Діагностика готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти

DIAGNOSIS OF READINESS FOR EDUCATIONAL AND COGNITIVE ACTIVITY OF FUTURE PREPRIMARY EDUCATION TEACHERS

The problem of diagnostics offuture preprimary education teachers' readiness for educational and cognitive activity is investigated. It has been proved that future preprimary education teachers' preparation should be guided by the successful fulfillment of their students ' responsibilities, the correct application of knowledge, experience, maintaining self-control, rapid and flexible adaptation to unforeseen circumstances and obstacles by providing the conditions for personal self-improvement offuture preprimary education teachers ' education, which is one of the priority areas of the higher education institution's educational process.

The problem of diagnostics at the stage of the indicative experiment is solved: determination of the readiness of the teaching staff to participate in the experiment and identification of the level of competence in the field of technologies of forming the readiness for educational and cognitive activity of future specialists in a pedagogical institution of higher education; finding out the educational and cognitive potential of the educational process in higher education institutions, including vocational training offuture preprimary education teachers, revealing the level of understanding of the professional and pedagogical orientation of the person by future preprimary education teachers; self-affirmation of their professional activity offuture preprimary education teachers, their focus on personal self-improvement and selfreflection; verification of diagnostic methods that allow to determine the level of readiness for educational and cognitive activity of future preprimary education teachers.

The program of the ascertaining stage of the experiment, which contained the appropriate diagnostic methods for each criterion of the level ofreadiness for educational and cognitive activity of future preprimary education teachers, was disclosed, namely: need-motivational (educational-cognitive needs; self-improvement motives; pedagogical (educational skills; cognitive skills), active reflective (self-affirmation of their professional activity; self-reflection). The results of the diagnostic experiment are the first step in the search for effective ways and systems in the work of a pedagogical higher education institution for the formation of readiness for educational and cognitive activity of future preprimary education teachers.

Key words: educational and cognitive activity, future preprimary education teachers, future specialists, diagnostics, criteria, indicators, educational process.

Постановка проблеми

Серед соціальних пріоритетів сучасного українського суспільства одним із найважливіших є постійне вдосконалення професійної підготовки спеціалістів дошкільного профілю, для якої характерне прагнення до вершинності через прогнозування, планування, моделювання, проєктування майбутнього, визначення своєї ролі в цьому процесі. Продовжуючи позитивні надбання традиційної системи вищої професійної освіти майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, сучасні підходи до неї дозволяють створювати умови, що узгоджують знання майбутнього професіонала із сучасними науковими поглядами і теоріями. У цьому контексті гарантується майбутньому педагогу, який покликаний працювати з дітьми дошкільного віку, право вибору такого шляху, що дозволяє досягати все вищих ступенів професіоналізму.

Готовність майбутніх фахівців до навчання в закладі вищої освіти допомагає їм у майбутньому успішно виконувати свої студентські обов'язки, правильно застосовувати знання, досвід, зберігати самоконтроль і мати змогу швидко та гнучко пристосовуватися до непередбачених обставин і перешкод. Готовність до навчання в педагогічному закладі вищої освіти - це передумова ефективності діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти не лише під час навчання, але й після закінчення закладу вищої освіти, у професійній сфері тощо.

Аналіз досліджень

Теоретико-методологічні засади формування і розвитку особистості педагога в системі безперервної педагогічної освіти стали об'єктом інтересу С. Архангельського, Є. Белозерцева, Т. Єрофеєвої, Н. Кічук, Л. Комісарової, Н. Кузьміної, А. Ліненко, Є. Панько, Л. Подняк, О. Рудницької, В. Сластьоніна, Н. Хмель, В. Ядешко й ін.

Дослідження, присвячені вивченню процесу формування в майбутніх фахівців у педагогічному закладі вищої освіти основ педагогічної майстерності, різних професійних умінь у галузі педагогічних технологій (загальнопедагогічних, дидактичних, комунікативних, організаторських, прогностичних, діагностичних та ін.), їхньої готовності до здійснення як різних видів освітньої роботи, так і цілісного педагогічного процесу, цікавили О. Абдуліну, Ю. Азарова, Є. Алексахіну, В. Бондар, С. Гончаренко, К. Дурай-Новакову, O. Драгунову, І. Зязюна, О. Кондратюка, З. Курлянд, В. Лозову, В. Логінову, А. Мороз, Л. Подимову, Л. Семушину, В. Ситарова, Л. Спіріна, P. Хмелюк та ін.

Питання наукового обґрунтування діагностики в педагогічній галузі вивчали О. Байназарова, Б. Бодряков, О. Боднар, Н. Вербицька, Г. Єльнікова, Є. Заїка, В. Кальней, О. Ляшенко, А. Орлова, В. Ракчєєва, Н. Реймерс, С. Шишов та ін.

Мета статті - розкрити питання діагностики готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти як спеціально організованого спостереження за освітнім процесом шляхом відстеження за певною методикою педагогічних явищ, значень, вибраних для контролю параметрів, зіставлення їх із заздалегідь визначеними.

Виклад основного матеріалу

Ґрунтуючись на визначенні поняття готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти як системного цілісного особистісного утворення, що забезпечує успішну діяльність у сучасному соціокультурному просторі в умовах педагогічного закладу вищої освіти та зумовленого рівнем розвитку й ефективною мобілізацією всіх психофізіологічних систем, ступенем сформованості різнобічно освіченої, професійно компетентної, творчої особистості майбутнього фахівця відповідно до вимог майбутньої професії і на основі особистої програми саморозвитку, ми досліджували проблему діагностики готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти з погляду педагогічної науки, розглядаючи її як аналіз педагогічних аспектів, які сприяють або гальмують процес формування готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в цілісному процесі педагогічного закладу вищої освіти.

Ефективність організаційно-методичної системи визначення рівня готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в цілісному освітньому процесі педагогічного вишу визначається за результатами двох взаємопов'язаних процесів - діагностики і моніторингу.

Термін «діагностика» (від грец. diagnosis - розпізнавання) означає процес розпізнавання та тлумачення; узагалі вчення про принципи та методи встановлення діагнозу (Приходько, Вікторов, 2009: 56).

У загальному сенсі діагностика - особливий вид пізнання, що перебуває між науковим знанням сутності та пізнанням одиничного явища. Педагогічна діагностика є процесом вивчення (розпізнавання, виявлення, визначення) стану, зміни стану і причин зміни стану учасників педагогічного процесу в результаті їх взаємодії; вивчає принципи і методи розпізнавання та встановлення ознак, що характеризують нормальний або з відхиленням від норм перебіг педагогічного процесу.

Головною концептуальною ідеєю дослідження є положення про те, що підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти має орієнтуватися на безперервність освіти нової якості; значущість освіти як для особистості, так і для суспільства; адаптацію освітнього процесу до запитів і потреб особистості; орієнтацію навчання на особистість майбутнього фахівця, забезпечення можливості його саморозкриття, що зумовлюють актуалізацію спрямування на активне освоєння майбутніми вихователями закладів дошкільної освіти навчально-пізнавальної діяльності. Відповідно до концепції, загальними цілями педагогічного моніторингу були визначені: вивчення рівня готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти; розроблення і реалізація технології формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти; перевірка ефективності розробленої технології.

Головною метою першого етапу діагностики було з'ясування вихідного рівня сформованості критеріїв готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, визначення відповідних якостей (показників), які характеризуються певною сумою знань, умінь та навичок (навчальних, професійних), володінням кваліфікацією, компетентностями (соціальними, професійними) як усебічно й гармонійно розвинена особистість тощо, якою має бути сучасний вихователь закладу дошкільної освіти. пізнавальний педагогічний освіта готовність

Завданнями на етапі констатувального експерименту стали такі:

1) визначення готовності викладацького складу до участі в експерименті, виявлення рівня компетентності в галузі технологій формування готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців у педагогічному закладі вищої освіти;

2) з'ясування навчально-пізнавального потенціалу освітнього процесу в закладі вищої освіти, зокрема професійно спрямованої підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти;

3) виявлення рівня розуміння професійно-педагогічної спрямованості особистості майбутніми вихователями закладів дошкільної освіти, самоствердження своєї професійної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, їхня спрямованість на особистісне самоствердження та саморефлексію;

4) перевірка діагностичних методик, які дозволяють визначити рівень готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Для визначення готовності викладацького складу педагогічних вишів до участі в експерименті, виявлення їхнього рівня компетентності у формування готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців у педагогічному закладі вищої освіти була проведена роз'яснювальна робота з викладачами, наставниками академічних груп із метою усвідомлення ними актуальності даної проблеми, її практичної значущості та формування їхньої готовності до участі в експерименті.

На основі бесід із викладачами, аналізу навчальних і робочих планів підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти було зроблено такі висновки:

- підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти характеризується певною стандартизацією освітнього процесу, збереженням авторитарних способів подачі навчальної інформації в готовому вигляді, що перешкоджає формуванню в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти активного, творчого мислення, здатності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності, самостійного набуття знань, тобто до самонавчання і професійної самоосвіти;

- спостерігається обмеженість часу на засвоєння містких програм вищої школи, інформаційне перенавантаження майбутніх фахівців, що зумовлює необхідність використання інтенсивних методів і технологій навчання, які б дозволили розширити обсяг знань, що засвоюються, без збільшення часу, відведеного на їх опанування;

- у майбутніх фахівців слабко сформовані навички алгоритмізації власної навчально-пізнавальної діяльності (планування, цілепокладання, проєктування, програмування, реалізація, самоуправління, організація, рефлексія, контроль, регулювання й оцінка результату тощо) та саморегуляції навчально-пізнавальної діяльності. Крім того, спостерігається недостатній рівень орієнтації майбутнього фахівця на навчально-пізнавальну діяльність у контексті професійно орієнтованої підготовки;

- спостерігається відсутність діагностичних заходів щодо виявлення навчально-пізнавальних мотивів і потреб студентів першого курсу й особливостей їхньої навчально-пізнавальної діяльності (надпредметні вміння: способи роботи з навчальною літературою, способи виділення інформації з різних джерел, уміння працювати з текстом тощо);

- спостерігається недостатній рівень технологічної готовності педагогічних кадрів у закладі вищої освіти до формування готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців; викладання професійно спрямованих дисциплін не передбачає формування готовності до навчально-пізнавальної діяльності та забезпечення процесу професійного самоствердження особистості майбутніх фахівців, а спрямоване на засвоєння великого обсягу навчального матеріалу та його репродукцію;

- визначений нечіткий взаємозв'язок компонентів, критеріїв та показників із видами готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти;

- відсутність спеціальної підготовки на перших курсах знижує роль мотиваційних компонентів в отриманні загально педагогічних знань, обмежує можливість залучення майбутніх фахівців до діяльності, у процесі якої відбувався б поетапний розвиток майбутнього спеціаліста;

- на особливу увагу заслуговує організація позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності для вдосконалення власної навчально-пізнавальної діяльності та розроблення програми її реалізації.

На наступному етапі був розроблений діагностичний інструментарій визначення рівня готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, поданий у таблиці 1.

Програма констатувального етапу експерименту містила відповідні діагностичні методики за кожним критерієм рівня готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та передбачала застосування певних методів діагностики.

Метод бесіди застосовувався для виявлення й уточнення відомостей щодо сутнісних ознак готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Варто зазначити, що результати, отримані у процесі бесід, не піддаються формалізації та статистичній обробці, тому за ними можна лише в загальному вигляді судити про наявність особистісних характеристик.

Таблиця 1

Методики діагностики критеріїв готовності до навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти