Порівняльний аспект методологічних підходів авторської технології М.М. Єфименка та традиційної технології Е.С. Вільчковського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аспект методологічних підходів авторської технології М.М. Єфименка та традиційної технології Е.С. Вільчковського

Оксана Солтис

здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки», Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Анотація

фізкультурно-оздоровча робота дошкільник вільчковський єфименко

У статті розглянуто наукові літературні джерела фізкультурно-оздоровчої роботи в закладах дошкільної освіти за технологією Е.С. Вільчковського та за авторською технологією М.М. Єфименка. Проаналізовано загальні принципи, засоби та методи, які характеризують специфіку та особливості технології М.М. Єфименка поряд із традиційною технологією фізичного виховання дітей дошкільного віку Е.С. Вільчковського. Зроблено висновок про те, що використання альтернативної технології є природним, здоров'язберігальним, що особливо важливо в існуючій сьогодні ситуації, коли 65-85% дошкільників мають ті або інші відхилення у розвитку та стану здоров'я. Системне використання тотального ігрового методу, театралізації фізичного виховання, перетворення звичайної фізкультури на фізкультурну казку сприяє значному підвищенню мотивації у дошкільників рухово-ігрової діяльності та вельми ефективно стимулює всебічний розвиток особистості.

Ключові слова: принципи, методи, форми, фізичне виховання, технологія фізичного виховання М. М. Єфименко, технологія фізичного виховання Е. С. Вільчковського.

Abstract

Oksana Soltys

Student of the third (educational and scientific) level of higher education, specialty 011 "Educational, Pedagogical Sciences" graduate student, Kremenets Regional Humanitarian and Pedagogical Academy named after Taras Shevchenko

COMPARATIVE ASPECT OF THE METHODOLOGICAL APPROACHES OF THE AUTHOR TECHNOLOGY OF N. N. EFIMENKO AND THE TRADITIONAL TECHNOLOGY OF E. S. VILCKOVSKY

The article considers theoretical and pedagogical literary sources of Physical Culture and recreation work in preschool institutions using the technology of E. S. Vilchkovsky and the author's technology of N. N. Efimenko. The article analyzes the general principles, tools and methods that best characterize the cardinal difference between the technology of Nikolai Efimenko and the traditional technologies of physical education of preschool children by E. S. Vilchkovsky. It is concluded that the use of alternative technology is more natural, health-saving, which is especially important in the current situation, when 65-85% of preschoolers have certain deviations in development and health. The systematic use of the total game method, theatricalization of physical education, the transformation of ordinary physical education into a physical culture fairy tale contributes to a significant increase in motivation in preschoolers of motor and game activities and very effectively stimulates the comprehensive development of the individual.

Keywords: principles, methods, forms, physical education, technology of physical education N. N. Efimenko, technology of physical education E. S. Vilchkovsky.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку України, як європейської держави, є збереження та зміцнення здоров'я дітей та дорослих. Благополуччя та розвиток суспільства значною мірою залежить від стану здоров'я молодого покоління, що підростає. Щорічно спостерігаються помітні зміни до погіршення здоров'я дітей. За даними офіційного сайту Міністерства охорони здоров'я України кількість абсолютно здорових дітей дошкільного віку стає менше.

Сьогодні більшість дітей стають умовно прикутими до гаджетів, що в значному ступені знижує рухову активність і через те негативно впливає на їхній загальний психофізичний розвиток. Діти все більше робляться залежними від комп'ютерного світу. В такій ситуації необхідні нові підходи до організації фізкультурно-оздоровчого процесу в закладах дошкільної освіти. Педагоги, які працюють над вирішенням цієї проблеми, мають можливість користуватись традиційною та альтернативною системами фізичного виховання.

Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку, як наукова та навчальна дисципліна, формує систему фундаментальних знань, що визначає професійну діяльність педагога в системі дошкільної освіти «відомо з [1]». Знання з теорії і методики фізичного виховання є необхідною умовою творчого вирішення завдання фізичної культури дітей дошкільного віку в різноманітних організаційних формах «відомо з [5]».

Альтернативною до традиційної для батьків та педагогів може стати технологія М. М. Єфименка з фізичного виховання дошкільників. У дослідницькій роботі під час аналізу висвітлюються порівняльні аспекти системи фізичного виховання М. М. Єфименка та системи фізичного виховання Е. С. Вільчковського.

Інноваційний підхід забезпечення цілісності процесу професійного розвитку та формування фізкультурно-оздоровчої компетентності у майбутніх вихователів ЗДО забезпечить самостійний пошук аргументів оптимального вибору форм організації фізкультурно-оздоровчих технологій. З такою метою у Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка нами впроваджувалася програма спецкурсу «Тренінг фізкультурно- оздоровчих технологій».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз науково-методичних літературних джерел технології фізичного розвитку дітей дошкільного віку М. М. Єфименка та Е. С. Вільчковського, які домінують в українському дошкіллі протягом десятиліть. Відмінністю авторської технології від традиційної є наявність головного, на нашу думку, принципу природовідповідності, яким передбачається орієнтування педагогів на існуючі природні об'єктивні закони біологічного становлення людини (в нашому випадку - дитини).

Такий підхід ми знаходимо в альтернативній технології М. М. Єфименка. Починаючи з початку 90-х років, автор цілеспрямовано і системно культивує зовсім інший у порівнянні з традиційним підхід до фізичного розвитку дітей дошкільного віку, як у нормі, так і з обмеженими можливостями здоров'я.

Мета статті. На основі аналізу основних теоретико-педагогічних розробок альтернативної системи М. М. Єфименка з фізичного виховання дошкільників та традиційної системи Е. С. Вільчковського виділити, систематизувати й охарактеризувати основні підходи до їх побудови та довести перевагу інноваційного підходу над традиційним.

Виклад основного матеріалу

Для порівняльного аналізу двох систем (альтернативної та традиційної), перш за все, треба розглянути ті теоретико- педагогічні підвалини, на яких побудовані ці системи - головним чином - на принципах. Методологічні та теоретико-практичні положення, або принципи системи фізичного виховання, відображають основні закономірності цього соціально-педагогічного явища (табл. 1).

Таблиця 1Порівняльний аналіз двох систем (альтернативної та традиційної) за принципами фізичного виховання

Перераховані вище принципи традиційного підходу до фізичного виховання дітей дошкільного віку дозволяють використовувати комплекс методів і прийомів. За допомогою компаративного підходу окреслимо методи та прийоми традиційного та альтернативного підходу до фізичного виховання дітей дошкільного віку (табл. 2).

Таблиця 2Методи та прийоми традиційного та альтернативного підходу до фізичного виховання дітей дошкільного віку

У теорії та практиці методики фізичного розвитку дошкільників постійно відбувається еволюція концепцій, принципів, методів і форм, саме система М. М. Єфименка є відмінною педагогічною альтернативою у фізичному вихованні та всебічному розвитку дітей та дорослих у порівняні з вищеописаною традиційною технологією Е. С. Вільчковського. Логіко- системний аналіз наукових джерел дозволяє зіставити форми роботи у закладі дошкільної освіти з фізичного виховання дошкільників за традиційним та альтернативним підходами до фізичного виховання дітей.

Таблиця 3Форми навчання і фізичного виховання дітей дошкільного віку

Підтвердженням цього є наявність інноваційних засобів, методів та принципів з природовідповідним підходом до фізичного виховання.

Отже, на сьогоднішній час у педагогічних досягненнях очевидним є те що традиційна система фізичного виховання не встигає за темпами нарощуваних змін педагогічних вимог. Велика відмінність авторської технології М. М. Єфименка полягає в тому, що її інтегрованість, інноваційність сприяє вирішенню глобальних проблем фізичного та всебічного розвитку дошкільників.

М. М. Єфименко чітко визначає та пропонує для роботи педагога 10 концептуальних підходів (заповідей):

1. Дотримуйся логіки природи (за «принципом повторно-кільцевої побудови занять», який пропонує природну послідовність становлення рухових навичок дитини: від вправ у положенні лежачи на спині, на животі, через перевертання, повзання, рухи в позі сидячи, а потім стоячи, до ходьби, лазіння, бігу, стрибків.

2. Руховий розвиток дошкільників має бути подібним спіралі, що розвивається в гору і розширюється (покращення кількісних і якісних показників).

3. Підготовча частина заняття з фізичної культури не повинна бути завжди однаковою - її зміст постійно змінюється у відповідності до тих основних рухів, які будуть домінувати в основній частині.

4. Розподіл занять на три частини повинен бути не формальним, а фізіологічним за своєю суттю (спочатку розминка, потім основне навантаження і на завершення заспокійливі вправи).

5. «Театр фізичного виховання дошкільників»: граючи -- оздоровляти, граючи -- виховувати, граючи -- розвивати, граючи -- навчати.

6. Фізичне виховання, крім достатньо високої моторної щільності та функціональних навантажень повинне заряджати дітей позитивною, світлою енергією радості та задоволення.

7. Руховий портрет дошкільника «малює» методика ігрового тестування рухового розвитку дошкільників у нормі та у разі патології. Ця методика дуже проста в організації, не потребує особливого обладнання, кожний тест має ігрову основу і високу чутливість до малопомітних відхилень.

8. Створюй тренажери сам!

9. Здоров'я здорових вимагає профілактики й корекції (до яких, у першу чергу, слід віднести корекцію порушень постави, плоскостопості і положень кінцівок, регулювання м'язового тонусу, оптимізацію рухів у суглобах, корекцію діяльності серцево-судинної та дихальної систем, вдосконалювання вестибулярного апарату, покращання орієнтування у просторі, подолання надмірної ваги тіла тощо).

10. Через рух і гру - до виховання людини майбутнього (фізичне виховання як основний напрям загального розвитку дитини, що включає у себе психічну, інтелектуальну, емоційну та інші сфери) «відомо з [15]».

Проаналізувавши основні концептуальні та теоретико-педагогічні положення двох систем фізичного виховання дошкільників (традиційної за Е. С. Вільчковським та альтернативної за М. М. Єфименко) ми прийшли до таких попередніх висновків:

1. В основі побудови традиційної системи ми не знайшли потужного біологічного (фізіологічного) фундаменту, який дозволив би реалізовувати фізичне виховання дошкільників за найбільш раціональними, еволюційно відібраними природою шляхами засвоєння основних рухів. Традиційна структура заняття з фізичної культури (як і інших форм фізичного виховання дітей дошкільного віку) не віддзеркалює біологічної логіки удосконалення моторної сфери дитини, зумовленої філогенетичним розвитком тварин і людей. З цього погляду традиційне заняття з фізичної культури слід розглядати як вельми штучну форму з архаїчно підібраним змістом, що не може вважатися зразком сумісної освітньої діяльності педагога і дітей.

В альтернативній системі фізичного виховання дошкільників простежується чітка лінія «Йди за логікою Природи!», тобто в її основі лежить дотримання біологічних закономірностей формування моторної сфери дитини, які спираються на існуючі фізіологічні закономірності формування та розвитку опорно-рухового апарату (вісім «золотих формул» рухового розвитку дитини). Особливо потужною і «революційною» виглядає перша з них: фізичний розвиток дитини має відбуватися від лежаче-горизонтованих положень до положення прямостояння, ходьби, лазіння, бігу та стрибків! Саме вона принципово змінює структурну побудову заняття, яке тепер має починатися не з положення стоячи, а з вихідного положення лежачи (самого легкого і доступного для всіх дітей, включаючи дітей з обмеженими можливостями здоров'я) «відомо з [13]».

Ця концептуальна позиція вважається основною і саме вона формує альтернативний підхід до фізичного розвитку дітей. Він нам здається більш обґрунтованим та перспективним.

2. В традиційній системі фізичного виховання дошкільників ігровий підхід, гра, ігровий метод хоч і мають місце, але вони не займають провідної позиції у побудові та проведені заняття. В цьому сенсі можна виокремити дві умовні складових заняття - навчальну (яка займає левову частину часу) та ігрову, остання при цьому займає незначну частину часу (рухлива гра наприкінці основної частини заняття). На наш погляд, такий підхід значно знижує мотиваційну складову у дітей на фізкультурному занятті, робить його буденним, менш цікавим і привабливим.

Альтернативна система фізичного виховання, навпаки, базується саме на тотальному ігровому методі, який можна виразити таким авторським постулатом: грати з першої хвилини заняття до останньої, а також - до заняття та після нього! Таким чином звичайна стандартна фізкультура перетворюється на захоплюючу фізкультурну казку із своїм сюжетом, головними казковими образами, їх рольовими проявами, необхідним емоційним забарвленням, елементами дозованої драматизації та казкотерапії. Безумовно, саме такий підхід дає більше можливостей для творчості педагога, всебічного гармонічного розвитку дитини і виглядає більш доцільним та перспективним «відомо з [15]».

3. В традиційній системі фізичного виховання дошкільників згадується принцип оздоровчої спрямованості, але він носить скоріше загальний, декларативний характер. По суті нам не вдалося знайти необхідних корекційно-профілактичних постулатів для його втілення. І це при тому, що сьогодні переважна частина дітей раннього і дошкільного віку мають порушення опорно-рухового апарату, психомоторні порушення!

В альтернативній системі переконливо представлено принцип корекційно-профілактичної спрямованості, який деталізується у відповідних авторських методичних постулатах. Так, автор технології пропонує ділити усіх дітей на здорових, а також маючих порушення опорно-рухового апарату. Остання, вельми представницька група дітей, в свою чергу, диференціюється на «церебраликів» (дітей з наслідкам травмування або пригнічення головного мозку), «цервікаликів» (дітей з наслідками пологового травмування шийного відділу хребта), «люмбаликів» (дітей з наслідками пологового травмування поперекового відділу хребта), та дітей з комбінованими ураженнями ЦНС (церебрально-цервікального, цервікально-люмбального, церебрально-цервікально-люмбального типу та ін) «відомо з [10]».

Виходячи з реального стану здоров'я та фізичного розвитку сучасних дошкільників, альтернативний підхід виглядає більш привабливим для його застосування у практиці закладу дошкільної освіти.

4. В традиційній системі фізичного виховання дошкільників звісно згадується про принцип доступності та індивідуалізації, але, на наш погляд, при цьому недостатньо представлено гендерний аспект фізичного виховання дітей дошкільного віку, а саме хлопчиків та дівчаток. Сьогодні гендерні проблеми у всьому світи стоять вельми гостро: у багатьох країнах вже введено поняття третьої статі - «воно», дискутуються питання легалізації трансгендеру (невизначеної статі), узаконено одностатеві шлюби тощо. Нам здається, що в Україні, з її традиційними слов'янськими цінностями, які в основі своїй спираються на християнську модель виховання людини, а також на інші традиційні релігії, до питань гендерного виховання слід відноситись значно уважніше і системніше «відомо з [8]».

Саме такий підхід пропонується в альтернативній системі фізичного виховання дошкільників, в якій розроблено покроковий алгоритм реалізації гендерного виховання у фізичному розвитку дошкільників, де методичні тенденції на підкреслення різниці між статевою соціалізацією хлопчиків та дівчаток чергуються із об'єднуючими, гармонічними відношеннями в процесі рухово-ігрової діяльності. Безумовно, такий системний і методично забезпечений підхід до гендерного питання дошкільників привертає увагу педагогів-практиків і батьків дітей і може вважатися перспективним.

Якщо робити порівняльну характеристику методів фізичного виховання дошкільників, які використовуються в обох системах, слід зазначити, що вони віддзеркалюють сформульовані раніше принципи, а тому також помітно відрізняються. Перш за все йдеться про принципово відмінний, новий, альтернативний еволюційний метод фізичного виховання дітей дошкільного віку, який змінює методику формування основних рухів на протилежну у порівнянні з існуючою. Автором такого підходу пропонується починати усі форми фізичного виховання дітей із найбільш легких, природних і доступних для будь-якої дитини положень лежачи (на спині, на боку, на животі) , положень на чотирьох (повзання) та сидіння. Саме ці три основні рухові режими мають передувати більш вертикалізованим, навантажуючим, динамічним та функціональним режимам, створюючи своєрідну підготовчу компоненту заняття. Автор альтернативного підходу рекомендує таку принципово нову послідовність засвоєння дітьми основних рухових режимів (основних рухів): 0 - вправи у воді (плавання); I - лежання; II - повзання; III - сидіння; IV - стояння; V - ходьба; VI - лазання; VII - біг; VIII - стрибки.

З вищенаведеного еволюційного методу логічно витікає більш конкретний та практичний метод повторно-кільцевої побудови заняття, яким задається принципово новий алгоритм формування структури заняття та особливостей його проведення. Такий підхід дуже нагадує «еволюцію тваринного світу та людини в мініатюрі», тобто на занятті з фізичної культури (протягом 15 - 30 хвилин). Усі фізкультурні заняття мають будуватися за цією інноваційною логікою, при цьому типи занять можуть варіюватися в рамках цього підходу: заняття з обраного основного рухового режиму; заняття в стилі «всього потроху або повне еволюційне коло»; заняття в стилі «повного кола» але з акцентуванням на обраному основному руховому режимі; заняття з переважаючим основним руховим режимом.

Якщо говорити про ігровий метод, який згадується у традиційній системі фізичного виховання як один із методів взаємодії з дітьми. Але акцент на нього не робиться - один з багатьох методів. На нашу думку, ігровий метод фізичного виховання дітей дошкільного віку має бути провідним, головним, домінуючим на фізкультурному занятті, бо саме рухова та ігрова діяльність найбільш актуальна саме в дошкільні роки дитини.

В альтернативній системі фізичного виховання гра, ігровий метод, тотальний ігровий метод підняті автором на ту умовну висоту, якої він заслуговує. Автор співає гімн театралізованому стилю проведення фізкультурного заняття у формі фізкультурної казки, своєрідного захоплюючого спектаклю із спеціально розробленим для виконання необхідних педагогічних завдань сюжетом. Автор альтернативного підходу вводить такі нові поняття, як «велика тематична гра ВТГ», «ситуаційна міні- гра (СМГ)», «ігровий простір», «ігрова атмосфера», «рухово-ігрове русло заняття», «дозована драматизація сюжету (рухово-ігрової дії)» тощо, «відомо з [14]». Авторське кредо відзеркалено в його афоризмах:

Граючись - оздоровлювати,

граючись - виховувати, граючись - розвивати, граючись - навчати, граючись - діагностувати, граючись - коригувати!

В традиційній системі фізичного виховання дуже доречно сформульовано принцип доступності та індивідуалізації, яким передбачається, що процес формування рухових навичок та розвиток фізичних якостей має здійснюватися з урахуванням вікових та статевих особливостей, стану здоров'я дитини та її рухової підготовленості. Цей загальновідомий методичний постулат не викликає жодного сумніву, але він у подальшому не був розкритий в перерахованих традиційних методах.

В альтернативній системі фізичного виховання дошкільників цей підхід конкретизовано у вигляді метода індивідуального диференціювання навантаження (ІДН), що передбачає диференціацію вікової групи на типологічні підгрупи залежно від багатьох чинників: віку, статі, особливостей фізичного розвитку та рухової підготовленості та, що дуже важливо, від типу рухових порушень: церебральний (черепно-мозковий) тип, цервікальний (шийний) тип, люмбальний (поперековий) тип та комбіновані, змішані варіанти (церебрально-цервікальний, цервикально-люмбальний, церебрально- цервікально-люмбальний тощо). Це дає більше можливостей для профілактики й корекції фізичного розвитку дітей. Автор альтернативного підходу відходить від традиційного фронтального одночасного фізкультурного заняття, коли всі діти роблять одночасно якусь фізичну вправу. Він закликає до роботи з типологічними підгрупами дітей: «церебраликами», «цервікаликами», «люмбаликами», в рус лі якої можливо вирішувати конкретні корекційні завдання з подолання тих або інших рухових порушень, включаючи порушення постави та склепіння ступень «відомо з [10]».

Резюмуючи аналіз провідних методів фізичного виховання дошкільників у традиційній та альтернативній системах фізичного виховання дошкільників, слід відзначити, що в якійсь частині вони збігаються, співпадають і це - природно. Але в ключових позиціях, до яких відноситься еволюційний метод вправляння, альтернативна технологія принципово відрізняється від традиційної в філогенетичній та онтогенетичній послідовності формування основних рухів у дітей. Такий підхід ми вважаємо природовідповідним, фізіологічним, біологічно обґрунтованим, що надає педагогові значні досягнення у психофізичному розвитку дошкільників.

Якщо коротко проаналізувати форми фізичного виховання дітей дошкільного віку, рекомендовані авторами традиційної та альтернативної систем фізичного виховання, то слід відмітити, що автором інноваційного підходу розроблено, апробовано у практиці та рекомендовано такі зовсім нові форми (або значно доповнені та удосконалені традиційні форми): ранкова гімнастика пробудження, денна гімнастика пробудження, кумедні фізкультуринки, горизонтальний пластичний балет, фізкультурні корекційні етюди. Це в значній мірі збагачує теорію та методику фізичного виховання дошкільників і надає педагогам більше можливостей для всебічного розвитку дітей. Вважаємо, що альтернативні форми фізкультурно-оздоровчих технологій фізичного виховання дошкільників відповідають сучасним вимогам та надають системі фізичного виховання у закладі дошкільної освіти відчутні методичні переваги.

Висновки

Підсумовуючи проведене дослідження, відзначимо головний висновок, який було підкріплено об'єктивним аналізом основних методологічних та методичних позицій. На нашу думку, альтернативна система фізичного виховання дошкільників, розроблена та обґрунтована М. М. Єфименком, за своїм теоретико-педагогічним потенціалом та методичними можливостями значно доповнює існуючу традиційну систему, розроблену Е. С. Вільчковським. Виходячи з цього, ми рекомендуємо вихователям та інструкторам з фізичної культури ознайомитись з альтернативною педагогічною технологією М. М. Єфименка «Театр фізичного виховання та оздоровлення дошкільників у нормі та з обмеженими можливостями здоров'я» та втілювати її у практику роботи закладів дошкільної освіти. Для фахівців дошкільної освіти з фізичного виховання дітей дошкільного віку пропонується, схвалена МОН України та орієнтована на положення Базового компонента дошкільної освіти (редакція 2012 р.), програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку «Казкова фізкультура» М. М. Єфименка.

Перспективи дослідження у цьому напрямі спонукають до пошуку інтегративного підходу до застосування сучасних традиційних з альтернативними фізкультурно-оздоровчими технологіями фізичного виховання дітей дошкільного віку, зокрема технології М. М. Єфименка.

Література

1. Антонік В.І., І.П. Антонік., В.Є. Андріанов. Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізичної культури : навчальний посібник: К.: Видавничий дім «Професіонал»: Центр учбової літератури, 2009. 336 с.

2. Вільчковський Е.С., О. І. Курок О. І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч. посіб. Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. 428 с.

3. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Організація рухового режиму дітей у дошкільних навчальних закладах: навч.-метод. посібник.: Тернопіль: Мандрівець, 2008. 128 с.

4. Вільчковський Е.С. Методика фізичного виховання в дитячому садку: К.: Рад. шк., 1979. 143 с.

5. Вильчковский. Е. С. Психолого-педагогические основы системи физического воспитания дошкольников: Воспитание детей дошкольного возраста.: К.: Світич, Рад. школа, 1991. С. 9.

6. Вільчковський Е., Денисенко Н, Шевченко Ю. Інтеграція рухів і музики у фізичному вихованні дітей старшого дошкільного віку: Методичний посібник: Тернопіль: Мандрівець. 2011. 128 с.

7. Ефименко Н. Н. Гендерное воспитание в физическом развитии дошкольников : Методическое пособие для родителей, педагогов и психологов.:Н. Н. Ефименко. Винница : ТВОРИ, 2019. 148 с.

8. Єфименко М. М. Казкова фізкультура.: Програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку: Схвалено для використання в закладах дошкільної освіти. Вип. 2. Вінниця: ТВОРИ, 2019. 51с.

9. Ефименко Н. Н. Коррекционный театр физического развития дошкольников с нарушениями опорно-двигательного аппарата: метод. пособ.: Н. Н. Ефименко.: Вінниця: Нілан-ЛТД, 2017. 339 с.

10. Єфименко М. М. Сучасні підходи до корекційноспрямованого фізичного виховання дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату : монографія Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2013. 356 с.

11. Ефименко Н. Н. Театрализация физического воспитания дошкольников : учеб.- метод. пособ.: Н. Н. Ефименко. Вінниця: Нилан-ЛТД, 2016. 167 с.

12. Ефименко Н. Н. Физическое развитие ребенка в дошкольном детстве: методические рекомендации 3-7 лет: Москва: Дрофа. 2014. 287с.

13. Єфименко М. М. Рух-це життя. Даруймо його дітям щодня. Дошкільне виховання, 2014. №7. С.26 - 30.

14. Єфименко М. М. Казкова фізкультура. Дошкільне виховання, 2015, № 14. С. 16 - 19.

15. Солтис О. В. У світі казкової фізкультури Миколи Єфименка (методичні основи авторської технології). II Міжнародна науково-практична конференція “SCIENCE, SOCIETY, EDUCATION: TOPICAL ISSUES AND DEVELOPMENT PROSPECTS”, 20-21 січня. (2020) Харків. С. 468-472. https://sci-conf.com.ua

References

1. Antonik V.I., I.P. Antonik., V.E. Andrianov. Anatomy, physiology of children with the basics of hygiene and physical culture: study guide: K.: "Professional" publishing house: Center of educational literature, 2009. 336 p.

2. E.S. Vilchkovskyi, O.I. Kurok O.I. Theory and methods of physical education of preschool children: Education. manual Sumy: VTD "University book", 2008. 428 p.

3. Vilchkovsky E.S., Denysenko N.F. Organization of the motor regime of children in preschool educational institutions: educational method. manual.: Ternopil: Mandrivets, 2008. 128 p.

4. Vilchkovsky E.S. Methodology of physical education in kindergarten: K.: Rad. Shk., 1979. 143 p.

5. Vilchkovsky. E. S. Psychological and pedagogical foundations of the physical education system of preschoolers: Education of preschool children.: K.: Svitych, Rad. school, 1991. P. 9.

6. Vilchkovsky E., Denysenko N, Shevchenko Yu. Integration of movements and music in the physical education of older preschool children: Methodical guide: Ternopil: Mandrivets. 2011. 128 p.

7. Efimenko N.N. Gender education in the physical development of preschoolers: Methodical manual for parents, teachers and psychologists.:N. N. Efimenko. Vinnytsia: TVORY, 2019. 148 p.

8. Yefimenko N. N. Kazkova physical education.: Program for physical education of children of early and preschool age: Approved for use in preschool education institutions. Vol. 2. Vinnytsia: TVORY, 2019. 51 p.

9. Efimenko N.N. Correctional theater of physical development of preschoolers with disorders of the musculoskeletal system: method. Assistant: N.N. Efimenko.: Vinnytsia: Nilan- LTD, 2017. 339 p.

10. Yefimenko N. N. Modern approaches to correctional physical education of preschoolers with musculoskeletal disorders: monograph Vinnytsia: TOV Nilan-LTD, 2013. 356 p.

11. Efimenko N.N. Theatricalization of physical education of preschoolers: teaching method. Assistant: N.N. Efimenko. Vinnytsia: Nylan-LTD, 2016. 167 p.

12. Efimenko N.N. Physical development of a child in preschool childhood: methodological recommendations for 3-7 years: Moscow: Drofa. 2014. 287p.

13. Yefimenko N. N. Movement is life. Let's give it to children every day. Preschool education, 2014. No. 7. P. 26 - 30.

14. Yefimenko N. N. Fairytale physical education. Preschool education, 2015, No. 14. P. 16-19.

15. Soltys O. V. Mykola Yefimenko's world of fabulous physical education (methodological foundations of the author's technology). II International scientific and practical conference "SCIENCE, SOCIETY, EDUCATION: TOPICAL ISSUES AND DEVELOPMENT PROSPECTS", January 20-21. (2020) Kharkiv. P. 468-472. https://sci-conf.com.ua

Размещено на Allbest.ru