Формування професійної відповідальності майбутніх інженерів у контексті графічної підготовки

Формування професійної відповідальності у майбутніх фахівців має довготривалий характер, тому надзвичайно важливо цей процес розпочинати з першого курсу. Одними з перших професійно орієнтованих дисциплін на першому курсі для студентів технічних спеціальностей вважається нарисна геометрія, інженерна та комп'ютерна графіка.

Саме при вивченні цих дисциплін студенти починають розуміти особливості технічної діяльності. Графічна підготовка майбутніх інженерів є першим етапом формування фахової компетентності фахівця і містить значний потенціал для формування його професійної відповідальності. Робота з графічною документацією вимагає уважності, логічного та просторового мислення, наполегливості. Використання сучасних технологій навчання одночасно розкриває можливості для формування навичок колективної роботи, інноваційної діяльності тощо.

Використання під час графічної підготовки імітаційних методів навчання дозволяє створити контекст сучасної технічної діяльності. Як приклад наведемо зміст авторської ділової гри «Робота відділу технічного контролю». На виробництві технічний контроль є обов'язковою процедурою, яка забезпечує якість продукції. Основна мета технічного контролю полягає у перевірці відповідності об'єктів виробництва встановленим технічним вимогам. Від якості проведення технічного контролю у кінцевому рахунку залежить якість виробленої продукції, а також безпека виробництва. Тому у процесі такої імітаційної гри студенти починають розуміти значення відповідальності у професійній діяльності, оцінюють власну позицію щодо важливості знань, умінь, організаційних навичок, здійснення комунікації тощо. Сутність гри «Робота відділу технічного контролю» полягає у наступному. Система організації контролю якості продукції потребує певних виконавців операцій контролю: робітника, наладчика, бригадира, майстра, контролера цеху, контролера ВТК, майстра ВТК, працівників лабораторії, робітника-контролера та інженерно-технічних працівників (ІТР) випробувальних станцій та стендів, окремих категорій працівників відділу матеріально-технічного постачання (товарознавці, інженери з комплектації та ін.), окремих працівників відділів головного механіка (інспектори з експлуатації та ін.), головного інженера та інших служб підприємства, ІТП технічних служб (технологи, конструктори та інші фахівці). Тому у процесі гри мають бути відображені всі складові (або більшість) даної системи.

Студенти поділяються на бригади, кожна з яких виконує певні функції системи організації контролю якості продукції. Зокрема, об'єктом технічного контролю ми пропонуємо гідравлічний насос Hydro-pack 20А25Х086Н (рис.2)

Послідовність здійснення контролю повинна бути поетапною (деякі види технічного контролю неможливо відтворити в умовах університету за відсутності потрібного обладнання, тому такі види технічного контролю обговорюються у теоретичному плані):

1. Контроль розмірів (розмірний контроль) - перевірка відповідності лінійних, кутових розмірів та взаємного розташування поверхонь вимогам креслеників чи технічних умов.

2. Візуальний контроль - зовнішній огляд деталей чи готових виробів. Візуальний контроль дозволяє виявити, чи всі виробничі операції на деталі або виробі виконані, чи є необхідні тавра та супровідні документи, а також виявити поверхневі дефекти.

3. Спеціальний контроль - застосування таких спеціальних методів контролю, як контроль на герметичність, світлонепроникність та ін.

4. Контроль механічних властивостей - випробування зразків матеріалів на розтяг, стиснення, ударну в'язкість тощо (обговорюється теоретично).

5. Металографічне дослідження - визначення структури металу контрольованого виробу (сировина, напівфабрикати тощо) (обговорюється теоретично).

6. Дослідження ресурсу виробу - виявлення відповідності реального ресурсу випробуваного зразка вимогам нормативно-технічної документації.

7. Контроль технологічного процесу - перевірка відповідності характеристик, режимів та інших показників технологічного процесу встановленим вимогам (обговорюється теоретично).

8. Операційний контроль продукції чи технологічного процесу після завершення певної виробничої операції (обговорюється теоретично).

9. Раптовий контроль - контроль продукції або технологічного процесу, термін проведення якого не регламентований (обговорюється теоретично).

10. Активний контроль - контроль продукції або технологічного процесу, що здійснюється у процесі виготовлення продукції вимірювальними приладами, вбудованими у технологічне обладнання, і використовуваний для управління процесом виготовлення.

11. Вхідний контроль - контроль споживачем сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та готової продукції, що надійшли з інших підприємств або ділянок виробництва.

12. Приймальний контроль -- контроль продукції, за результатами якого приймають рішення про її придатність до постачання або використання.

Запропонована ділова імітує діяльність міні-конструкторського бюро в студентській групі, коли кожен студент засвоює навчальний матеріал індивідуально відповідно до власних здібностей та схильностей, що забезпечує досягнення успішності кожною особистістю і формує відчуття відповідальності за доручену роботу. Кожен студент стає особливим у рамках своєї навчально-пізнавальної діяльності. Один із способів формування усвідомленості відповідальності - створення змагальних та «досяжних» систем, де кожен учасник може розраховувати на успішність й на визнання участі у роботі відповідно докладеним зусиллям. Тому зміст завдань потрібно підбирати максимально індивідуалізуючи роботу для кожного студента відповідно до його здібностей. З цієї метою підготовлено блок індивідуальних завдань з конструкторською документацією до складального вузла. Кожний комплект документів має різну степінь адаптованості інформації відповідно до здібностей студентів. Проте обов'язково включає ряд компонентів, які підтримують конструкторську роботу, оскільки містить невідомі елементи. На основі вихідних даних (незакінченого кресленика складальної одиниці, опис її пристрою, незакінченої специфікації та методичні вказівки до проведення ділової гри). Безпосередньо при роботі з конструкторською документацією студенту необхідно самостійно: вивчити принцип дії запропонованої складальної одиниці; закінчити кресленик складальної одиниці та специфікації згідно методичним вказівкам.

Слід зазначити, що формування професійної відповідальності не може бути одномоментним актом. Потрібна системна і цілеспрямована робота. Тому протягом вивчення графічних дисциплін особлива увага приділялась оцінюванню якості виконання графічних робіт як конструкторських документів. Мотиваційним впливом ставала для студентів кількість балів за графічну роботу, яка включала дотриманість оформлення графічних робіт відповідним стандартам. Це від студентів вимагало відповідального підходу до вивчення Єдиної системи конструкторської документації, здійснення пошукової роботи, вміння контролювати свою діяльність, розвивати уважність, дисциплінованість при дотриманні термінів здачі графічних робіт тощо. У процесі проведення ділової гри велося спостереження не лише за правильність прийняття рішення студентами, але й за їх поведінкою, готовністю виправляти допущені помилки, наполегливо відшукувати правильне рішення. Включення студентів в активну самостійну роботу, постійна підтримка викладачем, організація контролю власної діяльності спряло формуванню адекватної самооцінки, необхідності співставляти свою виконану роботу з роботою інших студентів. Колективна робота забезпечує не лише певні види комунікації, але й акцентує увагу на потребі «не підвести» своїх колег у роботі, що є одним з важливих спонукальних мотивів у професійній відповідальності.

На початку і наприкінці проведення ділової гри зі студентами проводилося анкетування з метою визначення рівня сформованості мотивації щодо якісного здійснення професійної діяльності, розуміння відповідальності за результати власної діяльності, потреби у постійному підвищенні рівня професійної компетентності. Аналіз отриманих результатів засвідчив зростання розуміння значення професійної відповідальності за визначеними показниками з 38,7% до 66,5%.

Отже, важливою умовою формування професійної відповідальності для студентів технічних спеціальностей слід вважати відображення у змісті дисциплін (зокрема графічних дисциплін) особливостей технічної діяльності. Впровадження ділової гри «Робота відділу технічного контролю» виявила позитивну динаміку розуміння значення професійної відповідальності та необхідність постійного удосконалення професійної компетентності фахівців інженерного профілю. Подальші перспективи дослідження потребують розробки методик на основі інтегрованого підходу з метою забезпечення наскрізності у формуванні професійної відповідальності майбутніх інженерів.

Література

1. Бульвінська О., Дівінська Н., Дяченко Н., Жабенко О., Линьова І., Скиба Ю. Теоретичні основи і технологія професійного розвитку науковопедагогічних працівників університетів в умовах інтеграції вищої освіти і науки. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2017. 131 с.

2. Воєвутко Н. Ю. Сучасні тенденції університетської освіти в умовах соціально-економічних трансформацій в Україні. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2012. Вип. 11. С. 24-27.

3. Гузар О., Ліоненко М. Моделі уроків розвитку критичного мислення: аналіз та особливості конструювання. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2021. № 1. С. 75-80.

4. Глинянюк Н. В. Психолого-педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді. URL: http://tme.umo.edu.ua/docs/ Dod/3_2010/Glinaniyk.pdf (дата звернення: 12.03.2021).

5. Дідик Н.М. Професійно значущі характеристики особистісної зрілості майбутніх психологів. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2010. Вип. 7. Кам'янецьПодільський: Аксіома. С. 190-206.

6. Нагорна Н. О. Змістова характеристика поняття "проєктно-технологічна компетентність" майбутніх вчителів технологій. Наукові записки [Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер.: Педагогічні науки.2019.Вип. 177(2). С. 20-24.

7. Ковальчук В. А. Професійний саморозвиток майбутнього фахівця: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 204 с.

References

1. Bul'vins'ka O., Divins'ka N., Dyachenko N., Zhabenko O., Lyn'ova I.& Skyba Y. Teoretychni osnovy i tekhnolohiya profesiynoho rozvytku naukovopedahohichnykh pratsivnykiv universytetiv v umovakh intehratsiyi vyshchoyi osvity i nauky [Theoretical bases and technology of professional development of scientific and pedagogical workers of universities in the conditions of integration of higher education and science]. Kyiv: Institute of Higher Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2017. 131 p. (In Ukrainian).

2. Voevutko N. Yu.(2012) Modern trends in university education in terms of socio-economic transformations in Ukraine. Pedagogical education: theory and practice, 11. 24-27. (In Ukrainian).

3. Huzar O., Lionenko M. Modeli urokiv rozvytku krytychnoho myslennia: analiz ta osoblyvosti konstruiuvannia. [Models of lessons for the development of critical thinking: analysis and design features.] Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedagogichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seria: Pedahohika, 2021. No 1. P. 75-80. (In Ukrainian).

4. Hlynyanyuk, N. V.(2010) Psykholoho-pedahohichni umovy formuvannya tsinnisnykh oriyentatsiy suchasnoyi student-s'koyi molodi. [Psychological and pedagogical conditions for the formation of value orientations of modern student youth]. Available at: http://tme.umo.edu.ua/docs/ Dod/3_2010/Glinaniyk.pdf. (In Ukrainian).

5. Didyk N.M. Profesiino znachushchi kharakterystyky osobystisnoi zrilosti maibutnikh psykholohiv[Professionally significant characteristics of personal maturity of future psychologists]. Problemy suchasnoi psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii im. H.S.Kostiuka APN Ukrainy.2010. Vyp. 7. Kamianets-Podilskyi: Aksioma. S. 190-206. (In Ukrainian).

6. Nahorna N. O. Zmistova kharakterystyka ponyattya "proektno-tekhnolohichna kompetentnist'" maybutnikh vchyteliv tekhnolohiy[Semantic characteristics of the conceptof "design and technological competence" of future technology teachers]. Naukovi zapysky [Tsentral'noukrayins'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Ser.: Pedahohichni nauky. 2019.Vyp. 177(2). S. 20-24. (In Ukrainian).

7. Koval'chuk V. A. Profesiynyy samorozvytok maybutn'oho fakhivtsya: monohrafiya. Zhytomyr: Vydvo ZHDU im. I. Franka, 2011. 204 р. (In Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru