Основні напрями використання інформаційних технологій у процесі викладання хімії

Виклад основного матеріалу

Домінантною тенденцією сучасної цивілізації є перехід країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, в якому об'єктами та результатами праці більшої частини зайнятого населення стають інформаційні ресурси та знання наукового, технологічного, практичного плану. Суспільство вважається інформаційним, якщо йому характерні ознаки, серед яких виділимо: процес прискореної автоматизації та роботизації всіх сфер та галузей виробництва й управління; сфера виробництва, зберігання, використання та обробки інформації стає провідною сферою діяльності; на основі автоматизованого доступу та систем зв'язку можна отримати будь-яку інформацію та знання, необхідні для життєдіяльності та вирішення особистих та соціально значущих завдань.

У відкритому інформаційному суспільстві змінюється зміст і форми діяльності в різних сферах, зокрема в хімії, як у науці, так і в галузях її практичного застосування. Створення високовиробничої електронно-обчислювальної техніки та ефективних засобів зв'язку дозволяє здійснювати збір, передачу, зберігання, використання інформації, забезпечуючи рівень розвитку, впливаючи на технологію хімічного виробництва. У зв'язку з цим виникає необхідність пошуку нових методів і форм використання інформаційних технологій у процесі викладання хімії.

Одним з найважливіших напрямів інформатизації сучасного суспільства є інформатизація освіти. Цей процес передбачає широке використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні, управлінні освітнім процесом, автоматизації інформаційно-методичного забезпечення закладів освіти. Вітчизняний досвід (О. Бондарук [2], А. Грабовий [4], В. Прошкін [10] та ін.) показує, що засоби інформаційно-комунікаційних технологій доцільно застосовувати при вивченні всіх навчальних предметів. Крім цього вони виступають як нові інтерактивні засоби навчання, які мають ряд дидактичних переваг і дозволяють якісно змінювати зміст, методи, форми навчання.

Теоретичні питання підготовки майбутніх учителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій; проблеми, що виникають у зв'язку з підготовкою майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах інформатизації системи освіти, протягом багатьох років розглядалися у роботах М. Жалдак [6], А. Манако [8], Н. Хміль [12] та ін. На основі аналізу цих досліджень, можна зробити висновок, що у сучасній освіті вчителю необхідна допомога з методики викладання теоретичної частини хімії, у сфері визначення змісту, організації та проведення хімічного експерименту засобами інформаційних технологій, оскільки хімічний експеримент відіграє одну з основних ролей у вирішенні освітніх завдань, будучи первинним джерелом знань, засобом перевірки гіпотез, формування практичних умінь та інтересу до вивчення хімії, методом перевірки отриманих знань та умінь, стимулом до застосування їх на практиці. У зв'язку з цим завдання, що стоять перед учителем хімії сучасної школи, полягають у вдосконаленні методів, засобів навчання та способів організації практичної та пізнавальної діяльності учнів на основі використання засобів інформаційних технологій, організації управління освітнім процесом, створення таких умов для цього, в результаті яких учень отримає можливість проектувати та конструювати віртуальні хімічні моделі, набувати у взаємодії з ними навичок самостійного здобуття знань, експериментальних умінь та здатностей. Отже, одна з найважливіших проблем підготовки майбутніх учителів у галузі використання інформаційних технологій у викладанні хімії полягає в тому, що система їх підготовки повинна забезпечувати такий рівень, який дозволив би вчителю у своїй професійній діяльності швидко адаптуватися до інновацій у сфері використання засобів інформаційних технологій.

Метою статті є розкриття основних напрямів використання інформаційних технологій у процесі викладання хімії. У роботі застосовано метод аналізу наукової літератури; метод узагальнення.

Для виділення напрямів підготовки педагогічних кадрів до застосування засобів інформаційних технологій у професійній діяльності в якості суттєвої ознаки застосовано їх поділ за можливістю їх використання: на універсальні засоби інформаційних технологій, що застосовуються фахівцями в різних професійних галузях і забезпечують основні види інформаційної діяльності, та спеціалізовані, специфічні для конкретної предметної галузі. Крім того, в існуючій структурі підготовки майбутніх учителів окремо розглядається загальне застосування засобів інформаційних технологій в інформаційній діяльності, не пов'язане з педагогічною діяльністю, коли ці засоби використовуються для актуалізації інформаційних технологій в предметних галузях знання - інструменти дослідження [4, с.6] та освітнє застосування засобів інформаційних технологій - застосування у діяльності педагога як засобів навчання та засобів організації навчального процесу.

Потреба суспільства у кваліфікованих кадрах, які володіють арсеналом засобів і методів інформатики, перетворюється на провідний чинник освітньої політики. Цілісна реалізація цієї потреби неможлива без включення інформаційної компоненти до системи підготовки майбутнього вчителя хімії. Повною мірою це стосується і навчального процесу закладів загальної середньої освіти. Включення інформаційної компоненти у зміст шкільної хімічної освіти та готовності до професійної діяльності майбутнього вчителя хімії суттєво актуалізувало проблему якості його інформаційної підготовки, зокрема, у галузі хімічного експерименту.

Організація процесу навчання хімії на основі використання засобів інформаційних технологій передбачає перегляд усієї методики вивчення навчального матеріалу. Це, у свою чергу, призводить до необхідності розробки відповідного дидактико-методичного забезпечення процесу інформатизації навчання хімії, під яким ми розуміємо комплекс засобів та методів подачі навчальної інформації, а також засобів організації та управління пізнавальною діяльністю учнів.

Теоретичні дослідження (В. Богатиренко [1], А. Грабовий [4], В. Магда [7], О. Полупаненко [9], П. Самойленко [11]), а також досвід викладання хімії показує, що для організації цього процесу необхідні такі умови.

Наявність в учнів початкових знань з курсу інформатики, фізики, біології, природознавства, необхідні для вирішення завдань профільного навчання хімії.

Удосконалення освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти тісно пов'язане з проблемою встановлення взаємозв'язків між навчальними предметами.

Аналіз вище задекларованих досліджень показав, що у природничих предметах наявний значний обсяг пропедевтичних знань та умінь, необхідних для успішного вивчення систематичного курсу хімії.

Вивчення практики здійснення зв'язку між курсом хімії та природничими дисциплінами 5-7 класів показує, що наявний запас опорних пропедевтичних знань та умінь не використовується на уроках хімії, не здійснюється належна наступність у навчанні. Причинами є те, що у програмах з хімії, фізики та біології споріднені розділи проходять учні на різних етапах навчання; наприклад, будова атома в курсі хімії вивчається у 8 класі, у курсі фізики - у 11 класі. Теплоту та енергію в курсі фізики вивчають у 8 класі, в курсі хімії - у 9 класі. За цих розбіжностей неможливо учням усвідомити єдину природну сутність явищ, що сприяє формальному їх вивченню, дублювання відомого учням матеріалу.

Виникає завдання удосконалення процесу навчання. Так, використання засобів інформаційних технологій дозволяє подавати матеріал укрупненими блоками, акцентуючи увагу на базовому понятті, залучаючи відомості з різних галузей знань; підвищується інформаційна ємність занять.

Наявність в учнів загальнонавчальних (інтелектуальних, організаційних, оцінних) умінь, зокрема і практичних умінь і навичок, необхідних для виконання хімічного експерименту.

Грунтуючись на дослідженнях В. Єременко [5], М. Жалдак [6], можна стверджувати, що інформатизація навчання хімії може сприяти як ефективному формуванню традиційних умінь, так і тих, які необхідні людині сучасного інформаційного суспільства.

Вміння аналізувати, розпізнавати, спостерігати та порівнювати ефективно формуються за допомогою використання різноманітних педагогічних програмних засобів, банків знань та баз даних (В. Прошкін [10], Н. Хміль [12]). інформаційний технологія хімія підготовка

Наявність в учнів операційних умінь та навичок, необхідних для виконання операцій та робіт за комп'ютером у відповідному операційному, обчислювальному чи інструментальному середовищах. Ця умова визначає мінімальний рівень знань, умінь та навичок учня, необхідний для ефективного використання інформаційних технологій. Учень повинен бути знайомий з науковими основами самостійної діяльності, мати певні навички володіння комп'ютерними та телекомунікаційними засобами тощо.

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», вивчення хімії припадає на другий етап (7-9 класи), на якому освоюється базовий курс, що забезпечує оволодіння учнями методами та засобами інформаційних технологій, вирішення завдань, формування навичок свідомого та раціонального використання комп'ютера з навчальною метою.

На базовому рівні переважаючими будуть пізнавальна та дослідницька діяльність. Оскільки специфіка та основне призначення програмних засобів полягає в обробці інформації, то основним видом діяльності учнів у ході виконання хімічного експерименту будуть інформаційно-пошуковий та експериментально-дослідний, що формують навички дослідницької діяльності, з урахуванням особистісно-орієнтованого навчання.

Наявність в учнів відповідного мотиваційного забезпечення навчальної діяльності. Мотивація учнів визначається особистісним інтересом до певної галузі знань; самостійним вибором учнів обумовлюється профільне вивчення хімії, необхідне для подальших досягнень у науці, перевагу яким учні віддають у процесі професійного визначення. Отже, створюються умови для використання засобів інформаційних технологій, що дозволяють обробляти значний обсяг інформації з хімії на різних наукових рівнях (науково-популярному, загальнонауковому, спеціалізованому), у тому числі пов'язаного з майбутньою професійною діяльністю учнів. Використання інформаційних технологій сприяє формуванню пізнавального інтересу через диференційований підхід, вибір прийнятного темпу дій, варіанта навчальної діяльності, зацікавленості роботи з системою.

Наявність можливості формування в учнів системного сприйняття хімічної інформації під час навчання хімії із застосуванням засобів інформаційних технологій. Реалізація цієї умови можлива за рахунок використання системного підходу до розкриття змісту навчання хімії та хімічного експерименту.

Наявність викладацьких кадрів, які володіють інформаційними технологіями, необхідною мотивацією та професійною майстерністю. Одним із елементів професійної педагогічної майстерності розглядається підвищення комп'ютерної грамотності педагога. У сучасних умовах необхідне суттєве оновлення ставлення викладачів до формування освітніх цілей, відбору та структурування змісту, пошуку організаційних форм та методів навчання з використанням засобів інформаційних технологій.

Уміння вчителя здійснювати поєднання у процесі навчання хімії інформаційних технологій та традиційних технологій навчання.

Для цілеспрямованого застосування інформаційних технологій у процесі навчання хімії здійснюється вибір цих засобів, який визначається педагогічною доцільністю їх використання. Найбільш співзвучне з нашою методичною позицією визначення педагогічної доцільності, подане автором Н. Хміль [12].

Під педагогічною доцільністю використання інформаційних технологій розумітимемо прогностичну ефективність вирішення дидактичного завдання (практичну ефективність системи для досягнення поставлених на уроці цілей навчання, розвитку та виховання учнів, а також для розширення навчальних можливостей вчителя) в модельованій технології навчання.

Принцип педагогічної доцільності застосування засобів інформаційних технологій вимагає педагогічної оцінки ефективності кожного етапу проектування та впровадження їх в освітній процес. Отже, на першому етапі необхідно ставити завдання не використання комп'ютерних і телекомунікаційних засобів, а відповідне змістове наповнення комп'ютерних навчальних програм.

При оцінці педагогічної доцільності розробки та використання інформаційних технологій у процесі навчання хімії необхідно виходити з того, чи забезпечує цей програмний засіб навчання досягнення поставленої мети у процесі вивченні хімії. Для вирішення цього завдання необхідно встановити, який вплив здійснює програмний засіб навчання на якісні зміни властивостей школяра (рівень, якість, міцність засвоєння природничих знань, автоматизація загальнонавчальних та експериментальних умінь, усвідомленість застосування знань у практичній та навчальній діяльності).

На основі вищезазначеного розкриємо основні напрями застосування інформаційних технологій у процесі навчання хімії.

Відповідно до робіт А. Грабового [4], В. Єременко [5], А. Манако [8], нами виділені напрями, які будуть використані в методиці вдосконалення хімічного експерименту.

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», інформаційні технології розглядаються як засіб розвитку особистості. Інформаційні технології є підсилювачами інтелектуальних здібностей людини. Уміння аналізувати, спостерігати, порівнювати особливо ефективно формуються за допомогою різноманітних програмних засобів навчального призначення. Вміння раціональної навчальної праці в сучасних умовах повинні включати вміння роботи з інформаційними технологіями, що забезпечують обчислення, з базами хімічних даних, із системами пошуку хімічної інформації в Інтернет, з експертними системами, з текстовими та графічними редакторами, а також з комп'ютерними тренажерами та контролюючими програмами.

Якщо йдеться про складні об'єкти або окремі галузі знань, то для сприйняття інформації, прийняття правильного рішення потрібно співвіднести між собою безліч різних фактів і тлумачень. Задіяні масиви затребуваної інформації можуть бути досить великими. Гіпертекстові технології в даному випадку можуть надати неоціненну послугу учням при теоретичному вивченні хімії та при проведенні хімічного експерименту.

Індивідуальна складова на початкових етапах засвоєння інформації (етап репродукції та етап використання знань у стандартних ситуаціях) пов'язана з багаторазовим повторенням вже знайомих теоретичних положень та виконанням значної кількості практичних завдань, а для виходу на творчий рівень (етап трансформації) потрібно проведення самостійного дослідження. Обидва завдання успішно вирішуються з використанням інформаційних технологій. Інформаційні технології можуть виконувати роль тренера, а також виступати як засіб об'єктивної оцінки знань учнів (комп'ютерний контроль) і як моделюючого середовища (комп'ютерні моделі).

Другий аспект характеризує тезу про те, що при пізнанні навколишньої дійсності та самопізнанні необхідно використовувати інформаційні технології.

Сучасні тенденції комп'ютеризації, еволюція інформатизації освіти дедалі більше актуалізують процес початку проектно-орієнтованої системи пізнання, що включає оволодіння методами пошуку, дослідження та використання інформації отримання нових знань (В. Магда [7], О. Полупаненко [9]). Це підвищує мотивацію освоєння інформаційних технологій, вирішення завдання інтеграції знань з метою формування цілісного уявлення про процеси та явища в навколишньому світі. Відповідно до позиції М. Жалдак [6], використання комп'ютера в навчальному процесі найбільшою мірою виявляється ефективним на семінарських заняттях, при самостійній роботі учнів, при проведенні лабораторних робіт.

Як засіб профорієнтаційної підготовки учнів О. Бондарук [2] пропонує узгоджувати цей процес у зв'язку загальної та професійної освіти. Цей зв'язок здійснюється на основі принципів професійної спрямованості, навчальної мотивації, міжпредметних зв'язків, наступності.

Використання інформаційних технологій як засобу організації експерименту та процесів обробки його результатів застосовується при різноманітних розрахунках, необхідних у навчальному процесі. Мікрокалькулятори, програмовані мікрокалькулятори і комп'ютери часто використовуються в методі експерименту як засіб обчислення результатів.

Грунтуючись на досвіді навчання хімії (О. Бондарук [2], Л. Величко [3]), можна припустити, що одним із ефективних шляхів використання засобів інформаційних технологій на лабораторних та практичних роботах з хімії є керівництво пізнавальною діяльністю учнів. Через комп'ютер можна проводити поетапний інструктаж учня як у його роботі з реальними (хімічними) об'єктами, так і контроль успішності виконання кожного етапу роботи, наприклад, з допомогою комп'ютерного тестування. Крім того, можливе доповнення експерименту з хімічними об'єктами експериментом на комп'ютерних моделях. Якщо використовуються методичні прийоми і педагогічні програмні засоби, що дозволяють удосконалювати зворотний зв'язок в системі «викладач-учень», то метод експерименту переростає в метод комп'ютерного експерименту, як різновид методу комп'ютерного навчання.

Отже, застосування інформаційних технологій дозволяє підвищити ефективність традиційних лабораторних та практичних робіт і значно збільшити кількість хімічних дослідів за шкільним курсом хімії.

Один із напрямів удосконалення шкільної хімічної освіти пов'язаний з підвищенням інтегративності її змісту та посиленням її впливу на особистість кожного учня. Актуальність цього напряму визначається з одного боку, інтенсифікацією освіти, а з іншого - інтегративним характером розвитку науки, техніки та виробництва, що визначило потребу сучасного суспільства у фахівцях широкого профілю, які володіють системними та функціональними знаннями про світ, місце та роль у ньому людини і має творчий, системний стиль мислення.

Успішному викладанню хімії сприяє фізико-хімічний та хіміко-біологічний експеримент. Відповідно необхідно широко використовувати фізичні прилади та досліди, а також біологічні об'єкти для більш глибокого розкриття під час уроків сутності процесів, що відбуваються в природі. Автори (А. Грабовий [4], В. Магда [7]) показують, що дослідницький характер, властивий хімічному експерименту, диктує необхідність змін в організації та методиці проведення лабораторнопрактичних робіт. Вони, передусім, передбачають більш широке впровадження індивідуального та диференційованого підходів, що сприяють формуванню дослідницьких навичок, включаючи відпрацювання умінь відбирати дані для експерименту, перетворювати завдання до вигляду, придатного для вирішення за допомогою програмного забезпечення, проводити експеримент засобами інформаційних технологій, зіставляти отримані результати, робити висновки, проводити аналіз, узагальнення. Усе це загалом визначило необхідність пошуку нових, інноваційних підходів до організації та управління діяльністю учня у предметному навчанні.

Засоби інформаційних технологій надають учасникам навчального процесу великі можливості для соціальної взаємодії. Це може бути інтерактивний діалог між учнями та педагогом, між учнями та системою, між двома та декількома учнями.

Інформаційні технології можуть забезпечити проведення лабораторних та практичних робіт, комп'ютерні моделі можуть замінити реальні хімічні об'єкти, робота з якими у шкільних умовах утруднена. Лабораторні роботи та демонстраційний експеримент можуть бути або повністю здійснені на комп'ютері, або із застосуванням спеціального електронного лабораторного обладнання, що підключається до комп'ютера, або з використанням комп'ютера для автоматизації обробки експериментальних даних.

Виходячи з аналізу вищезазначеної наукової літератури виділимо основні напрями використання інформаційних технологій у підготовці майбутнього вчителя хімії.

Перший напрям - навчання вчителя хімії загальним основам інформаційних технологій, які називають інформаційною культурою. Під інформаційною культурою розумітимемо володіння загальними основами інформаційно-комунікаційних технологій, розглядаючи інформаційну культуру як частину загальної культури сучасної людини.

Низька інформаційна культура вчителя є істотною перешкодою на шляху застосування засобів інформаційних технологій у хімічному експерименті. У цьому аспекті комп'ютер або взагалі не використовується, або використовується епізодично. Навчання загальним основам інформаційних технологій необхідно розглядати як елемент професійної педагогічної майстерності.

Реалізація програми інформаційної підготовки майбутнього вчителя хімії починається з вивчення основних понять дисципліни «Інформатика». З урахуванням висновків про необхідність збереження за інформатикою статусу фундаментальної дисципліни, в той же час, враховуючи її прикладний характер, розроблено програму модуля «Мова та інформація», у зміст якого включено тему «Хімічна інформація» (методи надання хімічної інформації; інформація та ентропія; передача хімічної інформації). Ця тема наголошує на практичному значенні інформації, доповнює формовану в модулі інформаційну картину світу.

Другий напрям - вивчення інформаційних технологій, специфічних для предметних галузей «Природничої» та «Інформатичної», у яких значне місце може бути приділено методам обробки даних та інформаційного моделювання. Цей напрям включає підготовку майбутніх учителів до використання у процесі навчання засобів інформаційних технологій спеціально орієнтованих на хімічний експеримент. У програмі курсу інформатики цей напрям відображено в модулях «Формалізація та моделювання» та «Дослідження об'єктів та процесів з використанням засобів інформаційних технологій». Зміст цих модулів визначається необхідністю поглиблення знань та набуття стійких навичок використання засобів інформаційних технологій у процесі навчання хімії, зокрема, у хімічному експерименті.

У межах третього напряму вчитель повинен знати загальну теорію та методику використання засобів інформаційних технологій у професійній педагогічній діяльності. Визначальним фактором ефективного використання засобів інформаційних технологій у хімічному експерименті є не тільки знання вчителя в галузі інформаційних технологій та навички їх застосування, але й педагогічна доцільність використання готових програмних засобів навчального призначення та вміння адаптувати їх до конкретної ситуації.

Висновки

Аналіз наукових досліджень у галузі реалізації можливостей засобів інформаційних технологій показав необхідність підготовки майбутніх вчителів хімії до їх використання у хімічному експерименті в умовах комп'ютерної візуалізації об'єктів і процесів, що вивчаються, автоматизації обчислювальної діяльності та процесів збору, обробки, передачі інформації про об'єкти та процеси, а також комплексного застосування засобів інформаційних технологій та традиційних форм та методів у процесі організації та проведення хімічного експерименту.

Виявлено основні напрями використання засобів інформаційних технологій у викладанні хімії: у процесі пізнання навколишньої дійсності та самопізнання (оволодіння методами пошуку, дослідження та використання інформації для отримання нових знань, що у свою чергу підвищує мотивацію їх освоєння, вирішення завдання інтеграції знань з метою формування цілісного уявлення про процеси та явища в навколишньому світі), як засіб розвитку особистості учня (посилення інтелектуальних можливостей, формування вміння аналізувати, спостерігати, порівнювати, вміння раціональної навчальної праці з базами хімічних даних, з системами пошуку хімічної інформації в Інтернет, з експертними системами, з текстовими та графічними редакторами, а також з комп'ютерними тренажерами та контролюючими програмами), як засіб профорієнтаційної підготовки учнів (знайомство з методами дослідження та практичними діями, характерними для певної професійної галузі, зв'язок наукових знань з виробничим процесом), як засіб організації експерименту та процесів обробки його результатів (автоматизація обчислювальної діяльності, поетапний інструктаж, моделювання та комп'ютерна візуалізація об'єктів та процесів, збір, обробка інформації з експерименту).

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у перегляді усієї методики вивчення навчального матеріалу та дидактико-методичного забезпечення процесу навчання хімії на основі його інформатизації.

Література

1. Богатиренко В. А. Про основні тенденції хімічної освіти ХХІ. Актуальні питання підготовки майбутнього вчителя хімії: теорія і практика: збірник наукових праць. Вип. 2. Вінниця: ТОВ «Ніланд-ЛТД», 2016. С. 7-10.

2. Бондарук О. М. Шляхи підвищення якості хімічної освіти: вдосконалення сучасного уроку. Підготовка майбутніх учителів фізики, хімії. Біології та природничих наук у контексті вимог Нової української школи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (20-21 травня 2019 р., м. Тернопіль). Тернопіль: Вектор, 2019. С. 133-136.

3. Величко Л. Загальнокультурний контекст шкільної хімічної освіти. Рідна школа. 2008. № 3-4. С. 9-12.

4. Грабовий А. К. Експериментально-методична підготовка майбутніх учителів хімії. Підготовка майбутнього вчителя хімії до впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. С. 38-40.

5. Єременко В. О. Підготовка майбутніх учителів хімії до розробки дидактичних матеріалів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Актуальні питання підготовки майбутнього вчителя хімії: теорія і практика: зб. наук. праць. Вип. 2. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. C. 53-55.

6. Жалдак М. І. Система підготовки вчителя до використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 2: Комп'ютерноорієнтовані системи навчання. 2011. № 11. С. 3-15.

7. Магда В. І. Основні вимоги до професійної підготовки майбутнього вчителя хімії. Актуальні питання підготовки майбутнього вчителя хімії: теорія і практика: зб. наук. праць. Вип. 2. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. C. 63-64.

8. Манако А. Ф. Стратегічні запитання впровадження ІКТ у навчальний процес. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2014. № 5. С. 3-10.

9. Полупаненко О. Г. Професійна підготовка майбутнього вчителя хімії як психолого-педагогічна проблема. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2010. № 4 (6). С. 338-350.

10. Прошкін В. Освітні веб-ресурси в професійній підготовці майбутніх учителів. Освітологічний дискурс. 2017. № 1-2. С. 183-197.

11. Самойленко П. В. Формування професійно-методичних компетенцій бакалаврів хімії в педагогічному університеті. Вісник ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Вип. 120. Чернігів: ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка, 2014. С. 32-37.

12. Хміль Н. А. Веб-портфоліо як засіб формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі. Web of Scholar. 2018. Vol. 4. рр. 44-47.

References