Оцінювання рівнів розвитку творчості майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки
Розгляд вимог до оцінювання і контролю діяльності майбутніх учителів. Дослідження авторської системи тестових завдань, спрямованої на оцінювання рівнів розвитку кожного із компонентів творчості майбутніх педагогів і методику опрацювання її результатів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.05.2023 |
| Размер файла | 28,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінювання рівнів розвитку творчості майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки
Бурчак Станіслав Олександрович доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету технологічної і професійної освіти, Глухівський національний педагогічний університет імені О.Довженка
Бурчак Ліана Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології та основ с/г, Глухівський національний педагогічний університет імені О.Довженка
Анотація
В статті представлено інструментарій для оцінювання рівнів розвитку творчості майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки. Розглянуто вимоги до оцінювання і контролю діяльності майбутніх учителів: об'єктивність перевірки рівня знань здобувачів та його оцінювання, системність, регулярність організації контролю навчальних досягнень майбутніх учителів, використання індивідуального підходу до оцінювання навчальних досягнень, диференційованість, повага до майбутніх учителів, які самостійно виконують завдання навчального характеру; оголошення результатів у колективі тощо.
Запропоновано показники і критерії (мотиваційно-особистісний; інформаційно-знаннєвий; організаційно-технологічний; рефлексивно-коригувальний) оцінювання рівня розвитку кожного компоненту творчості майбутніх учителів (мотиваційно-вольового, когнітивного, операційно- діяльнісного, рефлексивного), а також засоби оцінювання рівнів творчості на констатувальному і формувальному етапах дослідження.
Висвітлено авторську систему тестових завдань, спрямовану на оцінювання рівнів розвитку кожного із зазначених компонентів творчості майбутніх педагогів і методику опрацювання її результатів. Зазначено, що система тестових завдань вміщує чотири блоки (мотиваційно-особистісний (оцінювання рівнів розвитку мотиваційно-вольового компоненту), інформаційно-знаннєвий (оцінювання рівнів розвитку когнітивного компоненту), операційно-технологічний (оцінювання рівнів розвитку продуктивно-діяльнісного компоненту), рефлексивно-коригувальний (оцінювання рівнів розвитку рефлексивного компоненту творчості).
Наведено приклади тестових завдань з кожного блоку, а також представлено таблицю, за допомогою якої обчислюється кількість балів, набраних кожним респондентом. Також надано інформацію, як кількість отриманих балів зіставляється з рівнем розвитку творчості. Додатково висвітлено можливість визначити рівень розвитку кожного окремого компоненту творчості.
Ключові слова: творчість, вища школа, система тестових вправ, рівні розвитку творчості, здобувачі вищої освіти.
Burchak Stanislav Oleksandrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Dean of the Faculty of Technological and Professional Education, O. Dovzhenko Glukhiv National Pedagogical University
Burchak Liana Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Biology and Agricultural Basics, Glukhiv National Pedagogical University named after O. Dovzhenko
ASSESSMENT OF LEVELS OF CREATIVITY DEVELOPMENT OF FUTURE TEACHERS IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING творчість вища школа тестова вправа
Abstract. The article presents a toolkit for assessing the levels of creativity development of future teachers in the process of professional training. The requirements for evaluating and monitoring the activities of future teachers are considered: the objectivity of checking the level of knowledge of students and its evaluation, systematicity, regularity of the organization of monitoring educational achievements of future teachers, the use of an individual approach to evaluating educational achievements, differentiation, respect for future teachers who independently perform tasks of an educational nature; announcement of results in the team, etc.
Indicators and criteria (motivational-personal; informational-cognitive; organizational-technological; reflective-corrective) for evaluating the level of development of each component of creativity of future teachers (motivational- volitional, cognitive, operational-active, reflective) are proposed, as well as means of evaluating the levels of creativity on ascertaining and formative stages of research.
The author's system of test tasks, aimed at assessing the development levels of each of the specified components of future teachers' creativity and the method of processing its results, is highlighted. It is noted that the system of test tasks contains four blocks (motivational-personal (assessment of the levels of development of the motivational-volitional component), information-knowledge (assessment of the levels of development of the cognitive component), operational-technological (assessment of the levels of development of the productive-activity component), reflective-corrective (assessment of the levels of development of the reflective component of creativity).
Examples of test tasks from each block are given, as well as a table is presented, which is used to calculate the number of points scored by each respondent. Information is also provided on how the number of points obtained compares with the level of creativity development. In addition, the possibility of determining the level of development of each individual component of creativity is highlighted.
Keywords: creativity, higher school, system of test exercises, levels of creativity development, students of higher education.
Постановка проблеми
Контроль та оцінювання освітньої діяльності здобувачів вищої освіти, виконуючи ряд функцій (освітню, виховну, розвивальну, контрольну), виступає рівноправним складником освітнього процесу і тому сприяє: визначенню рівня навченості кожного окремого здобувача вищої освіти; виявленню і розумінню причин недостатнього засвоєння окремих розділів чи тем навчального матеріалу; добору різноманітних заходів із метою ліквідації пробілів у матеріалі, що вивчається.
Відомі основні вимоги до оцінювання і контролю діяльності майбутніх учителів, які напряму стосуються і процесу оцінювання рівнів розвитку творчості майбутніх учителів у процесі фахової підготовки: об'єктивність перевірки рівня знань здобувачів та його оцінювання (ретельне розроблення критеріїв оцінювання, урахування всіх видів виконуваної навчальної роботи, їх складності, індивідуальності тощо); системність, регулярність організації контролю навчальних досягнень майбутніх учителів (нерегулярне і несистемне втручання викладача в процес проведення освітньої діяльності здобувачів може привести до його ослаблення, або взагалі до втрати інтересу серед студентів); використання індивідуального підходу до оцінювання навчальних досягнень, диференційованість, що враховує особливості матеріалу, пізнавальні можливості майбутніх фахівців тощо; перевірка результатів діяльності має охоплювати якомога більше напрямів: не лише теоретичні знання, а й уміння і навички; використання різноманітних форм контролю; повага до майбутніх учителів, які самостійно виконують завдання навчального характеру; оголошення результатів у колективі тощо [4].
Дослідження ефективності системи розвитку творчості майбутніх учителів математики, власний досвід роботи в університеті, спостереження показують, що досить часто відбуваються певні порушення зазначених вимог, а оцінювання рівнів розвитку компонентів творчості майбутніх учителів взагалі багатьма науково-педагогічними працівниками залишається не вивченим, а, отже, часто не використовується в умовах педагогічного університету.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Теоретичним підґрунтям пошуків розв'язання проблеми розвитку творчості майбутніх учителів слугували ідеї, висвітлені в здобутках українських і зарубіжних учених.
Так, основні положення розвитку творчості відображали в своїх пацях Т. Амабайл, О. Антонова, Ф. Баррон, Д. Богоявленська, Л. Виготський, М. Гамезо, Є. Гергель, Дж. Гілфорд, Г. Глотова, М. Гнатко, Г. Давидова, В. Дружинін, О. Дунаєва, В. Клименко, О. Кульчицька, О. Куцевол, С. Медник, Моляко, Л. Пузеп, С. Сисоєва, Р. Стернберг, Е. Торренс, Е. Фромм, А. Шадріна, О. Ярошинська та ін., а творчим розвиткот майбутніх учителів математики цікавились Г. Михалін, В. Моторіна, І. Ленчук, А. Семенова, Семенець, Н. Тарасенкова, О. Чашечникова та ін.
Відзначаючи вагому напрацьовану базу знань, теоретичну і практичну значущість здобутків учених, констатуємо недостатню розробленість теоретичних і методичних засад розвитку творчості майбутніх учителів. Так, результати наукових пошуків не мають системного узагальнення, зокрема, феномен творчості залишається недостатньо дослідженим, відсутня єдина система оцінювання рівнів розвитку компонентів творчості майбутніх учителів.
Мета статті - розробити інструментарій для оцінювання рівнів розвитку творчості майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки.
Виклад основного матеріалу
Для оцінювання рівнів розвитку компонентів творчості майбутніх учителів математики в процесі фахової підготовки погоджуємося з думкою П. Лузана, І. Сопівник, С. Виговської, котрі у своїх працях з методики науково-педагогічних досліджень визначають поняття критерій як міру певного процесу, якусь матеріалізовану ознаку.
Автори стверджують, що критерій є не оцінкою, а інструментом процесу оцінювання [2]. Компонентами критеріїв є показники, яких, як правило, може бути декілька.
Зазначимо, що вимоги до критеріїв, висунуті в науково-педагогічних дослідженнях, є досить різноманітними [3], тому, проаналізувавши психолого- педагогічну літературу, визначаємо такі: відповідність складникам об'єкта, що досліджується; достовірність; об'єктивність; зрозумілість і надійність; простота вимірювання тощо.
Ураховуючи думку науковців, що критерії відображають компоненти досліджуваного феномену (творчість майбутніх учителів), використаємо критерії вимірювання рівнів розвитку творчості майбутніх учителів в процесі фахової підготовки: мотиваційно-особистісний; інформаційно-знаннєвий; організаційно-технологічний; рефлексивно-коригувальний.
У табл. 1 подано показники кожного вказаного вище критерію оцінювання рівня розвитку компонентів творчості майбутніх учителів.
Таблиця 1
Критерії та показники оцінювання рівнів розвитку компонентів творчості майбутніх учителів математики
|
Компоненти творчості |
Критерії оцінювання |
Показники |
|
|
Мотиваційно- вольовий |
Мотиваційно- особистісний |
- наявність природних якостей особистості щодо творчої діяльності; - усвідомлення значення розвитку власної творчості; - прагнення до творчої професійної діяльності. |
|
|
Когнітивний |
Інформаційно- знаннєвий |
- система знань з психолого-педагогічних і фахових дисциплін; - знання форм, методів, засобів розвитку творчості; - наявність методологічних знань. |
|
|
Продуктивно- діяльнісний |
Операційно- технологічний |
- уміння розвивати власну й учнівську творчість; - уміння створювати незвичайні способи розв'язування завдань; - уміння аналізувати, синтезувати твердження, використовувати ІКТ в освітньому процесі. |
|
|
Рефлексивний |
Рефлексивно- коригувальний |
- здатність до самоаналізу власної діяльності; - здатність вносити корективи в процес розвитку творчості; - здатність до самоосвітньої, продуктивної діяльності в процесі розвитку творчості, збагачення ментального досвіду. |
Для оцінювання рівнів розвитку компонентів творчості майбутніх учителів математики пропонуємо:
- на констатувальному етапі в якості діагностичного інструментарію: анкету для вчителів математики закладів середньої освіти (для з'ясування, яким чином складові традиційної педагогічної системи забезпечують творчу підготовку майбутніх педагогів, розвиток окремих складових їхньої творчості, як педагогічні й науково-педагогічні працівники оцінюють рівень розвитку творчості вчителів математики й, відповідно, здобувачів педагогічних університетів); анкету самоаналізу для науково-педагогічних працівників (для самооцінювання викладачами закладів вищої освіти власних умінь і дій, спрямованих на розвиток творчості майбутніх педагогів; систему тестових завдань, що складається з авторських питань, доповнених низкою завдань зі стандатизованих методик (для вимірювання рівня розвитку мотиваціно- вольового компонента творчості - з опитувальника особистісної схильності до творчості Г. Девіса (HDYT)), когнітивного й рефлексивного - системи тестів для діагностики творчих здібностей Є. Тунік, продуктивно-діяльнісного - опитувальника креативності Д. Джонсона) на виявлення рівня розвитку творчості здобувачів для визначення наявного рівня творчості майбутніх учителів математики, здобутого за традиційної системи підготовки майбутніх педагогів; тестові завдання на визначення математичної підготовки здобувачів, спрямованої на розв'язування творчих математичних задач, диференційованих за курсами навчання здобувачів у закладі вищої освіти;
- на формувальному етапі: оцінювання результатів експериментальної роботи в експериментальних і контрольних групах аналогічно до констатувального етапу проводилося на основі визначення рівнів розвитку творчості майбутніх учителів математики, що реалізовувалося на практиці шляхом упровадження системи тестових завдань, а також шляхом написання здобувачами освіти спеціальних контрольних зрізів, що застосовувалися з метою більш точного і чіткого виявлення рівня математичної підготовки майбутніх учителів математики, розвитку особистісних творчих якостей майбутніх педагогів на кожному з чотирьох етапів розвитку творчості на формувальному етапі експерименту (інформаційно-мотиваційному, змістово- процесуальному, творчо-моделювальному, результативно-корекційному), що вимагає розв'язання творчих математичних завдань.
Зупинимося детальніше на авторській системі тестових завдань, спрямованої на оцінювання рівнів розвитку творчості майбутніх педагогів.
Система тестів уміщує чотири блоки (мотиваційно-особистісний (оцінювання рівнів розвитку мотиваційно-вольового компоненту), інформаційно-знаннєвий (оцінювання рівнів розвитку когнітивного компоненту), операційно-технологічний (оцінювання рівнів розвитку продуктивно-діяльнісного компоненту), рефлексивно-коригувальний (оцінювання рівнів розвитку рефлексивного компоненту творчості).
Мотиваційно-особистісний блок тесту спрямований на визначення наявності у здобувачів вищої освіти природних якостей їхньої особистості щодо творчої діяльності, рівня усвідомлення значення розвитку власної творчості, а також прагнення до творчої професійної діяльності. Складається з дев'яти питань, кожне з яких має три відповіді (правильна, частково правильна, зовсім не правильна). Нумерація питань має такий формат: літера, цифра без дужки, цифра в дужках.
Наприклад, М1(1) - питання з мотиваційно-особистісного блоку, перше питання в блоці, питання виявляє рівень розвитку першого показника зазначеного критерію.
Приклади тестових питань мотиваційно-особистісного блоку:
М3(1). Чи захоплюєтеся Ви діяльністю, що пов'язана з необхідністю створювати нові об 'єкти, нестандартно мислити, розмірковувати не так, як це робить більшість людей?
а) ні, адже же так можна зайти дуже далеко;
б) інколи, але мене часто не розуміють;
в) завжди так роблю, коли на це є хоча б найменша можливість.
М5(2). Вам подобається експериментувати, досліджувати: що станеться , якщо я зроблю що-небудь?
а) так;
б) звідки у мене можуть бути такі ідеї?
в) можливо, експеримент принесе не надто значний прогрес, але деякий успіх можливий.
М8(3). Під час навчання в педагогічному університеті Ви:
а) створювали різноманітні творчі продукти в разі необхідності (під час написання наукових робіт, проходження педпрактики тощо);
б) створювали творчі продукти, використовуючи про цьому власний вільний час;
в) брали участь у різноманітних творчих конкурсах, олімпіадах, регулярно консультувалися із викладачами, колегами щодо організації власної творчої діяльності.
Інформаційно-знаннєвий блок спрямований на визначення системи знань з психолого-педагогічних і фахових дисциплін, рівня знань форм, методів, засобів розвитку творчості, наявності в студентів методологічних знань. Містить одинадцять питань.
Питання позначаються від К10(1) до К20(3). Числа від 10 до 20 - загальна нумерація питань в системі тестів, число в дужках - номер показника, рівень розвитку якого визначає те чи інше питання.
Літера «К» означає, що зазначений блок оцінює рівні розвитку когнітивного компоненту творчості.
Приклади тестових питань інформаційно-знаннєвого блоку:
К11(1). Під час навчання в педагогічному університеті Ви:
а) регулярно брали і берете участь в гуртковій роботі, наукових і творчих конкурсах, олімпіадах тощо;
б) час від часу, найчастіше за проханням педагогів, берете участь в гуртковій роботі, наукових і творчих конкурсах, олімпіадах тощо;
в) не брали участь в позааудиторних заходах.
К14(2). Якщо під час уроку вчитель розуміє, що учні намагаються його зірвати. На Вашу думку, вчителю необхідно:
а) вести урок далі, не звертаючи уваги на небезпеку зриву;
б) спробувати знайти причини такої поведінки учнів і уникнути подальшого негативного розвитку подій;
в) спробувати знайти способи покарання особливо активних учнів, налаштованих на зрив уроку.
К16(3). Під час здійснення науково-дослідницької діяльності Ви:
а) всю діяльність якісно плануєте, в ході роботи робите умовиводи, після чого досить просто отримуєте загальні висновки дослідження;
б) творчо підходите до розв'язання поставлених проблем, працюєте без особливого плану, оскільки процес дослідження й сам спроможний спрямувати діяльність у потрібне русло;
в) без особливого бажання займаєтеся науково-дослідницькою діяльністю.
Операційно-технологічний блок спрямований на визначення в майбутніх педагогів умінь розвивати власну й учнівську творчість, створювати незвичайні способи розв'язування завдань, аналізувати, синтезувати твердження, використовувати ІКТ в освітньому процесі тощо. Містить 15 питань (від Д21(1) до Д35(3)).
Формат номерів кожного питання - аналогічний попереднім блокам. Літера «Д» в нумерації - блок тестів оцінює рівні розвитку діяльнісного компоненту творчості (в нашому випадку він носить назву «продуктивно- діяльнісний»).
Приклади тестових питань операційно-технологічного блоку:
Д21(1). Ви розв'язуєте певну педагогічну ситуацію. Педагогічна ситуація, на Вашу думку, вважається розв'язана, коли:
а) справа закінчена і, як Вам здається, виконана відмінно;
б) ви більш-менш задоволені зробленим;
в) справа здається зробленою, хоча можна зробити краще. Але навіщо?
Д28(2). Коли Ви зазнаєте невдачі, то:
а) якийсь час наполягаєте, навіть всупереч здоровому глузду;
б) відразу махнете рукою на справу, як тільки зрозумієте її нереальність;
в) продовжуєте робити свою справу, поки здоровий глузд не покаже непереборність перешкод.
Д33(3). Наскільки комфортно Ви почуваєтеся, працюючи в умовах дистанційної освіти?
а) не комфортно;
б) дуже комфортно;
в) аналогічно роботі в аудиторіях університету.
Рефлексивно-коригувальний спрямований на визначення здатності студентів до самоаналізу власної діяльності, здатності вносити корективи в процес розвитку творчості, до самоосвітньої, продуктивної діяльності в процесі розвитку творчості, а також збагачення ментального досвіду.
Приклади тестових питань рефлексивно-коригувального блоку:
Р36(1). Чи з'являється у Вас бажання після виконаної роботи ще покращити її результат, додавши деталі?
а) інколи, коли недоліки виконаної роботи дуже помітні;
б) завжди знаходжу недоліки у виконаній роботі і намагаюся їх швидко усунути;
в) ніколи не повертаюся до зробленого, оскільки робота вже виконана.
Р39(2). Яке Ваше відношення до продуктивності використання власного часу?
а) не вважаю за потрібне, бо він на те й існує, щоб його вільно використовувати;
б) ніколи про це не думав(ла);
в) намагаюся економити власний час, бо маю бажання багато чого встигнути.
Р42(3). Чи отримуєте Ви задоволення від проробленої творчої роботи, проведеного творчого проєкту, взятої участі в творчому конкурсі тощо?
а) так, саме для цього я все і роблю, незалежно від отриманого результату;
б) ні, мене це не особливо захоплює;
в) отримую, коли все вдається на «відмінно».
З метою опрацювання результатів тестових завдань пропонуємо таблицю 2, яка дозволяє визначити кількість балів, набраних кожним респондентом. Для визначення рівнів розвитку компонентів творчості кожного респондента необхідно порахувати кількість набраних ним балів згідно із зазначеною таблицею.
Таблиця 2 Розподіл балів за відповіді в тесті
|
Запитання |
Варіанти відповідей |
Запитання |
Варіанти відповідей |
|||||
|
а) |
б) |
в)_ |
а) |
б) |
в) |
|||
|
Мотиваційно-особистісний блок |
Д23(1) |
3 |
2 |
1 |
||||
|
М1(1) |
3 |
1 |
2 |
Д24(1) |
2 |
3 |
1 |
|
|
М2(1) |
2 |
3 |
1 |
Д25(1) |
1 |
3 |
2 |
|
|
М3(1) |
1 |
2 |
3 |
Д26(2) |
3 |
2 |
1 |
|
|
М4(2) |
3 |
1 |
2 |
Д27(2) |
3 |
1 |
2 |
|
|
М5(2) |
3 |
1 |
2 |
Д28(2) |
3 |
1 |
2 |
|
|
М6(2) |
1 |
3 |
2 |
Д29(2) |
3 |
2 |
1 |
|
|
М7(3) |
2 |
3 |
1 |
Д30(2) |
3 |
2 |
1 |
|
|
М8(3) |
1 |
3 |
2 |
Д31(3) |
3 |
2 |
1 |
|
|
М9(3) |
2 |
3 |
1 |
Д32(3) |
3 |
1 |
2 |
|
|
Інформаційно-знаннєвий блок |
Д33(3) |
1 |
3 |
2 |
||||
|
К10(1) |
1 |
2 |
3 |
Д34(3) |
2 |
3 |
1 |
|
|
К11(1) |
3 |
2 |
1 |
Д35(3) |
2 |
3 |
1 |
|
|
К12(1) |
1 |
3 |
2 |
Рефлексивно-коригувальний блок |
||||
|
К13(2) |
2 |
3 |
1 |
Р36(1) |
2 |
3 |
1 |
|
|
К14(2) |
2 |
3 |
1 |
Р37(1) |
1 |
2 |
3 |
|
|
К15(2) |
2 |
1 |
3 |
Р38(1) |
1 |
3 |
2 |
|
|
К16(3) |
3 |
2 |
1 |
Р39(2) |
2 |
1 |
3 |
|
|
К17(3) |
1 |
3 |
2 |
Р40(2) |
3 |
1 |
2 |
|
|
К18(3) |
1 |
2 |
3 |
Р41(2) |
3 |
1 |
2 |
|
|
К19(3) |
3 |
1 |
2 |
Р42(3) |
3 |
1 |
2 |
|
|
К20(3) |
3 |
1 |
2 |
Р43(3) |
3 |
1 |
2 |
|
|
Операційно-технологічний блок |
Р44(3) |
1 |
2 |
3 |
||||
|
Д21(1) |
3 |
2 |
1 |
Р45(3) |
3 |
2 |
1 |
|
|
Д22(1) |
3 |
1 |
2 |
Кількість отриманих балів зіставляється з рівнем розвитку творчості за допомогою таблиці 3.
Таблиця 3
Відповідність кількості набраних балів рівню розвитку творчості
|
№ п/п |
Кількість набраних балів респондентом |
Рівень розвитку творчості, що відповідає набраним балам |
|
|
1 |
45-67 |
Початковий |
|
|
2 |
68-90 |
Середній |
|
|
3 |
91-112 |
Достатній |
|
|
4 |
113-135 |
Високий |
Окрім того, додатково існує можливість визначити рівень розвитку кожного окремого компоненту творчості. Розподіл кількості отриманих балів відповідно до кожного компоненту творчості майбутніх педагогів представлено в табл. 4.
Таблиця 4
Відповідність кількості набраних балів рівню розвитку компонентів творчості
|
Компоненти творчості |
Відповідність набраних балів рівням розвитку компонентів творчості |
||||
|
Початковий |
Середній |
Достатній |
Високий |
||
|
Мотиваційно-вольовий |
9-14 |
15-20 |
21-24 |
25-27 |
|
|
Когнітивний |
9-15 |
16-21 |
22-26 |
27-30 |
|
|
Продуктивно- діяльнісний |
15-22 |
23-30 |
31-37 |
38-45 |
|
|
Рефлексивний |
9-15 |
16-21 |
22-26 |
27-30 |
Висновки
Представлено систему тестових завдань, яка спроможна оцінити рівні розвитку творчості майбутніх учителів, а також методику опрацювання результатів тестових завдань.
На нашу думку, своєчасне оцінювання рівнів розвитку творчості здобувачів освіти педагогічних університетів значно спростить проблему добору методик і технологій роботи зі студентами в ЗВО, сприятиме простішій адаптації студентів, а тому спростить і пришвидшить процес подальшого розвитку їхньої творчості, критичного мислення тощо.
Література:
1. Бурчак С. О. Розвиток творчості майбутніх учителів математики: методичні рекомендації. Суми: Видавець Вінниченко М. Д., 2021. 274 с
2. Лузан П. Г., Сопівник І. В., Виговська С. В. Методологія та організація науково- педагогічних досліджень: Підручник. Київ: ЦП «Компринт», 2016. 491 с.
3. Сурмін Ю. П. Майстерня вченого : підруч. для науковця. Київ : Навч.-метод. центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2018. 302 с.
4. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. Вид. 2-е, доп. Київ: Академвидав, 2010. 456 с.
References:
1. Burchak S. O. (2021) Rozvytok tvorchosti maibutnikh uchyteliv matematyky: metodychni rekomendatsii. [Development of creativity offuture mathematics teachers: methodical recommendations]. Sumy: Vydavets Vinnychenko M. D., 274 р. [in Ukrainian].
2. Luzan P. H., Sopivnyk I. V., Vyhovska S. V. (2016) Metodolohiia ta orhanizatsiia naukovo-pedahohichnykh doslidzhen: Pidruchnyk. [Methodology and organization of scientific and pedagogical research]. Kyiv: TsP «Komprynt», 491 p. [in Ukrainian].
3. Surmin Yu. P. (2018) Maisternia vchenoho : pidruch. dlia naukovtsia. [Scientist's workshop]. Kyiv : Navch.-metod. tsentr «Konsortsium iz udoskonalennia menedzhment-osvity v Ukraini», 302 p. [in Ukrainian].
4. Fitsula M.M. (2010) Pedahohika vyshchoi shkoly: navch. posib. [Pedagogy of high school]. Kyiv: Akademvydav, 456 p. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття "творчі здібності" майбутніх лікарів і провізорів. Характеристика завдань з природничо-наукової підготовки, їх роль у процесі формування інформаційно-технологічної компетентності студентів. Методика оцінювання рівнів творчих здібностей фахівців.
статья [140,6 K], добавлен 31.08.2017Визначення критеріїв та показників сформованості толерантності майбутніх учителів музики. Розгляд методів їх діагностики: анкетування, проективної методики семантичного диференціалу, бесіди, педагогічного спостереження, аналізу результатів діяльності.
статья [476,2 K], добавлен 31.08.2017Толерантність у майбутніх соціальних педагогів як важлива соціально-педагогічна проблема. Структура, критерії та рівні сформованості толерантності у майбутніх соціальних педагогів, педагогічні умови її формування. Розробка методичних рекомендацій.
дипломная работа [953,5 K], добавлен 19.11.2012Аналіз розвитку у студентів педагогічних спеціальностей здатності вирішувати проблеми як важливої складової професійної компетентності. Дослідження якостей та умінь, які необхідно розвивати у майбутніх педагогів для вироблення у них критичного мислення.
статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017Проблема розвитку творчого потенціалу молодших школярів. Виявлення психолого-педагогічних та методичних передумов підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчих можливостей вихованців. Визначення дидактичних вимог до завдань з розвитку талантів.
диссертация [1,6 M], добавлен 20.08.2014Формування деонтологічної компетентності майбутніх педагогів під час педагогічної практики. Розгляд системи морально-етичних принципів, необхідних вчителю для виконання своїх професійних обов’язків. Етичні категорії деонтологічної компетентності.
статья [48,0 K], добавлен 13.11.2017Аналіз питань професійної підготовки майбутніх учителів географії. Проблема позакласної діяльності учнів у навчально-виховному процесі основної школи. Реалізація принципів навчання у процесі підготовки учителів географії до позакласної діяльності учнів.
статья [17,8 K], добавлен 13.11.2017Особливості креативного середовища у професійній підготовці учителя початкових класів. Моделювання процесу підготовки майбутніх педагогів початкових класів до формування креативних здібностей у молодших школярів в умовах креативного освітнього середовища.
статья [23,3 K], добавлен 24.04.2018Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014Сутність тестів як засобу контролю. Психологічні особливості учнів та їх готовність до виконання тестових завдань. Порівняльний аналіз граматичних тем у підручнику з англійської мови та вимог до граматики у тестах зовнішнього незалежного оцінювання.
курсовая работа [40,5 K], добавлен 20.03.2011Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Дослідження рейтингової системи педагогічного контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів інститутів фізичного виховання і спорту в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (дисципліни спортивно-педагогічного циклу).
дипломная работа [75,1 K], добавлен 14.10.2012Аналіз методів, що спрямовані на визначення рівня сформованості почуття професійної честі у студентів-майбутніх учителів. Професійна честь як морально-ціннісна якість особистості. Рівень вихованості почуття професійної честі у майбутніх учителів.
статья [22,1 K], добавлен 31.08.2017Діагностика навчання як обов'язковий компонент освітнього процесу, за допомогою якого визначається досягнення поставлених цілей. Об'єкти, функції, види та форми оцінювання. Тестування при навчанні інформатики. Рекомендації щодо складання тестових завдань.
реферат [28,5 K], добавлен 23.04.2010Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.
автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009Роль педагогічного оцінювання у навчально-виховному процесі, його функції та види. Аналіз передового педагогічного досвіду з питання принципів і критеріїв оцінювання. Психолого-педагогічні засади розв'язання проблеми в інноваційній технології оцінювання.
курсовая работа [34,5 K], добавлен 06.11.2009Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010Структура, функції естетичної культури особистості. Закономірності розвитку структурних компонентів естетичної культури особистості. Оптимізація процесу формування естетичної культури соціальних педагогів. Створення педагогом естетичних умов для навчання.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 19.11.2012Соціально-педагогічні особливості інтуїції та її характерні риси в процесі наукового пізнання. Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів та професійних педагогів. Комплекс вправ, націлених на розвиток педагогічної уяви та інтуїції.
дипломная работа [490,9 K], добавлен 17.06.2012Багаторівневість освітніх цілей у підготовку майбутніх менеджерів туризму. Питання з використанням таксономії Блума, етапи процесу (ідентифікація і переказування, розуміння, використання, аналіз, синтез, оцінювання), їх завдання і наслідки реалізації.
статья [27,0 K], добавлен 22.02.2018
