Підготовка майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання засобів digital health у професійній діяльності

Семеніхіна Олена Володимирівна

доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедри інформатики Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, м. Суми, Україна

Юрченко Артем Олександрович

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, м. Суми, Україна

Рибалко Петро Федорович

доктор педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики фізичної культури Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, м. Суми, Україна

Шукатка Оксана Василівна

доктор педагогічних наук, доцентка кафедри фізичного виховання та спорту Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна

Козлов Дмитро Олександрович

доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту освіти та педагогіки вищої школи Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, м. Суми, Україна

Друшляк Марина Григорівна

Стаття стосується проблеми підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту (ФКіС) до використання засобів digital health у професійній діяльності. Мета дослідження: розробити й експериментально перевірити модель підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності. Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх фахівців ФКіС у ЗВО. Предметом дослідження є модель підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності. Авторами обґрунтовано важливість опанування засобами digital health як одного з суспільно важливих результатів підготовки майбутніх фахівців ФКіС. Вперше схарактеризовано поняття «засоби digital health» як сукупність цифрових засобів, які визначають певні цифрові параметри\характеристики особистого здоров'я людини (фізичні, фізіологічні), за якими є можливість схарактеризувати загальний стан здоров'я людини, визначити\спрогнозувати його проблеми зі здоров'ям та надати певні рекомендації щодо покращення його стану. Засобами digital health вважаються апаратне (бездротові пристрої, наприклад, пульсоксиметр, фітнес-браслети, трекер Smart Band, мікроконтролери тощо) і програмне забезпечення (наприклад, MyFitnessPal, Waterbalance) тощо). Показано, що важливого значення набуває розробка ефективних моделей підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності. Уперше розроблено й експериментально перевірено ефективність авторської моделі такої підготовки, яка передбачає модернізацію змісту з урахуванням низки методологічних підходів (технологічний, BYOD-підхід, візуально-цифровий). Змістовим наповненням моделі, крім дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології в галузі ФКіС», є спецкурс «Технології digital health». Для визначення рівнів навчальних досягнень студентів розроблено критерії, які увиразнюють якість виконання індивідуального контрольного завдання. Дослідження проведено на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка та Львівського національного університету імені Івана Франка. Перевірку ефективності розробленої моделі здійснено на основі вхідного і вихідного контролю навчальних досягнень контрольної і експериментальної груп з використанням критерію хі - квадрат Пірсона. За результатами педагогічного експерименту підтверджено ефективність розробленої моделі та потенційно перспективні наукові розвідки.

Ключові слова: фахівці фізичної культури і спорту; підготовка майбутніх фахівців ФКіС; digital health; цифрові засоби; засоби digital health; використання засобів digital health; професійна підготовка.

підготовка фахівець фізична культура

Постановка проблеми. Суспільна та державна потреба в збереженні, відновленні й зміцненні здоров'я населення, прагнення громади бути фізично, морально і соціально здоровою зумовлюють особливі вимоги до результатів професійної підготовки фахівців фізичної культури і спорту (ФКіС), від яких сьогодні вимагається не лише здатність розробляти індивідуальні розвивальні або групові оздоровчі програми чи спортивно - масові заходи, а й уміння використовувати цифрові технології і засоби для підтримки, відновлення чи підтримки фізичного стану людини. З іншого боку, цифровізація всіх сфер діяльності суспільства спричинила виникнення не лише нової якості цифрових послуг (комунікаційні процеси, відслідковування окремих факторів, швидкий аналіз значної кількості даних від різних об'єктів з метою прогнозування наслідків, моделювання процесів тощо), а й появу феномена «digital health», який сьогодні вживають у контексті цифрової революції та охорони здоров'я, що з необхідністю передбачає його використання в контексті професійної діяльності фахівців ФКіС, а отже, і в контексті їх професійної підготовки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз науково-методичних праць у галузі професійної підготовки фахівців ФКіС засвідчує наявність:

- теоретичних і практичних засад створення здоров'язбережувального середовища ЗЗСО [1], проблеми формування у майбутніх фахівців різного роду компетентностей та професійних навичок [2, 3]; проблеми формування у молоді знань про здоров'я та вміння його зберігати й відновлювати [4];

- проблеми застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців галузі ФКіС, зокрема спеціалізованого програмного забезпечення [5], дистанційних технологій навчання [6], мобільноорієнтованих фітнес-технологій [7] та ін.

Важливим висновком за результатами узагальнення наукових розвідок є те, що саме технологізація і цифровізація суспільних інститутів породжують нові уявлення про освітні результати професійної підготовки фахівців ФКіС, які пов'язані з цифровими технологіями сьогодні і які часто не передбачені в освітніх програмах українських закладів вищої освіти на відміну від закордонних: у США освітні програми підготовки фахівців ФКіС орієнтовані на розвиток умінь використовувати ІТ у професійній діяльності [8]; фахова підготовка майбутніх тренерів-викладачів у німецьких університетах передбачає до 6 кредитів на підготовку в галузі ІТ [9]; розвиток галузі фізичної культури і спорту в Польщі закладений у програму «Стратегія розвитку спорту в Польщі до 2020 року» [10], де зазначено про важливість опанування цифрових технологій галузі.

Дослідження проведено на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка та Львівського національного університету імені Івана Франка протягом 2018-2020 років. На різних етапах до педагогічного експерименту було залучено 7 викладачів і 105 студентів 4-го курсу, майбутніх фахівці ФКіС. Їх участь була погоджена на початку педагогічного експерименту.

Дослідження передбачало вирішення низки завдань: 1) уточнити поняття «засоби digital health»; 2) описати модель підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності; 3) перевірити ефективність розробленої моделі.

На першому етапі дослідження (2018) було обґрунтовано його актуальність та визначено завдання, а також розроблено й теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання засобів digital health у професійній діяльності. На другому етапі (2019-2020) проведено педагогічний експеримент із впровадження розробленої моделі, що серед іншого передбачало модернізацію змісту професійної підготовки фахівців ФКіС через упровадження авторського курсу «Технології digital health» та розроблення й використання практикоорієнтованих завдань («Знайди помилку», «Заповни пропуски», «Розроби програму оздоровлення»). На третьому етапі (2020-2021) здійснено кількісний і якісний аналіз результатів педагогічного експерименту.

Перевірку ефективності розробленої моделі здійснено з використанням критерію хі-квадрат Пірсона [11], який дозволяв порівняти розподіли навчальних досягнень контрольної та експериментальної груп на початку і в кінці педагогічного експерименту відповідно до чотирьох рівнів: низький (фрагментарні знання в галузі використання цифрових технологій у професійній діяльності фахівця ФКіС; інтуїтивні вміння пошуку інформаційних джерел спеціалізованого спрямування та використання засобів digital health; відсутність навичок критичного аналізу їх застосування), середній (знання в галузі використання цифрових технологій у професійній діяльності фахівця ФКіС мають ознаки системності, проте не відчувається глибини їх засвоєння; наявні навички пошуку спеціалізованого контенту, проте відсутні навички критичного аналізу результатів такого пошуку; уміння використовувати засоби digital health без належної інтерпретації даних, що одержані з їх допомогою), високий (системні й глибокі знання про цифрові технології в галузі ФКіС та digital health; здатність здійснювати пошук та критично оцінювати знайдений контент; розвинені навички використання спеціалізованого програмного забезпечення та засобів digital health у власній навчальній і практичній діяльності; здатність інтерпретувати цифрові дані, що одержані на основі засобів digital health), творчий (системні й глибокі знання про цифрові технології в галузі ФКіС та digital health; здатність здійснювати пошук та критично оцінювати знайдений контент, прогнозувати його використання для різних вікових груп та різних фізичних навантажень; розвинені навички використання спеціалізованого програмного забезпечення та засобів digital health у власній навчальній і практичній діяльності; здатність інтерпретувати цифрові дані, що одержані на основі засобів digital health; здатність коригувати оздоровчі програми з урахуванням психо-фізіологічних особливостей людини та використанням засобів digital health).

Перший зріз навчальних досягнень базувався на результатах загальної підготовки в галузі ІКТ у контрольній та експериментальній групах. Другий зріз визначено за результатами виконання практикоорієнтованого завдання з наперед визначеними критеріями оцінювання.

Методи дослідження:

- теоретичні (аналіз науково-методичних досліджень з метою узагальнення досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців ФКіС; контент-аналіз для уточнення сутності категорії «digital health», «технології digital health»; педагогічне моделювання для побудови моделі підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності);

- емпіричні (опитування викладачів з метою визначення ефективних методів, форм і засобів навчання; педагогічний експеримент для визначення ефективності моделі підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності);

- статистичні (кількісний і графічний аналіз для унаочнення динаміки змін у результатах підготовки; критерій хі-квадрат Пірсона для порівняння розбіжностей у розподілах результатів навчання в контрольній та експериментальній групах).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Термінологічний аналіз понять «digital health» та «засоби digital health»

Термінологічний аналіз поняття «digital health» засвідчив відсутність одностайності серед науковців та практиків щодо його тлумачення.

За аналізом нормативних документів Всесвітньої організації охорони здоров'я [12] digital health слід визначати як результат використання цифрових, мобільних та бездротових технологій для підтримки досягнення цілей охорони здоров'я.

Англомовний вікі-ресурс [13] поняття «digital health» тлумачить як галузь, що містить програми цифрової підтримки здоров'я\охорони здоров'я для підвищення ефективності надання персоналізованої медичної допомоги [14; 15]. Технології digital health базуються на використанні обчислювальних технологій, інтелектуальних пристроїв, методів обчислювального аналізу й засобів зв'язку та передбачає як апаратні, так і програмні продукти та послуги, серед яких: телемедицина, мобільні пристрої, доповнена та віртуальна реальність [16; 15].

Поняття «digital health» або «цифрове здоров'я» (як дослівний його переклад) у нормативних актах українського законодавстіва не використовується.

У Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 20182020 роки (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/67-2018-р#n13) відзначено важливість реалізації проєктів цифрових трансформацій у різних галузях, зокрема й у галузі охорони здоров'я через запровадження цифрової медицини: «Інтернет речей дозволяє за допомогою датчиків та сенсорів здійснювати постійний моніторинг стану здоров`я людини».

Міністерство офорони здоров'я України на офіційному ресурсі «Електронна система охорони здоров'я в Україні» послуговується терміном «цифрове здоов'я» лише на одній із сторінок - https://ehealth.gov.ua/2022/01/06/shho-gotuye-sfera-tsyfrovogo- zdorov-ya-u-2022/ - з метою характеристики перспективних напрямів розвитку сфери цифрового здоров'я у 2022 р., де відзначені: розвиток телемедичних технологій; сервіси систем підтримки прийняття лікарських рішень; рішення для комунікацій із пацієнтами; інтероперабельність медичних систем; технологічні рішення для підтримки ментального здоров'я.

У мережі Інтернет поняття «digital health» використовується для охоплення широкого спектру технологій, що використовуються в галузі охорони здоров'я, медичної інформатики, медичної освіти, зміцнення здоров'я та цілей громадського здоров'я. Воно містить поняття «eHealth», «mHealth», «Wireless (бездротовий) Health» та «Health 2.0» [12].

Зазначимо, що термін Health 2.0 відображає інтеграцію технологій охорони здоров'я з платформою Веб 2.0 через використання соціальних сервісів як майданчиків співробітництва та взаємодії фахівців і клієнтів\пацієнтів між собою:

- блоги (прості вебсайти з короткими повідомленнями, що відображають різні точки зору та містять інформацію, яка подана в сюжетній формі; для здоров'язбереження застосовуються тематичні блоги, наприклад, nikko.ua/blog);

- вікі (вебсторінки для спільного редагування інформації; спеціальні вікі-сторінки висвітлюють здоров'язбережувальну проблематику, наприклад, sportwiki.to);

- соціальні мережі (вебсторінки, які поєднують користувачів і організовують між ними комунікацію; наприклад, сторінки Facebook чи інших соцмереж для комунікації між фітнес-тренерами);

- подкасти (аудіозаписи у формі лекцій, наприклад, здоров'язбережувальної тематики, наприклад, podcasts.apple.com/us/podcast/ted-health/id470623173);

- чати (середовища для швидкого обміну текстовими повідомленнями в режимі реального часу, наприклад, mixsport.pro/chat-rooms);

- відеообмін (вебсторінка, що дозволяє приватним або професійним користувачам завантажувати відеофайли) [17].

За результатами контент-аналізу схарактеризовано напрями використання соціальних мереж у контексті підтримки digital health фахівцями ФКіС:

1) створення спеціальних сторінок здоров'язбережувальної тематики (наприклад, у Facebook) для отримання відповідей на запитання, які цікавлять;

2) підвищення відповідальності й розширення зобов'язань шляхом передачі емоцій, опису подій і думок у галузі Health 2.0;

3) обмін знаннями і отримання зворотного зв'язку в галузі Health 2.0 (наприклад, створення сторінок в Twitter, де відбувається щоденне інформування про звички здорового харчування);

4) використання інформації в новому практичному контексті (наприклад, обмін рецептами приготування здорової їжі та впровадження здорової їжі в життя).

Також слід зазначити активне використання фахівцями ФКіС сервісу YouTube як сервісу підтримки охорони здоров'я (табл. 1).

Таблиця 1

Результати виконання підсумкового завдання на початку і в кінці експерименту

Статистичний аналіз засвідчує, що в експериментальній групі відмінності в результатах не є випадковими, вони є вищими за результати контрольної групи, а тому розроблену модель підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності слід вважати ефективною.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Активний розвиток цифрових технологій і засобів зумовив їх проникнення в галузь охорони здоров'я, що обумовило активне використання терміну «digital health» (широка інтеграція галузі цифрових технологій і галузі охорони здоров'я) за кордоном протягом останніх 5-7 років. Водночас глобалізаційні процеси і відкритий доступ до наукових видань світу мали б сприяти швидкому поширенню й використанню цього терміну українськими науковцями. Проте аналіз поняття «digital health» засвідчив відсутність однозначної його інтерпретації в Україні як на рівні нормативної бази, так і в наукових розвідках: у загальному випадку поняття «digital health» характеризується як поєднання технологій телемедицини, мобільних технологій і засобів, засобів доповненої і віртуальної реальності тощо.

Аналіз технологій digital health уможливив виокремлення й уточнення поняття «засоби digital health» як сукупності цифрових засобів, які визначають певні цифрові параметри\характеристики особистого здоров'я людини (фізичні, фізіологічні), за якими є можливість схарактеризувати загальний стан здоров'я людини, визначити\ спрогнозувати його проблеми та надати певні рекомендації щодо покращення [його] стану. До засобів digital health належить апаратне (бездротові пристрої, наприклад, пульсоксиметр, фітнес-браслети, трекер Smart Band, мікроконтролери тощо) і програмне забезпечення (наприклад, MyFitnessPal, Waterbalance) тощо.

Володіння засобами digital health є одним із затребуваних суспільством результатів підготовки майбутніх фахівців ФКіС, а тому актуальною стає розроблена й експериментально перевірена модель підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health у професійній діяльності. Модель ґрунтується на взаємних зв'язках технологічного, візуально-цифрового й BYOD-підходів, інтегрує у собі традиційні форми навчання (лекції-візуалізації, практичні заняття) з проблемними й проєктними методами й засобами навчання (практикоорієнтовані вправи, вправи на розвиток критичного мислення, ситуаційні) та передбачає вдосконалення змісту фахової підготовки фахівців ФКіС через впровадження авторського курсу «Технології digital health».

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів опанування технологій digital health фахівцями галузі ФКіС та актуалізує потенційно перспективні наукові розвідки: підготовка майбутніх фахівців фізичної культури до використання технологій \засобів digital health в умовах неформальної\інформальної освіти\підвищення кваліфікації; підготовка майбутніх учителів фізичної культури до використання технологій\засобів digital health під час вивчення інформатичних дисциплін, в умовах дистанційного навчання\самонавчання. Залишається актуальним дослідження проблем, які стають на заваді успішної підготовки майбутніх фахівців ФКіС до використання засобів digital health, та розробка рекомендацій щодо їх уникнення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

[1] V. Borshchenko, “Future teachers' skills of organization and implementation of health saving activities at primary school”, Science and education, Is. 10, pp. 58-65, 2017. doi: 10.24195/2414-4665-2017-10-7.

[2] I. V. Ivanii, A. V. Vertel, N. M. Zlenko, V. H. Butenko, and O. S. Biler, "Competence and Professional Skills in Training Future Specialists in the Field of Physical Education and Sports, " Propositos Y Representaciones, vol. 8, no. e690, 2020, doi: 10.20511/pyr2020.v8nSPE2.690.

[3] D. Balashov, D. Bermudes, P. Rybalko, O. Shukatka, Yu. Kozeruk, and A. Kolyshkina, “Future Physical Education Teachers'Preparation to Use the Innovative Types of Motor Activity: Ukrainian Experience”, TEMJournal, Vol. 8, Is. 4, pp. 1508-1516, 2019. doi: 10.18421/TEM84-57.

[4] L. V. Kondrashova, M. M. Kondrashov, N. O. Chuvasova, H. V. Deforzh, and N. A. Kalinichenko, “Health saving as strategic direction of teaching staff training ”, Apuntes Universitarios, 11(1), pp. 450465, 2021, doi: 10.17162/au.v11i1.596.

[5] Y. I. Petrenko, V. M. Zigunov, D.I. Balashov, D.V. Bermudes, and I.V. Shyshenko, “Use of the software biomechanics in physical culture and sports specialists' preparation”. In: 42ndInternational Convention on Information and Communication Technology, Electronics and Microelectronics, MIPRO, 2019, pp. 795-799. doi: 10.23919/MIPRO.2019.8757068.

[6] Н. О. Терентьєва, “Особливості дистанційної підготовки магістрантів факультетів фізичної культури”, Інформаційні технології і засоби навчання, № 69(1), с. 139-148, 2019. doi: 10.33407/itlt.v69i1.2492.

[7] Н. В. Чухланцева, Л. В. Шуба, та В. В. Шуба, “Мобільно орієнтовані фітнес-технології як засіб впливу на фізичну активність студентів”, Інформаційні технології і засоби навчання, Т. 75(1), с. 253268, 2020. doi: 10.33407/itlt.v75i1.2581.

[8] F. Hayward. Internationalization of U.S. Higher Education. Preliminary Status Report 2000. Washington, DC: American Council on Education, 2000.

[9] Hochschulrahmengesetz vom 12. April 2007 (BGBI. IS.506). Bonn : Dokumentations-und Bildungsinformationsdienst, 2007. 506 р.

[10] Program Rozwoju Sportu do roku 2020. [Електронний ресурс]. Доступно:

http://www.msport.gov.pl/sport. Дата звернення: Трав.16, 2021.

[11] G. W. Corder, and D. I. Foreman “Nonparametric Statistics for Non-Statisticians: A Step-by-Step Approach”. New York: Wiley, 2009.

[12] World Health Organization (WHO). mHealth: New horizons for health through mobile technologies: Global Observatory for eHealth series, Vol. 3, 2011. [Електронний ресурс]. Доступно: http://www.who.int/goe/publications/goe_mhealth_web.pdf7Cached. Дата звернення: Трав.16, 2021.

[13] Digital health. [Електронний ресурс]. Доступно: https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_health. Дата звернення: Лют. 02, 2022.

[14] S. P. Bhavnani, J. Narula, and P. P. Sengupta "Mobile technology and the digitization of healthcare". European Heart Journal, 37 (18), pp. 1428-38, 2016, doi:10.1093/eurheartj/ehv770.

[15] Digital Health Center of Excellence. US Food and Drug Administration. [Електронний ресурс].

Доступно: https://www.fda.gov/medical-devices/digital-health-center-excellence. Дата звернення:

Трав.16, 2021.

[16] R. J. Widmer, N. M. Collins, C. S. Collins, C. P. West, L. O. Lerman, and A. Lerman "Digital health interventions for the prevention of cardiovascular disease: a systematic review and meta-analysis". Mayo Clinic Proceedings, 90 (4), pp.469-80, 2015, doi:10.1016/j.mayocp.2014.12.026.

[17] W.S. Chou, A. Prestin, C. Lyons, and K. Wen “Web 2.0 for health promotion : Reviewing the current evidence”, American Journal of Public Health, vol. 103 (1). pp. 9-18, 2013.

[18] A. Пироженко “Електронна медицина - вимога сьогодення”. Практика управління медичним закладом, 11, с. 16-20, 2018.

[19] М. М. Ястребов, “Використання веб-орієнтованих технологій у здоров'язбережувальному навчанні учнів початкових класів”, дис. канд. пед. наук, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Київ, 2017.

[20] Н. З. Кобріна, “Розвиток професійної освіти фахівців з медичної інформатики у Канаді (друга половина ХХ - початок ХХІ століття)”, дис.докт. філософ., Національний університет Львівська політехніка», Львів, 2020.

[21] С. М. Дорощук, О. С. Гайдай, та Н. М. Маліновська, “Цифрова медицина - інновація майбутнього”. Medicine and health care in modern society: topical issues and current aspects, 2021. [Електронний ресурс]. Доступно: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-038-4-43. Дата звернення: Трав.16, 2021.

[22] А. В. Лядова, “Цифровое здравоохранение: миф или реальность”. In: XXI Международная конференция «Культура, личность, общество в современном мире: методология, опыт эмпирического исследования», Екатеринбург, 1451-1461, 2018.

[23] О. Э. Карпов, С. А. Субботин, Д. В. Шишканов, та М. Н. Замятин, “Цифровое здравоохранение. Необходимость и предпосылки”. Врач и информационные технологии, №3, 6-22, 2017.

[24] D. Lupton, “Digital Health Technologies and Digital Data: New Ways of Monitoring”, Measuring and Commodifying Human Embodiment, Health and Illness. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.researchgate.net/publication/305434534. Дата звернення: Трав.16, 2021.

[25] О. Ю. Ажиппо, “Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах (теоретичний і методичний аспекти) ”. Харків : Цифрова друкарня № 1, 2012.

[26] N. Putin, “Valuable Guidance in the Professional Training of the Future Physical Culture Specialist”, In:

Proceedings of the 4th International Conference of the Universitaria Consortium (Icu 2018): The impact of sport and physical education science on today's society, pp. 293-297, 2018.

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

[1] V. Borshchenko, “Future teachers' skills of organization and implementation of health saving activities at primary school”, Science and education, Is. 10, pp. 58-65, 2017. doi: 10.24195/2414-4665-2017-10-7. (in English)

[2] I. V. Ivanii, A. V. Vertel, N. M. Zlenko, V. H. Butenko, and O. S. Biler, "Competence and Professional Skills in Training Future Specialists in the Field of Physical Education and Sports," Propositos Y Representaciones, vol. 8, Aug 2020, Art no. e690, doi: 10.20511/pyr2020.v8nSPE2.690. (in English)

[3] D. Balashov, D. Bermudes, P. Rybalko, O. Shukatka, Yu. Kozeruk, and A. Kolyshkina, “Future Physical Education Teachers'Preparation to Use the Innovative Types of Motor Activity: Ukrainian Experience”, TEM Journal, Volume 8, Issue 4, P. 1508-1516, 2019. doi: 10.18421/TEM84-57. (in English)

[4] L. V. Kondrashova, M. M. Kondrashov, N. O. Chuvasova, H. V. Deforzh, and N. A. Kalinichenko, “Health saving as strategic direction of teaching staff training ”, Apuntes Universitarios, 11(1), pp. 450465, 2021, doi: 10.17162/au.v11i1.596. (in English)

[5] Y. I. Petrenko, V. M. Zigunov, D.I. Balashov, D.V. Bermudes, and I.V. Shyshenko, “Use of the software biomechanics in physical culture and sports specialists' preparation”. Paper presented at the 2019 42nd International Convention on Information and Communication Technology, Electronics and Microelectronics, MIPRO 2019 - Proceedings, 2019, pp. 795-799. doi: 10.23919/MIPRO.2019.8757068. (in English)

[6] N. O. Terentieva, “Features of distance education for masters of physical culture faculties”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 69(1), pp. 139-148, 2019. doi: 10.33407/itlt.v69i1.2492. (in Ukrainian)

[7] N.V. Chukhlantseva, L.V. Shuba, and V.V. Shuba, “Mobile oriented fitness technologies as a means of influence on students' physical activity”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 75(1), pp. 253-268, 2020. doi: 10.33407/itlt.v75i1.2581. (in Ukrainian)

[8] F. Hayward. Internationalization of U.S. Higher Education. Preliminary Status Report 2000. Washington, DC: American Council on Education, 2000. (in English)

[9] Hochschulrahmengesetz vom 12. April 2007 (BGBI. IS.506). Bonn : Dokumentations-und Bildungsinformationsdienst, 2007. 506 p. (in German)

[10] Program Rozwoju Sportu do roku 2020. [Online]. Available: http://www.msport.gov.pl/sport. Accessed on: Nov. 19, 2020. (in Polish)

[11] G. W. Corder, and D. I. Foreman “Nonparametric Statistics for Non-Statisticians: A Step-by-Step Approach” New York: Wiley, 2009. (in English)

[12] World Health Organization (WHO). mHealth: New horizons for health through mobile technologies:

Global Observatory for eHealth series, Vol. 3, 2011. [Online]. Available:

http://www.who.int/goe/publications/goe_mhealth_web.pdf7Cached. Accessed on: 16.05.2021. (in English)

[13] Digital health. [Online]. Available: https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_health. Accessed on: 02.02.2022. (in English)

[14] S. P. Bhavnani, J. Narula, and P. P. Sengupta "Mobile technology and the digitization of healthcare". European Heart Journal, 37 (18), pp. 1428-38, 2016, doi:10.1093/eurheartj/ehv770. (in English)

[15] Digital Health Center of Excellence. US Food and Drug Administration. [Online]. Available: https://www.fda.gov/medical-devices/digital-health-center-excellence. Accessed on: 02.02.2022. (in English)

[16] R. J. Widmer, N. M. Collins, C. S. Collins, C. P. West, L. O. Lerman, and A. Lerman "Digital health interventions for the prevention of cardiovascular disease: a systematic review and meta-analysis". Mayo Clinic Proceedings, 90 (4), pp.469-80, 2015, doi:10.1016/j.mayocp.2014.12.026. (in English)

[17] W. S. Chou, A. Prestin, C. Lyons, and K. Wen “Web 2.0 for health promotion : Reviewing the current evidence”, American Journal of Public Health, vol. 103 (1). pp. 9-18, 2013. (in English)

[18] A. Pyrozhenko “Electronic medicine is a requirement of today”. Praktyka upravlinnia medychnym zakladom, 11, pp. 16-20, 2018. (in Ukrainian)

[19] M. M. Yastrebov, “The use of web-based technologies in the health education of primary school students”, Ph.D. dissertation, Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Kyiv,

2017. (in Ukrainian)

[20] N. Z. Kobrina, “Development of professional education of specialists in medical informatics in Canada (second half of the XX - beginning of the XXI century)”, Ph.D. dissertation, Lviv Polytechnic National University, Lviv, 2020. (in Ukrainian)

[21] S. M. Doroshchuk, O. S. Haidai, and N. M. Malinovska, “Digital medicine is an innovation of the future”. Medicine and health care in modern society: topical issues and current aspects, 2021. [Online]. Available: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-038-4-43. Accessed on: 16.05.2021. (in Ukrainian)

[22] A. V. Ljadova, “Digital health: myth or reality”. In: XXI International Conference “Culture, Personality, Society in the Modern World: Methodology, Experience of Empirical Research”, Ekaterinburg, 1451 -1461,

2018. (in Russian)

[23] O. Je. Karpov, S. A. Subbotin, D. V. Shishkanov, and M. N. Zamjatin, “Digital healthcare. Necessity and prerequisites”. Physician and information technology, no.3, 6-22, 2017.(in Russian)

[24] D. Lupton, “Digital Health Technologies and Digital Data: New Ways of Monitoring”, Measuring and Commodifying Human Embodiment, Health and Illness. [Online]. Available: https://www.researchgate.net/publication/305434534. Accessed on: 16.05.2021. (in English)

[25] O.Yu. Azhyppo, Preparation of future physical education teachers for professional activity in secondary schools (theoretical and methodological aspects). Kharkiv: Digital Printing House no. 1, 2012.(in Ukrainian)

[26] N. Putin, “Valuable Guidance in the Professional Training of the Future Physical Culture Specialist”, In:

Proceedings of the 4th International Conference of the Universitaria Consortium (Icu 2018): The impact of sport and physical education science on today's society, pp. 293-297, 2018. (in English)

Размещено на Allbest.ru