Формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології засобом тренінгових технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології засобом тренінгових технологій

Хроленко Марина Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики викладання природничих наук

Мегем Олеся Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та основ сільського господарства

м. Глухів

Анотація

У статті висвітлено технології формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки. Акцентовано увагу на значенні тренінгових технологій у формуванні екологічної компетентності здобувачів вищої педагогічної освіти.

У статті визначено ієрархію технологій у площині від загального сприйняття до конкретного застосування: освітні технології - педагогічні технології - технології навчання (дидактичні технології), технології виховання, технології управління освітнім процесом.

З-поміж низки педагогічних технологій авторами відібрано ті, які найбільш повно забезпечують ефективність і продуктивність процесу формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології і враховують особливості їхньої реалізації в умовах закладу вищої освіти. Це технологія проєктного навчання, тренінгова технологія, кейс-технологія, квест-технологія, інформаційно-комунікаційна технологія, технологія дистанційного навчання. Наголошено, що їх застосування здійснює вплив на розвиток усіх структурних складників екокомпетентності студентів: знаннєво-змістового, ціннісно-мотиваційного, діяльнісно-технологічного, професійно-рефлексивного.

Особливу увагу в статті приділено тренінговій технології, яка зорієнтована на розвиток умінь майбутніх педагогів застосовувати теоретичні знання на практиці, усвідомлення та визначення власної екологічної позиції, моделювання різноманітних педагогічних ситуацій в екологічній площині та їх роз в'язання.

У статті визначені основні функції тренінгів, принципи їх проведення, вимоги до їх організації. Виокремлено основні групи soft skills майбутніх педагогів, які формуються, розвиваються у процесі реалізації тренінгових технологій: комунікативні, критичне мислення і навички розв'язання проблем, командна робота, навчання протягом усього життя та навички управління інформацією, етика, мораль і професіоналізм, навички лідерства тощо.

Запропонована тематика екологічних тренінгів у межах освітніх компонентів для майбутніх учителів біології. Наведено приклад розробки тренінгу «COVID - 19: екостиль життя» у процесі вивчення навчальної дисципліни «Екологія та здоров'я людини».

Ключові слова: екологічна компетентність, майбутні учителі біології, фахова підготовка студентів, технології, тренінгова технологія, тренінг.

Abstract

Khrolenko Maryna Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Natural Sciences Teaching, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

Mehem Olesya Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Biology and Fundamentals of Agriculture, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

ECOLOGICAL COMPETENCE FORMATION OF FUTURE BIOLOGY TEACHERS BY MEANS OF TRAINING TECHNOLOGIES

The article highlights the technologies for the formation of ecological competence of future biology teachers in the process of professional training. Attention is focused on the importance of training technologies in the formation of ecological competence of students of higher pedagogical education.

The article defines the hierarchy of technologies in the plane from general perception to specific application: educational technologies - pedagogical technologies - learning technologies (didactic technologies), educational technologies, educational process management technologies.

From among a number of pedagogical technologies, the authors selected those that most fully ensure the effectiveness and productivity of the process of forming the ecological competence of future biology teachers and take into account the peculiarities of their implementation in the conditions of a higher education institution. These are project learning technology, training technology, case technology, quest technology, information and communication technology, distance learning technology. It is emphasized that their application affects the development of all structural components of students' ecocompetence: knowledge-content, value- motivational, activity-technological, professional-reflective.

The article pays special attention to the training technology, which is focused on developing skills of future teachers to apply theoretical knowledge in practice, awareness and determination of their own ecological position, modeling of various pedagogical situations in the ecological plane and their resolution.

The article defines the main functions of trainings, the principles of their conduct, requirements for their organization. The main groups of soft skills of future teachers that are formed and developed in the process of implementing training technologies are highlighted: communication, critical thinking and problem-solving skills, teamwork, lifelong learning and information management skills, ethics, morality and professionalism, leadership skills, etc.

The proposed topic of ecological training within educational components for future biology teachers. An example of the development of the training «COVID - 19: eco-style of life» in the process of studying the educational discipline "Ecology and human health" is given.

Keywords: ecological competence, future biology teachers, professional training of students, technologies, training technology, training.

Постановка проблеми. Формування та розвиток екологічної компетентності майбутніх учителів біології є вимогою сьогодення, однією з умов збереження повноцінної й життєздатної української нації з огляду на погіршення екологічної ситуації у нашій державі на тлі воєнних дій і загострення соціально-економічних проблем. Актуальність цього питання зумовлена також запитом сучасного суспільства в екологічно грамотних, освічених, екологічно компетентних здобувачах загальної середньої освіти. Тільки екокомпетентний учитель здатний розв'язати це завдання Нової української школи.

Вважаємо, що ефективно, результативно формувати і розвивати екокомпетентність здобувачів вищої освіти можливо у межах спеціально створеної педагогічної системи. Систему формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки ми розглядаємо як сукупність взаємозв'язаних структурно-функціональних компонентів, які об'єднані спільною метою і зорієнтовані на досягнення визначеного результату [1]. Важливим складником означеної педагогічної системи є технологічний інструментарій, засобом якого відбувається трансформація змісту розробленої системи у набуті компетентності здобувачів вищої освіти, зокрема в екологічну. З огляду на це виникла необхідність детально розглянути технології формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливими для розгляду порушеної проблеми формування екологічної компетентності майбутніх учителів є доробок науковців: Н. Баюрко, Ю. Бойчука, І. Бузенко, І. Глухова, В. Гончарука, І. Кореневої, Я. Логвінової, Л. Лук'янової, С. Рудишина, В. Самілик, С. Совгіри, Л. Соловей, І. Сяської, Л. Титаренко, І. Фурси, Ю. Шапрана та ін. Ці дослідники розглядають екологічну компетентність майбутніх педагогів як складник професійної компетентності, формування і розвиток якої здійснюється, передовсім, у процесі фахової підготовки.

Палітра напрацювань науковців і педагогів, які досліджують освітні технології, є досить широкою і різноплановою. Її характеризують дослідження В. Бондаря, В. Головенкіна, І. Дичківської, Г. Єфремової, І. Зязюна, А. Кузьмінського, З. Курлянд, П. Лузана, Н. Наволокової, О. Огієнко, О. Пєхоти, О. Пометун, І. Прокопенка, Ю. Сурміна, М. Фіцули та ін. Результати аналізу праць зазначених вище дослідників, дають підстави для узагальнення: технології, які застосовуються в освіті, функціонують на декількох рівнях (на рівні педагогічних теорій, концепцій; на рівні форми організації педагогічної взаємодії; на рівні методики навчання). Виходячи з цього, у педагогічній теорії та практиці визначено ієрархію технологій у площині від загального сприйняття до конкретного застосування: освітні технології - педагогічні технології - технології навчання (дидактичні технології), технології виховання, технології управління освітнім процесом.

У науковому освітньому дискурсі питання застосування педагогічних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх учителів є предметом дослідження М. Білянської, Н. Грицай, А. Гури, Л. Козак, І. Кореневої, Кочерги, Т. Миронюк, О. Молчанюк, О. Пташенчук, І. Сокол, Ю. Солоної, Сяської, О. Чубрей, О. Шапран, Ю. Шапрана, І. Шмиголь та ін.

Наукові розвідки з проблеми визначення змісту, структури, особливостей застосування тренінгових технологій належать Т. Воронцовій, А. Григор'євій, М. Копитко, В. Пономаренко, О. Степаненко, Г. Тараненко, Ю. Ткаченко, Л. Томаневич, О. Фіщук, О. Цуруль, І. Шоробурі та ін.

Незважаючи на вагомий внесок науковців, педагогів у дослідження окресленої проблеми, результати вивчення стану її теоретичної та практичної розробленості свідчать про необхідність продовження наукового пошуку в напрямі вивчення можливостей тренінгових технологій у формуванні екологічної компетентності майбутніх учителів біології.

Мета статті - обґрунтувати значення тренінгових технологій у формуванні екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки.

Виклад основного матеріалу. Освітні технології «характеризують загальну стратегію розвитку освіти і освітнього середовища» [2, С. 8], розробляються на основі конкретної методології освіти і спрямовані на визначені освітні результати.

У процесі дефініювання поняття «педагогічні технології» відзначаємо неоднозначність його тлумачення науковцями, педагогами, як-от: сфера знання, яка включає методи, засоби і теорію їх використання для досягнення цілей освіти (І. Зязюн [3, С. 26]); цілеспрямована організація педагогічного процесу, яка відображає науково обґрунтований проєкт логічно структурованої системи педагогічної взаємодії для гарантованого досягнення запланованих результатів навчання (П. Лузан [4, С. 17]; спільна галузь педагогічного знання, яка включає в себе дві групи питань, перша з яких пов'язана із застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга - з його організацією (О. Пєхота [5, С. 13]); модель навчально-виховного та управлінського процесів у навчальному закладі, яка об'єднує в собі зміст, форми і засоби (І. Дичківська [6, С. 68]); практична взаємодія суб'єктів освітньої діяльності, яка організовується на основі структурування, систематизації, програмування, алгоритмізації, стандартизації засобів і прийомів навчання або виховання з використанням сучасних засобів (В. Ковальчук [7, С. 231]; система науково обґрунтованих дій і взаємодій елементів навчального процесу, здійснення яких гарантує досягнення поставлених цілей навчання (І. Прокопенко [8, С. 81]).

У зазначеній різноманітності підходів до трактування поняття «педагогічні технології» виокремлюємо спільний вектор (змістове ядро) у його означенні, а саме: алгоритмічна логічність і послідовність дій суб'єктів освітнього процесу для досягнення визначених результатів відповідно до поставленої мети. З огляду на зазначене вище у контексті досліджуваної проблеми будемо вживати термін «педагогічна технологія», який найбільше підходить до вивчення процесу формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки.

Однією з педагогічних умов функціонування системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології ми визначили застосування інноваційних педагогічних технологій у процесі фахової підготовки здобувачів вищої освіти. Ми суголосні з думкою Н. Грицай, що інноваційні педагогічні технології «спираються на нові знання, уміння та компетентності й спрямовані на формування компетентних конкурентноздатних фахівців» [9, С. 293]. З. Курлянд потрактовує інноваційні педагогічні технології як такі, що спрямовані на оновлення освітнього процесу і є логічною комбінацією декількох технологій [10, С. 211].

О. Пєхота акцентує увагу на «екологічній чистоті, моральній безпеці, валеологічній обґрунтованості і духовній екологічності» [5, С. 25] педагогічних технологій. Цілком поділяємо думку науковиці щодо провідної ролі принципів гуманістичного світогляду у процесі реалізації педагогічних технологій. Саме ці принципи «передбачають формуванню таких якостей особистості, як усвідомлення єдності природи і людини, відмова від авторитарного стилю мислення, терпимість, схильність до компромісу, шанобливе ставлення до чужої думки, інших культур, цінностей та віри» [5, С. 25].

З-поміж низки педагогічних технологій ми відібрали ті, які найбільш повно забезпечують ефективність і продуктивність процесу формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології і враховують особливості їхньої реалізації в умовах закладу вищої освіти. Це технологія проектного навчання, тренінгова технологія, кейс-технологія, квест-технологія, інформаційно-комунікаційна технологія, технологія дистанційного навчання. Їх застосування здійснює вплив на розвиток усіх структурних складників екокомпетентності студентів: знаннєво-змістового, ціннісно-мотиваційного, діяльнісно-технологічного, професійно-рефлексивного.

Ефективною педагогічною технологією, за допомогою якої здобувачі вищої освіти «вчаться визначати основні напрямки своєї майбутньої педагогічної праці, її цілі та перспективи, формувати позитивну „Я-концепцію”, удосконалювати свої рефлексивні характеристики, адаптуватися до майбутньої професійної діяльності» [11, С. 195] є тренінгова технологія. Ця технологія зорієнтована на розвиток умінь майбутніх педагогів застосовувати теоретичні знання на практиці, усвідомлення та визначення власної екологічної позиції, моделювання різноманітних педагогічних ситуацій в екологічній площині та їх розв'язання. На значення тренінгових технологій для підготовки студентів- біологів указує О. Фіщук: «...тренінги спрямовані на формування й утвердження особливого світогляду, цінностей та способу життя, вихованню бережливого ставлення до живих істот, альтруїзму й поваги як до людей, так і до природи» [12, С. 154]. О. Кочерга зазначає, що «у ході тренінгу майбутні вчителі мають можливість практикуватись, експериментувати, моделювати ситуацію, перевіряти свої висновки, аналізувати досягнення, шліфувати навички спілкування і власну поведінку» [13, С. 119].

У науковому дискурсі тренінг розглядається як форма організації освітнього процесу, як засіб формування життєво важливих компетентностей, як форма взаємодії учасників освітнього процесу, як метод соціально- психологічного навчання і впливу, як засіб рефлексії тощо. З огляду на предмет нашого дослідження тренінг ми визначаємо як активну взаємодію викладача (тренера) і студентів у процесі моделювання та ігрової імітації еколого- педагогічних ситуацій, пошуку підходів до розв'язання екологічних проблем з метою формування екологічної компетентності майбутніх педагогів. екологічний компетентність тренінговий педагогічний

Найбільш популярними видами тренінгів в освітньому просторі є: соціально-психологічні, комунікативні, стратегічні, психокорекційні, тематичні, тренінги професійного зростання і т. д. Серед різноманітності видів тренінгів найбільшими формувальними можливостями стосовно досліджуваної здатності визначаються екологічні. М. Скиба зазначає, що екологічні тренінги «ґрунтуються на принципі активізації позиції викладача та студентів у освітньому процесі., учасники тренінгу активно беруть участь у пошуку, колективному обговоренні різних підходів до розв'язання екологічних проблем, відшукують і аналізують екологічну інформацію для вирішення пізнавальних завдань або перебувають в активному самостійному пошуку» [14, С. 126].

Імплементація екологічних тренінгів у процес фахової підготовки бакалаврів із середньої освіти біологічного профілю сприяє особистісному і професійному зростанню майбутніх педагогів через формування soft skills (м'яких навичок). Сформовані soft skills допоможуть сучасним студентам «трансформуватися у вагомі корпоративні ресурси» [15, С. 25] і сприятимуть ефективному розвитку структурних компонентів екокомпетентності. Ми виокремлюємо основні групи soft skills майбутніх педагогів, які формуються, розвиваються у процесі реалізації тренінгових технологій, як-от: комунікативні (вміння чітко, ефективно і впевнено викладати свої ідеї в усній або письмовій формі; вміння практикувати навички активного слухання і реагування; вміння чітко і впевнено представляти аудиторію); критичне мислення і навички розв'язання проблем (уміння виявляти й аналізувати проблеми у складній ситуації і давати обґрунтовану оцінку); командна робота (вміння будувати взаєморозуміння, ефективно взаємодіяти і працювати з іншими людьми); навчання протягом усього життя та навички управління інформацією (вміння знаходити й управляти актуальною інформацією з різних джерел; вміння отримувати нові ідеї і здійснювати автономне навчання); етика, мораль і професіоналізм (вміння професійно розбиратися в економічних кризах, екологічних, соціальних і культурних аспектах життя; здатність аналізувати та приймати рішення щодо розв'язання етичних проблем); навички лідерства (вміння керувати проєктом; здатність розуміти і по черзі бути лідером і послідовником; здатність контролювати членів групи) [15, С. 25].

І. Шоробура, Ю. Ткаченко визначають основні принципи проведення освітніх тренінгів: мотиваційність, парадоксальність, образність, результативність, баланс комфорту і дискомфорту, спрямованість на застосування результатів [16, С. 11-12]. М. Копитко, Л. Томаневич доповнюють цей перелік принципами активності, творчої позиції учасників, партнерської взаємодії, об'єктивізації поведінки [17, С. 9-10].

Тренінгові технології, які застосовуються з метою формування екокомпетентності майбутніх учителів, виконують такі основні функції: цільова (спрямована на досягнення визначеної мети), комплексна (передбачає формувальний уплив на всі компонентні складники екологічної компетентності студентів), інформаційна (насичення тематичного поля тренінгу інформаційним матеріалом екологічного змісту), комунікативна (розвиток міжособистісної взаємодії на основі довіри, толерантності у спілкуванні), моделююча (передбачає імітацію професійних і екологічних ситуацій з метою повного «занурення» у них і вироблення шляхів їх розв'язання), мотиваційна (спрямована на формування мотивації до розвитку власної екокомпетентності, підвищення рівня її сформованості), практична (застосування отриманого досвіду в реальній практичній діяльності), рефлексивна (сприяє усвідомленню власного потенціалу, досвіду у розв'язанні еколого-педагогічних ситуацій, рівня власної екокомпетентності та прагненню до саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації).

Структура тренінгу охоплює декілька послідовних етапів психологічного впливу - від актуалізації почуття впевненості в собі та підвищення рівня самоприйняття до формування певних технологій протидії психологічним маніпуляціям та розвитку професійної конкурентоспроможності на ринку праці [17, С. 7].

Екологічний тренінг передбачає застосування цілого арсеналу активних та інтерактивних методів, які стимулюють пізнавальну активність студентів, як- от: групова дискусія; мозковий штурм; моделювання ситуацій; аналіз ситуацій морального вибору; дидактичні, імітаційні, творчі ігри; контргра, модерація тощо.

Впровадження тренінгів на практичних заняттях з освітніх компонентів екологічного спрямування сприяють розвитку екологічних умінь і навичок, дають змогу практично відтворити алгоритм дій змодельованих екологічних ситуацій у реальному житті, адаптують майбутніх педагогів до професійної діяльності. З метою розширення знань студентів про сутність і структурно- компоненту організацію екологічної компетентності нами розроблений і проведений тренінг «Еко + компетентність» з теми «Змістова характеристика основних складників екологічної компетентності» (з дисципліни «Екологічна компетентність учителя»).

У ході експериментальної роботи з теми дослідження нами впроваджено екологічні тренінги: «Збережемо природне і ландшафтне різноманіття і воно збереже нас!», «Бути на Землі людиною» у процесі вивчення курсу «Загальна екологія»; «Пазли екобезпеки», «Відходи у доходи!» у межах навчальної дисципліни «Соціоекологія»; «Здорова природа - здоровий я!», «Екоспосіб життя: модно чи потрібно?!», «СOVID-19: екостиль життя» під час опанування освітнього компонента «Екологія та здоров'я людини».

Подаємо план еколого-валеологічного тренінгу на тему «СOVID-19: ЕКОСТИЛЬ ЖИТТЯ».

Мета тренінгу:

Навчальна. Сформувати уявлення про причини виникнення, епідеміологію, карантинні заходи, профілактику та прогнози розвитку пандемії СОУГО-19 в Україні та світі; встановити причинно-наслідкові зв'язки між ставленням особистості до природного довкілля і захворюваністю коронавірусомгауго-19.

Розвивальна. Розвивати уміння оцінювати ризик у життєвих ситуаціях в умовах пандемії, навички відповідальної екобезпечної поведінки, засвоїти основи захищеної поведінки у випадку ризику інфікування; алгоритм протидії захворюванню коронавірусом СOVID-19;

Виховна. Виховувати ціннісне ставлення до власного здоров'я і навколишнього природного середовища, толерантне ставлення до людей, які захворіли на СОУГО-19 та знаходяться в групі ризику, виховувати екологічний стиль життя.

Обладнання: презентація, ватмани, маркери, фліпчарт, мультимедійна дошка, стікери.

План тренінгу

Отже, застосування тренінгових технологій у процесі фахової підготовки майбутніх учителів біології сприяє формуванню вмінь і навичок позитивно міжособистісно взаємодіяти [18, С. 314], розвитку активності й самостійності екологічного мислення, підвищення мотивації до самовдосконалення.

Висновки. Резюмуючи зазначене вище, висновкуємо, що застосування тренінгів із метою формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології сприяє: активній взаємодії учасників освітнього процесу у розв'язанні еколого-педагогічних завдань; розвитку й удосконаленню еколого-професійних умінь і навичок завдяки включенню всіх учасників до єдиного креативного простору; мотивуванню у визначенні власної екологічної позиції та підвищенні її активності, розвитку вмінь висловити і відстояти особисту екопозицію; систематизації особистого і соціального досвіду екологічної діяльності й виробленню власної траєкторії екоповедінки; усвідомленню власного рівня екокомпетентності й визначенню перспективних шляхів самовдосконалення.

Література

1. Хроленко М. В. Цілі та завдання формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології. Наукові інновації та передові технології. Київ, 2022. № 8 (10). С. 189-201.

2. Михайліченко М.В., Рудик Я. М. Освітні технології: навчальний посібник. Київ: ЦП «КОМПРИНТ», 2016. 583 с.

3. Зязюн І. А. Освітні парадигми та педагогічні технології у вимірах філософії освіти. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Педагогічні науки. 2011. Т. 1. Вип. 33. С. 22-27.

4. Лузан П. Г. Суть і дефініція поняття «Педагогічна технологія». Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка. 2013. № 6. С. 12-18.

5. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / за ред. О. М. Пєхоти. Київ: А.С.К., 2001. 256 с.

6. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : Навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2004. 352 с.

7. Ковальчук В. А. Професійна підготовка майбутніх учителів до роботи в умовах варіативності освітньо-виховних систем: теорія, методика, практика : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Я. Франка, 2016. 442 с.

8. Педагогічні технології в підготовці вчителів : навчальний посібник / за ред. І. Ф. Прокопенка. Харків : ХНПУ, 2018. 457 с.

9. Грицай Н. Б. Система методичної підготовки майбутніх учителів біології в педагогічних університетах : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02. Полтава, 2016. 526 с.

10. Педагогіка вищої школи: Навч . посіб. / за ред. З. Н . Курлянд. Київ: Знання, 2007. 495 с.

11. Шапран О. І., Шапран Ю. П. Проектні та тренінгові технології: їх сутність, різновиди та досвід використання у вищій школі. Проблеми фізичного виховання і спорту. 2009. № 12. С. 193-195.

12. Фіщук О. Тренінг як ефективний метод практичної підготовки студентів- біологів. Psychological Prospects Journal. 2020. Вип. 35. С. 148-161.

13. Кочерга О. М. Особливості використання тренінгових технологій у процесі формування практичної компоненти професійної підготовки майбутнього учителя. Молодий вчений. 2014. № 2 (05). С. 116-119.

14. Скиба М. М. Формування умінь еколого-педагогічної діяльності майбутніх учителів біології у процесі тренінгу. Педагогічний процес: теорія і практика. Серія: Педагогіка. 2016. № 4 (55). С. 124-129.

15. 15.Sergii D. Rudyshyn, Tetiana V. Kononenko, Marina V. Khrolenko, Vitalii S. Konenko, Stanislav P.Merdov. Basic Soft Skills as an Integral Component of Student Competitiveness: case of higher education in Ukraine. AD ALTA: International Jornal of Interdisciplinary Researh. 2021. Vol 11. Specal Issue (01-XVI). P. 23-28.

16. Шоробура І., Ткаченко Ю. Тренінгові технології у закладах вищої освіти. Молодь і ринок. 2019. № 2 (169). С.6-12.

17. Копитко М. І., Томаневич Л. М. Тренінги з менеджменту: навчально-методичний посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2017. 128 с.

18. Андрощук І. В. Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до педагогічної взаємодії у професійній діяльності : дис. ... д-ра пед. наук :13.00.04; 13.00.02. Київ, 2017. 633 с.

References

1. Khrolenko, M. V. (2022). Tsili ta zavdannia formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv biolohii [The goals and objectives of the formation of environmental competence of future biology teachers]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii - Scientific innovations and advanced technologies, Kyiv, 8(10), 189-201 [in Ukrainian].

2. Mykhailichenko, M. V. & Rudyk, Ya. M. (2016). Osvitni tekhnolohii: navchalnyi posibnyk [Educational technologies: a study guide], Kyiv : TsP «KOMPRYNT» [in Ukrainian].

3. Ziaziun, I. A. (2011). Osvitni paradyhmy ta pedahohichni tekhnolohii u vymirakh filosofii osvity [Educational paradigms and pedagogical technologies in the dimensions of the philosophy of education]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Seriia : Pedahohichni nauky, - Scientific Bulletin of Mykolaiv State University named after V. O. Sukhomlynskyi, 1, 33, 22-27 [in Ukrainian].

4. Luzan, P. H. (2013). Sut i definitsiia poniattia «Pedahohichna tekhnolohiia» [The essence and definition of the concept "Pedagogical technology"]. Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika - Scientific Bulletin of the Institute of Vocational and Technical Education of the National Academy of Sciences of Ukraine. Professional pedagogy, 6, 12-18 [in Ukrainian].

5. Piekhota, О. М. (2001). (Eds.) Osvitni tekhnolohii: navch.-metod. posib. [Educational technologies: educational method. manual]. Kyiv: A.S.K. [in Ukrainian].

6. Dychkivska, I. M. (2004). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii: Navchalnyi posibnyk [Innovative pedagogical technologies: Study guide]. Kyiv : Akademvydav [in Ukrainian].

7. Kovalchuk, V. A. (2016). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv do roboty v umovakh variatyvnosti osvitno-vykhovnykh system: teoriia, metodyka, praktyka : monohrafia [Professional training of future teachers to work in conditions of variability of educational systems: theory, methodology, practice: monograph]. Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Ya. Franka [in Ukrainian].

8. Prokopenko, I. F. (Eds.) (2018). Pedahohichni tekhnolohii v pidhotovtsi vchyteliv : navchalnyi posibnyk [Pedagogical technologies in teacher training: a study guide]. Kharkiv : KhNPU [in Ukrainian].

9. Hrytsai, N. B. (2016). Systema metodychnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv biolohii v pedahohichnykh universytetakh [System of methodical training of future biology teachers in pedagogical universities]. Doctor's thesis. Poltava [in Ukrainian].

10. Kurliand, Z. N. (Eds.) (2007). Pedahohika vyshchoi shkoly: Navch . posib. [Higher school pedagogy: Education manual]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

11. Shapran, O. I. & Shapran, Yu. P. (2009). Proektni ta treninhovi tekhnolohii: yikh sutnist, riznovydy ta dosvid vykorystannia u vyshchii shkoli [Design and training technologies: their essence, types and experience of use in higher education]. Problemy fizychnoho vykhovannia i sportu - Problems of physical education and sports, 12, 193-195 [in Ukrainian].

12. Fishchuk, O. (2020). Treninh yak efektyvnyi metod praktychnoi pidhotovky studentiv- biolohiv [Training as an effective method of practical training of biology students]. Psychological Prospects Journal, 35, 148-161 [in Ukrainian].

13. Kocherha, O. M. (2014). Osoblyvosti vykorystannia treninhovykh tekhnolohii u protsesi formuvannia praktychnoi komponenty profesiinoi pidhotovky maibutnoho uchytelia [Peculiarities of the use of training technologies in the process of forming the practical component of the professional training of the future teacher]. Molodyi vchenyi - A young scientist, 2 (05), 116-119 [in Ukrainian].

14. Skyba, M. M. (2016). Formuvannia umin ekoloho-pedahohichnoi diialnosti maibutnikh uchyteliv biolohii u protsesi treninhu [Formation of ecological and pedagogical skills of future biology teachers in the training process]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka. Seriia: Pedahohika - Pedagogical process: theory and practice. Series: Pedagogy, 4 (55), 124-129 [in Ukrainian].

15. 15.Sergii D. Rudyshyn & Tetiana V. Kononenko & Marina V. Khrolenko & Vitalii S. Konenko & Stanislav P.Merdov (2021). Basic Soft Skills as an Integral Component of Student Competitiveness: case of higher education in Ukraine. AD ALTA: International Jornal of Interdisciplinary Researh. 11 (01-XVI), 23-28.

16. Shorobura I. & Tkachenko Yu. (2019). Treninhovi tekhnolohii u zakladakh vyshchoi osvity [Training technologies in institutions of higher education]. Molod i rynok - Youth and the market, 2 (169), 6-12 [in Ukrainian].

17. Kopytko, M. I. & Tomanevych L. M. (2017). Treninhy z menedzhmentu: navchalno- metodychnyi posibnyk [Management trainings: educational and methodological manual]. Lviv: LvDUVS [in Ukrainian].

18. Androshchuk, I. V. (2017). Teoretychni i metodychni osnovy pidhotovky maibutnikh uchyteliv trudovoho navchannia ta tekhnolohii do pedahohichnoi vzaiemodii u profesiinii diialnosti [Theoretical and methodological foundations of training future teachers of labor education and technology for pedagogical interaction in professional activity]. Kyiv. Doctor's thesis. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru