Особливості формування лексичної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування лексичної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей в умовах дистанційного навчання

Діденко Наталія Миколаївна кандидат педагогічних наук, викладач циклової комісії з видавничої справи, культури та української філології

Анотація

У статті висвітлено проблему формування лексичної компетентності здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей в процесі викладання української мови за професійним спрямування та запропоновано шляхи її розв'язування. Закцентовано увагу на особливостях формування лексичної компетентності студентів-нефілологів в умовах дистанційного навчання, зокрема на використанні інтерактивних форм і методів дистанційного навчання, що сприяють формуванню мовної особистості майбутнього фахівця. Обґрунтовано актуальність створення й використання мовних кейсів за допомогою дистанційних інструментів з метою підвищення якісної мовної фахової підготовки. На основі аналізу наукових студій та власного викладацького досвіду уточнено сутність поняття «лексична компетентність», «формування лексичної компетентності» та висвітлено різні підходи до аналізу їх складників. Запропоновано відповідні методичні рекомендації. Наголошено на необхідності створення якісного навчально- методичного комплексу для студентів нефілологічних спеціальностей у процесі викладання української мови за професійними спрямуванням. Звернено увагу на необхідність створення завдань для самостійної роботи здобувача вищої освіти, орієнтованих на опрацювання україномовних наукових текстів, опанування особливостей стилістики, фахової термінологічної лексики, формування навичок опрацювання лексикографічних джерел. Формування лексичної компетентності залежить від володіння лексичними навичками загальної фахової комунікативної культури із застосуванням лексичних знань. Описано потенціал інструментів дистанційного навчання, що створює можливості для формування лексичної компетентності як складової якісної мовної фахової підготовки майбутнього спеціаліста. Методологічними засадами проведеного дослідження є науково- концептуальні положення про взаємозв'язок мислення, мови і мовлення, їх вплив на розвиток особистості, здатності до саморефлексії, усвідомлення практичної цінності індивідуального мовного іміджу у професійній діяльності майбутнього фахівця нефілологічних спеціальностей.

Ключові слова: лексична компетентність, лексичні норми, формування лексичної компетентності, дистанційні інструменти.

Abstract

Didenko Natalia Mykolaiivna PhD, lecturer of the cyclic commission on publishing, culture and Ukrainian philology

PECULIARITIES OF THE FORMATION OF LEXICAL COMPETENCE OF STUDENTS AT NON-PHILOLOGICAL UNIVERSITIES IN CONDITIONS OF DISTANCE EDUCATION

The article deals with the problem of forming lexical competence of students at non-philological universities within the process of teaching Ukrainian language for special purposes and suggests ways to solve it. Attention is focused on the peculiarities of the formation of lexical competence of students at non- philological universities in conditions of distance learning, in particular, on the use of interactive forms and methods of distance learning contributing to the formation of the linguistic personality of the future specialist.The relevance of creating and using language cases via distance learning tools to improve the quality of language professional training is substantiated. On the basis of the analysis of scientific studies and own teaching experience, the content of the concept of “exical competence”, “formation of lexical competence” is specified, and various approaches to the analysis of their components are highlighted. Relevant methodical recommendations are proposed. The need to create a high-quality educational and methodological complex for students at non-philological universities in the process of teaching the Ukrainian language for special purposes is emphasized. Attention is drawn to the necessity to create tasks for the independent work of university students focused on the processing scientific texts in Ukrainian, mastering the peculiarities of stylistics, professional terminological vocabulary and the formation of skills in the processing of lexicographic sources. The formation of lexical competence depends on the possession of lexical skills of general professional communicative culture with the application of lexical knowledge. The potential of distance learning tools is described, which creates opportunities for the formation of lexical competence as a component of qualitative language professional training of the future specialist. The methodological foundations of the conducted research are scientific and conceptual provisions on the relationship among thinking, language and speech, their influence on the development of personality, the ability to self-reflection, awareness of the practical value of an individual language image in the professional activity of a future specialist of non-philological specialties.

Keywords: lexical competence, lexical norms, formation of lexical competence, distance learning tools.

Постановка проблеми

З урахуванням нового підходу до освіти, зокрема дистанційного навчання зросла потреба в оновленні методики навчання. Основним завданням забезпечення якісної професійної підготовки студентів нефілологічних спеціальностей є високий показник сформованості особистості, загальний розвиток, удосконалення мовної і комунікативної компетентностей. Рівень професіоналізму молодого спеціаліста залежить не лише від базових знань з обраного фаху, а й від уміння комунікувати, грамотно висловлювати думки, володіти на високому рівні фаховою термінною лексикою, взаємодіяти з міжнародними організаціями, бути конкурентоспроможними. Актуальною залишається проблема формування лексичної компетентності для розвитку фахового мовного іміджу майбутнього спеціаліста. Окремої уваги заслуговує вибір діяльності викладача, методів і прийомів, інструментів дистанційного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам мовної лексичної підготовки здобувачів вищої освіти присвячені роботи науковців Вашуленка, Н. Голуб, С. Єрмоленко, Л. Мацько, І. Нагребельної, Омельчука, Н. Остапенко, М. Пентелюк, О. Семеног, І. Хом'яка та інших.

Питання формування лексичної компетентності у процесі мовної підготовки здобувачів освіти були предметом дослідження С. Амеліної, І. Білодіда, А. Богуш, М. Греб, Н. Горбунової, В. Виноградова, О. Горошкіної, С. Карамана, О. Караман, О. Кучерук, Т. Симоненко, В. Тихоші та інших.

Аспектам формування фахової термінологічної лексики присвячені роботи Н. Артикули, І. Гуменюк, Г. Крохмальної, І. Харченко та інших.

У наукових педагогічних студіях О. Анісімова, Ю. Бикова, У. Дудки, Г. Козлакової, Т. Косенко, Т. Коваль, Н. Морзе, Т. Пилаєвої С. Сисоєвої, О. Сиротенко, Д. Чернілевського та інших висвітлено теоретичні та практичні питання використання сучасних електронних засобів навчання, дистанційних інструментів.

На основі аналізу наукових студій можна стверджувати, що процес формування лексичної компетентності студентів-нефілологів в умовах дистанційного навчання є недостатньо дослідженим. Потребує удосконалення методика формування лексичної компетентності засобами дистанційного навчання.

Мета статті - висвітлення особливостей формування лексичної компетентності здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей в умовах дистанційного навчання.

Виклад основного матеріалу

В умовах війни змінюються засоби діяльності викладача, тому беззаперечні переваги надаються інструментам дистанційного навчання, водночас відбувається переосмислення педагогічних вимог, принципів, загальнонаціональних цінностей. Сформованість лексичної компетентності є одним з основних складників професійної мовної компетентності. На думку сучасних учених-лінгводидактів (О. Горошкіної, М. Пентелюк, С. Карамана), мовленнєва компетентність - діяльність людини, спрямована на практичне оволодіння системою української мови, дотримання усіх мовних норм, доцільне використання мови в комунікативній діяльності. Мовні норми потрактовують як сукупність мовних одиниць (лексичних, фонетичних, граматичних), що поєднуються у мовленні за певними правилами, закріпленими суспільством, тому вивчення лексики має відбуватися у комплексному формуванні граматичних, комунікативних, орфоепічних, правописних навичок.

А. Богуш у річищі аналізу програми з мовної підготовки здобувачів початкової освіти наголошувала на тому, що мовленнєва компетентність має розглядатися як вміння доречно, правильно використовувати вербальні і невербальні (міміка, жести) , а також інтонаційні засоби мовлення [1].

Поняття «професійна компетентність» Л. Соловей потлумачує як результат навчання, що об'єднує фахові знання й уміння, професійний досвід, здатність вирішувати проблемні завдання, адекватно сприймати нові знання, мати інтелектуальні особистісні якості, необхідні для досягнення професійних цілей [12].

Т. Симоненко у своїй дисертації доводить, що процес формування професійної мовнокомунікативної компетенції залежить від практичної моделі навчального процесу, в основу якого входить використання активних методів навчання, оскільки вони створюють мовленнєво-діяльнісну комунікативну спрямованість, удосконалення мовлення. За реалізації активних методів студент активно уведений в процес навчання, здатний не тільки сприймати інформацію, а й переосмислювати, відтворювати, переробляти самостійно, продукувати нові ідеї. Лінгводидактка пропонує використовувати проблемні, дискусійні, ігрові, неігрові методи навчання [9].

Зміст професійної мовленнєвої компетентності охоплює знання про правильне використання мовних засобів. Для досягнення сформованості професійної мовленнєвої компетентності виокремлюють такі завдання:

- сприяння засвоєнню мовних одиниць, категорій, норм, наукових знань фахового спрямування;

- удосконалення навичок орієнтування в складних професійних мовленнєво-комунікативних задачах;

- формування стійкої мотивації і моральної готовності до вирішення складних ситуацій фахового рівня;

- розвиток пізнавальних, наукових інтересів у галузі майбутньої професії [5].

Н. Сіранчук, аналізуючи мовну підготовку здобувачів початкової освіти, визначає лексичну компетентність як «здатність особистості швидко і якісно, на рівні програми оперувати не словами, а семантичними полями, зі складу яких людина обирає потрібне слово, словосполучення, щоб із можливою точністю висловити свою думку в мовленні, спілкуванні, з опорою на граматичну структуру мови (макроструктуру мови)» [10].

В. Новосьолова розглядає лексичну компетентність як здатність свідомо, умотивовано, уміло використовувати лексичні засоби залежно від ситуації спілкування [7].

Дослідниця О. Кучерук аналізує лексичну компетентність як синтез знань, навичок, досвіду, набутого особистістю, що уможливлює використання лексичних засобів в умовах соціального спілкування. Формування лексичної компетентності - як складний процес, що уможливлює створення сприятливих умов для збагачення словникового запасу, удосконалення досвіду, вивчення лексичних норм, навичок розуміння та ідентифікації лексичних одиниць у тексті, уміння спілкуватися, розвивати емоційне сприйняття слова [6].

Лексична компетентність, на нашу думку, це узагальнене поняття взаємодії мислення і мовлення, можливість свідомо здійснювати комунікативну діяльність, формувати мовний імідж, підвищувати рівень культури, загальний розвиток особистості. До лексичних елементів відносимо знання лексичних норм, термінологічної лексикології, уміння працювати з лексикографічними джерелами, розуміння фразеологічних зворотів, синонімів, омонімів, оперування професійною термінологією, вибір лексичного запасу слів до проблемної ситуація мовлення.

Сучасна лінгводидактика при вивченні української мови за професійним спрямуванням керується компетентісним, функціонально-діяльнісним, особистісно-діяльнісним підходами. При формуванні лексичної

компетентності використовують основні дидактичні принципи: науковість, системність, доступність, свідомість, логічність. Застосовуючи компетентісну модель мовної освіти, спрямовану на розвиток особистості, використовують сучасні дистанційні технології, форми, методи. Сформованість лексичної компетентності залежить від оволодіння майбутнім фахівцем професійним мовленням. Під професійним мовленням розуміємо термінологію, фразеологію фахового спрямування, «набутий лексичний словник», необхідний для здійснення професійної комунікації в усній і писемній формах. Дослідники стверджують, що вміст «активного фахового словника» спеціаліста з певної галузі становить від 60 % саме термінної лексики (М. Вус, М. Кухарчишин, Д. Мазурик, Н. Троцька, Я. Януш та інші), тому при формуванні завдань з лексики потрібно використовувати вправи на термінологічну, загальновживану та загальнонаукову лексику. У розвинених мовах майже 90 % нової лексики становлять терміни, зокрема в галузі ком'ютерних наук, техніці, кібернетиці тощо [13]. Сучасна стилістика передбачає активне вживання іншомовних термінів в офіційно-діловому, публіцистичному, художньому стилях. З допомогою дистанційних інструментів доречним є пропонування вправ на розуміння іншомовної термінології. Окремої уваги потребує вироблення навичок роботи зі словниками, лексикографічними працями, що сприяє підвищенню лексичної грамотності, засвоєнню нових понять, підвищенню загальної культури здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей.

Одним з дієвих методів у формуванні лексичної компетентності у студентів-нефілологів є метод проєктів. Метод проєктів (проєктні технології) лінгводидакти (З. Бакум, О. Горошкіна, С. Караман, О. Караман, О. Копусь) характеризують як самостійну діяльність студентів, орієновану на вміння обирати оптимальні самостійні рішення, шляхи реалізації ідей, гіпотез, інформаційні інструменти [4].

Сучасні мовознавці пропонують використовувати для сформованості мовної особистості студента інтерактивні методи. О. Січкарук класифікує інтерактивні методи за двома категоріями: за спільної участі викладача й студентів (дискусії, проблемні лекції, сайт-курси, інтерактивні семінари, відеолекції тощо); за участі лише студентів (круглі столи, дискусії, кейсові методи, ділові ігри, проєктні технології) [10].

Наукові студії потрактовують поняття «інтерактивні технології» по- різному. Нам імпонує визначення Н. Волкової, яка розглядає інтерактивні технології як синтез методів, засобів, форм організації навчання, активну взаємодію суб'єктів навчального процесу, орієнтовану на спільну творчу діяльність у досягненні дидактичної мети. [3].

Вважаємо, що використання інтерактивних методів сприяє творчому пошуку студентів, засвоєнню лексичних норм, активному використанню лексичних одиниць, слів іншомовного походження, синонімів, антонімів, фразеологічних зворотів, фахової термінології відповідно до ситуації спілкування . З-поміж інтерактивних методів виокремлюємо кейс-метод (метод ситуаційних вправ, кейсові технології), в основі якого ситуація, пов'язана з практичною діяльністю людей. Кей-метод активізує практичну діяльність, сприяє вирішенню проблем, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю і може активно використовуватися для удосконалення лексичних, комунікативних навичок.

На сучасному етапі дистанційне навчання зберігає переваги, оскільки забезпечує неперервний процес здобуття фахової вищої освіти. Формування лексичної компетентності у процесі дистанційного навчання є малодослідженим явищем та зберігає можливість оновити методику викладання української мови за професійним спрямуванням та здобути унікальний досвід.

У Положенні про дистанційне навчання зазначено, що це цілеспрямований процес взаємодії викладачів і здобувачів освіти, заснований на використанні сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, що дозволяють на відстані здійснювати навчання та самоосвіту, зважаючи на потреби й можливості [8].

Мовознавці трактують дистанційне навчання як особливу форму навчання, за якої взаємодія суб'єктів навчання здійснюється на відстані із збереженням основних компонентів навчального процесу (мета, зміст, форми, засоби), за реалізації спеціальних дистанційних інструментів. Визначальною ознакою дистанційного навчання є уникнення безпосереднього контакту між суб'єктами освітнього процесу та з використанням нових інформаційних технологій [4].

Інструментами дистанційного навчання називаємо освітні платформи, інформаційні системи програмного забезпечення. У практиці викладання української мови за професійним спрямуванням у ЗВО прослідковується достатній вибір дистанційних засобів навчання. Найчастіше у системі навчання вищих освітніх закладів використовують такі дистанційні інструменти: Moodle, Google Classroom та Google Meet, Padlet, Google Docs, Miro, Canva, Quizlet, MS Team, Youtube, Skype, Zoom тощо.

Освітня платформа Moodle належить до найбільш використовуваних, оскільки має простий інтерфейс, містить достатню кількість інформаційних ресурсів і дозволяє розміщувати навчальні курси.

Дистанційний курс містить «сукупність навчальних модулів, проходження яких можливе у будь-якому порядку залежно від контексту використання курсу, який визначається або методами, або особливостями навчання» [4]. Термін «дистанційний курс» у системі навчання української мови розглядають як навчальний курс, що містить складники: підручник, опорні конспекти, лекції, хрестоматії, методичні рекомендації (путівник курсу), практичні, семінарські заняття. Необхідними у системі формування лексичної компетентності є глосарій (розтлумачення основних понять), лінгвістичні словники (тлумачні, орфографічні, омонімів, синонімів, омонімів, фразеологічні тощо).

