності. Здійснення будь-якої діяльність без мотиву або з низьким його рівнем прояву або не здійснюється або є нестійкою. Від того, як відчуває себе майбутній фахівець у будь-якій ситуації, залежить обсяг його зусиль, які він докладає до навчальної діяльності. У зв'язку з цим, важливим є те, щоб навчальний процес викликав у нього виражене внутрішнє бажання до отримання професійних знань, та активізації розумової діяльності. Вважаємо, що розвиток майбутнього кваліфікованого робітника аграрного профілю буде більш активним і успішним, якщо він включений до діяльності, відповідній зоні його найближчого розвитку, коли навчання викликатиме лише позитивні емоції та почуття, а педагогічна взаємодія суб'єктів навчання буде відбуватися на довірі і цим буде підсилюватися значення його емоцій. А однією з основних умов виконання даної діяльності, тобто реалізації поставлених цілей в будь-якій сфері знань, є мотивація, в основі якої лежать потреби та інтереси особистості.

Це обумовлено тим, що система мотивів завжди організована і структурована. Але однакові мотиви можуть бути різним чином організовані, тобто знаходитися у різній супідрядності, також різними можуть бути провідні мотиви особистості, неоднорідні за походженням, характером зв'язку з об'єктом (майбутньою професією).

Мотив, що має тісний зв'язок зі змістовним наповненням або процесом майбутньої професійної діяльності, забезпечує постійну увагу до неї, зацікавленість, що призводять до розвитку відповідних здібностей, спонукає особистість оцінювати себе, свої знання і моральні якості відповідно до обраного фаху.

Таким чином, необхідно зазначити, щоб досягти успішних результатів під час формування професійної компетентності у майбутніх кваліфікованих робітників аграрного профілю в умовах інформаційно-освітнього середовища, необхідно, щоб вони активно включилися в навчальний процес, тобто створити стимул з метою активізації їхнього процесу мислення. Таким прийомом є створення, проблемних ситуацій на заняттях, що сприяє підтримці інтересу до змісту навчального матеріалу, загальним прийомам пізнавальних дій, формуючи тим позитивну мотивацію до навчальної діяльності.

З метою формування позитивної стійкої мотивації навчальної діяльності необхідно, щоб ключовим в навчальній діяльності майбутніх фахівців, був якісний аналіз цієї діяльності, тобто врахування всіх позитивних її моментів, успішне просування в оволодінні навчальної інформації, визначення основних причин виражених недоліків, а не лише їх констатація. Цей якісний аналіз повинен спрямовуватися на формування в майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників, адекватної самооцінки своєї роботи, рефлексії, визначення основних причин небажання навчатися і прагнути їх зменшити, одночатно максимізуючи те, що викликає і підтримує їхню мотивацію для реалізації пізнавальної діяльності [1, с. 27].

Основними напрями роботи науково-педагогічних працівників в умовах інформаційно-освітнього середовища, орієнтовані на процес розвитку позитивної мотивації майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників, можуть бути наступними: використання ситуації вибору; завдання, які передбачають різні напрями для їх виконання; сформованість навичок самостійних дій.

Таким чином, позитивна мотивація майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників на досягнення успіху в навчанні є головною умовою відповідного рівня їхньої професійної підготовки, що спонукає до вибору конструктивного способу отримання навчальної інформації на засадах взаємної співпраці з викладачем.

У свою чергу, виникає необхідність в організації підготовки майбутніх кваліфікованих-робітників в умовах інформаційно-освітнього середовища, а саме вдосконаленні змісту підготовки майбутніх фахівців, що зумовило вибір другої організаційно-педагогічної умови - професійної спрямованості змісту навчальних предметів професійної підготовки.

Важливість посилення змістовного наповнення професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників компонентою професійної спрямованості передбачає проектування в даному напрямі освітнього процесу в аграрних закладах професійної освіти. Це обумовлює реалізацію нових підходів до її змістовно-структурних та організаційних засад, які сприяють формуванню професійної компетентності.

Професійна спрямованість закладається впродовж індивідуального практичного досвіду, тобто має зв'язок з проблемою життєвого самовизначення, необхідністю своєчасного виявлення здібностей і можливостей особистості до оволодіння обраного фаху, розвитком соціально важливих мотивів її вибору.

Необхідно зазначити, що у підлітковому віці отримує подальший розвиток потреба особистості обрати майбутню професійну діяльність. Проходячи складні процеси усвідомлення і мотивації, ця потреба призводить до руху різноманітні потреби та інтереси. Найбільш ефективно формується професійна спрямованість за умов, якщо майбутній фахівець усвідомлює та правильно розуміє не лише особистісні потреби та інтереси, але й те, як цей процес проходить під впливом різних суперечливих факторів. У зв'язку з цим, формування професійної спрямованості потребує приведення в дію суспільно важливих стимулів, що здійснюють вплив на мотиваційну сферу індивіда, яка закладається у позитивному відношенні студентів до обраного фаху.

Вагомого значення дана проблема набуває у зв'язку з прийняттям нових Державних стандартів професійно-технічної освіти. В наш час, науково-педагогічний працівник має побудувати інформаційно-освітнє середовище не лише як набуття професійних знань, умінь, практичних навичок і формування професійної компетентності, що складають основу навчальної діяльності майбутніх фахівців, але і як процес розвитку особистості, прийняття нею таких цінностей, а саме: моральних, соціальних, родинних та інших.

У наукових джерелах професійна спрямованість розглядається як стійкий інтерес до професії в поєднанні з суспільною і пізнавальною активністю особистості, що проявляється у її бажанні і готовності відповідально реалізовувати професійні завдання та функціональні обов'язки [3; 7]. Крім того, необхідно зазначити, що процес професійної спрямованості є складним, на який здійснюють вплив значна кількість чинників, насамперед, до своєї структури вона включає як формування соціальної та психологічної готовності майбутніх кваліфікованих робітників аграрного профілю до професійної діяльності, так і систему міжпредметних зв'язків в змістовному наповненні навчальних дисциплін.

У наукових дослідженнях таких відомих педагогів В. Олійника, В. Сєрікова, Л. Сподіна зазначається, що професійна спрямованість залежить також як від майбутнього кваліфікованого робітника, тобто своєрідності зовнішніх стосовно особистості умов, які взаємопов'язані з особливостями навчальної діяльності у професійно-технічній освіті, що в сукупності обумовлює динаміку її розвитку, ієрархію структурних елементів індивіда, а також формування домінування конкретного виду діяльності у межах майбутньої професії, тобто через прийняття нею цінності майбутньої професії, усвідомлення власних професійних здібностей, а також можливості їх змінювати та покращувати за допомогою активізації усвідомлення ними цінностей майбутньої професії, прояв зацікавленості до навчання, а також своїх здібностей.

У зв'язку з цим, суть професійної спрямованості закладається в орієнтації завдань, змісту, методів і форм організації професійної підготовки в умовах інформаційно-освітнього середовища на майбутню професію. Оволодіння професійними знаннями поєднується з навчальним матеріалом, найбільш важливим для аграрної професії. Як відомо, уявлення про майбутню професію є найбільш стійким, що надає важливе значення навчальній діяльності майбутніх фахівців на заняттях, що спонукає науково-педагогічних працівників до пошуку матеріалів, форм, засобів і методів їх застосування. Таким чином, на основі вище зазначеного, під професійною спрямованістю змістовного наповнення навчальних в умовах інформаційно-освітнього середовища розуміємо організацію такого навчального процесу, в результаті якого відбувається формування професійної компетентності, а також набуття продуктивних знань, умінь і практичних навичок у обсязі освітніх програм, але з акцентом на можливість застосування отриманих знань при вивченні конкретної майбутньої професії.

Третя організаційно-педагогічна умова - оптимізація репродуктивної та творчої діяльності на основі застосування інноваційних педагогічних технологій, інформаційно-комунікативних технологій з метою формування професійної компетентності в умовах інформаційно-освітнього середовища.

Професійна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників потребує застосування інноваційних педагогічних технологій. Як відомо, що інновації в освітній сфері, в першу чергу, орієнтовані на створення успішної особистості. Тобто, педагогічні інновації - це цілеспрямована, усвідомлена зміна педагогічної діяльності за допомогою розробки та впровадження в освітній процес педагогічних нововведень навчання, виховання, управління; нових організаційних форм та ін. Відповідно, розвиток інноваційних процесів виступає способом забезпечення удосконалення навчального процесу, підвищення його результативності та доступності [4, с. 17].

Таким чином, інновації в інформаційно-освітньому середовищі є процесом оптимізації педагогічних технологій, системи методів, прийомів і засобів навчання. В наш час, інноваційна педагогічна діяльність є одним з основних складових освітньої діяльності будь-якого закладу професійної освіти. Вона не лише створює основу для конкурентоздатності, а й визначає основні кроки професійного зростання майбутніх фахівців, тобто його творчого пошуку.

Застосування інноваційних технологій може бути надійним підґрунтям для розробки стратегії та тактики розвитку освітньої сфери, зокрема, механізмів впровадження освітніх нововведень; здійснення оцінювання їх ефективності у діяльності закладів професійної освіти. Тобто, вони сприяють залученню майбутніх кваліфікованих робітників-аграрників до активної взаємодії один з одним, формуванню умінь працювати в групах і підгрупах, формуванню позитивного ставлення до навчання і прагненням до його високих результатів.

Крім того, інформаційне забезпечення є важливою складовою професійної підготовки майбутнього кваліфікованого робітника-аграрника, сприяє підвищенню рівня теоретичних знань та професійному самовдосконаленню. Під інформаційним забезпеченням закладу професійної освіти розуміється надання відповідної навчальної інформації і вільний доступ до неї майбутніх фахівців для задоволення інформаційних потреб. Перед аграрними закладами професійною освіти стоїть декілька завдань, що стосуються інформатизації навчального процесу, а саме: створення локальної навчальної комп'ютерної мережі; доступ майбутніх фахівців до навчальної мережевої системи з використанням Wi-Fi зони, що повинна охоплювати навчальні приміщення, бібліотеки, об'єкти рекреації, гуртожитки; створення електронних навчальних посібників та підручників; організація дистанційного навчання; створення модульного середовища, організація самостійної роботи, умов для виконання творчих завдань, здійснення наукових досліджень; організація контролю якості знань. При використанні інформаційних освітніх систем автоматизованого навчання удосконалюється професійна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників-аграників шляхом формування в них навичок самостійної роботи, розвитку професійної мобільності.

Висновок

Таким чином, кожна з вище зазначених організаційно - педагогічних умов спрямована на формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників аграрного профілю. В умовах інформаційно-освітнього середовища. Водночас, кожна взята окремо умова не може повною мірою забезпечити ефективність освітнього процесу, і лише їх системна єдність дає змогу успішно здійснювати професійну підготовку майбутніх фахівців-аграрників системно.

Література

1. Артюшина М.В. Методи і прийоми мотивування і стимулювання навчальної діяльності студентів. Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. Івана Франка. Педагогічні науки. 2013. № 3 (69). С. 25-32.

2. Болюбаш Н.М. Формування професійної компетентності майбутніх економістів засобами мережевих технологій: дис. кандидата пед. наук: 13.00.04. «Теорія і методика професійної освіти». Ялта, 2011. 290 с.

3. Гилюн О.В. Освітні мотивації студентської молоді // Грані: наук.-теорет. і громад.-політ. альманах / Дніпропетр. нац. ун-т ім. О.Гончара Центр соц.-політ. дослідж. Дніпро, 2012. № 1 (81). С. 102-104.

4. Гуревич Р.С. Кадемія М.Ю., Шевченко Л.С. Навчально-виховний процес у професійно-технічних закладах. Вінниця: Планер, 2010. 330 с.

5. Манько В.М. Дидактичні умови формування у студентів професійно-пізнавального інтересу до спеціальних дисциплін // Соціалізація особистості: зб. наукових праць Національного педагогічного університету ім. Драгоманова. Київ: Логос, 2000. Вип. 2. С. 153-161.

6. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання: Навч. посіб. / А.М. Алексюк, А.А. Аюрзанайн, П.І. Підкасистий, В.А. Козаков. Київ: ІСДО, 1993. 336 с.

7. Пюра О.С. Педагогічні умови формування комунікативних умінь і навичок майбутніх педагогів // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: наук.-теорет. зб. Педагогіка. Психологія. Філософія. Переяслав-Хмельницький, 2011. Вип. 22. С. 171-174.

8. Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів. Харків: Школа, 2009. 1008 с.

References

1. Artiushyna M.V. (2013) Metody i pryiomy motyvuvannia i stymuliuvannia navchalnoi diialnosti studentiv [Methods and techniques of motivating and stimulating the educational activity of students]. Visnyk Zhytomyrskoho derzh. un-tu im. Ivana Franka. Pedahohichni nauky. № 3 (69). S. 25-32 [in Ukrainian].

2. Boliubash N.M. (2011)Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh ekonomistiv zasobamy merezhevykh tekhnolohii [Formation of professional competence of future economists by means of network technologies].: dys. kandydata ped. nauk: 13.00.04. «Teoriia i metodyka profesiinoi osvity». 290 s. [in Ukrainian].

3. Hyliun O.V. (2012) Osvitni motyvatsii studentskoi molodi [Educational motivations of student youth]. // Hrani: nauk.-teoret. i hromad.-polit. almanakh / Dnipropetr. nats. un-t im. O. Honchara Tsentr sots.-polit. doslidzh. Dnipro, № 1(81). S. 102-104. [in Ukrainian].

4. Hurevych R.S. Kademiia M.Yu., Shevchenko L.S. (2010)Navchalno-vykhovnyi protses u profesiino-tekhnichnykh zakladakh. Vinnytsia [Educational process in vocational and technical institutions]. Planer, 330 s. [in Ukrainian].

5. Manko V.M. Dydaktychni umovy formuvannia u studentiv profesiino-piznavalnoho interesu do spetsialnykh dystsyplin [Didactic conditions for the formation of students' professional and cognitive interest in special disciplines]. // Sotsializatsiia osobystosti: zb. naukovykh prats Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Drahomanova. Kyiv: Lohos, 2000. Vyp. 2. S. 153-161. [in Ukrainian].

6. Orhanizatsiia samostiinoi roboty studentiv v umovakh intensyfikatsii navchannia (1993) [Organization of independent work of students in conditions of intensification of studies]. A.M. Aleksiuk, A.A. Aiurzanain, P.I. Pidkasystyi, V.A. Kozakov. Kyiv: ISDO, 1993. 336 s.

7. Piura O.S. (2011) Pedahohichni umovy formuvannia komunikatyvnykh umin i navychok maibutnikh pedahohiv [Pedagogical conditions for the formation of communicative abilities and skills of future teachers]. // Humanitarnyi visnyk DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody»: nauk.-teoret. zb. Pedahohika.

8. Psykholohiia. Filosofiia. Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2011. Vyp. 22. S.171-174. [in Ukrainian].

9. Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Modern explanatory dictionary of the Ukrainian language].: 100000 sliv. (2009) Kharkiv: Shkola. 1008 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru