Інформаційно-комунікаційні технології в трудовій підготовці учнів основної та старшої школи: проблеми практичного застосування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Україна

Інформаційно-комунікаційні технології в трудовій підготовці учнів основної та старшої школи: проблеми практичного застосування

Олексій Гончаренко

доктор історичних наук, професор

Information and communication technologies in labor training of primary and senior school students: problems of practical application

Oleksii Honcharenko, Doctor of History, Professor, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Ukraine

Abstract

Analysis of the content of the problem of practical application of information and communication technologies in the training of primary and secondary school students conducted in the publication, provides opportunities to state that it has become the subject of many scientific and pedagogical studies. The emergence and active development of computer technology and related programs of its operation, the information revolution have led to the objective need to use the whole arsenal of powerful technical means in the training of students. The active use of ICT in labor education was carried out in parallel with the introduction of the school curriculum of computer science in the curriculum, in the practice of teaching other school subjects, as well as the training of future teachers in higher educational institutions of Ukraine. Computer technology has proved to be a convenient tool for overcoming the contradictions between public demands for teaching a school course of labor training and the real state of its logistics. The urgency of the implementation of tasks for the active introduction of ICT in the labor training of primary and secondary school students has led to the study of this problem in some dissertation research. However, the narrowness of the subject of these candidate-level studies, the focus of its authors only on certain aspects of the introduction of ICT in the educational process and did not allow to create a holistic pedagogical product, no doubt so needed by the school. In fact, the dissertation products themselves were intended only for certain classes, certain fragments of labor training of students, which does not allow to approach their practical use on the basis of the didactic principle of continuity. The real lack of graphic training of primary and secondary school students, inadequate elimination of the traditional course of drawing from the practice of educational institutions, prompted scientists to use computer graphics in this process, which is a way out of this difficult situation. The publication states that the active introduction of ICT in the labor training ofprimary and secondary school students in Ukraine is carried out by combining traditional methods of teaching and invading this process of computer equipment, media of various information. Therefore, the use of ICT is reflected in the graphic training of students, demonstrations, simulation, modeling and design, use of information databases, organization of independent work and evaluation and diagnosis of student achievement. At the same time, there are still no comprehensive scientific studies on the use of ICT in labor education as a holistic and logically complete didactic system, due to the goals and objectives of the modern educational process.

Key words: information and communication technologies, computer technology, labor training, educational institution, educational process.

Анотація

трудовий учень старший школа

Аналіз змісту проблеми практичного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у трудовій підготовці учнів основної та старшої школи, проведений у публікації, надає можливостей констатувати, що вона таки стала предметом немалої кількості науково-педагогічних досліджень. Поява та активний розвиток комп'ютерної техніки та відповідних програм її функціонування, інформаційна революція призвели до об'єктивної необхідності застосування всього арсеналу потужних технічних засобів у трудовій підготовці учнів. Активне використання ІКТу трудовому навчанні проводилось паралельно із запровадженням у навчальних програмах шкільного курсу інформатики, у практиці викладання інших шкільних предметів, а також підготовці майбутніх педагогів у вищих навчальних закладах України. Комп'ютерна техніка виявилась зручним інструментом подолання суперечностей між суспільними запитами до викладання шкільного курсу трудового навчання й реальним станом його матеріально-технічного забезпечення. Нагальність реалізації завдань щодо активного запровадження ІКТ у трудову підготовку учнів основної та старшої школи призвела до вивчення цієї проблеми в окремих дисертаційних дослідженнях. Проте вузькість предмета цих досліджень кандидатського рівня, зосередження уваги її авторів лише на окремих аспектах запровадження ІКТ у навчальний процес так і не дозволило створити цілісний педагогічний продукт, без сумніву, так потрібний школі. Власне, самі дисертаційні продукти призначалися лише окремим класам та фрагментам трудової підготовки школярів, що не дає можливості підійти до їх практичного використання на основі дидактичного принципу наступності. Реальна відсутність графічної підготовки учнів основної та старшої школи, неадекватне усунення традиційного курсу креслення з практики роботи закладів освіти спонукала науковців до використання в цьому процесі засобів комп'ютерної графіки, що є певним виходом із ситуації. У публікації констатується, що активне запровадження ІКТ у трудову підготовку учнів основної та старшої школи України проводиться шляхом поєднання традиційної методики викладання та інвазії в цей процес засобів комп'ютерної техніки, носіїв різнопланової інформації. Тому застосування ІКТ знайшло своє відображення в графічній підготовці школярів, проведенні демонстрацій, імітуванні, моделюванні та конструюванні, використанні інформаційних баз даних, організації самостійної роботи та оцінювання й діагностики навчальних досягнень учнів. Водночас усе ще відсутні комплексні наукові дослідження використання ІКТ у трудовому навчанні як цілісної й логічно завершеної дидактичної системи, обумовленої цілями й завданнями сучасного освітнього процесу.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, комп'ютерна техніка, трудове навчання, заклад освіти, освітній процес.

Постановка проблеми

Трудова підготовка учнів загальноосвітніх шкіл України - процес багатогранний, а його стратегічною метою є підготовка молоді до активного соціального життя, оволодіння майбутньою професійною діяльністю. Звісно, що сьогодні дидактичний арсенал форм, методів, методик і педагогічних технологій навчання надзвичайно широкий. Проте таким же широким є й арсенал засобів навчання, провідними з яких у сучасних умовах є інформаційно-комунікаційні технології (далі - ІКТ). Зміни, які проходять сьогодні у сфері освіти, пов'язані як із кризовими явищами в цій сфері, так і детерміновані сучасним інформаційним бумом. Це призводить до певної технологізації навчально-виховного процесу, котрий реалізується здебільшого на базі ІКТ. Фактично нині відбувається формування нових стабільних освітянських систем, а точки біфуркації цих процесів пов'язані з названими технологіями. Останні ж не є стабільними й остаточно усталеними, триває впровадження контрольованих, а інколи й неконтрольованих процесів у практику викладання. Можемо стверджувати, що майже двадцятирічний результат роботи науковців та вчителів-практиків над проблемами застосування ІКТ дав свій результат, ефективність якого таки очевидна, хоч і потребує педагогічного вимірювання та відповідного узагальнення, що і є метою даної публікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Практичне застосування ІКТ у трудовій підготовці учнів основної та старшої школи розглядається в публікаціях Р. Гуревича, В. Бербеца, О. Ващук, Н. Морзе, В. Кондратюка, С. Почтовюк, І. Петрицина, С. Ткачука, О. Торубари, О. Цись, Л. Шевчук, М. Жалдака.

Мета статті: проаналізувати досвід практичного застосування ІКТ у трудовій підготовці учнів основної та старшої школи України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сьогодні комп'ютерна техніка як потужна матеріальна база ІКТ розглядається як осучаснений технічний засіб навчання, який використовується на уроках епізодично, подекуди як «данина сучасним педагогічним трендам», своєрідне підкріплення потенціалу традиційної методики трудового навчання. У випадку предмету нашого дослідження, а саме: методики трудового навчання, це стосується потенціалу представлення наочності - демонстрації, ілюстрування, імітації, показу зображень, графіків, математичних розрахунків тощо. Тим більше, що матеріально-технічна база, на основі якої проводяться заняття з трудового навчання, уже настільки застаріла, що не відповідає найменшим потребам відповідної підготовки школярів. Тому застосування комп'ютерної техніки в контексті зазначеної обставини виявилось зручним інструментом подолання суперечності між суспільними запитами до викладання цього шкільного курсу й реальним станом його матеріально- технічного забезпечення. Погоджуємось із міркуваннями провідних науковців щодо того, що трудове навчання як шкільний предмет не може мати перспектив, якщо не буде пов'язуватись із сучасними інформаційними технологіями (Шевчук, 2011: 105).

Відповідність проведення кардинальних змін у трудовій підготовці школярів можемо пояснити й тим, що в епоху індустріального виробництва цей предмет адекватно вирішував завдання підготовки учнів до продуктивної праці, обрання майбутньої професії, здебільшого інженерно-технічного напрямку. Але при переході до постіндустріального суспільства його зміст та результати вже не відповідають реальній перетворювальній діяльності людини та не забезпечують учням необхідного рівня адаптації до життєдіяльності в сучасному технологічному світі (Цись, 2018: 37).

Використання ІКТ у трудовій підготовці учнів варто розглядати в контексті генезису інформатизації шкільної освіти, яка пройшла декілька етапів: пропедевтичний етап (19591985), коли в якості експерименту розпочалося вивчення основ кібернетики, програмування та обчислювальної техніки, упровадження мікрокалькуляторів; етап формування методичної системи навчання інформатики, комп'ютерної грамотності учнів (1985-1990), під час якого відбулося зміщення акцентів від алгоритмізації й програмування на підготовку користувачів уже підготовлених програмних продуктів; етап перенесення курсу інформатики в неповну середню школу (1990-1995). Фактично остаточне оформлення сучасних ІКТ відбувалося в період 1995-2005 р. і пов'язується із загальними тенденціями інформатизації освіти, процесами викладання шкільного курсу інформатики. На четвертому етапі інформатизації освіти радикальним чином перебудовується сам навчальний процес, змінюються методичні системи навчання всіх шкільних предметів, актуалізуються питання співвідношення підручника й педагогічних програмних засобів, співвіднесення застосування комп'ютерної техніки з традиційними засобами навчання, появою нових організаційних форм навчання, значний ухил до організації навчально-пізнавальної діяльності дослідницького спрямування, широкого застосування евристичних і проблемних методів навчання (Жалдак, Морзе, Науменко, Рамський, 2009: 3-7).

На думку багатьох авторів, ІКТ на початку ХХІ ст. розглядались у якості підтримки традиційних методів навчання, а активні та самостійні форми роботи з навчальною інформацією в той час поволі витісняли традиційну методику навчання (Подолянчук, Гуревич, 2002: 47-52). Також у цей же період дослідниками констатувався той факт, що суттєвим елементом передачі знань стали дистанційні форми навчання, котрі здійснювалися за допомогою телебачення, комп'ютерних освітніх програм. Тому перед учителем трудового навчання поставало завдання формувати в учнів навички самостійної та неперервної освіти, засобом реалізації чого й мали стати інформаційно-комунікаційні технології. Учителів трудового навчання в цей період потрібно було ще переконувати в необхідності застосування комп'ютерної техніки, яка могла дозволити використовувати її як банк даних відомостей про технічні конструкції та їх елементи, фізичні характеристики різноманітних машин та механізмів, властивості конструкційних матеріалів. Як зазначав Р. Гуревич, комп'ютерна техніка дозволяє при наявності застарілого навчального обладнання демонструвати, імітувати та моделювати технологічні процеси, проводити складні математичні розрахунки технологічних процесів, а також засобами тестування контролювати рівень знань учнів (Гуревич, Коломієць, 2002: 28).

Проблемність безпосереднього практичного використання ІКТ пояснюється ще й тим, що більшість комп'ютерних навчальних програм створюються фахівцями в галузі програмування поза участю вчителів, які володіють суто педагогічними знаннями. До того ж більшість учителів не готові до активного застосування ІКТ, а тому немало їх використовує можливості дисплею для викладення відомого навчального матеріалу. Тож здатності ІКТ до формування наочно-образного та теоретичного мислення учнів використовуються не повною мірою (Тверезовська, 2011: 28).

У контексті зазначеного зупинимося на позиції відомого дослідника в галузі трудового навчання С. Ткачука, який ще в перше десятиріччя ХХІ ст. влучно вказував на те, що масова комп'ютеризація навчання неодмінно призведе до створення принципово нової моделі всього процесу навчання, а такий інструмент педагогічної праці, як комп'ютер, перейшов межі чергового технічного засобу навчання й перетворився на об'єктивний фактор еволюції всіх освітніх систем, котрі рухаються до педагогіки особистості та є реалізацією принципу гуманізації освіти. Як практик із багаторічним досвідом роботи, С. Ткачук доводив, що безсистемне епізодичне включення мультимедійних технологій у навчальний процес із закритою архітектурою не дає належного ефекту й зводить роль комп'ютерної техніки до звичайних технічних засобів навчання, а тому необхідно переглядати всю існуючу на той час методичну систему та переходити до освітніх систем із відкритою архітектурою, змінювати стосунки вчителя з учнями (Ткачук, 2007: 407).

Однією з перших до проблеми застосування ІКТ саме в трудовій підготовці учнів 5-7 класів звернулась О. Ващук, котра у своєму дисертаційному дослідженні розглядала засоби активізації пізнавальної діяльності. У її роботі було визначено науково-педагогічні вимоги до комп'ютерної навчальної програми як нової інформаційної технології. О. Ващук змогла переконливо довести, що ці програми дозволяють активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів 5-7 класів у контексті самостійного отримання ними та закріплення відповідних теоретичних знань, на базі яких проводиться організація практичної роботи вже безпосередньо в шкільній майстерні. Дослідниця констатувала той об'єктивний факт, що домінуюча кількість навчальних годин у трудовому навчанні направляється на проведення практичних робіт, але якщо учні не будуть опиратися на наукові засади трудових процесів, які вони виконують практично, то не будуть робити це свідомо.

О. Ващук змогла продемонструвати сам процес організації навчання учнів засобами використання комп'ютерної програми «Майстер», а також на науково - теоретичному й методичному рівнях розглянути особливості організаційної структури уроків трудового навчання, порядок взаємодії вчителя та учнів, визначити труднощі такого навчання та ефективні шляхи їх подолання. Результатом дисертаційного дослідження стало визначення та апробація педагогічних умов розробки конкретної комп'ютерної навчальної програми, етапи її створення, особливості організації діяльності учнів зазначеної вікової категорії при організації самостійної роботи на уроках трудового навчання з використанням засобів нових інформаційних технологій (Ващук, 2002).

Дисертаційне дослідження, предметом якого стало застосування нових інформаційних технологій при формуванні техніко-конструкторських умінь старшокласників, належить І. Петрицину. Традиційно констатувавши незадовільний стан використання комп'ютерно-орієнтованого науково-методичного забезпечення навчання в старшій школі на основі нових інформаційних технологій, дослідник запропонував широкий спектр підходів до покращення рівня трудової підготовки в техніко-конструкторській сфері. Водночас як педагоги, так і старшокласники проявляють значний інтерес до застосування на уроках трудового навчання нових інформаційних технологій, адже за їх допомогою відбувається пошук навчальної інформації, проводяться розрахунки об'єктів конструювання, здійснюється контроль готовності учнів до виконання практичної роботи, формуються уміння та навички роботи з вимірювальними пристроями та обладнанням, розширюються межі графічної грамотності школярів. Дослідник вважає, що традиційну систему навчання необхідно поєднувати з новими інформаційними технологіями та створювати на цій базі комп'ютерно-орієнтовану дидактичну систему.

І. Петрицин, визначаючи педагогічні умови успішного функціонування процесу формування техніко-конструкторських знань і вмінь засобами нових інформаційних технологій, розкрив особливості власноруч розроблених педагогічно-програмних засобів, описав методику їх використання на всіх етапах техніко-конструкторської діяльності старшокласників, реалізацію принципу диференціації навчання старших школярів, а також використання цих технологій у позаурочній роботі. При вивченні нового навчального матеріалу на деяких етапах техніко-конструкторської діяльності нові інформаційні технології виконували роль банку інформації, ілюстрували та демонстрували будову й принципи дії приладів, імітували технологічні процеси та природні явища, а також дозволяли застосовувати комп'ютерну графіку. На його думку, низька ефективність застосування нових інформаційних технологій полягає не у відсутності комп'ютерних програм, а методики їх практичного застосування при навчанні учнів (Петрицин, 2002: 23).

І. Цідило в кандидатській дисертації досліджував проблему дидактичних умов індивідуалізації трудового навчання учнів 8-9 класів засобами інформаційних технологій. Актуалізуючи необхідність проведення відповідних досліджень, автор дисертації виходив із того факту, що вивчення реалізації індивідуального підходу до учнів у процесі трудового навчання з використанням комп'ютерної техніки на той час у вітчизняній науці не проводилось.

Автор дисертаційного проекту визначив та обґрунтував дидактичні умови застосування принципу організації індивідуалізації трудового навчання у 8-9 класах, котра реалізовувалась через проектно-технологічну систему навчання засобами використання інформаційних технологій, а саме введення елементів шкільного курсу інформатики в предмет трудового навчання учнів відповідної вікової категорії та врахування їх індивідуальних особливостей. У дисертації міститься опис процедур діагностики навчальних досягнень учнів засобами комп'ютерного тестування, а саму диференціацію трудового навчання пропонується проводити через застосування програмного засобу «Інженер».

І. Цідило констатує, що застосування комп'ютерної техніки в навчальному процесі є засобом, який допоможе вчителю практично реалізувати принципи індивідуалізованого трудового навчання. Але для цього і вчитель повинен оволодіти відповідною спеціальною й методичною підготовкою. До основних передумов, які сприяють успішному використанню комп'ютерних технологій для індивідуалізації трудового навчання, було віднесено такі: реалізацію міжпредметних зв'язків трудового навчання з курсом інформатики та іншими дисциплінами; достатня кількість комп'ютерної техніки та периферійних пристроїв; визначення індивідуальних особливостей учнів; наявність умінь і навичок роботи учнів і вчителів із комп'ютерною технікою; наявність програмно- педагогічного забезпечення.

Однією з дидактичних умов успішної диференціації трудового навчання учнів зазначеної вікової категорії було визначено практичне застосування програмного засобу «Інженер», створеного для цього, який ураховував проектно-технологічну діяльність школярів на уроках трудового навчання. У програмі було створено спеціальний інструментальний набір, який дозволяв учителю трудового навчання з мінімальним обсягом знань із комп'ютерної техніки й програмування вдосконалювати його (Цідило, 2006: 20).

Отже, аналіз науково-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що в перше десятиріччя ХХІ ст. надзвичайно актуальними питаннями застосування комп'ютерної техніки у вивченні трудового навчання стали такі: ілюстрування навчального матеріалу, уведення додаткового цікавого матеріалу, проведення тестового контролю знань, використання дидактичних ігор та демонстраційних можливостей (анімація складних процесів, зміна розмірів зображень, мультиплікація) тощо. При цьому розроблені педагогічні програмні засоби спрямовувались на реалізацію діяльнісного підходу як основи інтерактивного навчання. Водночас ці програмні засоби розглядались як важливий елемент інтерактивного уроку трудового навчання (Харченко, 2010: 32).

Значні зміни, котрі пов'язувались із практичним уведенням у навчальний процес комп'ютерної техніки, викликали нагальну необхідність оперативного реагування вищих педагогічних навчальних закладів, які здійснювали професійну підготовку майбутніх учителів трудового навчання. Учитель трудового навчання повинен не сперечатися з цими нововведеннями, а активно використовувати їх у навчальному процесі, зауважував ще в 2002 р. провідний фахівець у цій галузі Р. Гуревич. Ще однією обставиною, яка викликала необхідність відповідної підготовки вчителів, стала необхідність формування в учнів умінь неперервної освіти. Дослідник назвав і потенціал використання ІКТ у навчально- виховному процесі: комп'ютер міг використовуватися як банк даних із специфічною технічною, фізичною та технологічною інформацією; в умовах застарілого обладнання або й повної його відсутності на уроках трудового навчання комп'ютер мав стати засобом ілюстрації принципів роботи приладів та механізмів у динаміці, імітації та моделювання технологічних процесів; комп'ютерні програми могли використовуватись і для проведення складних математичних обрахунків технологічних процесів та побудови різноманітних графіків; проведення тестування (Гуревич, Коломієць, 2002: 26-28).

Працюючи в комп'ютерному середовищі, на думку В. Кондратюка, учні, розв'язуючи певні навчальні завдання, редагуючи тексти, працюючи із графічними зображеннями, отримують навички самостійної роботи та самоосвіти, комунікації. ІКТ надають можливостей небаченої інтенсифікації навчального процесу, призводять до створення методик, які орієнтуються на розвиток особистості учнів. Також, відзначає дослідник, ІКТ впливають на формування теоретичного, творчого й модульно-рефлексивного мислення учнів, адже комп'ютерна візуалізація навчальної інформації впливає на формування уявлень. Останні ж впливають на образне мислення, що збагачує сприйняття учнями навчального матеріалу, дозволяє його науково розуміти (Кондратюк, 2007: 24, 25).

Велика частина дослідників проблеми застосування ІКТ на уроках трудового навчання вважає, що найбільш доцільно їх впроваджувати задля оперативного тестування на предмет навчальних досягнень учнів. Так, розглядаючи на дисертаційному рівні проблему організації контролю навчальних досягнень учнів 5-9 класів у процесі проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання, В. Бербец пропонує вводити в цю систему новітні інформаційні технології. Пов'язана ця пропозиція з тим, що вимірювальний процес, яким є оцінювання, повинен базуватися на високому рівні точності, об'єктивності та оперативному реагуванню на всіх етапах проектно- технологічної діяльності учнів. А тому саме новітні інформаційні технології надають учителю можливостей проводити процедури оперативної обробки значних обсягів відповідної інформації, створення єдиної інформаційної бази результатів навчальних досягнень учнів, проведення аналізу, прогнозування, коригування та управління навчальним процесом. Водночас дослідник визначив і негативні аспекти застосування комп'ютерної техніки, а саме: низьку якість тестових завдань, випадки несанкціонованого доступу до локальної мережі й відповідно - зміну результатів проведеного контролю. Загалом, як стверджує В. Бербец, використання комп'ютерної техніки та програмних засобів навчання в умовах проектно-технологічної діяльності школярів створює умови для збільшення рівнів оперативності, надійності та об'єктивності процедур контролю навчальних досягнень учнів. Це позитивно впливає на мотивацію учнів вивчати трудове навчання, у них формуються навички самоконтролю та самооцінки, у результаті чого навчальний процес проходить на принципах індивідуалізації та диференціації (Бербец, 2005: 20).

В. Соловей та Р. Зелінська, досліджуючи дидактичні аспекти використання ІКТ на уроках трудового навчання, відзначають той факт, що ці технології здатні впливати на мотиваційну сферу та, у результаті, активізувати навчально-пізнавальні інтереси учнів як за рахунок безпосереднього використання самої комп'ютерної техніки, так і можливостей сприйняття, перетворення та подачі інформації. Автори публікації звертають увагу на можливості ІКТ забезпечувати інтерактивність навчання, адже учні, виконуючи вправи, лабораторні та практичні роботи, мають можливості як для прямого, так і зворотного зв'язку. А оскільки учні самостійно встановлюють темп навчання, працюють конфіденційно, то з'являється можливість для реалізації індивідуалізації та диференціації в організації процесу навчання.

Важливим атрибутом застосування ІКТ є те, що учні отримують можливість не лише наочно побачити, а й проаналізувати прийоми виконання технологічних операцій, їхню послідовність, спостерігати за процесом зміни об'єкта, будувати креслення тощо. У свою чергу, це призводить до розвитку уважності, спостережливості, зосередженості, технічного та образного типів мислення.

Засоби ІКТ на уроках трудового навчання, вважають дослідники, доцільно застосовувати як засіб подання навчального матеріалу та як контролюючу систему, завданням якої є перевірка готовності учня до проведення практичної роботи, адже вона включає в себе процедури реєстрації, генерування контрольних питань і завдань, опитування та допуск учнів до роботи. ІКТ надають можливості проводити операції обчислення та обробки результатів, графічного дизайну, креслення, схеми об'єкта конструювання. У свою чергу, це дозволяє інтенсифікувати ефективність навчального процесу (Соловей, Зелінська, 2008: 78-82).

Проблеми формування технічного мислення учнів засобами комп'ютерних технологій на уроках трудового навчання розглядають О. Сидоренко та В. Токарчук. Вони виходять із того факту, що технічне мислення полягає в теоретико-практичному спрямуванні, котре передбачає нерозривну єдність понять, образів і практики. Тому для кращого формування в учнів образів і необхідно використовувати комп'ютерні технології. Водночас системне використання комп'ютерної техніки передбачає виконання учнями суто практичних і лабораторних робіт, проведення експериментів, а також робіт із технічної творчості. Дослідники, ураховуючи фактор оперативності технічного мислення, вважають, що формуванню цієї здатності учнів допоможе комп'ютерна техніка, адже за її допомогою можливе урізноманітнення нестандартних ситуацій. Загалом же за допомогою комп'ютерної техніки вчитель може успішно поєднувати ігрову, пізнавальну та дослідно- експериментальні форми навчальної роботи (Сидоренко, Токарчук, 2013: 48-52).

Г. Мамус та А. Бомок пропонують поєднувати традиційні методики викладання трудового навчання учням 5-9 класів із інформаційними технологіями, зокрема при вивченні основ проектування та виготовлення виробів із дерева та металу. Автори публікації констатували той факт, що все ще не існує повністю розроблених методик застосування комп'ютерної техніки під час викладання більшості шкільних дисциплін і трудового навчання зокрема. На їх думку, комп'ютерну техніку варто використовувати під час проведення занять на етапі набуття учнями нових знань, організації контролю знань та організації самостійної роботи, що значно зекономить час (Мамус, Бомок, 2012: 119-122).

На сьогодні в літературі описаний немалий досвід учителів та викладачів, які, працюючи в закладах освіти, використовують ІКТ у своїй безпосередній професійно-педагогічній діяльності. Цих публікацій таки немало, а тому їх неможливо розглянути в межах даної розвідки. Звісно, що ці публікації не мають такого рівня «теоретичності», як у їх «колег» від педагогічної науки, але цей досвід заслуговує на неодмінну увагу.

Так, учитель-практик Р. Лещук із власного методичного досвіду професійної діяльності узагальнив систему роботи вчителя трудового навчання на основі застосування ІКТ та опублікував його в посібнику. Він зауважує, що науковці, які займаються цією проблемою, наводять мало конкретики щодо запровадження відповідної новації в навчальний процес і надають лише загальну оцінку інноваційного методичного елемента. При цьому кожен учитель формує свою індивідуальну систему роботи, яка залежить як від його інформаційної компетентності та відповідної культури, так і від оснащення майстерні. Тому не завжди кожен учитель може успішно перейняти в повному обсязі методичний досвід іншого й зазвичай використовує лише окремі його елементи.

Р. Лещук пропонує вважати ІКТ у методичній науці в якості технологій підготовки й передачі навчальної інформації учням, засобом упровадження яких є комп'ютер. До першого напряму застосування ІКТ вчитель відносить підготовку до проведення уроку трудового навчання. У цьому контексті комп'ютер та відповідне програмне забезпечення використовується для розробки планів-конспектів, роздаткового матеріалу, карток контролю знань учнів. Р. Лещук цілком справедливо зазначає, що не може бути розроблена уніфікована технологічна картка, адже кожна навчальна майстерня має свою специфіку й пов'язується, у першу чергу, матеріально-технічним її забезпеченням. Тому вчитель повинен оперативно пристосовувати до реальних умов розробки уроків, створювати відповідне методичне забезпечення проведення уроків трудового навчання, використовувати комп'ютерні програми загального призначення.

На базі ІКТ вчителю, вважає Р. Лещук, варто розробляти документацію до виробів, виготовлення яких передбачене навчальною програмою, а також створювати банки ідей, розробляти дидактичне забезпечення для навчальної роботи учнів. При цьому комп'ютерні програми допоможуть учням створювати графічні моделі майбутніх виробів, робочі малюнки та вносити до них корективи.

Одним із способів застосування наочності на уроках трудового навчання Р. Лещук пропонує проведення дидактичних, а саме мультимедійних презентацій, які допомагають зробити начальний процес яскравішим, наочнішим та динамічнішим. Використані на уроці трудового навчання відеоматеріали надають учителю продемонструвати інструменти, технології виробництва та технічне обладнання (Лещук, 2016: 2-56).

Г. Нітченко, узагальнивши наукові підходи до застосування ІКТ у трудовому навчанні, розглядає цю проблему у двох аспектах: як підготовку вчителя до уроку і проведення уроків та позакласної роботи. Учитель трудового навчання, на думку Г. Нітченко, використовує ІКТ при конструюванні та моделюванні виробів, а також для проведення процедур розмічання та різання матеріалів для майбутніх виробів, оздоблювальних робіт, оцінювання отриманих виробів, перевірки знань учнів (Нітченко, 2007: 130).

Зазначаємо, що важливою складовою технологічної підготовки школярів є вивчення ними курсу креслення, із яким у сучасних закладах освіти склалась найскрутніша ситуація. Оскільки цей курс не входить до базового навчального плану, то, власне, він і не викладається в більшості шкіл України, хоч, утім, країна потребує як робітничих, так і інженерних кадрів. Цим самим вилучається один із перевірених і ефективних шляхів розвитку творчих здібностей людини. Певним, хоч і не кардинальним виходом із цієї ситуації є використання ІКТ у графічній підготовці учнів, у тому числі й класів технологічного профілю. Для цього, як зазначається у літературі, необхідно застосовувати комп'ютерний програмний засіб Компас-3D та інших аналогів цієї програми. Їх використання сприятиме формуванню графічної культури учнів, готуватиме їх до оволодіння майбутньою інженерною спеціальністю. Сучасні ІКТ у кресленні дозволяють учителю надати учням необхідний графічний матеріал, створити умови для читання креслення, самостійного оформлення різноманітної креслярської документації, виконання творчих завдань з елементами конструювання, отримувати компетентності з комп'ютерної графіки тощо (Сопіга, 2011: 205-210).

С. Почтовюк, пояснюючи необхідність активного застосування ІКТ у сферу шкільної технологічної освіти загалом та креслення зокрема, зазначає, що саме цей напрямок підготовки школярів обумовлюється процесами комплексної механізації, автоматизації та комп'ютеризації сучасних виробничих процесів. Випускники шкіл повинні мати наявні технічне мислення та графічну грамотність. Якщо ж технологічну освіту не пов'язувати з ІКТ, то вона не буде мати перспектив, адже комп'ютер усе частіше використовується у виробничих процесах, адже ця техніка широко застосовується в технічному проектуванні, конструюванні, моделюванні та дизайні. На думку дослідниці, саме використання ІКТ у графічній підготовці школярів, зокрема програми Компас-ЗБ, сприятиме успішному засвоєнню учнями шкільного курсу креслення (Почтовюк, 2013: 276).

Значну зацікавленість практичними аспектами викладання креслення засобами ІКТ проявляє Л. Шевчук, визнаний спеціаліст у сфері графічних дисциплін. Дослідниця вважає, що інформаційні технології надають можливість створювати в електронній формі динамічні засоби відповідної наочності. Використання таких форм мультимедіа, як тривимірна графіка, кольори, звук та анімація призводить до значного навчального та розвивального ефектів навіть при елементарному спогляданні учнями динамічних креслень на екрані монітора. Для того, аби активізувати просторову уяву та розвивати мислення учнів, на думку Л. Шевчук, варто використовувати відому в методиці викладання креслення систему автоматизованого проектування Компас - 3D. До позитивних сторін застосування цієї програми дослідниця відносить той факт, що вчитель самостійно може підбирати як структуру, так і кількість та складність графічних завдань. Посилить ці тенденції використання цифрового проектора, який буде відображати цю програму на спеціальному екрані перед усім учнівським колективом. Учитель, організувавши цю фронтальну форму роботи з учнями, може коментувати кожен із кроків її виконання, пояснюючи при цьому невідомий навчальний матеріал.

Одним із перспективних напрямків використання ІКТ у трудовій підготовці учнів, вважає Л. Шевчук, є проведення комп'ютерного моделювання, що сприяє формуванню в них тривимірних узагальнених образів об'єктів вивчення, розвитку просторових та наукових навичок віртуального моделювання. Тому в навчальному процесі необхідно застосовувати різноманітні моделюючі програми та комп'ютерні навчальні середовища моделюючого типу, зокрема Компас - 3D та AutoCad (Шевчук, 2013: 483).

Приєднуємось до думки О. Торубари, що в сучасній загальноосвітній школі відбувається активне впровадження інформаційних технологій навчання на базі комп'ютерної техніки: розповсюджується накопичений позитивний досвід використання педагогічних програмних засобів й інформаційних технологій у загальноосвітніх курсах; учителі опановують комп'ютерну грамотність; з'являється так звана «синтетична методика», тобто змінена традиційна методика, що увібрала фрагменти інформаційної технології (Торубара, 2009: 5).

Висновки

Отже, проведений нами аналіз змісту проблеми практичного застосування ІКТ у трудовій підготовці учнів основної та старшої школи дозволяє стверджувати, що вона таки стала предметом немалої кількості науково-педагогічних досліджень. Поява та активний розвиток комп'ютерної техніки та відповідних програм її функціонування, інформаційна революція призвели до об'єктивної необхідності застосування всього арсеналу потужних технічних засобів у трудовій підготовці учнів. Активне використання ІКТ у трудовому навчанні проводилось паралельно із запровадженням у навчальних програмах шкільного курсу інформатики. Аналогічні процеси відбувались і в практиці викладання вчителів інших шкільних предметів, а також підготовці майбутніх педагогів у вищих навчальних закладах України. Активне застосування комп'ютерної техніки виявилося зручним інструментом подолання суперечностей між суспільними запитами до викладання шкільного курсу трудового навчання й реальним станом його матеріально-технічного забезпечення.

Нагальність реалізації завдань щодо активного запровадження ІКТ у трудову підготовку учнів основної та старшої школи призвела до вивчення цієї проблеми в окремих дисертаційних дослідженнях. Проте вузькість предмета цих досліджень кандидатського рівня, зосередження уваги її авторів лише на окремих аспектах запровадження ІКТ у навчальний процес так і не дозволило створити цілісний педагогічний продукт, без сумніву, так потрібний школі. Власне, самі дисертаційні продукти призначалися лише окремим класам та фрагментам трудової підготовки школярів, що не дає можливості підійти до їх практичного використання на основі дидактичного принципу наступності.

Реальна відсутність графічної підготовки учнів основної та старшої школи, неадекватне усунення традиційного курсу креслення з практики роботи закладів освіти спонукала науковців до використання в цьому процесі засобів комп'ютерної графіки, що є певним виходом із ситуації.

Можемо констатувати той факт, що запровадження ІКТ у трудову підготовку учнів основної та старшої школи України проводиться шляхом поєднання традиційної методики викладання та інвазії в цей процес засобів комп'ютерної техніки, носіїв різнопланової інформації. Тому застосування ІКТ знайшло своє відображення в графічній підготовці школярів, проведенні демонстрацій, імітуванні, моделюванні та конструюванні, використанні інформаційних баз даних, організації самостійної роботи та оцінювання й діагностики навчальних досягнень учнів. Водночас усе ще відсутні комплексні наукові дослідження використання ІКТ у трудовому навчанні як цілісної й логічно завершеної дидактичної системи, обумовленої цілями й завданнями сучасного освітнього процесу.

Джерела і література

1. Бербец В. Методика діагностування навчальних досягнень учнів 5-9 класів на уроках трудового навчання. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук: 13.00.02 - теорія і методика трудового навчання. К., 2005. 20 с.

2. Ващук О.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів 5-7 класів у процесі самостійної роботи на уроках трудового навчання засобами нових інформаційних технологій. Дис. ... канд.. пед. наук: 13.00.02 - теорія і методика трудового навчання. Київ. 2001. 256 с.

3. Гуревич Р., Коломієць Д. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці вчителя трудового навчання. Трудова підготовка в закладах освіти. 2002. Вип. 3. С. 26-28.

4. Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г., Рамський Ю.С. Двадцять п'ять років інформатики в школі: проблеми і перспективи. Комп'ютер у школі та сім'ї. Вип. 7. 2009. С. 3-5.

5. Кондратюк В.Д. Формування професійних знань та умінь майбутніх учителів трудового навчання засобами інформаційних технологій. Дис. ... докт.. пед. наук: 13.0.04 - теорія і методика професійної освіти. Вінниця. 2007. 218 с.

6. Лещук Р.М. Система роботи учителя трудового навчання на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій: методичний посібник. Вінниця: ММК, 2016. 56 с.

7. Мамус Г., Бомок А. Використання персонального комп'ютера у процесі проектування та виготовлення виробів на уроках технологій. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. Вип. 2. 2012. С. 119-122.

8. Нітченко Г. Використання нових інформаційних технологій учителем трудового навчання. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Вип. 14. 2007. С. 126-130.

9. Петрицин І.О. Формування у старшокласників техніко-конструкторських знань і вмінь засобами нових інформаційних технологій (НІТ). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук: 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. Київ. 2002. 25 с.

10. Подолянчук С., Гуревич Р. Інформаційно-комунікаційні технології під час вивчення курсу «Опір матеріалів». Трудова підготовка в закладах освіти. Вип. 4. 2002. С. 47-52.

11. Почтовюк С. Методичні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення шкільних дисциплін. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: збірник наукових праць. Вип. 31. 2013. С. 271-276.

12. Сидоренко О.Д., Токарчук Я.О. Застосування комп'ютерних технологій для розвитку технічного мислення в процесі трудового навчання. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Вип. 36. 2013. С. 48-52.

13. Соловей В.В., Зелінська Р.В. Дидактичні аспекти використання інформаційно- комунікаційних технологій на уроках технологій. Актуальні проблеми підготовки вчителя трудового навчання та технологій середньої школи: теорія, досвід, проблеми: збірник наукових праць. Вип. 1. Вінниця. 2018. С. 78-82.

14. Сопіга В.Б. Методичні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках креслення в школі технологічного профілю. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. Вип. 3. 2011. С. 205-210.

15. Тверезовська Н. Вплив інформатизації освіти на розвиток інноваційної педагогічної технології. Трудова підготовка в закладах освіти. Вип. 9. 2011. С. 27-30.

16. Ткачук С.І. Впровадження мультимедійних технологій у процес контролю навчальних досягнень учнів на уроках трудового навчання. Педагогічні науки: збірник наукових праць. Вип. 46. Херсон. 2007. С. 402-407.

17. Торубара О.М. Формування готовності у майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук: 13.00.04: теорія і методика професійної освіти. Київ. 2009. 35 с.

18. Харченко О. Комп'ютер на уроках обслуговуючої праці як засіб інтерактивного навчання. Трудова підготовка в закладах освіти. Вип. 7-8. 2010. С. 30-32.

19. Цись О.О. Дидактичні умови застосування інформаційно-комунікаційних технологій в організації самостійної навчальної діяльності студентів технолого-педагогічних спеціальностей. Дис. ... канд.. пед. наук: 13.00.09 - теорія навчання. Кривий Ріг-Тернопіль. 2018. 300 с.

20. Цідило І.М. Дидактичні умови індивідуалізації трудового навчання учнів 8-9 класів засобами інформаційних технологій: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук: 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. Київ. 2006. 21 с.

21. Шевчук Л., Конарєв А. Комп'ютерна графіка як засіб просторового мислення учнів 9 класу на уроках креслення. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: збірник наукових праць. Вип. 31. 2013. С. 476-483.

22. Шевчук Л.Д. Змістова підготовка вчителів трудового навчання в галузі прикладної інформатики. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 2: Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. Вип. 10. 2011. C. 104-109.

References

1. Berbets V. (2005). Metodyka diahnostuvannia navchalnykh dosiahnen uchniv 5-9 klasiv na urokakh trudovoho navchannia. [Methods of diagnosing the academic achievements of students in grades 5-9 in the lessons of labor training]. Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata pedahohichnykh nauk: 13.00.02 - teoriia i metodyka trudovoho navchannia. [Abstract of the dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences: 13.0.02 - Theory and methods of labor education]. Kyiv. 2005. 20 р. [in Ukrainian].

2. Hurevych R., Kolomiiets D. (2002). Zastosuvannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii u pidhotovtsi vchytelia trudovoho navchannia. [Application of information and communication technologies in teacher training]. Trudovapidhotovka v zakladakh osvity. [Labor training in educational institutions]. Vyp. 3. Р. 26-28. [in Ukrainian].

3. Kharchenko O. (2010). Kompiuter na urokakh obsluhovuiuchoi pratsi yak zasib interaktyvnoho navchannia. [Computer in the lessons of service work as a means of interactive learning]. Trudova pidhotovka v zakladakh osvity. [Labor training in educational institutions]. Vyp. 7-8. Р. 30-32. [in Ukrainian].

4. Kondratiuk V.D. (2007). Formuvannia profesiinykh znan ta umin maibutnikh uchyteliv trudovoho navchannia zasobamy informatsiinykh tekhnolohii. [Formation of professional knowledge and skills of future teachers of labor training by means of information technologies]. Dys. ... dokt.. ped. nauk: 13.00.04 - teoriia i metodyka profesiinoi osvity. [Dis. ... dr. .. ped. sciences: 13.00.04 - theory and methods of vocational education]. Vinnytsia. 218 p. [in Ukrainian].

5. Leshchuk R.M. (2016). Systema roboty uchytelia trudovoho navchannia na osnovi vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii: metodychnyi posibnyk. [The system of work teacher training based on the use of information and communication technologies: a manual]. Vinnytsia: MMK. 56 p. [in Ukrainian].

6. Mamus H., Bomok A. (2012). Vykorystannia personalnoho kompiutera u protsesi proektuvannia ta vyhotovlennia vyrobiv na urokakh tekhnolohii. [The use of a personal computer in the design and manufacture of products in technology lessons]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Pedahohika. [Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatiuk. Series: Pedagogy]. Vyp. 2. 2012. P. 119-122. [in Ukrainian].

7. Nitchenko H. (2007). Vykorystannia novykh informatsiinykh tekhnolohii uchytelem trudovoho navchannia. [Use of new information technologies by a teacher of labor education]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. [Modern information technologies and innovative teaching methods in training: methodology, theory, experience, problems]. Vyp. 14. Р. 126-130. [in Ukrainian].

8. Petrytsyn I.O. (2002). Formuvannia u starshoklasnykiv tekhniko-konstruktorskykh znan i vmin zasobamy novykh informatsiinykh tekhnolohii (NIT). [Formation of technical and design knowledge and skills of high school students by means of new information technologies (NIT)]. Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata pedahohichnykh nauk: 13.0.

9. 02 - teoriia ta metodyka trudovoho navchannia. [Abstract of the dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences: 13.00.02 - Theory and methods of labor education]. Kyiv. 25 p. [in Ukrainian].

10. Pochtoviuk S. (2013). Metodychni aspekty zastosuvannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii u protsesi vyvchennia shkilnykh dystsyplin. [Methodical aspects of application of information and communication technologies in the process of studying school subjects]. Humanitarnyi visnyk DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody»: zbirnyk naukovykh prats. [Humanitarian Bulletin of Pereyaslav- Khmelnytsky State Pedagogical University named after Hryhoriy Skovoroda: collection of scientific works].Vyp. 31. Р. 271-276. [in Ukrainian].

11. Podolianchuk S., Hurevych R. (2002). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii pid chas vyvchennia kursu «Opir materialiv». [Information and communication technologies during the study of the course «Resistance of materials»]. Trudova pidhotovka v zakladakh osvity. [Labor training in educational institutions]. Vyp. 4. Р. 47-52. [in Ukrainian].

12. Shevchuk L., Konariev A. (2013). Kompiuterna hrafika yak zasib prostorovoho myslennia uchniv 9 klasu na urokakh kreslennia. [Computer graphics as a means of spatial thinking of 9th grade students in drawing lessons]. Humanitarnyi visnyk DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody»: zbirnyk naukovykh prats.

13. [Humanitarian Bulletin of Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after Hryhoriy Skovoroda: collection of scientific works]. Vyp. 31. Р. 476-483. [in Ukrainian].

14. Shevchuk L.D. (2011). Zmistova pidhotovka vchyteliv trudovoho navchannia v haluzi prykladnoi informatyky. [Semantic training of teachers of labor training in the field of applied informatics]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P.Drahomanova. Seriia 2: Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia. [Scientific journal of the National Pedagogical University named after MP Drahomanov. Series 2: Computer-based learning systems]. Vyp. 10. Р. 104-109. [in Ukrainian].

15. Solovei V.V., Zelinska R.V. (2018). Dydaktychni aspekty vykorystannia informatsiino- komunikatsiinykh tekhnolohii na urokakh tekhnolohii. [Didactic aspects of the use of information and communication technologies in technology lessons]. Aktualni problemy pidhotovky vchytelia trudovoho navchannia ta tekhnolohii serednoi shkoly: teoriia, dosvid, problemy: zbirnyk naukovykh prats. [Actual problems of teacher training in secondary education and technology: theory, experience, problems: a collection of scientific papers]. Vyp. 1. Vinnytsia. 2018. Р. 78-82. [in Ukrainian].

16. Sopiha V.B. (2011). Metodychni aspekty zastosuvannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii na urokakh kreslennia v shkoli tekhnolohichnoho profiliu. [Methodical aspects of application of information and communication technologies in drawing lessons in school of technological profile]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohika. [Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University. Series: Pedagogy]. Vyp. 3. Р. 205-210. [in Ukrainian].

17. Sydorenko O.D., Tokarchuk Ya.O. (2013). Zastosuvannia kompiuternykh tekhnolohii dlia rozvytku tekhnichnoho myslennia v protsesi trudovoho navchannia. [Application of computer technology for the development of technical thinking in the process of labor training]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. [Modern information technologies and innovative teaching methods in training: methodology, theory, experience, problems]. Vyp. 36. Р. 48-52. [in Ukrainian].