Активно можна використовувати й інші вебресурси та застосунки для формування лексичної компетентності при вивченні української мови за професійним спрямування. Інструментами здійснення комунікаційної діяльності під час дистанційного навчання можуть бути такі онлайнові ресурси: електронна пошта, форум, чат, відеоконференція, блог, соціальні спільноти, соціальні мережі, тематичний контент Youtube , відеододатки, онлайнові сервіси, хмарні сервіси. Проаналізуємо деякі, що можуть використовуватися в процесі формування лексичної компетентності під час занять з української мови за професійним спрямуванням.

Форум - форма спілкування суб'єктів дистанційного навчання, присвячена одній проблемі чи темі, за якої модератор ( викладач) проводить обговорення, дискусію тощо. Програмне забезпечення форумів уможливлює об'єднувати кілька форумів в один, створювати окремі групи учасників. Має необмежені можливості обмінюватися файлами, відеоматеріалами, успішно використовується в проєктній діяльності [2].

Чат - ресурс для спілкування в режимі реального часу через інтернетну мережу. Розрізняють такі різновиди чату: текстовий, голосовий, аудіочат, відеочат.

Блог - форма спілкування із наданням права адміністрування одній особі чи групі учасників. Може активно використовуватися під час написання творчих робіт, есе для загального чи групового ознайомлення, сприяє розвитку лексичних, орфографічних, пунктуаційних, граматичних навичок. Успішно використовується під час опрацювання теми «Ділові папери», написання ділової документації.

Відеоконференція - конференція, що проводиться в онлайновому режимі, що дозволяє репрезентувати виступи, обговорення, дискусії, захист проєктів віддалено в режимі реального часу. Потребує попередньої підготовки, надсилання попередньо запрошення. Викладач і студенти можуть використовувати під час виступів відеосупровід.

Youtube - контент, що має потужний інформаційний ресурс, успішно дозволяє застосовувати відео, фрагменти фільмів, канали, інфографіку, аудіокниги, підкасти, інтерв'ю, блоги інших користувачів.

Платформа LearningApps.org - сервіс, що використовується для створення інтерактивних вправ, завдань, а також завантажувати готовий дидактичний матеріал. Дозволяє працювати викладачеві із власного акаунта, надає інформацію про профілі студентів.

Зміст завдань щодо формування лексичної компетентності має організовуватися на матеріалі, що є дотичним до майбутнього фаху студента і умовно відображає майбутню професійну діяльність. Систему вправ для розвитку лексичних навичок у студентів-нефілологів поділяємо на такі типи:

- комунікативні ( за усною формою мовлення, розуміння, сприймання, побудова конструктивних діалогів, розуміння тексту);

- вправи за видами мовленнєвої діяльності (робота з текстами наукового стилю, офіційно-ділового тощо);

- за мовними рівнями (лексичні, граматичні, лексикографічні, фразеологічні);

- за етапами навчання (тренувальні, за рівнем контролю і самоконтролю);

- за рівнем складності (групування лексичних одиниць, творчі, добирання прикладів, за зразком);

- ілюстративні (робота зі словниками, лексикографічними джерелами).

Важливе місце відведено роботі з попередження лексичних помилок: порушення лексичної норми; лексичному аналізові тексту; встановлення ролі явища в науковому тексті; лексико-стилістичний аналіз тексту; порушення лексичної сполучуваності; робота з термінологічною лексикою; термінами іншомовного походження; неологізмами професійного спрямування; невиправдане вживання фразеологізмів; уживання слів в неправильному значенні; невиправдана заміна українських слів іноземними; попередження помилок щодо явища інтерференції; уживання зайвих слів (плеоназми); робота з лексичними діалектизмами; робота з суржиком, сленгом; помилки при перекладі слів; сплутування асоціативно близьких слів тощо.

Аналіз наукових розвідок дає можливість виокремити етапи формування лексичних навичок у студентів-нефілологів:

- ознайомлення з лексичним матеріалом;

- тренування навичок використання лексичного матеріалу у різних видах мовленнєвої діяльності, запобігання лексичних помилок;

- презентація набутих навичок, використанні лексичного матеріалу у професійній комунікації.

Сформуємо основні вимоги до вправ у форматі дистанційного навчання з використанням інтерактивних технологій:

- вправи мають містити інструкцію до виконання, коментар чи методичну вказівку, орієнтовану на вибір суб'єктами навчального процесу площини взаємодії, інформаційного ресурсу;

- чітку структуру, що відповідає основним методичним принципам (вибір, аналіз, тлумачення, зіставлення, комбінування, відтворення, тощо).

- комплексний аналіз з різних видів мовленнєвої діяльності;

- сегмет комунікативного та професійного спрямування.

Ураховуючи основні завдання дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів нефілологічних спеціальностей, одним з яких є формування лексичної компетентності, спробуємо репрезентувати деякі зразки вправ, адаптованих для дистанційного навчання.

Вправа. 1. Дослідження-аналіз.

З'ясуйте значення паронімів, увівши їх у речення. Складіть список лексикографічних джерел до виконання вправи.

Абонемент - абонент, адаптація - адоптація, афект - ефект, військовий - воєнний, гамувати - тамувати, громадський - громадянський, декваліфікація - дискваліфікація, дипломат - дипломант, економічний - економний, експорт - імпорт, екстерн - інтерн, еміграція - імміграція, здатний - здібний, еміграція - імміграція, здатний - здібний, інцидент - прецедент, коледж - колеж, мимохідь - мимохіть, миро - мирра, обумовлювати - зумовлювати, особистий - особовий, освічуватися - освідчуватися.

Вправа 2. Дослідження - конструювання з елементами аналізу.

Доберіть пароніми до поданих слів, створіть пари. Поясніть лексичне значення. Складіть есе про вживання паронімів у майбутній професійні діяльності.

Девальвація, інцидент, еміграція, парламентарій, покажчик, твердження, професійний, складовий, ступінь, печатка, тактичний, подовжений, численний, штамб, свідчення, здатний, споживчий.

Вправа 3. Дослідження аналіз з елементами редагування.

Дослідіть, чи доречно вживати запропоновані сполуки? З'ясуйте їх смислову залежність. Доберіть правильні відповідники. Розмістіть допис у чаті чи в соцмережі «Позанормативні сполуки. Поради від першокурсників» чи запишіть відеозвернення до одногрупників.

В останній час відбувається, цим питанням уже займаються, у повному обсязі, у належній мірі, спостереження над явищем, у відповідності, у порівнянні з минулим роком, зустріч відбулася за участі керівника, за сприяння вашої фірми, у Законі про мови наголошується наважливості, ваша організація є базисною щодо впровадження експерименту, історія є базовою навчальною дисципліною, кидається в око не притаманна деталь, це відповідає духові українського народу, дану форму звернення використовуємо в листах, окреслимо наступні види надання допомоги біженцям, зустрічаються помилки у вашому звіті, розповсюдження української культури, існуючий закон, організація здійснює виключно профілактичні заходи, жити в гармонії з оточуючими, майбутні перспективи прекрасні, система організації вашої роботи потребує змін, з точки зору наших медиків, соціальних груп і прошарків населення, перша прем'єра вистави відбулася, проводити вебінар для молодих людей, економіка країни потребує реформування й модернізації .

Методичні вказівки: У дописі чи відоозверненні варто проаналізувати декілька сполук та назвати порушені норми. Перед виконанням вправи радимо опрацювати літературу: 1. Городенська К. Українське слово у вимірах сьогодення. Київ: 2014. 124 с. 2. Вихованець І. Розмовляймо українською : мовознавчі етюди. Київ: Унів. вид- во «Пульсари», 2012. 160 с. 3. Омельчук С. Сучасна українська лінгводидактика: норми в термінології і мовна практика фахівців : монографія. Київ: Видавничий дім «Києво- Могилянська академія», 2019. 365 с. ( с. 55 - 100).

Вправа 4. Дослідження-класифікація з аналізом.

1. Розподіліть терміни на групи ( загальнонаукові, міжгалузеві, вузькоспеціальні).

Гіпотеза, флексія, дефініція, теорія, омонім, атом, парадигма, моносемія, хайвей, аналіз, біржа, демократія, апеляція, електрон, реакція, ембарго, енергія, вальвація, доктрина, експансія, добуток, формула.

2. Розподіліть терміни на групи за фахом. Відшукайте «Свою групу».

Ритор, адажіо, гіпертекст, нокаут, реостат, колаж, істеблішмент, інсинуація, кредит, амнезія, фракція, бюджет, вексель, форвард, жирант, аорта, соло, зондаж, картель, шлюз, генетика, осцилограф, рамбус, контрибуція, імідж, лобіст, онколь, лоцман, дискурс, палеозой, пародія, жанр.

3. Скористайтеся фаховою літературою. Створіть колаж на тему «Десять термінів моєї спеціальності». Поділіться у чаті результатом роботи.

Методичні вказівки: Перед виконанням завдання радимо опрацювати інтернетні ресурси

Словник іншомовних слів URL: https://www.jnsm.com.ua/cgibin/u/book/sis.pl?Article=1 9640&action=show

Портал української мови. URL: https://slovnyk.ua/

Висновки

Особливістю формування лексичної компетентності у здобувачів вищої освіти нефілологічних спеціальностей є здатність до мотивації, рефлексії, лексичної діяльності, свідоме використання лексем, володіння достатнім запасом лексики, на належному рівні оперування професійною термінологією. Важливим елементом лексичної компетентності є лексичні навички, що забезпечують спілкування, використання лексики в різних видах мовленнєвої діяльності. Формування лексичної компетентності відбувається в системних зв'язках з фонетикою, граматикою, орфографією, стилістикою. Успішне засвоєння лексичного рівня може відбуватися з урахуванням сучасних підходів, методів і прийомів навчання, із застосуванням інтерактивних технологій та інструментів дистанційного навчання.

Література

лексична компетентність студент нефілолог

1. Богуш А. М. Витоки мовленнєво-го розвитку дітей дошкільного віку: програма та методичні рекомендації / Укл. А.М. Богуш. К.:ІЗМН, 1997. 12 с.

2. Використання онлайн-ресурсів при організації дистанційного навчання під час карантину в закладах освіти м.Суми. URL: http://ssh25.sumy.ua/wp (дата звернення 31.07.2022).

3. Волкова Н. П. Інтерактивні технології навчання у вищій школі: навч. посіб. Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2018. 360 с.

4. Горошкіна О. М., Караман С. О., Бакум З. П. Практикум з методики навчання мовознавчих дисциплін у вищій школі : навч. посіб. / за ред. О. М. Горошкіної, С. О. Карамана. Київ : АКМЕ ГРУП, 2015. 250 с.

5. Колодій Н. В. Сутність професійної мовленнєвої компетентності бакалаврів соціальної роботи. Освітні обрії. 2018. Т. 47. № 2. С. 53 - 56.

6. Кучерук, О. А. Формування лексичної компетентності учнів у процесі навчання української мови з використанням методу проектів. Українська мова і література в школах України . 2018. № 1. С. 26-31.

7. Новосьолова В. Методи, прийоми й засоби навчання в процесі формування лексичної компетентності учнів 5-7 класів. Українська мова і література в школі. №3 (113), 2014. С. 19-23

8. Про затвердження Положення про дистанційне навчання : наказ МОН України від 25.04.13 р. № 466. URL: https://osvita.ua/legislatio (дата звернення 31.07.2022).

9. Симоненко Т. В Формування професійної мовно комунікативної компетенції студентів філологічних факультетів.: д-ра. ... док. пед. наук : 13.00.02. Київ, 2007. 394 с.

10. Сіранчук Н. До проблеми створення методичної системи формування лексичної компетентності учнів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія», серія «Філологія», 2020. Вип. 9 (77). С. 303-306.

11. Січкарук О.І. Інтерактивні методи навчання у вищій школі. Київ, 2006. 86 с.

12. Соловей Л.С. Компетентнісний підхід і оптимізація туристичної освіти. Людський капітал в умовах трансформації українського суспільства: Міжнарод. наук. конф. викл., асп. і студ. /3б. тез. К.: Акад. праці і соц. відносин Федер. проф. спілок України, 2014. С. 23-24.

13. Термінологія в сучасні й українській мові. URL: https://kpi.ua/707-9 (дата звернення 13.08.2022).

References

1. Bogush, A.M.(1997). Vytoky movlennievo-ho rozvytku ditei doshkilnoho viku: prohrama ta metodychni rekomendatsii [Origins of speech development of children of preschool age: program and methodical recommendations]. Kyiv: IZMN [in Ukrainian].

2. Vykorystannia onlain-resursiv pry orhanizatsii dystantsiinoho navchannia pid chas karantynu v zakladakh osvity m.Sumy [The use of online resources in the organization of distance learning during quarantine in educational institutions of the city of Sumy] Retrieved from: http://ssh25.sumy.ua/wp[in Ukrainian].

3. Volkova, N. P. (2018). Interaktyvni tekhnolohii navchannia u vyshchii shkoli [Interactive learning technologies in higher education]. Dnipro: Alfred Nobel University [in Ukrainian].

4. Horoshkina, O. M., Karaman, S. O., Bakum, Z. P.(2015). Praktykum z metodyky navchannia movoznavchykh dystsyplin u vyshchii shkoli [Workshop on teaching methods of linguistic disciplines in higher education: teaching]. Kyiv: AKME GROUP [in Ukrainian].

5. Kolodii, N.V. (1997). Sutnist profesiinoi movlennievoi kompetentnosti bakalavriv sotsialnoi roboty [The essence of professional speech competence of bachelors of social work]. Osvitni obrii -Educational horizons. 47(2). 53-56[in Ukrainian].

6. Kucheruk, O. A. (2018). Formuvannia leksychnoi kompetentnosti uchniv u protsesi navchannia ukrainskoi movy z vykorystanniam metodu proektiv [Formation of pupils' lexical competence in the process of learning the Ukrainian language using the project method]. Ukrainska mova i literatura v shkolakh Ukrainy - Ukrainian language and literature in schools of Ukraine. 1. 26-31 [in Ukrainian].

7. Novosiolova, V.( 2014). Metody, pryiomy y zasoby navchannia v protsesi formuvannia leksychnoi kompetentnosti uchniv 5-7 klasiv [Methods, methods and means of teaching in the process of formation of lexical competence of students of grades 5-7]. Ukrainska mova i literatura v shkoli- Ukrainian language and literature at school. 3(113). 9-23[in Ukrainian].

8. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dystantsiine navchannia : nakaz MON Ukrainy vid 25.04.13 r. № 466. [On the approval of the Regulation on distance learning: order of the Ministry of Education and Culture of Ukraine dated 04.25.13 No. 466]. Retrieved from: https://osvita.ua/legislatio[in Ukrainian].

9. Symonenko, T.V. (2007). Formuvannia profesiinoi movno komunikatyvnoi kompetentsii studentiv filolohichnykh fakultetiv [In Formation of professional linguistic and communicative competence of students of philological faculties]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

10. Siranchuk, N. (2020). Do problemy stvorennia metodychnoi systemy formuvannia leksychnoi kompetentnosti uchniv [To the problem of creating a methodical system of forming students' lexical competence]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”, seriia “Filolohiia” - Scientific notes of the National University “Ostroh Academy”, series “Philology”. 9 (77). 303-306[in Ukrainian].

11. Sichkaruk, O.I. (2006). Interaktyvni metody navchannia u vyshchii shkoli [Interactive methods of learning in higher education]. Kyiv [in Ukrainian].

12.Solovei, L.S. (2014). Kompetentnisnyi pidkhid i optymizatsiia turystychnoi osvity [Competence approach and optimization of tourism education]. Proceedings from : Mizhnarodna naukova konferentsiia vykladachiv, aspirantiv i studentiv “Liudskyi kapital v umovakh transformatsii ukrainskoho suspilstva” - International scientific conference of teachers, graduate students and students “Human capital in the conditions of transformation of Ukrainian society” (23-24). Kyiv: Akademiia pratsi i sotsialnykh vidnosyn Federatsii. profesiinykh spilok Ukrainy [in Ukrainian].

13.Symonenko, T.V. (2007). Formuvannia profesiinoi movno komunikatyvnoi kompetentsii studentiv filolohichnykh fakultetiv [In Formation of professional linguistic and communicative competence of students of philological faculties]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru