Уплив позакласної діяльності учнів у довкіллі на формування екологічної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уплив позакласної діяльності учнів у довкіллі на формування екологічної компетентності

Людмила Довгопола,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології, методології і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Переяслав, Київська область, Україна)

Марина Гьонгюрдю,

студентка І курсу магістратури факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Переяслав, Київська область, Україна)

У статті обґрунтовано поняття «екологічна компетентність учнів ЗЗСО». Визначено структуру екологічної компетентності учнів, а саме виокремлено її компоненти: мотиваційно-аксіологічний, когнітивний й діяльнісний. Охарактеризовано рівні сформованості досліджуваної якості: елементарний, достатній та креативний.

Із метою ефективного формування екологічної компетентності учнів під час позакласної діяльності з біології роз-роблено екологічні стежки «Околицями Переяславщини», «Околицями Коростеньщини». Формування досліджуваного феномена передбачало використання авторських інноваційних методів і технологій навчання на усіх ключових ділянках екостежки: інтерактивних ігор («Екологічний орієнтир», «Флористичні всезнайки», «Інсектінг», «Фітоніми», «Зооніми», «Хто більше?», «Фітовернісаж» тощо), методу проєктів («Рідкісні види рослин: їх поширення і стан охорони», «Лікарські рослини рідного краю», дослідницького та проблемно-зорієнтованого навчання тощо.

Експериментально підтверджено ефективність упровадження позакласної діяльності учнів із біології на екологічній стежці в освітній процес закладів загальної середньої освіти, що надало можливість підвищити рівень сформованості екологічної компетентності школярів, зокрема: у КГ досліджуваних після проведення формувального етапу дослідження зафіксовано певне зростання відсотку осіб із креативним (від 8,27% до експерименту до 14,05% після експерименту) і достатнім (від 48,21% до 49,59%) рівнями прояву досліджуваної якості. Незначна позитивна динаміка відбулася за рахунок зниження відсотку школярів після експерименту із низьким рівнем досліджуваного феномена (від 43,52% до 36,36%). В ЕГ виявлено суттєву позитивну динаміку прояву екологічної компетентності учнів: зафіксовано суттєве зростання відсотку респондентів із креативним рівнем розвитку (від 9,49% до експерименту до 28,44% після експерименту) за рахунок відповідного зниження відсотку піддослідних із достатнім й елементарним рівнями (відповідно 46,07% і 44,44% до експерименту до 549,89% і 21,67% після експерименту).

Ключові слова: екологічна стежка, екологічна компетентність, здобувачі середньої освіти, біологія, освітній процес, заклад загальної середньої освіти.

THE INFLUENCE OF PUPILS' EXTRACURRICULAR ACTIVITIES AT ENVIRONMENT ON THE FORMATION OF ENVIRONMENTAL COMPETENCE

Liudmyla DOVHOPOLA,

PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Biology, Methodology and Teaching Methods Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav (Pernaslav, Kyiv region, Ukraine)

Marina GONGYURDYU,

first-year master's student at the Faculty of Humanities and Social Technologies Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav (Pernaslav, Kyiv region, Ukraine)

The article substantiates the concept of “environmental competence of school pupils”. The structure of ecological competence of pupils is determined, namely its components are singled out: motivational-axiological, cognitive and activity. The levels offormation of the studied quality are characterized: elementary, sufficient and creative.

In order to effectively form the ecological competence of students during extracurricular activities in biology, ecological trails “Suburbs of Pereiaslav”, “Suburbs of Korosten” were developed. The formation of the studied phenomenon involved the use of author's innovative methods and learning technologies in all key areas of the ecotrail: interactive games (“Ecological Landmark”, “Floristic omniscient”, “Insect”, “Phytonyms”, “Zoonyms”, “Who's” More?», “Phytovernisage” etc., the method ofprojects (“Rare species ofplants: their distribution and state ofprotection”, “Medicinal plants of the native land”, research and problem-oriented learning, etc).

Experimentally confirmed the effectiveness of introducing extracurricular activities of biology pupils on the ecological trail in the educational process of secondary education, which provided an opportunity to increase the level of environmental competence ofpupils, in particular: in the CG, 27% before the experiment to 14,05% after the experiment) and sufficient (from 48,21% to 49,59%) levels of manifestation of the studied quality. Insignificant positive dynamics was due to a decrease in the percentage of students after the experiment with a low level of the studied phenomenon (from 43,52% to 36,36%). Significant positive dynamics ofpupils' ecological competence was revealed in the EG: a significant increase in the percentage of respondents with a creative level of development (from 9,49% before the experiment to 28,44% after the experiment) due to a corresponding decrease in the percentage of subjects with sufficient and elementary levels (respectively 46,07% and 44,44% before the experiment to 549,89% and 21,67% after the experiment).

Key words: ecological trail, ecological competence, pupils of secondary education, biology, educational process, general secondary education institution.

Однією із передумов вирішення екологічних проблем сучасності є розвиток екологічної компе-тентності учнів, що зазначено в Концепції «Нова українська школа» (2016 р.), Державному стандарті базової освіти (2020 р.), важливу роль у формуванні якої відіграє основна школа. Досліджуваний феномен є продуктом екологічної освіти й від рівня його сформованості у школярів в найближчому майбутньому буде залежати стан довкілля.

У закладах загальної середньої освіти еко-освіту учні здобувають насамперед у процесі навчання біології, хімії, фізики, природознавства тощо. Проте саме шкільний курс «Біологія» є провідним у формуванні екологічної компетентності учнів, оскільки він має із екологією найтісніші взаємозв'язки. Отже, одним із очікуваних результатів навчання учнів біології є сформованість ключової екологічної компетентності. Так, вагомою освітньою умовою екологічної освіти, що впливає на формування досліджуваної якості, є організація безпосереднього контакту школярів із природним середовищем і забезпечується їх діяльністю на екологічних стежках. позакласна діяльність учень екологічний

Особливості змісту екологічної освіти учнів розкрито в наукових доробках Л. Лук'янової, С. Совгіри, В. Червонецького, О. Чернікової, С. Шмалей та ін. Н. Баюрко, Н. Куриленко, С. Левків, О. Пруцакова, Л. Титаренко, Ю. Шапран та ін. у своїх напрацюваннях з'ясовували проблему формування екологічної компетентності як особистісної якості.

Вагомий внесок у методику розроблення та створення екологічних стежок зробили учені: Л. Бабюк, Я. Дідух, В. Єрмоленко, О. Крижанівська, С. Шпуляр та ін. Педагогічні дослідники Н. Баюрко, Л. Вельчева, В. Вербицький, О. Комарова та інші розглядають навчальну екологічну стежку як засіб формування екологічної та дослідницької грамотності в здобувачів освіти. На сьогодні, щодо організації освітнього процесу в довкіллі існує вагомий методично-педагогічний досвід. Проте поза науковою увагою дослідників залишається низка важливих задач, розв'язання яких сприятиме удосконаленню методики формування екологічної компетентності учнів.

Мета статті - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методичні засади формування екологічної компетентності учнів у позакласній діяльності з біології.

«Сьогодні актуальним є збереження природного середовища, чистого довкілля, яке вкрай необхідне людині для власного життя і здоров'я. Прийшов час не боротися за збереження природи, а вчитися жити в гармонії з нею. Тому еколого-освітня та еколого-виховна діяльність набувають суттєвого переосмислення, якісних змін і підходів» (Левків, 2018). «...Екологічна освіта передбачає психологічне залучення людини у світ природи; суб'єктний характер сприйняття природних об'єктів; прагнення до гармонійної взаємодії зі світом природи. Наявність екологічних знань не гарантує екологічно доцільного поводження особистості, для цього необхідно мати відповідне відношення до природи, що визначає характер цілей взаємодії з природою, його мотивів, готовність вибирати ті чи інші моделі поведінки. Сучасна екологічна освіта зазнає певних змін, спрямованих на формування якостей особистості, які ґрунтуються на уміннях свідомо застосовувати набуті знання на практиці» (Баюрко, 2017). Отже, результатом екологічної освіти виступають не окремі знання, уміння, навички, а компетентності, завдяки яким учні успішно виконують нестандартні життєві задачі, реалізовують власний потенціал, здійснюють екологічно орієнтовану діяльність.

Погоджуємося із «Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти» у якому вка-зано, що «...компетенція - це суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини», а «.компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці» (Державний., 2011).

Під поняттям «екологічна компетентність школярів» О. Пруцакова розуміє «.вияв екологічної культури у полі відповідальності особистості» (Пруцакова, 2005). Л. Титаренко, стверджує, що «.на відміну від екологічної культури, яка може мати суспільний і особистісний характер, екологічна компетентність стосується лише особистості» (Титаренко, 2007). «.Як набуту в процесі навчання інтегративну готовність і здатність учня до екологічної діяльності, що ґрунтується на знаннях, уміннях, досвіді та ціннісних орієнтаціях особистості, які формуються у процесі опанування змісту природничих дисциплін», формулює «екологічну компетентність» як педагогічну категорію Н. Куриленко (2015).

Ґрунтуючись на проведеному аналізі напрацювань вищеназваних дослідників можна стверджу-вати, що «екологічну компетентність учнів» ми розуміємо як набуту в процесі екоосвіти інтегра-тивну динамічну якість особистості, що ґрунтується на готовності та здатності школярів до екологічної діяльності, проявляється у знаннях, уміннях, досвіді, ціннісних орієнтаціях, які фор-муються переважно у процесі вивчення шкільних курсів «Біологія» і «Біологія і екологія».

У практиці формування екологічної компетентності здобувачів середньої освіти у процесі вивчення біології одним із головних є питання про її компоненти, показники та рівні її сформованості: їх неможливо розглядати як ізольовані, самостійні елементи багаторівневої базової та профільної підготовки школярів. Їхній зміст, усі вимоги до них мають походити з ідеї, відповідно до якої будь-які складові та показники готовності є елементами цілісної системи. Аналіз науково-педагогічної літератури засвідчує різноплановість підходів до трактування змісту і структури досліджуваної якості. Так, наприклад, Ю. Шапран характеризує екологічну компетентність як «. інтегративну якість особистості, у структурі якої виокремлюються ціннісно-мотиваційний, когнітивно-діяльнісний та особистісно-рефлексивний компоненти» (Шапран, 2012). Вітчизняна педагогиня Г. Найдьонова виокремлює у своєму дисертаційному дослідженні такі компоненти та критерії «.сформованості екологічної компетентності учнів 7-9 класів: когнітивний (система знань із глобальної і локальної екологічної проблематики); емоційно-ціннісний (місце екологічних цінностей у загальній ієрархії цінностей особистості та ставлення до природи); діяльнісно-комунікативний (поведінка і діяльність особистості у природі та побутовій сфері, готовність діяти в довкіллі з мінімальними втратами для нього); поширення екологічних знань та культивування відповідального ставлення до об'єктів природи у формі власних вчинків)» (Найдьонова, 2015).

У структурі досліджуваної якості нами виокремлено компоненти: мотиваційно-аксіологічний, когнітивний й діяльнісний.

Відповідно до структурних компонентів досліджуваного феномена охарактеризовано рівні сформованості екологічної компетентності учнів під час позакласної діяльності з біології, а саме:

Елементарний рівень - характеризується спрямованістю на прагматичний тип взаємодії із при-родними об'єктами (природа, в розумінні учнів, - об'єкт користі, джерело матеріальних продуктів); фрагментарними екологічними знаннями. Спостерігається часткове розуміння учнями провідних екологічних понять; споживацькою взаємодією із навколишнім середовищем.

Достатній рівень - характеризується спрямованістю на естетичний та когнітивний (бажання здобувати нові знання про довкілля) типи мотивації взаємодії із природними об'єктами; поверх-невими екологічними знаннями. Спостерігається логічне відтворення ними засвоєного матеріалу, ґрунтовне розуміння взаємозв'язків між природним та людським середовищем, його змінами в умовах суспільного розвитку; наявністю у школярів загальної обізнаності із глобальними і місцевими екологічними проблемами, усвідомлення їх негативних наслідків для власного здоров'я і природи.

Креативний рівень - характеризується спрямованістю на практичний тип мотивації взаємодії із природними об'єктами (мотивація школярів цілеспрямована на бережливе ставлення до природи, проведення різноманітних природоохоронних заходів із залученням громадськості); високим показником екологічних знань. Визначається володінням учнями глибокими екологічними знаннями в межах навчальної програми, аргументацією власного ставлення до різних позицій щодо об'єкта вивчення, творчим використанням екологічної інформації; наявністю у здобувачів середньої освіти особистої причетності до процесів, які відбуваються у довкіллі.

Природною матеріальною базою для екоосвіти є екологічна стежка педагогічна ефективність якої значно продуктивніша в порівнянні з типовими пришкільними навчально-дослідними ділянками. «Вона вбачає поєднання дидактичних завдань, зокрема: формування екологічного світогляду, навичок екологічно доцільної поведінки в природі, розвиток екологічної відповідальності; розширює і поглиблює знання, навички й уміння із природничих дисциплін здобувачів середньої освіти, вклю-чаючи вивчення живих об'єктів, які передбачені шкільною програмою; встановлення екологічних зв'язків між компонентами біогеоценозу в різних екосистемах (поєднання елементів рослинного та тваринного світу між собою і довкіллям); передбачає організацію досліджень живих природних об'єктів із метою практичного застосування методичних умінь. Наприклад, написання дослідницьких робіт учнями-членами Малої академії наук України; з'ясування впливу антропогенних чинників на екосистеми й окремі природні об'єкти тощо» (Довгопола, 2018). На думку Л. Вельчевої, «особливістю роботи на навчальній екологічній стежці є поєднання теоретичних знань із особистою участю у різноманітних практичних справах захисту й поліпшення природи, а також у пропаганді знань про її охорону. Лише таке поєднання теоретичного пізнання і практичної діяльності формує основу освітньої компетентності учнів із біології» (Вельчева, 2010). Отже, погоджуємося, що «.. .екологічна стежка є ефективною й цікавою формою організації позакласної роботи і передбачає триєдину мету: навчальну - формування в учнів навичок перенесення екологічних знань у реальне життя; розвивальну - формування екологічної свідомості, культури, формування екологічного та здоров'язбережувального мислення, як складової загальної культури; виховну - залучення учнів до спілкування із природою» (Довгопола, 2018).

Дослідження рівнів сформованості екологічної компетентності учнів у процесі позакласної діяльності із біології здійснювалося на базі Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Київської області та Коростенського міського ліцею № 11 Житомирської області (довідка впровадження додається). У педагогічному експерименті взяли участь 244 школярів. Констатувальний етап педагогічного дослідження проводився на початку навчального 2020-2021 року. Продемонструємо результати початкової діагностики зазначеної якості у вигляді результатів екс-периментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп. В ЕГ було 123 учні, в КГ - 121.

Стратегія діагностики стану сформованості екологічної компетентності учнів у процесі позакласної діяльності із біології передбачала всебічну перевірку результатів підготовки в мотиваційно- аксіологічній, когнітивній, діяльнісній сферах. Узагальнені результати початкової діагностики рівнів сформованості досліджуваної якості за сумою трьох компонентів подано в таблиці 1.

Як видно з таблиці 1, до експерименту контрольна й експериментальні групи досліджуваних мали приблизно однаковий рівень сформованості екологічної компетентності. Так, в ЕГ з елементарним рівнем було зафіксовано 44,44% респондентів; в КГ - 43,52%. З достатнім рівнем досліджуваної якості в ЕГ було 46,07% учнів, в КГ - 48,28%. З креативним рівнем на початку експерименту було в ЕГ 9,49% школярів, а в КГ - 8,27%.

Далі було проведено формувальний експеримент: низка заходів, спрямованих на формування екологічної компетентності учнів під час позакласної діяльності із біології та повторне тестування, із метою визначення ефективності запропонованої нами педагогічної умови. Дослідно-експериментальне навчання здійснювалося шляхом позакласної діяльності (заходів, екскурсій, навчальних занять тощо) у процесі навчання біології в 6-7 класах. У 6-А, 7-А класах навчання проводилося на екологічній стежці, а в 6-Б, 7-Б - за традиційною формою.

Наведемо приклад розробленої нами екологічної стежки «Околицями Переяславщини» та завдань які сприяли формуванню екологічної компетентності учнів:

Екологічна стежка «Околицями Переяславщини»

Мета: розширення та поглиблення екологічних у тому числі й біологічних знань, формування уміння аналізувати й порівнювати об'єкти живої природи, знаходити причино-наслідкові зв'язки, здійснювати моніторинг довкілля, розвиток здібності до науково-дослідницької та проєктної діяльності, підвищення пізнавальної активності школярів.

Завдання екологічної стежки: формувати знання про екосистеми своєї місцевості; розвивати вміння учнів спостерігати за досліджуваними об'єктами природи, систематизувати і аналізувати отримані результати; формувати навички дослідницької роботи учнів; організовувати практичну природоохоронну діяльність дітей; виховання екологічно грамотної поведінки та дбайливого ставлення до довкілля своєї місцевості.

Маршрут екологічної стежки розроблявся таким чином, щоб включити ті ділянки, що мають природознавчу цінність, які були б насичені максимальною кількістю видів рослин і тварин, що належать до різних біотопів тощо. Структура стежки налічує шість презентаційних ділянок: № 1 «Алея відділу Голонасінних», № 2 «Заплавні луки р. Трубіж», № 3 «р. Трубіж», № 4 «Околиці Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини», № 5 «Антропогенний вплив на біогеоценози» та № 6 «Лісове озеро».

Таблиця 1

Узагальнені результати початкової діагностики рівнів сформованості екологічної компетентності учнів

«Алея відділу Голонасінних» презентує штучні насадження, на території Університету Григорія Сковороди в Переяславі, представників відділу Голонасінних: сосна звичайна, ялівець звичайний, ялівець козацький, широкогілочник східний або туя східна, туя західна, ялина звичайна або європейська, ялина колюча, ялиця одноколірна та їх садові форми та ін. На зазначеній ключовій ділянці учням 6-го класу на тему було проведено екскурсію на тему «Різноманітність рослин», а саме Голонасінних із використанням інтерактивних методів навчання: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Коло ідей» та ін. Школярам були запропоновані різні проблемні запитання для групового обговорення із метою узагальнення вивченого матеріалу: «Як на вашу думку, чому Голонасінні віднесено до окремого відділу?», «Чому Голонасінні не скидають листя узимку?», «У чому відмінність між хвойними і листяними деревами?», «Дуже часто в травні-червні можна почути вислів «сосна цвіте». Чи не є це біологічною помилкою?» («Мозковий штурм»); «Шишка це -..», «Я дізнався про..», «Хвоя це -..», «Фітонциди це -..» («Мікрофон»). Було запропоновано учням, власноруч, створити колекцію шишок хвойних, як підсумок, проведено конкурс «Найкраща колекція Голонасінних». Завдання, які ставилися перед учнями на даній ділянці: здійснити морфологічний аналіз одного з виду хвойних рослин, вивчити розміщення чоловічих і жіночих шишок на прикладі сосни звичайної, виокремити характерні діагностичні ознаки притаманні представникам відділу Голонасінних тощо.

«Околиці Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини» - дана ключова ділянка представлена степовими (схил) та заплавними луками (заплава р. Попівка).

Із метою з'ясування стану та динаміки популяцій рідкісних видів рослин природної флори, в рамках дослідницького проекту (МАН) «Поширення та стан ценопопуляцій рідкісних видів рослин Переяславщини» з навчальної дисципліни «Біологія», учнями закладено на даній території моніторингові облікові ділянки з астрагалом шерстистоквітковим та пальчатокорінником Фукса, які включені до Європейського червоного списку та третього видання Червоної книги України 2003 р. У процесі екскурсії околицями Переяславщини учні спостерігають різноманітність рідкісних видів рослин, закартовують місця поширення, фотографують, описують, виділяючи при цьому їх екологічні особливості існування, визначають ступінь антропогенного впливу на них і рекомендують шляхи їх охорони.

Ключова ділянка «Антропогенний вплив на біогеоценози» являє собою закинутий кар'єр із добування піску. На даний момент це сміттєзвалище, де школярі мають змогу вивчати та досліджувати антропогенний флористичний комплекс, який складають: амброзія полинолиста, чорнощир нетреболистий, енотера червоностеблова, блошинець канадський, золотушник канадський, лобода біла та ін. На екотопах, які постійно знаходяться під постійним антропогенним навантаженням учні спостерігають процес деградації природного рослинного покриву: на порушених ділянках швидко поширюються бур'яни, які невибагливі до умов зростання, мають високу насіннєву продуктивність та високо конкурентоздатні. Кар'єр є місцем, де здобувачі середньої освіти можуть спостерігати гніздування колоній ластівки берегової.

На ключовій ділянці «Лісове озеро» презентовано лісовий, прибережно-водний і водний фіто- та зооценози.

Серед водних тварин зустрічаються двостулкові - беззубка звичайна та черевоногі (ставковики великий і малий, котушка рогова) молюски. Серед ракоподібних превалюють - річковий рак, дафнія прісноводна, циклоп річковий, водяний віслюк та ін. У водоймах трапляються: павук сріблянка, клоп водомірка, жук плавунець та водолюб великий чорний та ін.

У прибережно-водному екотопі звичайними є черепаха болотяна, яку включено до Бернської конвенції (додаток ІІ) та вуж звичайний, жаба ставкова та озерна. Поширені такі види птахів: лелека білий, крижень, крячок чорний та ін.

Із метою формування учнів нами було створено комплекс завдань, які виконувалися і проводилися безпосередньо на екологічній стежці «Околицями Переяславщини»: встановити видову різноманітність лікарських рослин заплавних лук, водної та прибережно-водної рослинності р. Трубіж і о. Лісове; організувати дискусію: «Механізм линяння річкового рака, його фізіологічне значення», «Лікувальні властивості звіробою звичайного. Ризики фітотерапії»; організувати інтерактивну гру «Коло ідей». Обґрунтувати: чим пояснюється відсутність голови у двостулкових молюсків; як визначити вік сосни звичайної без зрізу деревини тощо; спростувати або довести логічність твердження: «Хвощ польовий індикатор кислих ґрунтів», «М'якуни - індикатори чистоти водойм» тощо; запропонувати протокол проведення дослідження екологічних особливостей беззубки звичайної; встановити чисельність популяції дафнії у залежності від біологічного забруднення водойми. Порівняти одержані результати з р. Трубіж та о. Лісове; встановити видовий склад хребетних і безхребетних тварин - мешканців озера, прибереженої та лісової зон зазначених ключових ділянок; визначити рідкісні види рослин і тварин їх поширення та стан популяцій; встановити антропогенний вплив на фіто- та зооценози екологічної стежки; встановити чисельність популяції жука- короїда та її вплив на сосновий ліс. Запропонувати методи боротьби з шкідником лісу; зрізати по одній гілочці з різних дерев і кущів для спостереження за бруньками; знайти дерева та кущі, на яких залишилися плоди і насіння, зібрати зразки для колекції; спостерігати за птахами, після екскурсії описати їхній зовнішній вигляд; поспостерігати, які тварини живуть у природі, навчитися визначати їх за зовнішнім виглядом та слідами, які вони залишають на снігу тощо.

У процесі формувального етапу дослідження із метою формування екологічної компетентності учням пропонувалися авторські ігрові технології «Екологічний орієнтир», «Флористичні всезнайки», «Інсектінг», «Фітоніми», «Зооніми», «Хто більше?», «Фітовернісаж» тощо (Шапран та ін., 2021).

Після завершення формувального експерименту було проведено повторну діагностику сформованості рівнів екологічної компетентності учнів. Оцінку рівнів сформованості компонентів досліджуваної якості було здійснено за попередньо розробленими показниками. Так, після проведення експериментального зрізу в ЕГ групі було зафіксовано значне зростання креативного рівня екологічної компетентності учнів за рахунок зниження чисельності осіб із проявами елементарного й достатнього рівнів: креативний рівень мали 35 учнів (28,44%), достатній - 61 учнів (49,89%) і елементарним рівнем володіли 27 школярів (21,67%). У контрольній групі теж відбулися зміни, але незначні: креативний рівень мали 17 учнів (14,05%), достатній - 60 учнів (49,59%) і елементарним рівнем володіли 44 школярі (36,36%).

Результативність проведеної роботи доведена шляхом порівняння результатів констатувального й формувального етапів педагогічного експерименту (рис. 1).

Контрольний зріз рівнів екологічної компетентності учнів засвідчив їх позитивну динаміку: у КГ досліджуваних після проведення формувального етапу дослідження зафіксовано певне зростання відсотку осіб із креативним (від 8,27% до експерименту до 14,05% після експерименту) і достатнім (від 48,21% до 49,59%) рівнями прояву досліджуваної якості. Незначна позитивна динаміка відбулася за рахунок зниження відсотку школярів після експерименту із низьким рівнем досліджуваного феномена (від 43,52% до 36,36%).

В ЕГ виявлено суттєву позитивну динаміку прояву екологічної компетентності учнів: зафіксовано суттєве зростання відсотку респондентів із креативним рівнем розвитку (від 9,49% до експерименту до 28,44% після експерименту) за рахунок відповідного зниження відсотку піддослідних із достатнім й елементарним рівнями (відповідно 46,07% і 44,44% до експерименту до 549,89% і 21,67% після експерименту).

Рис. 1. Динаміка формування екологічної компетентності учнів під час позакласної діяльності із біології (у %)

Отже, запропонована нами позакласна діяльність учнів із біології, яка була організована на базі екологічних стежок є дієвою у формуванні їх екологічної компетентності, про що свідчать результати педагогічного дослідження. Вона сприяла розширенню та поглибленню екологічних знань здобувачів середньої освіти, формувала у них уміння аналізувати й порівнювати об'єкти живої природи, знаходити причино-наслідкові зв'язки, здійснювати моніторинг довкілля, розвивала їх здібності до науково-дослідницької та проєктної діяльності, підвищувала пізнавальну активність.

Список використаних джерел

1. Баюрко Н. В. Підготовка майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи : монографія. Вінниця, ТОВ «Нілан ЛТД», 2017. 256 с.

2. Вельчева Л. Г., Васін В. А. Навчальна екологічна стежка «Дивосвіт навколо нас» як засіб професійної підготовки студентів до викладання біології та екології у загальноосвітніх навчальних закладах. Вісник Національного мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького. 2010. № 5. С. 35-42.

3. Довгопола Л. І. Формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності засобами навчально-наукових екологічних стежок. World Science. 2018. July Vol. 1, № 7(35). С. 21-26.

4. Куриленко Н. В. Формування екологічної компетентності учнів основної школи у процесі навчання фізики: ав\ тореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Кіровоград. 2015. 20 с.

5. Левків С. П. Тенденції становлення і розвитку громадського екологічного руху у процесі взаємодії з загальноосвітніми навчальними закладами : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Житомир. держ. ун-т ім. Івана Франка. Житомир, 2018. 20 с.

6. Найдьонова Г Г Формування екологічної компетентності учнів 7 - 9 класів у процесі просвітницької діяльності: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / НАПН України, Ін-т проблем виховання. Київ, 2015. 20 с.

7. Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392. Офіційний вісник України. 2012. № 11. С. 51.

8. Пруцакова О. Л. Сутність та види екологічної компетентності особистості. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Зб. наук. праць. Київ, 2005. Вип. 8. Кн. 2. С. 16-19.

9. Титаренко Л. М. Формування екологічної компетентності студентів біологічних спеціальностей університету : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2007. 22 с.

10. Шапран Ю. П. Екологічна компетентність майбутніх учителів біології: її сутність та діагностика. Postepy w nauce w ostatnich latach. Nowych rozwiazan: zb. raport. nauk., (Warszawa, 28 - 30. 12. 2012 р.). Warszawa : Wydawca: Sp. Z o.o. «Diamond trading tour», 2012. Cz. 3/2. S. 29-36.

11. Шапран Ю. П., Довгопола Л. І., Гюнгьордю М. М. Організація енвайронментальної освіти учнів в умовах довкілля засобами ігрових технологій. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Т. 3. №. 44. С. 270-276.

REFERENCES

1. Baiurko N. V. Pidhotovka maibutnikh uchyteliv biolohii do rozvytku ekolohichnoi kompetentnosti uchniv osnovnoi shkoly: monohrafiia [Training of future teachers of biology to the development of environmental competence of students in basic school: monograph]. Vinnytsia, TOV «Nilan LTD». 2017 [in Ukrainian].

2. Velcheva L. H., Vasin V A. Navchalna ekolohichna stezhka «Dyvosvit navkolo nas» yak zasib profesiinoi pidhotovky studentiv do vykladannia biolohii ta ekolohii u zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh [Educational ecological trail «Wonderland around us» as a means of professional preparation of students for teaching biology and ecology in secondary schools]. Visnyk Natsionalnoho melitopolskoho derzhavnohopedahohichnoho universytetu im. BohdanaKhmelnytskoho. 2010. 5. S. 35-42 [in Ukrainian].

3. Dovhopola L. I. Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv biolohii do profesiinoi diialnosti zasobamy navchalno- naukovykh ekolohichnykh stezhok [Formation of future teachers of biology to professional activity by means of educational scientific environmental footwear]. World Science. Warsaw, Poland, 2018. № 7 (35). Vol. 1. S. 21-25. [in Ukrainian]

4. Kurylenko N. V. Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti uchniv osnovnoi shkoly u protsesi navchannia fizyky [Formation of environmental competence of students of basic school in the process of teaching physics] : avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 / Kirovohrad. 2015. 20 s. [in Ukrainian].

5. Levkiv S. P. Tendentsii stanovlennia i rozvytku hromadskoho ekolohichnoho rukhu u protsesi vzaiemodii z zahalnoosvitnimy navchalnymy zakladamy [Tendencies of the formation and development of the public environmental

movement in the process of interaction with the central lighting of the initial mortgages]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk:

13.0. 01 / Zhytomyr. derzh. un-t im. Ivana Franka. Zhytomyr. 2018. 20 s. [in Ukrainian].

6. Naidonova H. H. Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti uchniv 7-9 klasiv u protsesi prosvitnytskoi diialnosti [Formation of environmental competence of students of grades 7-9 in the process of educational activities] : avtoref. dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.07 / NAPN Ukrainy, In-t problem vykhovannia. Kyiv. 2015. 20 s. [in Ukrainian].

7. Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu bazovoi ta povnoi zahalnoi serednoi osvity [About Approval of the State Standard of Basic and Renewed Global Secondary Education]. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23 lystopada 2011 r. № 1392. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2012. № 11. S. 51 [in Ukrainian].

8. Prutsakova O. L. Sutnist ta vydy ekolohichnoi kompetentnosti osobystosti [The essence and vidi of ecological competence of special]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi. Zb. nauk. prats. Kyiv. 2005. 8. 2. S. 16-19 [in Ukrainian].

9. Tytarenko L. M. Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti studentiv biolohichnykh spetsialnostei universytetu [Formation of ecological competence of students in biological specialties to the university]: avtoref. dys. kand. ped. nauk:

13.0. 04. Kyiv. 2007. 22 s. [in Ukrainian].

10. Shapran Yu. P. Ekolohichna kompetentnist maibutnikh uchyteliv biolohii: yii sutnist ta diahnostyka [Ecological competence of future teachers of biology: the essence and diagnostics]. Postepy w nauce w ostatnich latach. Nowych rozwiazan: zb. raport. nauk., (Warszawa, 28-30. 12. 2012 r.). Warszawa : Wydawca: Sp. Z o.o. «Diamond trading tour». Cz. 2012. 3/2. S. 29-36 [in Ukrainian].

11. Shapran Yu. P., Dovhopola L. I., Hiunhordiu M. M. Orhanizatsiia envaironmentalnoi osvity uchniv v umovakh dovkillia zasobamy ihrovykh tekhnolohii [Organization of environmental education of students in the minds of dovkill with the help of gaming technologies]. Aktualnipytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykhprats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Drohobych : Vydavnychyi dim «Helvetyka». 2021. 3. 44. S. 270-276 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru