Розвиток здатності до проєктної самореалізації як проблема теорії і методики професійної освіти викладача вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток здатності до проєктної самореалізації як проблема теорії і методики професійної освіти викладача вищої школи

Олексій Сопін,

викладач кафедри інструментального виконавства та музичного мистецтва естради Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (Мелітополь, Запорізька область, Україна)

У статті висвітлюється стан вивчення проблеми розвитку здатності до проектної самореалізації в теорії професійної підготовки педагога. Зазначено, що інноваційні досягнення в освітньому просторі є необхідною обставиною самореалізації викладача вищої школи в умовах сучасного ринку праці. Відзначається необхідність удосконалення підготовки майбутніх фахівців, що відображено у розглянутих світових документах, які демонструють очікування світової спільноти від вищої освіти.

Здійснено аналіз вітчизняних нормативних документів та на конвенційному рівні наукової рефлексії зроблено висновок, що самореалізація особистості є гуманітарною проблемою, пов'язаною зі станом розвитку цивілізації, сталим розвитком економіки, що буде можливим за умови актуалізації внеску людини у творчі проєкти.

Виокремлено певні світові і вітчизняні наукові ідеї і концепції щодо розвитку здатності до проєктної діяльності. Висвітлено питання сутності професійної самореалізації викладача та визначено, що вони завжди перебували у центрі уваги науковців, але поняття здатності до проєктної самореалізації викладача вищої школи у сучасній зарубіжній і вітчизняній науково-педагогічній думці не дістало належного теоретичного обґрунтування.

Розглянуто наукові погляди сучасних гуманітаріїв щодо визначення проєктної діяльності викладача вищої школи як родового поняття терміна «проєктна самореалізація». У процесі наукової рефлексії виявлено, що відсутність необхідної термінології не дає можливості визначити поняття «здатність до проектної самореалізації викладача вищої школи». Проаналізовано теоретичне підґрунтя щодо застосування проєктного підходу у професійній педагогічній освіті та визначено, що сутність проєктної діяльності викладача вищої школи ще не зазнала всебічного висвітлення.

Зроблено висновок про те, що відсутність наукового тлумачення сутності і змісту проєктної самореалізації викладача вищої школи демонструє перспективи подальшого наукового дослідження в галузі теорії і методики професійної освіти.

Ключові слова: професійна освіта, самореалізація викладача, проєктна діяльність.

DEVELOPING PROJECT SELF-REALIZATION COMPETENCIES AS A PROBLEM OF THEORY AND METHODOLOGY OF VOCATIONAL EDUCATION OF A HIGH SCHOOL TEACHER

Oleksii SOPIN,

Teacher at the Department of Instrumental Performances and Musical Art of Stage Music Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University (Melitopol, Zaporizhia region, Ukraine)

The article deals with the state of studying the problem ofdeveloping the ability to project self-realization, as theoretical teacher training. It is stated that innovative achievements in the educational space are necessary for self-realization of the higher education teacher in the conditions of the modern labor market. There is a need to improve the training offuture professionals, which is reflected in the reviewed world documents, where the expectations of the world community for higher education are demonstrated.

The analysis of national normative documents is carried out and at the conventional level of scientific reflection it is concluded that self-realization of the person is a humanitarian problem related to the state of civilization development, sustainable economic development, which will be possible if the contribution of a person to creative projects is actualized.

Some world and national scientific ideas and concepts about development of the ability to project activity are highlighted. The issue of the essence of the teacher's professional self-realization was clarified and it was determined, they were always in the center of attention of scientists, but the concept of the faculty's ability to project self-realization of a teacher in the modern foreign and domestic scientific and pedagogical views did not receive the proper theoretical substantiation. проєктна самореалізація професійна освіта викладач

The scientific views of modern humanities in defining the project activity of a teacher of higher education, as a generic concept of the term «project self-realization» are considered. It was revealed during the process ofscientific reflection, the lack of the necessary terminology does not allow to define the concept of «ability to project self-realization of teacher of higher education». The theoretical basis for the application of the project approach in professional pedagogical education is analyzed and it is determined that the essence of the project activity of the higher education teacher has not yet been fully covered.

It is concluded that the lack of scientific interpretation of the essence and content of the project self-realization of the higher education teacher demonstrates the prospects offurther scientific research in the field of theory and methodology of vocational education.

Key words: professional education, teacher's self-realization, project activity.

Постановка проблеми

Згідно з новою редакцією стандартів і рекомендацій щодо забезпе-чення якості освіти в Європейському просторі вищої освіти, яку було ухвалено на Міністерській конференції (2005 р.), вища освіта є невід'ємним компонентом соціально-економічного розвитку та культурного зростання людини.

Інноваційні досягнення в освітньому просторі, своєю чергою, відіграють ключову роль у глобальній конкурентоспроможності. Очевидною необхідністю в сучасних умовах ринку праці стало вдосконалення підготовки майбутніх фахівців, що принципово переорієнтовує сучасні під-ходи до освіти.

Аналіз досліджень

Цивілізаційні зміни призводять до розроблення гнучкої, варіативної, адаптивної системи, в основі якої лежить комплексний підхід. Це відображено у світових нор-мативних документах. Так, у доповіді ЮНЕСКО «До суспільства знань» (2005 р.) велика увага приділяється питанням освіти та професійної підготовки, визначається еволюційна функція вищої освіти в становленні суспільства знань, оновленні змісту вищої освіти для забезпечення самореалі- зації особистості.

У проєкті ЮНЕСКО «Всесвітня програма освіти в галузі прав людини» (2012 р.) просвіта з питань прав людини розглядається як невід'ємний складник прав кожної людини на високоякісну освіту, що розширює її можливості користування всім спектром освітніх прав людини, включаючи право на забезпечення якісної підготовки до само- реалізації особистості.

В Інчхонській декларації «Забезпечення інклюзивного та справедливої якісної освіти і навчання протягом усього життя для всіх» (2015 р.) акцентовано на тому, що освіта є необхідною умовою миру, толерантності, реалізації людського потенціалу, сталого розвитку, що окреслює проблему підготовки людини до самореалізації впродовж життя.

У Резюме Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти «Освіта в інтересах людей і планети: побу-дова сталого майбутнього для всіх» (2016 р.) заявляється, що компетенції та навички, набуті в рамках освітніх програм, - це критичне мислення, здатність вирішувати завдання, здатність само- реалізуватися.

Розглянуті світові документи демонструють очікування світової спільноти від вищої освіти, які знаходять конкретизацію у вітчизняних законодавчих документах. Так, у Законі України «Про освіту» (2017 р.) наголошено, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, фор-мування цінностей і необхідних для успішної самореалізації. Закон України «Про вищу освіту» (2014 р.) встановив необхідність поєднання освіти з наукою та виробництвом із метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у ква-ліфікованих фахівцях.

У проєкті «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» (2014 р.) стратегічна дорадча група «Освіта» вважає, що особи, які залучаються до освітнього процесу, мають право на розроблення та впровадження авторських освітніх програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед технологій компетентнісного навчання.

У проєкті Академії педагогічних наук України «Біла книга національної освіти України» (2010 р.) наголошується, що інноваційна спрямованість змісту освіти виявляється насамперед у впровадженні нових освітніх технологій, зокрема проєктних. Професійна орієнтація, яка сприяє професійній самореалізації особистості і забезпеченню конституційних прав громадян України, збалансуванню попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці, не відповідає потребам сього-дення, досвіду розвинених країн світу.

Отже, на конвенційному рівні наукової рефлексії ми робимо висновок про те, що самореа- лізація особистості є гуманітарною проблемою, пов'язаною зі станом розвитку цивілізації, сталим розвитком економіки, що буде можливим за умови актуалізації внеску людини у творчі проєкти для певних галузей економіки.

Мета статті - висвітлення стану вивчення проблеми розвитку здатності до проектної само- реалізації в теорії професійної освіти викладача вищої школи.

Виклад основного матеріалу

Світова і вітчизняна наукова думка певними науковими ідеями і концепціями відповіла на актуалізований попит суспільства. На загальнонауковому рівні зазначені проблеми і питання знайшли відбиття в історії соціально-гуманітарного знання. Зокрема, багато-гранність і значущість самореалізації особистості як соціального явища розглядали філософи Арис-тотель, Платон, Сократ (людина як суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури здатна до постійного розвитку за рахунок власних потенцій); Б. Альберті, Н. Макіавеллі, М. Фічіно (значущість для розвитку особистості її унікальних характеристик); І. Кант (модель самореалізації особистості в межах теорії абсолютного гідності особистості); Е. Фромм (самореалізація як практичне втілення принципу буття, спрямоване на розкриття гуманістичної природи людини); А. Маслоу (сутнісні характеристики самореалізації як соціального явища); К. Роджерс (самореалізація - жадання людини до виявлення та розвитку власних можливостей і здібностей); Л. Анциферова, Є. Головаха,

І. Іонова, В. Панок, Л. Сохань, С. Ярославцева (самореалізація - процес розкриття й опредмет- нення сутнісних сил особистості в її різноманітній практичній діяльності).

У своїх працях Т Баришнікова висловлює думку щодо зміни системи поглядів філософської науки на самореалізацію особистості. Вона розглядається як духовно-практична діяльність, спря-мована на розкриття буття людини, її потенційних можливостей, віднаходження сенсу життя, здій-снення вищого призначення. Науковець акцентує увагу на тому, що самореалізація у процесі професійної діяльності стає чинником розкриття духовного багатства особистості як загальнозначущої цінності (Баришнікова, 2002).

У наші часи більш розповсюдженим філософським підходом, орієнтованим на сучасний на постсучасний соціальний та освітній досвід, який ураховує духовну і внутрішню особистісну самореалізацію, є екзистенціалістський напрям. В екзистенціалістському розумінні самореаліза- ція - визначення індивідом своєї суті, свого майбутнього, яке залежить лише від нього самого, його вчинків, діяльності та рішучості. Проблематика розвитку й самореалізації особистості досліджена у наукових працях німецьких (К. Ясперс, Г Хайдеггер), французьких (Ж. Сартр, А. Камю), російських (Л. Шестов, М. Бердяев) філософів- екзистенціалістів, а також у релігійно-філософ-ських трактатах B. Соловйова, С. Франка.

Сучасна філософська наука розглядає саморе- алізацію особистості як невід'ємну частину про-цесу глобалізації. Є. Підвисоцька зазначає, що глобалізація є вагомим аспектом сучасної світової системи, що формує подальший крок до процвітання людства. Осягнувши всі галузі суспільного життя, вона перетворює світовий простір, по-новому підіймає питання самореалізації особистості у процесі трансформації соціально-культурної картини світу (Підвисоцька, 2016: 10).

Психологічні аспекти організації професійної самореалізації розглядаються в наукових дослі-дженнях педагогів і психологів Р. Ассаджіолі, Ф. Базаєва, В. Бочелюк, Н. Кебіна, Л. Корости- льова, Д. Леонтьєва та ін. О. Асмолов, М. Гінзберг, Л. Коган, Н. Сегеда розглядають питання саморе- алізації в різних видах професійної діяльності.

В. Муляр вивчає самореалізацію особистості як соціальну проблему та дає їй кілька визначень:

- самореалізація - індивідуальний процес практичного втілення сутнісних сил особистості в практичну діяльність;

- самореалізація - це процес розкриття та реалізації здібностей, потреб, знань, умінь, навичок, емоцій, волі особистості завдяки індивідуальному практичному опредмечуванню (Муляр, 1997: 107).

На сучасному етапі педагогічний аспект проблеми розвитку здатності до самореаліза- ції особистості відображений у наукових працях В. Андрєєва, А. Волосенко, О. Гречаника, Ю. Гришко, С. Калаур, М. Кононенко, Л. Лисогор, В. Лихвар, І. Ісаєва, В. Кан-Калика, І. Колесніко- вої, В. Максимова, В. Сластьоніна, Н. Щуркова та ін. У результаті наукової рефлексії сучасного розуміння феномену самореалізації ми дійшли висновку, що існують суттєві розбіжності в погля-дах авторитарної та гуманістичної педагогіки. Зокрема, представники авторитарної педагогіки більше наголошують на реалізації можливостей, які надала людині природа, тоді як педагоги-гума- ністи стверджують необхідність обов'язкової соціально-педагогічної підтримки і допомоги в самореалізації творчих потенцій особистості.

На думку Г. Коджаспірової, самореалізація особистості - найбільш детальне виявлення осо-бистістю своїх індивідуальних і професійних можливостей (Коджаспірова, 2000: 132).

Ж. Воронцова вказує на потребу в самореалізації як на головне прагнення людини, що виявляє себе в усіх сферах життєдіяльності. Науковець розглядає самореалізацію особистості як неспинний процес зростання та становлення евентуальних та спонукально-мотиваційних сутнісних сил людини, оснований на принципах справедливості, милосердя, любові, професіоналізму, що призводить до самоствердження власного «Я» (Воронцова, 2008: 7).

У своїх дослідженнях М. Недашківська визначила нерозривний зв'язок між культурою та само- реалізацією особистості та вважає, що самореа- лізація - головний чинник життєтворчості, який вирішує протиріччя між потребами й можливостями особистості. На її думку, процес саморе- алізації особистості бере початок у культурно- історичній діяльності людини та основується на таких соціальних механізмах, як соціальність, історичність, предметність тощо. Глибина само- реалізації залежить від рівня узгодженості структури особистості, відповідності життєвих завдань індивіда існуючим культурно-історичним умовам його життя (Недашківська, 1998).

В. Гупаловська головними середовищами самореалізації особистості вважає приватне життя та професійну діяльність. У її дослідженнях поняття «професійна самореалізація» нерозривно пов'язане з поняттям «особистісна само- реалізація», втілюється згідно з притаманним йому закономірностям та розкривається як процес реалізації потенціалу особистості у професійній діяльності (Гупаловська, 2005: 8).

Н. Сегеда зауважує, що походження поняття «самореалізація особистості» пов'язане з розв'язанням таких філософських проблем, як визначення сенсу людського буття, самостійність вибору засобів самовираження та самоздій- снення, індивідуальний внесок людини у підвищення соціального та культурного рівнів життя. На думку науковця, «сутність професійної само- реалізації викладача зосереджується в його професійній індивідуальності та визначається як усвідомлена, цілеспрямована об'єктивація індивідуального професійно-педагогічного потенціалу вчителя в педагогічному процесі співтворчості з учнями. Результатом зазначеного процесу є осо- бистісний розвиток його учасників» (Сегеда, 2002: 8).

У дослідженні Л. Рибалко велика увага приділяється поняттю «готовність майбутнього вчителя до професійно-педагогічної самореалізації». Воно розглядається як індивідуально-об'єднане новоутворення, яке зумовлює самозміни особистості. Також було аргументовано та доведено, що регулярне та консеквентне (послідовне) накопичення й закріплення педагогічного досвіду, реа-лізація успішної творчої педагогічної діяльності, прагнення до вдосконалення та розвитку педа-гогічних здібностей і задоволення результатами професійної самореалізації є критеріями високого професіоналізму та педагогічної майстерності майбутнього педагога (Рибалко, 2007).

Л. Яковицька вважає, що професійна само- реалізація викладача визначається у здатності до збільшення професійно-педагогічного потенціалу особистості шляхом участі у соціотехнічній про- єктній діяльності та отриманні у процесі користі й задоволення (Яковицька, 2012).

Отже, враховуючи достатню розробленість наукового розуміння сутності професійної само- реалізації викладача, зазначимо, що поняття його здатності до проєктної самореалізації у сучасній зарубіжній і вітчизняній науково-педагогічній думці не дістало належного теоретичного обґрун-тування. У зв'язку з діяльнісною сутністю професійної самореалізації, на нашу думку, необхідно навести наукові погляди сучасних гуманітаріїв щодо визначення проєктної діяльності викладача вищої школи як родового поняття терміна «про- єктна самореалізація».

Новітня педагогічна наука більш повно розкрила поняття проєкту і дала змогу розширити проєктну методологію та ввести нові поняття:

- проєктна діяльність (В. Дейниченко, О. Ляпіна, О. Пехота);

- проєктні технології і методи (І. Ігна- това, Л. Зазуліна, І. Колесникова, В. Куриціна, Н. Лаштабова);

- проєктна культура (М. Ахметова, Л. Бережна, Ю. Веселова, Н. Запесоцька, Н. Коваленко, А. Кравець, О. Реброва, Н. Татаринцева, В. Ченобитов);

- проєктивна освіта (І. Колесников, Г Ільїн, B. Безрукова).

Вітчизняні та зарубіжні педагоги та науковці досліджують проєктну діяльність та шляхи її організації:

- історіографію висвітлили у своїх працях П. Блонський, Г. Ващенко, О. Джуринський, Е. Кагарова, М. Кнолл, Е. Коллінгс, Л. Кондратов, Б. Мельниченко, В. Стернберг, Ю. Олькерс, C. Шацького та ін.;

- теоретичне підґрунтя проєктної діяльності розкривають у дослідженнях О. Кобер- ник, Д. Левітес, І. Ляхова, Н. Матяш, О. Пєхота, Є. Полат, В. Радіонова, С. Сисоєва та ін.

В основі проектування, на думку Д. Дьюї, лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити (Дьюї, 2003).

На думку С. Сисоевої, проектна діяльність - показник утілення особистісно-орієнто- ваного підходу в освіті, який сприяє професійній самореалізації, забезпечує спрямування на кінцевий результат, що дає змогу будувати майбутнім викладачам вищої школи власну освітню траєкторію (Сисоєва, 2011: 18).

Н. Татаринцева та О. Реброва розглядають про- єктну діяльність як частину проєктно-інновацій- ної компетентності, яка включає у себе достатній обсяг знань, гнучкість у втіленні творчих ідей, що будується на засадах цілеспрямованого поповнення художнього кругозору, становлення творчої свободи та волі, формування відповідних навичок та вмінь (Татаринцева, Реброва, 2013: 156).

Т Комар поняття «проєктна діяльність» подає як процес створення та вдосконалення педагогами освітніх програм, методик і розроблення шляхів їх реалізації, визначення цілей і результативних способів їх досягнення (Комар, 2013: 105).

О. Пархоменко вважає проєктну діяльність частиною освітньої діяльності, яка включає у себе елементи пізнавальної, ціннісно-орієнтацій- ної, творчої та практичної діяльності. На її думку, проєктна діяльність складається з таких послідовних компонентів, як мотив, мета, способи, засоби, предмет, результат (Пархоменко, 2001).

Висновки

Таким чином, здійснена наукова рефлексія поняття «проєктна самореалізація викладача вищої школи» дає можливість зробити висновок про те, що поняття «самореаліза- ція», «самореалізація в професійній педагогічній діяльності» є достатньо глибоко вивченими. Це дає змогу скористатися раціональними аспектами дефініції «професійна самореалізація в педагогічній галузі» у подальшому дослідженні. Разом із цим поняття проєктної діяльності, незважаючи на свою широку вживаність, не дає змоги визначити поняття «здатність до проєктної самореалізації викладача вищої школи», адже відсутні терміни «проєктна самореалізація» та «проєктна діяльність викладача вищої школи».

Незважаючи на наявне теоретичне підґрунтя щодо застосування проєктного підходу у профе-сійній педагогічній освіті, зазначимо, що сутність проєктної діяльності викладача вищої школи ще не зазнала всебічного висвітлення. Отже, відсутність наукового тлумачення сутності і змісту проєктної самореалізації викладача вищої школи демонструє «теоретичну лакуну» в педагогіці вищої школи, що впливає на успішність вирішення таких суперечностей:

- між вимогами суспільства до висококваліфікованих працівників освіти і недостатньою підго-товленістю майбутніх викладачів у ЗВО до про- єктної самореалізації;

- між відсутністю систематизованого наукового знання з проєктної самореалізації викладача вищої школи та потребою освітньої реальності вищої школи у проєктній самореалізації викладача.

Ці суперечності демонструють перспективи подальших наукових досліджень щодо визначення сутності та змісту здатності до проєктної самореалізації викладача вищої школи, зокрема в музично-педагогічній галузі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барышникова Т. И. Педагогические условия развития способности к самореализации у студентов вуза (на материале изучения иностранного языка) : дис. ... канд. пед. наук. Хабаровск, 2002. 194 с.

2. Воронцова Ж. В. Самореалізація особистості старшокласника у процесі диференційованої навчальної діяльності : автореф. дис. ... канд. пед. наук. Харків, 2008. 23 с.

3. Гупаловська В. А. Професійна самореалізація як чинник становлення особистості жінки : автореф. дис. ... канд. психол. наук. Київ, 2005. 25 с.

4. Дьюї Д. Досвід і освіта / пер. з англ. М. Василечко. Львів : Кальварія, 2003. 84 с.

5. Коджаспирова Г М. Педагогический словарь : для студентов высших и средних педагогических учебных заведений. Москва : Академия, 2000. 176 с.

6. Комар Т. В. Методологія прозктної діяльності: теоретичний аспект. Збірник наукових праць ХІСТ. 2013. № 2(8). С. 102-107.

7. Муляр В. І. Самореалізація особистості як соціальна проблема (філософсько-культурлогічний аналіз) : монографія. Житомир : ЖІТІ, 1997. 214 с.

8. Недашковская М. А. Самореализация личности как феномен культуры : автореф. дис. ... канд. философ. наук. Киев, 1990. 16 с.

9. Пархоменко Е. Н. Профессиональное самоопределение учащихся 5-7 классов в процессе творческой проектной деятельности : автореф. дис. ... канд. пед. наук. Брянск : БГПУ, 2001. 18 с.

10. Підвисоцька Є. О. Проблема самореалізації в соціально-філософських концепціях : автореф. дис. ... канд. філос. наук. Одеса, 2016. 18 с.

11. Рибалко Л. С. Методолого-теоретичні засади професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя (акмеологічний аспект) : монографія. Запоріжжя, 2007. 443 с.

12. Татаринцева Н. Є., Реброва О. Є. Розвиток проєктної культури студента в освітньому процесі вишу. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. 2013. № 3. С. 155-160.

13. Сегеда Н. А. Підготовка майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації : автореф. дис. ... канд. пед. наук. Київ, 2002. 20 с.

14. Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих : навчально-методичний посібник. Київ : ЕКМО, 2011. 320 с.

15. Яковицька Л. С. Самореалізація особистості у науково-технічній діяльності : монографія. Донецьк : Ноулідж, 2012. 346 с.

REFERENCES

1. Baryshnikova T. Y. Pedahohicheskie usloviia razvytiia sposobnosti k samorealyzatsii u studentov vuza (na materiale izuchenyia inostrannoho yazyka) [edagogical conditions of development of ability to self-realization for the high school students (based on the material of studying of a foreign language)] (Candidate's thesis). Khabarovsk, 2002. 194 p. [in Russian].

2. Vorontsova Z. V. Samorealizatsiia osobystosti starshoklasnyka u protsesi dyferentsiiovanoi navchalnoi diialnosti [Selfrealization of the personality of the high school student in the process of differentiated educational activity] (Candidate's thesis). Kharkiv, 2008. 23 p. [in Ukrainian].

3. Hupalovska V A. Profesiina samorealizatsiia yak chynnyk stanovlennia osobystosti zhinky [Professional self-realization as a factor of becoming a woman's personality] (Candidate's thesis). Kyiv, 2005. 25 p. [in Ukrainian].

4. Diui D. Dosvid i osvita [Experience and education] / translation from english. M. Vasylechko. Lviv : Kalvariia, 2003. 84 p. [in Ukrainian].

5. Kodzhaspyrova H. M. Pedahohicheskii slovar: dlia stud. vyssh. i sred. ped. ucheb. Zavedenii [Pedagogical dictionary: for students. higher and medium pedagogical educational institutions]. Moscow : Akademyia, 2000. 176 p. [in Russian].

6. Komar T. V. Metodolohiia proektnoi diialnosti : teoretychnyi aspekt [Methodology of project activity : theoretical aspect]. Zbirnyk naukovykh prats - List of scientific works. Khmelnytskyi : KHIST, 2013. Nr 2(8), pp. 102-107. [in Ukrainian].

7. Muliar V. I. Samorealizatsiia osobystosti yak sotsialna problema (filosofsko-kulturlohichnyi analiz) [Self-realization of personality as a social problem (philosophical and cultural analysis)] : monohrafiia. Zhytomyr : ZHITI, 1997. 214 p.

8. Nedashkovskaia M. A. Samorealizatsyia lichnosti kak fenomen kultury [Self-realization of personality as a phenomenon of culture] (Candidate's thesis). Kyev, 1990. - 16 p. [in Russian].

9. Parkhomenko E. N. Professionalnoe samoopredeleniie uchashchikhsia 5-7 klassov v protsesse tvorcheskoi proektnoi deiatelnosti [Professional self-determination of students of 5-7 classes in the process of creative project activity] (Candidate's thesis). Briansk : BHPU, 2001. 18 p. [in Russian].

10. Pidvysotska E. O. Problema samorealizatsii v sotsialno-filosofskykh kontseptsiiakh [The problem of self-realization in social and philosophical concepts] : avtoref. dyss. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filos. nauk. Odesa, 2016. 18 p. [in Ukrainian].

11. Rybalko L. S. Metodoloho-teoretychni zasady profesiino-pedahohichnoi samorealizatsii maibutnoho vchytelia (akmeolohichnyi aspekt) [Methodologica andtheoretical bases of professional-pedagogical self-realization of future teacher (acmeological aspect)] : monohrafiia. Zaporizhzhia, 2007. 443 p. [in Ukrainian].

12. Tataryntseva N. E. Rebrova O E. Rozvytok proektnoi kultury studenta v osvitnomu protsesi vyshu [Development of the project culture of the student in the educational process of university]. Scientific Notes of Nizhyn Gogol State University. Nizhyn, 2013. Nr 3, pp. 155-160. [in Ukrainian].

13. Seheda N. A. Pidhotovka maibutnoho vchytelia muzyky do profesiinoi samorealizatsii [Preparation of the future music teacher for professional self-realization] (Candidate's thesis). Kyiv, 2002. 20 p. [in Ukrainian].

14. Sysoieva S. O. Interaktyvni tekhnolohii navchannia doroslykh : navchalno metodychnyi posibnyk [interactive technologies of adult learning: educational manual]. Kyiv : EKMO, 2011. 320 p. [in Ukrainian].

15. Yakovytska L. S. Samorealizatsiia osobystosti u naukovo-tekhnichnii diialnosti [Self-realization of personality in scientific and technical activity: monograph] : monohrafiia. Donetsk : Knowledge, 2012. 346 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru