Формування soft skills у процесі викладання методики навчання української літератури у закладі вищої педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Формування Soft Skills у процесі викладання методики навчання української літератури у закладі вищої педагогічної освіти

Любов Пархета кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання

Анотація

У статті обґрунтовано важливість формування soft skills у процесі викладання методики навчання української літератури у закладі вищої педагогічної освіти.. Запропоновано методи навчання, які доцільно застосовувати в освітньому процесі сучасних ЗВО для формування та розвитку soft skills. Акцентовано на можливостях технології опрацювання дискусійних питань під час вивчення художніх творів для розвитку soft skills майбутніх учителів-філологів.

Ключові слова: м'які навички; освітній процес; методи навчання; технології навчання; особистісний розвиток; викладання методики навчання української літератури; професійна підготовка.

soft skills викладання навчання

Lubov Parheta

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor,

Associate Professor of the Department to Ukrainian Literature, Ukrainian Studies and Methods of Teaching,

of Uman State Pedagogical University named after Pavlt) TychynQ, Uman, Ukraine,

DEVELOPMENT OF SOFT SKILLS IN THE PROCESS OF TEACHING THE METHODS OF TEACHING UKRAINIAN LITERATURE IN AN INSTITUTION OF HIGHER PEDAGOGICAL EDUCATION

Abstract

The article substantiates the importance of the formation of soft skills in the process of teaching the methodology of teaching Ukrainian literature in an institution of higher pedagogical education. Teaching methods that are appropriate to be used in the educational process of modern higher education institutions for the formation and development of soft skills are proposed. Emphasis is placed on the possibilities of the technology for processing debatable issues during the study of artistic works for the development of soft skills of future philology teachers.

Keywords: soft skills; educational process; teaching methods; learning technologies; personal development; teaching methods of teaching Ukrainian literature; professional training.

Постановка проблеми. Нині задля успішного працевлаштування замало наявності диплома про вищу освіту. Інноваційні прориви в освіті, соціально- економічна ситуація в нашій країні вимагають від майбутніх фахівців таких навичок, які уможливлюють їхню ефективну професійну діяльність, незалежно від здобутого фаху, та сприяють підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці. Сучасним закладам освіти потрібні різнопланові фахівці, працедавці (стейкхолдери) розраховують на те, що учитель матиме десятки різноманітних вмінь: здатність креативно мислити, здатність управляти часом, мати навички комунікації, ініціативність, стресостійкість, критичне мислення, вміння вирішувати проблему, лідерство, командна робота тощо. Саме тому питання формування soft skillsY здобувачів вищої педагогічної освіти має бути, на наш погляд, першочерговим серед основних питань організації освітнього процесу сучасного закладу вищої освіти.

У зв'язку з цим Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільськогогосподарства затвердило професійний стандарт за такими вчительськими професіями:

Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти;

Вчитель закладу загальної середньої освіти;

«Вчитель початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)».

«Новий профстандарт - це втілення сучасного підходу НУШ до визначення переліку та опису загальних і професійних компетентностей вчителя. Документ визначає загальні (громадянська, соціальна, культурна, лідерська та підприємницька) і професійні (мовно-комунікативна, предметнометодична, інформаційно-цифрова, психологічна, емоційно-етична, педагогічне партнерство, інклюзивна, здоров'язбережувальна, проєктувальна, прогностична, організаційна, оцінювально-аналітична, інноваційна, рефлексивна, здатність до навчаннявпродовжжиття) компетентностівчителя» [5]. Як бачимо, низка компетентностей, про які йдеться в стандарті, стосуються не тільки опанування вчителями професійних знань, а й урахування емоційних та комунікативних навичок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування у здобувачів освіти «soft skills» є доволі актуальною для вітчизняної науки, чим і пояснюється значна кількість праць сучасних науковців, присвячених сутності та змісту наповнення поняття soft skills. Зокрема Кірдан О. обґрунтувала важливість формування soft skills у контексті критеріїв оцінювання якості освітньої програми та дескрипторів Національної рамки кваліфікацій; Безлюдна Н. та Дудник Н. проаналізували професійний стандарт учителя та виокремили низку компетентностей, формування яких залежить від розвитку soft skills; А. Соколова та Г. Матюха працюють над проблемою розвитку soft skills при навчанні школярів англійської мови;практичний досвід формування softskills в умовах закладу вищої освіти схарактеризовано у дослідженні Н. Коляди та О. Кравченко;! Гарбузюк визначає концептуальні засади освітніх практик, що базуються на життєвих компетентностях. Учені-методисти, літературознавці Т. Бугайко, Ф. Бугайко, Н. Волошина, Г. Гуковський, О. Дорошкевич, С. Жила, М. Жулинський, Е. Ільїн, Г. Клочек, Л. Мірошниченко, О. Пронкевич, Б. Степанишин, Г. Токмань, Е. Шаповалова присвятили свої дослідження актуальним проблемам методики викладання літератури, питанню вдосконалення фахової компетентності вчителя-словесника. Водночас зауважимо, що бракує сучасних наукових досліджень про особливості формування soft skills у здобувачів вищої освіти в процесі викладання методики навчання української літератури.

Метою статті є дослідження особливостей формування soft skills у здобувачів вищої освіти в процесі викладання методики навчання української літератури.

Виклад основного матеріалу. Проаналізувавши ряд наукових праць, у яких подається визначення поняття soft skills, ми дійшли висновку, що, з одного боку, у визначенні «soft skills» науковці вказують на здатність людини до міжособистісних взаємодій і її особистісні характеристики (коефіцієнт емоційного інтелекту людини, набір рис особистості, соціальні навички, комунікативні здібності, особисті звички) тощо. З іншого боку, ряд дослідників у своїх наукових розвідках вказують на роль та місце soft skills у становленні професійної кар'єри (риси характеру, що поліпшують здатність людини взаємодіяти з іншими людьми; особисті якості, особливості, таланти або рівень захоплення професійною діяльністю, які відрізняють дану особистість від інших людей зі схожими вміннями і компетентністю.

Науковець О. Кірдан виокремлює такі сутнісні ознаки поняття «soft skills»: охоплює компетентності, що сприяють самореалізації майбутніх фахівців та є індивідуалізованими за змістовим, цільовим, часовим та особистісним виміром; складновимірюваний соціокультурний та педагогічний феномен, який формується та забезпечується цілісністю і єдністю освіти та власного досвіду особистості; є сукупністю компетентностей, якостей, умінь, здібностей, процесів, що уможливлюють успішну професійну діяльність у швидко змінюваних та/або невизначених умовах; сприяють та підвищують здатність здобувачів вищої освіти адаптуватися до змін у професійній діяльності та житті [1].

Найбільш рейтингові навички склали ТОП-5 soft skills: креативне мислення; управління інформацією; емоційний інтелект; уміння формувати власну думку та приймати рішення; презентаційні навички (самопрезентація, уміння вести переговори).

Щодо класифікації soft skills, то, на нашу думку, найближчою до педагогічної професії є класифікація, запропонована К. Коваль: індивідуальні якості (уміння ухвалювати рішення та вирішувати проблеми, чітко ставити завдання та формулювати цілі, позитивне мислення та оптимізм, орієнтація на клієнта та кінцевий результат); комунікаційні якості (уміння зрозуміло формулювати думки, уміння взаємодіяти з різними типами людей, структурувати й модерувати наради, відповідати аргументовано, зрозуміло, вчасно і ввічливо, готувати та робити якісні презентації, враховувати культурні та міжнаціональні особливості); управлінські якості («грати» в команді, об'єднувати та мотивувати її, учити та розвивати кожного учасника, попереджувати ризики та запобігати їхньому виникненню, чітко здійснювати планування та управління робочим часом) [2].

У процесі вивчення методики навчання української літератури реалізовується тісне поєднання літературознавчого аспекту з педагогічним.

Це дає майбутньому вчителеві психолого-педагогічні основи та практичні рекомендації щодо навчання літератури в школі а також можливість реалізовувати soft skills.

Методи розвитку гнучких навичок (soft skills) у викладачів і здобувачів освіти у процесі викладання методики навчання української літератури умовно можна поділити на декілька блоків (за основу візьмемо підходи Т. Смагіної і О. Шуневич для визначення блоків): блок розвитку комунікативних навичок, який передбачає формування та розвиток уміння слухати й чути; аргументувати й переконувати; створювати логічні зв'язки; командна взаємодія; ведення переговорів, прилюдні виступи; проведення презентацій та самопрезентацій; блок розвитку особистісних навичок (саморегуляція), який передбачає формування та розвиток усвідомлення й управління власними емоціями та емоціями інших; управління стресом; управління власним розвитком; планування й цілетворення; тайм-менеджмент; рефлексія; використання зворотнього зв'язку, емпатію; блок розвитку ефективного мислення, який передбачає формування та розвиток проєктного мислення; здатності до обдумування й прийняття рішень; пошуку й аналізу інформації; креативного мислення; логічного мислення; стратегічного мислення; блок розвитку діяльнісних навичок (управління), який передбачає формування та розвиток уміння мотивувати, здійснювати наставництво; готовність до ситуаційного лідерства, делегування повноважень; управління проектами; надання зворотнього зв'язку [6].

Методика літератури є конкретним виявом, реалізацією завдань вивчення літературного процесу в цілому й аналізу окремих художніх творів стосовно вимог шкільної програми з урахуванням специфіки вікових і психологічних особливостей учнів певних класів.

Освітній процес на заняттях з методики навчання літератури будується за принципом діалогу, полілогу з урахуванням вихідних стосунків на уроках «автор - художній текст - читач». Освоєння цих стосунків має відбуватися у практичній літературній діяльності самих школярів з позиції «читач», «критик», «літературознавець», «автор власного тексту». Здобувачі вищої освіти мають знати, що вчитель у цій ситуації (як і комплекс дидактичних засобів) виконує роль консультанта, організатора з акумуляції інформації, самостійного навчально-пізнавального процесу учіння, режисера у взаємодії учнів із літературним матеріалом. Така роль учителя-літератора стане можлива лише тоді, коли набуде певних соціальних можливостей і технологічного вирішення.

Роль учителя як організатора, дослідника, психолога передбачає розроблення спеціальних інструкцій для самостійної роботи школярів, програми особистісного розвитку. Також зазначається мета та завдання засвоєння навчального матеріалу, кроки виконання, подаються рекомендаційні списки джерел інформації і способів оволодіння ними.

Тематику самостійної роботи та ІНДЗ здобувачі вищої освіти отримують на першому занятті з методики навчання української літератури. Рівень їх знань визначається та оцінюється в процесі аналітичної роботи над новим матеріалом на практичних заняттях та залежить від активності здобувачів, їхньої здатності самостійно сприймати навчальний матеріал, вести дослідницьку, творчо- пошукову роботу. Тому й зростає значення і питома вага самостійної роботи як на заняттях, так і в процесі виконання ІНДЗ.

Виконуючи різноманітні завдання, зокрема й ІНДЗ, здобувачі вчаться мислити і працювати нестандартно. Soft skills - це компетенції які дозволяють комунікувати з іншими людьми, у системі навчання зацікавлює здобувачів вищої освіти саме творчою свободою та можливістю вибору. Вона дає змогу використовувати систему особливих форм роботи, досліджувати як впливають різні типи уроків на пізнавальну активність учнів. Саме такого творчого, нестандартного спеціаліста потребують сучасні загальноосвітні заклади.

Формування soft skills у процесі вивчення курсу «Методика навчання української літератури» передбачає :

усвідомлення здобувачами матеріалу теми, що вивчається;

розуміння та сприймання матеріалу;

самостійні висновки здобувачів вищої освіти про якість вивчення ними матеріалу.

На зміну традиційним інформаційним лекціям, практичним заняттям, в основному, зорієнтованим на репродуктивний рівень навчально-пізнавальної діяльності здобувачів, не стимулюють розвиток їх здібностей до узагальнення, прогнозування і моделювання освітнього процесу на продуктивному рівні, пропонуються проблемні лекції, семінари-ділові ігри, дискусії-співміркування, що спонукають до активного включення здобувачів вищої освітм у колективне обговорення і творче осмислення наукових проблем, спільний пошук і аналіз, розвиток комунікативних якостей та інтелектуальних умінь вихованців і таким чином допомагають оволодінню комунікативною методикою викладання української літератури.

Засвоєння матеріалу розпочинається оглядово-настановчою лекцією, в якій дається вичерпна інформація про тему, об'єм знань і вмінь, якими необхідно оволодіти, літературу для самостійної роботи. Індивідуальна самостійна робота включає такі модулі :

змістово-пошуковий;

адаптивно-перетворюючий;

контрольно-смисловий.

Практична участь студентів у цих модулях передбачає такі види діяльності: опрацювання та конспектування необхідної літератури; знайомство з досвідом роботи навчальних закладів та відвідування занять учителів літератури; консультації у науковців, методистів, практиків; підготовка та презентація повідомлень, рефератів; а також виступи і доповіді на практичних заняттях на основі прочитаного, почутого, побаченого у шкільній практиці; демонстрування підготовлених моделей і участь у рольових іграх за підготовленою розробкою уроку.

Такі види діяльності сприяють формуванню у здобувачів таких компетенцій, які дають можливість йому спроєктувати модель розвитку і виховання учня. Забезпечують здобувача вищої освіти прийомами формування учня як кваліфікованого читача, здатного самостійно організовувати процес учіння та управління його діяльністю.

Формування у здобувачів вищої освіти готовності до фахової діяльності здійснюється за допомогою традиційних та інноваційних методик і форм. За групами їх умовно можна розподілити так :

семінари, практикуми, моделювання, консультації (індивідуальні та групові);

виконання навчально-методичних задач, варіативних тестових завдань, рольові ігри, рецензування відповіді здобувача, взаємооцінювання та аналіз;

проектування сценаріїв уроку, ігрові технології, зустрічі з учителями-новаторами.

Ефективною формою роботи є практикум: настановчо-мотиваційні, тренувальні, дослідницькі, творчі та узагальнювальні. Основним способом організації діяльності здобувачів на практикумах є групова форма роботи. При цьому кожна мікрогрупа виконує, як правило, завдання, що різняться між собою. Засобом керівництва навчально-пошуковою діяльністю є інструкція, яка за визначеними правилами послідовно встановлює дії здобувача. Можна запропонувати на цих практикумах такі завдання :

підготувати календарно-тематичний план з української літератури, використовуючи граф-схеми або план-сітку;

розробити завдання для оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури - поточного, тематичного, підсумкового;

запропонувати форму та систему особистісно зорієнтованих завдань для комунікативної діяльності на уроках української літератури. Такі різноманітні форми роботи створюють певні переваги для

здобувачів: навчальний рейтинг активізує самостійну роботу, робить її систематичною; краще вмотивовується навчальна праця здобувача; стимулюється самостійність, ініціативність, відповідальність, творчість; відбувається орієнтація на пошук, а отже й на всебічне розкриття задатків і здібностей; підвищення об'єктивності оцінки знань; значне зменшення психологічного навантаження.

Під час вивчення практичного курсу методики навчання української літератури моделюються такі завдання, які б дали можливість здобувачам вищої освіти глибоко проаналізувати художній твір. Проблема аналізу художнього твору не нова. Нею постійно цікавляться у своїй роботі вчителі, нею займаються методисти, однак остаточного вирішення цієї проблеми методична наука не дає. Робота з текстом часто підмінюється переказом, вибірковим читанням окремих епізодів, переглядом кінофільмів тощо.

Потрібно систематизува титеоретичний матеріал з методики аналізу тексту, використовуючи різні джерела знань і власний досвід, визначитимісце аналізу художнього твору в навчальному процесі та його вплив на формування творчої особистості здобувачів, підвищення ефективності сприйняття ними творів літератури. На розв'язання проблеми роботи з текстом були спрямовані зусилля багатьох учених упродовж усього існування шкільної освіти.

Тільки систематична й наполеглива робота з розвитку вмінь і навичок аналізу тексту допоможе учням стати справді культурними читачами, знайти свої стежки до творів світового письменства й отримати велику насолоду від спілкування з мистецтвом слова.

У класичній методиці аналізу літературного твору передує його сприйняття і відповідне прочитання.

Сприйняття - складний динамічний процес, який передбачає особистісне прочитання, інтерпретацію, мікроаналіз художнього твору самим читачем. Він супроводжується емоційними переживаннями і є завжди цілісним і безпосереднім. Тому, починаючи роботу з текстом, вчителю необхідно ввести школярів у твір, викликати інтерес, збудити читацьку увагу, а потім і активне ставлення до написаного.

Критичне мислення є однією із основних серед soft skills, які повинні бути сформовані під час навчання майбутніх філологів. Критичне мислення -- це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно вирішити; зважено, вдумливо розглянути різні, а часом і протилежні підходи і розуміння проблеми з метою прийняття власного обґрунтованого рішення; вміння самостійно знайти, обробити, проаналізувати та дати оцінку певній інформації; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції. Орієнтація на критичне мислення передбачає активність розуму, спрямованого на виявлення й виправлення своїх помилок, точність тверджень і обґрунтованість міркувань.

Отже, критичне мислення - це наукове мислення, головна риса якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Найбільше йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Для формування критичного мислення під час вивчення художніх творів актуальним є постановка пізнавальних завдань, створення під час навчального процесу проблемних ситуації, що містять протилежні точки зору, які ставлять здобувачів освіти перед необхідністю самостійно мислити - обґрунтовувати власну позицію, аргументовано розгортати й викладати власні міркування, приймати рішення.

Розвиток критичного та логічного мислення здобувачів вищої освіти відбувається під час аналізу та інтерпретації художніх текстів. На заняттях зауважуємо, що зміст художнього твору не обмежується тематикою, він включає і проблематику. Проблема - це питання, які автор ставить перед читачами, героями, часом. Ці проблеми мають різний характер: соціальний, етичний, психологічний тощо. Проблематикою називають питання, які ставляться, або вирішуються у творі. При цьому письменник не зобов'язаний давати відповіді на всі питання, на деякі питання мусить відповісти читач. Таким чином формуємо в здобувачів освіти вміння застосовувати свої навички для вирішення проблем, які виникають у реальних професійних ситуаціях, або в особистому житті і які складно зрозуміти і виконати. Використання різних технологій навчання сприяє якісному вивченню художнього твору та його аналізу. Зокрема, технологія опрацювання дискусійних питань. Комплексне розв'язання проблем. Сутність цієї технології з'ясовується в таких питаннях:

Що є?

Чому ця проблема виникла?

Як зміниться ситуація, якщо проблема буде розв'язана,і як зміниться ситуація, якщо проблема не буде розв'язана?

Де ця проблема вникла?

Хто може надати ресурси?

Коли це потрібно вирішити?

Які висновки потрібно зробити для себе?

Основні етапи у розв'язанні проблеми:

Визначення проблеми.

Аналіз проблеми.

Створення альтернативних рішень.

Реалізація рішень.

Під час вивчення новели «Intermezzo» Михайла Коцюбинського

пропонуємо використати таку систему запитань:

Пропонуємо питання: що для вас є енергія? У ході бесіди доходимо висновку, що енергія - це ресурси. Людина., яка має багато енергії може бути лідером, тобто енергія - це лідерство. Далі варто поставити питання чи є лідером герой новели? Як розподіляє свою енергію герой (економить, розтрачує, відновлює, наповнює)? Далі варто поставити питання: чим відрізняється відновлення від наповнення? Наступним дискусійним питанням може бути таке: чому енергія залишила героя? Логічно після такого питання запитати що ж потрібно зробити герою задля відновлення енергії? Для продуктивної дискусії варто запитати здобувачів освіти що їх наповнює у житті, яка енергія (фізична, емоційна, інтелектуальна, ментальна, психічна, духовна тощо). У ході дискусії доходимо висновку, що героя новели наповнила духовна, психічна та ментальна енергія. Після такої системи запитань з добувачі освіти приходять до висновку, що потрібно вчитися виробляти імунітет, вміти наповнюватися енергією. Твір направлений на самоусвідомлення, поглиблення розуміння процесів, які відбуваються в середині нас та навколо нас. У першу чергу мова йде про емоційний інтелект, наскільки добре ми знаємо та усвідомлюємо власні емоції, наскільки легко нам вдається долати особисті кризи, а якщо додати до цього вміння будувати особисті стосунки з іншими людьми (бути емпатійними, відчувати емоції інших, вміння мотивувати себе в скрутні часи), приходимо до висновку, що варто бути витривалим, стійким до стресів, гнучким, розвивати логіку, шукати рішення проблем і формувати ідеї, тобто формуємо в здобувачів освіти відповідні softskills.

У процесі аналізу новели Василя Стефаника «Камінний хрест» працюємо за такою схемою:

У цьому творі порушено проблеми: людина і земля, людина і соціум, людина і рідний край, трудова еміграція селян. У творі йдеться про переживання розлуки з рідною землею, про ставлення селян один до одного, про історичну пам'ять. Головний герой - ґазда, який працює на своїй землі. Варто сказати про важке становище селян у ті часи, про поширення серед українців трудової еміграції та про ризики цього процесу. Які ж навички мають сформуватися у здобувачів освіти під час вивчення цього твору? У першу чергу - це навичка критичного мислення: як не попастися під інформаційний вплив, не стати жертвою медіа маніпуляції, не попасти в пастку шахраїв. Тобто критично-аналітичний підхід до споживання інформації допоможе відфільтрувати зайве. Одним із проблемних питань навели є питання: найми чи самостійне ґаздування? Під час вирішення цього питання здобувачі освіти мають усвідомити, що, проаналізувавши всі можливі ризики і всі можливі перспективи, іноді варто ризикнути і досягти бажаного, досягти своєї мрії.

На кінцевому етапі вивчення цього твору пропонуємо виконати вправу «Дежавю». Спробуйте відкрити для себе інший кут на проблему. Спочатку зафіксуйте формулювання завдання з Вашої точки зору. Потім запишіть його ще в кількох варіантах. Поміркуйте, як до проблеми підійшов би кожен персонаж. Як би він став шукати рішення? У чому між ними подібності і відмінності? А тепер перевірте, чи змінився ваш первісний погляд на проблему?

За новелою Миколи Хвильового «Я (Романтика)» моделюємо:

Одним із проблемних питань є: головний герой лідер чи не лідер? Чому маючи владу, чин і статус головний герой «йшов в нікуди» ? Що допоможе герою визначитися хто він є: чекіст чи людина? Здобувачі освіти мають прийти до висновків, що тоталітарна система вимагає цілковитої відданості. На цьому етапі бесіди варто поставити питання чи готові вони жити в тоталітарному суспільстві чи воно повинне бути іншим. Можливо, вивчаючи цей твір, дехто зрозуміє, що варто бути активним громадянином для розбудови демократичного суспільства.

На основі проаналізованих таблиць, усних відповідей, створених понятійних схем можна зробити висновок, що хоча усі слухачі сприймали однакову інформацію, проте кожен виокремлював особистісно-значуще, акцентував на тому, що йому важливе відповідно до його світогляду, характеру, захоплень.

Отже, практичні завдання такого типу у процесі вивчення методики навчання української літератури дають можливість здобувачам вищої освіти продемонструвати оригінальність мислення, креативність, уміння збирати, аналізувати й оцінювати нову інформацію, ставити питання, розподіляти час для виконання завдання, розставляти пріоритети, розбивати великі завдання на більш дрібні, планувати покрокові дії під час аналізу художнього твору.

Працюючи в групах, здобувачі виробляють комунікаційні якості, уміння працювати в команді, презентувати своє ідеї, знаходити ефективні методи роботи, вивчають сучасні методології розробки технологій навчання та проектної діяльності, розвивають лідерські якості, формують емоційний інтелект. Ці компетенції зараховують до soft skills навичок, володіння якими багато в чому визначає успіх майбутньої професійної діяльності студентів, сприяє особистісному розвитку, конкурентоспроможності в будь-якій сфері. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробці методики діагностики та оцінки soft skills у майбутніх педагогів.

Література

Кірдан О., Кірдан О. Формування soft skills здобувачів вищої освіти в освітньому процесі закладу вищої освіти. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи. 2021. №2 (6). С. 152-160.

Коваль К. О. Розвиток «soft skills» у студентів - один з важливих чинників працевлаштування. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2015. № 2. С. 162-167.

Коляда Н., Кравченко О. Практичний досвід формування «soft-skills» в умовах закладу вищої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. № 3(27). С. 137-145.

Наход С. А. Значущість «soft skills» для професійного становлення майбутніх фахівців соціономічних професій. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2018. № 63. С. 131-135.

Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v2736915-20#Text.

Смагіна Т. М., Шуневич О. М. Умови розвитку гнучких навичок (soft skills) педагогів у процесі навчання на курсах підвищення кваліфікації. Український педагогічний журнал. 2019. № 2. C. 73-80.

References

Kirdan, O., & Kirdan, O. (2021) Formuvannia soft skills zdobuvachiv vyshchoi osvity v osvitnomu protsesi zakladu vyshchoi osvity [Formation of soft skills of students of higher education in the educational process of a higher education institution]. Psykholoho-pedahohichni problemy suchasnoi shkoly - Psychological and pedagogical problems of the modern school, 2 (6). 152-160 [in Ukrainian].

Koval, K. O. (2015). Rozvytok “soft skills” u studentiv - odyn z vazhlyvykh chynnykiv pratsevlashtuvannia [The development of "soft skills" among students is one of the important factors of employment] Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu - Visnyk of Vinnytsia PolitechnicalInstitute, 2, 162-167 [in Ukrainian].

Koliada, N., Kravchenko, O. (2020). Praktychnyi dosvid formuvannia “soft-skills” v umovakh zakladu vyshchoi osvity [Practical experience of forming "soft-skills" in the conditions of a higher education institution]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Topical issues of the humanities, 3(27), 137-145 [in Ukrainian].

Nakhod, S. A. (2018). Znachushchist “soft skills” dlia profesiinoho stanovlennia maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii [The importance of "soft skills" for the professional development of future specialists in socio-economic professions]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5: Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy - Scientific journal of M. P. Dragomanov National Pedagogical University. Series 5 Pedagogical Sciences: Realities and Perspectives, 63, 131-135 [in Ukrainian].

Profesiinyi standart za profesiiamy «Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)» /Professional standard for the professions "Teacher of primary classes of a general secondary education institution", "Teacher of a general secondary education institution", "Primary education teacher (with junior specialist diploma)"/. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text. [in Ukrainian].

Smahina, T. M., & Shunevych, O. M. (2019). Umovy rozvytku hnuchkykh navychok (soft skills) pedahohiv u protsesi navchannia na kursakh pidvyshchennia kvalifikatsii [Conditions for the development of soft skills of teachers in the process of training in professional development courses]. Ukrayins'kyy pedahohichnyy zhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal, 2, 73-80 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru