Застосування педагогіки емпауерменту в підготовці майбутніх учителів початкової школи на засадах сталого розвитку

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Застосування педагогіки емпауерменту в підготовці майбутніх учителів початкової школи на засадах сталого розвитку

Г. Чайковська, к.б.н., доцент

м. Тернопіль, Україна

Анотація

Досліджено проблему педагогіки емпауерменту в психолого- педагогічному аспекті та вимірі вищої педагогічної освіти. Виявлено різноманітні підходи до трактування дефініції означеного поняття. Закцентовано увагу на педагогіці емпаурменту як ресурсі для самопізнання та самовиховання майбутніх учителів початкової школи через діяльність в інтересах сталого розвитку. Теоретичні аспекти означеної проблеми вивчені на основі аналізу наукової літератури, порівняльного та діалектичного аналізу отриманих даних. З'ясовано потенційні можливості педагогіки емпауерменту в підготовці майбутніх вчителів початкової школи до професійної діяльності на засадах сталого розвитку. Виявлено вплив емпауерменту на розвиток стратегії індивідуальної самостійної діяльності здобувачів вищої освіти в площині особистісної та професійної відповідальності. З метою перевірки теоретичних даних здійснено експериментальне дослідження за участі студентів четвертого курсу освітньо-професійної програми «Початкова освіта» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Експериментальне навчання здійснювалося під час вивчення вибіркового курсу «Освіта для сталого розвитку в сучасній початковій школі». У ході дослідницької роботи встановлено вплив педагогіки емпауерменту на здатність майбутніх учителів початкової школи до самоаналізу та розвитку трансформаційної емпауермент-діяльності. Результати контрольних вимірювань показали зростання кількості респондентів з активним та трансформаційним рівнем емпауермент-діяльності. Спостереження за освітнім процесом засвідчують підвищення усвідомлення майбутніми вчителями індивідуальної відповідальності за сталий розвиток в особистісній та професійній площині. Ключові слова: емпауермент педагогіка, емпауермент діяльність, самопізнання, самовдосконалення, майбутні вчителі початкової школи, заклад вищої освіти.

Abstract

Application of empowerment pedagogy in training of future primary school teachers on the basis of sustainable development

H. Chaikovska, Candidate of biological sciences, associate professor Ternopil Volodymyr Hnatiuk national pedagogical university, Ternopil

The problem of Empowerment Pedagogy has been studied in the psychological and pedagogical aspect and in the dimension of higher pedagogical education. Various approaches to the interpretation of the definition of the defined concept have been revealed. Emphasis is placed on the Pedagogy of Empowerment as a resource for self-discovery and self-education of future primary school teachers through activities in favour of sustainable development.

Experimental training took place when teaching the elective course "Education for sustainable development in modern primary school" to future teachers. In the course of the research work, the impact of Empowerment Pedagogy on the ability of future primary school teachers to self-analyse and develop transformational empowerment activities was established. The results of control measurements showed an increase in the number of respondents with an active and transformational level of empowerment activities. Observations of the educational process testify to the increased awareness of future teachers of individual responsibility for sustainable development in the personal and professional spheres.

Keywords: empowerment pedagogy; empowerment activity; self-knowledge; self-improvement; future primary school teachers, higher education institution.

Освіта для сталого розвитку (далі - ОСР) передбачає формування нової системи ціннісних орієнтацій і моделей поведінки, спрямованих на активізацію діяльності особистості до вирішення конкретних проблем. Освітні реформи в інтересах сталого розвитку вимагають швидкої відмови від традиційних неефективних способів освітньої діяльності та включення нових технологій реалізації потенціалу ОСР.

У процесі переходу суспільства на засади сталого розвитку ключову роль відіграють педагоги (Hiller and Reichhart, 2017, p. 84). Вони є важливими агентами змін через вміння протистояти викликам, керувати змінами та впливати на суспільство через навчання сталого розвитку учнів (Munoz-Rodriguez et al., 2020). Відповідно очевидною є стратегічна роль учителя у підвищенні якості, актуальності та ефективності ОСР.

Швидкі суспільні зміни вимагають від вчителя постійного вдосконалення знань, умінь та навичок, володіння різноманітними стратегіями й техніками навчання учнів сталого розвитку. У науковій літературі значна увага зосереджена на вчителеві початкової школи, від якого залежить успішність формування навичок сталого розвитку в найменших учнів (Chaikovska et al., 2021). З огляду на це сучасний педагог початкової школи має не лише зосереджуватися на завданнях ОСР у навчанні молодших школярів, а й надавати пріоритет власній програмі самонавчання в інтересах сталого розвитку. В цьому контексті важливим ресурсом підготовки майбутніх вчителів початкової школи наділена педагогіка емпауерменту.

Наукова теорія має певний досвід використання педагогіки емпауерменту в процесі підготовки вчителів. Однак цей підхід не знайшов систематичного відображення на практиці. Вважаємо, що застосування принципів педагогіки емпауерменту сприятиме ефективності ОСР у закладі вищої освіти (ЗВО) та відповідно вплине на якість ОСР у закладі загальної середньої освіти.

Метою дослідження є вивчення впливу педагогіки емпауерменту на здатність майбутніх вчителів початкової школи до емпауермент-діяльності в інтересах сталого розвитку. Відповідно до мети визначено завдання: розширити уявлення про поняття «педагогіка емпауерменту» в психолого-педагогічному аспекті та вимірі вищої педагогічної освіти; з'ясувати можливості педагогіки емпауерменту в навчанні студентів; дослідити вплив технології емпауерменту на розвиток емпауермент- діяльності майбутніх учителів початкової школи в інтересах сталого розвитку.

Методологія. У процесі роботи застосовувалися такі методи: теоретичний аналіз наукової літератури - для виявлення наявних у науковому доробку праць з досліджуваної проблеми, формулювання мети та завдань; порівняльний аналіз - для з'ясування різноманітних підходів до розуміння дефініції поняття «педагогіка емпауерменту»; діалектичний аналіз - для виявлення основних проблем реалізації емпауермент-педагогіки у сучасній початковій школі; спостереження - для вивчення стану досліджуваної проблеми в практиці роботи ЗВО; експеримент - для перевірки впливу емпауермент-педагогіки навчання на формування здатності майбутніх учителів до активної професійної діяльності в інтересах сталого розвитку.

В експериментальному дослідженні взяло участь 78 студентів випускного курсу освітньо-професійної програми «Початкова освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Експериментальне навчання передбачало застосування принципів емпауермент-педагогіки під час вивчення вибіркового курсу «Освіта для сталого розвитку в сучасній початковій школі». Аналіз ефективності експериментальної програми перевірено шляхом вимірювання рівнів емпауермент-діяльності за методикою Т. Bedford (Bedford, 2022). Для обробки отриманих результатів застосували методи математичної статистики.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що теоретичні та прикладні аспекти педагогіки емпауерменту активно висвітлюються в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених. Науковці визначають емпауермент як мову підтримки, спрямовану на пробудження внутрішньої енергії особистості (Loizou and Charalambous, 2017; Кривоконь, 2021); технологію сили та натхнення діяти (Broom, 2015); мистецтво творити власне життя шляхом розвитку стратегії індивідуальної самостійної діяльності (Теличко, 2013); багатовимірний соціальний процес, що допомагає людині знайти змогу контролювати власне життя, актуалізувавши певні ресурси, «силу», «енергію» (Joseph, 2020); можливість для молоді контролювати процес свого навчання (Kirk et al., 2017).

Це поняття має різні тлумачення: «наснаження», «підвищення результативності (продуктивності)», «посилення», «делегування», «наділення повноваженнями», «набуття влади, сили» тощо.

Так, В. Akar розглядає емпауермент як «процес наснаження, що сприяє збільшенню можливостей людини чи групи осіб здійснювати цілеспрямований вибір і втілювати його дії та результати» (Akar, 2020, p. 519). На думку вчених, наснаження сприяє мобілізації особистісних ресурсів (прагнень, мотивів, зусиль, творчого підходу до розв'язання професійних завдань тощо), формує здатність досягати ефективних рішень (Кривоконь, 2021; Wiggan and Watson-Vandiver, 2019).

Kirk C. та ін. розглядають педагогіку емпауерменту з позиції розширення прав та можливостей здобувачів освіти. Як зазначають вчені, емпауермент-педагогіка є процесом, за допомогою якого студенти отримують повноваження, необхідні для задоволення своїх індивідуальних потреб (у навчанні, соціальних відносинах, дипломі) у співпраці з іншими учасниками освітнього процесу (здобувачами освіти, викладачами, адміністрацією) для досягнення колективних цілей (Kirk et al., 2017).

Salite I та ін. доводять, що педагогіка емпауерменту спрямована на створення відкритого трансдисциплінарного напряму ОСР, основою якого є діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи. Вчені переконують в ефективності навчання в дії, яке «відкриває нову перспективу для розуміння та інтерпретації складного феномену сталості» (Salite et al., 2016, p. 135).

Як зазначає А. Бражнікова, значущість емпауермент-педагогіки полягає у врахуванні прагнення особистості до пошуку нового сенсу життя, інших стратегій поведінки, коригування системи ціннісних установок за умов, коли вона переживає життєві кризи чи інші труднощі і їй доводиться змінювати існуючі уявлення про світ та власне ставлення до нього, опановувати нові види поведінки й діяльності (Бражнікова, 2020).

Педагогіка емпауерменту створює можливості для формування власного способу життя і системи цінностей, самоусвідомлення важливості індивідуальної поведінки для вирішення глобальних проблем. Важливою складовою такого навчання є самостимулювання і самомотивування здобувачів освіти до висування ними особистісно і суспільно значущих цілей власної діяльності та їх реалізації, надання свободи вибору форм і способів діяльності в інтересах сталого розвитку. Педагогіка емпауерменту робить навчання справжнім дослідженням і значущим досвідом для всіх (Loizou and Charalambous, 2017).

У цьому контексті емпауермент студентів (майбутніх учителів початкової школи) виступає як процес і результат їхнього розвитку та саморозвитку, що базується на здобутті нового досвіду у ЗВО та спроможності отримувати й надавати освітні послуги на засадах сталого розвитку. Емпауермент розглядаємо як поведінкову стратегію, що визначає подальші дії студентів у майбутній професійній діяльності з метою формування компетентностей сталого розвитку в учнів початкової школи (Chaikovska and Levchyk, 2022).

Емпауермент розпочинається з «інвентаризації» власних думок, усвідомлення та набуття впевненості у власних силах і прагненні використовувати свої можливості для особистісного розвитку. Вчені вважають, що впевненість у власних силах приходить зазвичай після досягнення успіху, коли людина розуміє важливість отриманих змін у підвищенні якості свого життя і діяльності. Відповідно результат виконаної роботи є поштовхом для нового циклу діяльності (Hiller and Reichhart, 2017).

Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів

З огляду на високі потенційні можливості педагогіки емпауерменту та потребу суспільства у підготовці майбутніх вчителів початкової школи до професійної діяльності на засадах сталого розвитку (Ma del Carmen Pegalajar-Palomino, 2020) вважаємо необхідним застосування досліджуваного напряму в практиці ЗВО.

З метою перевірки висунутих припущень була проведена експериментальна робота із здобувачами вищої освіти освітньо-професійної програми «Початкова освіта» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. У дослідженні взяло участь 78 студентів четвертого курсу бакалаврату. Експериментальна методика реалізовувалася під час вивчення студентами навчальної дисципліни «Освіта для сталого розвитку в початкові школі».

Експериментальна робота ґрунтувалася на припущенні про те, що кожен здобувач освіти здатний досягнути прогресивних змін у майбутній професійній діяльності на основі внутрішнього прагнення до фахового зростання та готовності до нестандартних дій в інтересах сталого розвитку. Відповідно нами була застосована методика самодослідження Пометун та ін. (2013, с. 16) з метою вивчення здобувачами освіти своїх прагнень, мотивів, цінностей і здатності до нових видів професійної діяльності на засадах сталості. психологічний педагогіка емпауермент учитель початковий школа

Методика самодослідження передбачала такі етапи: аудит, осмислення проблеми, збір інформації щодо проблеми та способів її вирішення, визначення цілей, формування намірів і плану дій, реалізація плану, перевірка результатів, плани на майбутнє. Учасників експерименту ознайомили з етапами застосування методики емпауерменту, особливостями їхнього планування, методами та інструментами, процедурою оцінки й рефлексії дій.

Першим етапом експериментальної роботи є аудит - спеціальне завдання із самостійного дослідження студентами власного стилю життя, аналізу наявного досвіду в інтересах сталого розвитку. За допомогою методу «мозкового штурму» здобувачі освіти відповідали на запитання: «Що я роблю для забезпечення сталого розвитку суспільства?», «Що я, як вчитель, планую робити?» Інформація, отримана під час аудиту, ініціювала дискусію та стала способом входження в тему. Метою аудиту є позиціонування себе активним та творчим учителем, здатним до навчання учнів початкової школи сталого розвитку та самовдосконалення.

Погоджуємося з думкою вчених (Bedford, 2022) про те, що самоаналіз знань, уявлень, способу життя сприяє кращому розумінню проблеми і є мотивом для діяльності. Провідною ціллю аудиту є пошук успішних дій, виконання яких дасть змогу зрозуміти ефективність отриманих змін і необхідність корекції подальшої професійної діяльності.

На етапі осмислення проблеми студенти аналізували життєвий досвід та власну діяльність: «Чому це є проблемою для мене, мого кола спілкування?», «Чому це є проблемою для української школи?» Така рефлексія є мотивацією для збору інформації щодо проблеми та способів її вирішення, а також розуміння неефективності певних видів діяльності вчителя через небажання змінювати свою поведінку.

Визначення цілей («Чого хочу досягти?») та формування намірів і плану дій є важливим етапом технології емпауерменту. Він реалізується через співнавчання, взаємонавчання, де кожен студент (майбутній вчитель) є рівноправним, рівнозначним суб'єктом освітнього процесу, який усвідомлює, що і для чого робить, прогнозує свою діяльність і її результати, рефлексує з приводу того, що знає, вміє і робить. Таке обстеження дає змогу ще раз пережити здобутий досвід, побачити нові аспекти, спроможні мотивувати до подальшої діяльності на засадах сталості. Таким чином відбувається перехід від реальних ситуацій до їх узагальнення та визначення відповідних закономірностей.

Реалізація плану дій здійснюється під час безпосередньої діяльності студентів, де вони мають змогу сформувати власні моделі поведінки та систему загальнолюдських цінностей, усвідомити, як вчитель у рамках своїх професійних обов'язків та повноважень може прямо й опосередковано (через навчання своїх учнів навичок сталого розвитку) впливати на стан навколишнього середовища. Це цілеспрямована послідовна діяльність, що відбувається шляхом постійної активної взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Педагогіка емпауерменту передбачає механізми перевірки рівня особистісного та професійного зростання, процесів самовдосконалення, самоосвіти, самооцінки вміння розв'язувати проблеми забезпечення сталого розвитку суспільства. У цьому контексті базові ідеї емпауермент-педагогіки пов'язані із самоефективністю особистості як здатністю «розуміти себе або маркувати себе» (Бражнікова, 2020, с. 55). Самоефективність пов'язана з впевненістю у здатності контролювати своє життя і самостійно вносити позитивні зміни в навколишнє середовище. У такий спосіб на етапі оцінювання результатів власних дій на основі появи нових відомостей або осмислення отриманого природним для особистості є виникнення мотиву до майбутньої діяльності, бажання діяти далі, що створює продовження подальшого руху за спіральною моделлю.

Застосування методики самодослідження як обов'язкового компонента педагогічного емпауерменту спонукає студентів до «вибору певної стратегії діяльності, формування ціннісної, мотиваційної сфери індивіда, самоідентифікації тощо». Разом з тим методологія емпауерменту передбачає не просто формування певних дій, а насамперед усвідомлення особистістю проблематики, мотивацію до пошуку шляхів вирішення ситуації, залучення ресурсів, отримання нового досвіду, побудова нових стосунків із оточенням (Кривоконь, 2021, с. 194). Зазначимо, що процес самоусвідомлення власної професійної цінності може відбуватися здобувачами вищої освіти як самостійно (без участі педагога), так і через інтеракцію. Засоби емпауермент-педагогіки спрямовані на власну науково-дослідницьку та освітню діяльність здобувачів вищої освіти, у якій викладач ЗВО є лише мотиватором та ментором освітньо-наукового процесу (Kirk, 2017).

Місія викладача полягає у тому, щоб допомогти студентові проаналізувати власний рівень володіння методикою емпауерменту, не приховуючи проблемних моментів, виявити прогалини з метою подальшого усунення. Маючи власне бажання, здобувач вищої освіти стає дієво вмотивованим в усуненні недоліків та в ефективному навчанні, що є передумовою особистісно-професійної успішності.

Під час вивчення навчальної дисципліни «Освіта для сталого розвитку в початковій школі» на основі принципів педагогіки емпауерменту були створені умови для внутрішньо-мотивованого, демократичного, персоналізованого, детермінованого потребам особистості навчання. Активні методи роботи на заняттях (динамічна фасилітація, рольова гра, мозковий штурм, «світове кафе», групова дискусія, аналіз проблемних ситуацій, проектна діяльність тощо) сприяли розвитку творчої ініціативності студентів та їхній здатності до активної діяльності.

Ефективність проведеної роботи визначалася за методикою дослідження здатності майбутніх учителів до емпауермент-діяльності (Bedford, 2022). За допомогою методів спостереження та інтерв'ю виділено 3 рівні емпауермент-діяльності, які подані у табл. 1.

Таблиця 1

Характеристика рівнів розвитку емпауермент-діяльності

Висновки та перспективи подальших досліджень

Застосування принципів емпауермент-педагогіки на заняттях у ЗВО сприяло формуванню у майбутніх вчителів початкової школи здатності застосовувати методи самовиховання, зорієнтовані на систему індивідуальних і загальнолюдських цінностей, розробляти і реалізовувати моделі сталої та ресурсозберігаючої поведінки.

Доведено, що педагогіка емпауерменту сприяє формуванню у майбутніх учителів початкової школи активного і трасформаційного рівнів емпауермент-діяльності, необхідних для досягнення прогресивних змін у майбутній професійній діяльності на основі прагнення до фахового зростання, здобутих знань, досвіду реалізації завдань освіти для сталого розвитку в початковій школі, готовності йти на експериментування у своїх діях.

Встановлено, що педагогіка емпауерменту допомагає студентам набути внутрішню особисту силу, що є запорукою підвищення якості життя й ефективності професійної діяльності в інтересах сталого розвитку суспільства.

Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в тому, щоб обґрунтувати і забезпечити ефективність упровадження системи формування готовності майбутніх учителів початкової школи за допомогою застосування спеціальних інноваційних методик (насамперед фасилітативних методів навчання) для впровадження педагогіки емпауерменту у вищій школі.

Список використаних джерел

1. Бражнікова А. Ресурси емпауермент-педагогіки: активізація академічної мобільності здобувачів вищої освіти засобами розвитку їх іншомовної компетенції. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія: Педагогічні науки. 2020. Вип. 48. С. 51-57.

2. Кривоконь Н.І. Поняття наснаження в аспекті психології соціальної роботи. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. Київ, 2021. Т. ХІІІ, ч. 3. С. 190-198.

3. Теличко Н.В. Роль педагогічного емпауерменту у формуванні педагогічної майстерності вчителів початкової школи. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2013. Вип. 28, 168-171.

4. Пометун О.І., Пилипчатіна Л.М., Сущенко І.М. Уроки для сталого розвитку: посіб. для вчит. з навч. курсу за вибором для учнів 8-го класу загальноосвітніх шкіл. Дніпро: ЛІРА, 2013. 100 с.

5. Akar B. Citizenship education in conflict-affected areas and nation-states: Empowering teachers for sustainable reform. Intercultural Education. 2020. Vol. 31 (5). Р. 519-532.

6. Bedford T. (2022). Constructing a Transformative Sustainability Pedagogy: Teacher Empowerment for a Sustainable Future. Journal of Teacher Education for Sustainability. 2020. Vol. 24 (1). С. 5-18.

7. Broom C. Empowering students: Pedagogy that benefits educators and learners. Citizenship, Social and Economics Education. 2020. Vol. 14 (2). Р. 79-86.

8. Chaikovska H., Levchyk, O., Kuzma I., Rozhko-Pavlyshyn, T. Formation of sustainable development competencies in primary school children. Journal of Education Culture and Society. 2021. Vol. 12 (2). Р. 341-360.

9. Chaikovska H.B., Levchyk I. Yu. Interdisciplinary integration of education for sustainable development into higher education institution (integrated ESP case study). Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Рedagogical Sciences. 2022. Vol. 2 (109). Р. 195-212.

10. Hiller K., Reichhart B. Motivation of civic education teachers-in-training in the field of education for sustainable development. Discourse and Communication for Sustainable Education. 2017. Vol. 8 (1). Р. 81-89

11. Joseph R. (2020). The theory of empowerment: A critical analysis with the theory evaluation scale. Journal of Human Behavior in the Social Environment. 2020. Vol. 30 (2), 138-157.

12. Kirk C.M., Lewis R.K., Brown K., Karibo B., Scott A., Park E. The Empowering Schools Project: Identifying the Classroom and School Characteristics That Lead to Student Empowerment. Youth & Society. 2017. Vol. 49(6). Р. 827-847.

13. Loizou E., & Charalambous, N. (2017). Empowerment pedagogy. Journal of Research in Childhood Education.2017. Vol. 31 (3).Р.440-452.

14. Ma del Carmen Pegalajar-Palomino M., Burgos-Garcia A., Martinez-Valdivia E. What does education for sustainable development offer in initial teacher training? A systematic review. Journal of Teacher Education for Sustainability.2021. Vol. 23 (1). Р. 99-114.

15. Munoz-Rodriguez J. M., Sanchez-Carracedo F., Barron-Ruiz A., Serrate-Gonzalez S. Are We Training in Sustainability in Higher Education? Case Study: Education Degrees at the University of Salamanca. Sustainability. 2020. Vol. 12. Р. 4421.

16. Salite I., Drelinga E., Ilisko D., Olehnovica E., & Zarina S. Sustainability from the transdisciplinary perspective: An action research strategy for continuing education program development. Journal of Teacher Education for Sustainability. 2016. Vol. 18 (2). Р. 135-152.

17. Wiggan G., Watson-Vandiver M. J. Pedagogy of empowerment: Student perspectives on critical multicultural education at a high-performing African American school. Race ethnicity and education. 2019. Vol. 22 (6). Р. 767-787.

References

1. Brazhnikova, A. (2020). Resursy empauerment-pedahohiky: aktyvizatsiya akademichnoyi mobil'nosti zdobuvachiv vyshchoyi osvity zasobamy rozvytku yikh inshomovnoyi kompetentsiyi. [The resources of empowerment-pedagogy: stimulation of the students' academic mobility by means of development of their foreign language competence]. Scientific Bulletin of the Izmail State University of Humanities. Series: Pedagogical sciences, 48. C. 51-57.

2. Kryvokon, N.I. (2021). Poniattia nasnazhennia v aspekti psykholohii sotsialnoi roboty [The concept of inspiration in the aspect of psychology of social work]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii [Problems of general and pedagogical psychology]: zb. nauk. pr. In-tu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy, 8(3), 190-198.

3. Telychko, N.V. (2013). Rol' pedahohichnoho empauermentu u formuvanni pedahohichnoyi maysternosti vchyteliv pochatkovoyi shkoly. [The role of pedagogical empowerment in developing primary school teachers' pedagogical mastership]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Pedahohika. Sotsialna robota», 28, 168-171.

4. Pometun, O.І., Pylypchatina, L.M. & Sushchenko, І.M. (2013). Uroky dlya staloho rozvytku: posibnyk dlya vchytelya z navchal'noho kursu za vyborom dlya uchniv 8-ho klasu zahal'noosvitnikh shkil. [Lessons for sustained development: a manual for teachers in a subject chosen by students of the 8^th form of comprehensive school]. Dnipro, Ukraine: «LIRA». 100 p.

5. Akar, B. (2020). Citizenship education in conflict-affected areas and nation-states: Empowering teachers for sustainable reform. Intercultural Education, 31(5),519-532.

6. Bedford, T. (2022). Constructing a Transformative Sustainability Pedagogy: Teacher Empowerment for a Sustainable Future. Journal of Teacher Education for Sustainability, 24(1), 5-18.

7. Broom, C. (2015). Empowering students: Pedagogy that benefits educators and learners Citizenship, Social and Economics Education, 14(2), 79-86.

8. Chaikovska, H., Yankovych, Levchyk, I., O., Kuzma, I., & Rozhko-Pavlyshyn, T. (2021). Formation of sustainable development competencies in primary school children. Journal of Education Culture and Society. 2021, 12(2), 341-360.

9. Chaikovska, H.B., Levchyk, I.Yu. (2022). Interdisciplinary integration of education for sustainable development into higher education institution (integrated ESP case study) Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Pedagogical Sciences, 2 (109). 195-212.

10. Hiller, K., & Reichhart, B. (2017). Motivation of civic education teachers-in-training in the field of education for sustainable development. Discourse and Communication for Sustainable Education, 8(1), 81-89.

11. Joseph, R. (2020). The theory of empowerment: A critical analysis with the theory evaluation scale. Journalof Human Behaviorin the SocialEnvironment, 30(2), 138-157.

12. Kirk, C. M., Lewis, R. K., Brown, K., Karibo, B., Scott, A., & Park, E. (2017). The Empowering Schools Project: Identifying the Classroom and School Characteristics That Lead to Student Empowerment.Youth&Society,49(6),827-847.

13. Loizou, E., & Charalambous, N. (2017). Empowerment pedagogy. Journal of Research in Childhood Education, 31(3), 440-452.

14. Ma del Carmen Pegalajar-Palomino, M., Burgos-Garcia, A., & Martinez-Valdivia, E. (2021). What does education for sustainable development offer in initial teacher training? A systematic review. Journal of TeacherEducation for Sustainability, 23(1),99-114.

15. Munoz-Rodriguez, J.M., Sanchez-Carracedo, F., Barron-Ruiz, A., Serrate-Gonzalez, S. (2020). Are We Training in Sustainability in Higher Education? Case Study: Education Degrees at the University of Salamanca. Sustainability, 12, 4421.

16. Salite, I., Drelinga, E., Ilisko, D., Olehnovica, E., & Zarina, S. (2016). Sustainability from the transdisciplinary perspective: An action research strategy for continuing education program development. Journal of Teacher Education for Sustainability, 18(2),135-152.

17. Wiggan, G., & Watson-Vandiver, M.J. (2019). Pedagogy of empowerment: Student perspectives on critical multicultural education at a high-performing African American school. Race ethnicity and education, 22(6), 767-787.

Размещено на allbest.ru