Теоретичні аспекти формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти у процесі магістерської підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ

Олена Шолох доцент кафедри педагогіки і методики

викладання історії та суспільних дисциплін

Анотація

У статті представлено теоретичні аспекти формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти у процесі магістерської підготовки, як проблеми педагогічної теорії та практики; розкрито поняття і сутність іміджу, іміджології, педагогічної іміджології; розглянуто ціннісні й технологічні функції іміджу, подана їх коротка характеристика; розкрито основні засади ререформування одного з елементів соціальної системи, а саме освіти, що впливає не тільки на подальші перспективи розвитку цієї сфери, але й на застосування закладами вищої освіти нових стратегій у галузі надання освітніх послуг та позиціонування вузу на ринку освітніх послуг.

Зазначено компоненти менеджерської майстерності, якості професійної компетентності майбутнього менеджера освіти, які впливають зміст та структуру професійної підготовки майбутніх керівників закладів освіти, на головний показник діяльності лідера освіти - якість освітніх послуг..

Обгрунтовано низку об'єктивних суперечностей щодо розв'язання даної проблеми. Акцентовано увагу на важливу вимогу сьогодення - формування і подальший розвиток керівника закладу освіти як менеджера. Специфіка підготовки майбутніх менеджерів освіти у закладах вищої освіти зумовлюється цілями, особливостями та цінностями майбутньої професійної діяльності, яка покликана здійснювати різні функції в суспільстві: організаційну, технологічну, проєктну, консультативну, супервізійну, фасилітативну, функцію мобільності та партнерства.

Розглянуто проблему формування позитивного іміджу закладу освіти, яка стає стає актуальною проблемою не тільки в політичній та діловій сферах, але й у діяльності викладачів вищої школи, завдання яких готувати висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців в умовах магістратури.

Проаналізовано наукові підходи щодо дослідження формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти.

Ключові слова: імідж, професійний імідж, менеджер освіти, функції іміджу, магістерська підготовка, іміджологія.

Annotation

Olena Sholokh Associate Professor of the Department of Pedagogy and Methods of Teaching History and Social Sciences, O. M. Lazarevsky Educational and Scientific Institute of History and Socio-Humanitarian Disciplines of T. G. Shevchenko Chernihiv Collegium National University

THEORETICAL ASPECTS OF PROFESSIONAL IMAGE FORMATION FUTURE MANAGERS OF EDUCATION IN THE PROCESS OF MASTER'S TRAINING

The article presents the theoretical aspects of the formation of the professional image of future education managers in the process of master's training as a problem of pedagogical theory and practice; the concept and essence of image, imageology, pedagogical imageology are revealed; the value and technological functions of the image are considered, their brief characteristics are given; the basic principles of reformation of one of the elements of the social system, namely education, which affects not only the further prospects of development of this sphere, but also the application of new technologies by higher education institutions.

The components of managerial skills, the quality of professional competence of the future manager of education, which affect the content and structure of professional training of future heads of educational institutions, the main indicator of the activity of the leader of education - the quality of educational services are indicated.

A number of objective contradictions regarding the solution of this problem are substantiated. The attention is focused on the important requirement of today - the formation and further development of the head of the educational institution as a manager. The specificity of training future education managers in higher education institutions is determined by the goals, features and values of future professional activity, which is designed to perform various functions in society: organizational, technological, project, advisory, supervisory, facilitative, mobility and partnership functions.

The problem of forming a positive image of the educational institution is considered, which is becoming an urgent problem not only in the political and business spheres, but also in the activities of higher education teachers, whose task is to train highly qualified, competitive specialists in the magistracy.

The scientific approaches to the study of the formation of the professional image of the future manager of education are analyzed.

Keywords: image, professional image, education manager, image functions, master's training, imageology.

Постановка проблеми

Сучасними тенденціями освіти є модернізація її змісту, форм і методів, розробка та апробація нових освітньо-цифрових технологій, появою нових типів закладів освіти. Ці зміни, у свою чергу, вимагають постійної роботи керівника закладу освіти над іміджем своєї установи та власним іміджем.

Освіта України ХХІ сторіччя - це суспільні виклики, що передбачають впровадження ефективних реформ у процесі професійної підготовки конкурентоспроможних фахівців різних галузей соціально-економічного розвитку держави. Одним із провідних чинників розвитку Української держави, подолання кризових явищ як в економіці, так і в суспільно-політичному житті є організація менеджменту, адже передусім від ефективного управління залежить прогрес країни загалом та успіх будь-якої діяльності зокрема. Ще однією значущою вимогою сьогодення, ураховуючи перехід цивілізації до цифрової епохи, є необхідність формування і подальший розвиток управлінця як менеджера. Успіх даного процесу сьогодні можливий лише на засадах системної професійної підготовки, поєднання в ній науково-теоретичних досягнень вітчизняної педагогічної науки, організаційно-технологічних розробок, передової практики, здобутків провідних світових шкіл менеджменту, що забезпечить високий рівень компетентності керівника освіти та неперервність його підготовки й розвитку як менеджера - висококваліфікованого професіонала, освітнього лідера світового рівня. Діяльність такого менеджера потребує й іміджевої підтримки, цілеспрямованої роботи щодо формування його іміджу.

На необхідності модернізації професійної підготовки майбутніх фахівців наголошено в державних документах із проблем розвитку вітчизняної освіти в умовах глобалізації та європейської інтеграції: законах України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), Концепції «Нова українська школа» (2016), Стратегії розвитку вищої освіти на 2021-2031 рр. У системі вітчизняної професійної підготовки відбуваються парадигмальні зміни, прогнозовані на забезпечення всебічного розвитку особистості майбутнього фахівця, що зумовлює перегляд змістовного наповнення поняття «професійнй імідж майбутнього менеджера освіти». Відтак, особливої актуальності у процесі фахової підготовки майбутніх менеджерів освіти набуває проблема вивчення основ професійного іміджу, що має гуманістичну природу і є основою людських взаємовідносин.

Освіта - одна із сфер суспільного життя, від якої багато в чому залежить розвиток і потенціал суспільства, країни. Мова йде не тільки про людський капітал в економічному розумінні, але й про наукову діяльність, яка формується шляхом передачі знань, досвіду, навичок, прагненню пізнати нове, досліджувати, відкрити. Це є цінністю це для нашої країни, у якої прекрасна культурна спадщина і видатні історичні постаті.

Закон України “Про вищу освіту” є одним із базових у чинному законодавстві держави, що спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузях навчання, виховання, професійної підготовки громадян України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях. Вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти.

Заклад вищої освіти (далі ЗВО) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Процес створення іміджу ЗВО є однією з складових модернізації системи освіти в Україні. Освіта перехідного етапу суспільства, як і кожна інша його ланка, проходить процес пошуку нових альтернатив. Зміна пріоритетів у державі внесла зміни до іміджу знань та освіти. Формування ефективного іміджу ЗВО і його підтримка впливає не тільки на посилення позицій на локальному ринку освітніх послуг, але й у цілому свідчить про рівень розвитку освіти в регіоні та в країні.

Будь-яка PR-компанія починається з дослідження проблем у певній сфері з метою визначення джерел негативних тенденцій в роботі компанії. Так чи інакше, розкриваються не тільки проблеми, пов'язані з відсутністю побудови іміджу, правильною стратегією позиціонування, але і системні, організаційні проблеми в сфері управління процесами.

Керівники сучасних закладів освіти розуміють значення іміджу освіти і працюють над його створенням. Проблема створення позитивного іміджу стає потребою сучасної історичної доби, завданням для керівника та педагогічного колективу кожного закладу освіти. Імідж може складатися стихійно, неконтрольовано або бути предметом цілеспрямованої роботи. Проблема сучасних ЗВО - це пошук, розробка та застосування складових формування професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти, відображення в цьому образі внутрішніх, сутнісних смислів, змісту та завдань, особливостей діяльності менеджера освіти.

Специфіка підготовки майбутніх менеджерів освіти у закладах вищої освіти зумовлюється цілями, особливостями та цінностями майбутньої професійної діяльності, яка покликана здійснювати різні функції в суспільстві: організаційну, технологічну, проєктну, консультативну, супервізійну, фасилітативну, функцію мобільності та партнерства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання професійної підготовки та проблема формування професійного іміджу майбутніх фахівців є пріоритетними в педагогічній науці.

Проте, проблема формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти у процесі фахової підготовки не була предметом спеціального наукового дослідження. Ґрунтовний аналіз наукових джерел з дослідження проблеми професійної підготовки свідчить, що в теорії і практиці вищої освіти нагромаджено значний досвід, який може стати основою для модернізації й удосконалення професійної підготовки майбутніх менеджерів освіти: визначено філософські основи розвитку вищої освіти (В. Андрущенко, В. Кремень, Луговий, С. Ніколаєко, В. Огневюк, О. Савченко); розроблено теоретичні й методичні засади професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців різного профілю (В. Борисов, І. Бужина, С. Гаркуша, Ю. Горошко, М. Гриньова, Грищенко, А. Давиденко, С. Жила, А. Кокарєва, Є. Кулик, А. Міненок, М. Носко, В. Пліско, О. Проніков, С. Сисоєва, С. Стрілець, Г.ТимошкоО. Торубара, О. Третяк).

Серед зарубіжних авторів, що займаються дослідженнями і практичними розробками в галузі формування іміджу особистості, слід назвати таких фахівців, як П. Берд, С. Блек, Ф. Буар, П. Вейл, Т.Д. Сван, М. Спіллейн, Р. Хофф, П.Чісхольм, Б. Швальбе та ін. Серед вітчизняних досліджень це роботи, які виявляють роль і значення іміджу в різнихсферах соціального життя Є. Богданов, А. Гармонова, У. Зазикін, З. Зотова, Є. Егорова-Тантма, А. (Панасюк, Ю. Синягин та ін.), учителя (О. Деркач, Н. Кузьміна, А. Маркова, А. Реан та ін.).Дослідження іміджу збагачується шляхом осмислення результатів вивчення ефекту самопрезентації та стратегій самоподачі, аналізу міжособистісного зворотного зв'язку, розробки ефективних психотехнологій (О. Анісімов, Р.Баумейстер, Дж. Готлі, Є. Гоффман, Е. Джонс, Є. Доценко, В. Зазикін, С. Карвер, А. Кириченко, А. Панасюк, Л. Петровська, О. Соловйова, С. Уортман та ін.)

У працях вітчизняних науковців висвітлюються підходи до розгляду проблеми формування професійного іміджу менеджерів освіти, з точки зору усвідомлення життєвої перспективи (Л. Божович); особистісної репрезентації життєвого шляху (Н. Бондар); життєвої позиції і професійного самовизначення (В. Давидовл). Науковий пошук з означеної проблеми позиціонують дослідження професійного іміджу у системі особистісно-професійного становлення майбутніх фахівців (І. Зязюн, В. Курило, В. Семиченко, Г.Тимошко та ін.).

Проведений аналіз наукової літератури з проблеми формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти засвідчив, що проблема формування професійного іміджу, зміст і технології, спрямовані на розкриття й розвиток творчих здібностей і вмінь майбутніх менеджерів освіти є актуальними, але в науковопедагогічній літературі висвітлені частково. Отже, формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти потребує детального вивчення й суттєвого вдосконалення.

Метою статті є теоретичний аналіз процесу формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти у процесі магістерської підготовки.

Виклад основного матеріалу

Аналіз теорії і практики професійної підготовки майбутнього менеджера освіти обумовлює актуальність досліджуваної проблеми, яка супроводжується низкою об'єктивних суперечностей між:

- зростаючими вимогами суспільства до професійної діяльності менеджерів освіти та реальним рівнем професійної підготовки майбутніх менеджерів освіти в умовах магістерської підготовки;

- викликами сьогодення щодо формування професійного іміджу майбутніх менеджерів у процесі магістерської підготовки та відсутністю організаційно-методичного супроводу цього процесу з використанням сучасних технологій;

- необхідністю формування професійного іміджу майбутнього менеджера і відсутністю теоретично обґрунтованих організаційно-методичних засад його формування;

- між декларуванням провідної ролі менеджера освіти в розвитку суспільства та низьким рівнем прагнення до самореалізації майбутніх фахівців цього профілю;

- між чинною системою підготовки майбутніх менеджерів та необхідністю вдосконалення професійного іміджу менеджера освіти з метою його професійної самореалізації на засадах акмеологічного підходу;

- між випереджальними можливостями запровадження інноваційного досвіду управління і не розробленістю теоретико-методичних засад професійного іміджу менеджерів освіти;

- між потребою у формуванні ефективної організаційної культури майбутніх менеджерів освіти і недостатньою сформованістю культурного освітнього середовища, не розробленістю технології формування організаційної культури;

- між безпосереднім впливом професійного іміджу менеджера освіти на створення якісно нової системи управління закладами освіти і недостатньою готовністю суб'єктів освітнього процесу до здійснення переходу до філософії ціннісно-орієнтованого, корпоративного управління, що забезпечує стійкий розвиток загальноосвітньої установи;

- між об'єктивною потребою регіону у висококомпетентних керівних кадрах та наявною системою їх відбору, в критеріях якого відсутні необхідні чинники формування дієвої системи підготовки іміджевих менеджерів освіти.

Необхідність подолання наявних суперечностей, недостатня теоретична і практична розробленість проблеми та її актуальність зумовили необхідність деталізувати завдання іміджології, як науки. На думку О. Холода, іміджологія - це наука про функціонування, систематизацію й впровадження у свідомість споживача знакових замінників інформації про носіїв визначених атрибутів В. Шепель вважає, що іміджологія - це звернений до кожного заклик бути привабливим і вміти нести світло людям. Вона сприяє зовнішньому прояву глибинної потреби людини бути гідною особистістю [10].

На нашу думку, іміджологія - це технологія створення особистісної привабливості. Її інформаційний банк складає дані таких дисциплін, як психологія, педагогіка, етика, соціологія, риторика, театральна режисура, акторська майстерність, косметологія, дизайн одягу тощо, зорентованих на отримання конкретного результату. Головне призначення іміджології - науково обґрунтувати, як створити привабливий імідж, як збудувати моделі достойної поведінки в тих чи інших ситуаціях. При розробці ідеології іміджології як науково-практичного напрямку і навчального предмета необхідно звернутись до семантики поняття іміджу.

Здійснивши аналіз наукової літератури, можемо стверджувати, що поняття “імідж” стало надзвичайно популярним у сучасній вітчизняній лексиці, витіснивши під час перекладу з англійської мови велику кількість його синонімів російською та українською мовами. Також у повсякденному житті та науковій літературі стали вже звичними такі терміни, як “імідж компанії”, “імідж проекту”, “імідж ділової людини”, “імідж лідера” “індивідуальний імідж”, “професійний імідж”, “іміджмейкер”, “імідж педагога”, “імідж чоловіка/дружини” тощо. У зв'язку з цим виникли нові науки, що досліджують сутність та особливості формування позитивного іміджу - “паблік рілейшнз” та іміджологія

В свою чергу,, імідж менеджерів освіти сприймається як деяка професійна цінність, яка асоціюється з успіхом діяльності, індивідуальним або колективним. Усвідомлення цінностей позитивного іміджу оформлюється в соціальне замовлення, відповіддю на нього є стрімкий розвиток іміджмейкинга - професійної діяльності щодо створення іміджу, а також іміджеології - комплексної практичної дисципліни, яка забезпечує методологічне і методичне забезпечення цієї діяльності.

Професійний інтерес для сучасної іміджології представляє теорія основоположника гуманістичної психології А. Маслоу, який створив ієрархію базових людських потреб [5]. До них він відніс фізіологічну потребу, потреба в безпеці, потреба в приналежності і любові.

Важливою також є потреба менеджера освіти у визнанні та самоактуалізації., адже йому необхідне відчуття власної могутності, адекватності, компетентності, впевненості і делегування повноважень.

Концепція формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти у процесі магістерської підготовки включає положення, що визначають в сукупності методологію, теорію і практику управлінської діяльності, як підґрунтя реформування загальної середньої освіти ХХІ століття та суспільних викликів, що диктують необхідність постійного оновлення освітнього процесу, розвитку, пошуку ефективних моделей, шляхів і ресурсів впровадження високої організаційної культури, що є проблемою організаційної діяльності як діючого так і майбутнього менеджера освіти.. іміджологія підготовка менеджер імідж

Провідна ідея концепції ґрунтується на:

• необхідності формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти у процесі магістерської підготовки як запоруки його успішної управлінської діяльності;

• обгрунтуванні поняття і сутності професійного іміджу майбутнього менеджера освіти у процесі магістерської підготовки як системотворної домінанти його соціокультурного простору, що забезпечує взаємозв'язок сенсів, цілей, цінностей, норм поведінки, традицій суб'єктів педагогічного менеджменту і породжується полісуб'єктною взаємодією на основі культуровідповідних стосунків; виступаючи багатофункціональним засобом, умовою розвитку і саморозвитку суб'єктів;

• визначенні та науковому обґрунтуванні структури та змісту системоутворюючих чинників формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти у процесі магістерської підготовки ( формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти на засалах лідерства; професійна компетентність майбутнього менеджера освіти як основа формування позитивного іміджу; культурологічні аспекти у процесі формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти; роль перфоманс-менеджмету у професійному становленні майбутніх менеджерів освіти);

• тенденціях, закономірностях та принципах формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти;

• функціях -- розвитку, аксіологічну, регуляції, безпеки, екологічну, фасилітації;

• критеріях формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти у процесі магістерської підготовки.

Ефективному формуванню професійного іміджу майбутнього менеджера освіти сприяють відповідні організаційно-педагогічні умови (мотиваційно-ціннісні, суб'єктно-особові, змістовно-технологічні, організаційно-процесуальні) та здійснення науково-методичного супроводу даного процесу.

Концепція дослідження охоплює три взаємопов'язані концепти, що сприяють реалізації провідної ідеї:

1. Методологічний концепт відбиває взаємозв'язок і взаємодію різних підходів загальнонаукової й конкретно-наукової методології до вивчення проблеми формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти. У межах наукової теорії управління організаціями ефективність управління та поведінка всіх учасників управлінського процесу покращується засобами професійного іміджу менеджера освіти. Професійний імідж в системі управління освітніми закладами є унікальним феноменом, складність якого можна осягнути лише за допомогою застосування великої сукупності відомих у педагогіці методологічних підходів, що дозволяє з різних позицій здійснити аналіз досліджуваної проблеми.

- Одним із перших у у дослідженні сутності та створенні системи формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти у процесі магістерської підготовки став компаративістський підхід (від англ. compare - «порівнювати»). Він є продуктивним у виявленні критеріїв для порівняння професійного іміджу менеджера освіти різних освітніх співтовариств та індивідів.

- Антропологічний підхід передбачає системне використання даних усіх наук про людину і врахування їх при побудові і здійсненні освітнього процесу щодо професійної підготовки менеджерів освіти.

- Антропосоціальний підхід дає можливість у різних літературних джерелах проаналізувати у різних літературних джерелах вивчити різні визначення поняття «професійного іміджу».

- Соціологічний підхід дозволяє виявити закономірності формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти в рамках соціальної взаємодії, аспекти розвитку якої постійно змінюються.

- Психологічний підхід у дослідженні формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти (основоположники: К. Арджіріс, Мак Грегор, К. Левін) орієнтований на вивчення: суб'єктивних механізмів поведінку індивідів в організації (їх потреб, мотивів, інтересів, бажання, волі); особистості лідера та її впливу на формування професійного іміджу майбутнього керівника закладу освіти.

- Культурологічний підхід, як конкретно-наукова методологія пізнання і перетворення педагогічної реальності, зумовлений об'єктивним зв'язком людини з культурою як системою цінностей. Менеджер освіти є людиною культури. Він не тільки розвивається на основі загальної власної культури, але й наповнює її новими елементами професійної культури.

- Аксіологічний підхід у основі педагогічної аксіології лежить розуміння і ствердження цінності людського життя, виховання і навчання, освіти в цілому і управлінської діяльності. У руслі аксіологічного підходу розвиток особистості визначається як інтеріоризація людських цінностей.

- Системний підхід являє собою загальнонаукову методологію пізнання об'єктивної дійсності і практики управління складними освітніми системами.

- Соціосинергетичний аспект трактування сутності професійного іміджу менеджера в освітніх організаціях як явища непередбачуваного, дає можливість усвідомити, що ефективне управління можливе лише за умови виявлення тенденцій його розвитку і резонансного впливу на неї, при якому зовнішній вплив має гармонійно поєднуватися з внутрішніми властивостями особистості з високим рівнем організаційної культури.

- Діяльнісний підхід ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості майбутнього менеджера освіти.

- Компетентнісний підхід активно розробляється в освітньому менеджменті як методологія дослідження професійної діяльності.

- Діалогічний підхід передбачає перетворення позиції менеджера освіти і позиції педагога в особистісно-рівноправні.

- Гуманістичний підхід, маючи в управлінсько-педагогічній діяльності давню традицію, трактується як пріоритет людиноцентрованих цінностей в освіті: він пов'язаний з прагненням піднесення людини, найбільшого, найвищого рівня втілення в ньому людської сутності і вимагає проведення дослідження з точки зору «гуманістичного імперативу».

- Рефлексивний підхід передбачає комплексне, вдумливе і критичне ставлення до професійного іміджу менеджера освіти як інструменту змін, який впливає на всіх членів організації і є відображеням іміджевої діяльності її керівника.

Для проведеного дослідження представляють інтерес такі характеристики, які спираються на три основні підходи:

- Перший - символічний підхід;

- Другий підхід - когнітивний;

- Третій підхід - системний.

2. Теоретичний концепт включає інтеграцію визначених методологічних підходів які відносяться і до закладу освіти. Аналіз сучасних наукових поглядів на проблему професійного іміджу, дозволяє вважати актуальними такі її характеристики:

- професійний імідж менеджера освіти - це потужна сила, що визначає індивідуальну і групову поведінку, яка може свідомо створюватися її провідними членами або формуватися з часом, це важливий елемент умов праці, який впливає практично на всі події, що відбуваються в організації;

- вона визначає цінності організації, а усвідомлення культурних традицій дозволяє новим членам організації правильно мислити, відчувати, розуміти оточення;

- має символічний контекст ^символи, церемонії і міфи), що повідомляє членів організації уявлення про цінності і переконання;

- виконує важливу адаптаційну функцію: і образ мислення, що увійшов до звички, і спосіб дії, що розділяється всіма працівниками організації, мають бути обов'язкові для всіх, щоб нові члени колективу стали «своїми»;

- є придбаними смисловими системами, які здатні створювати культурний простір і особливе відчуття реальності;

- ґрунтується на колективних представленнях, які мають цінність для організації і використовуються нею при вирішенні проблем адаптації до змін зовнішнього середовища і внутрішньої інтеграції;

- на основі колективного програмування думок відрізняє членів організації від іншої.

3. Технологічний концепт включає як розробку системи формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти, що передбачає моделювання даної системи, забезпечення організаційно-педагогічних умов ефективності її впровадження так і здійснення науково-методичного супроводу формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти.

Висновки

Отже, сукупність теоретико-методологічних положень й організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти, її міждисциплінарний характер дозволяє уточнити сутність професійного іміджу менеджера освіти і виділити наступні положення застосовані до педагогічного дослідження формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти: вона є складним системним конструктом, що включає безліч складових і виконує різноманітні функції; здатна створювати культурний і професійний простір організації; виступає ціннісною домінантою усіх суб'єктів управління організацією; у ній присутні як цілеспрямовані, так і стихійні процеси формування та розвитку.

Представлені концепти щодо вивчення формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти як феномена та явища в системі підготовки фахівців, детермінують правильну постановку наукової проблеми щодо дослідження формування професійного іміджу майбутнього менеджера освіти у процесі магістерської підготовки.

Література

1. Баринов В.А., Харченко В.Л. Стратегічний менеджмент / В.А.Баринов, В.Л. Харченко. Підручник. М.: ИНФРА-М, 2006, - с. 142.

2. Гайворонська О.М. До питання про імідж та технології його формування / О.М.Гайворонська // Наука і освіта. 2004. №3. С. 29-30.

3. Горбушина О. Имидж педагога // О.Горбушина // Школьный психолог. 2011. №8. С. 13-15.

4. Горчакова В. Г. Прикладна Іміджелогії: навч. посібник / В.Г. Горчакова - М.: Академічний Проект, 2007. 400 с.-С.

5. Маслоу А. Самоактуализация / А. Маслоу // Психология личности. Тексты. М., 1982.

6. Морева Н. А. Морєва Н. А. Основи педагогічної майстерності: учеб.пособие для вузів / Н. А. Морева, Н. А. Морєва - М: Просвещение, 2006. 320 с.-С. 93.

7. Скрипник М. Імідж педагога: технологія управління / М. Скрипник // Управління освітою. 2002. №15-16. С. 3-6.

8. Фурсова А. Імідж педагога: «Учительські граблі» / А. Фурсова // Директор школи. 2011. №34. С.8-10.

9. Черепанова В. Н. Курс лекцій з іміджелогії / В. Н. Черепанова Учеб. посібнік.Ч. 1. Тюмень: ТюмГНГУ, 2002. 186 с.-С. 6.

10. Шепель В. М. Іміджелогія. Як подобатися людям / В. М. Шепель - М.: Народна освіта, 2002. 576 с.

References

1. Barynov V.A., Kharchenko V.L. Stratehichnyi menedzhment / V.A.Barynov, V.L. Kharchenko. Pidruchnyk. M.: YNFRA-M, 2006, - s. 142.

2. Haivoronska O.M. Do pytannia pro imidzh ta tekhnolohii yoho formuvannia / O.M.Haivoronska // Nauka i osvita. 2004. №3. S. 29-30.

3. Horbushyna O. Ymydzh pedahoha // O.Horbushyna // Shkolnwi psykholoh. 2011. №8. S. 13-15.

4. Horchakova V. H. Prykladna Imidzhelohii: navch. posibnyk / V.H. Horchakova - M.: Akademichnyi Proekt, 2007. 400 s.-S.

5. Maslou A. Samoaktualyzatsyia / A. Maslou // Psykholohyia lychnosty. Tekstw. M., 1982.

6. Moreva N. A. Morieva N. A. Osnovy pedahohichnoi maisternosti: ucheb.posobye dlia vuziv / N. A. Moreva, N. A. Morieva - M: Prosveshchenye, 2006. 320 s.-S. 93.

7. Skrypnyk M. Imidzh pedahoha: tekhnolohiia upravlinnia / M. Skrypnyk // Upravlinnia osvitoiu. 2002. №15-16. S. 3-6.

8. Fursova A. Imidzh pedahoha: «Uchytelski hrabli» / A. Fursova // Dyrektor shkoly. 2011. №34. S.8-10.

9. Cherepanova V. N. Kurs lektsii z imidzhelohii / V. N. Cherepanova Ucheb. posibnik.Ch. 1. Tiumen: TiumHNHU, 2002. 186 s.-S. 6.

10. Shepel V. M. Imidzhelohiia. Yak podobatysia liudiam / V. M. Shepel - M.: Narodna osvita, 2002. 576 s.

Размещено на Allbest.ru