Дослідження проблеми формування професійної відповідальності майбутніх журналістів як поняттєво-термінологічний апарат

Визначення поняття "відповідальності", огляд особливостей трактування "професійної відповідальності", засад її формування у майбутніх журналістів. Багатоаспектність трактувань у різних наукових підходах. Шляхи формування професійної відповідальності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.05.2023
Размер файла 27,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження проблеми формування професійної відповідальності майбутніх журналістів як поняттєво-термінологічний апарат

Хромченкова Н.М., здобувач Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України

Представляємо логіку подання проаналізованого матеріалу, поступово просуваючись від широкого значення поняття «відповідальності» до розкриття особливостей трактування «професійної відповідальності» та засад її формування у майбутніх журналістів. Розглядаючи визначення поняття «відповідальності», відзначаємо його багатоаспектність та представленість трактувань у різних наукових підходах. Відповідальна особистість є характеристикою будь-яких відносин, в яких перебувають люди, і стосується різних аспектів їх діяльності, визначаючи спрямованість.

Ключові слова: відповідальність, професійна відповідальність, майбутні журналісти, відповідальна особистість, види відповідальності, структурні компоненти відповідальності, фахова підготовка, моральна якість.

We present the logic of presenting the analyzed material, gradually moving from the broad meaning of the concept of «responsibility» to the disclosure of the peculiarities of the interpretation of «professional responsibility» and the principles of its formation among future journalists. Considering the definition of the concept of «responsibility», we note its multifacetedness and representation of interpretations in various scientific approaches. A responsible personality is a characteristic of any relationship in which people are, and concerns various aspects of their activities, determining the direction.

Keywords: responsibility, professional responsibility, future journalists, responsible personality, types of responsibility, structural components of responsibility, professional training, moral quality.

Постановка й обґрунтування актуальності проблеми

професійна відповідальність журналіст

Формування професійної відповідальності у науково-педагогічних дослідженнях проблема сучасної освіти, яка потребує теоретичних і практичних пошуків свого розв'язання, вирішення проблеми шляхом нововведень та окремих суттєвих змін. Тому представимо погляди науковців на сутність поняття «формування професійної відповідальності майбутніх фахівців» у науково-психологічному та педагогічному просторі. Освітній процес у закладах вищої освіти необхідно спрямовувати на формування таких якостей у майбутніх бакалаврів журналістики, як почуття відповідальності, уміння керувати собою, здатність до аналізу своїх вчинків і прийняття відповідальності за них, що є основою професійної відповідальності. Все це потребує пошуку ефективних механізмів, форм, методів і засобів формування професійної відповідальності.

Аналіз наукових досліджень. Аналіз наукової літератури свідчить, що вчені завжди приділяли належну увагу проблемі формування відповідальності майбутніх фахівців. Зокрема, теоретичні аспекти вивчення професійної відповідальності розкрито у працях О. Кокуна, М. Левківського,

І. Савченко та ін. Формування професійної відповідальності у майбутніх фахівців розглядається у працях Т. Алексєєвої, С. Баранової, Ю. Волинець, М. Левківського, Є. Мануйлова, В. Міляєвої, І. Облєс, О. Патинок, Т. Погорєлової, Е. Садовської та ін.

Дослідженню особливостей професійної діяльності журналістів присвячено праці П. Алексєєва, М. Дяченко, О. Жовнич, В. Здоровега, О. Кривопишина, Г. Кривошея, Н. Мороза та ін.

Ґрунтовно особливості фахової підготовки журналістів розглянуто М. Буроменським, В. Гандзюк, О. Голуб, В. Івановим, В. Здоровегою, О. Лаврик та ін. Окремі аспекти формування професійних знань, умінь та навичок журналіста розглянуті у працях Н. Бобаль, К. Буряк, М. Кадемії, С. Коновальчук, Г. Рожнової, І. Чемерис, Я. Шведової та ін., що надало можливість вивчення даної проблеми та в перспективі вдосконалення у освітньому процесі ЗВО.

Метою дослідження є аналіз проблеми сучасної освіти формування професійної відповідальності майбутніх журналістів, яка потребує теоретичних і практичних пошуків свого розв'язання, вирішення проблеми шляхом нововведень та окремих суттєвих змін. Зростаючими вимогами суспільства до професійної відповідальності журналістів та недостатнім рівнем сформованості професійної відповідальності у майбутніх журналістів, реалізації визначеної мети шляхом розв'язання дослідницького завдання.

Виклад основного матеріалу

Відповідальна особистість є характеристикою будь- яких відносин, в яких перебувають люди, і стосується різних аспектів їх діяльності, визначаючи спрямованість. Виявляється у свідомості, характері, почуттях, різних формах соціальної поведінки і свободі вибору. Тісно пов'язана зі знаннями об'єктивних законів розвитку суспільства, рівнем освіти і культури. Ґрунтується на ставленні: до об'єкта діяльності - особливо у роботі з людьми; до самої діяльності; результату своїх можливостей [46; 47].

У педагогічному словнику за редакцією М. Ярмаченка [37] відповідальність трактується як «необхідність, обов'язок відповідати за свої дії, вчинки; визначається як важливий морально-етичний регулятор міжособистісних стосунків, стимулятор активної діяльності людей, запорука праці та ініціативи» [37, с. 70].

Справжня відповідальність виявляється, перш за все, в характері домагань, у вимогливості до себе, в установці на подолання перешкод. К. Абульханова-Славська [1] переконана, що «фактором, який знижує професійну відповідальність, є установка на успіх в очах оточуючих, прагнення до публічності (гра на публіку). Справжня професійна відповідальність пов'язана з упевненістю в собі, і з власними критеріями саморегуляції.

За поглядом психологів В. Зінченко і Б. Мещерякова [28], «найчастіше відповідальність розуміється як форма контролю людини за власною поведінкою з точки зору виконання нею прийнятних норм і правил. Особистісний самоконтроль реалізується через почуття обов'язку, сумління» [28, с. 95].

За висновком А. Алексєєнко і К. Карпенко [29], обов'язок стимулює суб'єкта до пошуку різних стратегій реалізації того, за що суб'єкт відповідає, до маневрування, творчості. На їх думку, «дисциплінована і відповідальна людина обмежена завданням, інструкцією, правилом, зовнішньою вимогою.

М. Савчин [41] розкриває сутність поняття «відповідальність» через особистісну основу відповідальної поведінки, яку розуміє як «смислове утворення особистості, своєрідний принцип співвіднесення (саморегулювання) в межах сформованої сфери мотивів, цілей, способів та засобів життєдіяльності» [41, с. 77].

Поняття «відповідальність» досліджується також у педагогічній етиці, що «розглядає через призму відповідальності за долю підростаючого покоління сутність педагогічної моралі та її принципів, морального обов'язку, моральної самосвідомості, моральної відповідальності, обґрунтовує особливості морально-відповідальних взаємин педагога і вихованця, розглядає моральні наслідки зайнятих ними позицій і їх вчинків» [51, c. 26].

У дослідженнях українських науковців (М. Боришевський [5], Л. Лохвицька [23] та ін.) підкреслюється, що «відповідальність» - складова моралі, яка надає особистості змогу автономно регулювати свою поведінку на основі власного морального вибору.

За ствердженням Л. Сатановської, «відповідальність як категорія етики і права відображає особливе соціальне і морально- правове ставлення людини до суспільства, що характеризується виконанням свого морального обов'язку і правових норм. [42, c. 66].

За О. Охріменко, Т. Івановою, за сутнісним змістом відповідальність проявляється у позитивному і негативному варіанті: «позитивною (перспективною) відповідальністю вважається добровільне і свідоме виконання відповідальних завдань, дотримання особами норм суспільних відносин, правил відповідальної поведінки. Негативною (ретроспективною) називається та відповідальність, коли до порушника соціальних норм, трудового порядку застосовуються заходи впливу, санкції, покарання, передбачені за недотримання цих норм і правил» [31, c. 14-15].

Проаналізуємо погляди сучасних науковців на види відповідальності. О. Біда [3], О. Василенко [6], Н. Євдокимова [11], Н. Кибальна [17], О. Кочерга [20], Є. Мануйлов [24], М. Піговський [38], Т. Чепульченко [53] розглядають проблеми формування таких видів відповідальності особистості, як моральна, громадянська, соціальна, правова.

Н. Кибальна, досліджуючи висвітлення моральної відповідальності у дослідженнях науковців, робить висновок, що «даний вид відповідальності характеризує «ставлення людини до чогось, що сприймається нею як визначальна основа для прийняття і здійснення рішення та виникає на підставі вимог до суб'єкта діяльності з боку соціального оточення, що ґрунтується на моральних нормах, прийнятих у цьому суспільстві» [17, c. 82].

Вчений Є. Мануйлов [24-26], розглядаючи поняття з історико-філософської позиції та виділяючи правову відповідальність, звернув увагу на основи «відповідальності» як соціального явища, що простежуються ще з часів Античності. У працях філософа Платона були сформовані положення про свідомість людини, яка добровільно є творцем своїх вчинків та свідомо за них відповідає.

За ствердженням Ю. Потьомкіної, «з правових позицій процес формування професійної відповідальності передбачає примусовий характер, і хоча й приймається добровільно людьми (соціальними суб'єктами), але регулюється суспільними соціальними нормами, за порушення яких застосовуються суспільні санкції» [39, с. 59].

При цьому, як зазначає Є. Мануйлов, «правова та професійна відповідальність становлять зовнішню складову відповідальності, а моральна відповідальність є внутрішньою складовою, яка й характеризує людину як окрему особу поза її соціальною і публічною роллю» [25, c. 29-30].

За даними О. Охріменко, Т. Іванової, «відповідальність визначається як соціальне явище добровільного і свідомого виконання, використання і дотримання людьми суспільних приписів і соціальних норм. У разі їх порушення до таких осіб застосовуються заходи впливу, що передбачаються у цих нормах і приписах» [31, c. 9].

За ствердженням О. Безрукової, історична трансформація у розумінні «поняття відповідальності» відбувається на етиці зовнішньої зумовленості відповідальної поведінки, пов'язаної зі страхом покарання з боку оточуючих, закону до внутрішньої детермінованості моральними інстанціями особистості» [2, с. 6].

Особливим видом відповідальності є «самовідповідальність», тобто відповідальність перед собою, що передбачає наявність совісті, відчуття обов'язку. За даними І. Беха, К. Чорної, відчуваючи відповідальність перед собою, людина гостріше розуміє, переживає норми й правила, які ставить перед нею суспільство, колектив [9].

Перейдемо до розгляду структурних компонентів відповідальності як особистісної якості, основи відповідальної поведінки. М. Савчин [40; 41] виділяє відповідальність у трьох компонентах: когнітивний, афективно- мотиваційний та діяльнісно-поведінковий (конатативний).

На основі аналізу праці О. Торшевської [44] виділено такі структурні компоненти відповідальності, як: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-вольовий, операційно- діяльнісний. Характеристиками мотиваційно- ціннісного структурного компоненту відповідальності є: мотиви вибору професії, стійкий інтерес до професійної діяльності, прагнення та здатність до подолання труднощів, самореалізація у процесі виконання завдань, доручень, обов'язків, ціннісне ставлення до професії та повага до професіонала (О. Торшевська).

Перейдемо до аналізу сутності поняття «професійної відповідальності». Вивченню професійної відповідальності особистості приділяють увагу Л. Зінченко [14], А. Орлов [30], О. Патинок [33-36], Л. Сатановська [42], А. Ткачов [43], Л. Хоменко-Семенова [48], О. Юринець [54] та інші, які вважають, що вона має формуватися, починаючи із професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти.

У дослідженні Р. Хайдера [55] «професійна відповідальність» розглядається залежно від вирішального значення зовнішніх умов, за яких відбувається дія. Автор підкреслює особливе значення впливу зовнішніх обставин як на результат вчинку, так і на міру професійної відповідальності.

Аналіз праць Г. Васянович [7], Г. Ващенка [8], С. Квіт [16], В. Кременя [21; 22], М. Савчина [40; 41] показав, що професійна «відповідальність» - це цілісна, інтегрована моральна якість особистості, яка відображає відповідальність особистості за суб'єкти і об'єкти, здатність формувати професійні обов'язки, здійснювати самооцінку і самоконтроль виконуваних завдань шляхом включення в пізнавальну, трудову, професійну діяльність.

За М. Євтух, «професійна відповідальність відбиває особливості поведінки людини в трудовому процесі, ставлення особистості до своїх професійних обов'язків, ступінь дотримання норм, прийнятих в організації» [12, с. 174]. М. Євтух уточнює, що відповідальність лежить в основі соціальної активності людини, і безпосередньо в основі її професійної активності, забезпечує постановку цілей, реалізацію життєвої програми особистості.

А. Ткачов, даючи визначення професійної відповідальності, розглядає її як «властивість особистості, що відбиває ставлення суб'єкта до змісту діяльності та її результатів, до інших суб'єктів і самого себе у процесі праці» [43, с. 395].

«Професійна відповідальність», за ствердженням колективу авторів (С. Золотухіна, Л. Зеленська, П. Зеленський) є «внутрішнім прийняттям обов'язку, перетворенням його на принцип свідомої доброї волі, що спирається на совість, самооцінку й самоконтроль. [15, с. 102].

На думку К. Трегуб, «відповідальність майбутніх журналістів відзначається своєю різноспрямованістю: вирізняється відповідальність людини перед собою, перед іншими людьми, соціальними групами і суспільством в цілому, носить об'єктивний, узагальнюючий характер і проявляється як результат усвідомлення особистістю своєї взаємозалежності, взаємозв'язку, необхідної взаємодії, взаємопідпорядкованої та скоординованої діяльності, потреб та інтересів з іншими членами суспільства» [45, с. 139].

Формування професійної відповідальності у науково-педагогічних дослідженнях - це проблема сучасної освіти, яка потребує теоретичних і практичних пошуків свого розв'язання, вирішення проблеми шляхом нововведень та окремих суттєвих змін. Тому представимо погляди науковців на сутність поняття «формування професійної відповідальності майбутніх фахівців» у науково-психологічному та педагогічному просторі.

Особливості формування професійної відповідальності у майбутніх бакалаврів журналістики висвітлюються в аспекті їх фахової підготовки під час навчання у закладах вищої освіти науковцями і дослідниками (Н. Бобаль [4], М. Дяченко [10], О. Жовнич [13], С. Коновальчук [18; 19], Р. Мартинова [27], А. Палієнко [32], Я. Шведова [53] та ін.). Разом з тим, за свідченням Я. Шведової, більшість майбутніх бакалаврів журналістики не мають уявлення про сутність професійної відповідальності та культури, не розуміють їх значення для майбутньої професійної діяльності, а сам процес формування досліджуваного феномену не є цілеспрямованим, систематичним та особистісно орієнтованим. За Я. Шведовою, «у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців журналістики наявна недооцінка ролі компонентів професійної етики та культури, відповідальності» [53].

У результаті процесу формування професійної відповідальності майбутніх фахівців журналістики постає відповідальна особистість, яка демонструє високий рівень загальної культури і освіченості, засвоєння духовного та матеріального потенціалу, який був накопичений людською цивілізацією в процесі еволюційного розвитку і який націлений на подальший соціальний прогрес.

Здійснений аналіз різного тлумачення поняття дає підстави стверджувати, що «професійна відповідальність - це моральна якість особистості, що характеризується прагненням і умінням оцінювати власну поведінку з огляду її користі або шкоди для суспільства, порівнювати свої вчинки із загальноприйнятими суспільними вимогами і нормами, керуватися інтересами соціального прогресу; здатність особистості розуміти відповідність результатів своїх дій до поставлених цілей, прийнятих у суспільстві або в колективі норм, у результаті чого виникає почуття співучасті у колективній справі, а при невідповідності - почуття невиконаного обов'язку (готовність індивіда визнати, що він сам є причиною наслідків власної поведінки і діяльності)» [49, с. 34-35].

За нашим переконанням, «особливостями професійної відповідальності майбутніх бакалаврів журналістики є усвідомлення відповідального ставлення до професійної діяльності, володіння критичним аналізом у роботі з новою інформацією, відповідально ставитися до представлення інформації на аудиторію, дотримуватися толерантності у роботі з респондентами, справедливо та об'єктивно надавати інформацію, розуміти свою суспільну роль й місію».

Професійну відповідальність ми визначаємо як «моральну якість особистості, що характеризується прагненням і умінням оцінювати свою поведінку з огляду її доцільності або шкоди для суспільства, порівнювати свої вчинки із загальноприйнятими у суспільстві вимогами, нормами, керуватися інтересами соціального прогресу [49, с. 34-35]. «Професійна відповідальність передбачає чітке виконання професійних обов'язків, усвідомлення своїх дій і особисту відповідальність за результат виконання або невиконання предметно- практичної діяльності» [52, с. 215].

Аналізуючи структуру поняття професійної відповідальності майбутніх фахівців журналістики, встановлено наступні компоненти: мотиваційний (потреби, ідеали, ціннісні орієнтації); гностичний (усвідомлення: моральних, етичних норм діяльності і поведінки); емоційно-вольовий (вміння визначати мету і обирати засоби її досягнення); діяльнісно-поведінковий (здатність приймати рішення відповідно до моральних переконань) та виділено критерії, показники та рівень її сформованості.

На нашу думку, особливими характеристиками сформованості професійної відповідальності у майбутніх фахівців є:

- усвідомлення відповідального ставлення до професійної діяльності;

- володіння критичними аналізом та професійним мисленням у роботі із новою інформацією;

- здатність відповідально відноситися до подання інформації для аудиторії; вміння справедливо та об'єктивно надавати інформацію;

- терпимість і вміння дотримуватися толерантності у роботі із респондентами;

- усвідомлення своєї суспільної ролі і місії [49].

Зважаючи на вищевказане, пропонуємо ввести в тезаурус понять визначення поняття «професійна відповідальність майбутнього журналіста», під яким розуміємо цілісну, інтегровану якість, що відображає єдність здібностей та можливостей особистості, яка виявляє свідоме ставлення до вимог суспільства, соціальних завдань, норм і цінностей, має стійке прагнення і здатна якісно виконувати професійні журналістські обов'язки й поставлені завдання; приймати рішення та нести відповідальність за вироблені та ухвалені рішення у професійній діяльності.

Досліджуючи проблему формування професійної відповідальності у майбутніх бакалаврів журналістики, відзначимо, що основні засади відповідальності як особистісної та професійної якості формуються у студентів в процесі їх фахової підготовки у ЗВО. Встановлено, що для формування відповідальності майбутніх фахівців необхідні наступні навички та особистісні якості студентів: наполегливість та обов'язковість; навички прийняття відповідальних рішень; внутрішня мотивація до професійної діяльності.

При цьому, незважаючи на актуальність формування професійної відповідальності у майбутніх фахівців, багато аспектів залишаються малодослідженими. Тому вирішення цієї проблема потребує методичного обґрунтування, розроблення і впровадження в практику ЗВО педагогічних умов, які підвищать ефективність формування професійної відповідальності у майбутніх бакалаврів журналістики.

Перспективними науковими розвідками є дослідження актуальної проблеми освіти ЗВО в умовах епідеміологічної ситуації та воєнного стану, що наразі переживає Україна.

Джерела

професійна відповідальність журналіст

І.Абульханова-Славская К. А. Жизненная стратегия личности. URL: http://medic.studio/ psihologiya-lichnosti/jiznennaya-strategiya- lichnosti-abulhanova-45954.html.

2. Безрукова О. А. Соціальна відповідальність в сучасному українському суспільстві: соціологічна концептуалізація та досвід емпіричного дослідження : автореф. дис. ... д-ра соціологічних наук : 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. Київ , 2015. 40 с.

3. Біда О. А. Виховання громадянської відповідальності у системі виховної роботи учнів ліцею. Вісник Черкаського університету: Педагогічні науки. 2017. Вип. 2. URL: http://ped- ejournal.cdu.edu.ua/article/view/1276.

4. Бобаль Н. В. Формування соціокультурної компетентності майбутніх журналістів у процесі професійної підготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти. Вінниця, 2013. 21 c.

5. Боришевський М. Дорога до себе : Від основ суб'єктності до вершин духовності. Київ : Академвидав, 2010. 416 с.

6. Василенко О. М. Роль соціальної компетентності у розвитку соціальної відповідальності учнів у мікросередовищі. Педагогіка вищої та середньої школи. 2016. №

47. URL: http://journal.kdpu.edu.ua/pedag/article/ view/2370.

7. Васянович Г. П. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико- методологічний аспект) : Монографія. Київ-Львів : ЛДФЕІ, 2002. 232 с.

8. Ващенко Г. Виховання волі і характеру : підручн. для педагогів. Київ : Школяр, 1999. 385 с.

9. Виховання моральної самосвідомості зростаючої особистості в позакласній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів : монографія / І. Д. Бех, К. І. Чорна, К. О. Журба, В. А. Киричок,

І. М. Шкільна, С. В. Коновець. Харків : «Друкарня Мадрид», 2016. 176 с.

10. Дяченко М. Д. Теоретичні і методичні засади розвитку творчого потенціалу майбутніх журналістів у процесі професійної підготовки : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Запоріжжя, 2013. 400 с.

11. Євдокимова Н. О. Психологічна підготовка майбутнього фахівця як суб'єкта професійної правничої діяльності під час навчання у ВНЗ. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами : збірник наукових праць. 2008. № 5 (7). URL: http://ap.uu.edu.ua/article/502.

12. Євтух М. Б. Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі : Зб. наук. праць. Рівне : Волинські обереги,

2002. С. 170-175.

13. Жовнич О. В. Методика навчання професійно орієнтованого англомовного писемного спілкування майбутніх журналістів засобами блог-технологій : автореф. дис. . канд. пед. наук : 13.00.02 - теорія та методика навчання (германські мови). Київ , 2018. 20 с.

14.Зінченко Л. Поняття «професійна

відповідальність» в контексті підготовки фахівців з фізичної культури і спорту. Теорія і практика управління соціальними системами. 2018. № 3. URL: http://tipus.khpi.edu.ua/article/view/2078-

7782.2018.3.06.

15.Золотухіна С. Т., Зеленська Л. Д., Заленський П. Р. Відповідальність як стрижнева цінність особистості. «Гуманізація навчально-виховного процесу». Словянськ, 2012. Спецвип. 10. С. 101116.

16. Квіт С. М. Масові комунікації. Київ : Вид. дім «Києво-Могил. Акад.», 2008. 206 с.

17. Кибальна Н. Дефініція «Професійна відповідальність» у контексті підготовки майбутнього фахівця цивільного захисту. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». 2014. Вип. 29. С. 77-86.

18. Коновальчук С. А. Лінгвістичні аспекти професійного англомовного спілкування студентів факультету журналістики. Вісник ЛДУ БЖД. Серія «Педагогічні науки». 2011. № 5. С. 143-148.

19. Коновальчук С. А. Педагогічні умови формування професійної іншомовної компетентності майбутніх студентів журналістів. ХІУ Міжнародна наукова інтернет-конференція Advanced Technologies Of Science And Education (19-21 квітня 2018 року). URL: http://intkonf.org/ konovalchuk-s-a-pedagogichni-umovi-formuvannya- profesiynoyi-inshomovnoyi-kompetentnosti- maybutnih-studentiv-zhurnalistiv/.

20. Кочерга О. М. Педагогічні умови формування соціальної відповідальності майбутнього вчителя. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2012. № 7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2012_7_41.

21. Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. Київ : Грамота, 2005. 448 с.

22. Кремень В. Г. Філософія освіти ХХІ століття. Педагогіка і психологія. Київ : Педагогічна преса,

2003. №1 (ХХХУІІІ). С. 6-16.

23. Лохвицька Л. В. Аналіз теорії моралі у філософських і психологічних концепціях. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 2014. Вип. 15. С. 119-130. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Mnf_2014_15_15.

24. Мануйлов Є. М. Морально-етична відповідальність суб>єктів діяльності. Вісник Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Сер. Філософія, філософія права, політологія, соціологія : зб. наук. пр. Харків : Право, 2011. №9. С. 24-31.

25. Мануйлов Є. М. Проблема відповідальності особистості в контексті моралі. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2014. № 1 (20).

С. 29-35.

26. Мануйлов Є. М. Проблема відповідальності особистості в контексті моралі і професійної етики. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія : Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2014. № 4. С. 36-41.

27. Мартынова Р., Гулала-Нури А. Анализ методов обучения иноязычной профессиональной речи будущих журналистов в педагогической теории и практике. Наук. зап. Терноп. нац. пед. унту. Сер. Педагогіка. 2012. № 3. С. 78-85.

28. Мещеряков Б., Зинченко В. Большой психологический словарь. Санкт-Петербург : Прайм-Еврознак, 2004. б72 с.

29. Навчальний посібник з курсу «Професійна етика вищої освіти» для осіб, що навчаються в магістратурі за спеціальністю «Педагогіка вищої школи». / А. П. Алексеенко, К. І. Карпенко, Л. О. Гончаренко, В. В. Дейнека. Харків : ХНМУ, 2015. 77 с.

30.Орлов А. О. Формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04. - теорія і методика професійної освіти. Київ, 2009. 20 с.

31.Охріменко О. О., Іванова Т. В. Соціальна відповідальність : навч. посіб. Київ : НТУ «Київський політехнічний інститут». 2015. 180 с.

32. Паліенко А. М. Формування іншомовної медіа-компетентності майбутніх журналістів у процесі фахової підготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. - Теорія і методика професійної освіти. Черкаси, 2016. 20 с.

33. Патинок О. П. Взаємозв'язок становлення відповідальності з особливостями професійної спрямованості майбутніх соціальних працівників. Наук. часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12 «Психологія» : зб. наук. праць. К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. №22 (46). С. 237-244.

34. Патинок О. П. Відповідальність як компонент професійно-етичної поведінки практичного психолога. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 11 Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління: Зб. наук. пр. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова,

2004. № 1(23). С. 139-144.

35. Патинок О. П. Психологічні умови становлення відповідальності як якості особистості майбутнього фахівця соціальної сфери. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. 2012. №13-4. С. 15-24.

36. Патинок О. П. Становлення відповідальності як професійно значущої якості майбутнього фахівця соціальної сфери: психологічний аспект. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2016. № 2 (39). С. 176-179.

37. Педагогічний словник /за ред. М. Д. Ярмаченка. Київ : Педагогічна думка, 2001. 514 с.

38. Піговський M. Соціальна відповідальність фахівця соціальної сфери як вагомий чинник результативності його професійної діяльності. Social Work and Education, 2018. Vol. 5. No. 4. Pp. 56-65.

39. Потьомкіна Ю. С. Категорія

«відповідальність» у сфері державної служби. Університетські наукові записки. 2012. № 3. С. 460-468.

40. Савчин М. В. Відповідальність : смисловий принцип мотиваційної регуляції поведінки особистості. Педагогіка і психологія. 1996. № 1. С. 10-18.

41. Савчин М. В. Психологія відповідальної поведінки : монографія. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2008. 280 с.

42. Сатановська Л. Формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів освіти в умовах вищого навчального закладу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Педагогіка». 2015. Вип. 1(1). С. 65-70.

43. Ткачов А. В. Проблема професійної відповідальності особистості в психології. Проблеми екстремальної та кризової психології : зб. наук. праць. Харків : УЦЗУ, 2010. Вип. 8. С. 395-400.

44. Торшевська О. В. Психолого-педагогічні аспекти формування професійної відповідальності вчителів початкових класів в умовах педагогічного коледжу. Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. URL : http:// www.stattionline.org.ua/pedagog/104/17998- psixologo-pedagogichni-aspekti-formuvannya- profesijnoi'-vidpovidalnosti-vchiteliv-pochatkovix- klasiv-v-umovax-pedagogichnogo-koledzhu.html.

45. Трегуб К. С. Мас-медіа як суб'єкт соціальної відповідальності. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2015. Вип. 4. С. 136-140.

46. Философский энциклопедический словарь. / ред.-сост.: Е. Ф. Губский, Г. В. Кораблева, В. А. Лутченко. Москва, 2005. 576 с.

47. Філософський енциклопедичний словник / гол. ред. В. І. Шинкарук. Київ : Абрис, 2002. 742 с.

48. Хоменко-Семенова Л. О. Формування професійних якостей майбутніх журналістів в умовах навчання в університеті. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія. 2016. № 9. URL: http://jrnl. nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/12430. DOI: 10.18372/2411-264X.9.12430.

49. Хромченкова Н. М. Структурні компоненти професійної відповідальності майбутніх журналістів на бакалаврському рівні вищої освіти. Матеріали IV Міжн. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 17-18 лютого 2017 р.). Запоріжжя, 2017. С. 25-27.

50. Хромченкова Н. М. Формування професійної відповідальності у майбутніх журналістів як науково-педагогічна проблема в сучасному освітньому просторі. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, 2016, IV (45), Issue: 93. рр. 26-29.

51. Хромченкова Н. М. Шляхи реалізації формування особистісно-професійної відповідальності майбутнього викладача вищої школи. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, 2013, I(7), Issue: 14. рр. 214-217.

52.Чепульченко Т. О. Соціальна відповідальність: поняття та сутність. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць. 2010. № 1 (5). URL: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/6088.

53. Шведова Я. В. Формування професійної культури майбутніх тележурналістів у фаховій підготовці : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Запоріжжя, 2010. 20 c.

54. Юринець О. О. Формування педагогічної відповідальності студентів коледжу. Оновлення змісту, форм та методів навчання та виховання у закладах освіти : зб. ст. Рівне : РДГУ, 2008. Вип. 40. С. 90-93.

55. Heider F. The Psychology of interpersonal relations. N. Y. : Willey, 1958. 212 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.