Забезпеченість сучасними засобами комунікації закладів освіти

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, суспільство, глобалізація, інформаційне суспільство, освіта.

Today, the reform of the educational process aimed at improving the technology of education and training continues in Ukraine. Each stage of its development causes society specific tasks related to the training of pedagogical staff, raising their professional and general cultural level. A mandatory component of the assessment of a modern teacher is his mastery of modern technologies for obtaining and transmitting new information to students, and this process is permanent, because it is connected with the progress of society.

Основна частина

Постановка проблеми. Сьогодні в Україні продовжується реформування навчального процесу спрямоване на удосконалення технології навчання і виховання. Кожний етап його розвитку викликає для суспільства специфічні завдання пов'язані з підготовкою педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня. Обов'язковим компонентом оцінки сучасного викладача є оволодіння ним сучасними технологіями отримання і передачі учням нової інформації, і цей процес є перманентний, тому що пов'язаний з прогресом суспільства.

Сучасне покоління потребує динамічної системи освіти, яка б тісніше була пов'язана з іншими сфера життям суспільства, з тими проблемами, які постають перед ними. Звичайно, використання інформаційних технологій не вирішить всіх проблемних питань як у освіті, так і в повсякденному житті. Але вони можуть допомогти викладачу найбільш ефективно використати навчальний час занять та до його підготовки. Комп'ютери стали невід'ємною частиною реальності, в тому числі змінюються і вимоги до освіти всіх рівнів.

Актуальність дослідження тенденцій використання інформаційних технологій в закладах освіти зумовлена формуванням інформаційного суспільства, яке, у свою чергу, характеризується швидким розвитком інформаційних технологій, стрімкою зміною змісту та характеру діяльності людей, вимогами ринку праці тощо.

Крім того, військова агресія російської федерації проти України, яка була розпочата 24 лютого 2022 р., стала викликом не лише самому існуванню нашої держави, її суверенітету та соборності, а й можливості забезпечення якісного надання послуг освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тематиці використання інформаційно - комунікаційних технологій в освіті присвятили дослідження науковці Литвинчук А.О., Терещенко Г.М., В. Биков, Я. Булахова, О. Бондаренко, О. Гуляєва, В. Заболотний, А. Литвинчук, С. Лондар, О. Пінчук, В. Толстой, Г. Швачич, О. Шестопал та ін. С. Лоднар зазначає, що забезпечення сучасними засобами комунікації закладів освіти є складовою виконання Резолюції, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», в якій затверджено із 17 Цілей сталого розвитку, які деталізовані в 169 завданнях. Відповідно до Резолюції, четверта ціль стосується якісної освіти: Забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх [11]. Литвинчук А.О. та Терещенко Г.М. підкреслюють, що завдяки використанню ІКТ учні та студенти з особливими потребами дістали можливість отримати доступ до навчання нарівні зі своїми однолітками [11]. Г.Г. Швачич, О.А. Гуляєва зазначають, що застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - це одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. Їх використання дає можливість використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних технологій; удосконалювати навички самостійної роботи студентів в інформаційних базах даних та в мережі Інтернет; зробити процес навчання цікавішим і змістовнішим

[4].

Метою цього дослідження є дослідження забезпеченості сучасними засобами комунікації закладів освіти та їх вплив на якісне функціонування сучасної освіти.

Методи дослідження. У статті застосовано сучасні наукові концепції, загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: системного аналізу і синтезу, статистичні та інші. Для досягнення мети дослідження використано методи статистичного аналізу, групування та графічного зображення результатів.

Можна виокремити такі етапи розвитку інформаційних технологій, за допомогою яких проводиться обробка інформації:

1- й етап (до другої половини XIX ст.) - «Ручна інформаційна»;

2- й етап (з кінця XIX ст.) - «Механічна технологія»;

3- й етап (40 - 60-і рр. XX ст.) - «Електрична технологія»;

4- й етап (з початку 70-х рр.) - «Електронна технологія»;

5- й етап (з середини 80-х рр.) - «Комп'ютерна технологія»;

6- й етап - «Мережева технологія».

Термін «нові інформаційні технології» з'явився з появою персональних комп'ютерів. Та під цим терміном розуміють впровадження нових підходів до навчального процесу, який орієнтований на розвиток та підвищення інтелектуального творчого потенціалу людини із застосуванням сучасних технічних засобів. Наразі засоби, способи та методи безпосередньо пов'язані з комп'ютером, тому їх також називають комп'ютерні технології [2].

Сучасні інформаційні технології характеризуються наявністю мережі Інтернет, зокрема, використанням електронної пошти, можливостей хмарних сервісів, низку сайтів та онлайн-додатків (Moodle, GoogleClassroomі MicrosoftTeams, etc), комунікаційні платформи (Zoom, Hangouts, Skype, etc). Жива комунікація невід'ємна від інформаційних технологій, тому на сучасному етапі розвитку технічних і програмних засобів інформаційні, технології називають інформаційно-комунікаційними. У цих комунікаціях комп'ютер займає своє місце, оскільки забезпечує комфортну, індивідуальну, різноманітну, високоінтелектуальну взаємодію усіх стейкхолдерів [3].

Останніми роками питанням інформатизації суспільства приділяється особлива увага, адже інформація, освіта та формування практичних навичок є невід'ємною частиною процесу формування самодостатнього суспільства. Одним із ключових показників розвитку такого суспільства є розвиток і впровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій. Інформаційно - комунікаційні технології (ІКТ, від англ. Informationandcommunicationstechnology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного та програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу [4]. З метою покращення сприйняття та розуміння великих масивів знань, все частіше, використовують ІКТ в освітньому процесі, застосування яких є стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.

Впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес регулюється наступними документами:

- Законом України «Про освіту»,

- Законом України «Про загальну середню освіту»,

- Законом Україні «Про вищу освіту»

- Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку в Україні», тощо.

Паралельно зі стрімкою зміну технологій у навчанні Міністерство освіти і науки України (МОН) змінює і форми статистичної звітності. Так, до 2018 року МОН здійснювало збір даних [5]:

- про число робочих місць з комп'ютером у кабінеті основ інформатики й обчислювальної техніки для практичних занять з інформатики та комп'ютерної техніки;

- про діючі програмні засоби навчання, які використовуються в навчальному процесі і перебувають на балансі закладу (системні програмні засоби не включаються);

- про загальну кількість комп'ютерів (працюючих і непрацюючих), які перебувають на балансі закладу освіти.

У 2018 році МОН за погодженням державної служби статистики України (ДССУ) розширило перелік додатково такими показниками [6]:

- про комп'ютери, придбані лише за бюджетні кошти (державного і місцевих бюджетів);

- про комп'ютери, термін придбання яких становить більше 5 років;

- про загальну кількість комп'ютерів, які мають доступ до мережі Інтернет;

- про загальну кількість комп'ютерів підключені за допомогою технології Wi-Fiдо локальної мережі та (або) до мережі Інтернет;

- про кількість комп' ютерів з відповідними операційними системами;

- про кількість портативних комп'ютерів (мобільний або портативний комп'ютер персональний комп' ютер, який може бути зручно транспортований однією людиною та швидко увімкнений у робочий стан, найчастіше з автономним живленням, з опціональною можливістю бути підключеним до мережі електроживлення);

- про загальну кількість принтерів - як тих, що призначені для друку на папері, так і спеціалізованих пристроїв, в тому числі 3Б-принтерів за типами;

- дані щодо матеріалів, які використовуються в 3Б-принтерах;

- наводиться розрахункова площа приміщень закладу освіти, на якій є достатня якість сигналу Wi-Fiдля нормальної роботи в мережі (не менше 0,1 Мбіт/с для передачі даних);

- зазначається можливість підключення за допомогою технології Wi-Fiдо локальної мережі з доступом (або без) до мережі Інтернет пристроїв, які задіяні в освітньому процесі;

- зазначається можливість підключення за допомогою технології Wi-Fiдо локальної мережі з доступом (або без) до мережі Інтернет особистих пристроїв;

- зазначається можливість підключення за допомогою технології Wi-Fiдо локальної мережі з доступом (або без) до мережі Інтернет будь-яких пристроїв (як задіяних в освітньому процесі, так і особистих);

- наводяться наявні в закладі технології широкосмугового доступу до мережі Інтернет;

- наводяться наявні в закладі технології бездротового доступу до мережі Інтернет;

- зазначається доступна швидкість широкосмугового доступу до мережі Інтернет;

- зазначається швидкість бездротового доступу до мережі Інтернет.

У березні 2020 р. всі заклади освіти були вимушені перейти на дистанційне навчання на період дії карантину, який став своєрідним викликом для Міністерства освіти і науки України та підпорядкованим ним установам та організаціям, зокрема для закладів середньої та вищої освіти.

Найважливішими вимогами реалізації такого навчання є [7]:

- наявність у викладачів, учнів та студентів якісного доступу до Інтернету;

- наявність у викладачів, учнів і студентів необхідного технічного забезпечення (комп'ютерів, ноутбуків, планшетів, смартфонів тощо), а також відповідного програмного забезпечення;

- достатній рівень розвитку у викладачів, учнів та студентів цифрової компетентності, яка уможливлює вирішення завдань освітнього процесу;

- доступ до освітнього контенту в Інтернеті та ін.

Так, станом на початок вересня 2021 р. 165 закладів освіти (здебільш - це заклади загальної середньої освіти) не мали підключення до мережі Інтернет (найбільш складна ситуація в контексті доступу ЗЗСО до Інтернету простежується в Житомирській області, де кількість таких закладів становить 41) (рис. 1). Порівнюючи з 2019 р. помітна позитивна динаміка кількості ЗЗСО понад ніж в 4 рази (420 в Україні не мали доступу до Інтернету станом на початок вересня 2019 р. (близько 2,6% від загальної кількості)).

Лише 10542 школи України (77,9% від загальної кількості) в 2021 р. мали доступ до широкосмугового підключення і лише 9026 із швидкістю передачі даних 30-100+ МБіт/с, що уможливлює якісну роботу з відео, аудіо, графікою, реалізацію інтерактивних технологій навчання тощо. Порівняно з 2019 р. таких шкіл стало більше на 2978 од. Крім того, у 2021 р. 3570 ЗЗСО мали додатково бездротове підключення зі швидкістю передачі даних 30-100+ МБіт/с, а 904 ЗЗСО мали тільки бездротове підключення з відповідною швидкістю.

Рис. 1. Кількість закладів освіти з відсутнім підключенням до мережі Інтернет в Україні станом на вересень 2021 р.

Джерело: Побудовано авторами за даними Державної наукової установи «Інститут освітньої аналітики». URL: https://iea.gov.ua/

Рис. 2. Частка ЗЗСО підключені до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних 30-100+ МБіт/с в Україні станом на початок вересня 2021 року

Джерело: Побудовано авторами за даними Державної наукової установи «Інститут освітньої аналітики». URL: https://iea.gov.ua/

Станом на вересень 2021 р. лише 71,1% шкіл (рис. 2) мали доступ до якісного підключення до мережі Інтернет (зі швидкістю передачі даних понад 30+ МБіт/с). Такий тип підключення до Інтернету є найбільш оптимальним для тих регіонів, де широкосмуговий доступ до Інтернету поки неможливо або невигідно підключити провайдерам у зв'язку з низькою густотою населення тощо.

Разом з тим, зазначимо, що доступ до мобільного інтернету переважно залежить від погодних умов, крім того, при одночасному підключенні великої кількості осіб інтернет-зв'язок може працювати повільно.

Ще однією проблемою, окрім неякісного підключення до мережі Інтернет або повного його відсутності, є відсутність комп'ютерного забезпечення. Відповідно до щорічної статистичної звітності закладів загальної середньої освіти станом на вересень 2021 р.:

- 169 закладів взагалі не мають комп'ютерів (становить 1,3% від загально кількості), порівняно з 2019 р. їх кількість зменшилась майже на 27%;

- близько 1600 шкіл не підключені до інтернету (10,5%);

- 99 тис. (25,7%) із 384,5 тис. комп'ютерів у школах не підключені до Інтернету;

- 39,7 тис. (12%) - технічно несправні, а термін використання 213 тис. (61%) - понад п'ять років.

Позитивною динамікою характеризується показник кількості учнів на один стаціонарний або портативний комп'ютер, так у 2019/2020 навчальному році він становив 9,2, а у 2021/2022 - 7,5. Найгіршими показниками характеризуються Закарпатська, Івано-Франківська та Харківська області, що на 32% вищий від середнього показника по країні (рис. 3.)

Рис. 3. Кількість учнів на один стаціонарний або портативний комп'ютер по регіонам України на початок 2021/2022 навчального року

Джерело: Побудовано авторами за даними Державної наукової установи «Інститут освітньої аналітики». URL: https://iea.gov.ua/

інформаційний освіта інтернет школа

Через агресію рф, після 24 лютого 2022 року більше половини (57%) закладів фахової передвищої та вищої освіти продовжують надавати свої послуги виключно онлайн, а 41% обрали гібридний формат навчання (офлайн та онлайн). У більшості закладів освіти майже всі (81-100%) або більше половини (51-80%) здобувачів освіти відновили навчання початку повномасштабного вторгнення росії. Майже всі заклади вищої освіти забезпечують дистанційне навчання студентів, які евакуювалися за кордон. Найбільшими перешкодами для продовження освіти є відсутність підключення до Інтернету (79%), погіршення безпекової ситуації в місцях навчання (46%) та відсутність технічних засобів для онлайн-викладання та навчання (39%). Значна кількість закладів освіти повідомили, що студенти не можуть продовжувати навчання через потребу заробітку (28%). Деякі заклади освіти також вказали на перевантаженість доглядом і домашніми обов'язками як на основну причину, через яку студенти не повертаються до навчання (8%). Понад 100 закладів освіти назвали погіршення психологічного самопочуття однією з причин припинення навчання студентами (15%).

Шляхами та способами вирішення існуючих проблем є: забезпечення закладів середньої загально та вищої освіти комп'ютерним обладнанням та STEM-лабораторіями; оснащення комп'ютерним та мультимедійним обладнанням і засобами сучасної комунікації закладів фаховоїпередвищої та вищої освіти; забезпечення підключення закладів освіти до широкосмугового Інтернету; забезпечення доступу до Інтернету в навчальних приміщеннях закладів освіти; розробка та затвердження рамки цифрових компетентностей та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; оновлення стандартів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти з педагогічних спеціальностей; оновлення навчальних програм з інформатичної освітньої галузі для закладів загальної середньої освіти; розробка та запровадження варіативного курсу зі STEM-освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти; сприяння запровадженню гуртків в закладах загальної середньої освіти та груп закладів позашкільної освіти з розвитку цифрових компетентностей здобувачів освіти; розробка та запровадження дистанційних курсів на вебплатформі дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн»; запровадження інтерактивної системи онлайн-навчання в сфері ІКТ.

Таким чином, без використання інформаційних, телекомунікаційних комп'ютерних засобів неможливе якісне функціонування сучасної освіти. Використання інформаційних технологій, підвищуючи якість освіти всіх рівнів, дає змогу випускникам успішніше та швидше адаптуватись до навколишнього середовища і до тих змін, які відбуваються в соціальній сфері. Тому формулювання чіткої державної політики, здійснення державної фінансової підтримки у впровадження інформаційних технологій в освітній процес є важливим інструментом ефективного функціонування сучасної системи освіти України. Набуття цифрових компетентностей стає базовою потребою для кожного, тому українська система загальної середньої та вищої освіти має забезпечувати їх формування у здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників; та розвиток цифрової інфраструктури та електронних сервісів у закладах освіти, в цілому.

Список використаних джерел