Казка відіграє велике значення, вона знайомить дітей з навколишнім світом та його будовою; формує елементарні уявлення про моральні якості та поняття "добра" та "зла"; розвиває та збагачує мовлення, мислення та творчу уяву; формує основи поведінки та спілкування дошкільнят; позитивно впливає на естетичне виховання дітей дошкільного віку.

Підтверджую наведені вище слова, думкою педагога І. Ломакіної: "Казка є невід`ємним елементом у вихованні дітей. Вона доступною мовою вчить дітей життя. Діти беруть з них багато корисних для себе знань. Казки дозволяють дитині вперше відчути хоробрість і стійкість, побачити добро і зло. Вона займає настільки важливе місце в житті дитини, що деякі дослідники називають дошкільний вік "віком казок". Мова казки проста і тому доступна. Сюжет прозорий, але загадковий, і тим самим сприяє розвитку дитячої уяви. А казкові образи близькі за своїм характером образів уяви дітей. Казка не вчить безпосередньо. Вона "дозволяє собі натякнути на те, як краще вчинити в тій чи іншій ситуації. Казки гарні тим, що в них немає довгих і утомливих міркувань. Різноманітність і напруженість дії створюють у дітей постійний і неослабний інтерес. Казка сприяє формуванню у дітей моральних понять, адже майже всі діти ототожнюють себе з позитивними героями, а казка кожен раз показує, що добрим бути краще, ніж поганим, що треба прагнути робити добро людям. Художнє сприйняття є активним для дітей дошкільного віку процесом, який пробуджує їх моральні якості, і, насамперед, людяність" [2].

Вихователь із досвідом І. Капітоменко, вважає, що казка є невичерпним джерелом народної мудрості, у якій пов'язані всі культурні надбання народу, його традиції, обряди, переживання. Казка поєднує в собі всі історичні періоди народу та в доступній формі доносить до дитини різну інформацію. Під час слухання казки діти переживають багато емоцій, збагачують своє мовлення, розвивають мислення та уяву. Оцінюючи вчинки героїв, діти навчаються оцінювати навколишнє середовище. Також казка допомагає формувати уявлення те, як мають поводитися дівчатка та хлопчики; впливає на формування етичних та естетичних уявлень.

Педагог М. Замелюк додає, що казка - найкращий засіб розвитку критичного та творчого мислення дитини дошкільного віку; розвитку мовлення та збагачення її словникового запасу.

Аналізуючи її працю можу сказати, що діти дуже люблять складати казки. Це може бути складання казки всіє групою або ж поодинці, продовжити казку за поданим початком, придумати закінчення до казки, скласти її за опорними словами чи змінити певні риси героїв у вже відомій дошкільникам казці - все це дуже подобається дітям.

Готові чи складені дошкільниками казки можна інсценізувати, драматизувати, робити до них ілюстрації. Це допомагає розвивати емоційну сферу дошкільників; виховує їхні естетичні смаки та вподобання; розвиває уяву, мовлення та мислення; навчає дітей з правильною інтонацією промовляти слова того чи іншого персонажа; передавати його емоції, настрої та переживання з допомогою міміки та жестів.

Великий педагог В. Сухомлинський писав: "Казка для маленьких дітей - не просто розповідь про фантастичні події, це - цілий світ, в якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю". [9, ст. 8]. Він використовував казку як засіб всебічного розвитку та виховання дитини. Проводячи різні заняття він підносив дітям матеріал у казковій формі, складав із ними казки, малював ілюстрації до цих казок. Слухаючи казки діти співпереживали героям, обурювалися коли негативні персонажі робили лихі справи, щиро раділи успіхам позитивних героїв. Також вони придумували своє продовження до казок, або ж уявляли, як могла б закінчитися казка, якби деякі персонажі вчинили по іншому.

Отже, аналізуючи праці В. Сухомлинського можна зробити висновок - казка розвиває всі сфери дошкільника; формує естетичні смаки та моральні цінності. Вона розвиває мовлення, творче, креативне мислення дітей, збагачує словник дітей; навчає та виховує; дозволяє пізнати світ у доступній для дітей формі.

Відомий педагог С. Русова писала: "Шкода тієї дитини, яка змалечку не знала казки" [ 10, ст. 2 ]. Її думку можна пояснити тим, що казка має високий розвиваючий та виховний вплив на дітей та їхню психіку.

"Казка допомагає формуванню свідомості, певних моральних якостей, характеру; сприяє встановленню зв'язку між казковими подіями та поведінкою в реальному житті. Саме через казку можна реалізувати багато навчальних, виховних, пізнавальних та розвивальних завдань, а робота над її змістом може відбуватися вранці, на заняттях, під час прогулянки, інколи під час гри у другій половині дня" [ 10, ст. 2 ].

Науковець Н. Дяк писала, що використання казки під час різних режимних моментів у закладі дошкільної освіти позитивно впливає на дітей, активує їхню пізнавальну діяльність. Дошкільники охоче слухатимуть матеріал вчителя у формі казки, ніж просто емоційну розповідь. Казка має простий сюжет, вона емоційно забарвлена, діти легко поділяють персонажів на позитивних та негативних; оцінюють їх діяльність, тим самим формуючи моральні якості.

Так як дошкільний вік є найбільш сенситивним періодом в житті дітей, то в цьому віці казка є основним засобом розвитку дитини. Вона формує навички спілкування з однолітками, виховує шанобливе ставлення до старших. Також казка з раннього віку знайомить дитину зі світом літератури, з особливостями суспільних відносин та з навколишнім середовищем в цілому.

Казка не вказує дитину як їй діяти, не дає їй настанов, вона розвиває сприйнятливість та емоційність дитини. Таким чином, слухаю казку дитина оцінює вчинки героїв, осмислює їх та робить для себе певні висновки.

Найчастіше діти обирають за ідеал для наслідування певного позитивного героя, намагаються бути схожим на нього, порівнюють свої власні вчинки із діями героя. Цим самим діти формують у своїй свідомості певні моральні принципи та якості, відокремлюють хороші вчинки від поганих, стараються наслідувати лише хороше.

Підсумовуючи аналіз праць вчених та педагогів І. Ломакіної, І. Капітоменко, М. Замелюк, В. Сухомлинського, С. Русової та Н. Дяк у роботі над визначенням ролі казки у формуванні особистості дітей дошкільного віку, вважаю за потрібне зазначити, що казка всебічно впливає на виховання особистості дошкільника.

З раннього віку казка формує уявлення про добро і зло, про хороші і погані вчинки; подає цілісне уявлення про картину навколишнього світу, його складові та будову.

Також казка формує моральні цінності та якості дітей дошкільного віку, адже осмислюючи поведінку, слова то вчинки героїв, діти засуджують негативних персонажів; міркують як їх можна перевиховати; уявляють, що було б якби ці персонажі були добрими і допомагали іншим. Дошкільники співпереживають позитивним героям; продукують різні ідеї, як допомогти цим героям; щиро радіють їхнім успіхам та перемогам.

Казка допомагає зрозуміти зміст взаємовідносин між людьми, прищеплює любов, добре та шанобливе ставлення до старших, також вона формує основні навички спілкування та знайомить дітей з правилами етикету.

Вміщуючи в собі мудрість та культуру багатьох поколінь, казка передає дошкільникам історичні знання; переміщує їх у майбутнє; готує до дорослого життя; формує знання про роль хлопчика та дівчинки, чоловіка та жінки, їх характер та поведінку; збагачує словниковий запас дитини.

Складаючи, драматизуючи та інсценізуючи казки, дошкільники розвивають мовлення, творче та креативне мислення, пам'ять та увагу. Граючи роль певного персонажа, дитина ніби перевтілюється у нього, старається підібрати відповідну інтонацію, міміку, жести.

Отже, казка виховує всі сфери розвитку дитини; ознайомлює її з навколишнім середовищем, з особливостями взаємовідносин у суспільстві, а також формує етичні та естетичні уявлення дітей дошкільного віку.

2. Особливості ставлення дітей дошкільного віку до казки

Діти раннього дошкільного віку по-особливому ставляться до казок.

Діти ознайомлюються з народними та авторськими казками українських та закордонних авторів. Малюки емоційно реагують на казкові події; під час слухання казки, імітують рухи деяких персонажів (показують як важко було дідусеві тягнути ріпку; як мишка розбила хвостиком яйце, як плакали дід і баба через розбите яйце; показують як хитра лисичка з'їла колобка).

Так як дітей ще не належно розвинуті мислення та уява, вихователю необхідно використовувати наочність. Це може бути імітація рухових дій персонажів під час розповідання казки, використання наочних посібників (ілюстрація в книжці, показ презентації, ілюстрації роздруковані в форматі А 4 для кращого сприйняття дітьми, а також ілюстрації до казок, створені дітьми.

Найефективніше діти сприймають казки, коли вихователь розповідає їх та демонструє розповідь показом фігурок настільного театру. Діяти з фігурами настільного театру легко та зручно: показ займає небагато часу та не порушує змістовного викладу. Завдяки використанню театру та іншої наочності діти краще сприймають та запам'ятовують казки.

Завдяки активно розвинутій пізнавальній сфері, діти з особливим зацікавленням ставляться до казок, черпають інформація про навколишній світ; взаємовідносини у суспільстві; розрізняють позитивних та негативних персонажів, оцінюють їх дії.

Слухаючи казку, дошкільники співпереживають головним героям, щиро радіють, коли герою вдається досягти мети і провчити лиходія. Завдяки казкам, діти дошкільного віку збагачують мовлення, а також виховують моральні цінності.

Через особливості ставлення до казки в ранньому віці, діти ще не добре розрізняють реальність від вигадки, тому часто розчаровуються, коли не можуть з точністю повторювати вчинки персонажів, які їм подобаються.

Діти молодшого дошкільного віку так як і діти раннього дошкільного віку полюбляють слухати казки. Це переміщує їх у світ казкових персонажів, світ див та магії.

Вони ще згадують уже знайомі їм казки "Курочка Ряба", "Ріпка", "Колобок" та знайомляться з новими казками "Рукавичка", "Коза-Дереза", "Півник і двоє мишенят", "Теремок", "Вовк та семеро козенят". Під час роботи з цими казками, діти розігрують їх, драматизують, інсценізують, самі складають невеличкі, простенькі казки.

Слухаючи казку дитина засуджує "Півник і двоє мишенят", дитина засуджує ставлення Крутя т Вертя до Півника, адже вони не допомагали йому, а бавилися; їм шкода Півника, який самотужки все робить. Ця казка виховує любов до праці, шанобливе ставлення до старших, дає дітям зрозуміти, що дорослим теж потрібна дитяча підтримка та допомога.

Під час прослуховування казок "Колобок", "Коза-Дереза", Вовк та семеро козенят", діти співчувають головним героям Зайчику, Колобку, Козенятам, які потрапили в біду; Козі, яка не змогла вберегти своїх малят. Ці казки дають дітям уявлення про те, що не всім незнайомим людям можна довіряти, що в реальному світі теж є негативні персонажі, які чинять зло.

Після ознайомлення з тою чи іншою казкою, діти намагаються відтворити її сюжет в іграх. Також діти драматизують та інсценізують ці ігри за допомогою різних видів театру.

Дужа часто вони створюють власні казки за власним задумом або змінивши героїв чи сюжет, вже відомої їм казки.

В молодшому дошкільному віці діти вже починають потрохи відрізняти реальність від вигадки; розуміють що реальному часі немає магії, але все ж таки добро, завжди перемагає зло. У дітей формується шанобливе ставлення до праці дорослих, молодші дошкільники розуміють потребу дорослих в їхній допомозі.

Діти середнього дошкільного віку дітей знайомлять з більш об'ємними та складними казками.

Поступово діти починають ставитися до казки не тільки як тільки до твору, який їх розважає, а до такого який вчить і переконує в тому, що зло завжди буде покаране, а за правду необхідно боротися. Дошкільники все ще сприймають казку як реальність, тому вона виконує виховний вплив на формування моральності та розвитку емоційного сприйняття у дітей.

Знайомлячи дітей з історіями про маленький чоловічків (гномів, домових), які схожі на самих дітей, але являються менш самостійними та мають малий запас знань, виховують у дітей співпереживання до розумних та кмітливих героїв, які потрапляють у різні пригоди.

Діти середнього дошкільного віку емоційно ставляться до казки та емоційно реагують на її зміст, але це не є ознакою того, що вони все це правильно розуміють. Наприклад, у казці братів Грімм "Заєць та їжак", діти вважають Зайця позитивним героєм, Їжака ж відносять до негативних персонажів, тому що він обдурив Зайчика. Та коли вихователь повторно зачитує уривок, в якому зарозумілий Заєць насміхається з Їжачка, то їхнє ставлення до Зайця змінюється на протилежне.

Прослуховуючи деякі казки та їх уривки по кілька разів, діти переосмислюють почуте, оцінюють поведінку та ставлення до героїв, а тому завжди змінюють своє первинне ставлення до персонажа.

В цьому віці діти починають порівнювати риси характеру героїв казок із своїми рисами та рисами характеру осіб, які їх оточують (вихователь Лілія Вікторівна мудра, як Сова; Олесь, мій друг, хитрий як лисичка; Артем, мій старший брат, зарозумілий як заєць, часто насміхається з мене бо я ще маленький).

Казка впливає на виховання моральних цінностей та якостей дітей середнього дошкільного віку; формує естетичний смак.

Діти старшого дошкільного віку вже мають неабиякий багаж літературних творів. Список художньої літератури для старших дошкільників стає більш об'ємним та різноманітним, порівняно з дітьми середнього дошкільного віку. Великою популярністю серед дітей старшого дошкільного віку користуються скоромовки, загадки та чарівні казки.

Маючи багаті на уяву сюжети, повні драматичних ситуацій, в яких чітко виділяється протистояння добра та зла, чарівні казки не тільки розважають та радують старших дошкільників, але й виховують в них основи моральності.

В старшій групі, вихователі читають дітям книги щодня, і рекомендують батькам у вихідні теж читати казки дітям.

Дошкільники, самостійно проявляють інтерес до слухання казок про маленьких чоловічків та інших казок. Вони запам'ятовують уривки з цих казок, та просять вихователів знову й знову прочитати улюблений уривок.

Діти з цікавістю ставляться до ознайомлення з новими казками, але незважаючи на те, що вони вже є старшими дошкільниками, їм все ще необхідна наочність.

В ролі наочності для формування більш позитивного ставлення до казки можна за декілька днів до читання цієї казки, поставити її в куточок книги, щоб діти могли самостійно з нею ознайомитися з ілюстраціями. Також вихователь може демонструвати дітям предмети, про які будуть згадуватися у казці, але можуть бути невідомими для дітей.

Після ознайомлення з новими казками, діти як в попередніх вікових групах, інсценізують, драматизують та використовують сюжети казок у сюжетно-рольових іграх. Дошкільники складають більш складні та змістовні казки та діляться з ними з іншими.

Ставлення дітей старшого дошкільного віку до казки не змінюється, вони все ще з неабиякою цікавістю слухають їх, аналізують.

3. Зміст і особливості роботи з використання казок в освітньому процесі в закладі дошкільної освіти